П О С Т А Н О В А

Іменем України

16 травня 2018 року м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі

головуючого судді КОНДОРА Р.Ю.

суддів КУШТАНА Б.П., МАЦУНИЧА М.В.

при секретарі ВОЛОЩУК В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді цивільну справу № 303/7793/16-ц за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» до ОСОБА_2 про стягнення компенсації вартості природного газу, за апеляційною скаргою ПАТ «Закарпатгаз» на заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 2 лютого 2017 року, головуючий суддя Котубей І.І., -

встановив:

ПАТ «Закарпатгаз» 27.12.2016 звернулося до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 мотивуючи таким. Згідно із положеннями Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу газорозподільчих систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2494 (Кодекс ГРС), умов типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498, норм ст.ст. 633, 634, 641, 642 ЦК України щодо публічного договору та договору приєднання, відповідач, який виконав умови договору приєднання, зокрема, фактом споживання природного газу, є споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1. ПАТ «Закарпатгаз» є оператором газорозподільної системи (Оператором ГРМ).

Пунктом 4 Глави І Розділу І Кодексу ГРС визначено, що несанкціоноване відновлення газоспоживання - це виявлений після складання акта про припинення розподілу природного газу (газопостачання) та/або пломбування запірних пристроїв чи встановлення інвентарної заглушки факт несанкціонованого втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом зривання або пошкодження пломб на запірних пристроях, засувках на вводі на об'єкт споживача, пошкодження або зняття інвентарних заглушок тощо, внаслідок чого здійснюється чи є можливість несанкціонованого відбору природного газу на об'єкті споживача (окремих його газових приладах чи пристроях), у тому числі поза обліком.

30.05.2016 працівниками ПАТ «Закарпатгаз» під час контрольного огляду вузла обліку на об'єкті відповідача виявлене вищевказане порушення, а саме - несанкціоноване відновлення газопостачання, за яке здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу (пп. 2 п. 1 Глави 2 Розділу ХІ Кодексу ГРС). Порушення зафіксовано актом від 30.05.2016 № 102/281, акт розглянуто і задоволено 02.06.2016 відповідною комісією ПАТ «Закарпатгаз».

У разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого відновлення газоспоживання або використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу спожитий об'єм природного газу визначається за граничними об'ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача за період з дня припинення газопостачання (або у разі здійснення попередньої перевірки відключеного стану - з дня такої перевірки, що має підтверджуватися відповідним актом перевірки), а при використанні газу без договору - з дня його закінчення (розірвання) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення (п. 2 Глави 3 Розділу ХІ Кодексу ГРС).

Відповідно до наведеного та з урахуванням пп. 1 п. 11 Глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС здійснено донарахування вартості об'єму природного газу, яку відповідач має компенсувати Оператору ГРМ - ПАТ «Закарпатгаз» у сумі 3873,78 грн. Позивач 29.11.2016 виставив відповідачу рахунок на сплату вказаної суми, однак, відповідач вимогу про компенсацію вартості газу не виконав.

Посилаючись на ці обставини, на положення ст. 59 Закону України «Про ринок природного газу», на норми ст.ст. 15, 16, 526, 530, 610, 611 та на інші положення ЦК України щодо виконання зобов'язань та відшкодування збитків, позивач просив стягнути на його користь із відповідача 3873,78 грн у рахунок компенсації вартості перерахованих обсягів природного газу та покласти на відповідача судові витрати.

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 02.02.2017 у позові відмовлено.

Позивач ПАТ «Закарпатгаз» оскаржив рішення суду як ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Сторона посилається на зміни в законодавстві щодо регулювання постачання побутовим споживачам природного газу, відповідно до яких застосовуються правила публічного договору і договору приєднання для отримання споживачами природного газу. Факт приєднання відповідача до договору (акцептування договору) підтверджується його діями, зокрема, фактом споживання природного газу та підписанням акту про припинення газопостачання від 04.02.2016. Крім того, саме у ОСОБА_2 виявлено і оформлено 30.05.2016 факт несанкціонованого відновлення газопостачання.

