Постанова

Іменем України

10 травня 2018 року

м. Київ

справа № 760/15623/15-ц

провадження № 61-2210св18

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Висоцької В. С.,

суддів: Лесько А. О., Мартєва С. Ю. (суддя-доповідач), Фаловської І. М., Штелик С.П.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_3,

представник позивача - ОСОБА_4,

відповідач - приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Арсенал Страхування»,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» на рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 28 січня 2016 року у складі судді Лазаренко В. В. та рішення Апеляційного суду міста Києва від 6 квітня 2016 року у складі колегії суддів: Панченка М. М., Побірченко Т. І., Барановської Л. В.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 4 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» касаційні скарги (подання) на судові рішення у цивільних справах, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, передаються до Касаційного цивільного суду та розглядаються спочатку за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У серпні 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» (далі - ПрАТ «СК «Арсенал Страхування») про виплату страхового відшкодування.

Позов мотивовано тим, що 28 лютого 2014 року між нею та відповідачем було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № 70/14-Т/Ц5, за яким було застраховано її майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом Ford Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_1, зі строком дії договору з дати надходження першого страхового платежу до 27 лютого 2015 року та з розміром відповідальності страховика в сумі 135 990 грн.

За умовами вказаного договору відповідач взяв на себе зобов'язання компенсувати їй прямі збитки, які є наслідком настання певних подій за страховими ризиками, що наведені у пункті 22.2 договору, які носять ознаки ймовірності та випадковості.

10 січня 2015 року на автодорозі Круглик-Іванковичі Києво-Святошинського району Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю належного позивачу транспортного засобу Ford Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_1, під її керуванням, у результаті якої транспортний засіб був пошкоджений.

13 січня 2015 року позивач звернулася до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування.

З метою визначення розміру збитків, завданих ОСОБА_3 у результаті пошкодження транспортного засобу, між нею та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_5 було укладено договір № 3169 про проведення експертної оцінки.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку від 24 лютого 2015 року № 3169, складеного спеціалістом ОСОБА_5, вартість матеріального збитку, завданого їй у результаті пошкодження транспортного засобу Ford Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, склала 96 037,63 грн.

Листом від 19 березня 2015 року № 1903/1 товариство з обмеженою відповідальністю «Автогарант АВ» (далі - ТОВ «Автогарант АВ») повідомило відповідача, що сума ремонту автомобіля згідно з рахунком-фактурою від 19 березня 2015 року № ККК00001612/ККС00001718 складає 91 866,29 грн, є остаточною і не буде змінена за будь-яких обставин.

Рішенням Солом'янського районного суду м. Києва від 28 січня 2016 року позов задоволено.

Стягнуто з ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на користь ОСОБА_6 суму страхового відшкодування в розмірі 91 866 грн 29 коп.

Стягнуто з ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» на користь держави судовий збір у сумі 918 грн 66 коп.

Рішення мотивоване тим, що відповідно до умов договору страхування та вимог закону дорожньо-транспортна пригода, яка відбулася 10 січня 2015 року, є страховим випадком, сума збитків, завданих позивачу, не перевищує страхової суми, визначеної умовами договору, а тому позовні вимоги ОСОБА_3 про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 91 866 грн 29 коп. є обґрунтованими. Доводи представників відповідача про те, що у цьому випадку необхідно застосовувати пункт 31.5 договору страхування, є непереконливим та такими, що не можуть бути прийнятими до уваги з огляду на їх недоведеність, а рахунок від 24 січня 2015 року № 1019530,виставлений товариством з обмеженою відповідальністю «Віннер Автомотів», яке є офіційним дилером Ford, згідно з яким вартість запчастин та робіт необхідних для ремонту транспортного засобу Ford Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_1, складає 181 435,99 грн, є сумнівним з огляду на розходження у вартості збитків фактично в два рази.

Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 6 квітня 2016 року змінено рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 28 січня 2016 року в частині мотивування, а в решті рішення залишено без змін.

