open Про систему
  • Друкувати
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
  • Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати
5 Справа № 235/3148/17
Моніторити
Ухвала суду /18.12.2019/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Постанова /11.09.2019/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /05.06.2019/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /22.03.2019/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /30.01.2019/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /23.10.2018/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /23.10.2018/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /04.10.2018/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /04.10.2018/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /04.10.2018/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /02.10.2018/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /28.08.2018/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /28.08.2018/ Касаційний цивільний суд Постанова /22.08.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /10.08.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /06.08.2018/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /03.08.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /13.07.2018/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /13.07.2018/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /15.06.2018/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Постанова /14.05.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /14.05.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /14.05.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /27.04.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /02.04.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /30.03.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /21.03.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /21.03.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /21.02.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /23.01.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /09.01.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Рішення /27.12.2017/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /05.12.2017/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Рішення /09.11.2017/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Рішення /08.11.2017/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /25.07.2017/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /25.07.2017/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /04.07.2017/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області
emblem
Справа № 235/3148/17
Вирок /23.01.2018/ Верховний Суд Ухвала суду /18.12.2019/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Постанова /11.09.2019/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /05.06.2019/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /22.03.2019/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /30.01.2019/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /23.10.2018/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /23.10.2018/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /04.10.2018/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /04.10.2018/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /04.10.2018/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /02.10.2018/ Касаційний цивільний суд Ухвала суду /28.08.2018/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /28.08.2018/ Касаційний цивільний суд Постанова /22.08.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /10.08.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /06.08.2018/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /03.08.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /13.07.2018/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /13.07.2018/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /15.06.2018/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Постанова /14.05.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /14.05.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /14.05.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /27.04.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /02.04.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /30.03.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /21.03.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /21.03.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /21.02.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /23.01.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Ухвала суду /09.01.2018/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Рішення /27.12.2017/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /05.12.2017/ Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут)Апеляційний суд Донецької області Рішення /09.11.2017/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Рішення /08.11.2017/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /25.07.2017/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /25.07.2017/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області Ухвала суду /04.07.2017/ Красноармійський міськрайонний суд Донецької областіКрасноармійський міськрайонний суд Донецької області

Єдиний унікальний номер 235/3148/17 Номер провадження 22-ц/775/83/2018

Категорія 53

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 травня 2018 року Апеляційний суд Донецької області у складі:

головуючого-судді Соломахи Л.І.

суддів Дундар І.О., Мальованого Ю.М.

за участю:

секретаря судового засідання Марченко Я.О.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представників відповідача ОСОБА_36, ОСОБА_37

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Бахмут Донецької області у залі судових засідань № 4 цивільну справу № 235/3148/17 за позовом ОСОБА_1 до Покровської центральної районної лікарні про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі за апеляційною скаргою позивача ОСОБА_1 на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2017 року у складі судді Хмельової Світлани Миколаївни (місце ухвалення - м. Покровськ Донецької області), -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 03.07.2017 року звернувся до Красноармійського міськрайонного суду Донецької області з позовною заявою до Покровської центральної районної лікарні (далі Покровська ЦРЛ) про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення.

Зазначав, що працює в Покровській ЦРЛ з 14.04.2014 року, останнім часом на посаді завідувача жіночою консультацією Перинатального центру Покровської ЦРЛ.

12 червня 2017 року він був ознайомлений з наказом головного лікара Покровської ЦРЛ № 01-05/179 від 12.06.2017 року про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді догани за порушення трудової дисципліни 24.05.2017 року.

Посилаючись на те, що наказ не містить конкретних обставин, суперечить його посадовій інструкції та діючому законодавству України, просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ головного лікаря Покровської ЦРЛ про застосування дисциплінарного стягнення № 01-05/179 від 12.06.2017 року;

- стягнути на його користь з відповідача судові витрати у розмірі 3 640,00 грн., які складаються із судового збору - 640,00 грн. та витрат на правову допомогу - 3 000,00 грн. (а.с. 2 - 6 т. 1).

04 липня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до Покровської ЦРЛ про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з посади та поновлення на роботі.

Зазначав, що 03.07.2017 року його ознайомлено з наказом в.о. головного лікаря Покровської ЦРЛ № 01-05/195 від 03.07.2017 року про звільнення з посади та видано трудову книжку із записом: "Звільнити за п. 3 частини 1 ст. 40, п. 7 частини 1 ст. 43-1, ст.ст. 147 - 149 КЗпП України, за систематичне невиконання без поважних причин посадових обов'язків".

Звільнення вважає незаконним.

Посилається на те, що наказ стосується результатів роботи комісії облздраву, за наслідками якої була складена довідка. В довідці були визначені строки виправлення недоліків - до 07.07.2017 року. Однак його звільнили до спливу цього строку. До звільнення зазначена довідка до нього доведена не була. Наказ, який мав бути виданий на підставі цієї довідки з зазначенням строків виправлення недоліків, до його відома також не доведено.

Відповідно до наказу № 01-05/195 від 03.07.2017 року він звільнений з керівної посади завідуючого жіночою консультацією, але в наказі не зазначено на якій посаді нижчого рівня він має працювати надалі, чи з ним трудові відносини припинені взагалі.

Наказ не відповідає типовій формі наказу про припинення трудового договору (форма П-4), яка затверджена наказом Держкомстату № 489 від 05.12.2008 року.

З наказу та запису в трудовій книжці, в яких зазначено декілька статей, не зрозуміло за якою саме статтею КЗпП України його звільнено чи знято з посади.

До звільнення жодного пояснення від нього не витребовувалося.

В порушення ст. 43 КЗпП України його звільнено без попередньої згоди профспілки.

Конкретних обставин звільнення наказ не містить. Враховуючи, що наказ про застосування догани він оскаржив до суду, систематичність порушень трудової дисципліни, що передбачає п. 3 ст. 40 КЗпП України, відсутня.

Просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ головного лікаря Покровської ЦРЛ про звільнення з посади № 01-05/195 від 03.07.2017 року;

- стягнути на його користь з відповідача судові витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (а.с. 1-3 т. 2).

10 липня 2017 року позивач свої позовні вимоги щодо поновлення на роботі уточнив, просив:

- визнати незаконним та скасувати наказ головного лікаря Покровської ЦРЛ про звільнення з посади № 01-05/195 від 03.07.2017 року;

- стягнути на його користь з відповідача: 1) середній заробіток за час вимушеного прогулу; 2) грошову компенсацію за моральну шкоду в розмірі 10 000,00 грн., яка йому завдана внаслідок незаконного звільнення; 3) судові витрати на правову допомогу у розмірі 3 000,00 грн. (а.с. 131 - 134 т. 2).

Ухвалою Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 25.07.2017 року дві позовні заяви ОСОБА_1 об'єднано в одне провадження (а.с. 139 т. 2).

Судом першої інстанції встановлено, що наказом головного лікаря Красноармійської (після перейменування - Покровської) ЦРЛ № 01-05/153 від 01.06.2016 року ОСОБА_1, лікаря - акушер - гінеколога жіночої консультації Перинатального центру ІІ рівня у складі Красноармійської ЦРЛ, поновлено на посаді завідувача жіночою консультацією Перинатального центру ІІ рівня у складі Красноармійської ЦРЛ з 01.06.2016 року відповідно до постанови Красноармійського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Донецькій області від 14.04.2016 року "Про закриття кримінального провадження на ОСОБА_1" (а.с. 71 т. 2).

Наказом в.о. головного лікаря Покровської ЦРЛ № 01-05/179 від 12.06.2017 року "Про застосування дисциплінарного стягнення" до ОСОБА_1, завідувача жіночою консультацією Перинатального центру ІІ рівня у складі Покровської ЦРЛ, за порушення трудової дисципліни застосовано дисциплінарне стягнення - догану.

Підставою застосування дисциплінарного стягнення стали результати службового розслідування, проведеного на підставі доповідної записки керівника - завідувача Перинатального центру ІІ рівня у складі Покровської ЦРЛ від 25.05.2017 року щодо завідувача жіночою консультацією ОСОБА_1, та висновки комісії, викладені у протоколі від 02.06.2017 року, згідно яких ОСОБА_1 грубо порушив виконавчу та трудову дисципліну.

В наказі зазначено, що ОСОБА_1 в порушення вимог ст.ст. 141, 19, 78 Основ законодавства України про охорону здоров'я, ст. 139, ст. 142 КЗпП України, Правил внутрішнього трудового розпорядку та своєї посадової інструкції 24.05.2017 року в період з 15 год. 25 хв. до 15 год. 35 хв. безпідставно покинув своє робоче місце та, незважаючи на заборону з боку в.о. завідуючої гінекологічним відділенням ОСОБА_5 та завідувача Перинатальним центром ОСОБА_6, за відсутності узгодженого плану проведення оперативного втручання, у порушення наказу Покровської ЦРЛ № 01-05/71а від 03.02.2017 року "Про надання планової хірургічної допомоги у Покровській ЦРЛ", за відсутності показань для проведення екстреного медичного втручання, з застосуванням обладнання - гістероскопу, який не перебуває на балансі лікарні та не пройшов обов'язкову апробацію відповідно до вимог чинного законодавства, провів в операційній гінекологічного відділення позапланове оперативне втручання - гістероскопію хворій ОСОБА_7, що створило реальну загрозу життю пацієнта.

При цьому ОСОБА_1, порушив правила медичної етики та деонтології, надавши вказівки в грубій формі медичному персоналу гінекологічного відділення готувати пацієнта для проведення операції, а також висловився в грубій формі в.о. завідуючого гінекологічним відділенням ОСОБА_5 та керівнику Перинатального центру ОСОБА_6 про невиконання ним їх вимог з приводу заборони проведення цієї операції.

Своїми діями ОСОБА_1 фактично не виконав законну вказівку свого безпосереднього керівника з приводу заборони проведення медичного втручання, при цьому допустив висловлювання, які ображають його честь та гідність (а.с. 7 т. 1).

Гістероскопічне обладнання, яким ОСОБА_8 виконував хірургічні втручання, за даними бухгалтерського обліку на балансі лікарні відсутнє, що підтверджується довідкою Покровської ЦРЛ вих. № 01-17/1933 від 24.07.2017 року (а.с. 97 т. 2).

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію № 4039/2005, яке видано Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України, "Комплект виробів гістероскопічних для діагностичних досліджень і гістерорезектоскопічних для внутрішньоматкових оперативних втручань КИГ - 01 - "Крыло" згідно з наказом Держлікінспекції МОЗ України від 25.06.2010 року № 134 внесено до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України та дозволено для застосування в медичній практиці. Виробник Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Крыло". Свідоцтво дійсне до 25.06.2015 року (а.с. 8-9 т. 1).

Згідно свідоцтва про державну реєстрацію № 12009/2012, яке видано Державною службою України з лікарських засобів, медичний виріб "Комплекс ендохірургічний", виробник Товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробнича фірма "Крыло", внесений до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволений для застосування на території України; строк дії свідоцтва необмежений (а.с. 12-13 т. 1).

Наказом Покровської ЦРЛ від 03.07.2017 року № 01-05/195 "Про звільнення з посади" завідувача жіночою консультацією Перинатального центру ІІ рівня у складі Покровської ЦРЛ ОСОБА_1 звільнено з посади 03.07.2017 року.

В наказі зазначено, що за результатами перевірки якості перинатальної допомоги в Покровському перинатальному центрі, проведеної фахівцями Департаменту охорони здоров'я облдержадміністрації на підставі наказу Департаменту охорони здоров'я Донецької облдержадміністрації від 06.06.2017 року № 339 "Про проведення комісійної перевірки", та висновків комісії, викладених у довідці перевірки від 07.06.2017 року, а також довідці від 26.06.2017 року оцінки стану усунення недоліків в роботі перинатального центру, виявлених в ході перевірки комісією Департаменту охорони здоров'я облдержадміністрації 7.06.2017 року, на виконання наказу Департаменту охорони здоров'я Донецької облдержадміністрації від 21.06.2017 року № 382 "Про проведення повторної комісійної перевірки", а також розгляду подання керівника - завідувача Перинатальним центром ІІ рівня у складі Покровської ЦРЛ ОСОБА_6 про звільнення з займаної посади, встановлено, що завідувач жіночою консультацією ОСОБА_1 грубо порушує трудову дисципліну.

Під час проведеної перевірки в діяльності жіночої консультації та завідувача жіночою консультацією ОСОБА_1 виявлені грубі порушення вимог наказу МОЗ № 417 від 15.07.2011 року "Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні", яким затверджено Методичні рекомендації щодо організації надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги.

Так, під час первинного огляду пацієнтів в медичних документах не зазначається опис щитоподібної залози, не проводиться огляд перед наданням декретної відпустки, не складається індивідуальний план ведення вагітності, або план не відповідає затвердженим вимогам, не призначаються додаткові обстеження у разі патологічних змін в аналізах виділень з піхви. Лікарські призначення у багатьох випадках не обґрунтовані та не відповідають вимогам наказів, в т.ч. щодо лікування інфекцій перинатального періоду, санація піхви проводиться без показань та додаткових обстежень, в тому числі привідсутності цитологічного обстеження. В записах лікарів під час відвідувань вагітними консультації відсутні данні щодо результатів обстеження, обґрунтування лікарських призначень, висновків вузьких фахівців. Призначення лікарських засобів вагітним або не обґрунтовані, або суперечать вимогам наказів (препарати йоду, полівітаміни, препарати заліза). Формування діагнозів не відповідає вимогам МКХ - X. Взяття мазків з піхви проводиться не вірно - з 2-х місць (цервікальний канал, склепіння) замість 3-х (+уретра). Данні цитологічних досліджень, які отримуються з лабораторії, не відповідають вимогам, але питання щодо роботи лабораторії ані лікарями, ані завідуючим перед адміністрацією лікарні або завідуючою лабораторією не ставилось. Показання для направлення вагітних до денного стаціонару не відповідають вимогам наказу № 417 (наприклад, загроза передчасних пологів у термін 27 тижнів, інфекції сечостатевої системи, кольпіт та інш.).

