КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@kia.arbitr.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2018 р. Справа№ 925/916/17

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсакової Г.В.

суддів: Іоннікової І.А.

Тарасенко К.В.

при секретарі судового засідання Камінській Т.О.,

за участю представників: згідно протоколу судового засідання від 27.03.2018

розглянувши апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз"

на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.09.2017

(дата підписання 23.10.2017)

у справі №925/916/17 (суддя Потапенко В.В.)

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі філії "Центр метрології та газорозподільних систем" публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

до публічного акціонерного товариства

"По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз"

про визнання договору укладеним, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 25.09.2017 року у справі №925/916/17 позов задоволено повністю. Визнано договір на експлуатацію газорозподільної системи та її об'єктів укладеним на умовах викладених в резолютивній частині рішення; стягнуто з публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі філії "Центр метрології та газорозподільних систем" публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1600,00 грн. на відшкодування сплаченого судового збору.

Не погодившись з прийнятим рішенням, публічне акціонерне товариство "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" звернулося до Київського апеляційного господарського суду за апеляційною скаргою, в якій просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, залишивши договір експлуатації газорозподільної системи та її об'єктів № 50/12/02/17 від 06.06.2017 в редакції протоколу розбіжностей від 20.06.2017 до договору експлуатації газорозподільної системи та її об'єктів № 50/12/02/17 від 06.06.2017.

Апеляційна скарга мотивована неповним з'ясуванням судом обставин, що мають значення для справи, порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Скаржник вказує на те, що задовольняючи позовні вимоги в повному обсязі суд фактично змушує відповідача укласти договір в редакції, що суперечить вимогам чинного законодавства. Договір на експлуатацію газорозподільної системи та її об'єктів, укладання якого є предметом розгляду справи, є неукладеним (таким, що не відбувся), оскільки сторони не досягли згоди з усіх істотних умов господарського договору. Апелянт та позивач є суб'єктами господарювання, на яких покладено обов'язок щодо укладання договору в редакції Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ), а не в редакції, яку запропонував позивач, який не є типовим чи примірним і не відповідає жодному з договорів, передбачених правовою нормою.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду 30.10.2017 у справі №925/916/17 колегією суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів Скрипки І.М., Чорної Л.В. прийнято апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.09.2017 у справі №925/916/17 до провадження, розгляд справи призначений на 07.12.2017.

13.11.2017 від відповідача надійшли доповнення до апеляційної скарги, в яких відповідач просить прийняти уточнення до апеляційної скарги, відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, визнати договір експлуатації газорозподільної системи та її об'єктів № 50/12/02/17 від 06.06.2017 неукладеним. Відповідач наголошує на тому, що спірний договір на експлуатацію газорозподільної системи та її об'єктів, визнання укладеним якого є предметом спору по даній справі, не базується на державному замовленні, не є обов'язковим для укладання через пряму вказівку закону, жодних попередніх домовленостей щодо укладання спірного договору сторони не заключали, а тому законні підстави зобов'язувати відповідача укладати спірний договір або визнавати його укладеним відсутні. Наданий позивачем договір на експлуатацію складових газорозподільної системи не відповідає умовам договору, який є додатком № 3 до Кодексу ГРМ, а тому договір у редакції, наданій Філією «ЦГМС», не може бути укладений між сторонами у судовому порядку.

