КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 вересня 2017 року м. Київ № 810/3256/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Сакевич Ж.В., розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «ШРБУ №100» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Суть спору: до Київського окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство «ШРБУ №100» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія" Автомобільні дороги України» (далі - позивач) з позовом до Державна податкова інспекція у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби (далі - відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 17.01.2013 №0000282300 та №0000272300.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2013 у задоволенні адміністративного позову Дочірнього підприємства «ШРБУ № 100» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» - відмовлено.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.05.2014 апеляційну скаргу Дочірнього підприємства «ШРБУ № 100» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» задоволено.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 22.07.2013 скасовано та постановлено нову, якою позовні вимоги Дочірнього підприємства «ШРБУ №100» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія» Автомобільні дороги України» до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено.

Скасовано податкові повідомлення-рішення Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області № 0000282300, №0000272300 від 17.01.2013.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 21.04.2016 касаційну скаргу Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Київській області задоволено частково.

Скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 липня 2013 року та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2014 року, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

20.05.2016 адміністративна справа №810/3256/13-а надійшла на адресу Київського окружного адміністративного суду та в результаті автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського окружного адміністративного суду передана на розгляд судді Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2016 прийнято адміністративну справу №810/3256/13-а до провадження судді Кушнової А.О. та призначено справу до судового розгляду.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ у Вишгородському районі Київської області Державної податкової служби було проведено планову виїзну перевірку Дочірнього підприємства «ШРБУ №100» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» з питань дотримання податкового законодавства у період з 01.01.2009 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт перевірки від 19.06.2012 №902/22-00/05423018.

На підставі акта перевірки від 19.06.2012 №902/22-00/05423018 відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення від 17.01.2013 №0000282300 та №0000272300.

Позивач зауважив, що в акті перевірки податковий орган дійшов висновку про те, що Дочірнім підприємством «ШРБУ №100» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» було занижено податок на прибуток підприємства на суму 5485351,60 грн. та занижено податок на додану вартість на суму 1776776,95 грн.

Позивач зазначив про помилковість висновків податкового органу про сплив строку позовної давності щодо стягнення кредиторської заборгованості на суму 32862,49 грн. за 2010 рік та на суму 327904,23 грн. за 2011 рік та необхідності її включення позивачем до складу доходів Дочірнього підприємства «ШРБУ №100» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» за відповідні періоди, оскільки, на думку позивача, позовна давність переривалась, та за правилами ч. 3 ст. 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починався заново.

Щодо висновків податкового органу про нікчемність правочинів між позивачем та його контрагентами, ТОВ «Технолізинг ЛТД» та ТОВ «Снайпер Медія», то позивач вважає таку позицію необґрунтованою та безпідставною, оскільки на день проведення перевірки було відсутнє судове рішення про нікчемність таких правочинів, а реальність проведення господарських операцій підтверджується відповідними первинними документами.

Позивач вказав на те, що в межах експертного висновку від 09.09.2011 №1517, на який посилається податковий орган в акті перевірки, жодним чином не досліджувались первинні документи ТОВ «Снайпер Медія», в тому числі і по взаємовідносинах з ДП «ШРБУ №100» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».

Окрім того, позивач зауважив, що відповідач не може обґрунтовувати порушення платником податків вимог законодавства лише даними програмного забезпечення «Системи автоматизоване співставлення податкового органу та зобов'язань у розрізі контрагентів, декларацій по податку на додану вартість» за умови відсутності посилання на конкретні первинні документи.

У зв'язку з цим, позивач вважає спірні податкові повідомлення-рішення протиправними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства.

Відповідач позов не визнав, просив суд у задоволенні позову відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях. Крім того зазначив, що посадові особи податкового органу при проведенні перевірки позивача та оформленні її результатів діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законодавством України. Податкові повідомлення-рішення є обґрунтованими, оскільки у ході перевірки встановлено порушення вимог законодавства, що свідчить про заниження позивачем грошових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

В судових засіданнях 07.02.2017, 14.03.2017 представник позивача підтримав позов в повному обсязі та просив суд його задовольнити.

Представник відповідача в судових засіданнях 07.02.2017, 14.03.2017, 19.04.2017, 15.06.2017, 20.07.2017, 12.09.2017 проти задоволення позову заперечував та просив у задоволенні позову відмовити.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, та приймаючи до уваги клопотання позивача про розгляд справи у відсутність його представника, протокольною ухвалою суду від 12.09.2017 постановлено здійснювати подальший розгляд справи №810/3256/13-а в порядку письмового провадження за наявними в матеріалах справи доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Дочірнє підприємство «ШРБУ № 100» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» (ідентифікаційний код 05423018) зареєстроване в якості юридичної особи 17.04.2002 за адресою: 07335, Київська область, Вишгородський район, с. Демидів, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 №096085 (том 1, а.с. 163).

У період з 26.04.2012 по 12.06.2012, на підставі направлень від 26.04.2012 №65/22-01, №66/22-01, №64/22-0, 67/22-0, №68/17-1 та наказу від 17.04.2012 №8 ДПІ у Вишгородському районі, згідно із пп.20.1.4 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, працівниками ДПІ у Вишгородському районі відповідно до плану-графіка проведена планова виїзна перевірка ДП «ШРБУ №100» ВАТ «Державна Акціонерна Компанія «Автомобільні Дороги України» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009 по 31.12.2011, за результатами якої складено акт перевірки від 19.06.2012 №902/22-00/05423018 (далі - акт перевірки) (том 1, а.с. 25-132).

В акті перевірки відповідач зазначив, що позивач не включив до складу валового доходу отриманий дохід від кредиторської заборгованості по рах.631, термін позовної давності якої закінчився, по таким контрагентам як Ореол-1 Васильківська філія на суму 2318,56 грн. (за IV квартал 2010 року) та Скандік Тракт на суму 30543,93 грн. (за IV квартал 2010 року), що загалом становить 32862,49 грн.

Також посадовими особами контролюючого органу зазначено про заниження позивачем доходів за період з 01.04.2011 по 31.12.2011 на суму 327904,23 грн., з огляду на невключення до складу інших доходів кредиторської заборгованості по рах.631, термін якої закінчився в сумі 327904,23 грн. по наступним контрагентам: ТОВ «Бітіеф ЛТД» на суму 37065,00 грн., ОСОБА_2 на суму 15015,60 грн., ОСОБА_3 на суму 29904,00 грн., Дебальцівська ДЕД Донецький ОАД на суму 155956,20 грн., Жовківська ДЕД Львівський ОАД на суму 5565,34 грн., Львівська ДЕД Львівський ОАД на суму 4750,34 грн., Новомосковська ДЕД Дніпровський ОАД на суму 2266,04 грн., Новоселівська ДЕД Дніпропетровський ОАД на суму 3804,55 грн., Райагрошлях м.Малин на суму 33263,42 грн., ОСОБА_4 на суму 1435,00 грн., Решетилівський «Райагробуд» на суму 38383,14 грн. та ОСОБА_5 на суму 495,60 грн.

Крім того, відповідач зазначив про те, що ДП «ШРБУ №100» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» було безпідставно включено до складу витрат відповідні витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку на суму 796,58 грн., а саме ІІІ кв. 2010 р. - 55,00 грн., ІІ кв.2011 р. - 108,90 грн., ІІ-ІІІ кв.2011 р. - 482,42 грн., 2011 р. - 741,58 грн.