При цьому безпосередньо завідувачем жіночою консультацією ОСОБА_1 не проводиться аналіз якості ведення первинної медичної документації та виконання вимог до ведення вагітних, затверджених наказом № 417. Аналіз якості роботи жіночої консультації завідувачем жіночою консультацією не проводиться, план роботи завідуючого, план проведення профілактичних оглядів неорганізованого населення відсутні. Аналіз роботи за 2016 рік містить тільки статистичні дані, без висновків до конкретних показників, відсутній аналіз індикаторів якості амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги. В плані роботи жіночої консультації за 2016 рік зроблені відмітки про виконання, але документальні підтвердження завідуючим не надані. Заняття з персоналом не проводяться, нові накази МОЗ не вивчаються та взагалі у завідувача жіночою консультацією відсутні. Відповідно до посадової інструкції завідувача, затвердженої головним лікарем 01.06.2016 року, до завдань завідувача відноситься планування роботи та аналіз її результатів, організація та проведення санітарно - просвітницької роботи серед населення, організація та проведення заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації медичного персоналу. Будь-які підтвердження виконання цих завдань відсутні. Також до обов'язків завідувача відносяться робота з доведення до відома персоналу наказів, розпоряджень вищих організацій та забезпечення їх виконання, аналіз основних показників діяльності жіночої консультації та впровадження заходів з поліпшення роботи, що також не проводиться (відсутнє документальне підтвердження). Також не виконуються завдання п. 2.24 посадової інструкції щодо проведення оперативних нарад, конференцій із залученням наукових фахівців. Ведеться журнал оперативних нарад, але інформація щодо нарад містить тільки дату, тему наради (найчастіше назву наказу МОЗ) та підпис завідуючого. Не можливо з'ясувати, хто був присутній на нараді та яка інформація була надана. Під час опитування лікарів жіночої консультації з'ясувалось, що ніяких занять або нарад завідуючим не проводиться.

Під час вивчення медичної документації з'ясовано, що завідувач жіночою консультацією ОСОБА_1 під час свого робочого часу в жіночій консультації знаходиться та виконує оперативні втручання у гінекологічний операційній та веде пологи в акушерському відділенні (історії пологів № 422 пологи 24.04.2017 року, № 422 пологи 25.04.2017 року), що є порушенням норм законодавства України, правил внутрішнього розкладу та трудової дисципліни.

Аналіз історій хвороб № 2520 від 05.04.2017 року, № 9463 від 25.12.2016 року, №2023/240 від 25.03.2016 року свідчить про недостатню кваліфікацію лікаря ОСОБА_9, а саме, тривалість операцій складає 7 годин 00 хв., 6 годин 55 хв. та 8 год. 25 хв. відповідно, що вказує на значні технічні труднощі та виникнення ускладнень під час проведення лапароскопічної операції, невірно обрану тактику і метод оперативного втручання. В історії хвороби протокол операції записаний із значними порушеннями: відсутня дата, тривалість операції, діагноз, операційна бригада, не деталізовані особливості технічних труднощів, що призвели до значного подовження тривалості оперативного втручання, макроскопічний опис видаленого органу, підпис хірурга, що є значним порушенням вимог щодо ведення первинної медичної документації. Подібні дії можуть привести до негативних наслідків для здоров'я та життя пацієнтів.

За наслідками проведеної перевірки комісією категорично заборонено ОСОБА_1 проводити ендоскопічні операції, а також зроблено висновок щодо невиконання своїх завдань та обов'язків згідно з посадовою інструкцією, рекомендовано вирішити питання щодо його відповідності займаній посаді.

В порушення вимог ст. 141, ст. 19 Основ законодавства України про охорону здоров'я, ст. 139, ст. 142 КЗпП України, Правил внутрішнього трудового розпорядку та своєї посадової інструкції завідувач жіночою консультацією ОСОБА_1 у своїй роботі використовує обладнання гістероскоп, який не перебуває на балансі лікарні та не пройшов обов'язкову апробацію відповідно до вимог чинного законодавства, та з початку 2017 року до теперішнього часу провів чисельні операції пацієнтам з використанням цього обладнання, що заборонено законом та створює реальні загрози життю пацієнтів.

На неодноразові зауваження керівництва лікарні щодо заборони таких медичних втручань ОСОБА_1 не реагує, вказівки керівництва не виконує.

В спілкуванні з працівниками лікарні та керівництвом ОСОБА_1 постійно порушує норми медичної етики та деонтології, припускає грубі та образливі висловлювання, на зауваження не реагує.

ОСОБА_1 на протязі 2016-2017 років неодноразово попереджався на оперативних нарадах адміністрацією лікарні про недопустимість порушення вимог діючого законодавства, Правил внутрішнього трудового розпорядку, а також щодо належного дотримання ним службової та трудової дисципліни, до нього застосовувались заходи реагування у вигляді неодноразових попереджень та зауважень. Однак належних висновків для себе ним не зроблено, про що свідчить чисельність та систематичність допущених ним порушень вимог діючого законодавства та трудової дисципліни.

Також ОСОБА_1 допущено грубе порушення трудової дисципліни та норм медичної етики. Так, 24.05.2017 року ОСОБА_1, як донор, здав кров у відділенні переливання крові Покровської ЦРЛ. Будучі обізнаним, що довідка про здачу крові надає право донору на додатковий вихідний день, ОСОБА_1, використовуючи своє службове становище, звернувся до старшої медичної сестри переливання крові ОСОБА_12 з пропозицією надати йому довідку про здачу крові датовану 25.05.2017 року з метою її використання як підстави для отримання додаткових вихідних 25 та 26.05.2017 року. ОСОБА_12 склала та видала ОСОБА_1 довідку від 25.05.2017 року № 005028 про факт здачі крові 25.05.2017 року. ОСОБА_1, достовірно усвідомлюючи, що до вказаної довідки внесено відомості, які не відповідають дійсності, надав її до відділу роботиз кадрами Покровської ЦРЛ з метою отримання додаткового вихідного дня, тобто використав підроблений документ в особистих інтересах.

Згідно наказу Департамента охорони здоров'я № 382 від 21.06.2017 року "Про проведення повторної комісійної перевірки" і проведення оцінки стану усунення недоліків у роботі Перинатального центру II рівня у складі Покровської ЦРЛ, виявлених комісією Департаменту охорони здоров'я облдержадміністрації у ході попередньої перевірки (07.06.2017 року), конкретно, що стосується недоліків у жіночій консультації під керівництвом ОСОБА_1, зауваження:

1. Порушення вимог наказу № 417 у частині амбулаторної акушерської допомоги - під час первинного огляду відсутній опис щитоподібної залози, відсутній огляд завідувачем консультацією перед наданням декретної відпустки; вагітним з екстрагенітальною патологією або не складається індивідуальний план ведення вагітності, або план не відповідає затвердженим вимогам, або відсутній особистий підпис вагітної; не призначаються додаткові обстеження у разі патологічних змін в аналізах виділень з піхви;

2. Лікарські призначення не обґрунтовані та не відповідають вимогам наказів, в т.ч. щодо лікування інфекцій перинатального періоду, санація піхви проводиться без показань та додаткових обстежень, в тому числі при відсутності цитологічного обстеження;

3. В записах лікарів під час відвідувань вагітними консультації відсутні данні щодо результатів обстеження, обґрунтування лікарських призначень, висновків вузьких фахівців;

4. Призначення лікарських засобів вагітним або не обґрунтовані, або суперечать вимогам наказів (препарати йоду, полівітаміни, препарати заліза);

5. Формування діагнозів не відповідає вимогам МКХ - X;

6. Взяття мазків з піхви проводиться не вірно - з 2-х місць (цервікальний канал, склепіння) замість 3-х (+ уретра); дані цитологічних досліджень, які отримуються з лабораторії, не відповідають вимогам, але питання щодо роботи лабораторії ані лікарями, ані завідувачем перед адміністрацією лікарні або завідуючою лабораторією не ставилось;

7. Показання для направлення вагітних до денного стаціонару не відповідають вимогам наказу № 417 (наприклад - загроза передчасних пологів у термін 27 тижнів, інфекції сечостатевої системи, кольпіт та інш.).

Беручи до уваги означені зауваження, які практично дублюють висновки перинатального аудиту, що був проведений у 2013 році, комісією перевірено роботу завідувача жіночою консультацією.

З'ясовано, що не проводиться аналіз якості ведення первинної медичної документації та виконання вимог до ведення вагітних, затверджених наказом № 417. Аналіз якості роботи жіночої консультації завідувачем жіночою консультацією не проводиться, план роботи завідувача, план проведення профілактичних оглядів неорганізованого населення відсутні. Аналіз роботи за 2016 рік містить тільки статистичні дані, без висновків до конкретних показників, відсутній аналіз індикаторів якості амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги. В плані роботи жіночої консультації за 2016 рік зроблені відмітки про виконання, але документальні підтвердження завідуючим не надані. Заняття з персоналом не проводяться, нові накази МОЗ не вивчаються та взагалі відсутні у завідувача жіночою консультацією. Відповідно до посадової інструкції завідувача, затвердженої головним лікарем 01.06.2016 року, до завдань завідувача відноситься планування роботи та аналіз її результатів, організація та проведення санітарно-просвітницької роботи серед населення, організація та проведення заходів, спрямованих на підвищення кваліфікації медичного персоналу. Будь-які підтвердження виконання цих завдань відсутні. Також до обов'язків завідувача відносяться робота з доведення до відома персоналу наказів, розпоряджень вищих організацій та забезпечення їх виконання, аналіз основних показників діяльності жіночої консультації та впровадження заходів з поліпшення роботи, що також не проводиться (відсутнє документальне підтвердження). Також не виконуються завдання п. 2.24 посадової інструкції - проведення оперативних нарад, конференцій із залученням наукових фахівців. Ведеться журнал оперативних нарад, але інформація щодо нарад містить тільки дату, тему наради (частіше назву наказу МОЗ) та підпис завідувача. Не можливо з'ясувати, хто був присутній на нараді та яка інформація була надана. Під час опитування лікарів жіночої консультації з'ясувалось, що ніяких занять або нарад завідуючим не проводиться. На всі прохання надати будь-які підтверджуючи матеріали щодо своєї роботи завідувач відмовився.

Незважаючи на проведення перевірки, ОСОБА_1 не вжив заходів щодо усунення виявлених порушень в очолюваному ним відділенні та при повторній перевірці, проведеній 26.06.2017 року Департаментом охорони здоров'я, встановлено, що дані порушення продовжують мати місце, а саме, зауваження:

1. Плани ведення вагітності в індивідуальних картах складаються за шаблоном, не містять конкретних заходів з урахуванням особливостей перебігу вагітності та екстрагенітальної патології, в деяких випадках обмежуються переліком обстежень при першому зверненні (надруковані в примірниках індивідуальних карт).

2. При первинному зверненні не оглядаються лімфатичні вузли.

3. Показання до направлення на лікування в денний стаціонар не відповідають вимогам профільного наказу № 417.

4. Лікарські призначення в денному стаціонарі та обстеження не обґрунтовані (призначення канефрону вагітним з набряками без додаткових обстежень сечі, призначення бактеріального обстеження сечі вагітній з пієлонефритом на 7 день лікування, призначення препаратів заліза та інш.).

5.Формування діагнозів не відповідає вимогам МКХ-Х.

6. Аналіз виділень береться з 3-х точок, але не налагодженна робота з цитологічних досліджень. Завідувачем не було направлено доповідної до адміністрації лікарні з проханням налагодити роботу лабораторії в цьому напрямку.

7. Плани роботи завідуючого не затверджені головним лікарем та не погоджені керівником перинатального центру. В плані роботи не стоять конкретні терміни виконання. План проведення профілактичних оглядів жіночого населення м. Покровськ не складений.

8. Заняття з персоналом щодо вивчення основних положень наказу МОЗ України № 417 та інших профільних наказів не проводились.

9. Комісії був наданий журнал проведення занять в "школі відповідального батьківства", який ведеться з 03.01.2017 року, але не був наданий при першій перевірці. Матеріали занять не доповнені лекційним матеріалом, відповідно до вимог наказу № 417, заявка завідуючим на оснащення кабінету відповідним обладнанням для проведення занять з вагітними до адміністрації не надавалась.

Після проведеної перевірки 07.06.2017 року завідуючим жіночою консультацією з лікарями не було проведено нараду, про що зроблено запис в журналі оперативних нарад, з питання складання планів роботи лікарями. Після співбесід з лікарями встановлено, що не всі зауваження комісії були доведені до відома на будь-якій оперативній нараді.

Раніше ОСОБА_1 вже притягувався до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення йому догани.

Таким чином, ОСОБА_1 систематично не виконує без поважних причин обов'язки, покладені па нього Правилами внутрішнього трудового розпорядку та посадовою інструкцією, за що підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності відповідно до ст. 147 КЗпП України у вигляді звільнення з займаної посади (а.с. 13-18 т. 2).

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09.11.2017 рокута додатковим рішенням від 27.12.2017 рокуу задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення, визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з посади та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, відшкодування моральної шкоди та судових витрат на правову допомогу відмовлено (а.с. 248-258 т. 2, а.с. 25-26 т. 3).

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дисциплінарні стягнення на позивача накладені обґрунтовано та законно, підстави для скасування наказів відсутні. З матеріалів справи, пояснень сторін, показань свідків вбачається, що ОСОБА_1 допускав у своїй роботі порушення Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я", Правил внутрішнього трудового розпорядку, посадової інструкції. Твердження позивача про те, що документи, які надані суду (подання, доповідні, заяви, журнали, тощо), всі переписані, підроблені та сфальсифіковані є недоведеними. Пояснення позивача здебільшого побудовані на тому, що інші лікарі допускають в своїй роботі порушень ще більше, ніж він, але звільнили саме його. Позивачем не надано суду жодного доказу, який би спростовував показання свідків з боку відповідача, та документи надані стороною відповідача. Враховуючи посаду позивача, ту відповідальність, яка покладена на нього, як на лікаря, така поведінка є неприпустимою. Позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, моральної шкоди також не підлягають задоволенню, оскільки є похідними від позовних вимог про поновлення на роботі (а.с. 248-258 т. 2, а.с. 25-26 т. 3).

Не погоджуючись із судовим рішенням, позивач ОСОБА_1 в апеляційній скарзі посилається на порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09.11.2017 рокута ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Зазначає, що при оцінці законності наказу № 01-05/179 від 12.06.2017 року судом першої інстанції не враховано, що з приводу цього, як вважає відповідач, порушення трудової дисципліни його на комісію не запрошували, не надали можливість захистити свою позицію. Суд не врахував, що відповідач не надав жодного документального підтвердження заборони йому проводити гістероскопію, не прийнято до уваги показання свідків. Долучені відповідачем до матеріалів справи доповідні та акти, серед яких акти про його відмову дати пояснення щодо порушень, не можуть бути доказами, оскільки виготовлені вже після того, як справа була в суді з підтасовкою дат та без вхідної реєстрації у діловодстві лікарні.