06.12.2017 від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить суд залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема, у своєму відзиві позивач вказує на те, що у матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б вказували на законність підстав перебування газопроводів «Газопровід високого тиску АГРС м. Монастирище до ГРП цукрового заводу смт. Цибулів ГГРП м. Монастирище» та «Підвідний газопровід від ГРС с. Будище до с. Шевченкове та с. Моринці» у користуванні відповідача. З огляду на це, незаконним є перебування у користуванні ПАТ «Черкасигаз» об'єктів газорозподільних систем, які належать позивачу, та неправомірним є отримання грошових коштів від споживачів, яким постачається природний газ з використанням зазначених вище об'єктів газорозподільних систем. З метою врегулювання правовідносин між ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та ПАТ «Черкасигаз» у питанні законного та ефективного користування об'єктами газорозподільних систем, що належать ПАТ «НАК «Нафтогаз України» та обліковуються на її балансі, позивач направив до ПАТ «Черкасигаз» проект договору на експлуатацію газорозподільної системи та її об'єктів від 06.06.2017 №50/12/02/17 з додатком 1 (Перелік та балансова вартість майна, яке передається в експлуатацію користувачу) та додатком 2 (звіт про виконання договору). 30.06.2017 на адресу позивача надійшов лист ПАТ «Черкасигаз» від 29.06.2017 №1299/08 з підписаним та скріпленим печаткою договором на експлуатацію газорозподільної системи та її об'єктів від 06.06.2017 №50/12/02/17 та протоколом розбіжностей до нього. Розглянувши протокол розбіжностей щодо умов договору від 06.06.2017 №50/12/02/17 позивач частково не погодився з пропозиціями ПАТ «Черкасигаз» та звернувся до суду. Позивач зазначає, що зазначений в додатку № 3 до Кодексу ГРМ договір на експлуатацію складових газорозподільної системи не визначений як типовий або примірний, та Кодексом ГРМ не встановлено обов'язковості дотримання його форми.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді Корсакової Г.В. у відпустці, судове засідання, призначене на 07.12.2017, не відбулося.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 11.12.2017 розгляд справи №925/916/17 призначено на 10.01.2018.

18.12.2017 від відповідача надійшли заперечення на відзив, в якому він вказує на те, що ПАТ «Черкасигаз» з метою дотримання ліцензійних умов ні в якому разі не заперечує проти укладання з позивачем договору на експлуатацію газорозподільної системи, в редакції, яка визначена Кодексом газорозподільних систем, оскільки цей нормативний документ є актом спеціальної дії та визначає взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб'єктами ринку природного газу, а також визначає правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем та затверджує форми договорів, які є обов'язковими для виконання усіма учасниками ринку природного газу. Проте, оскільки наданий позивачем договір на експлуатацію складових газорозподільної системи не відповідає умовам договору, який є додатком № 3 до Кодексу ГРМ, тому договір у редакції, наданій Філією «ЦГМС», не може бути укладений між сторонами у судовому порядку.

Відповідно до розпорядження начальника управління Київського апеляційного господарського суду №09.1-08/36/18 від 10.01.2018 у зв'язку з перебуванням судді Скрипки І.М., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці, призначений повторний автоматизований розподіл справи №925/916/17.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 10.01.2018 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів Хрипуна О.О., Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.01.2018 справу №925/916/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів Хрипуна О.О., Чорної Л.В., розгляд справи призначений на 07.02.2018.

10.01.2018 від позивача надійшли заперечення на апеляційну скаргу, в яких він посилається на те, що договори, наведені у додатках 3-5 до Кодексу газорозподільних систем, не є типовими, а наведені лише як зразок, відповідно сторонам не забороняється змінювати зміст таких договорів. Таким чином, сторони при укладанні договорів, визначених у додатках 3-5 Кодексу ГРМ (крім газових мереж, що є державним майном) укладають будь-який із передбачених Кодексом договорів і мають право викласти зміст цього договору у довільній формі, що не суперечить чинному законодавству.

10.01.2018 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

31.01.2018 від відповідача надійшли письмові пояснення, в яких він вказує на те, що умови договору на експлуатацію газорозподільної системи та її об'єктів, запропоновані ПАТ «НАК «Нафтогаз України» суперечать чинному законодавству.

В судовому засіданні 07.02.2018 оголошено перерву до 19.02.2018.

Відповідно до розпорядження начальника управління Київського апеляційного господарського суду №09.1-08/431/18 від 19.02.2018 у зв'язку з перебуванням судді Хрипуна О.О., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), на лікарняному, призначений повторний автоматизований розподіл справи №925/916/17.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 19.02.2018 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів Тарасенко К.В., Чорної Л.В.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 19.02.2018 справу №925/916/17 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів суддів Тарасенко К.В., Чорної Л.В., розгляд справи призначений на 15.03.2018.

Відповідно до розпорядження начальника управління Київського апеляційного господарського суду №09.1-08/665/18 від 13.03.2018 у зв'язку з перебуванням судді Чорної Л.В., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці з 12.03.2018, призначений повторний автоматизований розподіл справи №925/916/17.

