ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

^{_____________________________________________________________________________________________}

^{П О С Т А Н О В А}

^{ІМЕНЕМ УКРАЇНИ}

14 травня 2018 року

м. Одеса

Справа № 916/2762/17

Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Ярош А.І.,

суддів : Принцевської Н.М.; Діброви Г.І.,

секретар судового засідання Іванов І.В.,

за участю представників сторін:

Від позивача - ОСОБА_1, довіреність № 03-16/38, дата видачі : 01.12.17;

Від відповідача - ОСОБА_2, довіреність № 8186, дата видачі : 06.12.17;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” в особі Ізмаїльської філії ДП „Адміністрація морських портів України”

на рішення Господарського суду Одеської області від 26 січня 2018 року (суддя Петров В.С., ухвалене о 12-32 год в приміщенні господарського суду Одеської області, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, повний текст складено 05.02.2018 року)

у справі №916/2762/17

за позовом Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт”

до Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” в особі Ізмаїльської філії ДП „Адміністрація морських портів України” (адміністрація Ізмаїльського морського порту),

про стягнення заборгованості в загальній сумі 19173,52 грн.,

ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство „Ізмаїльський морський торговельний порт” звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою до Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” в особі Ізмаїльської філії ДП „Адміністрація морських портів України” (адміністрація Ізмаїльського морського порту) про стягнення заборгованості за надані послуги флоту портового в загальній сумі 19173,52 грн., у т.ч.: 17448,07 грн. основного боргу, 347,05 грн. – 3% річних, 1378,40 грн. – інфляційних втрат.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 26 січня 2018 року у справі №916/2762/17 (суддя Петров В.С.) позов Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт” до Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” в особі Ізмаїльської філії ДП „Адміністрація морських портів України” (адміністрація Ізмаїльського морського порту) про стягнення заборгованості в загальній сумі 19173,52 грн. задоволено частково.

Стягнуто з Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” в особі Ізмаїльської філії ДП „Адміністрація морських портів України” на користь Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт” основний борг в сумі 17448грн. 07 коп., 3% річних в сумі 335грн. 58 коп., інфляційні втрати в сумі 1273грн. 71 коп., витрати по сплаті судового збору за подання позову в сумі 1590грн. 31 коп.

В задоволенні решти позову Державного підприємства „Ізмаїльський морський торговельний порт” до Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” в особі Ізмаїльської філії ДП „Адміністрація морських портів України” (адміністрація Ізмаїльського морського порту) відмовлено.

Судове рішення обґрунтоване тим, що наявність спірної суми заборгованості відповідач не спростував, докази, які б підтверджували факт сплати відповідачем наданих послуг або неможливості виконання цього зобов’язання з поважних причин, в матеріалах справи відсутні. Таким чином, суд вважає цілком обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості в розмірі 17448,07 грн. за надані послуги буксиру.

Крім того, судом здійснено самостійно перерахунок 3% річних та інфляційних втрат, за наслідком перерахунку встановлено, що за період з 17.03.2017 р. по 05.11.2017 р. (до дати позову) сума річних складає 335,58 грн., розмір інфляційних збитків складає 1273,71 грн.

Не погоджуючись з вказаним рішенням, Державне підприємство „Адміністрація морських портів України” в особі Ізмаїльської філії ДП „Адміністрація морських портів України” (адміністрація Ізмаїльського морського порту) подало апеляційну скаргу на рішення господарського суду Одеської області від 26 січня 2018 року у справі №916/2762/17, в якій просить скасувати судове рішення Господарського суду Одеської області від 26.01.2018 у справі № 916/2762/17, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог державного підприємства «Ізмаїльський морський торговельний порт відмовити в повному обсязі.

Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, апелянт не погоджується з висновком суду, що «надання з боку позивача послуг буксиру є підставою виникнення у відповідача зобов'язання оплатити вказані послуги відповідно до вимог чинного законодавства. Той факт, що між сторонами відсутні договірні відносини не свідчить про відсутність у відповідача обов'язку сплатити надані послуги буксиру, оскільки надання цих послуг виникло внаслідок дій, а аварійно-рятувальних робіт по ліквідації наслідків дії льоду та відведення зірваних в безпечне місце».

