КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" травня 2018 р. Справа№ 910/24157/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Чорногуза М.Г.

суддів: Жук Г.А.

Агрикової О.В.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.

за участю представників сторін:

розглянувши матеріали апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

на рішення Господарського суду міста Києва від 13 березня 2018 року (дата складення повного тексту 22.03.2018 р.)

у справі № 910/24157/16 (суддя Ващенко Т.М.)

за позовом Публічного акціонерного товариства "Сбербанк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстокактив"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай"

про зобов'язання вчинити дії, -

в с т а н о в и в :

Публічне акціонерне товариство "Сбербанк" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрстокактив", за участю третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Золотий Урожай", про зобов'язання відповідача в особі ліквідаційної комісії визнати вимоги позивача та включити до проміжного ліквідаційного балансу вимоги в розмірі 24 414 801,03 доларів США, 311 258 434,85 російських рублів та 179 157 590,28 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 14.03.2017 р., залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 26.10.2017 р. у справі №910/24157/16 в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 06.11.2017 р. вказані постанову та рішення скасовано, справу направлено на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13 березня 2018 року у справі №910/24157/16 в задоволенні позову відмовлено (т.ІІ, а.с.174-181).

10 квітня 2018 року ПАТ "Сбербанк" звернулось з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду міста Києва від 13 березня 2018 року у справі №910/24157/16, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та винести нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ПАТ "Сбербанк" в повному обсязі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 квітня 2018 року, апеляційна скарга ПАТ "Сбербанк" у справі №910/24157/16 передана на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді - Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Жук Г.А.

23 квітня 2018 року ухвалою Київського апеляційного господарського суду (головуючий суддя Чорногуз М.Г., судді - Агрикова О.В., Жук Г.А.) відкрито апеляційне провадження у справі № 910/24157/16, розгляд апеляційної скарги Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 13 березня 2018 року у справі № 910/24157/16 призначено на 15 травня 2018 року.

Представники ПАТ "Сбербанк", ТОВ "Укрстокактив" та ТОВ "Торговий дім "Золотий Урожай" у судове засідання 15 травня 2018 року не з'явились, про причини неявки колегію суддів не повідомили, про час та місце розгляду справи повідомлялись належним, у розумінні ч. 7 ст. 120, ст. 242 ГПК України, чином, що підтверджується повідомленнями про вручення поштових відправлень за ідентифікаторами 0411621808389, 0411621808397, 0411621808362 та роздруківкою з офіційного сайту ПАТ "Укрпошта" щодо відстеження поштового відправлення за ідентифікатором 0411621808370 зі статусом "невдала спроба вручення (повернення): закінчення встановленого терміну зберігання" (т.ІІ, а.с. 200-203).

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Враховуючи викладене та те, що ухвалою про відкриття апеляційного провадження та призначення справи до розгляду явка сторін обов'язковою не визнавалась і учасників процесу попереджено, що у разі неявки у судове засідання їх представників, апеляційна скарга буде розглянута за наявними матеріалами і така неявка представників сторін не перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами та за відсутності представників сторін.

Згідно з ч. 1 ст. 270 ГПК України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій Главі.

У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального і матеріального права встановила наступне.

06 березня 2012 року між ПАТ "Дочірній банк Сбербанку Росії", правонаступником якого є ПАТ "Сбербанк" (далі - позивач) та ТОВ "Торговий дім "Золотий урожай" (далі - третя особа), як позичальником укладено Договір про відкриття кредитної лінії №26-Н/12/24/ЮО/KL, з наступними змінами та доповненнями (далі - Кредитний договір-1), відповідно до п. 1.1 якого банк відкриває позичальнику невідновлювальну кредитну лінію в іноземній валюті - доларах США та на підставі додаткових угод договору окремими частинами (траншами) надає кредитні кошти у порядку та на умовах, визначених цим договором, а позичальник зобов'язується використати кредит з метою, зазначеною у п. 1.5 цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, а також повернути банку кредит у терміни, встановлені цим договором та/або додатковими угодами до цього договору (т.І, а.с. 19-29, 34-46).

