КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 826/10854/17 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуюча суддя: Шелест С.Б.

Судді: Глущенко Я.Б., Кузьмишина О.М.

Секретар судового засідання: Кузик М.А.

За участі представників:

Позивача: ОСОБА_2;

Відповідачів 1 та 2: Адам Ю.В.

розглянувши у відкритому судовому апеляційну скаргу Міністерства юстиції України та Виконуючого обов'язки Державного секретаря, керівника Секретаріату Державного секретаря Міністерства юстиції України Косолапової О.А. на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.18р. у справі №826/10854/17 за позовом ОСОБА_5 до Міністерства юстиції України, Виконуючого обов'язки Державного секретаря, керівника Секретаріату Державного секретаря Міністерства юстиції України Косолапової Олени Андріївни про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі

у с т а н о в и в:

рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.18р. адміністративний позов задоволено: визнано протиправним та скасовано наказ Міністерства юстиції України від 27.07.17р. №2986/К «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_5»; поновлено ОСОБА_5 на посаді державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України; стягнуто з Міністерства юстиції України на користь ОСОБА_5 суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 27.07.17р. по 30.01.18р. в сумі 43367,55грн.

Рішення суду в частині поновлення Позивача на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу в межах суми стягнення за один місяць в розмірі 6786,53грн. звернуто до негайного виконання.

Не погоджуючись з рішенням суду, Відповідачі подали апеляційну скаргу, у якій просять скасувати таке рішення з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Вимоги апелянтів мотивовані тим, що судом першої інстанції неповно досліджено обставини справи, не надано правової оцінки обставинам, які слугували підставою для притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення за порушення Присяги державного службовця та не враховано, що притягнення до відповідальності мало місце не пізніше одного року після вчинення дисциплінарного проступку.

Через канцелярію суду від апелянтів надійшли додаткові письмові пояснення в підтвердження доводів викладених в апеляційній скарзі.

Представник апелянтів у судовому засіданні підтримав вимоги апеляційної скарги.

Представник Позивача заперечив вимоги апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу Відповідачів, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, тоді як рішення суду підлягає зміні щодо мотивів задоволення позову в частині вимог про визнання протиправним та скасування наказу, виходячи з наступного.

Як свідчать обставини справи, ОСОБА_5 з 30 листопада 2015р. призначена на посаду державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС Міністерства юстиції України.

23.03.2017 року до Міністерства юстиції України надійшов лист Головного управління по боротьбі з корупцією та організованою злочинністю СБУ від 21.03.17р. №14/5/2-1061нт «Щодо організації перевірки» стосовно правомірності зняття ОСОБА_5 арешту у виконавчому провадженні № 49902346 з рахунку №26004010264204 (980) ПАТ «Жашківський маслозавод», відкритого у ПАТ «Банк Восток» (а.с.198 том 2).

На виконання доручення директора Департаменту ДВС МЮУ Поліщука Д.В. від 30.03.2017 року, заступником директора Департаменту - начальником відділу примусового виконання рішень Департаменту ДВС МЮУ Ярушевською І.І. 04.04.17р., за результатами перевірки законності дотримання державним виконавцем вимог чинного законодавства при здійсненні виконавчих дій по примусовому виконанню наказу Господарського суду міста Києва від 24.06.2015 року № 910/18143/14 про стягнення з ПАТ «Жашківський маслозавод» солідарно з ПП «Екстра Грейд» на користь ПАТ «Банк Форум» боргу в розмірі 293 841 115,33 грн., винесено постанову від 04.04.17р. (а.с.94-98, том І).

Цією постановою дії державного виконавця ОСОБА_5 визнано такими, що вчинені з порушенням вимог статей 52, 57, 60 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV в частині безпідставного винесення постанови про арешт коштів боржника, порушення строків винесення постанови про зняття арешту з коштів боржника, а також невжиття заходів щодо опису та арешту майна, належного боржникові протягом місяця з моменту отримання інформації щодо майна боржника, що виявлено під час перевірки виконавчого провадження № 49902346.