Перевіркою визначення витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.04.2011 по 31.12.2011 встановлено їх заниження на суму 10391921,72 грн. (ІІ кв.-2321695,72 грн., ІІ-ІІІ кв. - 8006403,26 грн., ІІ-IV кв. - 10391921,72 грн.), у зв'язку із заниженням позивачем собівартості придбаних (виготовлених) та реалізованих (робіт, послуг) у вказаний період.

Відповідач зазначив про те, що під час дослідження правомірності формування позивачем витрат за результатами господарських операцій з ТОВ «Технолізинг ЛТД» було встановлено, що на адресу податкового органу від ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС надійшов акт №2130/23-04/37199890 від 10.10.2011 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Технолізинг ЛТД», код ЄДРПОУ 37199890 з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 29.07.2010 по 31.07.2011», в якій зазначено про встановлення відсутності трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання задекларованого основного виду діяльності.

ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м.Києва згідно службової записки від 29.09.2011 №5741/ДПІ/26-10/3 встановлено, що ТОВ «Технолізинг» не знаходиться за юридичною адресою, а директор товариства ОСОБА_6 пояснив, що підприємство було ним зареєстровано за грошову винагороду у розмірі 200,00 грн., а до господарської діяльності товариства відношення він не має.

З огляду на вищезазначене, податковий орган дійшов висновку щодо завищення ДП «ШРБУ №100» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» витрат операційної діяльності на 34500,00 грн., у т.ч. за І кв. 2011 р. на суму 4500,00 грн. та за ІІ кв.2011 року - 30000,00 грн.

Щодо господарських відносин позивача з контрагентом ТОВ «Снайпер Медіа», то в акті перевірки зазначено про надходження на адресу контролюючого органу від ДПІ у Голосіївському районі м.Києва ДПС акту №1498/3/23-40-37033120 від 14.12.2011 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Снайпер Медіа», код за ЄДРПОУ 37033120 щодо підтвердження господарських відносин за вересень 2011 року.

При проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації, а також згідно отриманих висновків ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м.Києва щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності реального факту здійснення господарської діяльності ТОВ «Снайпер Медіа» за 2011 рік встановлено, що вказане товариство має ознаки фіктивності (кількість працюючих - 1 особа, наявність основних засобів - відсутні; невідповідність підпису на податковій декларації з ПДВ за травень 2011 року підпису директора ОСОБА_7.).

В акті перевірки зазначено, що ДП «ШРБУ №100» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» не було надано документи на підтвердження господарських відносин з ТОВ «Снайпер Медіа», у зв'язку з цим, податковий орган дійшов висновку про завищення позивачем витрат операційної діяльності на 70678,55 грн., у т.ч. за ІІІ кв. 2011 року на суму 25000,00 грн. та за IV квартал 2011 року на суму 45678,55 грн.

Посадові особи контролюючого органу зазначили також про порушення ДП «ШРБУ №100» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» вимог пп.145.1.2 п.145.1 ст.145 та п.146.15 ст.146 Податкового кодексу України, у зв'язку із нарахуванням амортизаційних відрахувань на основні засоби, які у період з квітня по грудень 2011 року не використовувались позивачем у господарській діяльності, внаслідок чого завищено собівартість придбаних (виготовлених) та реалізованих товарів (робіт, послуг) код рядка 05.1 СВ «Амортизація виробничих основних засобів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг» на суму 4592,16 грн. (зокрема, агрегат насосний АНД-100 без АКБ на суму 3276,09 грн., автоматична станція водопостачання ОСК1А- 50 л на суму 309,78 грн. та свердловина на суму 1006,29 грн.).

Також в акті перевірки зазначено про завищення податкового кредиту на суму 1776776,95 грн., а саме: за 2009 рік - 3956,19 грн. (травень - 3956,19 грн.); за 2010 рік - 541612,63 грн. (квітень -12989,00 грн., червень - 2850,30 грн., липень - 8280,00 грн., серпень - 4159,33 грн., грудень - 513334,00 грн.); за 2011 рік - 1231208,13 грн. (березень - 3300,00 грн., квітень - 3200,00 грн., травень - 193789,18 грн., червень - 267328,19 грн., липень - 588608,83 грн., серпень - 1096,80 грн., вересень - 5000,00 грн., жовтень - 168885,13 грн.), який був сформований по господарських операціях з ТОВ «Технолізинг ЛТД», ТОВ «Снайпер Медіа» та ТОВ «ЛТПС Укрпромгруп».

Таким чином, контролюючий орган дійшов висновку про порушення ДП «ШРБУ №100» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» наступних вимог законодавства:

- п.138.1, п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток в сумі 2485351,60 грн., а саме: за 2010 рік - 8229,37грн. (ІІІ кв. 2010 року -13,75 грн., 2010 рік - 8229,37 грн.); за 2011 рік - 2477122,23 грн. (ІІ кв. 2011 року - 534342,08 грн., ІІ-ІІІ кв. 2011 року -1842176,88 грн., ІІ-ІV кв. 2011 року - 2477122,23грн.) та зменшено від'ємне значення об'єкту оподаткування податку на прибуток за 2009 рік на 3652571 грн.

- п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VІ, в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість на суму 1776776,95 грн., а саме: за 2009 рік - 3956,19 грн. (травень - 3956,19 грн.); за 2010 рік - 541612,63 грн. (квітень -12989,00 грн., червень - 2850,30 грн., липень - 8280,00 грн., серпень - 4159,33 грн., грудень - 513334,00 грн.); за 2011 рік - 1231208,13 грн. (березень - 3300,00 грн., квітень - 3200,00 грн., травень - 193789,18 грн., червень - 267328,19 грн., липень - 588608,83 грн., серпень - 1096,80 грн., вересень - 5000,00 грн., жовтень - 168885,13 грн.).

02.07.2012 позивачем подано до ДПІ у Вишгородському районі Київській області заперечення на акт перевірки №529 (том 5, а.с.13-25).

За результатами розгляду даних заперечень відповідачем листом від 05.07.2012 №1442/10/22-00/506 надано відповідь на заперечення, якою податковий орган підтвердив висновки, викладені в акті перевірки (том 5, а.с.26-34).

На підставі акту перевірки ДПІ у Вишгородському районі прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 05.07.2012 №0001372300 форми «Р» про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств на 2487408,94 грн., з яких сума за податковими зобов'язаннями складає 2485351,60 грн., сума за штрафними санкціями 2057,34 грн. (том 1. а.с.19);

- від 05.07.2012 №0001362300 форми «Р» про збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 2285945,51 грн., з яких сума за податковими зобов'язаннями складає 1772820,76 грн., сума за штрафними санкціями 513124,75 грн. (том 1, а.с.21).

Не погоджуюсь з прийнятими відповідачем податковими повідомленнями-рішеннями від 05.07.2012 №0001362300 та №0001372300 позивач звернувся зі скаргою від 19.07.2012 №451 до Державної податкової служби у Київській області (том 3, а.с. 93-105).