Так, скаржник пояснює, що в мотивувальній частині рішення суд зазначає, що зобов'язання ДП «АМПУ» виникло саме внаслідок дій Позивача. В той же час судом, при встановлені факту відсутності між сторонами договірних відносин, не наведено посилань на акти цивільного законодавства, що прямо передбачають вчинення таких дій Позивачем і відповідно виникнення обов'язків у Відповідача.

В даному випадку судом не було зазначено про використання ним аналогії (права чи закону), також не було встановлено ані факт наявності (відсутності) конкретних норм права, якими врегульовані виниклі між сторонами спору відносини, ані правові норми, які регулюють подібні відносини, не зазначено також; принцип/засади цивільного законодавства, якими суд керувався при винесенні рішення (в разі якщо судом дійсно було застосовано аналогію права). Посилання ж суду на положення ст.ст. 173, 175 ГК України та ст.ст. 526, 538 ЦК України видаються взагалі незрозумілим через відсутність доведення факту наявності між сторонами спору саме господарських відносин та доведену/встановлену судом відсутність між: ними договірних відносин.

Також на думку апелянта, окремої критичної оцінки потребують надані Позивачем докази понесення витрат та їх розмір. Як вбачається з мотивувальної частини рішення, доказом надання послуг буксиру суд вважає наряд-завдання на проведення портових робіт 18.02.2017 р. (а.с. 51).

Втім, апелянт зауважує, що наряд-завдання на проведення портових робіт від 18.02.2017 не може вважатися достовірним доказом у справі, оскільки він як документ що призначений для формулювання/постановки завдання, з якоїсь причини одразу містить чіткий час початку та завершення певної операції (03:30 - 05:20 18.02.2017), при тому що судно (як стверджує сам Позивач) вже працювало в режимі аварійно-рятувальних робіт з 23:50 17.02.2017. Зазначене, на думку апелянта, свідчить про виготовлення документу post factum, відтак жодного доказового значення він мати не може. Більш того, як вбачається, жодних відміток представників ДП «АМПУ» - споживача послуги (Адміністрацією порту забезпечено цілодобове знаходження повноважних представників на території порту - диспетчери порту, офіцери служби морської безпеки тощо) як передбачено самою формою Наряду-завдання він не містить, відтак є одностороннім документом Позивача та не може слугувати об'єктивним доказом, що б свідчив про наявність тих чи інших обставин.

Також за твердженням апелянта, з інших доказів по справі також не вбачається які саме буксири ДП «ІЗМ МТП» виконували аварійно-рятувальні роботи в акваторії порту, які плаводиниці (з числа тих, що потрапили у аварійну ситуацію в цей період, як зазначено вище) були буксировані та якими саме суднами Позивача, кількість витраченого на це часу тощо.

Відповідачем не доведено обґрунтованість тарифу, зазначеного в наданому в ході судового розгляду справи наказу про встановлення відповідних тарифів на підприємстві. Підтвердження направлення такого наказу ані до Адміністрації порту, ані до льодового координатора - капітана порту Відповідачем не надано, складові частини тарифу. їх розумність та обсяг ані Адміністрацією порту, ані судом не досліджувалася.

Отже, з огляду на викладене, апелянт вважає, що наявними в матеріалах справи документами жодним чином не доведено буксирування належного ДП «АМПУ» понтону № 14 саме з 03:30 по 05:20 18.02.2017 саме т/х «Портовий-5», відтак достеменно не може бути визначений ані сам факт роботи т/х «Портовий-5» в інтересах ДП «АМПУ», ані витрачений ним на це час.

Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 12.03.2018 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” в особі Ізмаїльської філії ДП „Адміністрація морських портів України” (адміністрація Ізмаїльського морського порту) на рішення Господарського суду Одеської області від 26.01.2018 у справі №916/2762/17.

У відзиві на апеляційну скаргу ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” не погоджується з доводами апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції обґрунтованим та законним.

