Справа № 679/1199/16-а

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 квітня 2018 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області у складі:

головуючого судді Базарника Б.І.,

при секретарі Ясенчук С.Ю.,

за участі представника позивача Волкова С.В.,

представника відповідача Гавриленко Р.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Нетішин адміністративну справу №679/1199/16-а за адміністративним позовом громадської організації «Нетішинська самооборона» (адреса місцезнаходження: 30100, Хмельницька обл., м.Нетішин, вул.Варшавська, 17, кв.72, а/с 206, код ЄДРПОУ 39166888) до Нетішинської міської ради Хмельницької області (адреса місцезнаходження: 30100, Хмельницька обл., м.Нетішин, вул.Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 25939741), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 (адреса проживання: АДРЕСА_1), про визнання противоправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, -

ВСТАНОВИВ:

Громадська організація «Нетішинська самооборона» звернулась до суду із адміністративним позовом до Нетішинської міської ради Хмельницької області в якому, з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 04.08.2017 року, просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Нетішинської міської ради Хмельницької області №15/754 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Енергетиків» від 22.07.2016 року, №15/755 «Про продаж земельної ділянки на АДРЕСА_2 з аукціону під забудову» від 22.07.2016 року та №26/1443 «Про затвердження містобудівної документації «Внесення змін до Детального плану частини території промислової зони м. Нетішин» від 28.04.2017 року.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 11.08.2016 року (суддя Сопронюк О.В.) на підставі ст.ст.105, 106, 107 КАС України (в редакції чинній станом на момент прийняття цієї ухвали) відкрито провадження у даній адміністративній справі.

Розпорядженням керівника апарату Нетішинського міського суду Хмельницької області №67 від 24.05.2017 року на підставі п.7 ст.15 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» та пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №679/1199/16-а у зв'язку з тим, що у судді Сопронюк О.В. 17.05.2017 року закінчився п'ятирічний строк перебування на посаді судді, що унеможливлювало подальший розгляд справи цим суддею.

Після повторного автоматичного розподілу судової справи в порядку, передбаченому Положенням про автоматизовану систему документообігу суду, та відповідно до протоколу автоматичного розподілу судової справи між суддями від 24.05.2017 року адміністративну справу №679/1199/16-а (провадження 2-а/679/6/2017) передано на розгляд судді Нетішинського міського суду Хмельницької області Базарнику Б.І. та цього ж дня прийнято ним до свого провадження та призначено справу до розгляду.

В ході розгляду справи судом з 15.12.2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, яким Кодекс адміністративного судочинства України викладено в новій редакції.

Пунктом 10 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України (в редакції, що набрала чинності з 15.12.2017 р.) встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.20 КАС України (в редакції, що набрала чинності з 15.12.2017р.) місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні: 1) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності; 2) адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму; 3) адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України; 4) адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах, визначених пунктами 1-3 частини першої цієї статті. Частиною 2 цієї статті передбачено, що окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.

Разом з тим, на момент відкриття судом провадження у справі Ухвалою Нетішинського міського суду від 11.08.2016 року пунктом 1 частини 1 статті 18 КАС України (в редакції чинній станом на 11.08.2016 року) було передбачено, що місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган чи посадова особа місцевого самоврядування, посадова чи службова особа органу місцевого самоврядування, крім тих, які підсудні окружним адміністративним судам.

У зв'язку з вказаним, адміністративна справа за вищенаведеним позовом на момент відкриття провадження у справі 11.08.2016 року була підсудна Нетішинському міському суду Хмельницької області як місцевому загальному суду як адміністративному суду, проте із набранням чинності 15.12.2017 року Законом України №2147-VIII від 03.10.2017 року така адміністративна справа стала підсудна окружним адміністративним судам.

Частиною 3 статті 30 КАС України (в редакції, що набрала чинності з 15.12.2017 року) встановлено, що справа, прийнята адміністративним судом до свого провадження з додержанням правил підсудності, повинна бути ним розглянута і в тому випадку, коли в процесі розгляду справи вона стала підсудною іншому адміністративному суду.

Зважаючи на вищенаведені обставини та положення законодавства, суд вважає, що наявні передбачені КАС України підстави для продовження розгляду Нетішинським міським судом Хмельницької області як адміністративним судом у складі головуючого судді Базарника Б.І. адміністративної справи №679/1199/16-а (провадження 2-а/679/2/2018) за позовом ГО «Нетішинська самооборона» до Нетішинської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень.