Рішення суду апеляційної інстанції мотивоване тим, що з урахуванням пункту 31.5 договору страхування, автомобіль позивача є фізично знищеним (оскільки вартість відновлення пошкодженого транспортного засобу (181 435,99 грн) перевищує різницю між страховою сумою (135 990 грн) та вартістю залишків транспортного засобу (173 000 грн), колегія суддів, відповідно до пункту 27.22 договору страхування дійшла висновку, що розмір страхового відшкодування, який належить до виплати позивачу, слід вираховувати за таким розрахунком: 377 915,01 грн - 173 000 грн - 6 799,5 грн - 11 843,08 = 174 429 грн 35 коп. Оскільки позивач просить стягнути страхову виплату лише у розмірі 91 866,29 грн, що охоплюється лімітом страхової відповідальності відповідача (135 990 грн), колегія суддів вважала за необхідне стягнути саме цю суму на користь позивача.

У касаційній скарзі, поданій у квітні 2016 року до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» просить скасувати судові рішення, ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційним судом помилково при розрахунку страхового відшкодування застосовано формулу, яка вказана у статті 30 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», що не поширюється на ці правовідносини. Помилково змінено формулу розрахунку страхового відшкодування, яка була застосована страховою кампанією та за основу розрахунку замість страхової суми (пункт 27.8.2 договору страхування) взято інше значення. Також пропорційна система страхування не може бути застосована під час розрахунку цього страхового відшкодування, оскільки під час укладення договору страхування страхова сума відповідала дійсній вартості майна на момент страхування, а в звіті, на який посилався апеляційний суд, вказано дійсну вартість автомобіля на момент пошкодження.

Відзив на касаційну скаргу не надходив.

Відповідно до статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 21 червня 2017 року справу призначено до судового розгляду.

12 січня 2018 року цивільна справа надійшла до Верховного Суду.

За змістом частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Частиною першою статті 400 ЦПК України передбачено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.

Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.

Відповідно до статті 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про страхування» добровільне страхування - це страхування, яке здійснюється на основі договору між страхувальником і страховиком. Загальні умови і порядок здійснення добровільного страхування визначаються правилами страхування, що встановлюються страховиком самостійно відповідно до вимог цього Закону. Конкретні умови страхування визначаються при укладенні договору страхування відповідно до законодавства.

Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про страхування» страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Статтею 16 Закону України «Про страхування» визначено, що договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Суд установив, що 28 лютого 2014 року між ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» і ОСОБА_3 укладено договір добровільного страхування наземного транспорту, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать закону і пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом та іншим майном, а саме: Ford Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_1, 2013 року випуску.

Страховими ризиками за вказаним договором є, в тому числі, збитки внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Страхова сума за договором добровільного страхування наземного транспорту від 28 лютого 2014 року становить 135 990 грн, а розмір франшизи при повній загибелі застрахованого автомобіля становить 6 799,50 грн.

10 січня 2015 року на автодорозі Круглик - Іванковичі Києво-Святошинського району Київської області сталася дорожньо-транспортна пригода, за участю належного ОСОБА_3 транспортного засобу Ford Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_1, під її керуванням, у результаті якої транспортний засіб був пошкоджений.

13 січня 2015 року позивач звернулася до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування.

Авторизованою станцією технічного обслуговування є та станція технічного обслуговування (далі - СТО), яка уповноважена здійснювати ремонт та обслуговування транспортного засобу певної марки, згідно з вимогами заводу-виробника за цінами офіційного дилера (пункт 27.11.1 договору страхування).

Компанія ТОВ «Автогарант АВ» є офіційним дилером з продажу та сервісного обслуговування автомобілів Ford.

Представниками відповідача надано суду рахунок від 24 січня 2015 року № 1019530 товариства з обмеженою відповідальністю «Віннер Автомотів», яке є офіційним дилером Ford, за яким вартість запчастин та робіт, необхідних для ремонту транспортного засобу Ford Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_1, складає 181 435,99 грн, а також копію зобов'язуючої пропозиції (результатів онлайн аукціону), за якою вартість придатних залишків пошкодженого транспортного засобу за найвищою ціною визначена у розмірі 173 000,00 грн.

