Справа №760/12443/18

Провадження №1-кс/760/6730/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2018 року слідчий суддя Солом'янського районного суду міста Києва Сергієнко Г.Л., при секретарі Слепусі О.П., за участю прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Лучківа Ю.В., адвоката Якімова В.В., підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом'янського районного суду міста Києва клопотання детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Квакуши А.С., погоджене прокурором П'ятого відділу Управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Лучківим Ю.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Васильківка, Васильківського району, Дніпропетровської обл., українця, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого,

у кримінальному провадженні за № 12016100000001617 від 30.09.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України,-

В С Т А Н О В И В :

До слідчого судді надійшло клопотання детектива Другого відділу детективів Третього підрозділу детективів Головного підрозділу детективів Національного антикорупційного бюро України Квакуши А.С., погоджене прокурором П'ятого відділу Управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України (далі - САП ГП України) Лучківим Ю.В., про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_3 у кримінальному провадженні за № 12016100000001617 від 30.09.2016 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Клопотання обґрунтовується тим, що ОСОБА_3, працюючи виконуючим обов'язки голови правління ПрАТ «Київ-Дніпровське міжгалузеве підприємство промислового залізничного транспорту» (далі - ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ»), діючи всупереч інтересам служби і зловживаючи службовим становищем, заподіяв суб'єкту господарювання державного сектору економіки майнову шкоду за наступних обставин.

Наказом Міністерства інфраструктури України № 55-О від 18.04.2016 ОСОБА_3 призначено на посаду та з 19.04.2016 покладено обов'язки голови правління ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ».

Відповідно до Примітки 1 до ст.364 КК України для цілей ст. 364 цього Кодексу до державних та комунальних підприємств прирівнюються юридичні особи, у статутному фонді яких відповідно державна чи комунальна частка перевищує 50 % або становить величину, що забезпечує державі чи територіальній громаді право вирішального впливу на господарську діяльність такого підприємства.

Оскільки засновником та єдиним акціонером ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» є держава в особі Міністерства інфраструктури України, то вказана юридична особа прирівнюється до державного підприємства в розумінні п. 1 Примітки до ст. 364 КК України.

На думку органу досудового розслідування, враховуючи викладене, ОСОБА_3 під час перебування на посаді в.о. голови правління ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» згідно з наказом Міністерства інфраструктури України № 55-О від 18.04.2016, виконуючи обов'язки по здійсненню керівництва трудовим колективом на підприємстві, а також управлінню та розпорядженню державним майном, обіймав на підприємстві державного сектору економіки посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій і був службовою особою в розумінні п. 1 Примітки до ст. 364 КК України.

Як зазначається в клопотанні, згідно фінансового плану ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» на 2016 рік, затвердженим Міністром інфраструктури України ОСОБА_5, витрат на страхові послуги та страхування майна у 2016 році не заплановано. Керівниками ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» неодноразово ініціювалось питання про внесення змін до фінансового плану товариства на 2016 рік, зокрема - 28.03.2016 виконувачем обов'язків голови правління ОСОБА_6 та 04.05.2016, 30.05.2016, 18.08.2016 - виконувачем обов'язків голови правління ОСОБА_3, однак такі зміни не були погоджені Міністерством інфраструктури України в порядку, встановленому Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.03.2015 № 205, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 19.03.2015р. за № 300/26745.

Крім цього, згідно з Актом про результати позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» за 9 місяців 2016 року від 11.11.2016, складеним ревізійною комісією, затвердженою наказом Міністерства інфраструктури України № 373 від 31.10.2016р., станом на 07.11.2016 всупереч ст. 75 Господарського Кодексу України та вимогам наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 02.03.2015 № 205 «Про затвердження Порядку складання, затвердження та контролю виконання фінансового плану суб'єкта господарювання державного сектору економіки» (зі змінами) фінансовий план підприємства на 2017 рік не затверджено.

На думку органу досудового розслідування, враховуючи вищевказані обставини, виконувач обов'язків голови правління ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» ОСОБА_3 був обізнаний із змістом фінансового плану Товариства і достовірно знав, що витрати на закупівлю послуг добровільного страхування майна не передбачені затвердженим фінансовим планом на 2016 рік та можливі лише за наявності відповідних змін, які погоджені Міністерством інфраструктури України у встановленому законом порядку.