Висновок суду першої інстанції про те, що він "своїми діями фактично не виконав законну вказівку свого безпосереднього керівника з приводу заборон для проведення медичного втручання, при цьому допустив висловлювання, які ображають його честь та гідність. Таким чином, своїм вчинком ОСОБА_1 грубо порушив норми службової та трудової дисципліни, за що підлягає притягненню до дисциплінарної відповідальності" не відповідає обставинам справи. У судовому засіданні свідки ОСОБА_13, ОСОБА_14, які проводили операцію ОСОБА_7 24.05.2017 року, підтвердили, що будь-яких заборон з боку ОСОБА_5, ОСОБА_6 щодо проведення операції ОСОБА_7 не було. ОСОБА_6 прийшов до операційної, йому показали які вони роблять дії та він пішов з операційної, нічого не кажучи. Свідок ОСОБА_5 своє письмове пояснення про заборону оперування під час свідчення під присягою спростувала.

Отже, дисциплінарне стягнення у вигляді догани винесено йому з надуманих підстав та з порушенням норм трудового законодавства. Гістероскопію було проведено в період коли до нього не було доведено наказ про заборону; керівник перинального центру ОСОБА_6 візував історію хвороби ОСОБА_7, що підтверджує плановість операції і жодним чином не прописав заборону гістероскопії; заборон щодо проведення операції від в.о. завідуючого відділенням також не було.

Щодо незареєстрованого обладнання, а саме, гістероскопа, який не пройшов апробації та повірки, що могло призвести до негативних наслідків для хворої, позивач зазначає, що гістероскоп не є обладнанням, а є інструментом і не повинен проходити апробацію чи повірку що визнав інспектор з охорони праці ЦРЛ, який був допитаний в якості свідка.

При його звільненні також було грубо порушено закон.

Ні в наказі, ні в трудовій книжці не визначено за якою саме статтею його звільнено.

В порушення ст. 40 КЗпП України його звільнили без згоди профспілкової організації.

При притягненні до дисциплінарної відповідальності письмові пояснення від нього не витребували. Керівник перинатального центру, який на два дні став в.о. головного лікаря та встиг його звільнити, запропонував йому написати пояснення вже після його ознайомлення з наказом про звільнення.

В наказі йдеться про його звільнення з посади, а не про розірвання трудового договору. Суд не врахував, що на час звільнення він також працював на посаді лікаря з надання екстреної допомоги на 0,5 ставки за сумісництвом. Натомість до роботи за графіком чергувань його також не допустили.

Суд першої інстанції порушив строки розгляду справи, які встановлені ст. 157 ЦПК України (а.с. 2 - 5 т. 3).

05 лютого 2018 року до апеляційного суду надійшов письмовий відзив відповідача на апеляційну скаргу позивача. У відзиві відповідач просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Зазначає, що підставою для звільнення ОСОБА_1 стали результати перевірки якості перинатальної допомоги в Покровському перинатальному центрі, проведеної фахівцями Департаменту охорони здоров'я облдержадміністрації, та висновки цієї комісії, викладені у довідці від 07.06.2017 року, а також у довідці від 26.06.2017 року оцінки стану усунення недоліків в роботі перинатального центру, результати розгляду подання керівника - завідувача перинатальним центром ОСОБА_6 про звільнення з займаної посади.

Під час перевірки в діяльності жіночої консультації та завідувача жіночою консультацією ОСОБА_1 виявлені грубі порушення наказу МОЗ України № 417 від 15.07.2011 року "Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні", яким затверджено Методичні рекомендації щодо організації надання амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги. За наслідками проведеної перевірки комісією категорично заборонено ОСОБА_1 проводити ендоскопічні операції, а також зроблено висновок про невиконання завідуючим жіночою консультацією ОСОБА_1 своїх обов'язків за посадовою інструкцією, рекомендовано вирішити питання щодо його відповідності займаній посаді.

Крім того, підставою для звільнення стали і систематичні порушення трудової дисципліни, які викладені в наказі про звільнення.

Доводи апеляційної скарги про те, що ЦРЛ не надано доказів щодо заборони проведення гістероскопічної операції, є необгрунтованими. Згідно пояснювальної записки операційної медичної сестри гінекологічного відділення ОСОБА_15 (див. а.с. 102 т. 2), під час її чергування 24.05.2017 року позивач дав їй розпорядження готувати операційну; вона довела це до відома керівника ОСОБА_6 та ОСОБА_5, на що отримала заборону. Про це повідомила ОСОБА_8, на що він настійливо та погрозливо сказав, щоб вона готувалася до операції.

ОСОБА_8 виконував хірургічні втручання гістероскопічним обладнанням, яке за даними бухгалтерського обліку на балансі лікарні відсутнє.

Позивачем суду надано копії свідоцтв про державну реєстрацію "Комплект виробів гістероскопічних для діагностичних досліджень і гістерорезектоскопічних для внутрішньоматкових оперативних втручань КИГ - 01 - "Крыло", а також медичного виробу "Комплекс ендохірургічний" (див. а.с. 8-9, а.с. 12-13 т. 1). Проте оригінали цих свідоцтв для огляду у судовому засіданні позивачем суду не надані.

Тобто, позивач в порушення вимог ст. 141, ст. 19 Основ законодавства України про охорону здоров'я, Правил внутрішнього трудового розпорядку та своєї посадової інструкції у своїй роботі використовував обладнання - гістероскоп, який не перебуває на балансі лікарні, не пройшов обов'язкову апробацію відповідно до вимог чинного законодавства, та з початку 2017 року з використанням цього обладнання провів пацієнтам чисельні операції, що прямо заборонено законом та створювало реальну загрозу життю пацієнтів.

Посилання позивача на те, що йому не було відомо про будь-яку заборону щодо проведення оперативних втручань за допомогою гістероскопу, спростовуються відео, яке виготовлено телебаченням "Капрі" та вийшло в ефірі 29.03.2016 року, на якому ОСОБА_1 дає інтерв'ю та пояснює, що він особисто придбав три гістероскопи за 10 000 доларів США, що йому неодноразово пропонували це обладнання поставити на баланс лікарні та що йому заборонено проводити будь-які оперативні втручання у лікарні.

Вказані обставини підтверджуються і доповідною запискою завідувача перинатальним центром ОСОБА_6 на ім'я головного лікаря (див. а.с. 152 т. 2), в якій зазначено, що йому 24.05.2017 року біля 15.00 від в.о. гінекологічним відділенням ОСОБА_5 стало відомо про те, що ОСОБА_1 збирається проводити в операційній гінекологічного відділення операційне втручання - гістероскопію хворій ОСОБА_7, для чого ОСОБА_1 дав наказ медичному персоналу гінекологічного відділення готувати операційну; ОСОБА_6 негайно, в розмові з ОСОБА_1, заборонив проводити операцію з тих причин, що невідомо на якому апараті ОСОБА_1 планує виконувати цю операцію, гістероскопу в перинатальному центрі на обліку не має і не має ніяких даних щодо можливості проведення такої операції та природності апарату, на якому він планує це зробити, що ставить під загрозу життя пацієнта; це відбулося у робочий час, під час якого ОСОБА_1, як завідувач жіночою консультацією, має знаходитися в консультації, а не в гінекологічному відділенні, та не має давати вказівки медичному персоналу гінекологічного відділення; на заборону ОСОБА_1 відреагував у грубій формі та продовжив готуватися до проведення операції.

Завідувач гінекологічним відділенням ОСОБА_16 24.03.2016 року звертався із заявою до головного лікаря (див. а.с. 156 т. 2), в якій повідомляв, що лікар акушер-гінеколог ОСОБА_1 проводить операції у гінекологічному відділенні гістероскопом, який у відділенні не зареєстрований. Ці обставини ОСОБА_16 підтвердив при його допиті як свідка у судовому засіданні.

Завідувачем перинатальним центром ОСОБА_6 проведено експертну оцінку медичних карт стаціонарних хворих за 2016 рік, яким проведена гістероскопія завідувачем жіночою консультацією ОСОБА_1 (див. а.с. 193 т. 2) та зроблено висновки, що ОСОБА_1 порушено наказ № 02/05-2 від 04.09.2015 року "Про порядок госпіталізації до відділень Перинатального центру": передопераційні обстеження хворих проведено не повно, ряд планових госпіталізацій для гістероскопії проведено без лікарського направлення, проведення операцій не в свій робочий час, проводив гістероскопії в період власних чергувань, чим займав робочий час чергової операційної медичної сестри, анестезіологічної бригади; ОСОБА_6 ставить під сумнів результати проведення УЗД; порушуються правила анестезіологічного забезпечення; при аналізі 35 історій хвороб виявлено, що первинна медична документація оформлюється халатно, без дотримання наказів МОЗ України.

Доводи апеляційної скарги про те, що надані відповідачем до суду документи не мають реєстрації та виготовлені вже під час розгляду справи, а тому не є належними доказами, не відповідають обставинам справи. Всі документи, які були надані суду, були зареєстровані належним чином та мають відповідні вихідні данні з посиланням на відповідні журнали.

Доводи апеляційної скарги про те, що звільнення проведено з грубим порушенням закону, також є необґрунтованими. В наказі про звільнення позивача повно та точно вказано як підстави звільнення, так і обставини, які стали причиною звільнення, систематичність порушення (а.с. 57 - 64 т. 3).

В судовому засіданні апеляційного суду позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат ОСОБА_2, який діє на підставі договорів про надання правової допомоги від 01.06.2017 року та від 03.07.2017 року (а.с. 16 - 17 т. 1, а.с. 20 т. 2), доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити.

Представники відповідача - Покровської ЦРЛ головний лікар ОСОБА_36, який діє без довіреності, та адвокат ОСОБА_37, який діє на підставі ордера серії ДН № 010208, виданого 14.03.2018 року (а.с. 78-79 т. 2), проти доводів апеляційної скарги заперечували, просили її залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.

Відповідно до частини 3 ст. 3 ЦПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII, яка діє з 15.12.2017 року)провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ст. 367 ЦПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга позивача ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково, а рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII) судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 2 ЦПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року № 2147-VIII) завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Цим вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає.

Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 214 ЦПК України (в редакції Закону від 18.03.2004 року № 1618-IV з наступними змінами, яка діяла до 15.12.2017 року, тобто на час ухвалення оскаржуваного рішення) під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються.

Відповідно до п. 22 постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.1992 року №9 "Про практику розгляду судами трудових спорів" у справах про поновлення на роботі осіб, звільнених за порушення трудової дисципліни, судам необхідно з'ясувати, в чому конкретно проявилось порушення, що стало приводом до звільнення, чи могло воно бути підставою для розірвання трудового договору за пунктами 3, 4, 7, 8 ст. 40 і п. 1 ст. 41 КЗпП, чи додержані власником або уповноваженим ним органом передбачені статтями 1471, 148, 149 КЗпП правила і порядок застосування дисциплінарних стягнень, зокрема, чи не закінчився встановлений для цього строк, чи застосовувалось вже за цей проступок дисциплінарне стягнення, чи враховувались при звільненні ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяна ним шкода, обставини, за яких вчинено проступок, і попередня робота працівника.

В порушення цих роз'яснень Пленуму Верховного Суду України та положень п. 1 частини 1 ст. 214 ЦПК України (2004) суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, послався на те, що позивач у своїй роботі допускав порушення Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров'я", Правил внутрішнього трудового розпорядку, посадової інструкції. Формально пославшись на недоведеність доводів позивача про те, що документи, які надані суду відповідачем сфальсифіковані, суд не з'ясував в чому конкретно проявились порушення, що стали приводом до дисциплінарної відповідальності позивача,не встановив якими саме доказами підтверджуються конкретні порушення позивачем трудової дисципліни, за які до нього застосовані дисциплінарні стягнення наказами № 01-05/179 від 12.06.2017 року та № 01-05/195 від 03.07.2017 року, та чи дотримано по кожному з них строки та порядок застосування дисциплінарного стягнення. Суд перелічив в оскаржуваному рішенні всі надані сторонами докази, проте не зазначив якого конкретно проступку вони стосуються та що конкретно кожний з них підтверджує. Тобто, доводи апеляційної скарги позивача про неповне з'ясування судом обставин справи є обгрунтованими.

Перевіряючи законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу № 01-05/179 від 12.06.2017 року про накладення дисциплінарного стягнення, апеляційний суд виходить з наступного:

Відповідно до ст. 139 КЗпП України працівники зобов'язані працювати чесно і сумлінно, своєчасно і точно виконувати розпорядження власника або уповноваженого ним органу, додержувати трудової і технологічної дисципліни, вимог нормативних актів про охорону праці, дбайливо ставитися до майна власника, з яким укладено трудовий договір.

Статтею 140 КЗпП України передбачено, що трудова дисципліна на підприємствах, в установах, організаціях забезпечується створенням необхідних організаційних та економічних умов для нормальної високопродуктивної роботи, свідомим ставленням до праці, методами переконання, виховання, а також заохочення за сумлінну працю.

У трудових колективах створюється обстановка нетерпимості до порушень трудової дисципліни, суворої товариської вимогливості до працівників, які несумлінно виконують трудові обов'язки. Щодо окремих несумлінних працівників застосовуються в необхідних випадках заходи дисциплінарного і громадського впливу.

Відповідно до ст. 147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: 1) догана; 2) звільнення.

Відповідно до ст. 1471 КЗпП України дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Відповідно до ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю або перебування його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Відповідно до ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення.

За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення.

При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Згідно посадової інструкції завідувача жіночою консультацією Перинатального центру ІІ рівня лікаря-акушера-гінеколога Красноармійської ЦРЛ ОСОБА_1, яка затверджена головним лікарем Красноармійської ЦРЛ 01.06.2016 року, завідувач жіночою консультацією призначається та звільняється за поданням головного лікаря перинатального центру (а.с. 64-66 т. 2). Ким саме видається наказ про призначення та звільнення в посадовій інструкції не зазначено.

Згідно п. 3.4 посадової інструкції головного лікаря Покровської ЦРЛ ОСОБА_36, яка затверджена керівником відділу охорони здоров'я місцевого органу самоврядування 15.09.2016 року, головному лікарю надано право прийому та звільнення з роботи (а.с. 61-63 т. 2).

Згідно п. 5.1 Статуту Покровської ЦРЛ, який затверджений рішенням Покровської міської ради від 23.11.2016 року № 78/24-19, працівники ЦРЛ призначаються на посаду, звільняються з посади головним лікарем (а.с. 32-39 т. 2).

Наказ по Красноармійській ЦРЛ від 01.06.2016 року № 01-05/153 про поновлення ОСОБА_1, лікаря-акушера-гінеколога жіночої консультації Перинатального центру 2-рівня у складі Красноармійської ЦРЛ, на посаді завідувача жіночою консультацією Перинатального центру 2-рівня у складі Красноармійської ЦРЛ з 01.06.2016 року, підписано головним лікарем Красноармійської ЦРЛ ОСОБА_36 (а.с. 71 т. 2) .

