ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.05.2018

Справа № 904/509/18

За позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Київ в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", м. Дніпро

до Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області

про стягнення 255 360,00 грн. недобору провізної плати

Суддя Бондарєв Е.М.

Секретар судового засідання Найдьонов Є.О.

Представники:

Від позивача: ОСОБА_1, довіреність №1784 від 26.10.2017 року

Від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №14-472 юр. від 02.11.2017 року

С У Т Ь С П О Р У:

Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою від 31.01.2018 № НЮс-01/40 про стягнення з Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" 255 360,00 грн. недобору провізної плати.

Позовні вимоги обґрунтовані недобором провізної плати за перевезення 100 порожніх власних універсальних вагонів з додатковим обладнанням (знімним дахом) від ст. Миколаїв - вантажний Одеської залізниці до ст. Кривий Ріг - Головний Придніпровської залізниці у травні 2017 року по залізничним накладним: 40581563, 40603508, 40603490, 40603524, 40621849, 40611717, 40621906, 40621898, 40652307, 40652349, 40581415, 40643165, 40643140, 40643199, 40643249, 40643181, 40643173, 40643157, 40643231, 40703373, 40703399, 40703381, 40703407, 40716540, 40716565, 40716516, 40598203, 410598310, 40716532, 40718231, 40718272, 40691313, 40652331, 40672750, 40672768, 40672735, 40678427, 40678435, 40678385, 40678344, 40678419, 40675688, 40598369, 40598344, 40625253, 40625378, 40627317, 40633935, 40633885, 40625386, 40803579, 40803561, 40803595, 40701484, 40697203, 40697187, 40701518, 40701500, 40701492, 40678443, 40691297, 40723645, 40723652, 40723660, 40727133, 40727109, 40691305, 40727125, 40727091, 40718249, 40718264, 40697211, 41168501, 41161472, 41161480, 41161506, 41161514, 41161449, 41095266, 41075474, 41095332, 41161464, 41161456, 41095373, 41095258, 40609299, 40716524, 40703365, 40703340, 40703332, 40598294, 40598286, 40598237, 40701393, 40701377, 40701401, 40697179, 41168493, 41161431, 41168485. Недобір провізної плати було виявлено під час ревізії, що проводилась ревізорами відділу комерційної роботи та маркетингу Криворізької дирекції залізничних перевезень Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", про що було складено акт від 03.08.2017. На підставі акту ревізії складено акт загальної форми № 6231 від 07.08.2017 та здійснено розрахунок суми недобору провізної плати.

12.02.2018 ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 904/509/18, ухвалено справу розглядати за правилами загального позовного провадження з викликом сторін та призначено підготовче судове засідання на 13.03.2018 о 10:30 год.

Відповідач заперечує проти позовних вимог та просить суд застосувати до спірних правовідносин положення чинного законодавства про наслідки спливу позовної давності про які заявлено стороною у спорі (ч. 4 ст. 267 Цивільного кодексу України). У відзиві відповідач зазначає, що оскільки послуги з перевезення вантажів було надано у травні 2017 року, то з урахуванням ч. 5 ст. 315 Господарського кодексу України та ст. 137 Статуту Залізниць, строк позовної давності сплив в як найпізніше 30 листопада 2017 року, що свідчить про пропуск позивачем строку позовної давності для звернення до суду. На думку відповідача позивач помилково вважає, що строк позовної давності має обчислюватись з дати складення акту проведення ревізії (03.08.2017), оскільки строк позовної давності має обраховуватись окремо по кожній накладній - протягом 6 місяців з дати складення накладної. Строк позовної давності необхідно рахувати з дати надання послуг (дата накладної), тому, що обов'язок по веденню обліку нарахованих і сплачених грошових коштів покладено саме на позивача. І саме позивач, повинен бути обізнаний які тарифи діють в період надання послуг, та як вони нараховуються і сплачуються контрагентами. Таким чином, відповідач підкреслює, що позивач через власну неуважність нарахував відповідачу платі за перевезення порожніх вагонів, яка відповідно до внесених змін до Збірника тарифів почала відображатися як плат за перевезення вантажу масою 10 тон, жодних додаткових послуг позивач не надавав відповідачу, а заявлена сума добору не є оплатою збору чи штрафом. тому вимогу позивача необхідно розглядати з урахуванням строків позовної давності - 6 місяців, і дату відліку необхідно рахувати від дня настання події, що стала підставою для подання позову.

