Дата документу 16.05.2018

№ 638/5240/17

Провадження №2/554/1179/2018

2/638/3083/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 травня 2018 року м. Полтава

Октябрський районний суд м.Полтави, в складі суду :

головуючої судді - Блажко І.О.

при секретарі - Кучеренко В.В.

з участю позивача ОСОБА_1

представника відповідача – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» в особі відділення №7 в м.Харкові про захист прав споживачів, визнання частково недійсним публічного договору, стягнення матеріальної та моральної шкоди , -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідача ТОВ «Нова пошта» в особі відділення №7 в м.Харкові про захист прав споживачів, визнання частково недійсним публічного договору, стягнення матеріальної та моральної шкоди. В якому прохала: захисти її права споживача; визнати недійсними пункти публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень ТОВ «Нова пошта», а саме : п.7.2.2., в якому зазначено, що «у разі повної втрати або пошкодження відправлення з вини експедитора експедитор повертає замовнику суму, що дорівнює його оголошеній вартості (але не більше, ніж фактичну вартість відправлення), та провізну плату, сплачену замовником згідно з відповідною експрес-накладною. У разі повної компенсації оголошеної вартості за пошкоджене відправлення замовник повертає експедитору відправлення, за яке було отримано компенсацію» в частині обмеження відповідальності відповідача оголошеною цінністю вантажу; п.7.2.3, в якому зазначається, що «у разі часткової втрати або пошкодження відправлення з вини експедитора експедитор повертає замовнику відповідну частину оголошеної вартості відправлення» в частині обмеження відповідальності відповідача оголошеної цінністю вантажу; п.7.2.6, згідно з яким встановлено, що «якщо під час видачі відправлення сторонами буде виявлено пошкоджене відправлення або відправлення, якого не вистачає в цілій (неушкодженій) упаковці, відповідальність за будь-які пошкодження, нестачу або відсутність вмісту відправлення всередині упаковки покладається на відправника»; п.7.2.7, згідно з яким «Експедитор не несе відповідальності за цілісність, збереженість (схоронність) відправлення або його нестачу у випадку, якщо відправлення передається одержувачу або відправнику в цілій/неушкодженій упаковці, а також, якщо виявлені пошкодження упаковки не збігаються з пошкодженнями відправлення»; п.7.2.12, згідно з яким «Експедитор не зобов’язаний здійснювати перевірку вмісту відправлення та відповідності упаковки особливостям відправлення, вимогам чинного законодавства та державним стандартам»; стягнути з ТОВ «Нова Пошта», на користь ОСОБА_1 спричинені збитки в розмірі 7700 грн., спричинену моральну шкоду в розмірі 10 000 грн.В обґрунтування позову зазначила, що 23.08.2016 ОСОБА_1 до відділення №7 ТОВ «Нова Пошта» в м. Харкові було здано вантаж у вигляді журнального столу зі стільницею, виготовленою з оніксу, для здійснення перевезення до м. Суми, оголошеною вартістю 5 300 грн. Одночасно з цим нею, ОСОБА_1 у ТОВ «Нова пошта» було замовлено послугу з пакування даного вантажу. Загальна вартість послуги з упаковування та перевезення вантажу склала 242 грн., про що отримано експрес-накладну, яка у зв'язку із закінченням робочого дня була видана ОСОБА_1 на наступний після святкового, 24.08.2016, робочий день, тобто 25 серпня 2016 року. При цьому пакування проводилось без її, ОСОБА_1 присутності, і вона була позбавлена можливості контролювати цей процес. Від ТОВ «Нова пошта» було отримано акт №102-С036325346 від 25.08.2016 здачі-прийняття робіт (надання послуг), згідно з яким працівниками ТОВ «Нова Пошта» було надано послуги з пакування зданого вантажу за допомого стрейч-плівки, дерев'яного обрешетування та обкладення 4 листами пінопласту. Загальна вартість послуг з пакування, з урахуванням ПДВ, склала 125 грн.. Ця вартість входить до складу 242 грн. В м. Суми у відділенні №5 ТОВ «Нова Пошта» отримувач відмовився від одержання вантажу у зв’язку з тим, що стільниця з оніксу була розбита, про що отримувачем було складено акт за участю представників ТОВ «Нова Пошта» від 26 серпня 2016 року. При цьому пакування столу було без пошкоджень, але пінопласт відсутній. Спеціальне маркування на упаковці відсутнє. Після цього пошкоджений стіл повернувся з м. Суми до відділення №7 ТОВ «Нова Пошта» в м. Харкові. Як вбачається-з експрес-накладної, вартість доставки, яка склала 117 гри., мав сплатити отримувач, тобто ОСОБА_1 Згідно з актом-приймання-передачі від 29.08.2016, а також претензії до ТОВ «Нова Пошта» від 29.08.2016 ОСОБА_1 відмовилась від отримання столу, який прийшов у непридатний до використання стан, оскільки його ремонт можливий лише шляхом виготовлення нової стільниці. 05.09.2016 ОСОБА_1 звернулась із повторною претензією до ТОВ «Нова Пошта», зазначивши, що після з'ясування відомостей у спеціалістів, що вартість виготовлення нової стільниці буде складати близько 6500 грн. ОСОБА_1 було отримано відповідь начальника відділу роботи зі скаргами та пропозиціями ТОВ «Нова Пошта» ОСОБА_3 від 08.09.2016 за №2151, де повідомлялось, що вантаж був запакований в обрешетування, плівку повітряно-пухирчату, стрейч-плівку та гофрокартон. Стан пакування та додаткового пакування - ціле, проте знову ж таки пінопласт відсутній. Пошкодження вантажу без відкриття пакування виявити неможливо. 21.09.2016 ОСОБА_1 відправила начальнику відділу роботи і скаргами та пропозиціями ТОВ «Нова Пошта» ОСОБА_3, з направленням копії до Управління захисту прав споживачів ГУ Державної служби безпеки харчових продуктів та захисту споживачів в Харківській області, претензію від 19.09.2016, в якій звернула увагу відповідача на той факт, що ним було надано послуги з пакування її вантажу, а тому саме відповідач має нести відповідальність. Поїздки до відповідача, звернення до правоохоронних органів та до суду, відвідування Управління захисту прав споживачів, яких було не менше 15 разів, потребують від ОСОБА_1 додаткових зусиль, що спричиняє моральну шкоду, яку вона оцінює в 2000 грн. Загальний розмір моральної шкоди, спричиненої порушенням відповідачем прав споживач, складає 10000 грн., через що звертається до суду з вказаним позовом.

