-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
_________________________________________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
21.12.09 Справа № 23/58
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого –судді - О.Л. Мирутенко
суддів - Г.М. Гнатюк
- Н.М. Кравчук
Розглянувши апеляційну скаргу ВАТ «Укрнафта»
на рішення господарського суду Львівської області від 15.09.2009 року.
у справі № 23/58
за позовом: Львівської міської ради
до : ВАТ «Укрнафта»
про: спонукання до виконання ухвали шляхом укладення договору оренди
за зустрічним позовом: ВАТ «Укрнафта»
до: Львівської міської ради
про: спонукання до укладення договору оренди
З участю представників :
від позивача – Бекесевич Ю.В. –представник (довіреність №1.7 вих-21 від 14.01.2009р.)
від відповідача – Гульоватий Ю.В. –представник (довіреність №юр-58/д від 20.01.2009р.)
Встановив :
Рішенням господарського суду Львівської області від 15.09.2009р., суддя Бортник О.Ю., первісний та зустрічний позов було задоволено частково. Визнано укладеним між Львівською міською радою та ВАТ «Укрнафта»з дня його державної реєстрації договір оренди землі в редакції міської ради. У задоволенні решти позовних вимог за первісним та зустрічним позовами було відмовлено. Стягнуто з ВАТ “Укрнафта” на користь Львівської міської ради 42,5 грн. державного мита та 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
З даним рішення не погодився відповідач за зустрічним позовом - ВАТ «Укрнафта»і оскаржив його в апеляційному порядку оскільки вважає, що воно винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема, що судом першої інстанції неправильно застосовані норми закону, що регулюють момент укладення договору.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 15.09.2009р. у справі №23/58 без змін, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, Львівською міською радою 29.05.2008 р. було винесено ухвалу № 1845 “Про користування ВАТ “Укрнафта” земельною ділянкою на вул. Княгині Ольги, 118”. Вказаною ухвалою міська рада, розглянувши звернення відповідача за первісним позовом, ухвалила передати ВАТ “Укрнафта” земельну ділянку площею 0,1104 га на вул. Княгині Ольги, 118 в оренду терміном на 10 років для обслуговування автозаправної станції. Зобов'язала ВАТ “Укрнафта” у місячний термін укласти з Львівською міською радою договір оренди земі.
На спірній земельній ділянці розташоване нерухоме майно (автозаправна станція), яке належить на праві власності ВАТ Укрнафта”, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії СВС № 368876. Згідно з довідкою № 13391/05 з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, поданою представником відповідача за первісним позовом, ВАТ “Укрнафта” належить до підприємств приватної форми власності.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” акти міської ради, прийняті в межах наданих їй повноважень, є обов'язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.
Керуючись вказаною нормою закону Львівська міська рада звернулась до ВАТ “Укрнафта” з пропозицією укласти договір оренди вищезгаданої земельної ділянки.
В зв’язку з ухиленням відповідача укласти договір оренди Львівська міська рада звернулась до суду з позовом зобов’язати ВАТ “Укрнафта” укласти з міською радою договір оренди землі в редакції міської ради.
Відповідач - ВАТ “Укрнафта” подало до суду зустрічний позов про укладення договору оренди на їх умовах, а саме вважати його укладеним з 30.05.2008р.
Підставою свого позову ВАТ “Укрнафта” вважає ті обставини, що спірний договір має поширювати свою дію на правовідносини з фактичного використання земельної ділянки.
Відповідно до ч. 1 ст. 124, ч. 5 ст. 126 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки, у разі продажу права оренди, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.
Згідно вимог ст. 649 ЦК України, ст. 187 ГК України розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування та в інших випадках, встановлених законом, вирішуються судом. Розбіжності, що виникли між сторонами при укладенні договору не на підставі правового акта органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, можуть бути вирішені судом у випадках, встановлених за домовленістю сторін або законом.
Відповідно до норм ч. 3 ст. 640 ЦК України, ч. 1 ст. 290 ГК України, ч. 1 ст. 124, ст. 125, ч. 5 ст. 126 ЗК України договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації. Право оренди землі виникає на підставі договору оренди з моменту його державної реєстрації.
При цьому, згідно з ч. 7 ст. 180 ГК України строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. На зобов'язання, що виникли у сторін до укладення ними господарського договору, не поширюються умови укладеного договору, якщо договором не передбачено інше. Строк дії договору згідно з ст. 180 ЦК України є істотною умовою договору. Відповідно до ст.ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, зокрема строку його дії.
Умови договору оренди можуть поширюватись на зобов'язання сторін, що виникли до його укладення, лише за умови досягнення сторонами договору згоди з цього питання. Якщо такої згоди сторонами не досягнуто, то договір вважається укладеним і орендні правовідносини виникають з моменту, встановленого законом. У даному випадку –з моменту державної реєстрації договору оренди землі.
