ПОСТАНОВА

Іменем України

11 травня 2018 року

Київ

справа №296/1628/15-а

адміністративне провадження №К/9901/1653/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого судді (судді-доповідача) - Данилевич Н.А.,

суддів: Бевзенка В. М.,

Шарапи В.М.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Виконавчого комітету Житомирської міської ради

на постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 22 квітня 2015 року (головуючий суддя - Адамович О.Й. )

та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року (головуючий суддя - Іваненко Т.В., судді: Зарудяна Л.О., Кузьменко Л.В.) у справі

за позовом ОСОБА_3, ОСОБА_4 до Виконавчого комітету Житомирської міської ради про часткове визнання протиправним та часткове скасування рішення,-

в с т а н о в и в :

І. ІСТОРІЯ СПРАВИ.

Короткий зміст позовних вимог.

1. ОСОБА_3 (далі - позивач -1) та ОСОБА_4 (далі - позивач 2) звернулися до суду з адміністративним позовом до Виконавчого комітету Житомирської міської ради (далі - відповідач ), в якому просили:

1.1. - визнати протиправним та скасувати рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради № 537 від 23.07.2008 року;

1.2. - визнати протиправним та скасувати п.3 додатку до рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради № 537 від 23.07.2008 року в частині включення квартири АДРЕСА_1, яка є їхнім постійним місцем проживання, до фонду житла для тимчасового проживання громадян.

Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій.

2. Постановою Корольовського районного суду м. Житомира від 22 квітня 2015 року, яку залишено без змін ухвалою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року, адміністративний позов задоволено в повному обсязі:

2.1. - визнано протиправним та скасовано рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради № 537 від 23.07.2008 року (п.3 додатку до рішення) в частині включення квартири АДРЕСА_1, яка є постійним місцем проживання ОСОБА_5, ОСОБА_4, до фонду житла для тимчасового проживання громадян.

Вказані рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що підстави для включення спірної квартири до фонду житла для тимчасового проживання були відсутні, оскільки вказана квартира не була вільною.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та відзиву (заперечень).

3. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, вважає їх незаконними та необґрунтованими, просить рішення судів попередніх інстанцій скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволені позову відмовити повністю.

4. В обґрунтування поданої касаційної скарги відповідач вказує на те, що ОСОБА_3 та її сім`ї не було видано ордер на квартиру АДРЕСА_1, рішення виконавчого комітету Житомирської міської ради про надання їй цієї квартири не приймалось, що, на думку скаржника, свідчить про те, що оскаржуване рішення Виконавчого комітету Житомирської міської ради № 537 від 23.07.2008 року було прийнято відповідно до вимог чинного законодавства України.

ІІ. ДЖЕРЕЛА ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ.

5. Конституція України

5.1. Частина 2 статті 19 Конституції України: органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

5.2. Статтею 47 Конституції України визначено, що кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

6. Житловий кодекс України

6.1. Згідно ст.ст.132-1, 132-2 Житлового кодексу України, до жилих приміщень з фондів житла для тимчасового проживання відносяться жилі приміщення, пристосовані для тимчасового проживання громадян, які не мають або втратили постійне місце проживання. При цьому формування фондів житла для тимчасового проживання здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

7. Порядок формування фондів житла для тимчасового проживання і Порядок надання, користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 року № 422 (далі - Порядок).

7.1. Відповідно до п.4 Порядку, фонди житла для тимчасового проживання формуються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, Київською і Севастопольською міськдержадміністраціями шляхом: будівництва нового житла; реконструкції існуючих житлових будинків та гуртожитків, а також переобладнання нежитлових будинків у житлові; передачі житла у комунальну власність; придбання житла. До фондів житла для тимчасового проживання можуть бути включені тільки вільні житлові приміщення.

ІІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ.

8. Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги, Верховний Суд виходить з наступного.

9. Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивач з 02 липня 2001 року проживає в АДРЕСА_1. За весь час проживання у вказаній квартирі позивач здійснює всі зобов'язання наймача цього житла, а саме: утримує це житло, здійснює його ремонт, вносить плату за користування цим житлом та сплачує комунальні послуги.

10. Окрім того, рішенням виконавчого комітету Житомирської міської ради від 19 грудня 2012 року №546 позивачу надано дозвіл на постійну реєстрацію у вказаній квартирі.

11. Враховуючи наведене, колегія суддів Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанції, що відповідачем не було дотримано встановленого законодавством Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання, оскільки спірна квартира не була вільною.

12. Верховний Суд не встановив неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень і погоджується з висновками суду апеляційної інстанції у справі, якими доводи скаржника відхилено.

13. Оцінюючи доводи касаційної скарги, колегія суддів виходила з того, що всі доводи сторін були перевірені та проаналізовані судами першої та апеляційної інстанції, їм було надано належну правову оцінку. Жодних підстав для скасування рішення судів попередніх інстанцій в касаційній скарзі не зазначено.

14. Відповідно до частин першої - третьої статті 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

15. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення першої та (або) апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

16. Частиною першою статті 350 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

17. Колегія суддів касаційної інстанції вважає викладені в касаційній скарзі доводи безпідставними, а висновки судів першої та апеляційної інстанцій - правильними, обґрунтованими, та такими, що відповідають нормам матеріального та процесуального права, з огляду на що і підстави для зміни оскаржуваних судових рішень відсутні.

18. Керуючись статтями 341, 343, п.1ч.1.ст.349, 350, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, -

П О С Т А Н О В И В :

19. Касаційну скаргу Виконавчого комітету Житомирської міської ради - залишити без задоволення.

20. Постанову Корольовського районного суду м. Житомира від 22 квітня 2015 року та ухвалу Житомирського апеляційного адміністративного суду від 26 травня 2015 року - залишити без змін.

21. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не оскаржується.

Суддя-доповідач Н.А. Данилевич

Судді В.М. Бевзенко

В.М. Шарапа