Договір на газопостачання від 14.02.2007 № 11290, що укладався із ОСОБА_3, не стосується справи і є нечинним, оскільки не є договором розподілу природного газу, на підставі якого був пред'явлений позов до ОСОБА_2 Насамкінець, ПАТ «Закарпатгаз» вже не є постачальником газу за договором від 14.02.2007 і здійснює господарську діяльність із розподілу газу, а пуск газу за адресою: АДРЕСА_1 здійснювався 09.02.1996 саме ОСОБА_2

Позивач просить рішення суду скасувати, позов - задовольнити.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника позивача ОСОБА_4, який апеляцію підтримав, розглянувши справу за правилами ст. 372 ч. 2 ЦПК України у відсутність відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи сторін, оцінивши докази в сукупності, суд приходить до такого.

Відмовляючи в позові, суд першої інстанції виходив із того, що позов був пред'явлений до неналежного відповідача, оскільки споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 є на підставі договору від 14.02.2007 № 11290 ОСОБА_3, а не ОСОБА_2. Однак, такий висновок суду є помилковим і погодитись із ним апеляційний суд не може. Під час апеляційного розгляду справи встановлені такі факти, обставини та відповідні їм правовідносини, що регулюються нормами ЦК України, законодавства про надання житлово-комунальних послуг і газопостачання в редакції, що була чинною на час виникнення відповідних юридичних фактів.

Особа діє у цивільних відносинах вільно, здійснює свої права на власний розсуд; при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди, зловживання цивільними і процесуальними правами не допускається; сторони на свій розсуд розпоряджаються цивільними та процесуальними правами, реалізують право на судовий захист; кожна сторона зобов'язана належно довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; за загальним правилом, обставини, встановлені рішенням суду у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини (ст. 12 ч. 1, ст. 13, ст. 20 ч. 1 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 27, 57-61 ЦПК України в редакції, що була чинною на час розгляду справи судом першої інстанції, ст.ст. 12, 13, 44, 76-82 цього Кодексу в редакції, чинній на час апеляційного розгляду справи).

У силу положень ст. 714 ЦК України, ст. 16 ч. 1, ст. 19 ч. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 1 п.п. 28, 37, ст. 12 ч.ч. 1, 5 Закону України «Про ринок природного газу» (Закон № 329-VIII), п.п. 3, 5 Розділу І, п.п. 1, 2 Розділу ІІІ Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (реєстрація в Мін'юсті України від 06.11.2015 за № 1382/27827, Правила постачання природного газу), п. 4 Глави 1 Розділу І, п.п. 5, 6 Глави 3 Розділу І, Глав 1, 3, 4 Розділу VI Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494 (реєстрація в Мін'юсті України від 06.11.2015 за № 1379/27824, Кодекс ГРС), Типового договору постачання природного газу побутовим споживачам, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2500 (реєстрація в Мін'юсті України від 06.11.2015 за № 1386/27831, Типовий договір постачання природного газу), Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 (реєстрація в Мін'юсті України від 06.11.2015 за № 1386/27829, Типовий договір розподілу природного газу):

Оператор газорозподільної системи (Оператор ГРМ) - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління;

побутовий споживач - споживач, що є фізичною особою та придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність;

несанкціонований споживач - фізична, юридична особа або фізична особа - підприємець, яка без укладання договору розподілу природного газу з оператором газорозподільної системи або на об'єкті, який не підключений до ГРМ в установленому порядку, здійснює несанкціонований відбір природного газу;

несанкціоноване відновлення газоспоживання - виявлений після складання акта про припинення розподілу природного газу (газопостачання) та/або пломбування запірних пристроїв чи встановлення інвентарної заглушки факт несанкціонованого втручання в роботу газорозподільної системи, в тому числі шляхом зривання або пошкодження пломб на запірних пристроях, засувках на вводі на об'єкт споживача, пошкодження або зняття інвентарних заглушок тощо, внаслідок чого здійснюється чи є можливість несанкціонованого відбору природного газу на об'єкті споживача (окремих його газових приладах чи пристроях), у тому числі поза обліком;

доступ споживачів до газорозподільної системи та постачання їм природного газу здійснюється виключно на підставі договору;

договір розподілу природного газу - правочин, укладений між оператором газорозподільної системи та споживачем (у тому числі побутовим споживачем) відповідно до вимог Кодексу ГРС, згідно з яким забезпечується фізична доставка природного газу, належного споживачу, та/або цілодобовий доступ об'єкта споживача до газорозподільної системи;

типовий договір розподілу природного газу є публічним договором і договором приєднання; фактом приєднання споживача до умов договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу;

типовий договір постачання природного газу побутовим споживачам є публічним договором і договором приєднання; підтвердженням (акцептуванням) приєднання споживача до умов договору є підписана та повернута на постачальнику заява-приєднання, та/або сплачений споживачем рахунок (квитанція) постачальника за поставлений природний газ, та/або документальне підтвердження споживання природного газу;

кожному споживачу як суб'єкту ринку природного газу на підставі укладеного договору розподілу природного газу Оператором ГРМ присвоюється персональний код ідентифікації EIC-код (Energy Identification Code).

Публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо); умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги; підприємець не має права відмовитися від укладення публічного договору за наявності у нього можливостей надання споживачеві відповідних товарів (робіт, послуг); у разі необґрунтованої відмови підприємця від укладення публічного договору він має відшкодувати збитки, завдані споживачеві такою відмовою; актами цивільного законодавства можуть бути встановлені правила, обов'язкові для сторін при укладенні і виконанні публічного договору (ст. 633 ч.ч. 1, 2, 4, 5 ЦК України). Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору (ст. 634 ч. 1 ЦК України).

Постанови НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 і № 2500 та затверджені ними Типові договори розподілу природного газу та постачання природного газу побутовим споживачам були опубліковані 01.12.2015 у № 93 «Офіційного віснику України» і з цього дня набрали чинності. Типовий договір розподілу природного газу був опублікований у газеті «Новини Закарпаття» №№ 147-148 (4464-4465) за 31.12.2015.

09.02.1996 Управлінням «Мукачівгаз» і абонентом ОСОБА_2 був складений акт на пуск природного газу за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 78).

У подальшому ВАТ «Закарпатгаз» уклало 14.02.2007 із ОСОБА_3 договір № 11290 про надання послуг із газопостачання за адресою: АДРЕСА_1, у якому ОСОБА_2 не була зазначена у числі членів сім'ї споживача (а.с. 13-15). Попри це, абонентом (споживачем природного газу) у облікових документах постачальника за вказаною адресою станом на травень 2016 року продовжувала із особовим рахунком № НОМЕР_1 значитися ОСОБА_2 (а.с. 12).

З наявних у справі облікових даних за особовим рахунком № НОМЕР_1 убачається, що споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1, здійснювалося в усякому разі як протягом 2015 року, так і у січні-лютому 2016 року, зокрема, факт споживання газу зафіксований і у грудні 2015 року (а.с. 119 та ін.). У наданому на стадії апеляційного розгляду справи витягу з особового рахунку № НОМЕР_1 зафіксовано факт присвоєння споживачу за вищевказаною адресою ОСОБА_2 ЕІС-коду 56ХМ13В103823051 і міститься вказівка на приєднання споживача 31.12.2015 до публічного договору розподілу природного газу, а також застереження про нечинність договору від 14.02.2007 № 11290 про надання послуг із газопостачання.

З урахуванням вищенаведеного, представник позивача пояснив апеляційному суду і підтвердив, що датою укладання із ОСОБА_2 договору на газопостачання за адресою: АДРЕСА_1 є 31.12.2015 як день, який постачальником визначається датою приєднання споживача до Типового договору розподілу природного газу та присвоєння йому ЕІС-коду. Правомірність правочину, оскільки не встановлено протилежне, презюмується, договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст. 204, 629 ЦК України).

Заочним рішенням Мукачівського міськрайонного суду від 05.10.2016 у справі за позовом ТОВ «Закарпатгаз Збут» до ОСОБА_2 про стягнення боргу, що набрало законної сили 18.10.2016 і на виконання якого 04.11.2016 видано виконавчий лист, встановлено, що ОСОБА_2 з липня 2015 по травень 2016 була споживачем природного газу у будинку АДРЕСА_1, з неї як із такої стягнуто відповідну заборгованість (а.с. 100). Зазначена обставина не підлягає доказуванню (ст. 61 ч. 3 і ст. 82 ч. 4 відповідних редакцій ЦПК України).

Таким чином, слід визнати встановленим і таким, що відповідає дійсним обставинам, що ОСОБА_2 є у розумінні вищевказаних та інших положень ЦК України, Закону № 329-VIII, Правил постачання природного газу, Кодексу ГРС, іншого пов'язаного законодавства побутовим споживачем природного газу за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору, укладеного 31.12.2015.