Наказ по Покровській ЦРЛ від 12.06.2017 року № 01-05/179 про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення підписано в.о. головного лікаря Покровської ЦРЛ ОСОБА_17 (а.с. 67 т. 2).

Згідно п. 7.4 посадової інструкції головного лікаря Покровської ЦРЛ ОСОБА_36, яка затверджена керівником відділу охорони здоров'я місцевого органу самоврядування 15.09.2016 року, в разі відсутності головного лікаря його обов'язки виконує особа, яка є резервом на вказану посаду (а.с. 61-63 т. 2).

Згідно розпорядження в.о. міського голови від 31.05.2017 року № 41/220 обов'язки головного лікаря Покровської ЦРЛ тимчасово з 31.05.2017 року по 30.06.2017 року виконувала заступник головного лікаря з медичного обслуговування населення Покровської ЦРЛ ОСОБА_17 (а.с. 169 т. 3).

Тобто наказ № 01-05/179 від 12.06.2017 року про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення підписано уповноваженою особою.

Наказом № 01-05/179 від 12.06.2017 року позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни, яке згідно наказу ним скоєно 24.05.2017 року. Тобто, наказ відповідачем видано в межах строку, встановленого ст. 148 КЗпП України для застосування дисциплінарного стягнення.

Згідно наказу № 01-05/179 від 12.06.2017 року підставою застосування дисциплінарного стягнення до позивача стало те, що 24.05.2017 року у період з 15 год. 25 хв. до 15 год. 35 хв. він безпідставно покинув своє робоче місце та, незважаючи на заборону з боку в.о. завідуючої гінекологічним відділенням ОСОБА_5 та завідуючого перинатальним центром ОСОБА_6, за відсутності узгодженого плану проведення оперативного втручання, у порушення наказу Покровської ЦРЛ від 03.02.2017 року № 01-05/71а "Про надання планової хірургічної допомоги у Покровській ЦРЛ", за відсутності показань для проведення екстреного медичного втручання, з застосуванням обладнання - гістероскопу, який не перебуває на балансі лікарні та не пройшов обов'язкову апробацію відповідно до вимог чинного законодавства, провів в операційній гінекологічного відділення позапланове оперативне втручання - гістероскопію хворій ОСОБА_7, що створило реальну загрозу життю пацієнта. При цьому ОСОБА_1, порушив правила медичної етики та деонтології, надавши в грубій формі вказівки медичному персоналу гінекологічного відділення готувати пацієнта для проведення операції, а також висловився в грубій формі в.о. завідуючого гінекологічним відділенням ОСОБА_5 та керівнику перинатального центру ОСОБА_6 про невиконання ним їх вимог з приводу заборони проведення цієї операції. Своїми діями ОСОБА_1 фактично не виконав законну вказівку свого безпосереднього керівника з приводу заборони проведення медичного втручання, при цьому допустив висловлювання, які ображають його честь та гідність (а.с. 7 т. 1).

Перевіряючи доводи позовної заяви та апеляційної скарги щодо незаконності цього дисциплінарного стягнення, апеляційним судом встановлено:

24 травня 2017 року в період з 15.25 до 15.35 позивач перебував у гінекологічному відділенні Перинатального центру ІІ рівня у складі Покровської ЦРЛ, що сторони не оспорюють.

Згідно п. 1.5. посадової інструкції завідувача жіночою консультацією Перинатального центру ІІ рівня лікаря-акушера-гінеколога Красноармійської ЦРЛ ОСОБА_1, яка затверджена головним лікарем Красноармійської ЦРЛ 01.06.2016 року, робочим місцем завідувача жіночою консультацією є кабінет жіночої консультації № 7, розташований на 2-му поверсі (а.с. 64 - 66 т. 2).

Цією ж посадовою інструкцією встановлено, що завідувач жіночою консультацією має право проводити планові оперативні втручання не менш 4 разів на місяць у гінекологічному та пологовому відділенні (п. 3.12).

Згідно Статуту Покровської ЦРЛ (розділу IV "Організаційна структура"), який затверджений рішенням Покровської міської ради від 23.11.2016 року № 78/24-19, жіноча консультація, гінекологічний стаціонар входять до складу Перинатального центру ІІ рівня, який входить до складу юридичної особи - Покровської ЦРЛ (а.с. 32-39 т. 2).

Отже, перебування позивача 24.05.2017 року у період з 15 год. 25 хв. до 15 год. 35 хв. у гінекологічному відділенні, тобто в межах структурного підрозділу - перинатального центру, до складу якого входить і жіноча консультація, та проведення ним в цей період операції пацієнту ОСОБА_19, що згідно посадової інструкції завідувача жіночою консультацією входить до його посадових обов'язків, не є безпідставною відсутністю позивача на робочому місці у жіночій консультації, тобто не є порушенням трудової дисципліни.

Посилання відповідача в наказі на те, що таке оперативне втручання було проведено позивачем, незважаючи на заборону з боку в.о. завідуючої гінекологічним відділенням ОСОБА_5 та завідувача перинатальним центром ОСОБА_6, за відсутності узгодженого плану проведення оперативного втручання, у порушення наказу Покровської ЦРЛ від 03.02.2017 року № 01-05/71а "Про надання планової хірургічної допомоги у Покровській ЦРЛ", спростовуються матеріалами справи.

Наказом Покровської ЦРЛ від 03.02.2017 року № 01-05/71а "Про надання планової хірургічної допомоги у Покровській ЦРЛ" завідувачам відділень, зокрема, гінекологічним ОСОБА_16, наказано: 1.1. складати графіки планових операцій на наступний робочий день з обов'язковим оглядом пацієнтів лікарем-анестезіологом; 1.2. в графіках операцій обов'язково вказувати бригади лікарів-хірургів на кожну операцію та лікаря анестезіолога з узгодженням із зав. відділенням анестезіології ОСОБА_13; 1.3. по перинатальному центру складені графіки попередньо узгоджувати з керівником-завідувачем ПЦ ОСОБА_6; 1.4. складені графіки із підписами лікарів та керівника-завідувача ПЦ, історії хвороб з наявними обстеженнями узгоджувати з заступником головного лікаря з медичної частини ОСОБА_20 (а.с. 68 т. 2).

Згідно медичної карти стаціонарного хворого № 3699/360 ОСОБА_7 (а.с. 130 - 156 т. 3), яка досліджувалася судом першої інстанції та була досліджена судом апеляційної інстанції, ОСОБА_7 була госпіталізована до гінекологічного відділення 23.05.2017 року о 13.00 год. в плановому порядку за направленням жіночої консультації з діагнозом поліп ендометрію; 24.05.2017 року в 15.25 - 15.35 проведена хірургічна операція - гістероскопічне видалення поліпа ендометрію, спеціаліст ОСОБА_1, анестезіолог ОСОБА_13; графа "Ускладнення" не заповнена; результат лікування - виписаний з одужанням; медична карта заповнена лікарем ОСОБА_21 та підписана завідуючою відділенням ОСОБА_5 (а.с. 130 - 131 т. 3).

В медичній карті стаціонарного хворого є:

- відомості про сумісний огляд ОСОБА_7 23.05.2017 року лікарем ОСОБА_21 із зав. гінекологічним відділенням ОСОБА_5 (а.с. 132 т. 3);

- "Інформована добровільна згода пацієнта на проведення діагностики, лікування та на проведення операції та знеболювання", в якій зазначено, що інформацію надав лікар ОСОБА_21 та підпис ОСОБА_7 23.05.2017 року про те, що із запланованим планом лікування згодна (яким саме не зазначено)(а.с. 134 т. 3);

- заява ОСОБА_7 від 23.05.2017 року про те, що вона наполягає на проведенні гістероскопічного видалення поліпа та обрала лікарем ОСОБА_1 (а.с. 149 т. 3);

- "Інформована добровільна згода на операцію та знеболення" також від 23.05.2017 року, в якій зазначено, що "у процесі обговорення з лікарем ми дійшли висновку про те, що найбільш оптимальним методом хірургічного втручання може бути операція в обсязі гістероскопічне видалення поліпу ендометрію, виконання якої планується під знеболенням загальною анестезією з міорелаксацією та штучною вентиляцією легень. …. доручаю виконати операцію лікарю ОСОБА_1, а знеболення - лікарю ОСОБА_13, що підтверджую своїм підписом 23.05.2017 року підпис" (а.с. 135 т. 3);

- протокол операції, який складений хірургом ОСОБА_1, згідно якого ОСОБА_7 проведено операцію - гістероскопічне видалення поліпу ендометрію; хірург ОСОБА_1, асистент ОСОБА_14, анестезіолог ОСОБА_13; в протоколі операції зазначено про застосування гістерорезектоскопу (а.с. 137 т. 3).

На виконання наказу Покровської ЦРЛ від 03.02.2017 року № 01-05/71а "Про надання планової хірургічної допомоги у Покровській ЦРЛ" в медичній карті стаціонарного хворого ОСОБА_7 є форма № 003-3/о "Передопераційний огляд анестезіологом та протокол загального знеболення", яка заповнена лікарем анестезіологом ОСОБА_13 щодо передопераційного огляду 23.05.2017 року о 13.20, тобто при госпіталізації ОСОБА_7 (а.с. 139 - 141 т. 3).

Отже, медичною картою стаціонарного хворого № 3699/360 ОСОБА_7 підтверджується, що операція позивачем 24.05.2017 року у гінекологічному відділенні Перинатального центру ІІ рівня Покровської ЦРЛ проводилася в плановому порядку та з відома її лікаря у гінекологічному відділенні ОСОБА_21 та завідуючої цим відділенням ОСОБА_5, які госпіталізували пацієнта до гінекологічного відділення за направленням лікаря ОСОБА_1, заповнили та підписали медичну карту стаціонарного хворого ОСОБА_7

Що стосується складання графіка планових операцій, зокрема на 24.05.2017 року та включення до нього операції ОСОБА_7, відповідно до наказу Покровської ЦРЛ від 03.02.2017 року № 01-05/71а "Про надання планової хірургічної допомоги у Покровській ЦРЛ" це є обов'язком завідувача гінекологічним відділенням, до якого була госпіталізована пацієнтка та яке є самостійним структурним підрозділом перинатального центру, який організаційно позивачу, як завідувачу жіночою консультацією, не підпорядковується.

З матеріалів справи встановлено, що обов'язки завідувача гінекологічним відділенням в період з 15.05. по 25.05.2017 року виконувала ОСОБА_5 Саме вона 23.05.2017 року за направленням лікаря (завідувача жіночою консультацією) ОСОБА_1 госпіталізувала ОСОБА_7 до гінекологічного відділення з діагнозом: поліп ендометрію, для гістероскопії, що підтверджується заявою ОСОБА_5 на ім'я в.о. головного лікаря Покровської ЦРБ ОСОБА_17 від 02.06.2017 року (а.с. 101 т. 2).

З медичної карти встановлено, що госпіталізація ОСОБА_7 23.05.2017 року була здійснена за резолюцією керівника пеританального центру ОСОБА_6 від 23.05.2017 року на направленні в гінекологічне відділення, яке було видано лікарем ОСОБА_1; в направленні зазначено діагноз: поліп ендометрію (далі два слова зафарбовані рідиною білого кольору, під якою прочитується - для гістероскопії), і далі дописано - для поліпектомії (а.с. 51 т. 3).

Згідно пояснень позивача у судовому засіданні апеляційного суду він виправлення діагнозу в направленні не робив.

Головний лікар Покровської ЦРЛ ОСОБА_36 у судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що в направленні на госпіталізацію діагноз зазначає лікар, який направляє хворого до стаціонару; виправляти в направленні діагноз вже безпосередньо при госпіталізації у відділення заборонено.

Апеляційний суд звертає увагу, що виправлення діагнозу в направленні на госпіталізацію суперечить іншим документам медичної карти та порушує право ОСОБА_7 на охорону здоров'я, яке передбачено ст. 6 Основ законодавства України про охорону здоров'я (Закон від 19.11.1992 року № 2801-XII), згідно якої кожний громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає, зокрема, кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я (п. "д ").

Згідно медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_7 вибір іншого методу лікування, ніж гістероскопія, а саме, поліпектомії, з хворою не погоджувався і в госпіталізації для гістероскопії їй відмовлено не було.

Позивачем до апеляційного суду надано накази МОЗ України від 13.04.2016 року № 353 "Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації медичної допомоги при аномальних маткових кровотечах", яким затверджено Уніфікований клінічний протокол первинної, вторинної (спеціалізованої) та третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги "Аномальні маткові кровотечі», та від 31.12.2004 року № 676 "Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги", які передбачають такий метод лікування як гістероскопія (а.с. 84 - 93, а.с. 94 - 117 т. 3).

В доповідній записці від 25.05.2017 року № 02-10/24 керівника-завідувача перинатальним центром ОСОБА_6 на ім'я головного лікаря Покровської ЦРЛ ОСОБА_36 зазначено, що 24.05.2017 року біля 15.00 йому стало відомо від в.о. завідувача гінекологічним відділенням ОСОБА_5, що завідувач жіночою консультацією ОСОБА_1 збирається проводити в операційній гінекологічного відділення операційне втручання - гістероскопію хворій ОСОБА_7, для чого ОСОБА_1 дав наказ медичному персоналу гінекологічного відділення готувати операційну. Негайно, в особистій розмові з ОСОБА_1, було заборонено йому проводити цю операцію з наступних причин: 1) невідомо, на якому апараті ОСОБА_1 планує виконувати цю операцію, гістероскопу в перинатальному центрі на обліку не існує і немає ніяких даних щодо можливості проведення такої операції та природності цього апарату, на якому він планує це зробити, що ставить під загрозу життя пацієнта; 2) це відбувалося у робочій час, а ОСОБА_1, як завідувач жіночою консультацією, повинен знаходитись в консультації, а не в гінекологічному відділенні, також не має повноважень давати вказівки медичному персоналу, який є співробітником гінекологічного відділення. На заборону ОСОБА_1 відреагував у грубій формі та продовжив готуватися до проведення операції (а.с.152 т. 2).

ОСОБА_1 з цими поясненнями керівника перинатального центру не погоджується, посилається на те, що жодних заборон щодо проведення операції з боку в.о. завідувача гінекологічним відділенням ОСОБА_5 не було, що керівник перинатального центру ОСОБА_6 візував історію хвороби ОСОБА_7 і не заборонив гістероскопію, не відмовив їй у госпіталізації, що він зайшов в операційну вже під час операції, йому показали які вони роблять дії та він вийшов з операційної, нічого не кажучи.