За результатом розгляду скарги позивача рішенням Державної податкової служби у Київській області від 21.09.2012 №2348/10/10-206/506-1188, враховуючи надані платником додаткові документи щодо взаємовідносин з ТОВ «НВФ «Керол» та керуючись статтею 12 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», пп. «б» пункту 14 Положення про порядок подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 23.12.2010 №1001 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.01.2011 за №10/18748, було скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 05.07.2012 №0001362300 в частині податку на додану вартість в сумі 1205608,95 грн. і застосовану штрафну санкцію в розмірі 373645,79 грн. та податкове повідомлення-рішення від 05.07.2012 №0001372300 в частині податку на прибуток в сумі 2377321,43 грн., а скаргу задоволено у відповідній частині (том 1, а.с.133-146).

Позивач подав повторну скаргу від 05.10.2012 №658 до ДПС України (том 3, а.с. 83-92), за результатами розгляду якої рішенням від 06.12.2012 №6702/0/61-12/10-2115 податкові повідомлення-рішення ДПІ у Вишгородському районі Київської області від 05.07.2012 №0001362300 та №0001372300, з урахуванням рішення, прийнятого за розглядом первинної скарги, залишено без змін, а скаргу - без задоволення (том 1, а.с.147-151).

З врахуванням рішення ДПС у Київській області від 21.09.2012 №2348/10/10-206/506-1188, ДПІ у Вишгородському районі Київської області були прийняті податкові повідомлення-рішення:

- від 17.01.2013 №0000272300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 706691,00 грн., з яких сума за податковими зобов'язаннями складає 567212,00 грн., сума за штрафними санкціями 139479,00 грн. (том 1, а.с. 24);

- від 17.01.2013 №0000282300, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток підприємств, що перебувають у державній власності на 110087,00 грн. з яких сума за податковими зобов'язаннями складає 108030,00 грн., сума за штрафними санкціями 2057,00 грн. (том 1, а.с. 23).

Не погоджуючись із правомірністю прийняття ДПІ у Вишгородському районі Київської області податкових повідомлень-рішень від 17.01.2013 №0000282300 та №0000272300, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання їх протиправними та скасування, з приводу чого суд зазначає наступне.

Пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Відповідно до пункту 14.1.27 статті 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку України, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу (пункт 138.2 статті 138 Податкового кодексу України).

Підпунктом 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 Податкового кодексу України передбачено, що не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні врегульовані Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-XIV.

Відповідно до ч. 1 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 №996-XIV (у редакції, чинній на момент виникнення правовідносин, далі - Закон №996-XIV) підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції (ч. 2 ст. 9 Закону №996-XIV).

Згідно з п.198.1 ст.198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Приписами п. 198.2 ст. 198 ПК передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

В силу положень пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Згідно із п. 201.1 ст. 201 ПК України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).

Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг (п. 201.4 ст. 201 ПК України).

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 ПК України податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Зі змісту зазначених положень слідує, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум до податкового кредиту та витрат є факт придбання робіт (послуг) з метою їх використання в господарській діяльності.

Звідси випливає, що правильність формування платником податків податкового кредиту та показників витрат вимагає наявності зв'язку витрат платника податків на придбання товарів (послуг) з його господарською діяльністю, що полягає у намірі платника податку отримати користь від придбаних товарів (послуг). За відсутності ж останнього відсутні підстави для зменшення бази оподаткування податком на прибуток і податком на додану вартість за рахунок витрат та податкового кредиту.

У податковому обліку понесені витрати на придбання товарів (робіт, послуг) мають бути підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, які містять відомості про господарську операцію, підтверджують її фактичне здійснення, тобто первинними документами, що містять інформацію про фактичні господарські операції, розкривають їх зміст та обсяг.

Суд наголошує, що відповідно до інформаційного листа Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011 з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість належить з'ясовувати, зокрема, обставини щодо руху активів у процесі здійснення господарської операції, установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції, установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Судом встановлено, що до розрахунку за оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями увійшли наступні епізоди:

1. Щодо господарських відносин позивача з контрагентом ТОВ «Снайпер Медіа»:

З приводу даного порушення в акті перевірки зазначено, що до ДПІ у Вишгородському районі ДПС листом від 15.12.2011 №21741\7\23-4010 від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС надійшов акт №1498\3\23-40-37033120 від 14.12.2011 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Снайпер Медіа", код за ЄДРПОУ 37033120, щодо підтвердження господарських відносин за вересень 2011 року".

Зазначено, що між ДП "ШРБУ №100" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" (надалі іменується "Замовник"), в особі директора ОСОБА_8, що діє на підставі Статуту (далі по тексту Покупець), з однієї сторони, та ТОВ "Снайпер Медіа" (надалі іменується "Виконавець", код за ЄДРПОУ 37033120, ІПН 370331226507, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, буд. 25, р/р 2600616587001 в ПАТ "ЕРДЕ БАНК", МФО 380667) в особі директора ОСОБА_7, що діє на підставі Статуту, з другої сторони, було укладено Договір №00110925 від 25 серпня 2011 року про технічне обслуговування та ремонт автомобіля (том 1, а.с. 64).

Також зазначено, що до ДПІ у Вишгородському районі ДПС листом від 15.12.2011 №21741\7\23-4010 від ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС надійшов акт №1498\3\23-40-37033120 від 14.12.2011 "Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ "Снайпер Медіа", код за ЄДРПОУ 37033120, щодо підтвердження господарських відносин за вересень 2011 року". Зустрічну звірку неможливо провести в зв'язку з тим, що підприємством до перевірки документи не надані (том 1, а.с. 64).

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Снайпер Медіа" зареєстроване 18.03.2010 Голосіївською районною у м. Києві державною адміністрацією, свідоцтво про державну реєстрацію від 18.03.2010 №10681020000025770.

ТОВ "Снайпер Медіа" взято на податковий облік в органах державної податкової служби 19.03.2010 за №173634, станом на дату написання акту перебуває в стані переходу до іншої ДПІ.

Керівник - ОСОБА_7 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2).

Головний бухгалтер - інформація щодо призначення бухгалтера до ДПІ не надходила (том 1, а.с. 65).

ТОВ "Снайпер Медіа" зареєстровано платником податку на додану вартість в ДПІ у Голосіївському районі м.Києва від 14.04.2010 та має Свідоцтво платника ПДВ №100279664, індивідуальний податковий номер 370331226507.

Юридична адреса суб'єкта господарювання на момент проведення зустрічної звірки відповідно до бази даних ПДС Пошуково-довідкова система ДПАУ: АДРЕСА_1 (том 1, а.с. 65).

В акті перевірки зазначено, що при проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації, а також згідно отриманих висновків ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо наявності ознак "фіктивності" та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "Снайпер Медіа" за вересень 2011 року, які були надані службовою запискою ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №6682/26-1/52 ТОВ "Снайпер Медіа" має ознаки "фіктивності", а саме: кількість працюючих - 1 особа; наявність основних засобів - відсутні; проведено експертне дослідження документів експертом сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві №1517 від 09.09.2011, в якому зазначено, що підпис від імені директора ТОВ "Снайпер Медіа" ОСОБА_7 в представлених на дослідження документах (податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ "Снайпер Медіа" за 05 місяць 2011 року із додатками №5,6 та реєстр отриманих та виданих податкових накладних) ймовірно виконані не ОСОБА_7, а іншою особою. Крім того звітність за відповідні періоди надана в електронному вигляді при роздруківці в графі "підпис керівника" зазначено прізвище ОСОБА_7 (том 1, а.с.65).