Відповідно до протоколу автоматичної зміни складу колегії суддів від 13.03.2018 для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів Тарасенко К.В., Іоннікової І.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 15.03.2018 відкрито провадження у справі №925/916/17 колегією суддів у складі: головуючого судді Корсакової Г.В., суддів Тарасенко К.В., Іоннікової І.А., розгляд справи призначено на 27.03.2018.

15.03.2018 від відповідача надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи додаткових документів.

З 15.12.2017 р. набрав чинності Господарський процесуальний кодекс України в редакції Закону України №2147-VIII від 03.10.2017 (далі - ГПК України).

Відповідно до пп. 9 п. 1 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Статтею 269 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Дослідивши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, наявні в ній докази та проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в особі Філії "Центр метрології та газорозподільних систем" Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося з позовом до Публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" про визнання договору на експлуатацію газорозподільної системи та її об'єктів укладеним на умовах позивача, викладених у позовній заяві.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступні обставини:

- відповідно до п.2.7 рішення правління Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» від 12.05.2016 року, протокол №69, питання 2, на Філію «Центр метрології та газорозподільних систем» Публічного акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» покладено здійснення функцій із забезпечення ефективного користування об'єктами газорозподільних систем, у т.ч. забезпечення належного використання, експлуатації та контролю за майном (об'єктами) газорозподільних систем як тих, що належать державі та передані Компанії у користування відповідно до п.3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.05.98 року №747, так і тих, що належать НАК «Нафтогаз» та обліковуються на її балансі;

- філія "Центр метрології та газорозподільних систем" листом від 06.06.2017 року за №50/12-711 направила на адресу Публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» прошитий, пронумерований та скріплений печаткою договір на експлуатацію газорозподільної системи та її об'єктів від 06.06.2017 року за №50/12/02/17, додаток 1 Перелік та балансова вартість майна, яке передається у експлуатацію Користувачу, додаток 2 звіт про виконання договору в 2 прим, та документи, що підтверджують повноваження особи на їх підписання. Перелік та балансова вартість майна, яке передається у експлуатацію користувачу - ПАТ «Черкасигаз» наведено у додатку №1 до договору від 06.06.2017 року за №50/12/02/17. Передачі підлягає наступне майно: «Газопровід високого тиску від АГРС м. Монастирище до ГРП цукрового заводу смт. Цибулів ГГРП м. Монастирище» та «Підвідний газопровід від с. Будище до с.Шевченкове та с Моринці». 30.06.2017 року на адресу Філії «ЦМГС» надійшов лист ПАТ «Черкасигаз» від 29.06.2017 року за №1299/08 з підписаним та скріпленим печаткою договором на експлуатацію газорозподільної системи та її об'єктів від 06.06.2017 року за №50/12/02/17 та протоколом розбіжностей до нього. Розглянувши протокол розбіжностей щодо умов договору від 06.06.2017 року №50/12/02/17, укладання якого є обов'язковим для сторін на підставі закону, Філія «ЦМГС» частково не погоджується з пропозиціями ПАТ «Черкасигаз». Частина 1 ст. 37 Закону України «Про ринок природного газу» передбачає, що оператор газорозподільної системи відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (включаючи нове будівництво та реконструкцію) газорозподільної системи, якою він користується на законних підставах. Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕ) від 30.09.2015 №2494, відповідно до Закону України «Про ринок природного газу», затверджено Кодекс газорозподільних систем. Відповідно до п.п.1, 2, ч.2 розд. І Постанови №2494 оператор ГРМ здійснює діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, яка видається Регулятором. Оператор ГРМ відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання у належному стані та розвиток (будівництво) газорозподільної системи, яка на законних підставах перебуває у його власності чи користуванні, належну організацію та виконання розподілу природного газу. Постановою НКРЕ від 16.02.2017 №201 затверджено, зокрема, ліцензійні умови провадження господарської діяльності з розподілу природного газу. У п.1.2 вказаних вище Ліцензійних умов встановлено, що вони є обов'язковими для суб'єктів господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які провадять або мають намір провадити господарську діяльність з розподілу природного газу (далі - господарська діяльність з розподілу природного газу, ліцензована діяльність). Пунктом 1.3 Ліцензійних умов визначено, що:

- газорозподільна система ліцензіата - об'єкти газорозподільної системи, що на законних підставах перебувають у власності чи користуванні здобувача ліцензії/ліцензіата (у тому числі на праві господарського відання, користування чи експлуатації), та які знаходяться в межах місць провадження господарської діяльності;