На направленні на госпіталізацію в гінекологічне відділення ОСОБА_7 від 23.05.2017 року для гістероскопії резолюція керівника перинатального центру ОСОБА_6 проставлена з зазначенням дати 23.05.2017 року (а.с. 151 т. 3).

Свідок ОСОБА_5, яка станом на 24.05.2017 року виконувала обов'язки завідуючої гінекологічним відділенням, у судовому засіданні суду першої інстанції 23.10.2017 року, будучи попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдиве показання (а.с. 172 т. 2), ці пояснення позивача підтвердила. Пояснила, що 23.05.2017 року до неї прийшла ОСОБА_7, і вона, як в.о. завідувача гінекологічним відділенням підписала їй направлення на госпіталізацію у відділення, направлення було видано ОСОБА_1 на гістероскопію. Про це вона доповіла керівнику перинатального центру ОСОБА_6 Вона особисто проведення гістероскопії ОСОБА_1 не забороняла. В історії хвороби заборона на гістероскопію також не зазначена (а.с. 182 - 191 т. 2).

Пояснення позивача підтвердила у судовому засіданні суду першої інстанції 23.10.2017 року і свідок ОСОБА_14, яка пояснила, що пацієнтка ОСОБА_7 поступила до лікарні 23.05.2017 року. Операція відбувалась 24.05.2017 року. Вона асистувала під час операції, оскільки на той час працювала у гінекологічному відділенні. Питання щодо заборони гістероскопії не виникало. Під час операції заходив ОСОБА_6, йому показали які вони роблять дії, та він пішов нічого не кажучи. Про накази, які забороняють гістероскопію у лікарні, їй не відомо. Лікування ОСОБА_7 на нарадах не обговорювалось. ОСОБА_1 єдиний лікар, який може проводити гістероскопію (а.с. 182 - 191 т. 2).

Свідок ОСОБА_13, який працює на посаді завідувача анестезіологічним відділенням Покровської ЦРЛ, у суді першої інстанції 06.10.2017 року показав, що до його обов'язків входить проведення обстеження пацієнта та проведення знеболювання під час операції. Присутній на тих операціях, які відбувались у його робочий час. До операційної його викликають, коли пацієнт підготовлений до операції. На час проведення операції ОСОБА_7 інших операцій призначено не було. ОСОБА_6 прийшов до операційної, коли операція вже доходила кінця. В операційній ОСОБА_6 нічого не казав. Зауваження на адресу ОСОБА_1 почались в 2017 році (а.с. 162 - 169 т. 2).

Отже, обставини зазначені у доповідній записці керівника - завідувача перинатальним центром ОСОБА_6 від 25.05.2017 року не узгоджуються як з показаннями лікарів ОСОБА_14, ОСОБА_13, які проводили операцію хворій ОСОБА_7, показаннями в.о. завідувача гінекологічним відділенням ОСОБА_5, яка погодила 23.05.2017 року госпіталізацію пацієнта ОСОБА_7 до відділенням саме для гістероскопії, так і з його резолюцією на направленні в гінекологічне відділення ОСОБА_7 від 23.05.2017 року, яке зберігається в медичній карті стаціонарного хворого.

В оскаржуваному рішенні суд послався на пояснювальну операційної медсестри гінекологічного відділення ОСОБА_15, згідно якої під час її чергування 24.05.2017 року ОСОБА_8 дав їй розпорядження підготувати операційну для проведення операції; вона довела до відома в.о. завідуючого відділенням ОСОБА_5 та керівника перинатального центру ОСОБА_6 та отримала заборону; про це повідомила ОСОБА_8, на що він настійливо та погрозливо сказав, щоб вона готувалась до операції; операція була проведена з 15.25 до 15.35 (а.с. 102 т. 2). Проте ця пояснювальна у розумінні ст. 95 ЦПК України не є письмовим доказом. Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Крім того, ця пояснювальна не узгоджується з матеріалами справи та поясненнями свідка ОСОБА_5 у судовому засіданні. Як свідок ОСОБА_15 судом першої інстанції не допитувалася.

Посилання суду першої інстанції на те, що в судовому засіданні оглянуто журнал планових операцій та встановлено, що свідку ОСОБА_13 цей журнал повинні були принести, а він поставити свій підпис, що запису щодо планової операції ОСОБА_7 24.05.2017 року в даному журналі не виявлено, не є належним та допустимим доказом факту заборони керівником перинатального центру ОСОБА_6 проведення гістероскопії хворій ОСОБА_7, а свідчить про неналежну організацію роботи як в перинатальному центрі, керівником якого є ОСОБА_6, так і в гінекологічному відділенні, яке входить до складу перинатального центру. Такий висновок апеляційного суду узгоджується з результатами перевірки якості надання перинатальної допомоги в Покровському перинатальному центрі, які викладені в довідці від 07.06.2017 року комісії Департаменту охорони здоров'я Донецької облдержадміністрації та згідно яких робота перинатального центру визнана такою, що потребує покращення (а.с. 104 - 108 т. 2).

Посилаючись на заборону гістероскопії, відповідач не надав суду доказів про те, що керівник перинатального центру приймав заходи щодо заборони проведення цієї операції, зокрема, при госпіталізації або пізніше та до початку оперативного втручання провів розмову з пацієнтом щодо відсутності можливості проведення їй гістероскопії, попередив завідувача анестезіологічним відділенням ОСОБА_13 про заборону проведення гістероскопії хворій ОСОБА_7

Згідно наданого відповідачем переліку пацієнтів, яким надано медичну допомогу у Пеританальному центрі ІІ рівня у складі Покровської ЦРЛ в період з 01.01.2017 року по 27.04.2017 року, за участю хірурга ОСОБА_1 проведено 21 оперативне втручання з використанням гістероскопу, при цьому йому асистували лікарі ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_14, ОСОБА_25, анестезіолог ОСОБА_13, медичні сестри: ОСОБА_26, ОСОБА_27, ОСОБА_28, ОСОБА_29 (а.с. 93-94 т. 2), що свідчить про систематичність проведення лікарем ОСОБА_1 таких операцій у гінекологічному відділенні.

Незважаючи на посилання відповідача на те, що позивачу неодноразово заборонялося проведення гістероскопії, відповідний наказ про заборону позивачу проводити гістероскопію з зазначенням відповідних причин відповідачем суду не надано.

Сторони визнають, що гістероскопічне обладнання, яке ОСОБА_8 використовував при проведенні хірургічної операції ОСОБА_7 24.05.2017 року, на балансі Покровської ЦРЛ не перебуває. Цей факт підтверджується і довідкою Покровської ЦРЛ вих. № 01-17/1933 від 24.07.2017 року (а.с. 97 т. 2).

Проте відповідачем на пропозицію апеляційного суду не надано будь-яких нормативних документів МОЗ України, які забороняють використання під час хірургічних операцій медичних виробів, які не перебувають на балансі відповідного медичного закладу. Наданий відповідачем наказ МОЗ України від 09.09.2014 року № 635 "Про затвердження Методичних рекомендацій ведення обліку лікарських засобів та медичних виробів у закладах охорони здоров'я" (а.с. 214 - 223 т. 3) стосується бухгалтерського обліку надходження, переміщення, списання використаних і непридатних лікарських засобів та медичних виробів у закладах охорони здоров'я, а не використання власних медичних виробів під час хірургічного втручання.

Завідувач гінекологічним відділенням ОСОБА_16 ще 24.03.2016 року звертався до головного лікаря Красноармійської ЦРЛ з заявою, в якій повідомляв, що лікар акушер-гінеколог ОСОБА_1 проводить операції у гінекологічному відділенні гістероскопом, який у відділенні не зареєстрований та просив з'ясувати чи є у лікаря документи, які дозволяють йому використання гістероскопа у лікарні, оскільки відповідальність за використання медичного обладнання несе завідувач відділення (а.с. 156 т. 2).

Проте головним лікарем Покровської ЦРЛ будь-які заходи по цій заяві прийняті не були. Відповідачем не надано суду, в тому числі організаційно-розпорядчих документів як керівника Покровської ЦРЛ, так і керівника Перинатального центру у складі Покровської ЦРЛ про заборону позивачу станом на 24.05.2017 року використовувати під час хірургічних операцій гістероскоп, який є його власністю та не перебуває на балансі лікарні.

Представник відповідача - адвокат ОСОБА_37 у судовому засіданні апеляційного суду пояснив, що використання власних медичних виробів не заборонено за умови наявності документів, що підтверджують їх походження.

Така позиція представника відповідача підтверджується протоколом оперативної наради від 21.03.2017 року № 3, згідно якого ОСОБА_1 було запропоновано поставити гістероскоп на облік у матеріальний відділ та надати на нього сертифікати (а.с. 89 - 90 т. 2).

Відповідачем до апеляційного суду надано наказ № 01-05/174 від 24.05.2017 року "Про посилення контролю за виконанням трудової дисципліни та посадових інструкцій співробітниками Перинатального центру ІІ рівня у складі ЦРЛ", згідно п. 2 якого керівнику - завідувачу ПЦ ОСОБА_6 наказано контролювати роботу операційного блоку ПЦ, заборонити проведення оперативних втручань з використанням медичного обладнання, яке не сертифіковано у встановленому законом порядку та не знаходиться на балансі Покровської ЦРЛ (а.с. 167 т. 3). На наказі є відмітка про ознайомлення з ним завідувача ПЦ ОСОБА_6 - 30.05.2017 року, а ОСОБА_1 - 31.05.2017 року, тобто вже після проведення ним операції 24.05.2017 року, за яку до нього застосовано дисциплінарне стягнення.

Посилання суду першої інстанції на те, що він не може прийняти до уваги твердження позивача ОСОБА_1 про те, що йому не було відомо про будь-яку заборону щодо проведення оперативних втручань за допомогою гістероскопу, що в судовому засіданні було досліджено відео, яке виготовлено телебаченням "Капрі" та вийшло в ефір 29.03.2016 року, що на даному відео ОСОБА_1 дає інтерв'ю та пояснює, що він особисто придбав три гістероскопа за 10 тисяч доларів, що йому неодноразово пропонували це обладнання поставити на баланс лікарні та що йому заборонено проводити будь-які оперативні втручання у лікарні, не ґрунтується на матеріалах справи, згідно яких до 24.05.2017 року будь-які організаційно-розпорядчі документи щодо заборони використовувати під час операцій медичні вироби, які не перебувають на балансі лікарні, відповідачем не видавалися. Інтерв'ю ОСОБА_1 у розумінні ст. 76 ЦПК України не є доказом у справі. Крім того, зазначене відео не стосується проведення оперативного втручання 24.05.2017 року, яке мало місце більш, ніж через рік після інтерв'ю.

Відповідно до частини 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи зазначене, доводи апеляційної скарги позивача про те, що відповідачем суду не надано жодного документального підтвердження заборони йому станом на 24.05.2017 року застосовувати під час хірургічних операцій гістероскоп та безпосередньо заборони проводити 24.05.2017 року гістероскопію пацієнту ОСОБА_7, є обґрунтованими.

Що стосується посилання відповідача в наказі на застосування позивачем під час хірургічної операції гістероскопу, який не пройшов обов'язкову апробацію відповідно до вимог чинного законодавства, судом першої інстанції правильно встановлено, що комплект виробів гістероскопічних для діагностичних досліджень і гістерорезектоскопічних для внутрішньоматкових оперативних втручань КИГ -01 - "Крыло" згідно з наказом Держлікінспекції МОЗ України від 25.06.2010 року № 134 внесено до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення України та дозволено для застосування в медичній практиці, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію № 4039/2005, яке видано Державною інспекцією з контролю якості лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України, свідоцтво дійсне до 25.06.2015 року (а.с. 8-9 т. 1).

Посилання відповідача на сплив строку дії свідоцтва та відповідно державної реєстрації цього комплекту виробів є необгрунтованими.

Процедура державної реєстрації виробів медичного призначення була скасована в Україні з 01 липня 2015 року. З 01 липня 2016 року замість неї проводиться оцінка відповідності медичних виробів технічним регламентам щодо медичних виробів. Наказ Міністерство охорони здоров'я України від 02.07.2012 № 478 "Про затвердження Переліку медичних виробів, що підлягають державній реєстрації (перереєстрації) в Україні" втратив чинність на підставі наказу МОЗ України № 51 від 23.01.2017 року.

Відповідно до п. 21 постанови Кабінету Міністрів України від 2.10.2013 року № 753 "Про затвердження Технічного регламенту щодо медичних виробів"(у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 23.03.2016 року № 240) надання на ринку та/або введення в експлуатацію медичних виробів, які пройшли державну реєстрацію, внесені до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення і дозволені для застосування на території України та були введені в обіг до дати обов'язкового застосування технічного регламенту, дозволяється без проходження процедури оцінки відповідності та маркування національним знаком відповідності.

Такі медичні вироби дозволяється надавати на ринку до закінчення строку їх придатності і не більш як п'ять років з дати введення в обіг, без проходження процедури оцінки відповідності та маркування національним знаком відповідності.

Згідно п. 11 "Порядку зберігання Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення", який затверджено наказом Міністерство охорони здоров'я України від 16.07.2012 року № 533 (зі змінами згідно з наказом МОЗ України від 13.04.2016 року № 361) та який діяв на час виникнення спірних правовідносин, медичні вироби, внесені до Державного реєстру в установленому порядку станом на 30 червня 2015 року, перебувають у Державному реєстрі до 30 червня 2020 року.

Станом на час судового засідання 16 травня 2018 року медичний виріб - комплект виробів гістероскопічних для діагностичних досліджень і гістерорезектоскопічних для внутрішньоматкових оперативних втручань КИГ -01 - "Крыло" перебуває в Державному реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення (електронна адреса http://mozdocs.kiev.ua/medvyrob.php).

Відповідно до пунктів 4, 12 "Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення", який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.2004 року № 1497 та діяв на час державної реєстрації комплекту виробів гістероскопічних для діагностичних досліджень і гістерорезектоскопічних для внутрішньоматкових оперативних втручань, на підставі рішення про державну реєстрацію медичні вироби включаються до Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення, що ведеться Держлікслужбою, а заявнику, який несе відповідальність за виробництво, безпеку, якість та ефективність медичних виробів, видається свідоцтво про державну реєстрацію медичних виробів.

Тобто, оригінал свідоцтва про державну реєстрацію медичного виробу має лише заявник (виробник), а тому доводи відповідача про те, що позивач не надав оригінал свідоцтва про державну реєстрацію гістероскопу, не грунтуються на законі. Відомості Державного реєстру медичної техніки та виробів медичного призначення щодо реєстрації медичного виробу є офіційними.