Також в акті зазначено, що ДПІ у Вишгородському районі ДПС до ДП "ШРБУ №100" ВАТ "ДАК "Автомобільні Дороги України" було надано лист від 31.05.2012 №922/10/22-00/297 «Про надання письмового пояснення та документального підтвердження» стосовно взаємовідносин ДП "ШРБУ №100" ВАТ "ДАК "Автомобільні Дороги України" з ТОВ "Снайпер Медіа" до 31.05.2012.

Пояснення та завірені копії первинних документів стосовно взаємовідносин ДП "ШРБУ №100" ВАТ "ДАК "Автомобільні Дороги України" з ТОВ "Снайпер Медіа" директором ДП "ШРБУ №100" ВАТ "ДАК "Автомобільні Дороги України" ОСОБА_8 та головним бухгалтером ОСОБА_9 не надано (том 1, а.с. 67).

Перевіркою встановлено, що враховуючи матеріали ДПС у Голосіївському районі м. Києва, а також інформацію згідно отриманих висновків ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо наявності ознак "фіктивності" та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ "Снайпер Медіа" за вересень 2011 року та експертне дослідження документів експертом сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві №1517 від 09.09.2011 у ДП "ШРБУ №100" ВАТ "ДАК "Автомобільні дороги України" відсутнє право на формування витрат (том 1, а.с. 67).

В акті зазначено, що в порушення п. 138.1, п. 138.4 ст. 138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI ДП "ШРБУ №100" ВАТ "Державна Акціонерна Компанія "Автомобільні Дороги України" завищено витрати операційної діяльності на 70678,55 грн., в т.ч. за ІІІ кв. 2011 року на суму 25000,00 грн. та 4 кв. 2011 року на суму 45678,55 грн. (том 1, а.с. 67).

Судом встановлено, що 25.08.2011 між ДП «ШРБУ № 100» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» («Замовник») та ТОВ «Снайпер Медіа» («Виконавець») було укладено договір про технічне обслуговування та ремонт автомобіля від 25.08.2011 №00110925 (том 2, а.с. 10-13).

Відповідно до п.1.1 даного договору виконавець бере на себе зобов'язання надати Замовнику послуги з технічного обслуговування та або ремонту автомобіля HICAH MAKCIMA д.н. НОМЕР_4, у тому числі з використанням матеріалів (запасних частин) яз Замовника, так і спеціально замовлених Виконавцем.

Згідно з п.1.2 договору перелік робіт з технічного обслуговування та/або ремонту, а також перелік матеріалів, що використовуються, вказуються в акті виконаних робіт, який є невід'ємною частиною договору.

На підтвердження отримання зазначених послуг позивач надав акт виконаних робіт від 31.10.2011 на загальну суму 84814,25 грн., у т.ч. ПДВ 14135,71 грн. (том 2, а.с.14-15).

В матеріалах справи також наявні виписані ТОВ «Снайпер Медіа» податкові накладні: від 03.10.2011 №308 на загальну суму 30000,00 грн., у т.ч. ПДВ 5000,00 грн., від 31.10.2011 №3146 на загальну суму 24814,25 грн., у т.ч. ПДВ 4135,71 грн., від 09.06.2010 (том 2, а.с. 16-17), копія акту прийняття-здавання відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів від 31.10.2011 та копія акту виконаних робіт (том 2, а.с. 158, том 4, а.с. 159-160).

Господарські відносини між позивачем та ТОВ «Снайпер Медіа» відображені в бухгалтерському обліку позивача по рахунку « 631» за період з 01.01.2009 по 31.07.2014 та по рахунку « 6442» за період з 01.01.2010 по 30.06.2014 (том 3, а.с.168-206).

Судом досліджено акт №1498/3/23-40-37033120 від 14.12.2011 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Снайпер Медіа», код за ЄДРПОУ 37033120, щодо підтвердження господарських відносин за вересень 2011 року», який надійшов до ДПІ у Вишгородському районі ДПС листом від 15.12.2011 №21741\7\23-4010 (том 3, а.с. 145-153).

У вищевказаному акті зустрічної звірки зазначено, що при проведенні аналізу наявної в органі ДПС інформації, а також згідно отриманих висновків ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва щодо наявності ознак «фіктивності» та відсутності факту реального здійснення господарської діяльності ТОВ «Снайпер Медіа» за вересень 2011 року, які були надані службовою запискою ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва №6682/26-1/52 ТОВ «Снайпер Медіа» має ознаки «фіктивності», а саме:

- кількість працюючих - 1 особа;

- наявність основних засобів - відсутні;

- проведено експертне дослідження документів експертом сектору техніко-криміналістичного забезпечення роботи Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві №1517 від 09.09.2011, в якому зазначено, що підпис від імені директора ТОВ "Снайпер Медіа" ОСОБА_7 в представлених на дослідження документах (податкова декларація з податку на додану вартість ТОВ "Снайпер Медіа" за 05 місяць 2011 року із додатками №5,6 та реєстр отриманих та виданих податкових накладних) ймовірно виконані не ОСОБА_7, а іншою особою. Крім того звітність за відповідні періоди надана в електронному вигляді, при роздруківці в графі "підпис керівника" зазначено прізвище ОСОБА_7

Податковим органом зроблено висновок, що оскільки у 2011 році повноваження виконавчого органу ТОВ «Снайпер Медіа» здійснював не директор ОСОБА_7, а інші невстановлені особи, то вказане підприємство не володіло у вказаний період цивільною дієздатністю у правовідносинах з іншими учасниками, в т.ч. контрагентами.

Судом встановлено, що фактично податковий орган дійшов до висновку про порушення позивачем п.138.1, п.138.4 ст.138, п.185.1 ст.185, п.188.1 ст.188, п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України на підставі тверджень про фіктивність господарських операцій позивача з ТОВ «Снайпер Медіа», непідтвердження їх первинними документами, з приводу чого суд зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію.

Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88, зареєстроване в Міністерстві юстиції України 5 червня 1995 року за № 168/704, встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи).

Відповідно до п. 2.1 вказаного Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (зі змінами та доповненнями) господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Про відсутність факту здійснення господарської операції можуть свідчити, зокрема, такі обставини:

- всупереч даним податкового обліку будь-кого з учасників операції відсутні зміни активів, зобов'язань чи власного капіталу принаймні в одного з таких учасників (наприклад, збільшення статутного капіталу особи за рахунок активів, що не мають ринкової вартості, зокрема фіктивних цінних паперів, тобто цінних паперів, обіг яких на момент вчинення операції був припинений після оприлюднення даних щодо скасування свідоцтва про реєстрацію їх випуску);

- отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб (наприклад, експорт товару на підставну особу, яка не має відповідної реєстрації чи не веде будь-якої господарської діяльності, виключно з метою отримання документів, що підтверджують право на бюджетне відшкодування з податку на додану вартість;

- "тимчасова" поставка товару (тобто з подальшим поверненням того самого товару без обґрунтованої економічної причини в наступних податкових періодах постачальнику від покупця безпосередньо або через ланцюг посередників) тим платником податку, в якого за результатами певного податкового періоду наявне від'ємне значення податкових зобов'язань із податку на додану вартість тому учаснику, який має зобов'язання до сплати в бюджет тощо;

- результати, відображені у даних податкового обліку будь-кого з учасників господарської операції фактично не настали внаслідок відсутності відповідних дій будь-кого з учасників такої операції (наприклад, відображення отримання послуг без їх фактичного надання або в разі їх надання іншою особою, ніж та, що вказана у даних податкового обліку чи первинних документах; імітація купівлі товару в особи, яка ніколи його не продавала тощо).