24 червня 2010 року між позивачем та ПАТ "Одеський Коровай" укладено Договір про відкриття кредитної лінії №17-В/10 з наступними змінами та доповненнями до нього (далі - кредитний договір-2), відповідно до п. 1.1 якого банк відкриває ПАТ "Одеський Коровай" невідновлювальну кредитну лінію в російських рублях та на підставі додаткових угод до цього договору окремими частинами (траншами) надає ПАТ "Одеський Коровай" кредитні кошти у порядку та на умовах, визначених цим договором, а ПАТ "Одеський Коровай" зобов'язується використати кредит з метою, зазначеною у п. 1.5 цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, а також повернути банку кредит у терміни, встановлені цим договором та/або додатковими угодами до цього договору (т.І, а.с. 105-113, 114-152).

24 червня 2010 року між позивачем та ПАТ "Одеський Коровай" укладено Договір про відкриття кредитної лінії №18-В/10 з наступними змінами та доповненнями до нього (далі - кредитний договір-3), відповідно до п. 1.1 якого банк відкриває ПАТ "Одеський Коровай" відновлювальну кредитну лінію в російських рублях та на підставі додаткових угод до цього договору окремими частинами (траншами) надає ПАТ "Одеський Коровай" кредитні кошти у порядку та на умовах, визначених цим договором, а ПАТ "Одеський Коровай" зобов'язується використати кредит з метою, зазначеною у п. 1.5 цього договору, своєчасно та у повному обсязі виплачувати банку проценти за користування кредитом, а також повернути банку кредит у терміни, встановлені цим договором та/або додатковими угодами до цього договору (т.І, а.с. 155-199).

Відповідно до пунктів 1.2 Кредитних договорів ліміт кредитної лінії складає: - 20 000 000,00 доларів США за Кредитним договором-1; - 327 908 186 російських рублів (станом на 30.06.2010), ліміт кредитної лінії зменшується щомісячно згідно встановленого графіка за Кредитним договором-2; - 20551153,05 російських рублів за Кредитним договором-3.

За змістом пунктів 1.3. Кредитних договорів розмір процентів за користування кредитом:

- за Кредитним договором-1 в перший рік кредитування визначається в порядку, передбаченому в додатку №1 до цього договору, з другого року кредитування і до закінчення терміну дії договору тип процентної ставки, яка застосовується в цьому договорі - змінювана процентна ставка.

- за Кредитним договором-2 та Кредитним договором-3 визначається в порядку, передбаченому в додатках №1 до цих договорів.

Відповідно до пунктів 1.4 Кредитних договорів останній день дії кредитної лінії: - 03.03.2017 р. за Кредитним договором-1; - 05.06.2015 р. за Кредитним договором-2; - 23.06.2015 р. за Кредитним договором-3.

За умовами пунктів 4.2 Кредитних договорів банк надає позичальнику кредит лише у межах строку дії кредитної лінії окремими частинами (траншами) шляхом надання одного траншу, що дорівнює ліміту кредитної лінії, або декількох траншів, але так, щоб у будь-який момент розмір кредиту не перевищував ліміт кредитної лінії. Кожний транш надається на підставі окремої додаткової угоди до цих договорів (окремо до кожного з Кредитних договорів), укладеної між позичальниками і банком, у строк, не пізніше 3 днів з дня її укладання.

За умовами п.п. 6.1, 6.2, 6.3 Кредитних договорів позичальники зобов'язуються щомісяця сплачувати банку за користування кредитом проценти у розмірі, передбаченому договором, які нараховуються на загальну суму заборгованості за кредитною лінією в валюті заборгованості щоденно протягом дії договору із розрахунку 360 днів у році, починаючи з дня надання кредиту (включно), нарахування процентів повністю і остаточно припиняється в день фактичного повернення кредиту в повному обсязі, день повернення кредиту не враховується при нарахуванні процентів.

