ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 травня 2018 р.

м.Одеса

Справа № 815/4129/17

Категорія: 5.1.2

Головуючий в 1 інстанції: Аракелян М. М.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Потапчука В.О., Семенюка Г.В.,

при секретарі - Ханділян Г.В.,

за участю: представника апелянта - Бендера А.В.,

представника позивача - Козака Р.Д.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІ-ТОЙС УКРАЇНА" до Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області про визнання протиправними та скасування рішення та постанови, -

ВСТАНОВИЛА:

У серпні 2017 року ТОВ "ЮНІ-ТОЙС УКРАЇНА" звернулось з адміністративним позовом, в якому просило визнати протиправними та скасувати рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.06.2017 року №72 та постанову про накладення штрафних санкцій №37 від 11 липня 2017 року.

В обґрунтування позовних вимог зазначалось, що 16 червня 2017 року за адресою місцезнаходження ТОВ «ЮНІ-ТОЙС УКРАЇНА»: 65005, м. Одеса, вул. Дальницька, 43/15, з метою проведення перевірки прибув заступник начальника відділу ринкового нагляду управління захисту споживачів ОСОБА_4 та головний спеціаліст відділу ринкового нагляду управління захисту споживачів ОСОБА_5, які надали службові посвідчення, що засвідчують їх особу, а також копію направлення від 15 червня 2017 року № 124 на проведення позапланової виїзної перевірки з питань характеристик продукції, а саме іграшок. При цьому в порушення вимог діючого законодавства зазначені службові особи не надали документів на підтвердження наявності підстав для здійснення позапланової перевірки. Керівництвом ТОВ «ЮНІ-ТОЙС УКРАЇНА» було прийняте рішення не допускати посадових осіб органу державного нагляду до проведення позапланової перевірки. Незважаючи на те, що фактична перевірка не проводилася, 03 липня 2017 року на адресу ТОВ «ЮНІ-ТОЙС УКРАЇНА» поштою надійшов Акт перевірки характеристик продукції № 68 від 19 червня 2017 року, який був складений в приміщенні Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області без участі керівника або уповноваженого представника ТОВ «ЮНІ-ТОЙС УКРАЇНА», а згодом, як зазначає позивач, 11 липня 2017 року - в одному конверті надійшли Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19 червня 2017 року №72 та Протокол про виявлені порушення № 31 від 05 липня, який також був складений в приміщенні Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області без участі керівника або уповноваженого представника ТОВ «ЮНІ-ТОЙС УКРАЇНА». 24 липня 2017 року на адресу ТОВ «ЮНІ-ТОЙС УКРАЇНА» поштою надійшла Постанова про накладання штрафних санкцій № 37 від « 11» липня 2017 року, відповідно до якої відповідач постановив сплатити штраф в розмірі 1000 неоподатковуваних доходів громадян у сумі 17 000 грн. за порушення пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» (за введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам). Позивач вважає, що Рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19 червня 2017 року № 72 та Постанова про накладання штрафних санкцій № 37 № від 11 липня 2017 року є незаконними та підлягають скасуванню оскільки уся продукція, реалізацію (продаж) якої здійснює Позивач, відповідає вимогам чинного законодавства та має належне маркування; у Відповідача були відсутні законні підстави для проведення позапланової перевірки, перевірка фактично не проводилася.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року визнано протиправним та скасовано рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 19.06.2017 року №72 Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

Визнано протиправною та скасовано постанову про накладення штрафних санкцій №37 від 11 липня 2017 року Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області.

Не погоджуючись з даною постановою суду Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області подало апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з невірним застосуванням норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Суд першої інстанції встановив, що відповідно до направлення №124 від 15.06.2017 року та Наказу №231 від 15.06.2017 року посадовим особам контролюючого органу доручено провести перевірку характеристик продукції у формі позапланової виїзної перевірки у суб'єкта господарювання ТОВ «ЮНІ-ТОЙС УКРАЇНА» строком від 16.06.2017 року по 19.06.2017 року та на підставі доручення Держпродспоживслужби від 31.05.2017 року №ЦА-151/4871-17.

За результатами проведеної перевірки ТОВ «ЮНІ-ТОЙС УКРАЇНА» складено акт перевірки характеристик продукції від 19.06.2017 №68 (надалі -Акт).