Така правова позиція викладена, зокрема, в листі Вищого адміністративного суду України від 02.06.2011 № 742/11/13-11.

Суд зазначає, що в матеріалах справи містяться первинні документи, а саме податкові накладні, акт виконаних робіт від 31.10.2011 тощо.

Разом з тим, серед первинних документів відсутні розрахункові документи та інші докази, що підтверджують оплату за надані послуги.

Ухвалами Київського окружного адміністративного суду у справі №810/3256/13 від 23.05.2016, від 21.06.2016, від 07.07.2016, від 06.09.2016, від 29.11.2016, від 07.02.2017, від 14.03.2017, від 19.04.2017, від 15.06.2017, від 20.07.2017 з метою встановлення наявності ділової мети позивача під час здійснення відповідних господарських операцій з ТОВ «Снайпер Медіа» та факт використання отриманих послуг від ТОВ «Снайпер Медіа» у власній господарській діяльності позивача, а саме для обслуговування транспортних засобів, які знаходяться у власності ДП «ШРБУ № 100» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», було витребувано у останнього детальні письмові пояснення щодо господарських відносин з контрагентами-постачальниками товарів (послуг) із посиланням на всі первинні документи бухгалтерського обліку, що їх підтверджують із обов'язковим зазначенням всіх реквізитів цих документів із наданням суду всіх доказів використання отриманих товарів (послуг) в господарській діяльності позивача.

Крім того, ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2017, від 19.04.2017, від 15.06.2017, від 20.07.2017 було витребувано від позивача докази реєстрації автомобілів (свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів та інші); інформацію від Головного сервісного центру МВС України щодо реєстрації транспортних засобів за позивачем за період перевірки.

Жодних пояснень або доказів на виконання зазначених ухвал позивачем не надано.

Суд наголошує, що матеріали справи не містять доказів наявності у позивача в період перевірки транспортного засобу - автомобіля HICAH MAKCIMA д.н. НОМЕР_4, який відповідно до п. 1.1 є предметом договору про технічне обслуговування та ремонт автомобіля від 25.08.2011 №00110925, укладеного між ДП «ШРБУ № 100» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» та ТОВ «Снайпер Медіа».

Суд зазначає, що під час розгляду справи позивачем не надано доказів щодо перевірки ділової репутації контрагентів, не наведено конкретних обставин укладення та виконання договорів. Зокрема, у матеріалах справи відсутні докази щодо наявності ділового листування, проведення перемов, ділових зустрічей між позивачем та контрагентом у процесі налагодження господарських стосунків та виконання спірних операцій.

І хоча з огляду на принцип індивідуальної відповідальності платника у сфері податкових правовідносин платник не є відповідальним за протиправні дії третіх осіб, що перебувають поза межами його впливу та контролю, однак несприятливі наслідки недостатньої обережності у підприємницькій діяльності мають покладатися на особу, якою були укладені відповідні правочини, та не можуть бути перенесені на бюджет шляхом зменшення податкових зобов'язань та здійснення необґрунтованих виплат з бюджету. У випадку недобросовісності контрагентів покупець несе ризик своєї бездіяльності не лише по виконанню господарсько-правових зобов'язань, але і в рамках податкових правовідносин, та в силу вимог податкового законодавства позбавляється можливості скористатися пільговим порядком обчислення бази оподаткування у зв'язку з відсутністю належним чином оформлених первинних документів.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 26.03.2014 у справі № К/9991/26540/11.

Отже, з урахуванням наведеного у сукупності слід зазначити, що під час розгляду справи не надано тих відомостей і документів, які за звичайною діловою практикою супроводжують фактичне виконання такого роду операцій та у сукупності з первинними документами підтверджують їх реальне виконання.

Натомість податковим органом у процесі перевірки встановлені обставини, які у сукупності свідчать про неможливість надання послуг саме ТОВ "Снайпер Медіа" з огляду на брак трудових ресурсів.

Окрім того, під час розгляду справи позивачем не подано доказів щодо перевірки ділової репутації контрагента, не наведено конкретних обставин укладення та виконання договорів. Матеріалами справи також не підтверджується наявність у позивача транспортного засобу, який ремонтувався та обслуговувався ТОВ "Снайпер Медіа" відповідно до договору від 25.08.2011 №00110925.

Таким чином, перевіривши реальність виконання договору від 25.08.2011 №00110925, суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав, з якими Податковий кодекс України у взаємозв'язку з положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» пов'язують виникнення у позивача права на формування спірних сум податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, пов'язаних з господарською діяльністю платника податків.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що твердження відповідача про порушення позивачем п.138.1, п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI , що виразилось у завищенні витрат операційної діяльності на 70678,55 грн., в т.ч. за ІІІ кв. 2011 року на суму 25000,00 грн. та 4 кв. 2011 року на суму 45678,55 грн., є такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до наданого розрахунку фінансових санкцій до акта перевірки від 19.06.2012 №92/22-02/05423018 штрафні санкції за збільшення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з податку на прибуток по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Снайпер Медіа» не застосовані (т.5, , а.с.110-111).

Крім того з наданого розрахунку фінансових санкцій до акта перевірки від 19.06.2012 судом встановлено, що до розрахунку зобов'язання з податку на прибуток по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Снайпер Медіа» увійшли лише витрати операційної діяльності за ІІІ кв. 2011 року у сумі 25000,00 грн. При цьому до розрахунку зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Снайпер Медіа» увійшли порушення при формуванні податкового кредиту за вересень 2011 року у розмірі 5000,00 грн., також за вказаний період відповідачем застосовані штрафні санкції в розмірі 25 відсотків від суми визначеного податкового зобов'язання з ПДВ, що становить -1250,00 грн. (5000 х 25%) (том 5, а.с.110-111).

Відповідно до п.123 ст.123 ПК України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Відтак, податкове повідомлення-рішення від 17.01.2013 №0000272300, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Снайпер Медіа» на суму 6250,00 грн. (з яких сума за податковими зобов'язаннями складає 5000,00 грн., сума за штрафними санкціями 1250,00 грн.) та податкове повідомлення-рішення від 17.01.2013 №0000282300, яким підприємству збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Снайпер Медіа» на суму основного зобов'язання 5750,00 грн. (25000,00 х 23 %), є правомірними, а відтак підстави для їх скасування відсутні.

