ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

_____________________________________________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 806/3183/17

ПОСТАНОВА

іменем України

"14" травня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Франовської К.С.

суддів: Іваненко Т.В.

Кузьменко Л.В.,

за участю секретаря Черемісової С.О.,

представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "10" січня 2018 р. (судове рішення ухвалене суддею Шуляк Л.А. в м. Житомирі, о 14 год 13 хв., повний текст судового рішення складено16.01.2018 р.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯнЕір" ЛТД до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22.08.2017р. №0016461409, №0016471409 , -

ВСТАНОВИВ:

У листопаді 2017 року ТОВ "ЯнЕір" ЛТД звернулося до суду з позовом до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Головного управління ДФС у Житомирській області від 22.08.2017р. №0016461409 та №0016471409.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що при проведенні перевірки відповідач при обрахунку митних платежів не застосував механізм визначення митної вартості, який встановлений главою 9 Митного кодексу України. Крім того, контролюючим органом було донараховано додатковий імпортний збір, тоді як даний митний платіж застосовується лише до товарів, які ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту, а не у режимі переробки.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 10.01.2018 року позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Житомирській області від 22.08.2017р. №0016461409 та №0016471409.

Стягнуто з Головного управління ДФС у Житомирській області (м. Житомир, вул.Ю.Тютюнника,7, код ЄДРПОУ 39459195) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯнЕір" ЛТД 268068, 27 грн. 27 коп. витрат по сплаті судового збору.

Не погоджуючись з рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволені позову. Зазначає, що у зв'язку із порушенням товариством митного режиму переробки було донараховано митні платежі за ставками, що діяли на день прийняття органом доходів і зборів митної декларації до митного оформлення. Звертає увагу на те, що митну вартість було визначено позивачем самостійно при поданні митної декларації за ціною, визначеною у рахунку-проформі, що узгоджується із вимогами ст.65 Митного кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач посилається на те, що суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що відповідач протиправно донарахував додатковий імпортний збір за наслідками перевірки, оскільки повітряне судно було ввезено та поміщено в режим переробки, знаходтиться в цьому режимі, в режим імпорту не переводилося, у вільний обіг на митній території не випускалося. Також позивач посилається на те, що відповідачем протиправно донараховано податок на додану вартість без визначення бази оподаткування у передбачений законодавчими нормами спосіб, оскільки за відсутності ціни договору, вона повинна бути визначена за другорядними методами з попереднім консультуванням з платником.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників справи, дослідивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що Головним управлінням ДФС у Житомирській області проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "ЯнЕір" ЛТД дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи МД №401090002/2015/014279 від 15.07.2015, за результатами якої складено акт № 461/06-30-14-09/38267160 від 08.08.2017 (а.с.18-29).

Перевіркою встановлено порушення ТОВ "ЯнЕір" ЛТД:

- ч.1 ст.160, ч.1 ст.289 Митного кодексу України, ст.2, ст.3 Закону України "Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України", п.206.16 ст.206 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті додаткового імпортного збору за МД №401090002/2015/014279 від 15.07.2015 на суму 2749418,13 грн.;

- ч.1 ст.160, ч.1 ст.289 Митного кодексу України, п.190.1 ст.190, пп.206.2.3 п.206.2, п.206.16 ст.206 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податкове зобов'язання по сплаті податку на додану вартість за МД №401090002/2015/014279 від 15.07.2015 на суму 11547556,13 грн.

На підставі акту перевірки 22.08.2017 відповідачем прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №0016461409, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем додатковий імпортний збір на суму 3436772,66 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями 2749418,13грн., за штрафними санкціями 687354,53грн. (а.с.30);

- №0016471409, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість на суму 14434445,16 грн., в тому числі за податковими зобов'язаннями 11547556,13 грн., за штрафними санкціями 2886889,03 грн. (а.с.32).