В ході розгляду справи судом встановлено наступне.

Зі змісту поданої до суду позовної заяви ГО «Нетішинська самооборона» та заяви позивача від 04.08.2017 року про збільшення позовних вимог вбачається, що останній просить суд визнати протиправними та скасувати наступні рішення Нетішинської міської ради Хмельницької області:

- №15/754 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Енергетиків» від 22.07.2016 року;

- №15/755 «Про продаж земельної ділянки на АДРЕСА_2 з аукціону під забудову» від 22.07.2016 року;

- №26/1443 «Про затвердження містобудівної документації «Внесення змін до Детального плану частини території промислової зони м. Нетішин» від 28.04.2017 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що рішенням Нетішинської міської ради Хмельницької області №15/754 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Енергетиків» від 22.07.2016 року затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,0 га на АДРЕСА_2 у м.Нетішин (кадастровий номер НОМЕР_1), визначеної для продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку за рахунок земель житлової та громадської забудови.

Зазначене рішення позивач вважає протиправним, прийнятим всупереч вимогам чинного законодавства України, генеральному плану м.Нетішин та іншої містобудівної документації м.Нетішин, оскільки як з графічної так і з текстової частини Детального плану частини території промислової зони м.Нетішин (затвердженого рішенням Нетішинської міської ради №76/1896 від 30.07.2015р.) вбачається, що забудова земельної ділянки має здійснюватися поза межами лісу, проте межі земельної ділянки, проект відведення якої затверджено рішенням відповідача №15/754, та яка має виставлятися для продажу на аукціоні з метою забудови, винесені таким чином, що не охоплюють площі на яких згідно Детального плану має бути розміщено житловий будинок, а повністю накладаються на міський ліс. Тому, на думку позивача, рішення відповідача №15/754 від 22.07.2016 року суперечить Детальному плану частини території промислової зони м.Нетішин, затвердженого рішенням Нетішинської міської ради №76/1896 від 30.07.2015 року, а отже є протиправним та підлягає скасуванню.

Крім того, позивач вказує на те, що відповідачем 22.07.2016 року прийнято рішення №15/755 «Про продаж земельної ділянки на АДРЕСА_2 з аукціону під забудову» з приводу реалізації спірної земельної ділянки на аукціоні, яке позивач також вважає незаконним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки таке є похідним від рішення відповідача №15/754 від 22.07.2016 року, яке не відповідає містобудівній документації.

У своїх додаткових поясненнях від 10.10.2016 року позивач додатково вказує на те, що на території, якої стосується Детальний план, а саме в лісовому масиві знаходиться 6 земельних насипів - курганів, які датуються другою половиною ІІ тисячоліття до нашої ери - комарівсько-пшинецька археологічна культура та орієнтовно займають площу 1 га (пункт 2.10 Детального плану). Згідно листа Управління культури, національностей, релігій та туризму Хмельницької обласної ради від 17.09.2015 року приватизація, проведення будівельних та інших робіт на території, де розташовані кургани, без проведення попередніх археологічних досліджень (розкопок) заборонено згідно чинного законодавства.

При цьому, позивач зазначає, що відповідно до ч.3 ст.186 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, розташованої на території земель історико-культурного призначення, пам'яток культурної спадщини місцевого значення, їх охоронних зон, в історичних ареалах населених місць та інших землях історико-культурного призначення, крім випадків, зазначених в абзаці третьому цієї частини, підлягає також погодженню з органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони культурної спадщини, відповідним структурним підрозділом обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони культурної спадщини, чого відповідачем при розробці проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки площею 3,0 га на АДРЕСА_2 у м.Нетішин (кадастровий номер НОМЕР_1) зроблено не було.

04.08.2017 року до суду надійшла письмова заява позивача про збільшення позовних вимог (а.с.131-133), згідно якої позивач в доповнення до позовних вимог, викладених у позовній заяві, просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Нетішинської міської ради №26/1443 «Про затвердження містобудівної документації «Внесення змін до Детального плану частини території промислової зони м.Нетішин» від 28.04.2017 року. Зазначене рішення відповідача позивач вважає протиправним і таким, що підлягає скасуванню, оскільки воно прийняте без дозволу на проведення будівельних робіт та без висновку компетентного органу, зробленого на підставі здійсненого дослідження (розкопок).