У зв'язку з цим, директором Департаменту ДВС Міністерства юстиції України Поліщуком Д.В. на ім'я в.о. Державного секретаря Міністерства юстиції України було направлено подання від 19.04.17р. про порушення дисциплінарного провадження відносно ОСОБА_5 та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення (а.с.91-93, том І).

Відповідно до вказаного подання від 19.04.17р., наказом Міністерства юстиції України від 03.05.17р. №1617/к «Про дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_5» дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ Мінюсту наказано відкрити дисциплінарне провадження відносно ОСОБА_5, відсторонено ОСОБА_5 від виконання посадових обов'язків з 05.05.17р. на час здійснення дисциплінарного провадження (а.с. 89, том І).

Втім, у зв'язку з кадровими змінами та відсутністю кворуму у складі дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Мін'юсту, наказом Міністерства юстиції України від 16.05.17р. №1787/к дисциплінарне провадження було зупинене.

Після завершення формування складу Комісії дисциплінарне провадження було поновлене наказом Міністерства юстиції України від 16.06.17р. №2361/к.

За результатами проведеного службового розслідування, Комісією складено висновки від 17.07.17р., якими установлено, що ОСОБА_5 своїми діями та бездіяльністю порушила вимоги абз. 7 ч. 2 ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження» №606-XIV, у зв'язку з невжиттям заходів щодо опису й арешту виявленого майна боржника протягом місяця з моменту отримання інформації про місцезнаходження майна; статті 58 Закону щодо невжиття заходів щодо визначення вартості майна боржника; ст. 62 Закону щодо невжиття заходів щодо передачі майна на реалізацію; ст. 60 Закону щодо безпідставного зняття арешту з коштів боржника (а.с.128 - 139, том І).

У зв'язку з зазначеним, висновками Комісії було рекомендовано застосувати до державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади державного службовця та направити заяву про вчинення злочину і копію матеріалів справи до відповідного правоохоронного органу.

Наказом Міністерства юстиції України від 27.07.17р. №2986/к «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_5» було звільнено ОСОБА_5 з посади державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби 31 липня 2017 року за порушення Присяги державного службовця, п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» (а.с.14-16, том І).

Підстава: п. 1 ч. 2 ст. 65, ч. 5 ст. 66, ч. 1 ст. 77 Закону України «Про державну службу», подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ Міністерства юстиції України від 17.07.17р., доручення в.о. Державного секретаря Міністерства від 24.07.17р. №82/3.0/48-27 та телеграма адресована ОСОБА_5 від 24.07.17р. №7689/14/42-17, акт від 26.07.17р., пояснення ОСОБА_5

Позивач ознайомлена з наказом про звільнення 02.08.17р., що підтверджується її особистим підписом у наказі.

Не погоджуючись з вказаним наказом, Позивач звернулась з позовом до суду.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що Відповідачем порушено строк притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності, установлений частиною 3 статті 65 Закону України «Про державну службу», з огляду на те, що Відповідачам стало відомо про вчинення Позивачем дій, починаючи з 27.09.2016 року, тобто з дня коли виконавче провадження № 49902346 було передано іншому державному виконавцю, позаяк оспорюваний наказ прийнятий 27.07.17р., тобто з пропуском шестимісячного строку притягнення до дисциплінарної відповідальності. При цьому, суд не надавав правової оцінки підставам звільнення Позивача за порушення Присяги відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 65 Закону України «Про державну службу» №889-VІІІ.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, вважає, що рішення суду підлягає зміні в частині мотивів та підстав задоволення позову, з огляду на таке.

Правовий статус Позивача, в тому числі підстави притягнення до дисциплінарної відповідальності, врегульовано Законом України від 10 грудня 2015 року №889-VІІІ «Про державну службу», який набув чинності з 1 травня 2016 року (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин; надалі - Закон №889-VІІІ)

Відповідно до частини 1 статті 65 Закону №889-VІІІ, підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

В силу частини 2 цієї норми, дисциплінарними проступками є:

1) порушення Присяги державного службовця;

2) порушення правил етичної поведінки державних службовців;

3) вияв неповаги до держави, державних символів України, Українського народу;

4) дії, що шкодять авторитету державної служби;

5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень;

6) недотримання правил внутрішнього службового розпорядку;

7) перевищення службових повноважень, якщо воно не містить складу злочину або адміністративного правопорушення;

8) невиконання вимог щодо політичної неупередженості державного службовця;

9) використання повноважень в особистих (приватних) інтересах або в неправомірних особистих інтересах інших осіб;

10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби;

11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення;

12) прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

13) поява державного службовця на службі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп'яніння;

14) прийняття державним службовцем необґрунтованого рішення, що спричинило порушення цілісності державного або комунального майна, незаконне їх використання або інше заподіяння шкоди державному чи комунальному майну, якщо такі дії не містять складу злочину або адміністративного правопорушення.