Згідно з п.п. 8.1 Кредитного договору-1 і Кредитного договору-3 позичальники зобов'язуються повертати банку кожен із траншів кредиту у термін, зазначений у відповідній додатковій угоди до цього договору, а згідно з п. 8.1 Кредитного договору-2 позичальник зобов'язується повертати кожен із траншів кредиту у термін, зазначений у п. 1.2 цього договору. Повернення кредиту, сплата процентів за користування кредитом здійснюються в валюті, в якій надається кредит (п.п. 9.1 Кредитних договорів).

Відповідно до п. п. 8.3, 8.5 Кредитних договорів банк має право в односторонньому порядку вимагати від позичальників дострокового повернення повної суми заборгованості за цим договором у разі невиконання чи неналежного виконання ним будь-якого із зобов'язань, передбачених відповідним кредитним договором; позичальники зобов'язані здійснити усі платежі за відповідним кредитним договором на користь банку в строк, не пізніше 10 календарних днів з дня відправлення такого повідомлення.

Згідно з пунктами 10.1 Кредитних договорі за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань банк має право вимагати сплати позичальником пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період, за який стягується пеня, від простроченої суми за кожний день прострочення: а) за прострочення строку/ів повернення Кредиту; б) за прострочення строку/ів сплати процентів за користування кредитом, які визначені ст. 6 цього Договору; в) за прострочення строку/ів сплати комісій, які визначені ст. 5 цього Договору.

При цьому пеня за прострочення виконання зобов'язань за цим договором розраховується банком щоденно за кожен день прострочення: за Кредитним договором-1 в гривневому еквіваленті по офіційному курсу НБУ на день розрахунку та сплачується в гривнях відповідно до розрахованої Банком суми; а за Кредитним договором-2 і Кредитним договором-3 в національній валюті - у випадку, якщо кредит за цим договором надавався в національній валюті, в гривневому еквіваленті по офіційному курсу НБУ на день розрахунку - у випадку, якщо Кредит за цим Договором надавався в іноземній валюті, та сплачується в гривнях відповідно до розрахованої Банком суми.

На виконання Кредитного договору-1 банк надав ТОВ "Торговий дім "Золотий урожай" кредитні кошти в розмірі 20000000,00 доларів США, що підтверджується меморіальним ордером (т.І, а.с. 57).

Також позивач зазначає, що на виконання умов Кредитних договорів-2 та -3 ним надано позичальниками низку траншів кредитних коштів.

Банком направлено ТОВ "ТД "Золотий Урожай" повідомлення-вимогу про дострокове повернення всієї суми заборгованості, у зв'язку з порушенням позичальниками умов кредитних договорів в частині погашення кредиту та відсотків в строки, встановлені їх умовами: за кредитним договором-1 разом з розрахунком заборгованості (вих. №3468/5/28-2 від 10.04.2015 (т.І, а.с. 89-93, 94-102). На підтвердження направлення повідомлень позивачем надано накладну №2481250 від 10.04.2015 разом з описом вкладення (т.І, а.с. 103, 104). Також позивач зазначає, що ним направлялось також ПАТ "Одеський Коровай" повідомлення-вимоги від 24.02.2015 р. вих. №№277/28, 278/28 про дострокове повернення всієї суми заборгованості за кредитними договорами-2, 3.

Враховуючи невиконання ТОВ "Торговий дім "Золотий урожай" своїх зобов'язань за Кредитним договором-1 в частині належної сплати процентів за користування кредитом та сплати по кредиту, банк направив позичальнику повідомлення-вимогу про дострокове повернення всієї суми заборгованості за Кредитним договором-1 (вих. № 3468/5/28-2 від 10.04.2015), згідно з якою позичальник повинен був сплатити банку заборгованість за Кредитним договором-1 у розмірі 22452575,57 доларів США та 8367500,04 грн. не пізніше 20.04.2015.

Позивач зазначає, що ТОВ "Торговий дім "Золотий урожай" у порушення умов Кредитного договору-1 погашення кредиту та відсотків за користування кредитом в строк, встановлений умовами договору, не здійснило, у зв'язку з чим станом на 22.07.2016 р. (за розрахунками позивача) заборгованість вказаного позичальника перед ПАТ "Сбербанк" згідно з умовами Кредитного договору-1 становить 24414801,03 доларів США та 8367500,04 грн. (у тому числі заборгованість за кредитною лінією - 19973750,00 доларів США; заборгованість з процентів за користування кредитною лінією - 4441051,03 доларів США; пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією - 5714450,68 грн.; пеня за прострочення повернення заборгованості за відсотками - 2653049,36 грн.).