16 березня 2018 року ухвалою суду клопотання ОСОБА_1 – задоволено. Доручено Дзержинському районному суду м. Харкова організувати та забезпечити в приміщенні цього ж суду участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції позивача ОСОБА_1 Клопотання представника відповідача за довіреністю ОСОБА_2 – задоволено. Викликано, в судове засідання свідка ОСОБА_4 (а.с.169-170)

13 квітня 2018 року ухвалою суду клопотання ОСОБА_1 – задоволено. Доручено Дзержинському районному суду м. Харкова організувати та забезпечити в приміщенні цього ж суду участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції позивача ОСОБА_1 Викликано, в судове засідання свідка ОСОБА_4 (а.с.193-194)

В судове засідання з’явилася позивач ОСОБА_1 котра позов підтримала у повному обсязі та прохала його задовольнити.

В судовому засіданні представник відповідача ТОВ «Нова Пошта» за дорученням ОСОБА_2 проти позову заперечував у повному обсязі. Прохав відмовити позивачу у задоволені його позовних вимог та прийняти до уваги міркування викладені у відзиві при винесенні рішення у цивільний справі, посилаючись на те, що ОСОБА_1 згідно експрес-накладної № 59998035212670 від 25.08.2016 з відділення № 7 в м. Харків відправила вантаж до відділення № 5 м. Суми ОСОБА_5. Оголошена вартість вантажу вказана відправником у розмірі 5300 грн. Повний опис відправлення визначила : стіл. Додаткова послуга : зворотня доставка – грошовий переказ 5300 грн. Відправником на власний розсуд, з урахуванням особливостей вантажу, було обрано та замовлено його додаткову упаковку у вигляді додаткового пакування у стрейч-плівку, пінопласт та дерев’яне обрешетування. При складанні експрес-накладної №59998035212670 від 25.08.2016, відправник передавши вантаж для перевезення, погодився з умовами публічного договору (публічна оферта) про надання послуг з організації перевезення відправлень, розміщеного на офіційному сайті http://novaposhta.ua. Вантаж було доставлено за призначенням до відділення № 5 м. Суми, де одержувач оглянула його у приміщенні відділення у присутності представників перевізника та відмовилась від прийняття вказавши на пошкодження товару. Щодо огляду вантажу з Одержувачем ОСОБА_5 було складено акт приймання–передачі від 26.08.2016, згідно якого сторони зазначили наступне одержувачу прибуло відправлення : стіл з оніксу; відмова від відправлення. Вид упаковки : обрешетування, повітряно-пухирчаста плівка, стрейч, гофрокартон. Стан упаковки : ціла. Стан вмісту відправлення : стіл з оніксу тріснув з лівого боку через всю ширину до іншої сторони стола. Згідно фотознімків, зроблених в ході огляду вантажу у достатній мірі зафіксовано наявність спеціального маркування та повна цілісність зовнішньої упаковки. Позивач, звернувся до відповідача з претензією про відшкодування шкоди внаслідок пошкодження вантажу на загальну суму 5300 грн., що відповідає оголошеній вартості вантажу. Відповідач вважає позовні вимоги щодо відшкодування моральної шкоди на загальну суму 10 000 грн. безпідставними, зважаючи на відсутність доказів в обгрунтування причин її виникнення та з огляду на те що позивачем не вказано в чому полягає ця шкода, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди. (а.с.183-187)