В судовому засіданні представник позивача Волков С.В. позовні вимоги ГО «Нетішинська самооборона» підтримав, просив позов задоволити повністю та в обґрунтування позовних вимог навів мотиви, які є аналогічними до мотивів, викладених у позовній заяві, додаткових поясненнях позивача від 10.10.2016 року і заяві позивача про збільшення позовних вимог від 04.08.2017 року.

В ході судового розгляду справи відповідачем Нетішинською міською радою Хмельницької області позовні вимоги ГО «Нетішинська самооборона» не визнано, представниками відповідача надано суду письмові заперечення проти позову від 09.09.2016 року (а.с.99-101), від 12.12.2016 року (а.с.222-224), від 01.02.2018 року, в яких вони просять суд відмовити повністю в задоволення позову ГО «Нетішинська самооборона».

В судовому засіданні представник відповідача Гавриленко Р.В. позовні вимоги ГО «Нетішинська самооборона» не визнав та просив суд відмовити в задоволенні позову повністю, посилаючись при цьому на обставини, викладені у раніше поданих суду від відповідача письмових запереченнях, та вказав на те, що позов не підлягає задоволенню, оскільки відсутній спір про витребування земельної ділянки і позивачем не оспорюється саме право власності на земельну ділянку. Крім того, представник відповідача вважає, що позивачем не наведено будь-яких обґрунтувань того, в чому саме полягає порушене право позивача оскаржуваними рішеннями відповідача. При цьому, представник відповідача вказує на те, що рішенням господарського суду встановлено, що продаж земельної ділянки є законним.

Ухвалою Нетішинського міського суду від 11.11.2016 року (суддя Сопронюк О.В.) відмовлено в задовленні заяви Шепетівської місцевої прокуратури про вступ у справу, відмовлено в задоволенні заяви Громадської організації «Громадська рада» про вступ в справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, та залучено ОСОБА_4 до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Третя особа ОСОБА_4 будучи належним чином повідомленим про місце, час та дату проведення судового розгляду даної справи, в судове засідання не з'явився, проте в матеріалах справи наявні письмові заперечення проти позову від 12.12.2016 року (а.с.212 - 215), відповідно до яких ОСОБА_4 просив з задоволенні позовних вимог ГО «Нетішинська самооборона» відмовити повністю.

Свою позицію по справі третя особа ОСОБА_4 обґрунтовує тим, що він, діючи добросовісно, бажаючи законним шляхом отримати право власності на вказану земельну ділянку для здійснення діяльності щодо будівництва на вказаній території, зареєструвався для участі в аукціоні з продажу цієї земельної ділянки, прийняв у ньому участь та був визнаний переможцем. В подальшому після конкурсу ОСОБА_4 здійснив державну реєстрацію свого права власності на вказану земельну ділянку та використовує її відповідно до умов аукціону, правил землекористування та з врахуванням наявних на ній обмежень. На даний час ОСОБА_4 зареєстрував право власності на вказану земельну ділянку, отримав містобудівні умови та дозвіл на початок виконання будівельних робіт, які ніким не оскаржуються, а тому вважає, що визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень відповідача можуть вподальшому бути преюдиційним фактом в можливому спорі про скасування права власності на земельну ділянку, набуту ним виключно в законний спосіб, а тому такі вимоги позивача не можуть розглядатися в порядку адміністративного судочинства. Третя особа вважає, що оскаржувані рішення відповідача про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та проведення її продажу на аукціоні є ненормативними актами органу місцевого самоврядування, якими вичерпано свою дію внаслідок їх виконання. Скасування таких актів не породжує наслідків для власника чи орендаря земельної ділянки, оскільки захист порушеного права у разі набуття права власності на земельну ділянку або укладання договору оренди юридичною чи фізичною особою має вирішуватися за нормами цивільного законодавства.