У зв'язку з тим, що ПАТ "Одеський коровай" заборгованість за Кредитним договором-2 і Кредитним договором-3 також погасило лише частково, позивач направив позичальнику повідомлення-вимоги про дострокове повернення всієї суми заборгованості за вказаними кредитними договорами (вих. №277/28 і №278/28 від 12.02.2015), які за доводами позивача отримані позичальником, але виконані не були.

Відтак станом на 22.07.2016 р. (за розрахунками позивача) заборгованість ПАТ "Одеський коровай" перед ПАТ "Сбербанк" становить: згідно з умовами Кредитного договору-2 - 311258434,85 російських рублів і 66691151,48 грн. (у тому числі заборгованість за кредитною лінією - 226333682,00 російських рублів; заборгованість з процентів за користування кредитною лінією - 84924752,85 російських рублів; пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією - 55563864,19 гривень; пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією - 11127287,29 грн.), а згідно з умовами Кредитного договору-2 - 104098938,76 грн. (у тому числі заборгованість за Кредитною лінією - 45972672,90 грн.; заборгованість з процентів за користування кредитною лінією - 20367734,61 грн.; пеня за прострочення сплати процентів за користування кредитною лінією 30511075,56 грн.; пеня за прострочення повернення заборгованості за кредитною лінією 7247455,69 грн.).

22 травня 2012 року з метою забезпечення своєчасного і повного виконання зобов'язань, в т.ч. ТОВ "ТД "Золотий Урожай" та ПАТ "Одеський Коровай" за Кредитними договорами 1-3, між позивачем, як заставодержателем та ТОВ "Укрстокактив" (далі - відповідач), як заставодавцем укладено Договір застави цінних паперів (далі - Договір застави), який посвідчено 22.05.2012 р. приватним нотаріусом Донецького міського нотаріального округу Трубніковою І.О. та зареєстрований в реєстрі за №634, предметом забезпечення за яким є прості іменні акції, емітовані ПАТ "Кримхліб", ПАТ "Одеський коровай" і ПАТ "Сімферопольский комбінат хлібопродуктів" (т.І, а.с. 200-206, 207-214).

Предметом застави відповідно до п. 3.1 Договору застави (а редакції Договору про внесення змін №1) є в т.ч.:

- А). Предмет застави-1: прості іменні акції; емітент - ПАТ "Кримхліб"; адреса емітента: 95013, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Севастопольська, б. 51-А; код 00381580; форма випуску ЦП: бездокументарна; міжнародний ідентифікаційний номер ЦП: UA 4000075188; кількість ЦП, що передаються в заставу: 6 159 576 шт.; частка в статутному капіталі Емітента, що відповідає кількості ЦП: 15,2535%; номінальна вартість одного ЦП: 0,25 грн.; загальна номінальна вартість ЦП, що передаються в заставу: 1 539 894,00 грн.

- Б). Предмет застави-2: прості іменні акції; емітент - ПАТ "Одеський коровай"; адреса емітента: 65078, Одеська область, м. Одеса, вул. Генерала Петрова, буд. 14; код 00376886; форма випуску ЦП: бездокументарна; міжнародний ідентифікаційний номер ЦП: UA 1501171003; кількість ЦП, що передаються в заставу: 7 700 941 шт.; частка в статутному капіталі Емітента, що відповідає кількості ЦП: 16,4247%; номінальна вартість одного ЦП: 0,25 грн.; загальна номінальна вартість ЦП, що передаються в заставу: 1 925 235,25 грн.