Статтею 66 Закону №889-VIII передбачено, що до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення: 1) зауваження; 2) догана; 3) попередження про неповну службову відповідність; 4) звільнення з посади державної служби (частина перша).

Звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9-11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону (частина п'ята статті 66 Закону №889-VІІІ).

Дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов'язків (ч. 1 ст. 67 Закону №889-VIII).

Частиною 7 статті 77 Закону №889-VIII передбачено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.

Отже, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 65 , частини 5 статті 66 Закону №889-VІІІ, порушення Присяги державного службовця є видом дисциплінарного проступку - винятковим видом дисциплінарного стягнення та підставою для звільнення з посади державної служби.

Текст Присяги наведено у частині другій статті 36 Закону № 889-VIII: «Усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю, що буду вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права, свободи і законні інтереси людини і громадянина, честь держави, з гідністю нести високе звання державного службовця та сумлінно виконувати свої обов'язки».

Аналізуючи текст Присяги, можна дійти висновку, що в основі поведінки державного службовця закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, державний службовець покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання.

Присяга має правову природу одностороннього, індивідуального, публічно-правового характеру, конституційного зобов'язання державного службовця.

За такого правового регулювання, порушення Присяги слід розуміти скоєння державним службовцем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Присяга державного службовця передбачає зобов'язання виконувати обов'язки сумлінно.

Тобто порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов'язків державного службовця. Про несумлінність дій (бездіяльності) державного службовця свідчить невиконання обов'язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них.

За таких обставин, звільнення за порушення Присяги може мати місце лише тоді, коли державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.

Отже, звільнення за порушення присяги має застосовуватися за конкретні надзвичайно тяжкі проступки, як за фактом їх вчинення, так і за наслідками, до яких вони призводять.

Як порушення Присяги державного службовця, так і вчинення дій, що шкодять авторитету державної служби, так і невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків є дисциплінарними проступками і можуть бути наслідком існування схожих фактичних підстав у разі вчинення державним службовцем достатньо близьких за характером одне до одного дисциплінарного або іншого правопорушення.

Однак, вони не є ідентичними, а є заходами різних видів відповідальності.

Водночас, наслідки вчинення таких дисциплінарних проступків - різні, що випливає з положень статті 66 Закону №889-VIII.

Державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

У даному випадку, Відповідачами не доведено суду факт вчинення проступку, який можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Відповідно до частини 1 статті 71 Закону №889-VIII з метою визначення наявності вини, характеру і тяжкості дисциплінарного проступку може проводитися службове розслідування.

У разі невиконання або неналежного виконання посадових обов'язків державним службовцем, перевищення повноважень, що призвело до людських жертв або заподіяло значну матеріальну шкоду фізичній чи юридичній особі, державі або територіальній громаді, службове розслідування проводиться обов'язково.

В силу частини 9 цієї норми, за результатами службового розслідування складається висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності.

Висновок, складений за результатами проведеного службового розслідування центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері державної служби, передається Комісії.

Як зазначено вище, висновок Комісії щодо порушення Присяги державного службовця ґрунтується на тому, що Позивач не неналежним чином виконувала свої обов'язки у виконавчому провадженні №49702346.

В ході службового розслідування установлено та відображено у висновку, що на виконанні у державного виконавця ОСОБА_5 у період з 16.12.15р. по 27.09.16р. перебувало виконавче провадження №49702346 про стягнення з ПАТ «Жашківський маслозавод» солідарно з ПП «Екстра Грейд» на користь ПАТ «Банк Форум» боргу в розмірі 293 841 115,33 грн.