Як вбачається із зазначеного Акту, під час перевірки виявлено порушення пунктів 44, 47, 52 Технічного регламенту безпечності іграшок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 року №515; п.3 «Правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам», затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015р. №1184 - введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам, а саме неналежно застосовано знак відповідності технічним регламентам - порушено правила нанесення знаку відповідності технічним регламентам - на іграшці нанесено два знаки відповідності (один з номером 060, а інший з номером « 061», який позначає орган, залучений на етапі контролю виробництва - декларація UR.TR.061.D.0483-13, що встановлено ГУ Держпродспоживслужби в Одеській області у розповсюджувача ТОВ «Київське» м. Одеса, вул. Середня, 83-В (акт перевірки №32 від 11.05.2017р.).

На підставі акту перевірки Відповідачем прийнято рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів ТОВ «ЮНІ-ТОЙС УКРАЇНА» від 19.06.2017 року № 72, яким обмежено надання продукції на ринку до усунення формальної невідповідності та встановлено строк виконання до 24.08.2017 року, а саме - усунути формальну невідповідність стосовно партії продукції, що вводилась і обіг шляхом вжиття спільних заходів з постачальниками щодо приведення вищезазначеної у відповідність вимогам технічних регламентів.

За результатами перевірки складено Протокол № 31 від 05.07.2017 «Про виявлені порушення вимог статті 44 Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» та статті 15 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції».

Рішенням про внесення змін до рішення чи скасування рішення від 24.07.2017 року №89, Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області скасувало рішення про обмеження надання продукції на ринку до усунення формальної невідповідності №72 від 19.06.2017 року у зв'язку із наданням позивачем доказів про повне та результативне виконання зазначеного рішення.

11.08.2017 року Головне управління Держпродспоживслужби в Одеській області за результатами розгляду справи прийняло Постанову про накладення штрафних санкцій № 37, відповідно до якої за порушення пункту 2 частини 2 статті 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" на ТОВ «ЮНІ-ТОЙС УКРАЇНА» накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.

Вказані обставини сторонами не заперечуються, а отже є встановленими.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з відсутності підстав для притягнення позивача до відповідальності в силу приписів частини 7 статті 8 Закону України Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам статей 2, 6, 8, 9, 73, 74, 75, 76, 77, 78 КАС України, Закону України «Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції» від 2 грудня 2010 року № 2735-VI ( далі Закон № 2735-VI) , Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" від 15 січня 2015 року № 124-VIII.

За змістом частини 1 статті 7 Закону № 2735-VI визначені права суб'єктів господарювання під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції, а саме: вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, додержання вимог законодавства; перевіряти наявність у посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, наявність службових посвідчень; одержувати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд, копії посвідчень (направлень) на проведення перевірок та не допускати їх до проведення перевірок, якщо вони не надали копії таких документів; бути присутніми під час здійснення всіх заходів ринкового нагляду; одержувати в установленому порядку від органів ринкового нагляду і органів доходів і зборів необхідну, доступну та достовірну інформацію про результати ринкового нагляду і контролю продукції; вимагати від посадових осіб, які здійснюють ринковий нагляд та контроль продукції, забезпечення конфіденційності будь-якої інформації, одержаної під час здійснення ринкового нагляду та контролю продукції, крім випадків, визначених цим та іншими законами України; оскаржувати в установленому законом порядку будь-які рішення, приписи, дії та бездіяльність органів ринкового нагляду, органів доходів і зборів та їх посадових осіб; звертатися за захистом своїх прав та інтересів до суду; вживати за власною ініціативою заходів щодо запобігання та уникнення ризиків, які становить продукція, що надається ними на ринку, забезпечення відповідності цієї продукції встановленим вимогам та усунення порушень вимог, встановлених цим Законом та Законом України "Про загальну безпечність нехарчової продукції".

В ході судового розгляду встановлено, що Акт перевірки характеристик продукції ТОВ «ЮНІ-ТОЙС УКРАЇНА» № 68 був складений 19 червня 2017 року у приміщенні Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області за адресою: м. Одеса, вул. 7-ма Пересипська, буд. 6, за відсутності керівника Товариства чи його уповноважених представників.

Доводи відповідача стосовно невідповідності дійсності таких обставин, зазначених позивачем, спростовуються матеріалами справи, а саме:

- Акт перевірки від 19.06.2017р. не містить підпису та ПІБ керівника або уповноваженої особи Товариства, якій роз'яснювались порядок оскарження рішень, приписів, дій та бездіяльності органів ринкового нагляду;

- Акт перевірки від 19.06.2017р. (сторінка 4) містить прочерки в усіх графах щодо осіб, які брали участь у перевірці, ознайомлення з актом перевірки і отриманням примірника Акту або відмови в його отриманні.