Вирішуючи спір, суд першої інстанції дійшов висновків, що відповідач безпідставно відмовив позивачу у обрахуванні митної вартості за іншими методами, що передбачені розділом III Митного кодексу України, що призвело до неправильного визначення бази оподаткування митними платежами, а тому прийняті податкові повідомлення рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Такі висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам справи та є помилковими з таких міркувань.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ "ЯнЕір" ЛТД оформлено у митному режимі переробки на митній території України (ІМ 51 АА) згідно з митною декларацією №401090002/2015/014279 від 15.07.2015 року товар "Літак цивільної авіації Boeing 737-3B7, реєстраційний № EY-539, серійний №23700, бувший у використанні, дата випуску 27.10.1987 р., призначений для перевезення пасажирів, обладнаний двома двигунами CFM56-3B2, серійні номери 724394 та 722239. Вказаний літак ввезено з метою ремонту. Фірма-виробник: Boeing Company. Країна виробництва: US. Торгівельна марка: Boeing", код товару за УКТ ЗЕД- 8802400000 (гр.33 МД), код країни походження US (гр.34 МД), ціна товару 2 500 000 дол. США (гр.42 МД), митна вартість 54988362,50 грн. (гр.12 МД), преференція 517000517 (гр.36 МД), зовнішньоекономічний договір від 08.07.2015 року № 15-010 (гр.44 МД).

В графі 2 МД №401090002/2015/014279 від 15.07.2015 року заявлено відправником/експортером - JSC "EAST AIR" (адреса: Khartoum International Airport, Sudan). Одержувачем продукції (графа 8 МД) зазначено ТОВ "ЯнЕір" ЛТД (адреса: 10007, Україна, м. Житомир, вул. Авіаторів 9). Особою, відповідальною за фінансове врегулювання (графа 9 МД) задекларовано ТОВ "ЯнЕір" ЛТД. Торгівельною країною (графа 11 МД) зазначено Таджикистан, а країною відправлення (графа 15 МД) - Судан (а.с.43-44).

Одержувачем продукції (графа 8МД) зазначено ТОВ "Ян Еір" ЛТД (адреса :10007, України, м. Житомир ,вул. Авіаторів,9).

Позивачем не заперечується, що митний режим переробки на митній території України товару, оформленого за МД від 15.07.2015 № 401090002/2015/014279 , з урахуванням продовження Вінницькою митницею ДФС строку, у встановлений Митним кодексом України спосіб не завершено, повітряне судно не вивезено за межі митної території України.

Спірні правовідносини, регулюються Митним кодексом України (далі - МК України), Податковим кодексом України (далі - ПК України) та іншими законами України з питань оподаткування.

Згідно п.25 ч.1 ст.4 МК України, митний режим - комплекс взаємопов'язаних правових норм, що відповідно до заявленої мети переміщення товарів через митний кордон України визначають митну процедуру щодо цих товарів, їх правовий статус, умови оподаткування і обумовлюють їх використання після митного оформлення.

Особливості здійснення операцій з переробки товарів на митній території України врегульовано, зокрема, главою 23 МК України та V розділом Порядку виконання формальностей відповідно до заявленого митного режиму , затвердженого наказом Міністрів фінансів України від 31.05.2012 № 657.

Частиною 1.ст. 73 МК України визначено, що умови перебування товарів, транспортних засобів комерційного призначення у відповідному митному режимі, обмеження щодо їх використання, застосування заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами України з питань державної митної справи та у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до ст. 71 МК України, декларант має право обрати митний режим, у який він бажає помістити товари, з дотриманням умов такого режиму та у порядку, що визначені цим Кодексом.

Поміщення товарів у митний режим здійснюється шляхом їх декларування та виконання митних формальностей, передбачених цим Кодексом.

Митний режим, у який поміщено товари, може бути змінено на інший, обраний декларантом відповідно до частини першої цієї статті, за умови дотримання заходів тарифного та нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, встановлених відповідно до закону для товарів, що поміщуються у такий інший митний режим.

Види митних режимів визначено ст.76 МК України, серед яких зазначено- переробка на митній території.

Главою 23 МК України та розділом V Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.05.2012 № 657 врегульовано особливості здійснення операцій з переробки товарів на митній території .