Крім того, заперечуючи проти позову ГО «Нетішинська самооборона» третя особа ОСОБА_4 посилається на те, що:

- позивачем не надано жодних доказів порушення відповідачем функціонального зонування територій згідно із містобудівною документацією, а згідно висновку Управління містобудування та архітектури виконавчого комітету Нетішинської міської ради «Про погодження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» №39 від 02.06.2016 року розміщення об'єкта житла не суперечить функціональному зонуванню згідно із затвердженою містобудівною документацією;

- проект землеустрою відповідає вимогам та положенням чинних нормативних актів та законів України згідно з висновком відділу Держгеокадастру у м.Нетішин №57/41-16 від 02.06.2016 року;

- спірна земельна ділянка ніколи не була виділена та віднесена до складу лісового фонду України, як того вимагає Лісовий кодекс України, а відповідно до ст.4 Лісового кодексу України до лісового фонду не належать зелені насадження в межах населених пунктів;

- упередженим є припущення позивача про можливість порушення прав осіб в майбутньому, оскільки це є лише здогадками;

- позивачем необґрунтованого того, яким чином порушено права членів ГО «Нетішинська самооборона» при винесенні відповідачем оскаржуваних рішень, не наведено того, яке конкретно їх право порушено, яким чином воно порушено та які відомості підтверджують ці порушення.

Посилаючись на наведене, третя особа ОСОБА_4 просив суд у задоволенні позовних вимог ГО «Нетішинська самооборона» відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, дослідивши їх письмові пояснення та заперечення, а також здобуті в ході розгляду справи судом докази, здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, суд приходить до висновку про наявність підстав для відмови в задоволенні позову Громадської організації «Нетішинська самооборона» до Нетішинської міської ради Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4, про визнання противоправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень, з наступних підстав.

Суд встановив, що рішенням Нетішинської міської ради №65/1549 від 28.11.2014 року (а.с.6) надано виконавчому комітету Нетішинської міської ради дозвіл на розроблення Детального плану частини території промислової зони міста Нетішина.

Рішенням Нетішинської міської ради №76/1896 від 30.07.2015 року (а.с.78) затверджено Детальний план частини території промислової зони м.Нетішин, розроблений авторським колективом ДП УДНДІПМ «Дніпромісто» імені Ю.М. Білоконя.

Рішенням Нетішинської міської ради №3/38 від 10.12.2015 року (а.с.79-80) включено земельну ділянку площею 3,0 га по АДРЕСА_2 у м.Нетішин, землі житлової та громадської забудови, з цільовим призначенням для будівництва і обслуговування багатоквартирного житлового будинку, до переліку земельних ділянок, які виставляються для продажу на аукціоні або права на які виставляються для такого продажу; затверджено перелік земельних ділянок, які виставляються для продажу на аукціоні або права на які виставляються для такого продажу, згідно з додатком; надано територіальній громаді м.Нетішин в особі Нетішинської міської ради дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 3,0 га із земель запасу житлової та громадської забудови; доручено виконавчому комітету Нетішинської міської ради провести конкурсний відбір виконавців робіт із землеустрою, розробити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та подати його на розгляд міської ради.

Рішенням №15/754 від 22.07.2016 року (а.с.81) Нетішинська міська рада вирішила затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 3,0 га на АДРЕСА_2 (кадастровий номер НОМЕР_1), визначеної для продажу на конкуретних засадах (земельних торгах) для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку за рахунок земель житлової та громадської забудови, а також здійснити державну реєстрацію речового права на земельну ділянку.

Рішенням Нетішинської міської ради №15/755 від 22.07.2016 року (а.с.82) вирішено затвердити звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки на АДРЕСА_2 площею 3,0 га (кадастровий номер НОМЕР_1), яка становить 1722600,00 грн. відповідно до висновку про вартість земельної ділянки від 22.06.2016 року; затвердити стартову ціну продажу на земельних торгах (аукціоні) земельної ділянки на АДРЕСА_2 площею 3,0 га, що становить 1722600,00 грн., яка знаходиться у комунальній власності територіальної громади м.Нетішин та призначена для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку; затвердити крок аукціону на рівні 2% відсотків від стартової ціни продажу земельної ділянки, що становить 34452,00 грн.; розмір гарантійного внеску для участі на аукціоні на рівні 5% від стартової ціни продажу земельної ділянки, що становить 86130,00 грн.; земельну ділянку за адресою: м.Нетішин, АДРЕСА_2, площею 3,0 га, для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, категорія земель - землі житлової та громадської забудови, продати на земельному аукціоні у власність; визначено додаткові умови аукціону з продажу земельної ділянки, розмір та порядок відшкодування виконавцю земельних торгів вартості підготовки лоту, розмір та порядок виплати винагороди виконавцю за надані послуги та ін.