До того ж, протокол від 05.07.2017р. №31 про виявлення порушення вимог статті 44 № Закону 2735-VI також не містить будь-яких пояснень особи (керівника або уповноваженого представника), яка була присутня при розгляді справи про порушення, підпису та ПІБ такої особи та будь-яких відміток в графі з даними про відмову від підписання протоколу суб'єкта господарювання.

Відповідно до пункту 7 частини 1 статті 17 Закону № 2735-VI, посадові особи, які здійснюють ринковий нагляд і контроль продукції, зобов'язані ознайомлювати керівників суб'єктів господарювання, їх заступників або уповноважених ними осіб, фізичних осіб - підприємців та декларантів з результатами перевірок, проведених у межах ринкового нагляду і контролю продукції, у строки, передбачені законодавством.

На підставі частини 17 статті 23 Закону № 2735-VI, за результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

За правилами абзацу 13 частини 6 статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», один примірник акта вручається керівнику чи уповноваженій особі суб'єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі в останній день заходу державного нагляду (контролю), а другий зберігається в органі державного нагляду (контролю).

З матеріалів справи вбачається, що Акт перевірки характеристик продукції ТОВ «ЮНІ-ТОЙС УКРАЇНА» № 68 від 19 червня 2017 року було направлено позивачу рекомендованим поштовим відправленням № 6502902128961 від 26.06.2017р., що свідчить про порушення вищезазначених норм закону за відсутності відмітки, що від отримання примірника Акту відповідні особи відмовились.

На підставі частини 1 статті 23 Закону № 2735-VI встановлено, що під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

Згідно частини 3 статті 23 Закону № 2735-VI органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції, а позапланові - у розповсюджувачів та виробників такої продукції.

В ході судового розгляду встановлено, що проведення позапланової перевірки ТОВ «ЮНІ-ТОЙС УКРАЇНА» проводилось контролюючим органом за ланцюгом постачання продукції, оскільки за результатами проведеної планової перевірки ТОВ «Київське», відповідно до акту №32 від 11.05.2017 року, встановлено що ТОВ «Київське» не є виробником спірного товару (мікрофон 2339), а отже будь-яка виявлена невідповідність вимогам закону наявної у останнього продукції не створює жодних підстав для проведення позапланової перевірки Позивача.

За змістом частини 6 статті 8 Закону № 2735-VI суб'єкти господарювання зобов'язані надавати на вимогу органів ринкового нагляду документацію, що дає змогу ідентифікувати: будь-який суб'єкт господарювання, який поставив їм відповідну продукцію; будь-який суб'єкт господарювання, якому вони поставили відповідну продукцію.

Відповідно до частини 7 статті 8 Закону № 2735-VI передбачено, що у разі якщо виробник продукції не може бути ідентифікований органом ринкового нагляду, для цілей цього Закону особою, що ввела таку продукцію в обіг, вважається кожен суб'єкт господарювання в ланцюгу постачання відповідної продукції, який протягом узгодженого з органом ринкового нагляду строку (терміну) не надав документацію, що дає змогу встановити найменування та місцезнаходження виробника або особи, яка поставила суб'єкту господарювання цю продукцію.

За правилами пункту 2 частини 1 статті 24 Закону № 2735-VI органи ринкового нагляду проводять перевірки характеристик продукції у її розповсюджувачів: позапланові: а) за зверненнями споживачів (користувачів) відповідної продукції, а також органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих рад, правоохоронних органів, громадських організацій споживачів (об'єднань споживачів), у яких міститься інформація про розповсюдження продукції, що завдала шкоди суспільним інтересам чи має недоліки, що можуть завдати такої шкоди, і відсутня інформація, за якою виробника такої продукції може бути ідентифіковано, але міститься інформація, за якою може бути встановлено розповсюджувача, у якого було придбано (виявлено) таку продукцію; б) у разі якщо під час перевірки характеристик продукції у виробника відповідної продукції виробник доведе що: він не вводив в обіг продукцію, що є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам; продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам внаслідок дій чи бездіяльності розповсюджувача (розповсюджувачів) такої продукції.

З огляду на те, що ТОВ «ЮНІ-ТОЙС УКРАЇНА», що відповідачем не доведено отримання позивачем вимог чи запитів стосовно надання документів для ідентифікації особи, яка ввела продукцію в обіг, колегія суддів погоджується з висновком щодо відсутності підстав для притягнення позивача до відповідальності в силу приписів частини 7 статті 8 Закону України Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

Частиною 12 статті 23 Закону № 2735-VI, встановлено що, у разі якщо за результатами перевірки характеристик продукції встановлено, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, орган ринкового нагляду на підставі наданих суб'єктом господарювання документів, що дають змогу відстежити походження такої продукції та її подальший обіг (зокрема договори, товарно-супровідна документація), визначає особу, яка поставила відповідному суб'єкту господарювання цю продукцію, та всіх осіб, яким цей суб'єкт господарювання поставив зазначену продукцію.