Державна реєстрація комплекту виробів гістероскопічних для діагностичних досліджень і гістерорезектоскопічних для внутрішньоматкових оперативних втручань КИГ -01 - "Крыло" спростовує доводи відповідача та показання свідка ОСОБА_30, яка працює інженером з охорони праці Покровської ЦРЛ, у суді першої інстанції про те, що позивач 24.05.2017 року під час операції ОСОБА_7 використовував обладнання, яке в порушення ст. 19 Основ законодавства України про охорону здоров'я не пройшло обов'язкову апробацію, що гістероскоп не є сертифікованим.

Згідно витягу з кримінального провадження № 12017050410001345 до ЄРДР 24.05.17 року внесено відомості за частиною 1 ст. 364 КК України. Фабула: 24.05.17 року до Покровського ВП ГУ НП звернувся завідувач Перинатального центру Покровської ЦРЛ з заявою про те, що завідувач жіночої консультації ОСОБА_1 умисно, з корисливих мотивів, використовуючи службове становище всупереч інтересам служби, використовує у своїй діяльності невідоме обладнання (а.с. 119 т. 2).

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Зазначений витяг з кримінального провадження, на який послався суд першої інстанції, не містить інформацію щодо предмета доказування у справі, а саме, щодо порушення позивачем трудової дисципліни під час проведення хірургічної операції 24.05.2017 року ОСОБА_7, тобто не є належним доказом.

Посилання відповідача в наказі на відсутність показань для проведення екстреного медичного втручання позивач не оспорює, посилається на те, що ОСОБА_7 була госпіталізована до гінекологічного відділення у плановому порядку, на підставі його письмового направлення. Зазначені пояснення позивача підтверджуються медичною картою стаціонарного хворого ОСОБА_7

Посилання відповідача в наказі на те, що проведення позивачем позапланового оперативного втручання - гістероскопії хворій ОСОБА_7 створило реальну загрозу життю пацієнта, є недоведеним. Будь-які докази на підтвердження реальної загрози життю пацієнта відповідачем суду не надано, а позивачем цей факт не визнається. Позивач посилається на те, що операція хворій була проведена успішно не лише за участю лікаря ОСОБА_1, а й інших лікарів та після її проведення пацієнт почувала себе нормально та була виписана додому. Ці пояснення позивача підтверджуються медичною картою стаціонарної хворої, в якій відсутні відомості про ускладнення під час операції (п. 23), а в пунктах 26, 28 медичної карти зазначено, що працездатність хворої відновлена повністю та за результатами лікування вона виписана з одужанням (а.с.130 - 131 т. 3).

Надані відповідачем протоколи оперативних нарад від 21.03.2017 року (а.с. 89-90 т. 2), від 14.09.2016 року (а.с. 91-92 т. 2) не стосуються факту проведення ОСОБА_1 хірургічної операції 24.05.2017 року, тобто у розумінні ст. 77 ЦПК України не є належними доказами у цій справі.

Враховуючи зазначене, порушення позивачем ОСОБА_1 трудової дисципліни 24.05.2017 року, з яким відповідач пов'язував застосування до нього дисциплінарного стягнення в наказі № 01-05/179 від 12.06.2017 року, є недоведеним, а тому дисциплінарне стягнення до ОСОБА_1 застосовано з порушенням ст. 147 КЗпП України і відповідно вимоги позивача про визнання наказу № 01-05/179 від 12.06.2017 року про застосування до нього дисциплінарного стягнення незаконним є обґрунтованими. Що стосується вимог позивача скасувати цей наказ, то вони виходять за межі повноважень апеляційного суду. Скасувати наказ має право лише особа, яка його видала. Проте визнання наказу незаконним повністю відновлює порушене право позивача, оскільки незаконний наказ не тягне за собою будь-яких правових наслідків.

Висновки комісії з проведення службового розслідування за фактом грубого порушення трудової дисципліни та перевищення службових повноважень завідувачем жіночою консультацією ОСОБА_1, які викладені в протоколі засідання комісії від 02.06.2017 року № б/н та згідно яких ОСОБА_1 порушив трудову дисципліну, а саме: був безпідставно відсутній на робочому місті 24.05.2017 року з 15.00 - 15.45, провів операцію всупереч заборони керівника центру, використав обладнання, яке не пройшло сертифікацію, апробацію (а.с. 86 т. 2), є необґрунтованими та суперечать матеріалам справи.

Перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції щодо позовних вимог про визнання незаконним та скасування наказу № 01-05/195 від 03.07.2017 року про звільнення, поновлення на роботі, апеляційний суд виходить з наступного:

Відповідно до пункту 3 частини 1 ст. 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом, у випадку систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення.

Одночасно частина 6 ст. 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.

Згідно пункту 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" за передбаченими п. 3 ст. 40 КЗпП підставами працівник може бути звільнений лише за проступок на роботі, вчинений після застосування до нього дисциплінарного або громадського стягнення за невиконання без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку.

Враховуючи, що апеляційний суд дійшов висновку про незаконність наказу № 01-05/179 від 12.06.2017 року про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани, що доказів про вчинення позивачем іншого дисциплінарного проступку, який передував безпосередньо звільненню та за який застосовувались інші заходи дисциплінарного стягнення, відповідач не надав, проступок позивача, який зазначений в наказі Покровської ЦРЛ від 03.07.2017 року № 01-05/195 "Про звільнення з посади" не має характеру систематичного, що унеможливлює звільнення позивача за п. 3 частини 1 ст. 40 КЗпП України. Отже, доводи апеляційної скарги позивача про те, що відповідачем не доведена систематичність порушень, є обгрунтованими.

Крім того, відповідно до п. 3 частини 1 ст. 40 КЗпП України та роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пунктах 22, 23 постанови № 9 від 06.11.1992 року "Про практику розгляду судами трудових спорів" при звільненні працівника за п. 3 частини 1 ст. 40 КЗпП України відповідач має навести конкретні факти допущеного працівником невиконання трудових обов'язків після застосування до нього заходів дисциплінарного чи громадського стягнення, зазначити коли саме вони мали місце. Проте суд першої інстанції, перевіряючи законність звільнення позивача, не з'ясував коли позивачем були вчинені порушення трудової дисципліни які зазначені в наказі від 03.07.2017 року № 01-05/195 та чи вчинені ці порушення після застосування до позивача дисциплінарного стягнення за наказом № 01-05/179 від 12.06.2017 року.

Наказ Покровської ЦРЛ від 03.07.2017 року № 01-05/195 про звільнення позивача підписано в.о. головного лікаря ОСОБА_6 (а.с. 13 - 18 т. 2). Керівник - завідувач Перинатального центру ІІ рівня у складі Покровської ЦРЛ ОСОБА_6 був призначений виконуючим обов'язки головного лікаря Покровської ЦРЛ розпорядженням міського голови м. Покровськ від 30.06.2017 року № 118/16 у зв'язку із наданням в.о. головного лікаря Покровської ЦРЛ ОСОБА_17 відпустки без збереження заробітної плати терміном на 2 дні - 30.06.2017 року та 03.07.2017 року (а.с. 73 т. 2).

З наказу Покровської ЦРЛ від 03.07.2017 року № 01-05/195 "Про звільнення з посади" (текст наказу наведено на аркушах 4 - 9 цього рішення) апеляційним судом встановлено, що відповідач звільнив позивача:

1) за проступки, які були виявлені за результатами перевірки якості перинатальної допомоги, яка була проведена фахівцями Департаменту охорони здоров'я облдержадміністрації на підставі наказу Департаменту охорони здоров'я Донецької облдержадміністрації від 06.06.2017 року № 339 "Про проведення комісійної перевірки" та результати якої були викладені у довідці від 07.06.2017 року, тобто до застосування до позивача дисциплінарного стягнення згідно наказу № 01-05/179 від 12.06.2017 року і відповідно ці проступки не можуть бути підставою для звільнення позивача за п. 3 частини 1 ст. 40 КЗпП України, що судом першої інстанції не враховано;

2) за проступки, які зазначені у поданні керівника - завідувача перинатальним центром ОСОБА_6 про звільнення з займаної посади завідувача жіночою консультацією ОСОБА_1;

згідно цього подання від 02.06.2017 року № 02-10/28 ОСОБА_1 систематично не виконує вимоги діючих наказів МОЗ України щодо надання акушерсько-гінекологічної допомоги населенню, в своїй роботі використовує обладнання, яке не знаходиться на балансі лікарні, чим порушує вимоги ст. 141, ст. 19 Основ законодавства України про охорону здоров'я; систематично порушує трудову дисципліну, ігнорує розпорядження керівництва та накази Покровської ЦРЛ, не дотримується субординації, етики та деонтології по відношенню до пацієнтів, співробітників та керівництва центру; його поведінка та дії, як керівника структурного підрозділу перинатального центру, ставить під загрозу престиж перинатального центру, Покровської ЦРЛ та життя пацієнтів (а.с. 83 т. 2);

Апеляційний суд звертає увагу, що по-перше, подання має узагальнюючий характер, в ньому відсутні посилання на конкретні порушення ОСОБА_1 трудової дисципліни з зазначенням коли саме вони мали місце; по-друге, це подання було складено 02.06.2017 року, тобто до застосування до позивача заходів дисциплінарного стягнення за наказом № 01-05/179 від 12.06.2017 року і відповідно зазначені в ньому проступки також не можуть бути підставою для звільнення позивача за п. 3 частини 1 ст. 40 КЗпП України, що судом першої інстанції також не враховано;

3) за проступки, які зазначені у довідці від 26.06.2017 року за результатами перевірки комісією Департаменту охорони здоров'я облдержадміністрації усунення недоліків в роботі перинатального центру, викладених у довідці комісії від 07.06.2017 року.

Оцінка стану усунення недоліків в роботі перинатального центру, виявлених комісією Департаменту охорони здоров'я облдержадміністрації в ході попередньої перевірки 07.06.2017 року була проведена комісією Департаменту охорони здоров'я облдержадміністрації згідно наказу Департаменту охорони здоров'я Донецької облдержадміністрації № 382 від 21.06.2017 року "Про проведення повторної комісійної перевірки".

Згідно довідки від 26.06.2017 року оцінки стану усунення недоліків в роботі перинатального центру Покровської ЦРЛ, виявлених в ході перевірки комісією Департаменту охорони здоров'я облдержадміністрації 07.06.2017 року, що стосується роботи жіночої консультації під керівництвом ОСОБА_1, зазначено, що:

- посадові інструкції виправлені частково: в посадових інструкціях працівників жіночої консультації відсутні обов'язкові розділи, інструкції не затверджені головним лікарем та не погоджені керівником перинатального центру;

- після проведеної перевірки 07.06.2017 року завідувачем жіночою консультацією з лікарями не проведено нараду, про що зроблено запис в журналі оперативних нарад, з питання складання планів роботи лікарями; після співбесід з лікарями встановлено, що не всі зауваження комісії були доведені до відома на будь-якій оперативній нараді;

- в ході повторної перевірки були вибірково проглянуті індивідуальні карти вагітних, карти хворих денного стаціонару, матеріали "шкоди відповідального батьківства" та встановлено, що:

1. Плани ведення вагітності в індивідуальних картах складаються за шаблоном, не містять конкретних заходів з урахуванням особливостей перебігу вагітності та екстрагенітальної патології, в деяких випадках обмежуються переліком обстежень при першому зверненні (надруковані в примірниках індивідуальних карт);

2. При первинному зверненні не оглядаються лімфатичні вузли;

3. Показання для направлення на лікування в денний стаціонар не відповідають вимогам профільного наказу № 417;

4. Лікарські призначення в денному стаціонарі та обстеження не обґрунтовані (призначення канефрону вагітним з набряками без додаткових обстежень сечі, призначення бактеріального обстеження сечі вагітній з пієлонефритом на 7 день лікування, призначення препаратів заліза та інш.);

5.Формування діагнозів не відповідає вимогам МКХ-Х;

6. Аналіз виділень береться з 3-х точок, але не налагодженна робота з цитологічних досліджень; завідувачем не було направлено доповідної до адміністрації лікарні з проханням налагодити роботу лабораторії в цьому напрямку;

7. Плани роботи завідуючого не затверджені головним лікарем та не погоджені керівником перинатального центру; в плані роботи не стоять конкретні терміни виконання; план проведення профілактичних оглядів жіночого населення м. Покровськ не складений;

8. Заняття з персоналом щодо вивчення основних положень наказу МОЗ України № 417 та інших профільних наказів не проводились;

9. Комісії був наданий журнал проведення занять в "школі відповідального батьківства", який ведеться з 03.01.2017 року, але не був наданий при першій перевірці; матеріали занять не доповнені лекційним матеріалом, відповідно до вимог наказу № 417, заявка завідуючим на оснащення кабінету відповідним обладнанням для проведення занять з вагітними до адміністрації не надавалась (а.с. 84 - 85 т. 2).

Тобто, для застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення за п. 3 частини 1 ст. 40 КЗпП України відповідачем з усіх зазначених в оспорюваному наказі про звільнення порушень мали враховуватися лише ті, які пов'язані із невжиттям заходів щодо усунення недоліків, зазначених в довідці від 07.06.2017 року, з якою позивач був ознайомлений під розпис на цій довідці 12.06.2017 року (а.с. 104 - 108 т. 2), а з них лише ті, які вчинені після 12.06.2017 року або продовжували тривати і після 12.06.2017 року, зокрема це стосується того, що:

- після проведеної перевірки 07.06.2017 року позивачем з лікарями не проведено нараду та не доведено всі зауваження комісії;

- не складено план проведення профілактичних оглядів жіночого населення м.Покровськ;

- в плані роботи завідуючого жіночою консультацією не зазначені конкретні терміни виконання; план не затверджений головним лікарем та не погоджений керівником перинатального центру;

- не проведення занять з персоналом щодо вивчення основних положень наказу МОЗ України № 417 та інших профільних наказів;

- матеріали занять "школи відповідального батьківства" не доповнені лекційним матеріалом, відповідно до вимог наказу № 417, заявка завідуючим на оснащення кабінету відповідним обладнанням для проведення занять з вагітними до адміністрації не надавалась.

З приводу цих недоліків позивач пояснив, що нараду з лікарями після проведення перевірки він проводив, план роботи склав, надав його керівнику перинатального центру для погодження та затвердження головним лікарем, причини його не затвердження йому не відомі; план проведення профілактичних оглядів жіночого населення м. Покровськ ним було складено; заняття з персоналом щодо вивчення основних положень наказу МОЗ України № 417 та інших профільних наказів проводив; лекції до занять "школи відповідального батьківства" наявні та після проведення першої перевірки ним надана заявка на оснащення кабінету відповідним обладнанням для проведення занять з вагітними.