- засіб провадження діяльності - газорозподільна система, що на законних підставах перебуває у власності, господарському віданні, користуванні чи експлуатації здобувача ліцензії/ліцензіата, якою здійснюється розподіл природного газу;

- у п.2 розд. III Постанови №2494 власники газової мережі, яка згідно з розділом II цього Кодексу кваліфікується як газорозподільна система (крім газорозподільної системи, що відноситься до державного майна), що не є Операторами ГРМ, та Оператор ГРМ, до мереж якого підключені належні власникам газорозподільні системи (або на території ліцензованої діяльності якого знаходяться споживачі, підключені до цих газорозподільних систем), зобов'язані укласти договір про експлуатацію таких газорозподільних систем, або договір господарського відання чи користування з передачею газорозподільних систем на баланс Оператору ГРМ, або оформити передачу належних власникам газорозподільних систем у власність зазначеному Оператору ГРМ (у тому числі шляхом купівлі-продажу). Договори експлуатації, господарського відання та користування укладаються за формами, визначеними у додатках 3-5 цього Кодексу (крім газових мереж, що є державним майном. Вказані у позові об'єкти газопостачання належать на праві власності НАК «Нафтогаз України». НАК «Нафтогаз України» не має можливості самостійно забезпечувати експлуатацію таких газорозподільних систем, оскільки не має ані ліцензії, ані відповідних служб для фактичного здійснення ремонтів спірного майна, відтак зобов'язаний передати такі складові спеціалізованому підприємству (ліцензіату). Зазначений в додатку №3 до Кодексу газорозподільних систем договір на експлуатацію складових газорозподільної системи не визначений як типовий або примірний та Кодексом не встановлено обов'язковості дотримання його форми;

- ПАТ «Черкасигаз» підписало договір на експлуатацію газорозподільної системи та її об'єктів від 06.06.2017 року за №50/12/02/17 з протоколом розбіжностей до нього. Позивач не погоджується з п.1.1, 2.5, 2.15, 2.15.1, 2.15.2, 2.16, 3.1.3, 3.1.7, 3.1.8, 3.1.9, 3.1.10, 3.2.3, 3.3.4, 3.3.8, 3.3.9, 3.3.14, 3.3.16, 4.2,4.4, 4.5, 4.6, 4.7, 8.1, 8.2, 8.3, 8.4, 8.5,10.2 до протоколу розбіжностей ПАТ «Черкасигаз». Запропоновані ПАТ «Черкасигаз» умови до договору від 06.06.2017 року за №50/12/02/17 не містять таких істотних умов як ціна договору та строк, а товариством не враховано, що укладення договору на запропонованих Компанією умовах є способом управління окремим індивідуально визначеним майном Компанії, яке буде закріплене за оператором ГРМ на договірних засадах. Згідно з п.5 статуту НАК «Нафтогаз України» метою діяльності Компанії є одержання прибутку від провадження господарської діяльності, тому передання належного позивачу майна на безоплатних умовах суперечить його статуту. Розмір плати за експлуатацію майна встановлений за аналогією з розміром за експлуатацію державного майна, встановленим постановою Кабінету Міністрів України №95 від 21.02.2017 року у п.15 Примірного договору.

Відповідач позов не визнав, подав до суду відзив на позовну заяву, в яких посилається на наступні обставини:

- відносини між відповідачем та власниками газових мереж, що не є державним майном, регулюються Кодексом газорозподільних систем, затвердженим Постановою Національної комісії регулювання електроенергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) №2494 від 30.09.2015 року, який розроблено відповідно до Закону України «Про ринок природного газу». У відповідності до норм чинного законодавства, ліцензії №809 від 19.03.2015р., виданої НКРЕКП, відповідач здійснює провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, газу (метану) вугільних родовищ на території Черкаської області, окрім Маньківського, Христинівського, Уманського районів та міста Умань. Газопровід високого тиску АГРС м.Монастирище до ГРП цукрового заводу смт.Цибулів ГГРП м.Монастирище та підвідний газопровід від с.Будище до с.Шевченкове та с.Моринці знаходяться в зоні ліцензійної діяльності відповідача як Оператора ГРМ;