- В). Предмет застави-3: прості іменні акції; емітент - ПАТ "Сімферопольський комбінат хлібопродуктів"; адреса емітента: 95040,АР Крим, м. Сімферополь, вул. Елеваторна, буд. 14; код 00951971; форма випуску ЦП: бездокументарна; міжнародний ідентифікаційний номер ЦП: UA 4000091052; кількість ЦП, що передаються в заставу: 3 552 569 шт.; частка в статутному капіталі Емітента, що відповідає кількості ЦП: 16,0247%; номінальна вартість одного ЦП: 0,25 грн.; загальна номінальна вартість ЦП, що передаються в заставу: 888 142,25 грн.

За умовами п.п. 4.2.3, 4.2.5, 4.2.6 Договору застави заставодержатель має право за рахунок предмету застави задовольнити всі свої вимоги у відповідності з цим договором, у тому числі шляхом прийняття предмета застави у власність після одержання предмету застави у своє володіння у випадках та у порядку, передбачених цим договором та/або чинним законодавством України; вимагати від заставодавця дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором; а також за рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету застави, погасити повну суму заборгованості за кредитними договорами та витрати на здійснення вимог, забезпечених предметом застави.

Відповідно до п.п. 6.1-6.3 Договору застави заставодержатель має право задовольнити свої вимоги за кредитним договором у повному обсязі, що визначається на момент фактичного відшкодування. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави у разі, якщо в момент настання терміну виконання боржником будь-якого із зобов'язань, забезпечених заставою, вони не будуть виконані або будуть виконані неналежним чином. Заставодержатель набуває право вимагати дострокового виконання зобов'язань за кредитним договором, а якщо його вимога не буде задоволена заставодавцем/позичальником, звернути стягнення на предмет застави у разі (окрім іншого) невиконання або неналежного виконання заставодавцем та/або позичальником будь-якого із зобов'язань передбачених кредитним договором.

З огляду на порушення позичальниками за Кредитними договорами 1-3 зобов'язань, позивач 16.04.2015 р. надіслав ТОВ "Укрстокактив" як заставодавцю, повідомлення-вимогу №3661/5/28-2 про повернення повної суми заборгованості за Кредитним договором 2 (т.І, а.с. 221-224), а 24.04.2015 р. повідомлення-вимогу та № 3970/5/28-2 про повернення повної суми заборгованості за Кредитним договором-1 (т.І, а.с. 215-218). Направлення вказаних документів підтверджується наявними у матеріалах справи копіями описів вкладення у цінні листи, поштових чеків, повідомлень про вручення поштового відправлення та накладних кур'єрської доставки (т.І, а.с. 219-220, 225-226).

Докази надсилання відповідачу вимоги щодо погашення заборгованості за Кредитним договором-3 у матеріалах справи відсутні.

У Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Укрстокактив" (код ЄДРПОУ: 17790553) зазначено про перебування вказаної юридичної особи у стані припинення з 25.05.2016 р., а у графі "Відомості про строк, визначений засновниками (учасниками) юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, для заявлення кредиторами своїх вимог" зазначено - 25.07.2016.

З кредиторськими вимогами до ліквідаційної комісії ТОВ "Укрстокактив" ПАТ "Сбербанк" звернулось 25.07.2016 р., що вбачається з наявного у матеріалах справи опису вкладення у цінний лист та поштового чеку (т.І, а.с. 273).

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Звертаючись з позовом позивач посилається на ухилення ТОВ "Укрстокактив" в особі ліквідаційної комісії всупереч приписам ст.105 ЦК України від розгляду та визнання вимог ПАТ "Сбербанк" в розмірі 24414801,03 доларів США, 311258434,85 російських рублів та 179157590,28 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 316 ГПК України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.

Скасовуючи судові рішення попередніх інстанції та направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції зазначив, що: "висновки судів першої та апеляційної інстанції засновані на неправильному розумінні правової природи правовідносин застави за участю майнового поручителя. Водночас спір у даній справі належним чином не розглянутий судами по суті заявлених позивачем вимог - зобов'язання відповідача в особі ліквідаційної комісії визнати та включити до проміжного ліквідаційного балансу ТОВ "Укрстокактив" вимоги позивача, позаяк судами не встановлені обставини, які мають суттєве значення для вирішення даного спору відповідно до вимог законодавства, що регулює порядок ліквідації платоспроможної юридичної особи. ".