На підтвердження цих пояснень позивачем до суду першої інстанції була надана доповідна від 13.06.2017 року з відміткою відповідача про її надходження, в якій він ставив питання щодо доукомплектування "школи відповідального батьківства" відповідним інвентарем та про прийняття заходів щодо якості проведення лабораторією цитологічних досліджень (а.с. 207 т. 2).

Що стосується посилання у довідці та відповідно у наказі про звільнення на те, що посадові інструкції працівників жіночої консультації виправлені частково (в посадових інструкціях відсутні обов'язкові розділи, інструкції не затверджені головним лікарем та не погоджені керівником перинатального центру), апеляційний суд зазначає, що згідно посадової інструкції завідувача жіночою консультацією ОСОБА_1, яка затверджена головним лікарем Красноармійської ЦРЛ ОСОБА_36 01.06.2016 року (а.с. 64 - 66 т. 2), складання посадових інструкцій працівників жіночої консультації не входить до трудових обов'язків позивача. Крім того, згідно п. 4 протоколу від 07.07.2017 року № 1 оперативної наради, проведеної головним лікарем Покровської ЦРЛ за наслідками перевірки комісії Департаменту охорони здоров'я облдержадміністрації, відповідальними за посадові інструкції визначені начальник відділу кадрів ОСОБА_31 та юрисконсульт ОСОБА_32 (а.с. 196 - 197 т. 2).

Що стосується зазначених в довідці від 26.06.2017 року недоліків при веденні лікарської документації, зокрема, індивідуальних карт вагітних, карт хворих денного стаціонару, необґрунтованих лікарських призначень та обстежень, неправильного формулювання діагнозів, то посилання як в довідці, так і в наказі на конкретні індивідуальні карти вагітних, карти хворих денного стаціонару та періоди лікування цих пацієнтів відсутні.

Згідно листа Департаменту охорони здоров'я Донецької обласної державної адміністрації від 20.03.2018 року вих. № 732/0/71-18 під час повторної перевірки 26.06.2017 року аналізувалася медична документація, яка була заведена в жіночій консультації з 08.06.2017 року, тобто після попередньої перевірки (а.с. 188 т. 3).

Не зазначення в довідці від 26.06.2017 року конкретних індивідуальних карт вагітних, карт хворих денного стаціонару унеможливлює встановлення конкретних дат порушення трудової дисципліни, а саме, до чи після 12.06.2017 року були допущені недоліки у складанні медичної документації, необґрунтовані лікарські призначення та обстеження, та ким ці порушення були допущені, безпосередньо ОСОБА_1 чи іншими лікарями жіночої консультації, що судом першої інстанції також не враховано.

До апеляційного суду відповідачем надана інформація від 19.03.2018 року № 01-17/954 щодо висновків, викладених у довідці від 26.06.2017 року щодо оцінки стану усунення недоліків в роботі Перинатального центру, виявлених у ході перевірки комісією Департаменту охорони здоров'я облдержадміністрації, в якій відповідач посилається на конкретні індивідуальні карти вагітних, карти хворих денного стаціонару, лікарів, які їх заповнювали (а.с. 183 - 187 т. 3). Проте зазначена інформація не може бути прийнята до уваги, оскільки, як в ній зазначено, надана відповідачем на підставі робочих матеріалів перевірки, нотатків перевіряючих, які залишилися у лікарні. Відповідач не наділений повноваженнями уточнювати результати перевірки комісії Департаменту охорони здоров'я облдержадміністрації, яка на запит відповідача такі уточнення не надала, а лише послалася на те, що під час повторної перевірки 26.06.2017 року аналізувалася медична документація, яка була заведена в жіночій консультації з 08.06.2017 року (а.с. 188 т. 3).

Що стосується посилання в наказі від 03.07.2017 року № 01-05/195 про звільнення позивача на те, що позивач у своїй роботі використовує обладнання гістероскоп, який не перебуває на балансі лікарні та не пройшов обов'язкову апробацію відповідно до вимог чинного законодавства, то відповідачем не доведено, що таке використання мало місце після ознайомлення позивача 31.05.2017 року з наказом № 01-05/174 від 24.05.2017 року "Про посилення контролю за виконанням трудової дисципліни та посадових інструкцій співробітниками Перинатального центру ІІ рівня у складі ЦРЛ" щодо заборони проведення оперативних втручань з використанням медичного обладнання, яке не знаходиться на балансі Покровської ЦРЛ, та після 12.06.2017 року, тобто після застосування щодо позивача дисциплінарного стягнення.

Посилання в наказі від 03.07.2017 року № 01-05/195 на те, що 24.05.2017 року ОСОБА_1, як донор, здав кров та, використовуючи своє службове становище, звернувся до старшої медичної сестри переливання крові ОСОБА_12 з пропозицією видати йому довідку про здачу крові датовану 25.05.2017 року з метою отримання додаткових вихідних 25 та 26.05.2017 року, що ОСОБА_12 видала ОСОБА_1 довідку про здачу ним крові 25.05.2017 року, яку ОСОБА_1 використав в особистих інтересах, також не є підставою для звільнення позивача за п. 3 частини 1 ст. 40 КЗпП України, оскільки цей проступок також мав місце до застосування до позивача дисциплінарного стягнення за наказом № 01-05/179 від 12.06.2017 року, що судом першої інстанції не враховано. Крім того, відповідач в судовому засіданні апеляційного суду визнав, що на підставі цієї довідки про здачу крові додаткові вихідні дні 25 та 26 травня 2017 року позивачу не надавалися, що з 25 травня по 29 травня 2017 року йому був виданий листок непрацездатності, що підтверджується відповідним листком непрацездатності серія АГТ № 4553129, який виданий Курахівською міською лікарнею (а.с. 117 т. 2).

Відповідно до ст. 43 КЗпП України розірвання трудового договору з підстав, передбачених п. 3 ст. 40 КЗпП України, може бути проведено лише за попередньою згодою виборного органу (профспілкового представника) первинної профспілкової організації, членом якої є працівник.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції не перевірив чи дотримана відповідачем при звільненні позивача ця умова. Суд в рішенні навів норму частини 1 ст. 431 КЗпП України, згідно якої розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу без згоди виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) допускається у випадках: звільнення керівника підприємства, установи, організації (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступників, головного бухгалтера підприємства, установи, організації, його заступників, а також службових осіб органів доходів і зборів, яким присвоєно спеціальні звання, і службових осіб центральних органів виконавчої влади, що реалізують державну політику у сферах державного фінансового контролю та контролю за цінами; керівних працівників, які обираються, затверджуються або призначаються на посади державними органами, органами місцевого самоврядування, а також громадськими організаціями та іншими об'єднаннями громадян. При цьому суд не перевірив, чи є завідувач жіночою консультацією Перинатального центру ІІ рівня у складі Покровської ЦРЛ керівником відокремленого підрозділу Покровської ЦРЛ, на що у суді апеляційної інстанції посилався відповідач, визнаючи, що позивач є членом профспілкової організації та що звільнення позивача здійснено без згоди виборного органу первинної профспілкової організації.

На підтвердження своїх доводів про те, що звільнення позивача має здійснюватися без згоди виборного органу первинної профспілкової організації, відповідачем до апеляційного суду надано:

- "Положення про Перинатальний центр ІІ рівня у складі Покровської центральної районної лікарні", яке затверджено наказом головного лікаря Покровської ЦРЛ від 26.12.2016 року № 01-05/296, згідно п. 1.1. якого перинатальний центр є відокремленим структурним підрозділом Покровської ЦРЛ, згідно п. 7.1 жіноча консультація, яка входить до структури перинатального центру, також є відокремленим підрозділом (а.с. 157 - 165 т. 3);

- "Положення про жіночу консультацію Перинатального центру ІІ рівня у складі Покровської центральної районної лікарні", яке затверджено головним лікарем Покровської ЦРЛ (коли та яким наказом не зазначено), згідно п. 2 якого жіноча консультація (відокремлений) структурний підрозділ Перинатального центру ІІ рівня у складі Покровської ЦРЛ (а.с. 166 т. 3).

Не погоджуючись із змістом наданих документів, зокрема з тим, що і жіноча консультація, і перинатальний центр є відокремленими структурними підрозділами, позивачем до апеляційного суду надано ксерокопію цього ж "Положення про Перинатальний центр ІІ рівня у складі Покровської центральної районної лікарні", яке затверджено наказом головного лікаря Покровської ЦРЛ від 26.12.2016 року № 01-05/296, яка йому була надана для використання у роботі; на відміну від Положення, яке надано суду відповідачем, в ній відсутнє посилання в п. 1.1. та п. 7.1 на те, що перинатальний центр та жіноча консультація, яка входить до структури перинатального центру, є відокремленим підрозділами (а.с. 22 - 229 т. 3); інший текст наданих примірників Положень повністю співпадає.

Відповідно до п. 20 частини 2 ст. 9 Закону України від 15.05.2003 року № 755-IV "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться відомості про юридичну особу, зокрема, дані про відокремлені підрозділи юридичної особи: ідентифікаційний код відокремленого підрозділу; найменування відокремленого підрозділу; місцезнаходження відокремленого підрозділу; види діяльності відокремленого підрозділу; відомості про керівника відокремленого підрозділу: прізвище, ім'я, по батькові, посада, дата народження, дата призначення та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), наявність обмежень щодо представництва від імені юридичної особи; інформація для здійснення зв'язку з відокремленим підрозділом: телефон та адреса електронної пошти.

Відповідно до ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою. Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань дані про відокремлені підрозділи юридичної особи - Покровська центральна районна лікарня, ідентифікаційний код юридичної особи 0199088, відсутні.

Отже, відповідачем не доведено, що позивач, який обіймав посаду завідувача жіночою консультацією, є керівником відокремленого структурного підрозділу. Доводи апеляційної скарги позивача про те, що при його звільненні було порушено норму частини 1 ст. 43 КЗпП України, а саме, що він був звільнений без згоди виборного органу первинної профспілкової організації, є обгрунтованими, що спростовує висновок суду першої інстанції про законність звільнення позивача без згоди виборного органу первинної профспілкової організації.

За клопотанням представника відповідача - адвоката ОСОБА_37 апеляційним судом на виконання частини 9 ст. 43 КЗпП України запитана згода виборного органу первинної профспілкової організації на звільнення позивача за п. 3 частини 1 ст. 40 КЗпП України. Рішенням профкому первинної профспілкової організації Покровської ЦРЛ від 18.04.2018 року надана згода на звільнення з посади завідувача жіночою консультацією Покровської ЦРЛ ОСОБА_1 за п. 3 ст. 40 КЗпП України (а.с. 4 - 5 т. 4). Оскільки апеляційний суд вище дійшов висновку про недоведеність відповідачем систематичності порушення позивачем трудової дисципліни, то така згода не впливає на вирішення спору щодо звільнення по суті.

Враховуючи зазначене, висновок суду першої інстанції про те, що звільнення позивача є законним, не відповідає обставинам справи. Звільнення позивача здійснено з порушенням ст.147, п. 3 частини 1 ст. 40 КЗпП України і відповідно вимоги позивача про визнання наказу №01-05/195 від 03.07.2017 року про його звільнення незаконним є обґрунтованими. Що стосується вимог позивача скасувати цей наказ, то вони виходять за межі повноважень апеляційного суду.

Відповідно до ст. 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Згідно п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року № 100, у разі вимушеного прогулу середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Тобто, враховуючи, що позивач був звільнений 03.07.2017 року, його середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за травень та червень 2017 року, що передували звільненню.

Згідно п. 8 зазначеного Порядку, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Виходячи із заробітної плати за останні два місяці перед звільненням (травень - червень 2017 року), середньоденна заробітна плата позивача згідно розрахункових листків за травень та червень 2017 року (а.с. 191 т. 3) та довідки відповідача від 24.04.2018 року № 01-17/1403 (а.с. 14 т. 4) складає 486,88 грн.: заробітна плата за травень 2017 року за 20 робочих днів - 10 539,88 грн., заробітна плата за червень 2017 року за 19 робочих днів без урахування допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю (344) за 5 днів у розмірі 1 691,95 грн. - 8 448,50 грн. (10 539,88 + 8 448,50): (20 + 19) = 486,88 грн.).

Сторони визнають та це підтверджується наданим відповідачем табелем обліку робочого часу за травень 2017 року, що позивач перед звільненням працював за п'ятиденним робочим тижнем з двома вихідними днями - субота та неділя (а.с. 179 - 180 т. 3).

Згідно розрахунку норми тривалості робочого часу на 2017 рік, розрахованої за календарем п'ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день впродовж робочого тижня та зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів, який є додатком до листа Міністерства соціальної політики України від 05.08.2016 року № 11535/0/14-16/13 "Про розрахунок норми тривалості робочого часу на 2017 рік", кількість робочих днів у липні 2017 року складала - 21, у серпні 2017 року - 22, у вересні 2017 року - 21, у жовтні 2017 року - 21, у листопаді 2017 року - 22, у грудні 2017 року - 21.

Згідно розрахунку норми тривалості робочого часу на 2018 рік, розрахованої за календарем п'ятиденного робочого тижня з двома вихідними днями в суботу та неділю при однаковій тривалості часу роботи за день впродовж робочого тижня та зменшенням тривалості роботи напередодні святкових та неробочих днів, кількість робочих днів у січні 2018 року складала - 21, у лютому 2018 року - 22, у березні 2018 року - 21, у квітні 2018 року - 20, у травні 2018 року - 20.

Тобто, вимушений прогул позивача у зв'язку з незаконним звільненням з 04.07.2017 року по 14.05.2018 року складає 217 робочих днів, в тому числі в липні 2017 року з 04 по 31 липня 2017 року - 20 робочих днів, у травні 2018 року з 01 по 14 травня 2018 року - 8 робочих днів (01 та 09 травня святкові дні). Відповідно, середній заробіток за час вимушеного прогулу складає - 105 652,96 грн. (486,88 грн. х 217 р.д.).

Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.07.2017 року по 14.05.2018 року у сумі 105 652,96 грн., який підлягає виплаті позивачу за вирахуванням суми податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів, що відповідно до ст. 14.1.180, ст. 18, ст. 162.1.3, ст. 168 Податкового кодексу України є обов'язком податкового агента, яким є відповідач.

Відповідно до ст. 2371 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно абзацу 1 п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" відповідно до ст. 2371 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров'я умовах тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної (немайнової) шкоди покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Звертаючись до суду з позовом, позивач свої моральні страждання обґрунтовував незаконним звільненням.