20.03.2018 позивачем до суду надано відповідь на відзив де вказує, що спірне питання даної справи виникло не по причині невірного застосування залізницею коефіцієнту для визнання тарифу за перевезення, а по причині зміни порядку нарахування спірного тарифу за перевезення. Таким чином, у зв'язку із змінами у Тарифному керівництві № 1, то строком закінчення дії договору № НЗ-1-18/89, недобір провізної плати за накладними вказаними у акті загальної форми ГУ№ 6231 від 07.08.2017 підлягає донарахуванню та стягненню з одержувача Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" в сумі 255360,00 грн. На адресу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" позивачем були направлені листи від 15.11.2017 та від 26.01.2018 з проханням надати дозвіл на стягнення з особового рахунку комбінату спірних сум недоборів за період з лютого по травень 2017 року, однак відповіді на цей час не отримано. Враховуючи той факт, що за зобов'язаннями, строк виконання яких не визначений або визначений моментом вимоги, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання (абзац другий частини п'ятої статті 261 Цивільного кодексу України), тобто після закінчення: або передбаченого частиною другою статті 530 Цивільного кодексу України семиденного строку від дня пред'явлення вимоги; або передбаченого іншим актом цивільного законодавства чи договором іншого пільгового строку, а в який боржник має виконати зобов'язання. Відтак, твердження відповідача про пропуск строків позовної давності є безпідставними, а заява про визнання таких строків пропущеними - такою, що не підлягає задоволенню.

03.04.2018 від відповідача надійшли заперечення, згідно яких останній наполягає на застосуванні строків позовної давності, оскільки до відносин, які склалися між сторонами, має застосовуватися спеціальний строк позовної давності 6 місяців, передбачений п.137 Статуту залізниць України. При цьому цей строк має обраховуватися з часу настання події яка стала підставою для подання позову. При цьому Акт ревізії, Акт загальної форми, не визначають початок обізнаності позивача про порушення його прав, дані документи лише фіксують порушення нарахування, тоді як самі порушення були допущені ще у травні 2017. Позивачем не доведений факт того, що він не міг знати про порушення свого права та наявність підстав для подання позову раніше проведеної ревізії.

13.04.2018 від позивача надійшла відповідь на заперечення, згідно якої останній посилається на ст. 24 Статуту залізниць України, яка надає залізницям право перевіряти правильність відомостей, зазначених відправником у залізничній накладній, а також перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній, у тому числі і після прибуття вантажу на станцію призначення. При цьому дане право на перевірку не перетворюється в безумовний обов'язок здійснювати таку перевірку. Правилами видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 №644 встановлено виключний перелік випадків, коли залізниця зобов'язана видавати вантаж з перевіркою, до яких не включено обов'язок залізниці щодо здійснення перевірки правильності зазначення найменування та коду вантажу у перевізних документах та здійснення перевірки правильності нарахування плати за перевезення вантажу. Отже у залізниці відсутній обов'язок здійснювати перевірку відомостей, внесених до перевізного документу та повноти і правильності нарахування плати за перевезення до моменту видачі вантажу. При цьому залізниця не позбавлена права здійснювати відповідну перевірку після видачі вантажу. Окрім того, позивач зазначає, що саме відповідачем було внесено невірну інформацію (код вантажу ) до перевізних документів. Так, при заповненні графи "23" "код вантажу" вантажовідправником вносився код ЄТСНВ-421034 як за порожній рейковий рухомий склад, що при здійсненні машинної перевірки перевізних документів під час видачі вантажу унеможливлювало проведення залізницею перевірки правильності та повноти кінцевого нарахування плати за перевезення порожніх вагонів з додатковим обладнанням (знімним дахом), які надходили на адресу відповідача.

Представник позивача з'явився у судове засідання, підтримав позовні вимоги, надав пояснення по справі, відповів на поставлені питання.

Представник відповідача з'явився у судове засідання, проти задоволення вимог заперечував, надав пояснення по справі, відповів на поставлені питання.

У судовому засіданні 15.05.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

Між Державним підприємством "Придніпровська залізниця", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Придніпровська залізниця" Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" (залізниця) та Відкритим акціонерним товариством "АрселорМіттал Кривий Ріг", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "АрселорМіттал Кривий Ріг" (вантажовласник) 02.01.2008 укладено договір № ПР/ДН-2-07/138/1808/НЮп про організацію перевезень вантажів і проведення розрахунків за перевезення та надані залізницею послуги.

Предметом даного договору є надання залізницею вантажовласнику послуг, пов'язаних з перевезенням вантажів, та проведення розрахунків за ці послуги П.1.1 Договору). Договір укладено строком на один рік і вступає в дію з моменту підписання його обома сторонами. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір продовжує діяти до надходження такої пропозиції зі здійсненням всіх розрахунків за виконані залізничні перевезення та надані додаткові послуги. Кожна сторона вправі розірвати цей договір до закінчення терміну його дії з попереднім повідомленням іншої сторони не менше ніж за десять діб (п. 8.4 договору).