2. Щодо господарських відносин позивача з контрагентом ТОВ «Технолізинг ЛТД»:

В акті перевірки з приводу взаємовідносин позивача з ТОВ «Технолізинг ЛТД» зазначено, що ДП «ШРБУ №100» ВАТ «Державна Акціонерна Компанія Автомобільні Дороги України» здійснювало операції з придбання запасних частин у ТОВ «Технолізинг ЛТД», про що свідчать первинні документи, які були надані до перевірки, а саме: видаткові та податкові накладні, банківські документи, оборотно-сальдові відомості по рах.63 «розрахунки з постачальниками» на загальну суму 41400 грн., у т.ч. ПДВ - 6900 грн. (том 1, а.с.60).

Валові витрати враховані в деклараціях з податку на прибуток підприємств ДП "ШРБУ №100" ВАТ "Державна Акціонерна Компанія "Автомобільні Дороги України" за І-ІІ квартали 2011 року (том 1, а.с.60).

Зазначено, що до ДПІ у Вишгородському районі ДПС листом від 01.06.2012 №2247\7\22-01 від ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС надійшов акт №2130\23-04\37199890 від 10.10.2011 "Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Технолізинг ЛТД", код за ЄДРПОУ 37199890, з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту за період з 29.07.2010 по 31.07.2011" (том 1, а.с. 61).

Перевіркою встановлено, що ТОВ "Технолізинг ЛТД" зареєстроване 29.07.2010 Шевченківською районною у м. Києві державною адміністрацією, свідоцтво про державну реєстрацію №10741020000037274 (том 1, а.с. 61).

ТОВ "Технолізинг ЛТД" взято на податковий облік в органах державної податкової служби за №39639 від 02.08.2010, станом на 25.07.2011 перебуває на обліку в Шевченківському районі м.Києва.

Керівник - ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3);

Головний бухгалтер - у штаті відсутній (том 1, а.с. 61).

ТОВ "Технолізинг ЛТД" зареєстровано платником податку на додану вартість в ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 18.08.2010 та має Свідоцтво платника ПДВ №100298380, індивідуальний податковий номер 371998926598.

Місцезнаходження ТОВ "Технолізинг ЛТД" згідно з установчими документами: 04050, м. Київ, вул. Мельнікова, 18-б. Фактична адреса - не встановлена (том 1, а.с. 61).

В акті перевірки зазначено, що аналізом матеріалів податкової звітності, реєстраційних документів, звітів та інших наявних документів, встановлено, що в перевіряємому періоді підприємство декларувало доходи, отримані від оптової торгівлі.

В той час, за результатами аналізу документів, які є в обліковій справі підприємства, даних податкової звітності встановлено відсутність трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання (декларація на прибуток №193897 від 21.04.2011), що дає змогу ставити під сумнів факт здійснення суб'єктом господарювання, задекларованого основного виду діяльності (том 1, а.с. 61).

ГВПМ ДПІ у ДПI у Шевченківському районі м. Києва згідно службової записки від 29.09.2011 №5741/ДПІ/26-10/3 встановлено, що ТОВ "Технолізинг ЛТД" за адресою м.Київ, вул. Мельникова, 18-Б не знаходиться, про що складено акт щодо не встановлення місцезнаходження та направлено службову записку до ДПІ на зміну стану 23. Директором являється ОСОБА_6 (ідн. НОМЕР_3), якого опитано 03.08.2011 та який пояснив, що зареєстрував підприємство за грошову винагороду у розмірі 200 грн., статутні внески до підприємства не здійснював, з директорами інших підприємств не зустрічався, договори на поставку (купівлю) товарів, послуг він не готував та не укладав. Товар не купував та не передавав жодному з підприємств, товарно-матеріальні цінності не приймав та не передавав. На роботу до ТОВ "Технолізинг ЛТД" нікого не приймав та не звільняв. Вид діяльності та місцезнаходження підприємства ТОВ "Технолізинг ЛТД" йому не відоме. До ведення фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ "Технолізинг ЛТД" не має жодного відношення. Ніяких документів щодо ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ "Технолізинг ЛТД" він не підписував (том 1, а.с. 61-62).

На запит ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 17.06.2011 №5205/10/15-306 ТОВ "Технолізинг ЛТД" не надано підтверджуючих документів щодо фінансово-господарської діяльності (том 1, а.с. 62).

Податковий орган прийшов до висновку, що це свідчить про відсутність у Товариства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей (том 1, а.с. 63).

Отже, перевіркою встановлено порушення п.138.1, п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI ДП "ШРБУ №100" ВАТ "Державна Акціонерна Компанія "Автомобільні Дороги України" завищено витрати операційної діяльності на 34500,00 грн., в т.ч. за І кв.2011 року на суму 4500,00 грн., ІІ кв. 2011 року на суму 30000,00 грн. (том 1, а.с. 64).

Також за результатами перевірки встановлено, ДП "ШРБУ №100" ВАТ "ДАК "Автомобільні Дороги України" на порушення п. 198.6 ст. 198 ПК України завищено суму податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 6900,00 грн., а саме: березень - 900,00 грн., квітень - 3200,00 грн., травень - 2800,00 грн., по податкових накладних, оформлених (контрагентом постачальником ТОВ «Технолізинг ЛТД») (том 1, а.с. 92).

Судом встановлено, що ДП «ШРБУ № 100» ВАТ «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України» здійснювало операції з придбання запасних частин у ТОВ «Технолізинг ЛТД» на загальну суму 41400,00 грн., у т.ч. ПДВ - 6900,00 грн.

На підтвердження даних господарських операцій в матеріалах справи наявні видаткові накладні на загальну суму 41400,00 грн.: від 25.03.2011 №РН-96 на загальну суму 5400,00 грн., у т.ч. ПДВ 900,00 грн., від 06.04.2011 №РН-184/59 на загальну суму 7800,00 грн., у т.ч. ПДВ 1300,00 грн., від 10.05.2011 №РН-145 на загальну суму 10800,00 грн., у т.ч. ПДВ 1800,00 грн., від 25.05.2011 №РН-161 на загальну суму 6000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1000,00 грн., від 22.04.2011 №РН-130/82 на загальну суму 11400,00 грн., у т.ч. ПДВ 1900 грн. (том 1, а.с. 247, 250, том 2, а.с. 4, 8, 182), рахунки-фактури від 15.03.2011 №СФ-126, від 19.04.2011 №СФ-197, від 22.04.2011 №СФ-207, від 23.05.2011 №СФ-267, від 15.03.2011 №СФ-127 (том 1, а.с. 248, том 2, а.с. 2, 5, 7, 161) та прибуткова накладна від 06.04.2011 №ПН-0000059 на суму 7800,00 грн., у т.ч. ПДВ 1300,00 грн. (том 2, а.с. 160).

В матеріалах справи також наявні виписані ТОВ «Технолізинг ЛТД» податкові накладні на загальну суму 41400,00 грн.: від 25.03.2011 №47 на загальну суму 5400,00 грн., у т.ч. ПДВ 900,00 грн., від 21.04.2011 №47 на загальну суму 11400,00 грн., у т.ч. ПДВ 1900,00 грн., від 06.05.2011 №15 на загальну суму 10800,00 грн., у т.ч. ПДВ 1800,00 грн., від 24.05.2011 №57 на загальну суму 6000,00 грн., у т.ч. ПДВ 1000,00 грн., від 04.04.2011 №7 на загальну суму 7800,00 грн., у т.ч. ПДВ 1300,00 грн. (том 1, а.с. 249, том 2, а.с. 3, 6, 9, том 4, а.с. 87).