Зазначене рішення Нетішинської міської ради №15/755 від 22.07.2016 року позивач оскаржує як похідне від рішення №15/754 від 22.07.2016 року, та яке він вважає протиправним і таким, що підлягає скасуванню в силу протиправності рішення №15/754 від 22.07.2016 року. При цьому, позивачем не наводяться будь-які інші самостійні аргументи, підстави та обставини для визнання протиправним та скасування цього рішення, окрім тих, що наведені позивачем в якості підстави для визнання протиправним та скасування рішення №15/754 від 22.07.2016 року.

25.10.2016 року відбувся земельний аукціон з продажу у власність земельної ділянки площею 3,0 га (кадастровий номер НОМЕР_1), що розташована за адресою: м.Нетішин, АДРЕСА_2, площею 3,0 га, цільове призначення - для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку, категорія земель - землі житлової та громадської забудови. Згідно протоколу №1 проведення земельного аукціону з продажу у власність земельної ділянки по лоту №1 від 25.10.2016 року (а.с. 180-185) переможцем аукціону визнано ОСОБА_4 В подальшому, із переможцем аукціону ОСОБА_4 Нетішинською міською радою укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу земельної ділянки (кадастровий номер НОМЕР_1). Речове право власності ОСОБА_4 на зазначену земельну ділянку зареєстровано 25.10.2016 року у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Зазначене в ході судового розгляду справи визнано усіма учасниками справи та ними не оспорювалось.

Рішенням Нетішинської міської ради №26/1443 від 28.04.2017 року (а.с.134) затверджено містобудівну документацію «Внесення змін до Детального плану частини території промислової зони м.Нетішин», розроблену фізичною особою-підприємцем ОСОБА_7.

У своїй заяві про збільшення позовних вимог від 04.08.2017 року (а.с.131 - 133) позивач просить суд визнати протиправним та скасувати вказане рішення, оскільки, на думку позивача, таке рішення відповідача прийняте ним без дозволу на проведення будівельних робіт та без висновку компетентного органу, зробленого на підставі здійсненого дослідження (розкопок).

Ухвалою Нетішинського міського суду від 11.08.2016 року задоволено заяву позивача про забезпечення позову, зупинено дію рішень Нетішинської міської ради Хмельницької області №15/754 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Енергетиків» від 22.07.2016 року, №15/755 «Про продаж земельної ділянки на вул. Енергетиків з аукціону під забудову» від 22.07.2016 року, а також заборонено здійснення будь-яких дій пов'язаних з проведенням земельного аукціону з продажу земельної ділянки площею 3,0 га на АДРЕСА_2 в м.Нетішин (кадастровий номер НОМЕР_1) та проведення будь-яких будівельних робіт і робіт, пов'язаних з облаштуванням будівельного майданчика на означеній земельній ділянці.

Ухвалю Вінницького апеляційного адміністративного суду від 13.09.2016 року по справі №679/1199/16-а скасовано зазначену ухвалу Нетішинського міського суду від 11.08.2016 року про забезпечення позову, заяву позивача залишено без задоволення.

Ухвалою Нетішинського міського суду від 17.11.2016 року відмовлено в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову, відповідно до якої позивач просив суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_4 вчиняти дії із видалення зелених насаджень, розміщених на спірній земельній ділянці площею 3,0 га та проводити роботи, які можуть призвести до знищення або руйнування об'єктів культурної спадщини, які знаходяться на означеній земельній ділянці.

Ухвалою Нетішинського міського суду від 13.12.2016 року клопотання представника позивача про призначення земельно-технічної експертизи задоволено, призначено по справі земельно-технічну експертизу, на вирішення якої поставлено наступні питання:

1) Чи відповідає запроектоване в Детальному плані частини території промислової зони міста Нетішина від 2015 року реєстр.№01.467.804, затвердженому рішенням Нетішинської міської ради №76/1896 від 30.07.2015 року, розташування житлової зони №3 відносно меж земельної ділянки площею 3,0 га на АДРЕСА_2 в м.Нетішин (кадастровий номер НОМЕР_1);

2) Чи накладається земельна ділянка площею 3,0 га на АДРЕСА_2 в м.Нетішин (кадастровий номер НОМЕР_1) на міський ліс, зазначений в Детальному плані частини території промислової зони міста Нетішина від 2015 року реєстр.№01.467.804, затвердженому рішенням Нетішинської міської ради №76/1896 від 30.07.2015 року.