- 14.06.2017 року на адресу відповідача листом №50/12-711 від 06.06.2017р. надійшов Договір на експлуатацію газорозподільної системи та її об'єктів №50/12/02/17 від 06.06.2017 р., а саме газопроводу високого тиску АГРС м.Монастирище до ГРП цукрового заводу смт.Цибулів ГГРП м.Монастирище та підвідний газопровід від с.Будище до с.Шевченкове та с.Моринці, надісланий ОСОБА_3 акціонерним товариство «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України» в особі філії «Центр метрології та газорозподільних систем» ОСОБА_3 акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України». В порядку та строки, визначені ст. 181 ГК України, маючи заперечення щодо окремих умов договору, відповідач склав протокол розбіжностей до нього, про що зробив застереження в договорі та 29.06.2017 року надіслав позивачу два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором. Позивач в порушення встановленого порядку укладення договорів не повернув відповідачу у 20-денний строк підписаний протокол розбіжностей до договору, не вжив заходів щодо врегулювання розбіжностей та не отримав згоду Відповідача, чим порушив вимоги ст. 181 ГК України;

- застосування до договірних відносин між позивачем та відповідачем аналогій Постанов, що регулюють відносини між органами управління газорозподільної системи (або її складовими), власником якої є держава та Оператором ГРМ суперечить чинному законодавству України, зокрема, вимогам Розділу III ОСОБА_1 1 пункту 2 Кодексу газорозподільних систем. В структурі діючого тарифу на розподіл природного газу ПАТ «Черкасигаз», затвердженого Постановою НКРЕКП №2313 від 15.12.2016 року, не включено витрати пов'язані з орендою, експлуатацією, обслуговуванням та ремонтом газопроводів та споруд на них. Тариф на розподіл природного газу затверджено в такому розмірі, щоб забезпечити газорозподільній компанії відшкодування обґрунтованих витрат, витрати на оплату праці, сплату всіх податків, обов'язкових платежів та бюджетних відрахувань згідно чинного законодавства України та отримання запланованого прибутку в установленому НКРЕКП розмірі, тощо. Тобто, тариф на розподіл природного газу економічно обґрунтований. Укладення договору в редакції позивача призведе до значних негативних наслідків для відповідача, що має стратегічне значення для економіки Черкаського регіону, є одним з найбільш платників податків у Черкаській області.

- відповідач, з метою належного виконання вимог чинного законодавства, для належної експлуатації газопроводів, забезпечення надійної, безпечної та безаварійної роботи газопроводів неодноразово звертався до власника газопроводів ПАТ НАК «Нафтогаз України» з метою приведення господарської діяльності з розподілу природного газу у відповідність до Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з розподілу природного, нафтового газу і газу (метану) вугільних родовищ з пропозицією укласти договір відання, користування складовими Єдиної газотранспортної системи України або договір на експлуатацію таких складових, але власник газопроводу - ПАТ «НАК «Нафтогаз України» зазначені звернення ПАТ «Черкасигаз» залишив поза увагою та відповіді на них не надав, ухилявся від здійснення відповідних дій;

- редакція договору, запропонована для укладення позивачем, є не конкретизацією умов договору, затвердженого Кодексом ГРМ, а його зміною, оскільки положення останнього в редакції позивача змінюють, а не конкретизують умови, встановлені Типовим договором. Зокрема, це стосується предмета договору, обов'язків сторін по договору та інших умов;

- оскільки спірний договір на експлуатацію газорозподільної системи та її об'єктів №50/12/02/17, визнання укладеним якого є предметом спору у справі, не базується на державному замовлені, не є обов'язковим для укладання в силу прямої норми закону, жодних попередніх домовленостей та/або угод щодо укладання спірного до сторони не заключали, то законні підстави зобов'язувати відповідача укладати спірний договір на експлуатацію газорозподільної системи та її об'єктів в редакції позивача, відсутні;

- позивач у позовній заяві зазначає, що газопроводи побудовані ним з метою отримання прибутку від зазначеного майна, а тому газопроводи повинні використовуватись на платній основі. Однак, позивач отримує дохід від постачання природного газу кінцевим споживачам (населенню), які використовують природний газ за допомогою цього газопроводу і для яких ПАТ «НАК «Нафтогаз України» є гарантованим постачальником природного газу.