На підтвердження виконання робіт суду надано акти на установку запасних частин від 30.04.2011, від 31.07.2011, від 30.04.2011, від 31.07.2011, від 30.04.2011, прибуткові ордера №161 та №213 (том 2, а.с. 163, 169, 172, 174, 180, 183, 185, 166, 177).

На підтвердження оплати надано банківські виписки від 24.05.2011 на суму 6000,00 грн. та від 06.05.2011 на суму 10800,00 грн. (том 4, а.с. 201, 202).

Також позивачем надані лімітні картки на відпуск зі складу матеріалів та запасних частин №4/56, №20/151, №4/56, №7/127, №7/34 та картки руху по об'єкту аналітики (том 2, а.с. 159, 162-164, 168-170, 173-175, 179-161, 184), що підтверджують надходження запасних частин.

Господарські відносини між позивачем та ТОВ «Технолізинг ЛТД» відображені в бухгалтерському обліку позивача по рахунку « 631» за період з 01.01.2009 по 31.07.2014 та по рахунку « 6442» за період з 01.01.2010 по 30.06.2014 (том 3, а.с. 168-206).

Судом встановлено, що первинні документи (податкові та видаткові накладні), на підставі яких позивачем було сформовано спірні суми податкових вигод за наслідками господарських операцій з ТОВ «Технолізинг ЛТД» містять інформацію про те, що вони підписані директором ОСОБА_6

Згідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Технолізинг ЛТД» (ідентифікаційний код 37199890) станом на 25.03.2011 (день виписки першої видаткової та податкової накладної), та станом на 25.05.2011 (день виписки останньої видаткової та податкової накладної по взаємовідносинам з ТОВ «Технолізинг ЛТД») склад засновників «Технолізинг ЛТД» не змінювався і ОСОБА_6 був керівником та засновником даного Товариства із часткою 100% у статутному капіталі товариства.

Контролюючий орган в акті перевірки посилався на пояснення директора ТОВ «Технолізинг ЛТД» ОСОБА_6, у яких останній заперечив свою причетність до фінансово-господарської діяльності очолюваного ним підприємства, зокрема, пояснив, що зареєстрував підприємство за грошову винагороду у розмірі 200 грн., статутні внески до підприємства не здійснював, з директорами інших підприємств не зустрічався, договори на поставку (купівлю) товарів, послуг він не готував та не укладав. Товар не купував та не передавав жодному з підприємств, товарно-матеріальні цінності не приймав та не передавав. На роботу до ТОВ «Технолізинг ЛТД» нікого не приймав та не звільняв. Вид діяльності та місцезнаходження підприємства ТОВ «Технолізинг ЛТД» йому не відоме. До ведення фінансово-господарської діяльності підприємства ТОВ «Технолізинг ЛТД» не має жодного відношення. Ніяких документів щодо ведення фінансово-господарської діяльності ТОВ «Технолізинг ЛТД» він не підписував (том 1, а.с. 61-62).

Більш повно питання про правові наслідки підписання первинних документів не уповноваженою особою Верховний Суд України розкрив у постанові від 05.03.2012 у справі за позовом ТОВ «Нафта» до Шосткинської МДПІ (справа № 21-421а11), у якій Верховний Суд України дійшов висновку, що податкові накладні, які стали підставою для формування податкового кредиту, виписані від імені осіб, які заперечують свою участь у створенні та діяльності контрагентів платника податків, зокрема, й у підписанні будь-яких первинних документів, не можуть вважатися належно оформленими та підписаними повноважними особами звітними документами, які посвідчують факт придбання товарів, робіт чи послуг, а тому віднесення відображених у них сум ПДВ до податкового кредиту є безпідставним.

Ця ж правова позиція надалі була конкретизована у низці інших рішень Верховного Суду України. Зокрема, у постанові від 03.11.2015 у справі №21-4471а15, де Верховний Суд України вказав, що ознакою дефектності первинних документів (у тому числі й податкових накладних) є пояснення посадових осіб постачальника, відібрані у рамках кримінальних справ, котрі заперечували свою участь у веденні господарської діяльності, укладанні і підписанні первинних документів.

При цьому Верховний Суд України наголосив, що сам факт того, що на момент розгляду справи стосовно посадових осіб контрагентів не було постановлено вироків, не може спростовувати достовірність їх пояснень щодо характеру укладених угод і фактичного здійснення операцій за цими угодами.

Водночас у постанові Верховного Суду України від 22.03.2016 у справі №21-170а16 міститься правовий висновок, відповідно до якого обставини, засвідчені письмовими поясненнями посадових осіб контрагентів, щодо діяльності очолюваних ними підприємств (зокрема, такі що свідчать про підписання первинних документів невстановленими особами) не можуть залишитися неврахованими судами, оскільки ознаки фіктивного підприємства несумісні з легальною підприємницькою діяльністю, навіть за формального підтвердження її первинними документами.

У постанові від 12.01.2016 у справі № 21-3706а15 Верховний Суд України зазначив, що господарські операції фіктивних (нелегальних) підприємств не можуть бути легалізовані навіть за формального підтвердження документами бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 244-2 КАС України висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права.

Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права. Суд має право відступити від правової позиції, викладеної у висновках Верховного Суду України, з одночасним наведенням відповідних мотивів.

З урахуванням викладених правових позицій Верховного Суду України у подібних спорах, суд дійшов у розглядуваній справі дійшов висновку про те, що первинні документи, виписані ТОВ "Технолізинг ЛТД", керівник якого заперечує свою причетність до створення та діяльності даного підприємства та, зокрема, до складання будь-якої первинної документації, не можуть братися до уваги судом, оскільки такі документи підписані не уповноваженими особами, а отже такі документи не відповідають вимогам статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», оскільки містять недостовірні відомості про учасників господарської операцій.

Судом досліджено акт ДПI у Шевченківському районі м. Києва згідно службової записки від 16.08.2011 №1862/23-03/31799890 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТОВ "Технолізинг ЛТД" в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість за травень 2011 року», яким встановлено неможливість фактичного здійснення ТОВ "Технолізинг ЛТД" господарських операцій через відсутність майна та інших матеріальних ресурсів, економічно необхідних для здійснення операцій з купівлі-продажу; відсутність необхідних умов для досягнення результатів економічної діяльності у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, основних фондів, складських приміщень, транспортних засобів (том 4, а.с. 214-219).

Суд також враховує, що ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2016, від 21.06.2016, від 07.07.2016, від 06.09.2016, від 29.11.2016, від 07.02.2017, від 14.03.2017, від 19.04.2017, від 15.06.2017, від 20.07.2017 з метою встановлення наявності ділової мети позивача під час здійснення відповідних господарських операцій з ТОВ "Технолізинг ЛТД" та встановлення факту використання позивачем у своїй господарській діяльності придбаних у ТОВ "Технолізинг ЛТД" запчастин, було витребувано у позивача детальні письмові пояснення щодо господарських відносин з контрагентами-постачальниками товарів (послуг) із посиланням на всі первинні документи бухгалтерського обліку, що їх підтверджують із обов'язковим зазначенням всіх реквізитів цих документів із наданням суду всіх доказів використання отриманих товарів (послуг) в господарській діяльності позивача.