Так, позивач зазначає, що аналізуючи встановлене матеріалами справи, застосовуючи норми законодавства, що регулюють господарські зобов'язання, а саме ст. ст. 173, 175, Господарського кодексу України, ст.ст. 538, 526 Цивільного кодексу України, а також, на підставі Закону України «Про морські порти України» та Обов'язкових постанов по морському порту Ізмаїл, суд дійшов до правомірного висновку, що зобов'язання Відповідача по сплаті заборгованості Позивачу за послуги флоту портового виникло внаслідок обов'язку Позивача у здійсненні певних дій.

Крім того, ДП «ІЗМ МТП» було надано до суду повний розрахунок заборгованості з поясненням та наданням підтверджуючих документів. Отже, твердження Відповідача стосовно ненадання розрахунку заявленої до стягнення суми заборгованості є необґрунтованим та таким шо спростовується наявними в матеріалах справи доказами.

В додаткових письмових поясненнях, наданих до суду 14.05.18 року, відповідач ДП «АМПУ» в особі Ізмаїльської філії зазначає, що позивач, мотивуючи свої позовні вимоги, підставою для обрахування «заборгованості» зазначає порушення з боку Відповідача «зобов’язань», з посиланням на положення ст. ст. 509, 526, 625 ЦК України та ст. ст. 173, 193 ГК України як на норми матеріального права. Водночас, позивач допустив посилання на ст.ст. 22, 1166 ЦК України та ст. 193 ГК України, що регулюють відносини щодо відшкодування завданої шкоди (збитків), проте знову ж таки не навівши жодних визначених чинним законодавством України підстав для виникнення у нього відповідного права вимоги.

Стосовно посилання Позивача у виставленому рахунку № 39/6 від 20.02.20017 на договір № 27-П/07-В-13Ф13 від 07.10.2013 р. , відповідач зазначає, що 07.10.2013 року між сторонами спору дійсно було укладено зазначений в рахунку договір, втім, його дія скінчилась 31.12.2016 р., він є припиненим.

Стосовно питання отримання Адміністрацією порту листа Позивача від 21.02,2017 р. за вих. № 35/01-07/109 та рахунку № 39/6 від 20.02.2017 р. відповідач повідомляє, що зазначений лист надійшов на адресу Адміністрації Ізмаїльського морського порту 03.03.2017 (вх. № 413/01-09). На зазначений лист було направлено відповідну відповідь - лист від 17.03.2017 за вих. № 403/11/10-17, відповідно до якого у задоволенні вимоги Позивача в оплаті «послуг» було відмовлено саме через недоведеність підстав виникнення зобов’язання та підтвердження обсягу надання «послуг». З березня 2017 жодний дій щодо вирішення зазначеного питання, в т.ч. спроб надання будь-яких підтверджуючих обсяг та вартість «послуг» документів Позивачем не вчинено.

Стосовно наряд-завдання на проведення портових робіт 18.02.2017 р. , відповідач зазначає, що зазначений документ є внутрішнім документом Позивача, що складається ним на власний розсуд, при цьому його складання будь-яким нормативно-правовим актом (актом законодавства) не передбачено; - наряд-завдання на проведення портових робіт від 18.02.2017 не може вважатися достовірним доказом у справі, оскільки він як документ, що призначений для формулювання/постановки завдання, з якоїсь причини одразу містить чіткий час початку та завершення певної операції (03:30 - 05:20 18.02.2017), при тому що судно (як стверджує сам Позивач) вже працювало в режимі аварійно-рятувальних робіт з 23:50 17.02.2017. - наряд-завдання на проведення портових робіт від 18.02.2017 не містить жодних відміток представників ДП «АМПУ» - споживача «послуги», хоча це передбачено самою формою наданого наряду-завдання, відтак є одностороннім документом Позивача та не може слугувати об’єктивним доказом, що б свідчив про наявність тих чи інших обставин.

Також за доводами відповідача, з «Журнала регистрации маневрових работ буксирами флота портового» та «Журнал Вахтенній старшего сменного диспетчера сменного», з яких жодним чином не вбачається, які саме буксири ДП «ІЗМ МТП» виконували аварійно-рятувальні роботи в акваторії порту, які плаводиниці (з числа тих, що потрапили у аварійну ситуацію в цей період, як зазначено вище) були буксировані та якими саме суднами Позивача, кількість витраченого на це часу тощо; відповідачем не доведено обґрунтованість тарифу, зазначеного в наказі про встановлення відповідних тарифів на підприємстві.