Згідно умов пункту 2.1 вантажовласник зобов'язується пред'являти залізниці у визначені терміни місячні плани перевезень в електронному вигляді, при цьому оригінали заявок, оформлені на бланках ГУ-12 (ГУ-12К) та заявки на подачу вагонів (контейнерів) надавати згідно Правил перевезень вантажів. Здійснювати навантаження (вивантаження) вантажів, що відправляється ним або прибувають на його адресу.

Залізниця зобов'язується приймати до перевезення та видавати вантажі вантажовласника, подавати від навантаження вагони (контейнери), згідно із затвердженими планами і заявками та надавати вантажовласнику додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, в тому числі за вільними тарифами, перелік яких зазначається в додатку до цього договору (п. 2.2 договору).

У травні 2017 року на адресу Публічного акціонерного товариства "АрселорМіттал Кривий Ріг" надходили власні вагони з додатковим обладнанням (знімним дахом). Вказані перевезення оформлені залізничними накладними: №№ 40581563, 40603508, 40603490, 40603524, 40621849, 40611717, 40621906, 40621898, 40652307, 40652349, 40581415, 40643165, 40643140, 40643199, 40643249, 40643181, 40643173, 40643157, 40643231, 40703373, 40703399, 40703381, 40703407, 40716540, 40716565, 40716516, 40598203, 410598310, 40716532, 40718231, 40718272, 40691313, 40652331, 40672750, 40672768, 40672735, 40678427, 40678435, 40678385, 40678344, 40678419, 40675688, 40598369, 40598344, 40625253, 40625378, 40627317, 40633935, 40633885, 40625386, 40803579, 40803561, 40803595, 40701484, 40697203, 40697187, 40701518, 40701500, 40701492, 40678443, 40691297, 40723645, 40723652, 40723660, 40727133, 40727109, 40691305, 40727125, 40727091, 40718249, 40718264, 40697211, 41168501, 41161472, 41161480, 41161506, 41161514, 41161449, 41095266, 41075474, 41095332, 41161464, 41161456, 41095373, 41095258, 40609299, 40716524, 40703365, 40703340, 40703332, 40598294, 40598286, 40598237, 40701393, 40701377, 40701401, 40697179, 41168493, 41161431, 41168485 (а.с. 27-126).

Відповідно до пункту 3.1 Договору розмір попередньої оплати та періодичність її внесення визначається вантажовласником, виходячи із очікуваного обсягу перевезень, додаткових послуг на підставі діючих тарифів, з урахуванням корегуючих коефіцієнтів, оголошених Укрзалізницею, та послуг за вільними тарифами. Сторони погоджують суму попереднього перерахування грошових коштів на особовий рахунок вантажовласника за дві доби до надання транспортних послуг. Розмір плати за додаткові послуги, для яких відсутні тарифні ставки, визначається за домовленістю сторін та зазначається в додатку до договору.

При відправленні станціями з платників тарифу за перевезення стягнуто провізну плату розраховану відповідно до п. 24.1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, в редакції до 26.04.2016, "При перевезенні порожніх власних (орендованих) вагонів з додатковим обладнанням, яке не входить до тари вагона, крім нарахованої за тарифною схемою 14 плати за перевезення власного (орендованого) вагона, стягується додаткова плата, яка нараховується за тарифною схемою 1 множенням ставки за 1 тонну (ставка понад 72,5 тонни) на розрахункову масу обладнання. Якщо додаткове обладнання негабаритне, то плата за нього збільшується на 20%."

Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 26.04.2016 № 161 внесено зміни до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги.

При перевезенні порожніх вагонів перевізника з додатковим обладнанням (перевізним пристосуванням), маса якого не включена до маси тари вагона, крім нарахованої за тарифною схемою 14 плати за перевезення вагона, стягується додаткова плата, яка нараховується за тарифною схемою 1 множенням ставки за 1 тонну (ставка понад 72,5 тонни) на розрахункову масу обладнання (перевізного пристосування). Якщо додаткове обладнання негабаритне, то плата за нього збільшується на 20 % (пункт 24.1 Збірника, в редакції, що діє з 26.04.2016).

22.04.2016 між сторонами у справі було укладено договір перевезення на особливих умовах № НЗ-1-18/89, відповідно до якого перевезення здійснювалось по коду ЄТСНВ-421034 як за порожній рейковий рухомий склад. Строк дії вказаного договору закінчився 31.12.2016.

Згідно статті 62 Статуту залізниць України остаточні розрахунки між залізницями та одержувачами за перевезення вантажів здійснюються на станціях призначення.