У апеляційній скарзі позивач зазначає, що ненадання відповідачем ані на вимогу суду першої інстанції, ані на вимогу позивача проміжного ліквідаційного балансу свідчить про його ухилення від виконання вимог про надання інформації. Позивач не міг належним чином довести свої позовні вимоги з огляду на ненадання відповідачем витребуваних судом документів.

З'ясувавши обставини справи та здійснивши перевірку їх доказами з урахуванням доводів сторін, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1 Закону України "Про заставу" застава - це спосіб забезпечення зобов'язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов'язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами.

Відповідно до положень ст. 572 ЦК України у силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).

Згідно зі ст. 19 Закону України "Про заставу" за рахунок заставленого майна заставодержатель має право задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави.

Заставодавцем може бути боржник або третя особа (майновий поручитель) (ч. 1 ст. 583 ЦК України, ч. 2 ст. 11 Закону України "Про заставу").

У ст. 24 Закону України "Про заставу" передбачено, що у випадках, коли суми, вирученої від продажу предмета застави, недостатньо для повного задоволення вимог заставодержателя, він має право, якщо інше не передбачено законом чи договором, одержати суму, якої не вистачає для повного задоволення вимоги, з іншого майна боржника в порядку черговості, передбаченої законодавством України.

Водночас майновий поручитель, будучи заставодавцем, не є боржником за забезпеченим заставою зобов'язанням, тому його відповідальність перед кредитором обмежується винятково вартістю предмета застави (при переході права власності на предмет застави до заставодержателя) або сумою, одержаною в результаті продажу предмета застави. Тобто задоволення вимог за основним зобов'язанням з іншого майна майнового поручителя не передбачено.

Оскільки у правовідносинах, у яких заставодавцем є майновий поручитель, по суті існує два зобов'язання: основне, за яким право вимоги стосується боржника і не стосується майнового поручителя, і заставне, за яким майновий поручитель є зобов'язаною стороною в межах вартості переданого в заставу майна. Отже, ТОВ "Укрстокактив" не є боржником за основними зобов'язаннями, забезпеченими заставою, проте, є стороною забезпечувального зобов'язання, яка має обов'язок виконати на користь кредитора ПАТ "Сбербанк" відповідну дію, тобто боржником.

У силу ч. 2 ст. 20 Закону України "Про заставу" у разі ліквідації юридичної особи заставодавця заставодержатель набуває право звернення стягнення на заставлене майно незалежно від настання строку виконання зобов'язання, забезпеченого заставою.

За змістом ч. 1 ст. 104 ЦК України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації.

Відповідно до ч.ч. 3-6 ст. 105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється. Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється. Строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється, не може становити менше двох і більше шести місяців з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи. Кожна окрема вимога кредитора, зокрема щодо сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, розглядається, після чого приймається відповідне рішення, яке надсилається кредитору не пізніше тридцяти днів з дня отримання юридичною особою, що припиняється, відповідної вимоги кредитора.

Юридична особа ліквідується, зокрема, за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами (ч. 1 ст. 110 ЦК України).

Відповідно до ч.ч. 8, 9 ст. 111 ЦК України ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред'явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред'явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом.

Таким чином, вимоги ПАТ "Сбербанк", які виникли згідно Кредитних договорів 1, 2, 3 до ТОВ "ТД "Золотий Урожай" та ПАТ "Одеський Коровай" та забезпечені заставою майна ТОВ "Укрстокактив" мають бути задоволені за рахунок продажу предмету застави у першу чергу відповідно до вимог ст. 112 ЦК України та законодавства України в процедурі ліквідації ТОВ "ДУкрстокактив".

У силу ч. 6 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Зокрема, згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

При цьому відповідно до положень ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а суд може захистити цивільне право або інтерес способом, що встановлений договором або законом, зокрема, способом захисту цивільних прав та інтересів може бути примусове виконання обов'язку в натурі.