21.12.15р. державним виконавцем ОСОБА_5 відкрито виконавче провадження №49702346 про стягнення ПАТ «Жашківський маслозавод» солідарно з ПП «Екстра Грейд» на користь ПАТ «Банк Форум» боргу в розмірі 293 841 115,33 грн.

Державним виконавцем 22.01.16р. винесено постанову про стягнення з боржників в солідарному порядку виконавчого збору у розмірі 29 384 111,53 грн.

Того ж дня державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, якою накладено арешт на все майно боржників.

У матеріалах виконавчого провадження знаходиться інформація ДФС України від 23.12.15р. про відкриті рахунки ПАТ «Жашківський маслозавод» та ПП «Екстра Грейд» у банківських установах.

Державним виконавцем ОСОБА_5 25.01.16р. винесено постанови про арешт коштів боржників - ПАТ «Жашківський маслозавод» та ПП «Екстра Грейд». Копії постанов направлено до банківських установ та сторонам виконавчого провадження. Однак, арешт на кошти ПАТ «Жашківський маслозавод» та ПП «Екстра Грейд» накладено лише через місяць після одержання інформації з органів фіскальної служби, у зв'язку з чим порушено вимоги частини 4 статті 52 Закону.

До відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надійшла заява представника ПАТ «Жашківський маслозавод» Лози Д. І. від 22.02.16р. про зняття арешту з коштів ПАТ «Жашківський маслозавод», що містяться на рахунку 26004010264204 відкритому в ПАТ «Банк Восток», а також рахунках відкритих в ПАТ КБ «Хрещатик», Черкаському обласному управлінні ПАТ «Ощадбанк» та ПАТ «Перший український міжнародний банк». До заяви додано довідку ПАТ «Банк «Восток» (підписану т.в.о. начальника відділення № 18 ПАТ «Банк Восток» Донус О.В.) від 19.02.16р. про те, що ПАТ «Жашківський маслозавод» має відкритий рахунок №26004010264204 у банку, який використовується для соціальних виплат (зарплати) та ін.

Державним виконавцем ОСОБА_5 26.02.16р. винесено постанову про зняття арешту з коштів боржника, що містяться на рахунку № 26004010264204 в ПАТ «Банк Восток», накладений постановою про арешт коштів боржника від 25.01.16р. Підставою для винесення державним виконавцем постанови про зняття арешту з коштів боржника була вищевказана довідка ПАТ «Банк «Восток» від 19.02.16р. та посилання на статтю 60 Закону № 606-ХІУ щодо обов'язку державного виконавця зняти арешт з рахунку боржника не пізніше наступного робочого дня з дня надходження від банку документів, які підтверджують, що на кошти, які знаходяться на рахунку, заборонено звертати стягнення згідно із цим Законом.

Втім, Законом № 606-ХІV не передбачено обов'язку державного виконавця зняти арешт з рахунку боржника, який використовується для соціальних виплат (зарплати) та інших виплат, у зв'язку з чим, дії державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_5 по винесенню постанови про зняття арешту з коштів боржника від 26.02.16р. №49702346 вчинені з порушенням вимог статті 60 цього Закону, оскільки вказаним Законом не заборонено звертати стягнення на кошти, що містяться на рахунках для виплати соціальних виплат (зарплати) та інших виплат.

Окрім того, у матеріалах виконавчого провадження знаходиться інформація Держсільгоспінспекції України від 01.02.16р. та управління Держпраці у Черкаській області від 19.01.16р. про наявність в ПАТ «Жашківський маслозавод» сільгосптехніки та іншого зареєстрованого майна. В порушення ч. 2 ст. 57 Закону державним виконавцем не вжито заходів щодо опису й арешту вказаного майна боржника після отримання інформації про місцезнаходження майна.

Таким чином, вищенаведені порушення, відображені у висновку, на переконання Відповідачів, є такими, що свідчать про порушення Позивачем Присяги державного службовця.

Обставиною, що обтяжує відповідальність ОСОБА_5 у висновку зазначено тяжкі наслідки, що призвели до невиконання впродовж тривалого часу наказу господарського суду та ненадходження до державного бюджету виконавчого збору.