В поясненнях, наданих до суду 14.05.18 року, позивач ДП «ІЗМ МТП» зазначає, що виконання судном робіт на акваторії порту по визволенню суден з льоду та відведення їх в безпечне місце підтверджується витягом з Журналу диспетчерської з реєстрації маневрових робіт буксирами флоту портового, наряд-завданням на проведення портових робіт та витягом з суднового журналу т/х «Портовий-5».

В своїй роботі флот портовий Позивача при заповненні суднового журналу у тому числі і т/х «Портовий - 5» використовує Правила ведення суднового вахтового журналу на суднах портового (службово-допоміжного флоту) із сумісними посадами судноводія та механіка, які є частиною наказу Міністерства морського флоту СРСР від 06.09.1979 №169.

Позивач зазначає, що відповідачем не заперечується факт того, що судно ДП «ІЗМ МТП» виконувало аварійно-рятівні роботи за розпорядженням капітана Ізмаїльського порту в тому числі і рятування зірваного понтону, а лише заперечується час виконання таких робіт та яке саме судно ці роботи виконувало. Однак жодного доказу того, що час виконання робіт є невірним або того, що ці роботи виконувало інше судно Відповідачем не надано.

На думку позивача, у разі незгоди із зазначеним у судновому журналі часом виконання аварійно-рятувальних робіт, із назвою судна, яке їх виконувало, може, як підприємство, яке контролює переміщення в порту Ізмаїл надати докази, що спростовують записи суднового журналу т/х «Портовий-5», який, в свою чергу, є офіційним документом судна та належним доказом виконання аварійно-рятувальних робіт.

Зазначення у рахунку договору про надання послуг від 07.10.2013 №27-П/07-В-13Ф-13 є технічною помилкою економіста, який його складав.

В судовому засіданні 14.05.2018 року представники сторін наполягали на доводах апеляційних скарг, представник позивача просив скасувати рішення частково та задовольнити позов в повному обсязі, представник відповідача просив скасувати рішення та відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до вимог ст.ст. 240, 283 ГПК України в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вислухавши представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів доходить наступних висновків.

Відповідно до ч.1 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись до суду, посилався на те, що 17 лютого 2017 р. о 22 год. 45 хв. ділянка акваторії порту Ізмаїл від 94 км до 93 км була заблокована плавучим льодом.

В 23 год. 25 хв. під тиском льоду були зірвані зі штатних місць два ліхтери та понтон № 14 з причалу № 0, а також т/х “ZAKAMSK” від причалу № 3 та т/х “TYUMEN-1” від причалу № 6.

Як вказує позивач, в 23 год. 50 хв. для виконання аварійно-рятувальних робіт по ліквідації наслідків дії льоду та відведення зірваних суден в безпечне місце, розпорядженням капітана морського порту було задіяно судно ДП “Ізмаїльський морський торговельний порт” буксир “Портовий-5”. В подальшому це судно виконувало роботи на акваторії порту по визволенню суден з льоду та відведення їх в безпечне місце.

Листом капітана морського порту Ізмаїльської філії ДП “Адміністрація морський портів України” від 10.01.2017 р. № 10/07/92 у зв’язку з погодними умовами, наявністю льодоходу 90% по всьому Дунайському регіону, з 00 хв. 00 год. 10.01.2017 року оголошено льодову кампанію Дунайському регіону. (а.с.47)

Як вказано в журналі диспетчерської з реєстрації маневрових робіт буксирами флоту портового, усі маневрові роботи, виконані з 23:30 17.02.2017 р. по 08:00 18.02.2017 р. здійснювались за вказівкою льодового штабу по ліквідації НС.