Статтею 147 МК України визначено, що переробка на митній території - це митний режим, відповідно до якого іноземні товари піддаються у встановленому законодавством порядку переробці без застосування до них заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, за умови подальшого реекспорту продуктів переробки.

Згідно ч.1 ст.148 МК України, поміщення товарів у митний режим переробки на митній території здійснюється з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами.

Відповідно до ч.1,2 ст. 149 МК України, поміщення товарів у митний режим переробки на митній території допускається з письмового дозволу органу доходів і зборів за заявою власника цих товарів або уповноваженої ним особи. Разом із заявою власник товарів або уповноважена ним особа подає органу доходів і зборів документи , визначені у частині 2 цієї статті.

Пунктом 62 ч.1 ст.4 МК України визначено, що умовне звільнення від оподаткування митними платежами - звільнення від сплати нарахованого податкового зобов'язання у разі поміщення товарів у митні режими, що передбачають звільнення від оподаткування митними платежами за умови дотримання вимог митного режиму.

Як визначено ч.11 ст.151 МК України, строк переробки товарів на митній території України встановлюється органом доходів і зборів у кожному випадку під час видачі дозволу підприємству, виходячи з тривалості процесу переробки товарів та розпорядження продуктами їх переробки. Зазначений строк обчислюється, починаючи з дня завершення митного оформлення органом доходів і зборів іноземних товарів для переробки. За заявою підприємства, якому видано дозвіл на переробку товарів, з причин, підтверджених документально, строк переробки товарів на митній території України продовжується зазначеним органом, але загальний строк переробки не може перевищувати 365 днів.

При цьому, ч. 1 ст.160 МК України встановлено, що митний режим переробки на митній території завершується шляхом реекспорту продуктів переробки чи поміщення їх в інший митний режим, а також у випадках, передбачених частиною другою цієї статті (конфіскації товарів, повної втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили).

Таким чином, 15.07.2015 року позивачем в митний режим переробки з метою ремонту було поміщено товар -"Літак цивільної авіації Boeing 737-3B7, реєстраційний знак EY-539, серійний номер 23700 та перевищено встановлений законом граничний строк перебування у заявленому митному режимі.

Згідно доводів позивача, у зв'язку з неможливістю виконання умов договору від 08.07.2015 року № 15-010 та дотримання режиму переробки ним вживалися заходи для врегулювання даної ситуації, в тому числі шляхом зміни митного режиму.

Як вбачається з матеріалів справи, 12.07.2016 ТОВ "ЯнЕір"ЛТД листом №ЕY-539/20160712 повідомило Вінницьку митницю ДФС, про те, що 11.07.2016 було підписано додаткову угоду №3 до договору №15-010 від 08.07.2016 між ТОВ "ЯнЕір" ЛТД та авіакомпанією "Ист Эйр/East Air", яка передбачає зняття з повітряного судна та експорт 2-х двигунів. Також у листі було зазначено, що отримано розпорядження від 11.06.2016 від власника повітряного судна щодо передачі на користь держави вищевказаного судна та проведення необхідних процедур, пов'язаних з цим. У зв'язку з тим, що термін переробки закінчувався 14.07.2016, товариство просило дозволити розмістити дане повітряне судно на склад митного органу (а.с.42).

Згідно зовнішньоекономічного договору від 08.07.2015 року № 15-010 про надання послуг та виконання робіт по технічному обслуговуванню повітряного судна EY-539, укладеного авіакомпанією "Ист Эйр/East Air" (Замовник) в особі генерального директора Куімова В.С. та ТОВ "ЯнЕір" ЛТД (Виконавець) в особі генерального директора Агафонова Я.І., Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання на виконання робіт по технічному обслуговуванню літака EY-539, виконання директив льотної придатності, а також робіт по заміні агрегатів з обмеженим ресурсом і терміном придатності у відповідності до "AD-Status", AGD, і "Time Controlled items". Роботи виконуються на базі Виконавця, силами і засобами Виконавця в термін, узгоджений із Замовником. Доставка літака на базу Виконавця і назад на базу Замовника здійснюється за рахунок Замовника. Виконані роботи оформлюються Актом приймання-передачі, який є підставою для оплати робіт та послуг Виконавця (а.с.40-41).