04.02.2016 працівниками ПАТ «Закарпатгаз» був складений акт № 51 про припинення газопостачання за адресою: АДРЕСА_1, акт складено у присутності споживача за особовим рахунком № НОМЕР_1 ОСОБА_2, підписано цією особою та трьома представниками постачальника (а.с. 9). Актом зафіксовано припинення газопостачання шляхом механічного від'єднання об'єкту споживача від газової мережі. Пояснень, зауважень чи заперечень споживача акт не містить.

30.05.2016 за адресою: АДРЕСА_1 працівниками ПАТ «Закарпатгаз» був складений Акт про порушення № 102/281, у якому споживачем було зазначено ОСОБА_2 і були зафіксовані порушення: несвоєчасна та/або неповна оплата послуг згідно з умовами договору з розподілу природного газу; несанкціоноване відновлення газоспоживання (самопоновлення після механічного припинення) (а.с. 6). Акт підписано трьома представниками ПАТ «Закарпатгаз» і ОСОБА_5 (донькою споживача). Актом зафіксовано усунення порушення на дату його складання, а саме, «припинено механічним шляхом, здійснено видимий розрив, обрізано, заварено». Пояснень, зауважень чи заперечень з боку споживача чи інших осіб акт не містить.

02.06.2016 комісією з розгляду актів про порушення ПАТ «Закарпатгаз» розглянуто акт про порушення від 30.05.2016 № 102/281 і за період з 20.04.2016 (день останнього контрольного огляду вузла обліку, що підтверджується даними обходу (а.с. 12)) по 29.05.2016 (день, що передує дню усунення порушення) донараховано вартість необлікованого цей період газу (522,54 куб. м) у сумі 3873,78 грн (а.с. 7). 29.11.2016 боржнику ОСОБА_2 була рекомендованим поштовим відправленням надіслана вимога про сплату у семиденний термін з дня її одержання вартості необлікованого (донарахованого) природного газу в сумі 3873,78 грн (а.с. 10). Доказів сплати цих коштів відповідачем у справі немає.

Відповідно до наведених вище норм законодавства та положень ст.ст. 11-14, 509, 525, 526, 611, 612, 614, 622-625 ЦК України, цивільні права та обов'язки, що виникають з договорів, повинні належно виконуватися; за загальним правилом, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом; кредитор управі вимагати від боржника відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання; відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Несанкціонований відбір природного газу; самовільне під'єднання до системи, зривання або пошкодження цілісності пломб, повірочного тавра, заглушок тощо, що впливає на безпеку постачання природного газу або результати вимірювання; несанкціоноване відновлення газоспоживання є правопорушеннями на ринку природного газу, відповідальність за вчинення яких несе споживач, несанкціоноване відновлення газоспоживання кваліфікується як крадіжка газу, внаслідок якої щодо споживача чи несанкціонованого споживача здійснюється нарахування необлікованих об'ємів (обсягів) природного газу (ст. 59 ч. 1, ч. 2 п.п. 2, 8 Закону № 329-VIII, Розділ ХІ Глава 2 п. 1 пп. 2 Кодексу ГРС, п. 7.4. пп. 5, п.п. 8.1., 8.4., п. 9.1. пп. 4 Типового договору розподілу природного газу). Норми Розділу ХІ Кодексу ГРС щодо перерахунку (донарахування) або зміни режиму нарахування природного газу застосовуються як щодо споживача, який уклав із Оператором ГРМ договір розподілу природного газу, так і щодо несанкціонованого споживача (Розділ ХІ Глава 1 п. 1 Кодексу ГРС).

У разі виявлення Оператором ГРМ несанкціонованого відновлення газоспоживання або використання природного газу споживачем за відсутності чи після розірвання договору розподілу природного газу спожитий об'єм природного газу визначається за граничними об'ємами споживання природного газу населенням з урахуванням усіх газових приладів і пристроїв споживача за період з дня припинення газопостачання (або у разі здійснення попередньої перевірки відключеного стану - з дня такої перевірки, що має підтверджуватися відповідним актом перевірки), а при використанні газу без договору - з дня його закінчення (розірвання) до дня виявлення порушення (але не більше ніж за 6 місяців) та з урахуванням строку на його усунення (Розділ ХІ Глава 3 п. 2 Кодексу ГРС). Відповідно до пп. 1 п. 11 Глави 5 Розділу ХІ Кодексу ГРС вартість розрахованого установленим порядком необлікованого (донарахованого) об'єму природного газу, що визначається за цінами закупівлі природного газу Оператором ГРМ протягом періоду необлікованого природного газу, в повному обсязі має бути компенсована споживачем (несанкціонованим споживачем) Оператору ГРМ.

