У Х В А Л А
8 травня 2018 року
м. Київ
Справа № 727/8505/15-ц
Провадження № 14-180 цс 18
ВеликаПалата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача - Гудими Д. А.,
суддів: Антонюк Н. О., Бакуліної С. В., Британчука В. В., Данішевської В. І., Князєва В. С., Лобойка Л. М., Лященко Н. П., Прокопенка О. Б., Рогач Л. І., Саприкіної І. В., Ситнік О. М., Уркевича В. Ю., Яновської О. Г.
ознайомилася з матеріалами справи за позовом ОСОБА_3 (далі також - позивач) до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра» (далі також - уповноважена особа Фонду), Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (далі також - Фонд) про захист прав споживача та стягнення недоданих за договором строкового банківського вкладу коштів,
за касаційною скаргою позивача на ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 8 червня 2016 року та
в с т а н о в и л а:
23 жовтня 2015 року позивач звернулася до суду з вимогою стягнути на її користь з Фонду кошти за договором строкового банківського вкладу включно з відсотками у сумі 40 666,00 грн.
Позов мотивовано тим, що 1 грудня 2014 року позивач і Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра» (далі також - ПАТ «КБ «Надра») уклали договір № 2077580 строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформлений у рамках пакету послуг «Новий ПУ «Базовий», відповідно до умов якого позивач передала банку кошти у сумі 8 000 доларів США.
9 січня 2015 року позивач вирішила розірвати вказаний договір, але повернути вклад не змогла у зв'язку з відсутністю готівкових коштів у банку. Того ж дня позивач уклала з ПАТ «КБ «Надра» договір № 2100925 строкового банківського вкладу (депозиту) без поповнення, оформлений у рамках пакету послуг «Новий ПУ «Базовий» і передала банку кошти у сумі 6 000 доларів США. Датою повернення вкладнику решти 2 000 доларів США сторони визначили 9 лютого 2015 року.
6 лютого 2015 року у ПАТ «КБ «НАДРА»запроваджено тимчасову адміністрацію.
Станом на 6 лютого 2015 року у позивача на поточному рахунку знаходилося 1 859,95 доларів США, а на депозитному рахунку - 6 027,87 доларів США.
Оскільки ПАТ «КБ «НАДРА» було учасником Фонду, то відшкодування коштів, які знаходилися на вказаних рахунках, відбулося 5 травня 2015 року через Публічне акціонерне товариство «Укрсоцбанк».
Починаючи з 4 квітня 2014 року, до 30 березня 2015 року включно офіційний курс гривні до іноземних валют і курс банківських металів встановлювався близько 14 год. 00 хв. поточного робочого дня, внаслідок чого протягом такого дня діяли два офіційні курси (до та після встановлення).
Позивач зазначала, що офіційний курс гривні до долара США, встановлений Національним банком України (далі також - НБУ) з 14 год. 00 хв. 5 лютого 2015 року, діяв до 14 год. 00 хв. наступного робочого дня і становив 1 799,9763 грн за 100 доларів США. Тоді як офіційний курс гривні до долара США, встановлений НБУ з 14 год. 00 хв. 6 лютого 2015 року і який діяв до 14 год. 00 хв. наступного робочого дня, становив 2 313,0580 грн за 100 доларів США.
Позивач скаржилася на те, що банк виплатив їй відшкодування як вкладнику за курсом, що діяв 6 лютого 2015 року до 14 год. 00 хв. і становив 1 799,9763 грн за 100 доларів США, хоча мав застосовуватися курс, що діяв 6 лютого 2015 року після 14 год. 00 хв. і становив 2 313,0580 грн за 100 доларів США.
5 лютого 2016 року Шевченківський районний суд м. Чернівці ухвалою залучив до участі у справі в якості співвідповідача Фонд.