Однак, приблизно у першій декаді липня 2016 у приміщенні ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ», розташованому за адресою м. Київ, вул. Алма - Атинська, буд. 37, виконувач обов'язків голови правління ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» ОСОБА_3, всупереч інтересам підприємства державного сектору економіки у вигляді збереження майна ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» та ефективного його використання, маючи умисел на зловживання службовим становищем, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи настання таких наслідків, діючи всупереч інтересам служби та всупереч майновим інтересам ПрАТ «Київ – Дніпровське МППЗТ», з корисливих мотивів, в інтересах третіх осіб, а саме ПрАТ «Страхова компанія «Лемма Сіті Сервер» та інших невстановлених досудовим розслідуванням осіб, безпідставно, достеменно знаючи, що фінансовим планом ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» не передбачено витрат на закупівлю послуг добровільного страхування, в порушення вимог ст. 75 та 89 Господарського кодексу України, ст. 6 та 9 Закону України «Про управління об'єктами державної власності», п. 13 Постанови Кабінету Міністрів України від 29.11.2006 № 1673 «Про стан фінансово-бюджетної дисципліни, заходи щодо посилення боротьби з корупцією та контролю за використанням державного майна і фінансових ресурсів», п. 3.1, 4.9, 4.10, 4.12, 8.1 та 8.2, 9.4.16 та 9.4.17 статуту ПрАТ «Київ – Дніпровське МППЗТ» прийняв рішення укласти договори добровільного страхування майна з ПрАТ «Страхова компанія «Лемма Сіті Сервер» всупереч регулюючим засобам впливу держави на діяльність суб'єктів господарювання державного сектору економіки у вигляді нормативів та лімітів, законодавчо встановлених Кабінетом Міністрів України.

08.08.2016 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ЛЕММА СІТІ СЕРВЕР» в особі Голови Правління ОСОБА_9, що діяв на підставі Статуту, з однієї сторони, та ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» в особі виконувача обов'язків голови правління ОСОБА_3, який діяв на підставі Статуту та наказу Міністерства інфраструктури України № 55-О від 18.04.2016, з іншої сторони, укладено договір № 01/08/16мр добровільного страхування майна.

На виконання умов договору № 01/08/16мр від 08.08.2016 ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» перераховано на банківський рахунок ПрАТ «СК «Лемма Сіті Сервер» коштів на загальну суму 2 007 556,14 грн.

Крім того, 08.08.2016 між Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ЛЕММА СІТІ СЕРВЕР» в особі Голови Правління ОСОБА_9, що діяв на підставі Статуту, з однієї сторони, та ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» в особі виконувача обов'язків голови правління ОСОБА_3, який діяв на підставі Статуту та наказу Міністерства інфраструктури України № 55-О від 18.04.2016, з іншої сторони, укладено договір № 02/08/16мр добровільного страхування майна.

На виконання умов договору № 02/08/16мр від 08.08.2016 ТОВ «Київ-Дніпровське МППЗТ» перераховано на банківський рахунок ПрАТ «СК «Лемма Сіті Сервер» коштів на загальну суму 6 787 333,18 грн.

На думку органу досудового розслідування, на виконання зазначених договорів, продовжуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_3, діючи умисно в інтересах ПрАТ «СК «Лемма Сіті Сервер» особисто підписав платіжні доручення № 57335 від 15.08.2016, № 58003 від 30.08.2016, № 58070 від 31.08.2016, № 58562 від 13.09.2016, № 58611 від 14.09.2016, № 59210 від 26.09.2016, № 62454 від 07.12.2016, №62848 від 14.12.2016, № 62849 від 14.12.2016, № 62860 від 15.12.2016, № 62927 від 16.12.2016, № 63387 від 28.12.2016, та, шляхом надання усних вказівок, створив всі необхідні умови для підписання цих платіжних доручень іншими службовими особами ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ», які не були обізнаними про його злочинний намір, та платіжних доручень № 63337 від 27.12.2016 та № 63423 від 28.12.2016, на підставі яких здійснено перерахування грошових коштів на рахунки ПрАТ «СК «Лемма Сіті Сервер» на загальну суму 8 794 889,32 грн., що призвело незаконних витрат (збитків) через втрату активів ПрАТ «Київ-Дніпровське МППЗТ» у вигляді грошових коштів.

Таким чином, як зазначається у клопотанні, ОСОБА_3, підозрюється у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах або в інтересах третіх осіб використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, якщо воно спричинило тяжкі наслідки охоронюваним законом правам, свободам та інтересам юридичних осіб, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Як вказується в клопотанні, в ході досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, які дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_3 може здійснити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення та не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки.

На підставі вищенаведеного орган досудового розслідування просить застосувати до ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб і призначити ОСОБА_3 розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу триманню під вартою, який складатиме 8 794 889,32 грн. У разі обрання щодо підозрюваного запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, або обрання щодо нього застави, як альтернативного триманню під вартою запобіжного заходу, існує необхідність покладення на нього ряду обов'язків, встановлених ч. 5 ст. 194 КПК України - прибувати до Національного антикорупційного бюро України, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, слідчого судді, суду на першу вимогу; не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу детектива, прокурора або суду; повідомляти про зміну свого місця проживання та/або місця роботи; утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначеною слідчим суддею; не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом; носити електронний засіб контролю.