Згідно розділу 2 договору Замовник зобов'язаний: провести роботи по митному оформленню повітряного судна EY-539 Авіакомпанії "Іст Еір" і доставити його Виконавцю у строки, узгоджені з виконавцем, надати виконавцю документи " AD-Status" AGD "Time Controlled items".

Виконавець згідно вказаного розділу договору зобов'язаний: виконати чергове технічне обслуговування літака EY-539 Авіакомпанії "Іст Еір", провести роботи по виконанню Директив льотної придатності у відповідності з "AD-Status", виконати заміну агрегатів з обмеженим ресурсом і терміном придатності у відповідності з "Time Controlled items", оформити необхідні документи на виконані роботи, провести митне оформлення літака, отримати необхідні дозволи на виліт літака і його перебіг на базу Куляб.

Згідно розділу 5 договору Виконавець має право вимагати від Замовника надання повної інформації про стан літака, двигунів та комплектуючих агрегатів для виконання якісного технічного обслуговування повітряного судна.

Розділом 7 договору передбачено, що оплату за виконані по договору роботи та послуги здійснює Авіакомпанія "Ист Еір"/ "EAST ASR".

Відповідно до п.8.1 розділу 8 договір вступає в силу з дня підписання та діє до 08.07.2016 року.

Таким чином, умовами даного договору передбачено проведення технічного обслуговування літака, зняття та експорт двох двигунів літака є неможливим у заявленому режимі переробки та є порушенням його умов. Проведення вказаних робіт можливо після завершення заявленого митного режиму.

Тобто , як підтверджується матеріалами справи, до закінчення строку перебування товару у режимі переробки дане питання не було вирішено, що призвело до порушення умов митного режиму переробки.

З огляду на наведене, суд першої інстанції задовольняючи позов, помилково прийняв до уваги, отримане позивачем 11.06.2016 року розпорядження від власника літака розпорядження про передачу судна на користь держави та проведення необхідних процедур, пов'язаних з цим та звернення позивача щодо розміщення літака на складі митного органу у зв'язку з тим, що 14.07.2016 року закінчувався термін переробки, так як митний режим не було змінено.

Згідно матеріалів справи, після закінчення строків переробки, 22.07.2016 року позивач звернувся з заявою від до Вінницької митниці ДФС про надання дозволу на поміщення літака у митний режим відмови на користь держави.

У наданні дозволу зміни митного режиму митницею відмовлено з тих підстав, що товар підпадає під критерії, визначені абзацами 4 та 8 Переліку товарів, які не можуть бути поміщені у митний режим на користь держави, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 №427.

Таким чином, незважаючи на порушення позивачем строків знаходження товару у режимі переробки, суд першої інстанції дійшов посилкових висновків про протиправність прийнятих податкових повідомлень рішень.

При цьому, пославшись на вимоги ч.4 ст. 296 МК України та встановлені судом обставини, суд першої інстанції дійшов висновків про необхідність сплати митних платежів, на які було надано умовне звільнення, які підлягали б сплаті при випуску товарів для вільного обігу на митній території України (в режимі імпорту).

Однак , судом першої інстанції не було враховано, що контролюючий орган визначає суму податкових зобов'язань, на які було надано умовне звільнення від сплати митних платежів під час перебування товару у митному режимі переробки.

Пунктом 62 частини 1 статті 4 МК України визначено, що умовне звільнення від оподаткування митними платежами - звільнення від сплати нарахованого податкового зобов'язання у разі поміщення товарів у митні режими, що передбачають звільнення від оподаткування митними платежами за умови дотримання вимог митного режиму.

Отже , оскільки позивач порушив умови дотримання митного режиму переробки, то він зобов'язаний сплатити митні платежі .

Пунктом 27 частини 1 статті 4 МК України визначено, що митні платежі складаються з: мито; акцизний податок із ввезених на митну територію України підакцизних товарів (продукції); податок на додану вартість із ввезених на митну територію України товарів (продукції).