По завданню оперативного штабу ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій у зв’язку з льодовою кампанією по Дунайському регіону буксир “Портовий-5” був задіяний у рятуванні понтона № 14 з 03:30 по 05:20 18.02.2017 р., на підставі чого ДП “Ізмаїльський морський торговельний порт” було виставлено рахунок № 39/6 від 20.02.2017 р. за послуги флоту портового на суму 17448,07 грн.

За твердженням позивача, доказом надання послуг та підставою виставлення рахунку є наряд-завдання на проведення портових робіт 18.02.2017 р. з 03:30 по 05:20. Даний рахунок було направлено до Ізмаїльської філії ДП “Адміністрація морських портів України” листом від 21.02.2017 р. № 35/01-07/109.

Проте, відповіді та оплати на адресу ДП “ІЗМ МТП” не надходило. Наведене стало підставою для звернення позивача до суду з відповідним позовом про стягнення з відповідача заборгованості з оплати послуг буксиру на суму 17448,07 грн., а також 3% річних в сумі 347,05 грн. та інфляційні втрати в сумі 1378,40 грн.

Відповідно до п.п. 5.1.5, 5.3.11, 5.4.2.10 Обов’язкових постанов по морському порту Ізмаїл, затверджених наказом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 19.07.2016 р. № 255, капітан морського порту Ізмаїл забезпечує дотримання законодавства і правил щодо безпеки мореплавства та порядку в морському порту Ізмаїл.

Згідно п. 9.2.2 Обов’язкових постанов по морському порту Ізмаїл про початок і закінчення льодової кампанії у портових водах оголошує капітан морського порту Ізмаїл, виходячи із фактичної льодової обстановки у портових водах, та інформує про це зацікавлені організації.

Як передбачено п. 5 ст. 17 Закону України «Про морські порти України», обов’язкові постанови по порту є обов’язковими до виконання всіма юридичними і фізичними особами, які перебувають у морському порту, після їх обов’язкової державної реєстрації та опублікування в Повідомленнях мореплавцям України.

Відповідно до наказу Міністерства інфраструктури України від 12.11.2015 р. № 467 про організацію льодових операцій координаторами з проведення льодових операцій в акваторіях морських портів у період льодової кампанії призначено капітанів морських портів відповідних філій ДП «Адміністрація морських портів України», у Дунайському регіоні (морські порти Ізмаїл, Усть-Дунайськ, Рені) - капітан морського порту Ізмаїл.

Так, згідно п. 8.2.1.13 Обов’язкових постанов по морському порту Ізмаїл у разі виникнення аварійних ситуацій усі буксирні судна, які перебувають у порту Ізмаїл, переходять в оперативне підпорядкування капітану морського порту Ізмаїл та виконують його розпорядження.

В ч. 1 ст. 79 Кодексу торговельного мореплавства України визначено, що розпорядження капітана морського порту з питань забезпечення безпеки мореплавства і порядку в морському порту, що належать до його компетенції, обов’язкові для всіх суден, юридичних та фізичних осіб, які перебувають в акваторії та на території цього морського порту.

Також в п. 1.7 Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.03.2013 р. № 190, визначено, що розпорядження капітана морського порту з питань забезпечення безпеки мореплавства і порядку в морському порту, що належать до його компетенції, обов’язкові для всіх суден, юридичних і фізичних осіб, які перебувають в акваторії та на території цього морського порту.

Як зазначено в Журналі диспетчерської з реєстрації маневрових робіт буксирами флоту портового, усі маневрові роботи, виконані з 23:30 17.02.2017 р. по 08:00 18.02.2017 р., здійснювались за вказівкою льодового штабу по ліквідації НС.

Відповідно до п.п. 9.2.1, 9.2.3, 9.2.15 Обов’язкових постанов по морському порту Ізмаїл для керування криголамними проведеннями у портових водах начальник адміністрації морського порту Ізмаїл щорічно призначає оперативний штаб з криголамного проведення на чолі з капітаном морського порту Ізмаїл. На період льодової кампанії начальнику оперативного штабу з криголамного проведення підпорядковуються усі служби та відділи морського порту Ізмаїл з усіх питань, пов’язаних з льодовими операціями. Нагляд і контроль за криголамним проведенням суден на підходах до порту Ізмаїл і в межах його акваторії здійснюється капітаном морського порту Ізмаїл.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно з частиною 1 статті 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Судовою колегією з’ясовано, що відповідачем не заперечується факт того, що судно ДП «ІЗМ МТП» виконувало аварійно-рятівні роботи за розпорядженням капітана Ізмаїльського порту в тому числі і рятування зірваного понтону, а лише заперечується час виконання таких робіт та яке саме судно ці роботи виконувало.