Крім того, на думку органу досудового розслідування, більш м'які запобіжні заходи неможливо застосувати до підозрюваного, оскільки останні в повній мірі не забезпечать запобігання існуючим ризикам, зазначеним у даному клопотанні та встановленим у ч. 1 ст. 177 КПК України, і дозволять підозрюваному ОСОБА_3 надалі здійснювати злочинну діяльність у якості колишнього високопосадовця ПрАТ «Київ – Дніпровське МППЗТ», нададуть можливість переховуватися від органів досудового розслідування та суду, підроблювати речові докази та незаконно впливати на інших учасників зазначеного кримінального провадження.

Прокурор САП ГП України в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити в цілому, зазначивши, зокрема, що підозрюваний ОСОБА_3 протягом 27.11.2017-10.05.2018 рр. переховувався від правоохоронних органів і надав відповідні матеріали на доказ цього.

Підозрюваний ОСОБА_3 та його захисник Якімов В.В. проти задоволення клопотання заперечували, стверджували про необґрунтованість підозри, відсутність в діях ОСОБА_3 складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України, а також те, що в основу підозри ставиться вчинення ОСОБА_3 посадових обов'язків, які він мав виконувати щодо забезпечення збереження майна ПрАТ «Київ – Дніпровське МППЗТ» та укладення з цією метою вищевказаних договорів страхування, які є господарськими договорами.

Сторона захисту також вказувала на відсутність ризиків, передбачених ст.177 КПК України, а також факту переховування ОСОБА_3, оскільки він не знав, що є підозрюваним.

Крім того, захисник Якімов В.В. зазначив, що сума збитку в розмірі понад 8 000 000 грн. є недоведеною та просив урахувати позитивну характеристику ОСОБА_3, його сімейний і матеріальний стан, те, що він є єдиним годувальником сім'ї та обрати щодо нього особисте зобов'язання як запобіжний захід.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши пояснення сторін, слідчий суддя доходить до висновку, що клопотання слід задовольнити частково з наступних підстав.

Згідно з стст.1, 8 Конституції України Україна є правова держава, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Відповідно до чч.1, 2 ст.29 Конституції України кожна людина має право на свободу та особисту недоторканність. Ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Виходячи з ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:

1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;

2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;

3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні;

4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;

5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Згідно з чч.1, 4 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, виходячи з вимог чинного кримінального процесуального законодавства, рішень Європейського суду з прав людини (у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»), під час розгляду клопотань на стадії досудового розслідування слідчий суддя має переконатись, що сукупність матеріалів на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі є достатньою для висновку про обґрунтованість підозри, що може переконати об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином, і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Джон Мюррей проти Сполученого Королівства», у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства»).

Виходячи з цього розуміння обґрунтованості підозри, в ході розгляду клопотання слідчий суддя дійшов висновку, що на даній стадії досудового розслідування ОСОБА_3 в цілому обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України. Ця підозра підтверджується зібраними в кримінальному провадженні матеріалами, зокрема:

- актом про результати позапланової перевірки фінансово - господарської діяльності ПрАТ «Київ – Дніпровське МППЗТ» за 9 місяців 2016р., довідками спеціаліста Державної аудиторської служби України, висновками експертів за результатом проведення почеркознавчої та судово - економічної експертизи;

- статутом ПрАТ «Київ – Дніпровське МППЗТ», Положенням про виконавчий орган (правління) ПрАТ «Київ – Дніпровське МППЗТ», Положенням про порядок здійснення закупівель товарів, робіт і послуг за кошти ПрАТ «Київ – Дніпровське МППЗТ»;

- договорами добровільного страхування № 01/08/16мр та № 02/08/16мр від 08.08.2016р. з додатками, заявами на виплату страхового відшкодування ПрАТ «Київ – Дніпровське МППЗТ», копіями платіжних доручень;

- комерційними пропозицями ПрАТ «Страхова компанія «Лемма Сіті Сервер», ТДВ «Страхова компанія «Глобал Гарант» та ТДВ «Альянс Україна»,

- фінансовим планом ПрАТ «Київ – Дніпровське МППЗТ» на 2016р. та пояснювальною запискою до нього.