Враховуючи, що апеляційний суд дійшов висновку про незаконність звільнення позивача, його позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди є обгрунтованими. У зв'язку із незаконним звільненням позивач втратив нормальні життєві зв'язки, залишився без роботи та джерела існування, що вимагало від нього додаткових зусиль для організації свого життя, в тому числі для захисту свого порушеного конституційного права на працю та завдавало моральних страждань.

Відповідно до п. 9 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Враховуючи характер та обсяг моральних страждань позивача, їх тривалість та виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, моральні страждання позивача, пов'язані із незаконним звільненням, апеляційний суд оцінює в 1 000 грн.

Доводи апеляційної скарги позивача про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, а саме, строків розгляду справи, не впливають на вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

При ухваленні рішення суд першої інстанції послався на:

- заяву хворої від 09.04.2016 року, в якій вона просить розібратися та надати їй відповідь щодо випадку, коли в операційну 08.04.2016 року зайшов лікар ОСОБА_1 та проводив зйомку на телефон, на що вона згоди не давала (а.с. 110 т. 2);

- протокол оперативної наради від 14.09.2016 року № 19, згідно якого ОСОБА_1 на нараді висловлювався нецензурно на адресу головного лікаря, висловлював особисті образи (а.с. 91 - 92 т. 2);

- доповідну керівника перинатального центру ОСОБА_6 від 21.09.2016 року, згідно якої ОСОБА_1 в нічній час у гінекологічному відділенні систематично проводить операції - гістероскопії; на оперативній нараді 21.09.2016 року ОСОБА_1 було поставлено питання про операції у нічний час, на що він відповів, що робив екстрені операції (жінки з кровотечами) (а.с. 157 т. 2);

- експертну оцінку керівником перинатального центру ОСОБА_6 медичних карт стаціонарних хворих за 2016 рік, яким проведена гістероскопія завідувачем жіночою консультацією ОСОБА_1, від 16.01.2017 року, згідно якої виявлено, що медична документація оформлена халатно, без дотримання наказів МОЗ України, гістероскоп, який ОСОБА_1 використовує під час операцій, не перебуває на балансі лікарні (а.с. 193 т. 2);

- доповідну записку керівника перинатального центру ОСОБА_6 від 16.02.2017 року №02-10/5, згідно якої ОСОБА_1 16.02.2017 року проводив операцію у гінекологічному відділенні хворій ОСОБА_33 без узгодження з завідувачем гінекологічним відділенням ОСОБА_16 (а.с. 155 т. 2);

- подання керівника перинатального центру ОСОБА_6 від 27.06.2017 року № 02-10/39, згідно якого позивачем 27.12.2016 року допущені порушення при веденні пологів ОСОБА_34 (а.с. 82 т. 2).

Проте в жодному з оскаржуваних позивачем наказів про застосування дисциплінарного стягнення ці порушення відповідачем не зазначені, а тому ці документи не містять інформацію щодо предмета доказування і відповідно не є доказами у цій справі.

Враховуючи вищезазначене, висновки суду першої інстанції про законність накладення на позивача дисциплінарних стягнень, в тому числі звільнення, не відповідають обставинам справи. Таких висновків суд першої інстанції дійшов внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, та неправильного застосування норм матеріального права, зокрема, ст. 147, п. 3 частини 1 ст. 40 КЗпП України.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 частини 1 ст. 376 ЦПК України неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи (п. 1); невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи (п. 3); порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (п. 4) є підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 року №14 "Про судове рішення у цивільній справі" уразі скасування рішення у справі ухвалене додаткове рішення втрачає силу.

Отже, рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09.11.2017 року та додаткове рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27.12.2017 року підлягають скасуванню з ухваленням нового рішення про часткове задоволення позовних вимог позивача: 1) про визнання незаконним наказу в.о. головного лікаря Покровської центральної районної лікарні № 01-05/179 від 12.06.2017 року про застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді догани; 2) про визнання незаконним наказу в.о. головного лікаря Покровської центральної районної лікарні № 01-05/195 від 03.07.2017 рокупро звільнення позивача з 03.07.2017 року та поновлення позивача на роботі на посаді завідувача жіночою консультацією Перинатального центру ІІ рівня у складі Покровської ЦРЛ з 04.07.2017 року; 3) про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 04.07.2017 року по 14.05.2018 року у розмірі 105 652,96 грн., грошової компенсації на відшкодування моральної шкоди - 1 000,00 грн.

Відповідно до частини 13 ст. 141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 382 ЦПК України в резолютивній частині постанови суду апеляційної інстанції зазначаються, зокрема, новий розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення; розподіл судових витрат, понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.

Відповідно до частини 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини 3 ст. 6 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VI "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з п/п 1, 2 пункту 1 частини 2, частини 1 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір" (в редакції, яка діяла на момент подання позовної заяви 03 та 10 липня 2017 року) ставка судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; за подання позовної заяви немайнового характеру - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.

Відповідно до ст. 7 Закону України від 21.12.2016 року № 1801-VIII "Про Державний бюджет України на 2017 рік" розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 1 січня 2017 року встановлено у розмірі 1 600 гривень. Тобто, з кожної позовної вимоги немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір у розмірі 640,00 грн. (1600 грн. х 0,4 прожиткового мінімуму).

По цій справі заявлено три позовні вимоги немайнового характеру: 1) про визнання незаконним та скасування наказу № 01-05/179 від 12.06.2017 року про накладення дисциплінарного стягнення; 2) про визнання незаконним та скасування наказу № 01-05/195 від 03.07.2017 року та поновлення на роботі; 3) про про відшкодування моральної шкоди.

З задовлених позовних вимог про стягнення на користь позивача середнього заробітку за час вимушеного прогулу в розмірі 105 652,96 грн. підлягає сплаті судовий збір у розмірі 1 056,53 грн. (105 652,96 грн. х 1%).

Тобто, розмір судового збору, що підлягає сплаті з трьох позовних вимог немайнового характеру та позовних вимог про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу складає 2 976,53 грн. (640,00 грн. х 3 + 1 056,53 грн.).

Відповідно до п. 1 частини 1 ст. 5 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

При зверненні до суду з позовом про визнання незаконним наказу про накладення дисциплінарного стягнення № 01-05/179 від 12.06.2017 року позивачем сплачено судовий збір у розмірі 640,00 грн. (а.с. 1 т. 1).

У зв'язку з тим, що апеляційний суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, судовий збір покладається на відповідача, в тому числі з тих позовних вимог, від сплати судового збору за які позивач звільнений.

Тобто, позивачу за рахунок відповідача підлягає відшкодуванню судовий збір у розмірі 640,00 грн., який сплачений ним при зверненні до суду першої інстанції. Решта судового збору, який підлягав сплаті з позовної заяви у сумі 2 336,53 (2 976,53 - 640,00) підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Відповідно до п/п 6 пункту 1 частини 2 ст. 4 Закону України від 08.07.2011 року № 3674-VІ "Про судовий збір" (в редакції, яка діяла на момент подання апеляційної скарги 23.11.2017 року) з апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір в розмірі 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно з апеляційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 3 274,18 грн. (2 976,53 х 110%).

Позивачем з апеляційної скарги сплачено судовий збір 704,00 грн. (а.с. 1, а.с. 51 - 52 т. 3) та 2 112,00 грн. (а.с. 43, а.с. 45 т. 3), всього 2 816,00 грн., який у зв'язку із задоволенням його позовних вимог підлягає відшкодуванню за рахунок відповідача, а решта - 458,18 грн. (3 274,18 - 2 816,00) підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Отже, всього позивачу за рахунок відповідача підлягають відшкодуванню витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 456,00 грн. (640,00 + 2 816,00). Крім того, з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 794,71 грн. (2 336,53 + 458,18).

Позивач в позовних заявах просив відшкодувати йому витрати на правову допомогу 3 000 грн. за позовом про визнання незаконним наказу про застосування дисциплінарного стягнення № 01-05/179 від 12.06.2017 року (а.с. 2-6 т. 1) та 3 000 грн. за позовом про визнання незаконним наказу про звільнення та поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди (а.с. 1 - 3, а.с. 131 - 134 т. 2).

Відповідно до ст. 137 ЦПК України (в редакції Закону України від 03.10.2017 року №2147-VIII) витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Відповідно до частин 2, 3 ст. 141 ЦПК України інші, крім судового збору, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Відповідно до ст. 26 Закону України від 05.07.2012 року № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Документами, що посвідчують повноваження адвоката на надання правової допомоги, можуть бути: 1) договір про надання правової допомоги; 2) довіреність; 3) ордер; 4) доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги.

З матеріалів справи встановлено, що правову допомогу позивачу у цій справі надавав адвокат ОСОБА_2, який діяв на підставі двох договорів на надання правової допомоги:

- згідно договору на надання правової допомоги від 01.06.2017 року він зобов'язався надавати позивачу правову допомогу та представляти його інтереси у справі про скасування адміністративного стягнення, вартість виконання робіт складає 3 000 грн. (а.с. 16-17 т. 1);

- згідно договору на надання правової допомоги від 03.07.2017 року він зобов'язався надавати позивачу правову допомогу та представляти його інтереси у справі про скасування наказу про звільнення, вартість виконання робіт складає 3 000 грн. (а.с. 20 - 21 т. 2).

Статус ОСОБА_2, як адвоката, підтверджується свідоцтвом про право на зайняття адвокатською діяльністю НОМЕР_2, яке видано ОСОБА_2 на підставі рішення Донецької обласної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури від 12.09.2012 року № 76 (а.с. 22 т.2).

Згідно роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, які викладені у пунктах п. 47, 48 постанови від 17 жовтня 2014 року № 10 "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах" судам роз'яснено, що витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу позивачем відповідно до частини 3 ст. 137 ЦПК України детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом ОСОБА_2, суду не подано.

На підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу позивачем надано дві розписки адвоката ОСОБА_2 від 01.06.2017 року та від 03.07.2017 року про отримання ним відповідно до п. 2.2. договору про надання правової допомоги авансовим платежем за кожною з розписок 3 000 грн. (а.с. 18 т. 1, а.с. 19 т. 2).

Відповідно до ст. 3 Закону України від 06.07.1995 року № 265/95-ВР "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов'язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

2) видавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми на повну суму проведеної операції;

5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.

Позивачем на підтвердження понесених судових витрат на правову допомогу надано дві розписки адвоката про отримання грошових коштів, які навіть не засвідчені його печаткою та не є належним розрахунковим документом, складені в порушення податкового законодавства України.

Отже, позивачем не надано належних доказів на підтвердження понесення витрат на правову допомогу, а тому підстави для їх покладення на відповідача відсутні.

Відповідно до пунктів 2, 4 частини 1 ст. 430 ЦПК України апеляційний суд допускає негайне виконання рішення у цій справі в частині поновлення позивача на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 9 737,60 грн. відповідно до довідки відповідача від 24.04.2018 року про середньомісячну заробітну плату (а.с.14 т. 4).

Керуючись ст. 374, ст. 376, ст. ст. 382 - 384 ЦПК України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 09 листопада 2017 року та додаткове рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 27 грудня 2017 року скасувати та ухвалити нове.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Покровської центральної районної лікарні про визнання незаконним та скасування наказу про накладення дисциплінарного стягнення задовольнити частково.

Визнати незаконним наказ в.о. головного лікаря Покровської центральної районної лікарні № 01-05/179 від 12 червня 2017 року "Про застосування дисциплінарного стягнення" про застосування до завідувача жіночою консультацією Перинатального центру ІІ рівня у складі Покровської центральної районної лікарні ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у вигляді догани.

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Покровської центральної районної лікарні про визнання незаконним та скасування наказу про звільнення з роботи, поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди задовольнити частково.

Визнати незаконним наказ в.о. головного лікаря Покровської центральної районної лікарні № 01-05/195 від 03 липня 2017 року "Про звільнення з посади" про звільнення з посади з 03 липня 2017 року завідувача жіночою консультацією Перинатального центру ІІ рівня у складі Покровської центральної районної лікарні ОСОБА_1.

Поновити ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець міста Красногорівка Мар'їнського району Донецької області, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_2) на роботі на посаді завідувача жіночою консультацією Перинатального центру ІІ рівня у складі Покровської центральної районної лікарні з 04 липня 2017 року.

Стягнути з Покровської центральної районної лікарні (код ЄДРПОУ 01990884, юридична адреса: 85300, Донецька область, місто Покровськ, вулиця Руднєва, будинок № 73) на користь ОСОБА_1 :

1) середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04 липня 2017 року по 14 травня 2018 року у розмірі 105 652 (сто п'ять тисяч шістсот п'ятдесят дві) гривні 96 коп.

Зобов'язати Покровську центральну районну лікарню при виплаті ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу утримати з цієї суми податки та інші обов'язкові платежі;

2) на відшкодування моральної шкоди - 1 000 (одну тисячу) гривень 00 коп.;

3) на відшкодування витрат по сплаті судового збору 3 456 (три тисячі чотириста п'ятдесят шість) гривень 00 коп.

Відмовити ОСОБА_1 у відшкодуванні витрат на правову допомогу у розмірі 6 000 гривень 00 коп.

Стягнути з Покровської центральної районної лікарні на користь держави судовий збір у розмірі 2 794 (дві тисячі сімсот дев'яносто чотири) гривні 71 коп. за наступними реквізитами: отримувач - УДКСУ у м. Бахмуті Донецької області, код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37868870, код класифікації доходів бюджету 22030101, рахунок отримувача - 31212206780015, банк отримувача - Головне управління Державної казначейської служби України у Донецькій області, МФО - 834016, призначення платежу - *; 101; ___ ( код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8); судовий збір, за позовом ___ (ПІБ позивача), Апеляційний суд Донецької області (м. Бахмут).

Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 9 737 (дев'ять тисяч сімсот тридцять сім) гривень 60 коп.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий: Л.І. Соломаха

Судді: І.О. Дундар

Ю.М. Мальований

Повне судове рішення складено 21 травня 2018 року (відповідно до вимог частини 3 ст. 124 ЦПК України - в межах п'ятиденного строку з дня закінчення розгляду справи, а саме, в перший робочий день після вихідного 19 травня 2018 року (субота), на який припадало закінчення строку).

Головуючий суддя : Л.І. Соломаха

Джерело: ЄДРСР 74098212
Друкувати PDF DOCX
Копіювати скопійовано
Надіслати
Шукати у документі
  • PDF
  • DOCX
  • Копіювати скопійовано
  • Надіслати

Навчальні відео: Як користуватись системою

скопійовано Копіювати
Шукати у розділу
Шукати у документі

Пошук по тексту

Знайдено:

Зачекайте, будь ласка. Генеруються посилання на нормативну базу...

Посилання згенеровані. Перезавантажте сторінку