Суд, заслухавши, позивача, представника відповідача, свідка ОСОБА_4 дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про відмову в позові повністю.

Судом встановлено, що відповідно до наданої ОСОБА_1 експрес-накладної №59998035212670 від 25.08.2016 ОСОБА_1 було передано ТОВ «Нова пошта» у м. Харків, відділення №7 для відправлення «стіл» вагою 32 кг з оголошеною вартістю відправлення 5 300 грн. на адресу м. Суми, відділення №5, вулиця Воровського, 20 на ім’я ОСОБА_5. (а.с.11).

Відповідно до ст.ст.11, 629 ЦК України, договір є однією з підстав виникнення зобов’язань та є обов’язковим для виконання сторонами.

За приписами ст.526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов’язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов’язаних з перевезенням вантажу. При складанні товарно-транспортної накладної №59998035212670 від 25.08.2015 відправник ОСОБА_1 передавши вантаж для перевезення, погодилася з умовами публічного договору (публічна оферта), розміщеного на офіційному сайті htpp:/novaposhta.com. ua.

Таким чином, між ОСОБА_1 та ТОВ «Нова пошта» було укладено договір про надання транспортно-експедиторських послуг.

Вантаж було доставлено за призначенням до відділення №5 м. Суми, де 26.08.2016 одержувач ОСОБА_5 оглянула його у приміщенні відділення №5 у присутності представника перевізника та заявила, що вантаж має пошкодження: стіл з оніксу тріснув з лівого боку, через всю ширину до іншої сторони стола і від отримання відмовилася, що підтверджується копією акту прийому-передачі від 26 серпня 2016 року (а.с.14).

29 серпня 2016 року ОСОБА_1 надіслала претензію на адресу ТОВ «Нова пошта» про відшкодування їй збитків в сумі 5 300 грн. (а.с.16).

05 вересня 2016 року ОСОБА_1 надіслала повторну претензію на адресу ТОВ «Нова пошта» про відшкодування їй збитків в сумі 5 300 грн. (а.с.21)

08 вересня 2016 року за вих. №2152 ТОВ «Нова Пошта» надано ОСОБА_1 відповідь на претензію, в якій зазначено, що відмова у задоволенні претензії відповідачем обгрунтована наступними пунктами публічного договору : 7.2.6. Якщо під час видачі відправлення сторонами буде виявлено пошкоджене відправлення або відправлення, якого не вистачає в цілій (неушкодженій) упаковці, відповідальність за будь-які пошкодження, нестачу або відсутність вмісту відправлення всередині упаковки покладається на відправника. 7.2.7. Експедитор не несе відповідальності за цілісність, збереженість (схоронність) відправлення або його нестачу у випадку, якщо відправлення передається одержувачу або відправнику в цілій/неушкодженій упаковці, а також, якщо виявлені пошкодження упаковки не збігаються з пошкодженнями відправлення. Наведені пункти Публічного договору про організацію перевезення відправлень, викладено у повній відповідності з проаналізованими у даному відзиві обставинами і вищенаведеними нормами матеріального права та вимогами спеціальних нормативних актів, оскільки цілісна, неушкоджена упаковка вантажу прямо вказує на його доставку у первісному стані, тобто у такому, у якому він був наданий для перевезення відправником. (а.с.22)

Відповідно до ст.909 ЦК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов’язується доставити довіреній їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов’язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Відповідно до ст.920 ЦК України, у разі порушення зобов’язань, що витікають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлене цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Відповідно до ст. 924 ЦК України передбачено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.

