Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2018 р. Справа№805/2107/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Тарасенка І.М., розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Волноваської РДА про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

27 березня 2018 року до Донецького окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 з позовом до управління соціального захисту населення Волноваської РДА про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 народила доньку ОСОБА_2 на непідконтрольній українській владі території у м. Шахтарськ Донецької області.

Як зазначає позивач, після народження дитини, у зв'язку з проведенням на території м. Шахтарськ антитерористичної операції вона з дитиною вимушена була виїхати на контрольовану українською владою територію та зареєструвала народження доньки в Покровському районному відділі ДРАЦС ГТУ юстиції у Дніпропетровській області. Разом з дитиною була взята на облік та отримала статус внутрішньо переміщеної особи, перебує на обліку в управлінні соціального захисту населення Волноваської РДА, як переміщена особа. 02 березня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до управління соціального захисту населення Волноваської РДА з заявою про призначення їй державної допомоги при народженні дитини, однак не отримала жодної відповіді. 27 березня 2017 року на запит адвоката відповідач надав рішення, з якого позивач дізналась що управління соціального захисту населення Волноваської РДА відмовило їй в призначенні соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 33 від 17.03.2017 року.

Вважає, що відповідач безпідставно відмовив їй у виплаті державної допомоги при народженні дитини, у зв'язку з чим просить суд визнати протиправним рішення управління соціального захисту населення Волноваської РДА від 27.03.2017 року про відмову в призначенні їй державної допомоги при народженні дитини; зобов'язати УСЗН Волноваської РДА призначити ОСОБА_1 допомогу при народженні дитини - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, передбачену ст. 10 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за заявою позивача від 02.03.2017 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02.04.2018 року відкрито спрощене позовне провадження у даній справі без проведення судового засідання та повідомлення сторін. В ухвалі було запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з моменту отримання ухвали про відкриття провадження у справі надати суду відзив на позовну заяву зі всіма доказами на його підтвердження, які наявні у відповідача.

Представник позивача не скористався своїм право та не надав суду відзиву на позовну заяву, а тому суд вважає за можливе розглянути справу за наявними документами, що містяться у матеріалах справи.

За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Враховуючи відсутність клопотань сторін щодо розгляду справи у судовому засіданні, справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.

Позивач - ОСОБА_1, ІПН НОМЕР_1, є матір'ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

30 червня 2016 року позивач зареєструвала народження доньки в Покровському районному відділі ДРАЦС ГТУ юстиції у Дніпропетровській області, що підтверджується свідоцтвом про народження серія НОМЕР_4.

02 березня 2017 року разом із дитиною ОСОБА_1 була взята на облік та отримала статут внутрішньо переміщеної особи, що підтверджено відповідними довідками від 02.03.2017 року № 0000130381 та № 0000130412, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1. Перебуває на обліку в управлінні соціального захисту населення Волноваської РДА, як переміщена особа, у зв'язку з проведенням АТО відповідно до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» за адресою АДРЕСА_2.

02 березня 2017 року ОСОБА_1 звернулась до управління соціального захисту населення Волноваської РДА з заявою про призначення їй державної допомоги при народженні дитини, однак з моменту звернення не отримала жодної виплати.

07 березня 2108 року ОСОБА_1 звернулась до управління соціального захисту населення Волноваської РДА з питанням про причини не нарахування чи підстави для невиплати позивачу допомоги при народженні дитини, на що отримала відповідь про можливість отримати копію рішення про відмову у призначенні допомоги 12.03.2018 року. Але в призначений час рішення позивачу не видали, пояснивши, що про це не було від позивача письмової заяви.

13 березня 2018 року ОСОБА_1 звернулась за правовою допомогою до адвоката.

На запит адвоката від 19.03.2018 року надійшло рішення управління соціального захисту населення Волноваської РДА від 27.03.2017 року, з якого позивач дізналась, що відповідач відмовив їй в призначенні соціальної допомоги при народженні дитини згідно рішення комісії з питань призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам № 33 від 17.03.2017 року, яке не надав.

Відповідачем у своєму рішення не вказана причина відмови ОСОБА_1 у виплаті допомоги при народженні дитини.

Таким чином, спірним питанням даної справи є правомірність дій відповідача, щодо відмови в призначенні державної допомоги при народженні дитини.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Згідно частини 1 статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до якої громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Статтею 3 Конституції України закріплене визнання найвищою соціальною цінністю в України людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності і безпеки, відповідальність держави перед людиною за свою діяльність та головний обов'язок держави щодо утвердження і забезпечення прав і свобод людини.