Позивач вважає, у зв'язку зі змінами у Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, провізна плата за перевезення за залізничними накладними підлягає донарахуванню за рахунок одержувача в сумі 255 360,00 грн., проти чого заперечує відповідач, що і є причиною виникнення спору.

На адресу відповідача, 15.11.2017, було направлено лист, яким останньому було запропоновано надати дозвіл на списання зазначеної суми недобору з його особового рахунку (а.с. 127-128). Разом з тим, відповідачем, станом на момент подачі позовної заяви відповіді позивачу не надано.

Відповідно до статті 307 Господарського кодексу України, положення якої кореспондуються із положеннями ст. 909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

Умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань (ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України).

Обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом, порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, вантажобагажу визначає Статут залізниць України, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 №457.

Частиною 1 статті 57 Статуту визначено, що тарифи на перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу залізничним транспортом (за винятком приміських пасажирських перевезень) встановлюються у порядку, що визначає Кабінет Міністрів України.

Згідно статті 62 Статуту порядок розрахунків за перевезення і послуги встановлюється Укрзалізницею згідно з чинним законодавством. Належні за перевезення вантажів і надання додаткових послуг платежі можуть вноситися готівкою, чеками, безготівково, якщо інше непередбачено законодавством, на станціях відправлення або передоплатою через розрахункові підрозділи залізниць. Остаточні розрахунки між залізницями і одержувачами за перевезення вантажів і надання додаткових послуг здійснюються на станціях призначення.

Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 26.04.2016 № 161 внесено зміни до Збірника тарифі на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, у т.ч. у пункт 24.1, який викладено в наступній редакції: "При перевезенні порожніх вагонів перевізника з додатковим обладнанням (перевізним пристосуванням), маса якого не включена до маси тари вагона, крім нарахованої за тарифною схемою 14 плати за перевезення вагона, стягується додаткова плата, яка нараховується за тарифною схемою 1 множенням ставки за 1 тонну (ставка понад 72,5 тонни) на розрахункову масу обладнання (перевізного пристосування)."

Проте, за договором перевезення на особливих умовах між позивачем та відповідачем від 22.04.2016 № НЗ-1-18/89 перевезення здійснювалось, як за порожні вагони із знімним обладнанням (знімним дахом), строк дії якого закінчився 31.12.2016.

Згідно п. 6 Статуту залізниць України накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь одержувача.

Належним чином оформлена залізнична накладна є угодою на перевезення вантажів залізничним транспортом, і на надання послуг по її візуванню укладення окремого договору не потрібно.

Згідно залізничних накладних, які містяться в матеріалах справи, залізницею прийнято до перевезення вантаж з зазначенням у графі 23 "код вантажу" коду "421034".

Тоді, як, відповідно Єдиної тарифно-статистичної номенклатури вантажів (ЄТСНВ) в період після закінчення строку дії договору мав застосовуватися код вантажу - "693176" який застосовується до знімного обладнання (турникети, стійки, касети, призми, хлібні щити, стяжки, стропи, та ін.).

Відповідно до п. 3.3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що Застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги при виявленні на станції призначення, що найменування вантажу не відповідає фактичному, неповне або неясне (неточне), то уточнення з метою перевірки правильності нарахування тарифу здійснюється до видачі вантажу з ініціативи станції (перевізника) або на вимогу одержувача шляхом унесення до перевізних документів у графі "Найменування вантажу" ("Наименование груза") під попереднім неточним найменуванням уточненого найменування. Унесене до перевізних документів уточнене найменування завіряється підписами працівників станції (перевізника) та одержувача.

Таким чином, для добору тарифу за перевезення вантажів у випадку виявлення неправильно зазначеного коду необхідні обов'язкові умови: виявлення такого факту та відповідно внесення уточнюючих даних до перевізного документу.

Недодержання процедури в частині внесення відповідних змін фактично виключає можливість в подальшому заявляти вимоги про стягнення донарахованої провізної плати, оскільки порушений порядок визначення та нарахування таких платежів.

Оскільки зміни провізної плати у встановленому порядку позивачем до залізничної накладної не вносилися, суд доходить висновку про відсутність підстав для стягнення недобору провізної плати у розмірі 255 360,00 грн. та відмовляє в задоволенні позовних вимог.

Окрім того, з урахуванням того, що права та охоронювані законом інтереси позивача, про захист яких він просить, відповідачем не порушено, і у позові відмовлено по суті, в зв'язку з невнесенням змін щодо розміру провізної плати до перевізних документів, питання порушення строку позовної давності (за даних обставин) не впливає на суть винесеного рішення і відповідно, строк позовної давності, як спосіб захисту саме порушеного права, при вирішенні даного спору застосуванню не підлягає.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили у відповідності до ст.241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 17.05.2018

Суддя Е.М.Бондарєв