Щодо заявлених у клопотанні ризиків, то слідчий суддя вважає доведеними прокурором наступні ризики, а саме:

- здійснити спроби переховуватися від органів досудового розслідування та суду, з урахуванням інформації про переховування ОСОБА_3 та його затримання в м.Вінниця;

- незаконно впливати на свідків чи інших підозрюваних у цьому ж кримінальному провадженні, з урахуванням підозри у вчиненні ОСОБА_3 службового злочину.

Слідчий суддя також вважає доведеним прокурором, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно з ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:

1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;

2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;

3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;

4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;

5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;

6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;

7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;

8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;

9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;

10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;

11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.

У зв'язку з цим, слідчий суддя вважає необхідним при обранні запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_3 вказати на міцність соціальних зв'язків в місці його постійного проживання, в тому числі наявність в нього родини та малолітньої дитини на утриманні, те, що він є єдиним годувальником у родині, відсутність у нього судимостей, його позитивну характеристику.

Крім того, слідчий суддя вважає необхідним урахувати вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється - позбавлення волі на строк від трьох до шести років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, зі штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, розмір інкримінованої майнової шкоди, у завданні якої підозрюється ОСОБА_3

Як передбачено чч.1, 3 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.

Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов'язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до чч.1, 4, 5 ст.182 КПК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов'язків. Можливість застосування застави щодо особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу.

Розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Згідно з Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 04.04.2013 р. №511-550/0/4-13 вирішуючи питання про застосування, продовження, зміну або скасування запобіжного заходу при розгляді відповідних клопотань, слідчий суддя, суд щоразу зобов'язаний враховувати майновий стан підозрюваного, обвинуваченого та не допускати встановлення такого розміру застави як альтернативи триманню під вартою, що є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

З урахуванням майнового стану підозрюваного ОСОБА_3 та членів його сім'ї, які б могли бути заставодавцями, слідчий суддя дійшов висновку, що розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу триманню під вартою, який складатиме 8 794 889,32 грн., про що йдеться в клопотанні, є завідомо непомірним для цієї особи та призводить до неможливості виконання застави.

На підставі викладеного cлідчий суддя вважає законним і обґрунтованим застосування до підозрюваного ОСОБА_3 такого запобіжного заходу як тримання під вартою, із обранням застави в розмірі триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 528 600 (п'ятсот двадцять вісім тисяч шістсот) гривень з покладенням на нього обов'язків, необхідність яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання, а саме:

- прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, слідчого судді, суду на першу вимогу;

- не відлучатися за межі м.Бровари Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 та ОСОБА_28;

- не відвідувати ПрАТ «Київ – Дніпровське МППЗТ» та його відокремлені (структурні) підрозділи (філії) без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, слідчого судді, суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;

- носити електронний засіб контролю.

На підставі викладеного та керуючись стст.8, 29 Конституції України, стст.176-178, 182, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання задовольнити частково.

Обрати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця смт. Васильківка, Васильківського району, Дніпропетровської обл., українця, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах досудового розслідування до 07.06.2018 р. включно.

Строк тримання під вартою рахувати з моменту фактичного затримання, тобто з 17 год. 20 хв. 10.05.2018 р.

Одночасно визначити розмір застави в 528 600 (п'ятсот двадцять вісім тисяч шістсот) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на наступний депозитний рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві: Отримувач: ТУ ДСАУ в м. Києві, ЄДРПОУ: 26268059, МФО 820172, Банк: Державна казначейська служба України м. Київ, р/р: 37318005112089 та надати документ, що це підтверджує, до Солом'янського районного суду міста Києва, Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, Національного антикорупційного бюро України.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного обов'язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати до детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, слідчого судді, суду на першу вимогу;

- не відлучатися за межі м.Бровари Київської області без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

- утримуватися від спілкування з ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26, ОСОБА_27 та ОСОБА_28;

- не відвідувати ПрАТ «Київ – Дніпровське МППЗТ» та його відокремлені (структурні) підрозділи (філії) без дозволу детективів Національного антикорупційного бюро України, які здійснюють досудове розслідування у кримінальному провадженні, прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України, слідчого судді, суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон;

- носити електронний засіб контролю.

Визначити строк дії покладених на підозрюваного обов'язків до 07.06.2018 р. включно.

В решті клопотання відмовити.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок ТУ ДСА України в м.Києві коштів має бути наданий уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.

Після отримання та перевірки документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа місця ув'язнення має негайно здійснити розпорядження про звільнення з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю Солом'янського районного суду м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.

У разі невиконання підозрюваним покладених на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язків, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора у кримінальному провадженні - прокурора П'ятого відділу Управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Генеральної прокуратури України Лучківа Ю.В.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом 5 (п'яти) днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.

Слідчий суддя Сергієнко ГЛ.