Датою виникнення податкових зобов'язань із сплати мита у разі ввезення товарів на митну територію України чи вивезення товарів з митної території України є дата подання органу доходів і зборів митної декларації для митного оформлення або дата нарахування такого податкового зобов'язання органом доходів і зборів у випадках, визначених цим Кодексом та законами України (ч.1 ст. 278 МК України).

Пунктом 206.16.статті 206 ПК України визначено, що у разі втрати товарів, що перебувають під митним контролем у митних режимах, в яких надано звільнення або умовне звільнення від оподаткування, нецільового використання цих товарів або в разі невиконання у строки, встановлені Митним кодексом України, заходів щодо завершення таких митних режимів особа, відповідальна за дотримання митного режиму, зобов'язана сплатити суму податкового зобов'язання, на яку було надане таке звільнення або умовне звільнення, та пеню, нараховану відповідно до статті 129 цього Кодексу, розраховану з дня надання звільнення або умовного звільнення від оподаткування.

Водночас , ч. 4 ст.296 МК України визначено, що у разі нецільового використання товарів, щодо яких було надано умовне звільнення від оподаткування, а також порушення умов митних режимів, поміщення в які передбачає умовне звільнення від оподаткування, застосовуються ставки митних платежів, що діють на день прийняття органом доходів і зборів митної декларації для митного оформлення. Митна вартість товарів, їх кількість чи інші характеристики, що використовуються для визначення бази оподаткування, визначаються на день застосування ставок митних платежів.

Згідно з п.190.1 ст.190 ПК України базою оподаткування для товарів, що ввозяться на митну територію України, є договірна (контрактна) вартість, але не нижче митної вартості цих товарів, визначеної відповідно до розділу III МК України, з урахуванням мита та акцизного податку, що підлягають сплаті і включаються до ціни товарів.

Згідно матеріалів справи, заявлена митна вартість товару "Літак цивільної авіації Boeing 737-3B7, реєстраційний номер - EY-539, серійний номер 23700, бувший у користуванні, дата випуску 27.10.1987 року, призначений для перевезення пасажирів, обладнаний двома двигунами СFV 56-3В2, серійні номери 724394 та 72223. Ввозиться з метою ремонту. Фірма виробник:Boeing Comhani. Країна виробництва: US" у МД № 401090002/2015/014279 від 15 .07.2015- 54988362,50 грн.

Вказана вартість товару була прийнята митним органом без зауважень та товар був поміщений у митний режим переробки на митний території України з умовним звільненням від оподаткування.

Отже , сума податкових зобов'язань , на яку було надано умовне звільнення повинна бути визначена, за ставками митних платежів, що діють на день прийняття митної декларації для митного оформлення, виходячи саме з митної вартості товарів, заявленої у МД 401090002/2015/014279 від 15 .07.2015.

Як встановлено судом, під час декларування повітряного судна та обрання режиму переробки позивач для підтвердження митної вартості даного товару надав рахунок-проформу №090715 від 09.07.2015, який був виписаний експлуатантом повітряного судна - авіакомпанією Ист Эйр/East Air (вантажовідправник) ТОВ "ЯнЕір" ЛТД (вантажоотримувач) за договором №15-010 від 08.07.2016, загальна вартість - 2500000 дол. США (а.с.45). При цьому, у вказаному рахунку-проформі вказано, що інвойс не для оплати, а для цілей страхування чи митного оформлення.

Суд першої інстанції задовольняючи позов, дійшов висновків, що відомості про митну вартість, які ґрунтуються на вказаному рахунку -проформі №090715 від 09.07.2015, не відображають дійсну вартість товару.

Дане твердження ґрунтується на тому, що недоліки, які суттєво впливають на загальну вартість літака були виявлені після митного оформлення, а саме, в ході проведення поглибленого аналізу його конструкцій було виявлено природне зношення силових елементів цих конструкцій.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що вказані висновки ґрунтуються на припущеннях та підтверджуються належними та допустимими доказами.