Частиною 3 ст. 112 ЦК України визначено, що у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.

Враховуючи викладене, у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право звернутися до суду.

Підставою звернення з позовом у даній справі позивачем визначено ухилення відповідача від розгляду та визнання вимог позивача.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, відповідач проти наявності у позивача до нього кредиторських вимог не заперечує та зазначає, що вимоги позивача визнані та його вже включено в реєстр вимог кредиторів відповідача.

З наказу №5/08 від 08.08.2016 р. голови ліквідаційної комісії ТОВ "Укрстокактив" вбачається, що відомості про заставне майно ТОВ "Укрстокактив", заставодержателем якого є ПАТ "Сбербанк", окремо включені до реєстру кредиторів ТОВ "Укрстокактив", для задоволення вимог ПАТ "Сбербанк", які виникли за кредитними договорами з ПАТ "Одеський коровай" та ТОВ "ТД "Золотий урожай", загальна заборгованість за якими згідно отриманої заяви складає 24 414 801,03 доларів США; 311 258 434,85 російських рублів та 179 157 590,28 грн. Також зазначеним документом наказано кошти отримані від продажу предмету застави перерахувати на рахунок заставодержателя (т.ІІ, а.с. 4).

Аналогічна інформація підтверджується також Витягом з реєстру вимог кредиторів боржника ТОВ "Укрстокактив", затвердженого підписом ліквідатора відповідача та печаткою зазначеного підприємства. Зі вказаного витягу вбачається, що до реєстру внесено відомості щодо заставодержателя, суми забезпечених заставою вимог, першу чергу задоволення, перелік із кількісними, якісними та вартісними характеристиками заставного майна (т.ІІ, а.с. 5).

Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що вимогу позивача розглянуто в порядку ч. 6 ст. 105 ЦК України, прийнято щодо неї рішення, однак, не направлено його позивачу.

Також колегія суддів зазначає, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.08.2016 р., залишеною без змін постановою київського апеляційного господарського суду від 07.12.2016 р. у справі № 910/8118/16 задоволено заяву ПАТ "Сбербанк" про видачу наказу на примусове виконання рішення Постійно діючого третейського суду при Всеукраїнській громадській організації "Союз інвесторів України" від 16.11.2015 у справі №145/15, відповідно до якого звернуто стягнення на предмет застави за Договором застави цінних паперів, посвідченого 22.05.2012 р. і зареєстрованого в реєстрі за №634 та встановлено спосіб реалізації предмету застави шляхом продажу через прилюдні торги, в межах процедури виконавчого провадження

Викладене свідчить про те, що позивач реалізував своє право щодо здійснення звернення стягнення на заставне майно.

Колегія суддів зазначає, що підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.

Аналогічні висновки викладено у постанові Верховного суду України від 21.10.2015 р. у справі № 3-649гс15.

З огляду на викладене, колегія суддів зазначає про відсутність у позивача порушеного права та відповідно погоджується з висновками суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Колегія суддів також зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі Трофимчук проти України no. 4241/03 від 28.10.2010).

Підсумовуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення суду прийнято у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, підстав його скасовувати або змінювати не вбачається, а доводи апеляційної скарги ґрунтуються на припущеннях та зводяться до намагань здійснити переоцінку обставин справи, вірно встановлених судом першої інстанції.

Рішення Господарського суду міста Києва від 13 березня 2018 року у справі №910/24157/16 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 13 березня 2018 року у справі № 910/24157/16 задоволенню не підлягає.

Судові витрати у вигляді судового збору за розгляд апеляційної скарги, згідно ч. 1 ст. 129 ГПК України покласти на апелянта.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст.ст. 276, 282, 284 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Сбербанк" на рішення Господарського суду міста Києва від 13 березня 2018 року у справі №910/24157/16 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13 березня 2018 року у справі № 910/24157/16 залишити без змін.

3. Справу №910/24157/16 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 288, 289 ГПК України.

Головуючий суддя М.Г. Чорногуз

Судді Г.А. Жук

О.В. Агрикова

Дата складення повного тексту - 16.05.2018 р.