Задовольняючи позовні вимоги та визнавши договір на експлуатацію газорозподільної системи та її об'єктів укладеним, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не надав суду достатніх та належних доказів того, що запропонована позивачем редакція договору порушує законні права та інтереси відповідача, суперечить вимогам чинного законодавства.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та виходить з наступного.

Статтею ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Відповідно до ч.1 ст. 179 Господарського кодексу України (далі - ГК України) майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами - юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 ГК України).

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів (ч. 7 ст. 179 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Загальний порядок укладання господарських договорів передбачений ст.181 ГК України.

Згідно вимог ч. 2 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. За наявності заперечень щодо окремих умов договору сторона, яка одержала проект договору, складає протокол розбіжностей, про що робиться застереження у договорі, та у двадцятиденний строк надсилає другій стороні два примірники протоколу розбіжностей разом з підписаним договором (ч.ч. 2,4 ст. 181 ГК України).

Статтями 6, 627 ЦК України закріплений принцип свободи договору, який передбачає, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості

Відповідно до ч. 4 ст. 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі: вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству; примірного договору, рекомендованого органом управління суб'єктам господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст; типового договору, затвердженого Кабінетом Міністрів України, чи у випадках, передбачених законом, іншим органом державної влади, коли сторони не можуть відступати від змісту типового договору, але мають право конкретизувати його умови.

Частинами 3, 6 ст. 179 ГК України визначено, що укладення господарського договору є обов'язковим для сторін, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов'язком для суб'єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов'язковості укладення договору для певних категорій суб'єктів господарювання, органів державної влади чи органів місцевого самоврядування.

Правові засади функціонування ринку природного газу України, заснованого на принципах вільної конкуренції, належного захисту прав споживачів та безпеки постачання природного газу, а також здатного до інтеграції з ринками природного газу держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у тому числі шляхом створення регіональних ринків природного газу, визначає Закон України "Про ринок природного газу".

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України "Про ринок природного газу", права та обов'язки оператора газорозподільної системи визначаються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, кодексом газотранспортної системи, кодексом газорозподільних систем, а також договором розподілу природного газу.

Так, на виконання вищезазначеного закону був розроблений Кодекс газорозподільних систем, який затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2494 (далі - Кодекс ГРС).

Відповідно до п. 1 глави 1 розділу III Кодексу ГРС експлуатацію газорозподільних систем здійснюють виключно Оператори ГРМ. Оператор газорозподільної системи - суб'єкт господарювання, що на підставі ліцензії здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, яка знаходиться у його власності або користуванні відповідно до законодавства, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.

Пунктом 2 цієї ж глави цього ж розділу Кодексу ГРС передбачено, що власники газової мережі, яка згідно з розділом II цього Кодексу кваліфікується як газорозподільна система (крім газорозподільної системи, що відноситься до державного майна), що не є Операторами ГРМ, та Оператор ГРМ, до мереж якого підключені належні власникам газорозподільні системи (або на території ліцензованої діяльності якого знаходяться споживачі, підключені до цих газорозподільних систем), зобов'язані укласти договір про експлуатацію таких газорозподільних систем, або договір господарського відання чи користування з передачею газорозподільних систем на баланс Оператору ГРМ, або оформити передачу належних власникам газорозподільних систем у власність зазначеному Оператору ГРМ (у тому числі шляхом купівлі-продажу).

Договори експлуатації, господарського відання та користування укладаються за формами, визначеними у додатках 3-5 цього Кодексу (крім газових мереж, що є державним майном).

Як вірно встановлено судом першої інстанції, з урахуванням вищевикладеного, ПАТ "Нафтогаз України" є власником відповідних об'єктів газопостачання (власник), а ПАТ "Черкасигаз" - є оператором газорозподільних систем (оператор).

Відповідно до ст. 187 ГК України спори, що виникають при укладанні господарських договорів за державним замовленням, або договорів, укладення яких є обов'язковим на підставі закону та в інших випадках, встановлених законом, розглядаються судом; інші переддоговірні спори можуть бути предметом розгляду суду у разі якщо це передбачено угодою сторін або якщо сторони зобов'язані укласти певний господарський договір на підставі укладеного між ними попереднього договору.