Досліджуючи доводи апелянта в частині ненадання належних та допустимих доказів здійснення аварійно-рятувальних робіт, судова колегія виходить з наступного.

Так, виконання аварійно-рятувальних робіт буксиром «Портовий-5» підтверджується витягом з Журналу диспетчерської з реєстрації маневрових робіт буксирами флоту портового, наряд-завданням на проведення портових робіт та витягом з суднового журналу т/х «Портовий-5», відповідно до яких буксир “Портовий-5” був задіяний у рятуванні понтона № 14 з 03:30 по 05:20 18.02.2017 р.

ДП „Ізмаїльський морський торговельний порт” направлявся Капітану морського порту Ізмаїл запит на інформацію від 07.09.2017 р. № 03-08/265 з проханням підтвердити місцезнаходження буксиру «Портовий-5». Згідно листа Капітана морського порту Ізмаїльської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 19.09.2017 р. № 453/07/79 у відповідь на вказаний запит позивача було підтверджено знаходження буксиру «Портовий-5» у розпорядженні капітана морського порту для виконання аварійно-рятувальних робіт по ліквідації наслідків дії льоду та відведення зірваних суден в безпечне місце.

Судова колегія зазначає, що наряд-завдання на проведення портових робіт 18.02.2017 р. відображає переміщення та проведення робіт буксиром «Портовий-5».

Так, в ДП «ІЗМ МТП» 29.12.2014 затверджено технологічні схеми по обслуговуванню суден силами флоту портового ДП «ІЗМ МТП».

Згідно з п. 5.12 технологічних схем, по факту виконання завдання капітани буксирів флоту портового виписують наряд-завдання із вказівкою найменування несамохідної одиниці, часу (початок та закінчення роботи) або загального часу надання послуги, підводу та відводу несамохідної плаводиниці, перестановки несамохідної плаводиниці, номеру телефонограми або заявки.

Відповідно до п. 5.13 технологічних схем, капітани буксирів флоту портового у кінці кожної зміни о 19:30 та 07:30 завіряють наряд-завдання у чергового диспетчера диспетчерської порту ДП «ІЗМ МТП» та передають диспетчеру флоту портового.

Отже, судова колегія зазначає, що наряд-завдання, копія якого знаходиться у матеріалах справи, оформлено своєчасно та у відповідності до діючого в ДП «ІЗМ МТП» нормативного документу та є належним доказом виконання т/х «Портовий-5» аварійно-рятувальних робіт по відведенню зірваного понтону в безпечне місце.

Крім того, пересування зазначеного буксиру також підтверджується витягом з суднового журналу т/х «Портовий -5», відповідно до якого 18.02.2017 судно з 03.30 годин по 05.20 здійснило перехід на 92 км к понтону №14, звільнило його від швартових на течії від ДМ (баржа), відбуксирував понтон в затон 90 км к СП -03 (а.с.95).

Відповідно до Правил ведення судового вахтенного журналу на судні портового (службово-допоміжного флоту), п.1.1, судовий вахтенний журнал на судні, яке керується особою, що поєднує посади керівника та механіка, згідно Кодексу торговельного мореплавства України, є офіційним судовим документом, в якому в хронологічній послідовності записуються відомості, що відображають експлуатацію судна, його механізмів та діяльність екіпажу.

Той факт, що його складено в односторонньому порядку, не спростовує відомостей, зазначених у ньому, оскільки журнал є офіційним документом, який ведеться відповідно до затверджених правил, а не на власний розсуд позивача.