ОСОБА_3 звернулася до фізичної особи - підприємця ОСОБА_5, що діє підставі сертифіката суб'єкта оціночної діяльності № 8943-09, з яким уклала договір про проведення експертної оцінки.

Звітом про оцінку вартості матеріального збитку від 24 лютого 2015 року № 3169, складеного спеціалістом ОСОБА_5, визначено, що вартість матеріального збитку, завданого позивачу в результаті пошкодження транспортного засобу Ford Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_1, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, розрахованого як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складових КТЗ та величини ВТВ складає 96 037,63 грн.

Листом від 19 березня 2015 року № 1903/1 ТОВ «Автогарант АВ» повідомив відповідача, що сума ремонту автомобіля марки Ford Fiesta, державний номерний знак НОМЕР_1, згідно з рахунком фактурою від 19 березня 2015 року № ККК00001612/ККС00001718 складає 91 866,29 грн, є остаточною і не буде змінена за будь-яких обставин.

У повідомленні ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» від 21 квітня 2015 року зазначено, що розрахунок страхового відшкодування позивачу зроблено відповідно до умов пунктів 31.5, 27.8 та 27.8.2 договору страхування за правилами повної конструктивної загибелі транспортного засобу, оскільки вартість відновлювального ремонту - 181 435,99 грн, що перевищує 75 % дійсної вартості автомобіля на момент укладення договору страхування, за формулою: 135 990,00-11 843,08-173 000,00-6 799,55 складатиме -55 652,58 грн, де: 135 990,00 грн - дійсна вартість транспортного засобу на момент укладення договору, 11 843,08 грн - сума знецінення транспортного засобу за період страхування, 173 000,00 грн - вартість залишків автомобіля, визначена шляхом використання системи онлайн-аукціону товариства з обмеженою відповідальністю «Аудатекс Україна», та 6 799,55 грн - франшиза за ризиком «Повна загибель» (а. с. 32).

Розрахунок відповідачем було проведено з урахуванням взятої вихідної величини для обчислення страхового відшкодування при повній загибелі транспортного засобу - визначеної у договорі страхової суми, у зв'язку із чим у кінцевому результаті страхове відшкодування становить від'ємне значення, та ПрАТ «СК «Арсенал Страхування» вказує на відсутність правових підстав для виплати коштів на користь позивача.

Пунктом 7 договору добровільного страхування наземного транспорту від 28 лютого 2014 року передбачено, що одним із страхових ризиків зазначена дорожньо-транспортна пригода.

Пунктом 17 укладеного між сторонами договору визначено, що умовами виплати страхового відшкодування є складання кошторису збитків на базі авторизованої станції технічного обслуговування.

Пункт 27.8 вказаного договору передбачає, що при повній загибелі транспортного засобу (пункт 31.5 договору) страхувальник має право звернутися до страховика із заявою про відмову від своїх прав на застрахований транспортний засіб на користь страховика з метою отримання страхового відшкодування в повному обсязі. Страховик в кожному конкретному випадку залишає на власний розгляд вирішення питання про прийняття відмови страхувальника від застрахованого транспортного засобу.

Пунктом 31.5 договору добровільного страхування наземного транспорту передбачено, що повна загибель транспортного засобу - це випадок, коли вартість відновлення пошкодженого транспортного засобу перевищує 75 % його дійсної вартості на момент укладення договору. Вартість залишків транспортного засобу визначається шляхом вивчення попиту та пропозицій на ринку щодо таких залишків (зокрема: онлайн-аукціон з продажу автомобілів (товариство з обмеженою відповідальністю «Україно-Польське підприємство «Автоонлайн-Україна») або шляхом експертної оцінки (у випадку відсутності попиту/пропозиції на ринку).

Відповідно до пункту 27.8.2 вказаного договору у випадку відмови страховика задовольнити заяву страхувальника про відмову від прав на застрахований транспортний засіб при повній загибелі (відсутності такої заяви та/або відмови страхувальника від передачі права власності на пошкоджений транспортний засіб страховику) страхове відшкодування сплачується в розмірі страхової суми (з урахуванням умов пункту 27.23 договору) за вирахуванням суми знецінення транспортного засобу за період страхування (розділ 13 та пункт 31.7 договору), вартості залишків транспортного засобу та встановленої згідно з розділом 12 договору франшизи.