Позивачем під час перевірки та суду першої інстанції не було надано акти приймання- передачі виконаних робіт з ремонту повітряного судна Boeing 737-3В7, реєстраційний № EY-539, серійний номер 23700, обов'язковість оформлення оформлення яких передбачена п.1.5 розділу 1 договору № 15-010 від 08.07.2015 року, не надані реєстри господарських операцій з ремонту повітряного судна, документи щодо вартості виконаних робіт та їх оплати.

Крім того, вході перевірки та на підставі наданих Вінницькою митницею ДФС документів встановлено, що до закінчення строків переробки позивач не вивіз літак за межі митної території України, у зв'язку з чим митницею відносно керівника ТОВ "ЯнЕір" ЛТД складено протокол про порушення митних правил за ст. 480 Митного кодексу України.

Постановою Вінницької митниці ДФС від 20.07.2016 у справі про порушення митних правил № 0386/401090002/16 керівника ТОВ "Ян Еір" ЛТД притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17000 грн.

Отже , матеріалами справи підтверджується, що митний режим переробки на митній території України товару, оформленого за МД від 15.07.2015 № 401090002/2015/014279, з урахуванням продовження Вінницькою митницею ДФС строку, у встановлений Митним кодексом України спосіб не завершено.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що висновки акту перевірки підтверджені належними доказами, а тому відповідачем правомірно було визначено митну вартість повітряного судна Boeing 737-3В7, реєстраційний № EY-539, серійний номер 23700, яка була взята для розрахунку податкового зобов'язання, визначеного за результатами перевірки.

Відповідно до ст.49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу. Визначення митної вартості товарів, що переміщуються через митний кордон України у митних режимах, відмінних від митного режиму імпорту, здійснюється згідно з положеннями статей 65, 66 цього Кодексу.

Заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою, при чому заявляти митну вартість товарів, декларант або уповноважена ним особа мають право, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органами доходів і зборів (ст. 52 Митного кодексу України).

Статтею 65 Митного кодексу України встановлено порядок визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митних режимів, відмінних від митного режиму імпорту.

Зокрема , митною вартістю товарів, що ввозяться в Україну відповідно до митних режимів, відмінних від режиму імпорту, є ціна товару, зазначена у рахунку-фактурі чи рахунку-проформі. Визначення митної вартості товарів, що ввозяться на митну територію України та поміщуються в митні режими, відмінні від режиму імпорту (крім митного режиму транзиту) зі справлянням митних платежів, здійснюється відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до ст.53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Документами , які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Враховуючи наведене, твердження позивача про протиправність дій відповідача щодо визначення митної вартості за ціною вказаною в рахунку-проформі не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.

Статтею 271 Митного кодексу України визначено, що мито - це загальнодержавний податок, встановлений Податковим кодексом України та цим Кодексом, який нараховується та сплачується відповідно до цього Кодексу, законів України та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. В Україні застосовуються такі види мита: ввізне мито; вивізне мито; сезонне мито; особливі види мита: спеціальне, антидемпінгове, компенсаційне, додатковий імпортний збір. Забороняється застосовувати інші види мита, крім тих, що встановлені цим Кодексом.

Разом з тим, ч. смт.275 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених законами України (якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України), з метою захисту економічних інтересів України та українських товаровиробників у разі ввезення товарів на митну територію України, незалежно від інших видів мита, можуть застосовуватися особливі види мита.

Законом України "Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до ст. ХІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року", тимчасово, строком на 12 місяців на 2015 р.) було запроваджено додатковий імпортний збір, який справлявся з товарів, що ввозяться на митну територію України у митному режимі імпорту, незалежно від країни погодження цих товарів та укладених Україною угод про вільну торгівлю. Об'єктами оподаткування додатковим імпортним збором були товари, визначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 277 Митного кодексу України, крім життєво необхідних товарів, визначених статтею 5 зазначеного закону.