Відповідно до ч. 2 ст. 917 ЦК України, відправник повинен пред'явити у встановлений строк вантаж, який підлягає перевезенню, в належній тарі та (або) упаковці; вантаж має бути також замаркований відповідно до встановлених вимог.

Відповідно до п. 52 Статуту Автомобільного транспорту передбачає: вантажі, які потребують тари для запобігання втраті, недостачі, псуванню і пошкодженню їх при перевезенні, повинні пред’являтися до перевезення у справній тарі, яка відповідає державним стандартам або технічним умовам, а в окремих випадках – в іншій справній тарі, що забезпечує їх повне збереження.

Відповідно до п.62 Статуту Автомобільного транспорту: тарні і штучні вантажі приймаються до перевезення з зазначенням у товарно-транспортній накладній ваги вантажу і кількості вантажних місць. Вага тарних і штучних вантажів визначається вантажовідпрвником до пред’явлення їх до перевезення і зазначається на вантажних місцях.

Відповідно до п.3.4 публічного договору: шляхом передачі замовником відправлення експедитору для надання послуг, передбачених договором, замовник підтверджує, що він ознайомлений та погоджується з положенням договору, умовами надання послуг, чинними на момент передачі відправлення для організації його перевезення, та зобов’язується їх виконувати незалежно від наявності/відсутності в експрес-накладній підпису відправника.

Згідно п.5.1 публічного договору: відправник запаковує відправлення.

Відповідно до п.7.2.12 публічного договору: експедитор не зобов’язаний здійснювати перевірку вмісту відправлення та відповідності упаковки особливостям відправлення, вимогам чинного законодавства та державним стандартам.

Згідно із п. 7.2.7. договору, експедитор не несе відповідальності за цілісність, збереженість (схоронність) відправлення або його нестачу у випадку, якщо відправлення передається Одержувачу або Відправнику в цілій/неушкодженій упаковці, а також, якщо виявлені пошкодження упаковки не збігаються з пошкодженнями відправлення Одержувачу, вважається недійсним.

Відповідно до п.134 Статут Автомобільного транспорту УРСР: Автотранспортне підприємство або організація звільняються від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу в разі, коли: вантаж прибув у справному автомобілі (контейнері) тобто упаковці зі справними пломбами вантажовідправника, а штучний вантаж – з справними захисною манкіровкою, бандеролями, пломбами вантажовідправника або виготовлювача.

В зазначеному випадку автотранспортне підприємство або організація несе відповідальність за незбереження вантажу, якщо пред’явник претензії доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталися з вини автотранспортного підприємства або організації.

Розмір відповідальності перевізника згідно із п. 136 Статуту автомобільного транспорту УРСР, а також ст. 13 Закону України «Про транспорт» від 10.11.1994 за № 232/94-ВР встановлюється на рівні: а) у разі його втрати або нестачі – у розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає. Докази втрати чи нестачі вантажу відсутні. Тобто повна вартість вантажу підлягає стягнення лише у разі повної втрати; б) у разі пошкодження вантажу – в розмірі суми, на яку зменшилася його вартість.

Наявність цілісної зовнішньої упаковки вантажу без жодних слідів фізичної руйнуючого впливу встановлює відсутність вини перевізника та свідчить про виникнення пошкоджень не під час перевезення вантажу та поза межами відповідальності перевізника, тобто подано для перевезення пошкоджений вантажу цілій упаковці.

Згідно п. 16.11. Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом до претензії на втрачений, відсутній, зіпсований вантаж, крім документів, які підтверджують право на пред'явлення претензії, додається документ, яким засвідчується кількість і вартість відправленого вантажу.

Документом, який підтверджує оплату вантажа відправником вартості вантажу, може служити документ банку або довідка, підписана керівником і головним (старшим) бухгалтером підприємства, яке заявило претензію, відносно того, по якому рахунку і в якій сумі, коли і кому була проведена оплата вартості вантажу. Ця довідка має бути засвідчена печаткою.

Так, ст. 1192 ЦК України визначає: розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відповідно до п. 136. Статуту автомобільного транспорту УPCP: Автотранспортні підприємства або організації відшкодовують збитки, заподіяні при перевезенні вантажів, у таких розмірах: б) за пошкодження або псування вантажу - в розмірі тієї суми, на яку знизилася його вартість.