1 квітня 2016 року Шевченківський районний суд м. Чернівці ухвалив рішення, яким позов задовольнив частково: стягнув з Фонду недоотримані позивачем кошти у розмірі 40 466 грн 39 коп.; у задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що офіційний курс гривні до іноземних валют і банківських металів встановлюється один раз на день, близько 14 год. 00 хв. поточного дня. Враховуючи те, що 6 лютого 2015 року офіційний курс гривні до долара США становив 2 313,0580 грн за 100 доларів США, суд першої інстанції дійшов висновку, що саме цей курс мав бути застосований для виплати коштів позивачу за вкладом в іноземній валюті. Вирішуючи питання про юрисдикцію спору, суд першої інстанції керувався висновками Верховного Суду України, сформульованими у постанові від 7 жовтня 2015 року у справі № 6-1521 цс 15 і вважав, що позивач звернулася з позовом до суду з вимогою стягнути недодані кошти за договором строкового банківського вкладу на підставі пункту 5 статті 2 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». На думку суду першої інстанції, зазначені у позові правовідносини за своїм характером є цивільно-правовими, а уповноважена особа Фонду виступає у них як сторона цивільно-правового спору, не здійснюючи владних повноважень.
8 червня 2016 року Апеляційний суд Чернівецької області постановив ухвалу, якою скасував рішення суду першої інстанції, а провадження у справі закрив з підстав, передбачених пунктом 1 частини першої статті 205 Цивільного процесуального кодексу (далі також - ЦПК) України.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що спір слід розглядати за правилами Кодексу адміністративного судочинства (далі також - КАС) України, оскільки Фонд є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, а спори у цих відносинах є публічно-правовими.
У червні 2016 року позивач звернулася до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ із касаційною скаргою на ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 8 червня 2016 року.
Касаційна скарга мотивована тим, що між позивачем і відповідачами виникли цивільно-правові відносини, оскільки позовна вимога стосувалася стягнення недоданих коштів за договором строкового банківського вкладу на підставі пункту 5 статті 26 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Позивач зазначила, що у спірних правовідносинах Фонд виступає як сторона цивільно-правового спору, не здійснюючи владних управлінських функцій.
6 вересня 2016 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою відкрив провадження у справі.
4 жовтня 2016 року Фонд подав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких, зокрема, звернувся до частини першої статті 17 КАС України, пункту 25 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів», а також до Інформаційного листа Вищого адміністративного суду України № 992/11/14/14-14 від 25 липня 2014 року. Вважає, що оскільки Фонд є спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та мають розглядатися за правилами КАС України.
Стверджує, що, як і спори за вимогами до Фонду, так і спори за вимогами до уповноваженої особи Фонду, повинні розглядатися за правилами КАС України. На думку Фонду, ані уповноважена особа Фонду, ані сам Фонд не можуть виступати у спорі з позивачем як сторони цивільно-правового спору, оскільки відповідно до приписів спеціального Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» вони здійснюють владні повноваження у сфері гарантування вкладів фізичним особам, зокрема вчиняють дії та приймають рішення в межах повноважень, визначених чинним законодавством.
29 грудня 2016 року Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою призначив справу до судового розгляду.
15 грудня 2017 року розпочав роботу Верховний Суд і набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 3 жовтня 2017 року, яким ЦПК України викладений у новій редакції.
11 квітня 2018 року Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Відповідно до частини шостої статті 403 ЦПК України справа підлягає передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду у всіх випадках, коли учасник справи оскаржує судове рішення з підстав порушення правил предметної чи суб'єктної юрисдикції.
З огляду на те, що позивач оскаржує рішення Апеляційного суду Чернівецької області від 8 червня 2016 року з підстав порушення ним правил предметної юрисдикції, Велика Палата Верховного Суду приймає справу до розгляду.
Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
З огляду на вказане справа розглядатиметься Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами та без проведення судового засідання (у письмовому провадженні).
Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
Керуючись частиною тринадцятою статті 7, частиною першою статті 402, частиною шостою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
у х в а л и л а :
1. Прийняти до розгляду справу за позовом ОСОБА_3 до уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про захист прав споживачів і стягнення коштів за договором строкового банківського вкладу за касаційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Апеляційного суду Чернівецької області від 8 червня 2016 року.
2. Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами на 6 червня 2018 року у приміщенні Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. Пилипа Орлика, 8.
3. Надіслати учасникам справи копії цієї ухвали для відома.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач Д. А. ГудимаСудді:Н. О. АнтонюкО. Б. Прокопенко С. В. БакулінаЛ. І. Рогач В. В. БританчукІ. В. Саприкіна В. І. ДанішевськаО. М. Ситнік В. С. КнязєвВ. Ю. Уркевич Л. М. ЛобойкоО. Г. Яновська Н. П. Лященко