Окрім того, ухвалами Київського окружного адміністративного суду від 14.03.2017, від 19.04.2017, від 15.06.2017, від 20.07.2017 було витребувано у позивача інвентарні картки на автомобілі, при ремонті яких використано запчастини, придбані у ТОВ "Технолізинг ЛТД"; докази реєстрації автомобілів (свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів та інші); інформацію від Головного сервісного центру МВС України щодо реєстрації транспортних засобів за позивачем за період перевірки; докази оплати за придбані автозапчастини (платіжні доручення та/або виписки банку).

Жодних пояснень або документів на виконання зазначених ухвал позивачем не надано.

Тобто, матеріали справи не містять доказів наявності у позивача у періоді, що перевірявся, транспортних засобів, при ремонті яких було використано запчастини, придбані у ТОВ "Технолізинг ЛТД", не надано жодних пояснень з приводу відсутності таких доказів.

Таким чином, перевіривши реальність господарських відносин позивача з контрагентом ТОВ «Технолізинг ЛТД», суд приходить до висновку про відсутність сукупності умов, обставин та підстав, з якими Податковий кодекс України у взаємозв'язку з положеннями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» пов'язує виникнення у позивача права на формування спірних сум податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат, що пов'язані із господарською діяльністю платника податків.

Відповідно до пп.54.3.2 п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що твердження відповідача про порушення позивачем п.138.1, п.138.4 ст.138 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, що виразилося у завищенні витрат операційної діяльності на 34500,00 грн., в т.ч. за І кв.2011 року на суму 4500,00 грн., ІІ кв. 2011 року на суму 30000,00 грн. та порушення п.198.6 ст.198 ПК України, що виразилося у завищенні суми податкового кредиту з податку на додану вартість на загальну суму 6900,00 грн., а саме: березень - 900,00 грн., квітень - 3200,00 грн., травень - 2800,00 грн., є такими, що відповідають фактичним обставинам справи.

Відповідно до наданого розрахунку фінансових санкцій до акта перевірки від 19.06.2012 №92/22-02/05423018 за збільшення контролюючим органом суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Технолізинг ЛТД» застосовані штрафні санкції на суму 1,00 грн. (том 5, а.с. 110-111).

Відтак, податкове повідомлення-рішення від 17.01.2013 №0000272300, яким позивачу збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Технолізинг ЛТД» на суму 6901,00 грн. (з яких сума за податковими зобов'язаннями складає 6900,00 грн., сума за штрафними санкціями 1,00 грн.) та податкове повідомлення-рішення від 17.01.2013 №0000282300, яким підприємству збільшено податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств по взаємовідносинах позивача з ТОВ «Технолізинг ЛТД» на суму основного зобов'язання 7935,00 грн. (34500,00 х 23%), є правомірними, а відтак підстави для їх скасування відсутні.

3. Щодо порушень з податку на додану вартість в акті перевірки зазначено, що згідно системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПС України встановлено завищення ДП «ШРБУ №100» ВАТ «Державна Акціонерна Компанія «Автомобільні Дороги України» податкового кредиту із контрагентами. Наявні такі розбіжності згідно системи автоматизованого співставлення:

- з постачальником ТОВ «ТД Спецтехніка» за травень 2009 року в сумі 2488,34 грн. Дата анулювання свідоцтва ПДВ 25.02.2011;

- з постачальником ТОВ «Фірма «Кий Авто» за травень 2009 року в сумі 1467,85 грн. Дата анулювання свідоцтва ПДВ 24.05.2011;

- з постачальником ТОВ «Будінвестування» за періоди: квітень 2010 року в сумі 3333,00 грн., червень 2010 року в сумі 2850,30 грн. Дата анулювання свідоцтва ПДВ 16.06.2011;

- з постачальником ТОВ «Лакіс» за періоди: квітень 2010 року в сумі 9656,00 грн., липень 2010 року в сумі 8280,00 грн., серпень 2010 року в сумі 9656,00 грн. Дата анулювання свідоцтва ПДВ 07.04.2011;

- з постачальником ТОВ «Саватекс» за грудень 2010 року в сумі 513334,00 грн. Дата анулювання свідоцтва ПДВ 02.06.2011;

- з постачальником ТОВ «Сорента» за квітень 2011 року в сумі 2400,00 грн. Дата анулювання свідоцтва ПДВ 08.06.2011;

- з постачальником ТОВ «Полімер-Столиця» за липень 2011 року в сумі 1066,67 грн. Дата анулювання свідоцтва ПДВ 13.02.2012;

- з постачальником ПП «Уніпромгруп» за серпень 2011 року в сумі 1096,80 грн. Дата анулювання свідоцтва ПДВ 21.10.2011;

- з постачальником ТОВ «Снайпер Медіа» за жовтень 2011 року в сумі 9135,71 грн. Дата анулювання свідоцтва ПДВ 30.03.2012;

В акті перевірки вказано, що вищевказані контрагенти не задекларували операції з продажу ДП «ШРБУ №100» ВАТ «Державна Акціонерна Компанія «Автомобільні Дороги України», мають стан платника відмінний від « 0» та анульовані свідоцтва ПДВ (том 1, а.с. 97-98).

Відповідно до наданого розрахунку фінансових санкцій до акта перевірки від 19.06.2012 №92/22-02/05423018 (том 5, а.с. 110-111) податковий орган до податкового повідомлення-рішення від 17.01.2013 №0000272300 включив суму заниженого податку на додану вартість у розмірі 555312,00 грн., тобто без встановлених розбіжностей співставлення по контрагентам ТОВ «ТД Спецтехніка» та ТОВ «Фірма «Кий Авто», тому правовідносини позивача з даними контрагентами суд не досліджував.

В той же час в матеріалах справи наявні роздруківки з автоматизованої інформаційної системи "Податковий блок" АІС "Співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів" щодо виявлених актом перевірки розбіжностей щодо операцій позивача та його контрагентів: ТОВ «Будінвестування» у розмірі 3333,00 грн. (том 5, а.с. 54), ТОВ «Будінвестування» у розмірі 2850,30 грн. (том 5, а.с. 55), ТОВ «Лакіс» у розмірі 9656,00 грн. (том 5, а.с. 56), ТОВ «Лакіс» у розмірі 8280,00 грн. (том 5, а.с. 57), ТОВ «Лакіс» у розмірі 4159,33 грн. (том 5, а.с. 58), ТОВ «Полімер-Столиця» у розмірі 1066,67 грн. (том 5, а.с. 59), ТОВ «Саватекс» у розмірі 513334,00 грн. (том 5, а.с. 60) ТОВ «Снайпер Медіа» у розмірі 9135,71 грн. (том 5, а.с. 62), ТОВ «Сорента» у розмірі 2400,00 грн. (том 5, а.с. 63) та ПП «Уніпромгруп» у розмірі 1096,80 грн. (том 5, а.с. 64). Загальна сума заниженого податку на додану вартість по вказаних контрагентах складає - 555312,00 грн.

Щодо відносин позивача з ТОВ «Сорента», судом встановлено наступне.