Водночас, в порушення вимог вказаної статті, відповідачем не надано жодного доказу, що свідчить щодо вжиття розумних заходів, спрямованих на отримання вищезазначеної інформації.

Згідно частини 3 статті 29 Закону № 2735-VI орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо усунення формальної невідповідності, якщо цей орган встановить будь-яку таку невідповідність: знак відповідності технічним регламентам було нанесено з порушенням вимог, визначених у відповідному технічному регламенті; не було нанесено знак відповідності технічним регламентам, якщо його нанесення передбачено відповідним технічним регламентом; не було складено декларацію про відповідність або декларація про відповідність не супроводжує продукцію, якщо її складення чи супроводження нею продукції передбачено відповідним технічним регламентом; декларацію про відповідність було складено з порушенням вимог; органу ринкового нагляду не надано доступу до технічної документації або вона є неповною; вчинено інші порушення встановлених вимог, визначених у відповідному технічному регламенті як формальна невідповідність.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 44 Закону № 2735-VI до особи, яка ввела продукцію в обіг або відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, застосовуються штрафні санкції у разі введення в обіг продукції, яка не відповідає встановленим вимогам (крім випадків, передбачених статтею 28 цього Закону), у тому числі нанесення знака відповідності технічним регламентам на продукцію, що не відповідає вимогам технічних регламентів, - у розмірі від п'ятисот до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно пункту 44 Технічного регламенту безпечності іграшок затвердженого Постановою КМ України від 11 липня 2013 року №515 зазначено, що іграшки повинні надаватися на ринку з нанесеним в установленому порядку національним знаком відповідності.

За правилами пункту 47 Технічного регламенту безпечності іграшок встановлено, що інше, крім національного знака відповідності, маркування може бути нанесене на іграшку за умови, що воно не вплине негативно на видимість, розбірливість та розуміння національного знака відповідності.

Пунктом 52 зазначеного регламенту передбачається, що національний знак відповідності повинен наноситися на іграшку, прикріплену до неї етикетку (ярлик) або пакування та бути видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли іграшка дрібна або складається з дрібних частин, національний знак відповідності може наноситися на етикетку (ярлик) або супровідну листівку. Якщо іграшка продається в демонстраційному пакуванні та нанесення національного знака відповідності на іграшку є технічно неможливим, він може наноситися на демонстраційне пакування.

На підставі статті 28 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" у випадках, визначених у технічних регламентах, якими передбачене застосування процедур оцінки відповідності, виробник або уповноважений представник (від імені та під відповідальність виробника) повинен складати декларацію про відповідність. У декларації про відповідність заявляється про те, що виконання вимог, які застосовуються до продукції та визначені у відповідних технічних регламентах, було доведено. Декларація про відповідність складається згідно з вимогами до її змісту, примірною структурою чи формою, що встановлюються відповідними технічними регламентами. У випадках та відповідно до вимог, визначених у певних технічних регламентах, продукція при наданні на ринку або введенні в експлуатацію (експлуатації) повинна супроводжуватися декларацією про відповідність, її копією чи спрощеною декларацією про відповідність. Декларація про відповідність повинна бути складена державною мовою, а в разі якщо вона була складена іншою мовою - перекладена на державну мову. Якщо технічним регламентом вимагається супроводження продукції при наданні на ринку або введенні в експлуатацію (експлуатації) декларацією про відповідність, її копією чи спрощеною декларацією про відповідність, така декларація повинна бути складена або перекладена згідно з вимогами закону про порядок застосування мов. Окремими технічними регламентами можуть бути встановлені вимоги щодо додаткового застосування в декларації про відповідність або її копії інших мов. Виробник шляхом складання декларації про відповідність бере на себе відповідальність за відповідність продукції вимогам, визначеним у відповідних технічних регламентах. Технічними регламентами, якими передбачене застосування процедур оцінки відповідності, можуть передбачатися інші, крім складення декларації про відповідність, випадки декларування відповідності вимогам технічних регламентів.

Відповідно до частини 1 статті 29 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" у випадках, визначених у технічних регламентах, які передбачають застосування процедур оцінки відповідності, на продукцію та/або на інші об'єкти, що визначені такими технічними регламентами (табличку з технічними даними, пакування, супровідні документи тощо), повинен наноситися знак відповідності технічним регламентам. Нанесенням знака відповідності технічним регламентам на продукцію вважається також нанесення цього знака на будь-який інший, ніж сама продукція, об'єкт, який визначений у відповідному технічному регламенті.