За змістом пункту 27.23 укладеного між сторонами договору добровільного страхування наземного транспорту від 28 лютого 2014 року у випадку, коли за згодою страховика та страхувальника (вигодонабувача) страхове відшкодування сплачується іншим способом, ніж перерахування на СТО, сума податку на додатну вартість відшкодовується в складі страхового відшкодування, виключно, за умови надання страхувальником документів, які підтверджують факт оплати за відновлювальний ремонт транспортного засобу (надання послуг та/або товарів), виконаний організацією, що є платником вказаного податку. У випадку, коли страхове відшкодування сплачується страхувальнику (вигодо набувачу) шляхом перерахування на рахунок СТО, сума податку на додану вартість відшкодовується в складі страхового відшкодування, за умови, що СТО (організація, яка здійснила відновлювальний ремонт транспортного засобу (надала послуги та/або товари) є платником вказаного податку.

При цьому пунктом 27.22 договору страхування передбачено, що у разі, коли за результатами експертизи при настанні страхового випадку виявиться, що страхова сума на момент укладання цього договору становить певну частку дійсної вартості транспортного засобу на момент укладання договору, яку розрахував експерт (тобто страхова сума менше дійсної вартості), страхове відшкодування виплачується у такій же частці від визначених по страховій події збитків (пропорційна система відповідальності). При цьому франшиза вираховується після застосування вказаної умови пропорційності до визначених згідно з пунктами 27.10, 27.11 договору збитків. Якщо виявиться, що страхова сума більше, ніж дійсна вартість транспортного засобу на момент укладання договору, яку розрахував експерт, страхове відшкодування виплачується в межах розрахованої експертом дійсної вартості згідно з умовами цього договору.

Зокрема, пунктом 27.22.2 договору страхування визначено, що страхове відшкодування при повній загибелі транспортного засобу (пункт 31.5 договору) сплачується у розмірі дійсної вартості транспортного засобу на момент укладання договору за вирахуванням суми знецінення транспортного засобу за період страхування (розділ 13 та пункт 31.7 договору), вартості залишків транспортного засобу та встановленої згідно з розділом 12 договору франшизи.

Апеляційний суд припустив, що дійсна вартість транспортного засобу на момент укладення договору (страхова сума) становить 135 990 грн; вартість відновлювального ремонту автомобіля позивача становить 181 435 грн 99 коп. (виходячи з рахунку (кошторису) від 24 січня 2015 року № 1019530, виконаного спеціалізованим підприємством «Віннер Автомотів»); залишкова вартість пошкодженого автомобіля визначена шляхом використання системи онлайн-аукціону товариства з обмеженою відповідальністю «Аудатекс Україна» - 173 000 грн.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що автомобіль позивача є фізично знищеним, оскільки вартість відновлення пошкодженого транспортного засобу перевищує різницю між страховою сумою та вартістю залишків транспортного засобу. При розрахунку розміру страхового відшкодування апеляційний суд виходив із ринкової вартості транспортного засобу на час укладення договору страхування (377 915,01 грн).

Разом з тим апеляційний суд не взяв до уваги, що у звіті № 3169 зазначено, що 377 915,01 грн - це ринкова вартість транспортного засобу на момент пошкодження, не надав належної оцінки умовам договору страхування, не встановив дійсної вартості транспортного засобу на час укладення договору страхування та не визначив розміру страхового відшкодування виходячи з умов договору страхування.

Відповідно до пунктів 1 і 2 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів, або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

Оскільки суд касаційної інстанції позбавлений процесуальної можливості встановлювати нові обставини, що не були встановлені судами попередніх інстанції та вирішувати питання достовірності або недостовірності того чи іншого доказу, а тому справу необхідно передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 402, 409, 411, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Арсенал Страхування» задовольнити частково.

Рішення Апеляційного суду міста Києва від 6 квітня 2016 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий В. С. Висоцька Судді: А. О. Лесько С. Ю. Мартєв І. М. Фаловська С. П. Штелик