20.04.2017 року на адресу суду надійшов висновок експерта №457/017 від 14.04.2017 року за результатами проведення земельно-технічної експертизи зі змісту якого вбачаються наступні відповіді на поставлені судом питання:

1) Запроектоване в Детальному плані частини території промислової зони міста Нетішина від 2015 року реєстр.№01.467.804, затвердженому рішенням Нетішинської міської ради №76/1896 від 30.07.2015 року, розташування житлової зони №3 не відповідає розміщенню меж земельної ділянки площею 3,0 га з кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 в м.Нетішин, а саме - частина житлової зони площею 0,5266 га (5266 кв.м.) знаходиться поза межами вказаної земельної ділянки;

2) Земельна ділянка площею 3,0 га з кадастровим номером НОМЕР_1 по АДРЕСА_2 в м.Нетішин, згідно даних проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, накладається на зону міських лісових насаджень (міський ліс), який зазначений в Детальному плані частини території промислової зони міста Нетішина від 2015 року реєстр.№01.467.804, затвердженому рішенням Нетішинської міської ради №76/1896 від 30.07.2015 року, площа накладання становить 2,6835 га (26835 кв.м.).

Пунктом 10 Розділу VII «Перехідні положення» КАС України (в редакції, що набрала чинності з 15.12.2017 р.) встановлено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Конституційний Суд України в рішенні №7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування), зазначив, що органи місцевого самоврядування, вирішуючи питання місцевого значення, представляючи спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст, приймають нормативні та ненормативні акти. До ненормативних належать акти, які передбачають конкретні приписи, звернені до окремого суб'єкта чи юридичної особи, застосовуються одноразово і після реалізації вичерпують свою дію фактом їхнього виконання. У зв'язку з прийняттям цих рішень виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів.

Суд вважає, що оскаржувані рішення відповідача, які є ненормативними актами органу місцевого самоврядування, вичерпали свою дію внаслідок їх виконання третьою особою, у зв'язку з чим їх подальше скасування не породжує жодних правових наслідків для власника майна - ОСОБА_4, оскільки у такої особи вже виникло право власності на майно і це право ґрунтується на чинних правовстановлюючих документах.

Відповідна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду України від 11.11.2014 року у справі №21-405а14, постанові Верховного суду від 31.01.2018 року у справі №911/1563/17.

Частиною 2 статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч.1 ст.2 КАС України).

У пункті 8 частини 1 статті 4 КАС України зазначено, що позивач - це особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, а також суб'єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду.

Відповідно до ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

У підпункті 4.1 пункту 4 мотивувальної частини рішення Конституційного суду України №19-рп/2011 зазначено, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч.2 ст.3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.

Аналіз наведених вище норм свідчить про те, що завдання адміністративного судочинства полягає у захисті саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, у яких відповідач реалізує владні управлінські функції стосовно заявника. Аналогічний за змістом висновок викладений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 14.03.2018 року у справі №9901/22/17.

Разом з тим, Верховний Суд України у постанові від 18.10.2016 року по справі №500/2776/14-а, посилаючись на зміст положень ч.1 ст.2 та ч.1 ст.6 КАС України (в редакції, чинній до 15.12.2017 року), дійшов висновку про те, що «обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Тобто, у порядку адміністративного судочинства може бути оскаржене лише таке рішення, яке порушує безпосередньо права чи обов'язки позивача». Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України у постанові від 06.12.2016 року в справі №К/800/42781/15.

Згідно п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності.

Пунктами 18 та 19 частини 1 статті 4 КАС України передбачено, що нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Оскаржувані позивачем рішення відповідача є правовими актами ненормативного характеру, тобто актами індивідуальної дії і встановлюють не загальні правила поведінки, а конкретні приписи, звернені до відповідних осіб, розраховані на одноразове застосування і після реалізації вичерпали свою дію.

Зважаючи на вищенаведене, суд приходить до висновку про те, що відсутність у Громадської організації «Нетішинська самооборона» або її членів прав чи обов'язків у зв'язку із ухваленням відповідачем оскаржуваних рішень не породжує для Громадської організації «Нетішинська самооборона» і права на захист, тобто права на звернення до суду із цим адміністративним позовом до Нетішинської міської ради про визнання протиправними та скасування оскаржуваних рішень Нетішинської міської ради.

Безпідставними на думку суду є посилання позивача у позові та додаткових поясненнях на положення статтей 1 та 21 Закону України «Про громадські об'єднання» та Статуту як на підставу наявності у позивача права на звернення до суду із цим позовом, зважаючи на наступне.