Таким чином, колегія суддів вважає, що матеріали справи містять достатньо доказів для висновку про те, що буксир “Портовий-5” був задіяний у рятуванні понтона № 14 з 03:30 по 05:20 18.02.2017 р.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що надані позивачем послуги буксиру з рятування понтону відповідача на підставі розпорядження капітана порту, до повноважень якого входить дотримання правил щодо безпеки мореплавства та порядку в морському порту Ізмаїл є підставою виникнення у відповідача зобов'язання з оплати наданих послуг.

Доводи апелянта про невизначеність підстав для стягнення заборгованості спростовуються тим, що надання аварійно-рятувальних послуг виникло внаслідок дій, а саме аварійно-рятувальних робіт по ліквідації наслідків дії льоду та відведення зірваних суден в безпечне місце, що передбачено ст.11 ЦК України.

Обов’язковість виконання зазначених робіт передбачено п.п. 5.1.5, 5.3.11, 5.4.2.10, 8.2.1.13, 9.2.2 Обов’язкових постанов по морському порту Ізмаїл, затверджених наказом Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» від 19.07.2016 р. № 255, ст. 17 Закону України «Про морські порти України», ст. 79 Кодексу торговельного мореплавства України , п. 1.7 Положення про капітана морського порту та службу капітана морського порту, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 27.03.2013 р. № 190.

Перевіривши розрахунок вартості наданих послуг в розмірі 17448,07 грн., судова колегія приймає до уваги Наказ ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт» № 854/1 від 18.10.2016 р., яким затверджено та введено в дію місцеві тарифи на роботи (послуги) на 2017 рік.

У п. 67 додатку 3 до вказаного Наказу зазначено вартість судно-годинного тарифу роботи т/х „Портовий-5”, зокрема при здійсненні швартових операцій для всіх суден протягом періоду оголошеної льодової кампанії. Вартість робіт розрахована в гривні та визначена у доларовому еквіваленті і складає 269,00 дол. США за одну судно-годину роботи буксиру т/х „Портовий-5”.

В свою чергу вартість однієї години роботи т/х „Портовий-5” під час рятування понтона № 14 склала 7270,03 грн. без ПДВ, виходячи з курсу долара США відносно гривні, встановленого НБУ станом на 20.02.2017 р.

Таким чином, загальна вартість послуг т/х „Портовий-5” за дві години роботи склала 14540,06 грн. без ПДВ, а з урахуванням ПДВ - 17448,07 грн.

З огляду на вказане, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції про обгрунтованість та правомірність розрахунку вартості наданих аварійно-рятувальних послуг позивачем в розмірі 17448,07 грн.

При цьому, відповідач, заперечуючи проти часу проведення операції, його місця, розрахунку вартості послуг, не надає обґрунтованого контррозрахунку вартості наданих послуг, та не надає доказів проведення аварійно-рятувальної операції в інший час , ніж це зазначено в судновому журналі та наряді-завданні.

Перевіривши нарахування 3% річних та інфляційних втрат, судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про порушення відповідачем зобов’язання з оплати послуг, починаючи з 17.03.2017 р., отже, за за перерахунком суду, за період з 17.03.2017 р. по 05.11.2017 р. (до дати позову) сума 3% річних складає 335,58 грн., розмір інфляційних збитків складає 1273,71 грн.

Підсумовуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що оскільки доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновки суду першої інстанції і не знайшли свого підтвердження при апеляційному перегляді оскаржуваного рішення господарського суду, апеляційний господарський суд вважає, що оскаржуване судове рішення прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, відповідає фактичним обставинам і матеріалам справи, а тому підстави для зміни або скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції – відсутні.

У зв’язку з викладеним, оскаржуване судове рішення місцевого господарського суду слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” в особі Ізмаїльської філії ДП „Адміністрація морських портів України” - без задоволення.

Керуючись статтями 270, п.1 ч.1 ст. 275, ст.277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Одеський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Державного підприємства „Адміністрація морських портів України” в особі Ізмаїльської філії ДП „Адміністрація морських портів України” залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Одеської області від 26 січня 2018 року у справі №916/2762/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови підписаний 15.05.2018 року.

Головуючий суддя А.І. Ярош

Суддя Г .І. Діброва

Суддя Н.М. Принцевська