На момент звернення позивача за первісним позовом до ВАТ “Укрнафта” з пропозицією укласти спірний договір і на момент подачі первісного позову до суду нормами ч. 2 ст. 290 ГК України (виключена згідно із Законом України № 1509-VІ від 11.06.2009 р.) оренда земельної ділянки без договору, укладеного в письмовій формі, посвідченого нотаріально та зареєстрованого в установленому законом порядку, не допускалась. З огляду на викладене, за відсутності існування орендних правовідносин між сторонами з 30.05.2009 р., були відсутні й підстави для сплати згідно з умовами договору орендної плати, починаючи з 30.05.2008 р. Крім цього, згідно з п. 6 Рішення Львівської міської ради № 650 від 01.08.2003 р. “Про розмір плати за сервітутне землекористування, відшкодування втрат від недоотримання коштів за використання земель у м. Львові” втрати від недоотримання коштів за користування ділянкою з моменту прийняття рішення (ухвали) і до часу видачі документа на землекористування сплачуються користувачем Львівській міській раді на підставі окремої угоди.
Відповідно до норм ст.ст. 125, 126 ЗК України, статті 1 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", ст. 18, ч. 1 ст. 20 Закону України “Про оренду землі” та п. 2 Порядку державної реєстрації договорів оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 1998 р. № 2073 будь-які дії особи, які свідчать про фактичне використання не наданої їй земельної ділянки чи намір використовувати земельну ділянку до встановлення меж у натурі (на місцевості), до одержання документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та його державної реєстрації вважаються самовільним зайняттям земельної ділянки. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права. Укладений договір оренди землі підлягає державній реєстрації. Державна реєстрація договорів оренди є офіційним визнанням і підтвердженням державою факту виникнення або припинення права оренди земельних ділянок.
Позивач у п. 43 запропонованого ним проекту договору передбачив набрання чинності цим договором з моменту його державної реєстрації. Враховуючи наведене, з огляду на надане суду ч. 2 ст. 187 ГК України право своїм рішенням визначати день укладення відповідного господарського договору, суд визнав за доцільне вважати спірний договір оренди землі укладеним лише з дня його державної реєстрації у встановленому законом порядку.
Спір у справі як щодо первісного так і щодо зустрічного позову виник з мотивів недосягнення сторонами згоди щодо дійсного строку оренди земельної ділянки (з 30.05.2008 р., чи з моменту укладення договору) та періоду часу, за який слід сплачувати орендну плату (з 30.05.2008 р., чи з моменту укладення договору). Саме з цих підстав сторони у справі відмовлялись укладати запропоновані одна одній договори оренди земельної ділянки, які за винятком змісту розділу “Строк дії договору”, містять тотожні умови.
За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що первісний позов підлягає задоволенню в частині визнання укладеним між Львівською міською радою та ВАТ «Укрнафта»з дня його державної реєстрації договору оренди землі в редакції міської ради, а зустрічний позов підлягає задоволенню частково, в частині, яка не суперечить задоволеним позовним вимогам за первісним позовом.
Суд першої інстанції правомірно відхилив позовні вимоги Львівської міської ради в частині того, що договір оренди землі укладається ВАТ “Укрнафта” в особі начальника відділу реалізації нафтопродуктів у Львівській області ОСОБА_4, що діє на підставі доручення від 20.06.2008 р., зареєстрованого в реєстрі за № 3938. У матеріалах справи відсутні та позивачем за первісним позовом на вимоги суду не подані докази, які б підтверджували право ОСОБА_4 діяти від імені ВАТ “Укрнафта” і укладати договори оренди землі, оскільки довіреність від 20.06.2008 р. за № 3938 діяла до 30.06.2009 р.
Крім цього, як вбачається з проекту договору оренди землі, розробленого Львівською міською радою, зустрічного позову та усіх, наявних у матеріалах справи, пояснень ВАТ “Укрнафта”, сторони погоджуються, що договір оренди діє до 29 травня 2018 року. Враховуючи викладене, а також те, що договір є укладеним з моменту його державної реєстрації, суд визнав необгрунтованим і суперечливим пложення п. 8 договору, запропонованого Львівською міською радою, в частині визначення того, що договір укладено на 10 (десять) років до 29 травня 2018 р. Місцевий господарський суд обгрунтовано визнав за доцільне, з метою уникнення двозначного трактування строку дії договору, слова та цифри “на 10 (десять) років” виключити з першого речення п. 8 договору оренди землі, запропонованого Львівською міською радою.
З матеріалів справи вбачається, що Львівська міська рада звернулась до ВАТ “Укрнафта” з пропозицією укласти договір оренди землі у листопаді 2008 р. Розмір орендної плати у п. 8 проекту договору обгрунтовано визначено на підставі довідки Управління земельних ресурсів у м. Львові № 40/01-15/4480 від 08.09.2008 р. З огляду на норми ст. 23 Закону України “Про плату за землю”, постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2000 р. № 783 «Про проведення грошової оцінки земель», суд правомірно визнав за доцільне доповнити п. 8 Договору оренди землі після слів “що становить 10 відсотків від нормативної грошової оцінки земельної ділянки” словами “станом на 2008 рік”.
Що ж стосується твердження апелянта про неправильне застосування судом першої інстанції норм закону про момент укладення договору, то воно не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому відхиляється апеляційним судом. Згідно ст. 18 Закону України “Про оренду землі” договір оренди землі набирає чинності (сторони вступають у правовідносини) виключно після його державної реєстрації.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 15.09.2009р. по справі №23/58 винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
Рішення господарського суду Львівської області від 15.09.2009 року у справі №23/58 залишити без змін, а апеляційну скаргу ВАТ «Укрнафта»без задоволення.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
Матеріали справи скерувати в господарський суд Львівської області.
Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко
Судді: Г.М. Гнатюк
Н.М. Кравчук
скопійовано
-
скопійовано
-