Правові та організаційні засади діяльності громадських організацій визначені в Законі України «Про громадські об'єднання» від 22 березня 2012 року № 4572-VI (далі - Закон №4572).

Громадська організація - це добровільне об'єднання фізичних осіб для здійснення та захисту прав і свобод, задоволення суспільних, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних, та інших інтересів (ч.ч.1, 3 ст.1 Закону №4572). Засновниками та членами (учасниками) громадської організації як виду громадського об'єднання є фізичні особи, які можуть утворювати громадську організацію зі статусом або без статусу юридичної особи (ч.ч.2, 3, 5 ст.1 Закону №4572).

Статтею 21 Закону України «Про громадські об'єднання» передбачено, що для здійснення своєї мети (цілей) громадське об'єднання має право: 1) вільно поширювати інформацію про свою діяльність, пропагувати свою мету (цілі); 2) звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами; 3) одержувати у порядку, визначеному законом, публічну інформацію, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації; 4) брати участь у порядку, визначеному законодавством, у розробленні проектів нормативно-правових актів, що видаються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування і стосуються сфери діяльності громадського об'єднання та важливих питань державного і суспільного життя; 5) проводити мирні зібрання; 6) здійснювати інші права, не заборонені законом.

Громадське об'єднання зі статусом юридичної особи має право: 1) бути учасником цивільно-правових відносин, набувати майнові і немайнові права відповідно до законодавства; 2) здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об'єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (товариства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об'єднання та сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об'єднанням включаються до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань; 3) засновувати з метою досягнення своєї статутної мети (цілей) засоби масової інформації; 4) брати участь у здійсненні державної регуляторної політики відповідно до Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"; 5) брати участь у порядку, визначеному законодавством, у роботі консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, що утворюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування для проведення консультацій з громадськими об'єднаннями та підготовки рекомендацій з питань, що стосуються сфери їхньої діяльності.

Конституційним судом України у рішенні від 28.11.2013 року №12-рп/2013 вказано на те, що громадська організація може захищати в суді особисті майнові та немайнові права, як своїх членів, так і права і охоронювані законом інтереси інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, лише у випадках, якщо таке повноваження передбачено у її статутних документах та якщо відповідний закон визначає право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб.

Зі змісту Статуту Громадської організації «Нетішинська самооборона» (а.с.121-122), яка є позивачем у цій справі, вбачається, що:

- відповідно до пункту 2.2.3 Статуту одним із основних напрямів діяльності цієї громадської організації є всебічне сприяння захисту конституційних прав та свобод громадян шляхом представництва їх інтересів в органах державної влади, місцевого самоврядування України, громадських організаціях України, інших держав та їх об'єднань, на міжнародних зборах, з'їздах, конференціях, надання інформаційної та методичної допомоги,

- відповідно пунктів 2.3.1 та 2.3.19 цього Статуту поряд з іншими завданнями цієї громадської організації є представництво і захист своїх законних інтересів та законних інтересів своїх членів у державних органах та в неурядових організаціях, звернення до правоохоронних органів та судів усіх ланок та інстанцій з питань оскарження дій, бездіяльності та рішень органів державної влади та місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.

Положеннями статті 16 частини 1-ї Цивільного кодексу України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Частиною 3 статті 6 КАС України передбачено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.

Відповідно до ст.42 КАС України учасниками справи є сторони, треті особи; у справах можуть також брати участь органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Частиною 1 статті 53 КАС України встановлено, що у випадках, встановлених законом, Уповноважений Верховної Ради України з прав людини, державні органи, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до адміністративного суду із позовними заявами в інтересах інших осіб і брати участь у цих справах.

Пункт 2 частини 1 статті 21 Закону України «Про громадські об'єднання» передбачає право громадської організації звертатися у порядку, визначеному законом, до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб з пропозиціями (зауваженнями), заявами (клопотаннями), скаргами.

Разом з тим, ні вказаною нормою, ні іншими положеннями чинного законодавства не визначено право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересі інших осіб, які звернулися до неї за таким захистом, крім випадку представництва таких осіб в порядку відносин представництва, передбачених Главою 17 Цивільного кодексу України.

Виходячи із того, що звернення ГО «Нетішинська самооборона» із позовом у даній справі мало місце поза відносинами представництва, передбаченими Главою 17 Цивільного кодексу України, та враховуючи що відсутній відповідний закон, який би визначав право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб у спірних правовідносинах, а також не визначення таких осіб у позові у якості позивачів особою, яка його подала, суд приходить до висновку про те, що позивач не наділений правом на звернення до суду з даним позовом.