Виходячи з наведеного, відповідач ОСОБА_2 вчинила правопорушення на ринку природного газу, що полягає у несанкціонованому відновленні газоспоживання, а відтак, і в несанкціонованому відборі газу, порушила умови договору та вимоги закону, внаслідок чого ПАТ «Закарпатгаз» як Оператор ГРМ правомірно пред'явив судовим порядком вимогу про компенсацію йому вартості незаконно спожитого природного газу.

Розпоряджаючись своїми цивільними та процесуальними правами на свій розсуд, відповідач ОСОБА_2 на час розгляду справи судом першої інстанції не заперечувала підстав, доводів позову та наданих позивачем доказів, у тому числі, не заперечувала та не спростовувала документів, що складалися постачальником у зв'язку з організацією та контролем споживання природного газу за адресою: АДРЕСА_1, виявленням порушення. Відповідач не спростовував факту вчинення ним порушення на ринку природного газу та виникнення у Оператора ГРМ права на стягнення відповідної компенсації, встановленим процесуальним порядком не спростовував розрахунку та розміру пред'явленої до стягнення суми, не робив ніяких заяв, не висловлював правової позиції у справі тощо, у судові засідання відповідач не з'являвся. Не подавалися відповідні заперечення, докази й на стадії апеляційного провадження в справі, у судові засідання до апеляційного суду відповідач теж не з'являвся, хоча про такі повідомлявся. Факт споживання ОСОБА_2 природного газу за відповідною адресою на час виявлення позивачем порушення на ринку природного газу встановлений і в порядку ст. 61 ч. 3 відповідної редакції ЦПК України. Отже, відповідач не довів відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання, не спростував підстав позову та доводів, якими обґрунтовувалися вимоги про стягнення компенсації вартості незаконно спожитого природного газу.

Суд першої інстанції не з'ясував із необхідною повнотою обставин, що мають значення в справі, хоча на час судового розгляду у справі були дані, що вказували на споживання природного газу за відповідною адресою саме ОСОБА_2 із відкриттям на її ім'я особового рахунку. Судовим рішенням, що набрало законної сили, відповідний факт теж був установлений до ухвалення судом у справі рішення, що оскаржується. В порядку усунення неповноти з'ясування обставин справи на стадії її апеляційного розгляду та встановлення дійсних обставин справи, апеляційному суду були надані додаткові докази, що підтвердили факт споживання саме ОСОБА_2 природного газу на відповідний час за вищевказаною адресою, що є визначальним у контексті пред'явлення ПАТ «Закарпатгаз» відповідної вимоги, яка, власне, могла пред'являтися як до споживача, з яким укладався договір, так і до несанкціонованого споживача. Висновок суду про відсутність передбачених законом або договором підстав для покладання на ОСОБА_2 цивільно-правової відповідальності як на споживача природного газу обумовлений неврахуванням змін у законодавстві, яким регулюються спірні правовідносини, неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.

Відтак , на підставі ст. 376 ч. 1 п.п. 1, 2, 4 ЦПК України апеляцію позивача слід задовольнити, рішення суду першої інстанції, що не відповідає вимогам ст.ст. 212-215 ЦПК України у редакції на час його ухвалення (ст.ст. 89, 263-265 редакції цього Кодексу, яка діє з 15.12.2017), скасувати, позов - задовольнити, стягнувши з відповідача на користь позивача відповідну компенсацію.

Керуючись ст. 374 ч. 1 п. 2, ст. 376 ч. 1 п.п. 1, 2, 4, ст. 382 ЦПК України, апеляційний суд -

постановив:

Апеляційну скаргу ПАТ «Закарпатгаз» задовольнити, заочне рішення Мукачівського міськрайонного суду від 2 лютого 2017 року скасувати, позов Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Закарпатгаз» до ОСОБА_2 про стягнення компенсації вартості природного газу задовольнити, стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Закарпатгаз» (код ЄДРПОУ 05448610) 3873,78 грн (три тисячі вісімсот сімдесят три гривні 78 коп.) компенсації вартості перерахованих обсягів природного газу.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Закарпатгаз» 2893,80 грн у рахунок компенсації витрат із оплати судового збору.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду. Повне судове рішення складене 18 травня 2018 року.

Судді