Згідно статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Гарантований державою рівень матеріальної підтримки сімей з дітьми шляхом надання державної грошової допомоги встановлює Закон України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» від 21 листопада 1992 року № 2811-XII (далі Закон № 2811-XII).

Даний Закон спрямований на забезпечення пріоритету державної допомоги сім'ям з дітьми у загальній системі соціального захисту населення.

Так, згідно з частиною 1 статті 1 Закону громадяни України, в сім'ях яких виховуються та проживають неповнолітні діти, мають право на державну допомогу у випадках та на умовах, передбачених Законом та іншими законами України.

Згідно з пунктом 2 частиною 1 статті 3 Закону одним із видів державної допомоги сім'ям з дітьми є допомога при народженні дитини. Така допомога призначається і виплачується органами соціального захисту населення; надається одному з батьків дитини (опікуну), який постійно проживає разом з дитиною; покриття витрат на її виплату здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України у вигляді субвенцій до місцевих бюджетів (стаття 4, частина 1 статті 5, частина 1 статті 10 Закону), з урахуванням умов, визначених у статті 11 Закону № 2811-XII.

Таким чином, допомога при народженні дитини є різновидом державної допомоги у загальній системі соціального захисту населення і надається з метою забезпечення відповідного рівня матеріальної підтримки сімей, у яких є діти, створення належних умов для утримання та виховання дітей.

За приписами статті 11 Закону № 2811-XII, для призначення допомоги при народженні дитини до органу соціального захисту населення за умови пред'явлення паспорта або іншого документа, що посвідчує особу, та свідоцтва про народження дитини подається одним з батьків (опікуном), з яким постійно проживає дитина, заява за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, та копія свідоцтва про народження дитини. Даний перелік документів є вичерпним. Допомога при народженні дитини призначається за умови, якщо звернення за її призначенням надійшло не пізніше дванадцяти місяців з дня народження дитини. У разі народження мертвої дитини допомога при народженні дитини не призначається.

Вказані норми Закону кореспондуються з положеннями Порядку призначення і виплати державної допомоги сім'ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1751 від 27 грудня 2001 року (зі змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 59 від 04 лютого 2009 року).

Суд зазначає, що відповідно ст. 3 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради Української РСР від 27.02.1991 №789-ХІІ, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов'язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів. Держави-учасниці забезпечують, щоб установи, служби і органи, відповідальні за піклування про дітей або їх захист, відповідали нормам, встановленим компетентними органами, зокрема, в галузі безпеки й охорони здоров'я та з точки зору численності і придатності їх персоналу, а також компетентного нагляду.

Крім того, допомога при народженні дитини за своєю природою є допомогою самій дитині, а не її батькам.

Таким чином, беручи до уваги необхідність захисту інтересів малолітньої дитини, враховуючи ту обставину, що позивач всупереч своїй волі змушена була змінити місце проживання внаслідок проведення антитерористичної операції, виходячи із завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку, що рішення УСЗН від 27 березня 2017 року про відмову у призначені допомоги при народженні, прийнято відповідачем без з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідного рішення.

Таким чином, наявність підстав для зобов'язання відповідача призначити та виплатити позивачу допомогу при народженні дитини.

Приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Волноваської РДА про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії, підлягає задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного, керуючись нормами Конституції України та Кодексу адміністративного судочинства, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Волноваської РДА про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.

Визнати протиправним рішення управління соціального захисту населення Волноваської РДА (місцезнаходження: 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Гагаріна,26, код ЄДРПОУ 03197227) від 27.03.2017 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) державної допомоги при народженні дитини.

Зобов'язати управління соціального захисту населення Волноваської РДА (місцезнаходження: 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Гагаріна,26, код ЄДРПОУ 03197227) призначити ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1) допомоги при народженні дитини - ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1, передбачену ст. 10 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» за заявою ОСОБА_1 від 02.03.2017 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління соціального захисту населення Волноваської РДА (місцезнаходження: 85700, Донецька область, м. Волноваха, вул. Гагаріна,26, код ЄДРПОУ 03197227) на користь ОСОБА_1 (місцезнаходження: АДРЕСА_2, ІПН НОМЕР_1), судовий збір у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Тарасенко І.М.