За ст. 924 ЦК України, перевізник відповідає за втрату, недостачу, псування, або ушкодження прийнятого до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди.

Таким чином вказана норма матеріального права зобов’язує позивача довести належними та допустимими доказами розмір фактичної шкоди у вигляді вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Аналогічно ч. 1 та ч. 2 ст. 623 ЦК України передбачає, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані ним збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Збитки визначаються з урахуванням ринкових цін, що існували на день добровільного задоволення боржником вимоги кредитора у місці, де зобов'язання має бути виконане, а якщо вимога не була задоволена добровільно, - у день пред'явлення позову, якщо інше не встановлено договором або законом. Суд може задовольнити вимогу про відшкодування збитків, беручи до уваги ринкові ціни, що існували на день ухвалення рішення. Жодного належного доказу який би встановлював розмір фактичної шкоди у вигляді вартості виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі позивачем не надано.

Згідно ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів», вартість замовленої послуги з перевезення вантажу становить 242 грн.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про стягнення майнових збитків в розмірі 7700 грн. Оскільки позивачем не було доведено того факту, що вантаж було пошкоджено перевізником у всередині упаковки, характер якої не відповідав виду вантажу та відомості про ушкодження упаковки під час переміщення, навантаження, розміщення або вивантаженням вантажу.

Зважаючи на викладений вище аналіз чинного законодавства у сфері транспортних перевезень, пункти 7.2.2., 7.2.3., 7.2.6., 7.2.7., 7.2.12. Публічного договору у повній мірі відповідають нормам матеріального права та спеціальних підзаконних актів.

Посилання позивача на невідповідність наведених пунктів п. 10.1.4 Правил перевезення вантажів автомобільним транспортом в Україні, є недоречним, так як даний пункт стосується обов’язку замовника, тобто відправника, яким і є позивач, надати вантаж у стані що відповідає правилам перевезень.

Посилання позивача на ст. 924 ЦК України, яким на її думку не відповідають наведені пункти договору, також недоречні, оскільки ч. 1 ст. 924 ЦК України містить норми щодо звільнення перевізника від майнової відповідальності внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Такі обставини у даному спорі відсутні.

Частина 2 ст. 924 ЦК України, навпаки надає перевізнику право доводити відсутність своєї вини у пошкодженні вантажу.

Єдиним допустимим доказом щодо обставин пошкодження вантажу є акт приймання-передачі у якому сторонами фіксується стан упаковки та вантажу, як зазначено вище, і відповідно в порядку ст. 6 ЦК України, згідно вказаних пунктів, сторони перевезення визначили обставини доказування вини перевізника.

Таким чином, зважаючи на презумпцію вини перевізника, жодних несправедливих чи недобросовісних умов для споживача, наведені пункти не містять.

На підставі викладеного, суд позовні вимоги про визнання недійсними пунктів 7.2.2., 7.2.3., 7.2.6., 7.2.7., 7.2.12. Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, вважає безпідставними, через що відмовляє в цій частині позову.

Відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає : 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров»я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім»ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв»язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Згідно з ч.1 ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно п.4, п.5 ППВСУ від 31.03.1995 за №4 „Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди” відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов”язковому з”ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають : наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв”язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Крім інших вимог, передбачених ст.137 ЦПК України, має бути зазначено, в чому полягає ця шкода, з яких міркувань виходив позивач, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Згідно ч.1 ст.76 ЦПК України, доказами є будь-які дані , на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Виходячи із ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про відшкодування моральної шкоди у розмірі 10 000 грн. Оскількипозивачем не надано доказів та судом не встановленні факти заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди діями чи бездіяльністю ТОВ «Нова Пошта».

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову повністю.

Відповідно до ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору.

Відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов’язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача.

Відповідно до ч.7 ст. 141 ЦПК України, якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судових витрат, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Керуючись ст.ст.12, 81,130,131, 141, 229, 263, 354 ЦПК України, суд ,-

В И Р І Ш И В :

У позові ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» в особі відділення №7 в м.Харкові про захист прав споживачів, визнання частково недійсним публічного договору, стягнення матеріальної та моральної шкоди – відмовити.

Складання поновного тексту відкладено на 5 (п»ять) робочих днів 22 травня 2018 року.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Полтавської області шляхом подачі апеляційної скарги до суду першої інстанції протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після спливу строку на подачу апеляційної скарги, якщо така скарга не буде подана.

Суддя І.О.Блажко