У той же час, у ході службового розслідування установлено та відображено на стор. 7 Висновку, що Позивач не мала дисциплінарних стягнень, що є обставиною, що пом'якшує відповідальність державного службовця (а.с.134 том 2)

Позивач скористалась наданим їй частиною 8 ст. 71 Закону №889-VIII правом та надала письмові пояснення (а.с.71-72, том І).

На спростування висновків Комісії, Позивач вказала на те, що всі дії у виконавчому провадженні №49702346 були вчинені у відповідності до вимог Закону № 606-ХІV. Зокрема, постанова про зняття арешту з коштів боржника від 26.02.16р. була винесена у відповідності до вимог ст. 60 Закону № 606-ХІV на підставі наданих банком та боржником документів, справжність яких була перевірена нею особисто. Вказана постанова була скріплена керівником відділу печаткою та направлена до банківської установи з супровідним листом, який також був підписаний начальником відділу.

Відповідно до ст. 83 Закону № 606-ХІV контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем здійснюють начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, а також керівник вищестоящого органу державної виконавчої служби.

Отже, з огляду на те, що керівник відділу скріпив постанову про зняття арешту з коштів боржника від 26.02.16р. печаткою та підписав супровідний лист на її відправку, то така постанова відповідає вимогам Законом № 606-ХІV.

Також ОСОБА_5 у своїх пояснення вказала на те, що в подальшому виконавче провадження було зупинено у зв'язку з порушенням судом провадження у справі про банкрутство боржника та передано на виконання іншому державному виконавцю.

Більш детальну інформацію по виконавчому провадженню надати не є можливим через відсутність можливості ознайомитись з матеріалами виконавчого провадження.

Досліджуючи встановлені розслідуванням порушення Позивачем вимог Закону № 606-ХІV при здійснені виконавчих дій у виконавчому провадженні №49702346 в контексті наявності у них ознак, які можна кваліфікувати як порушення Присяги, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що у діях Позивача відсутні такі порушення, які б свідчили, що державний службовець скоїв проступок проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків. Матеріали справи не містять доказів такого.

Так, постанова про зняття арешту з коштів боржника, що містяться на рахунку № 26004010264204 від 26.02.16 не оскаржувалась учасниками виконавчого провадження, як і не оскаржувались дії, рішення чи бездіяльність державного виконавця ОСОБА_5 в рамках вказаного виконавчого провадження; матеріали справи та службового розслідування не містять доказів, які б свідчили про те, що порушення вимог Закону № 606-ХІV при здійснені виконавчих дій у виконавчому провадженні призвело до приниження державного органу та унеможливило виконання судового рішення в цілому чи призвело до тяжких наслідків. Так, з наявної у матеріалах справи виписки по рахунку № 26004010264204, яка також досліджувалась в ході службового розслідування вбачається, що з 03.02.16 року та станом на 01.03.2016 року (тобто, на час винесення постанови про зняття арешту з коштів боржника, що містяться на рахунку № 26004010264204 від 26.02.16 року) вхідний залишок становить 211,75 грн., тобто на арештованому рахунку не було коштів на час винесення постанови. Рух коштів у зв'язку з господарською діяльністю боржника мав місце у період з 01.03.2016 року по 28.09.2016 року.

З приводу порушень вимог Закону, на які вказує апелянт щодо невжиття ОСОБА_5 заходів зі стягнення боргу у строки установлені Законом № 606-ХІV, колегія суддів не заперечує, що такі порушення можуть підпадати під дисциплінарний проступок, визначений пунктом 5 статті 66 Закону, а саме: невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, позаяк такі порушення не є самостійною підставою для звільнення відповідно до частини п'ятої статті 66 Закону №889-VІІІ.

Так, відповідно до частин 3, 4 статті 66 Закону, у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5 та 12 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

У разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 2 та 8 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4 та 5 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єкт призначення або керівник державної служби може попередити такого державного службовця про неповну службову відповідність.

Отже, на переконання колегії суддів, державний службовець, який вчинив дисциплінарний проступок, не може бути звільнений за порушення Присяги, якщо цей проступок не можна кваліфікувати як порушення Присяги.