Проаналізувавши умови спірного проекту договору, положення Кодексу ГРС та наведені норми ГК України, колегія суддів приходить до висновку, що спірний договір на експлуатацію складових ГРС, визнання укладеним якого є предметом спору по даній справі, не базується на державному замовленні, не є обов'язковим для укладання в силу прямої норми закону, жодних попередніх домовленостей щодо укладення спірного договору сторони не заключали, тому відсутні законні підстави зобов'язувати відповідача укласти вказаний договір або визнавати його укладеним.

Крім цього, зазначений в додатку №3 до Кодексу ГРС договір на експлуатацію складових газорозподільної системи не визначений як типовий або примірний, також вказаним Кодексом не встановлено обов'язковість дотримання його форми, отже можна зробити висновок про відсутність заборони на укладення між позивачем та відповідачем, за умови взаємного узгодження всіх істотних умов, як договору на експлуатацію, так і договорів на господарське відання або користування складовими газорозподільних систем, що свідчить про необов'язковість спірного договору до укладення.

Частиною 3 ст. 180 ГК України встановлено, що при укладенні господарського договору сторони зобов'язані у будь-якому разі погодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ст. 189 ГК України ціна є істотною умовою договору, отже в будь-якому випадку має бути погоджена сторонами.

У відповідності до частини першої статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з приписами частини першої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни (тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни встановлюються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін на всі товари, крім тих, щодо яких здійснюється державне регулювання цін.

Отже, ціни, які застосовуються під час використання об'єктів газорозподільних систем, не відносяться до регульованих та встановлюються за домовленістю сторін.

В обґрунтування визначеної у спірному проекті договору ціни позивач посилався на забезпечення енергетичної безпеки держави та стратегічне значення об'єктів, які позивач має намір передати в експлуатацію відповідачу, а тому, з врахуванням постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 р. №95, визначив річну плату за експлуатацію майна.

Однак, правовідносини з експлуатації складових газорозподільних систем детально врегульовані нормами Кодексу ГРС з додатками, що затверджений НКРЕКП в межах компетенції, а тому не потребують регулювання правовими нормами, що регулюють подібні за змістом цивільні відносини.

Крім цього, зазначеною постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2017 р. №95 врегульовані питання використання газорозподільних систем або їх складовими, власником яких є держава, а також затверджено Типовий договір оренди газорозподільних систем або їх складових, а також Примірний договір експлуатації газорозподільних систем або їх складових. Таким чином, зазначеною постановою врегульовано правовідносини з іншим суб'єктним та об'єктним складом, а тому посилання на зазначену постанову як на підставу та обґрунтування визначення ціни запропонованого до підписання договору є безпідставним.

Таким чином, відповідно до ч.8 ст. 181 ГК України, оскільки сторони не досягли згоди щодо всіх істотних умов спірний договір вважається неукладеним (таким, що не відбувся), а позовні вимоги не підлягають до задоволення.

При розгляді даної справи судовою колегією врахована правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 06.02.2018 у справі № 911/2354/17, в якій Верховний Суд погодився з висновком суду апеляційної інстанції про відсутність підстав зобов'язувати відповідача укладати спірний договір на експлуатацію газорозподільної системи та її об'єктів або визнавати його укладеним. Оскільки укладення спірного договору для сторін не є обов'язковим (у розумінні ч. 3 ст. 179 Господарського кодексу України), а сторони не заключали жодних попередніх домовленостей щодо його укладення та не погодили всі істотні умови договору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийняте місцевим господарським судом з неправильним застосуванням норм матеріального права та підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись статтями 232, 233, 240, 269, 270, 271, 273, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "По газопостачанню та газифікації "Черкасигаз" на рішення Господарського суду Черкаської області від 25.09.2017 у справі №925/916/17 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 25.09.2017 у справі №925/916/17 скасувати.

3. Прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з публічного акціонерного товариства «Національна компанія «Нафтогаз України» в особі філії «Центр метрології та газорозподільних систем» публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код ВП 26025552, 04116, м. Київ, вул. Шолуденка, буд. 1) на користь публічного акціонерного товариства «По газопостачанню та газифікації «Черкасигаз» (код ЄДРПОУ 03361402, 18000, м. Черкаси, вулиця Максима Залізняка, 142) 1 760, 00 (одну тисячу сімсот шісдесят ) грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

5. Матеріали справи №925/916/17 повернути до Господарського суду Черкаської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст.ст. 286-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя Г.В. Корсакова

Судді І.А. Іоннікова

К.В. Тарасенко