Крім того, в ході судового розгляду справи позивачем Громадською організацією «Нетішинська самооборона» належним чином не обґрунтовано та не підтверджено належними та допустимими доказами того, що оскаржуваними рішеннями відповідача порушено будь-які права чи законні інтереси цієї громадської організації, її членів або інших осіб, які звернулися за захистом свої прав чи законних інтересів до цієї громадської організації у зв'язку з прийняттям відповідачем оскаржуваних рішень.

Також, позивачем в ході судового розгляду справи не доведено суду та не підтверджено належними та допустимими доказами наявності факту звернення до цієї громадської організації членів цієї організації або інших осіб з метою захисту свої прав чи законних інтересів у зв'язку з прийняттям відповідачем оскаржуваних рішень.

Зважаючи на вищенаведені обставини, суд приходить до висновку про те, що відсутність у Громадської організації «Нетішинська самооборона» або її членів прав чи обов'язків у зв'язку із ухваленням відповідачем оскаржуваних рішень, а також відсутність самих звернень членів цієї організації або інших осіб до цієї громадської організації за захистом свої прав чи законних інтересів у зв'язку з прийняттям відповідачем оскаржуваних рішень, звернення ГО «Нетішинська самооборона» із позовом у даній справі поза відносинами представництва, передбаченими Главою 17 Цивільного кодексу України, відсутність відповідного закону, який би визначав право громадської організації звертатися до суду за захистом прав та інтересів інших осіб у спірних правовідносинах, а також не визначення таких осіб у позові у якості позивачів особою, яка його подала, не породжує для Громадської організації «Нетішинська самооборона» і права на захист, тобто права на звернення до суду із цим адміністративним позовом до Нетішинської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень Нетішинської міської ради Хмельницької області №15/754 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вул. Енергетиків» від 22.07.2016 року, №15/755 «Про продаж земельної ділянки на АДРЕСА_2 з аукціону під забудову» від 22.07.2016 року та №26/1443 «Про затвердження містобудівної документації «Внесення змін до Детального плану частини території промислової зони м. Нетішин» від 28.04.2017 року.

Безпідставними на думку суду є посилання позивача у додаткових поясненнях на практику Європейського суду з прав людини (у справі «Л’Ераблієр А.С.Б.Л. проти Бельгії») як на підставу наявності у позивача права на звернення до суду із цим позовом, зважаючи на те, що згідно рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Л’Ераблієр А.С.Б.Л. проти Бельгії» (L'Erabliеre A.S.B.L. v. Belgium) від 24.02.2009 року заявник виступав як неприбуткова організація з метою захисту довкілля у відповідному регіоні. На відміну від наведеної справи Європейського Суду з прав людини, у справі за позовом ГО «Нетішинська самооборона» позивачем оспорюється правомірність рішень відповідача щодо затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та про продаж цієї земельної ділянки з аукціону, при цьому між земельною ділянкою та позивачем не вбачається правового зв'язку, оскільки відсутні правові підстави вважати, що позивач мав певні правомочності щодо неї.

З урахуванням наведеного, та керуючись статтями 1 - 9, 12, 14, 19, 20, 22, 25, 30, 32, 72 - 79, 90, 94, 108, 132, 139, 159, 160, 192, 194, 227, 228, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, рішеннями Конституційного суду України №12-рп/2013 від 28.11.2013 року та №7-рп/2009 від 16 квітня 2009 року, постановами Верховного Суду України у №500/2776/14-а від 18.10.2016 року, №21-405а14 від 11.11.2014 року та №911/1563/17 від 31.01.2018 року, Законом України «Про громадські об'єднання», суд, -

ВИРІШИВ:

У позові громадської організації «Нетішинська самооборона» (адреса місцезнаходження: 30100, Хмельницька обл., м.Нетішин, вул.Варшавська, 17, кв.72, а/с 206, код ЄДРПОУ 39166888) до Нетішинської міської ради Хмельницької області (адреса місцезнаходження: 30100, Хмельницька обл., м.Нетішин, вул.Шевченка, 1, код ЄДРПОУ 25939741), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_4 (адреса проживання: АДРЕСА_1), про визнання противоправним та скасування рішення суб'єкта владних повноважень - відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку статті 255 КАС України.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання повного тексту рішення.

Суддя Б.І. Базарник