За змістом частини 1 статті 30 Закону України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності" знак відповідності технічним регламентам повинен наноситися лише виробником або його уповноваженим представником.

Згідно Правил та умов нанесення знака відповідності технічним регламентам, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2015 року № 1184, знак відповідності технічним регламентам (далі - знак відповідності) наноситься на продукцію або на її табличку з технічними даними таким чином, щоб він був видимим, розбірливим і незмивним. У разі коли це є неможливим або невиправданим через характер продукції, знак відповідності наноситься на пакування та на супровідні документи, якщо такі документи передбачені відповідним технічним регламентом. Знак відповідності наноситься перед уведенням продукції в обіг. Знак відповідності може супроводжуватися піктограмою або будь-яким іншим знаком, що вказує на особливий ризик або використання. Знак відповідності супроводжується ідентифікаційним номером призначеного органу з оцінки відповідності, якщо такий орган був залучений на етапі контролю виробництва. Ідентифікаційний номер призначеного органу з оцінки відповідності наноситься самим органом або за його вказівкою виробником чи уповноваженим представником.

В ході розгляду справи суд встановив, що договором поставки №01/03/17/ЮС від 01.03.2017р. та видатковою накладною №4 від 01.03.2017р., підтверджено придбання Позивачем продукції (мікрофон 2339 запис та відтворення) у ТОВ «ІНТЕРОКС».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальну безпечність нехарчової продукції» №2736-VI від 02.12.2010 року введення в обіг продукції - це перше надання продукції на ринку України, а імпортер - це будь-яка фізична чи юридична особа, яка є резидентом України та вводить в обіг на ринку України продукцію походженням з іншої держави.

Пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону передбачені підстави звільнення суб'єктів господарювання від відповідальності, зокрема, виробник, уповноважений представник, імпортер або інша особа, яка відповідно до цього Закону вважається такою, що ввела продукцію в обіг, не несе відповідальності, встановленої статтею 44 цього Закону, якщо доведе, що вона не вводила відповідну продукцію в обіг.

Згідно з абзацом 4 частини 5 статі 44 Закону № 2735-VI про вчинення порушень, зазначених у цій статі, посадовими особами органами ринкового нагляду, що виявили правопорушення, складається протокол, який разом із поясненнями керівника, іншої відповідальної посадової особи та документами, що стосуються справи, передається посадовим особам, уповноваженим розглядати такі справи.

За правилами статті 2 КАС України суб'єкт владних повноважень забезпечує права особи на участь у процесі прийняття рішення.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів зазначає, що при прийнятті спірних рішень, відповідач не забезпечив наведених прав позивача, а відтак є правильним висновок суду першої інстанції, що позивач не є особою, яка ввела вказану в акті перевірки продукцію в обіг і вперше реалізує, а також не є імпортером такої продукції. Позивач є лише розповсюджувачем такої продукції.

Пояснення свідків ОСОБА_4, ОСОБА_6 наведений висновок суду першої інстанції не спростовують.

В контексті вказаного Закону подальша реалізація придбаної на ринку України продукції не може вважатись введенням продукції в обіг, що виключає можливість застосування до позивача штрафних санкцій згідно частини 2 статті 44 Закону № 2735-VI.

Відповідно до статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не надав суду належні докази на підтвердження своїх заперечень проти позову.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З приводу доводів апелянта про скасування спірного рішення про вжиття обмежувальних заходів №72 від 19.06.2017 року відповідним рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області №89 від 24.07.2017 року у зв'язку із повним та результативним виконанням скасованого рішення колегія суддів зазначає, що наведена обставина не спростовує правильність висновків суду першої інстанції, оскільки суб'єкт господарювання не позбавлений права оскаржувати скасований акт, оскільки такий акт в період його дії безпосередньо впливав на права та інтереси позивача.

Інші доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Згідно пункту 29 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «RuizTorija v. Spain» від 9.12.94 р., статтю 6 пункту 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "ЮНІ-ТОЙС УКРАЇНА" є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Судові витрати розподіляються відповідно до приписів статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 308, 309, 315, 321, 322, 325, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Головного управління Держпродспоживслужби в Одеській області залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 14 листопада 2017 року у справі 815/4129/17 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Дата складення та підписання повного тексту судового рішення - 17 травня 2018 року.

Головуючий:

Шляхтицький О.І.

Суддя: Суддя:

Потапчук В.О. Семенюк Г.В.