Інших доказів, на підтвердження скоєння Позивачем проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання державним службовцем своїх обов'язків, Відповідачами не надано, а тому колегія суддів приходить до висновку про недоведеність Відповідачами правомірності застосування до Позивача найсуворішого заходу впливу.

Принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішенням повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.

У Рішенні від 10 лютого 2010 року у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про протиправність оспорюваного наказу.

Не погоджуючись з мотивами суду першої інстанції, які суд поклав в основу рішення задовольняючи позов у цій частині (пропуск строку притягнення до дисциплінарної відповідальності), колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до частини 3 статті 65 Закону, державний службовець не може бути притягнутий до дисциплінарної відповідальності, якщо минуло шість місяців з дня, коли керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку, не враховуючи час тимчасової непрацездатності державного службовця чи перебування його у відпустці, або якщо минув один рік після його вчинення.

Вважаючи такий строк пропущеним, суд першої інстанції виходив з того, що перебіг такого строку має відліковуватись починаючи з 27.09.2016 року, тобто з дня коли виконавче провадження № 49902346 було передано іншому державному виконавцю.

Втім передача цілого ряду виконавчих проваджень, серед яких в/п № 49902346, іншому державному виконавцю (а.с.142-144 том 1) за дорученням відділу примусового виконання рішень від 27.09.2016р. не є доказом того, що керівник державної служби дізнався або мав дізнатися про вчинення дисциплінарного проступку державним виконавцем, у провадженні якого перебувало таке виконавче провадження.

Відповідно до частини 1 статті 63 Закону №889-VІІІ, керівник державної служби несе відповідальність за неналежний рівень службової дисципліни і здійснює повноваження щодо притягнення державних службовців до дисциплінарної відповідальності.

Відповідно до пункту 2 частини 1 статті 17 Закону №889-VІІІ повноваження керівника державної служби здійснюють: у міністерстві - державний секретар міністерства.

Отже, з цією особою закон пов'язує питання щодо строків притягнення до дисциплінарної відповідальності.

У цій частині колегія суддів погоджується з доводами апелянта, втім такі доводи не є підставою для скасування судового рішення по суті задоволених вимог.

Відповідно до частини 4 статті 317 КАС, зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини. Отже, колегія суддів вважає за необхідне змінити мотивувальну частину рішення в частині правових підстав для задоволення позову про визнання протиправним та скасування наказу, визнавши його таким з підстав та мотивів, що наведені у даній постанові апеляційного суду.

У решті задоволених судом вимог, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Порядок обчислення середньої заробітної плати затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. № 100.

За змістом пункту 2 цього Порядку середня заробітна плата у випадку вимушеного прогулу обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують звільненню.

З наявної у матеріалах справи довідки Міністерства юстиції України про середньоденну заробітну плату від 20.09.17р. №16-42/263 вбачається, що середньоденна заробітна плата Позивача за останні два повних робочих місяці становить 331,05 грн. (а.с.43, том І).

Отже, сума грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, яку належить стягнути на користь Позивача, становить: 43 367,55 грн. = 331,05 грн. х 131 робочий день.

З огляду на викладене та керуючись ст.ст. 310, 315, ч.4 ст.317, 321, 322, 325, 329 КАС України, Київський апеляційний адміністративний суд

п о с т а н о в и в:

апеляційну скаргу Міністерства юстиції України та Виконуючого обов'язки Державного секретаря, керівника Секретаріату Державного секретаря Міністерства юстиції України Косолапової О.А. на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.18р. у справі №826/10854/17 - залишити без задоволення.

Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.18р. у справі №826/10854/17 змінити в мотивувальній частині щодо підстав задоволення вимог про визнання протиправним та скасування наказу.

Визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України від 27.07.17р. №2986/К «Про накладення дисциплінарного стягнення на ОСОБА_5» з підстав наведених у даній постанові апеляційного суду.

У решті задоволених вимог - рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 30.01.18р. у справі №826/10854/17 - залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуюча суддя Шелест С.Б.

Судді Глущенко Я.Б.

Кузьмишина О.М.

Повний текст постанови складений: 16.05.18