У пунктах1,2 частини 1 статті 277 Митного кодексу України визначено, що об'єктами оподаткування митом є: товари, митна вартість яких перевищує еквівалент 150 євро, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України підприємствами; товари, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України в обсягах, які підлягають оподаткуванню митними платежами відповідно до розділу XII цього Кодексу, а також розділів V та VI Податкового кодексу України.

Згідно ч.1 ст. 148 митного кодексу України, поміщення товарів у митний режим переробки на митній території здійснюється з умовним повним звільненням від оподаткування митними платежами.

Отже , згідно наведених норм, застосуванню підлягають ставки митних платежів, що діяли на час прийняття органом доходів і зборів МД № 401090002/2015/014279 від 15.07.2015 до митного оформлення та дії Законом України "Про заходи щодо стабілізації платіжного балансу України відповідно до ст. ХІІ Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року".

Згідно ч.3 ст. 282 Митного кодексу України, у разі порушення підприємствами порядку цільового використання товарів, звільнених від оподаткування, або умов, за яких надається умовне повне або часткове звільнення від оподаткування митом, до цих підприємств, незалежно від притягнення їх посадових осіб до адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом, застосовуються норми пункту 30.8 статті 30 та статті 123 Податкового кодексу України.

Пунктом 30.8 ст. 30 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи здійснюють контроль за правильністю надання та обліку податкових пільг, а також їх цільовим використанням, за наявності законодавчого визначення напрямів використання (щодо умовних податкових пільг) та своєчасним поверненням коштів, не сплачених до бюджету внаслідок надання пільги, у разі її надання на поворотній основі. Податкові пільги, використані не за призначенням чи несвоєчасно повернуті, повертаються до відповідного бюджету з нарахуванням пені в розмірі 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України.

Стаття 123 Податкового кодексу України визначає штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у разі визначення контролюючим органом суми податкового зобов'язання.

Згідно п.п. 206.2.3 п. 206.2 ст. 206 Податкового кодексу України операції із ввезення на митну територію України товарів у митному режимі імпорту оподатковуються ПДВ за ставкою, визначеною підпунгктом 194.1.1 пункту 194.1 статті 194 цього Кодексу, крім операцій із ввезенням з частковим звільненням від оподаткування товарів, що були поміщені у митний режим переробки за межами митної території України (крім зазначених у пункті 206.2.2 цієї статті) та в межах визначеного Митним кодексом України строку повертаються на митну територію України. В такому разі сплаті підлягає позитивна різниця між сумами податку, розрахованими виходячи із бази оподаткування продуктів переробки та бази оподаткування товарів, вивезених за межі митної території України для переробки, визначеними за правилами, встановленими пунктом 190.1 статті 190 цього Кодексу.

Таким чином, при здійсненні митного оформлення повітряного судна у режимі переробки за МД типу "ІМ51" від 15 .07.2015 № 401090002/2015/014279, платником податків є позивач, якому було надано умовне повне звільнення від оподаткування митними платежами. Проте, позивачем не виконані заходи щодо завершення митного режиму переробки. який передбачав умовне повне звільнення від оподаткування митними платежами за зазначеною митною декларацією.

Отже , апеляційний суд приходить до висновку, що ТОВ "ЯН Еір" ЛТД несе обов'язок зі сплати митних платежів , які правильно визначені відповідачем на дату подання митної декларації.

Суд першої інстанції за результатами розгляду справи прийняв рішення, врахувавши лише позицію позивача, без проведення належного глибинного дослідження всіх необхідних доказів, застосувавши спрощений поверхневий підхід до встановлення фактів.

Враховуючи викладене, оцінивши зібрані докази у сукупності, судова колегія приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги відповідача являються підставними і обґрунтованими та спростовують висновки суду першої інстанції.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Житомирській області задовольнити, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "10" січня 2018 р. скасувати, ухвалити нове рішення.

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "ЯнЕір" до Головного управління ДФС у Житомирській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 22 серпня 2017 року № 0016461409 та № 0016471409- відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя К.С. Франовська

судді: Т.В. Іваненко

Л.В. Кузьменко

Повне судове рішення складено "18" травня 2018 р.