ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року м. Черкаси

справа № 925/119/18

Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Скиби Г.М., за участю секретаря судового засідання Копистири В.М., у відкритому засіданні за правилами підготовчого провадження розглянув справу за позовом Державної екологічної інспекції у Черкаській області, м. Черкаси, вул. Вернигори, 17

до комунального підприємства «Комунальник-М», Черкаська область, Маньківський район, смт. Маньківка, вул. Соборна, 169

за участю у справі третьої особи на стороні відповідача, без самостійних вимог на предмет спору – Маньківської селищної ради, смт. Маньківка, вул. Шевченка, 9

про стягнення 547 582,58 грн. шкоди, завданої самовільним використанням водних ресурсів,

за участю повноважних представників сторін:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: ОСОБА_1 – керівник підприємства – за посадою,

ОСОБА_2 – за довіреністю;

від третьої особи: ОСОБА_2 – за довіреністю.

В розгляді справи оголошувалась перерва з 29 березня 2018р. до 11:00 год. 12 квітня 2018р.

Державна екологічна інспекція у Черкаській області звернулась в господарський суд Черкаської області з позовом до комунального підприємства «Комунальник-М» про стягнення 547 582,58 грн. шкоди, завданої самовільним використанням водних ресурсів за період з 01.01.2015р. по 22.05.2017р. та відшкодування судових витрат.

До початку судового засідання, що відбулося 15.03.2018р., відповідач подав до суду відзив від 23.03.2018р. №24 на позовну заяву (а.с. 31-35), в якому в задоволенні позову просить відмовити повністю, так як комунальне підприємство «Комунальник-М» є спеціалізованим комунальним підприємством для забезпечення населення смт. Маньківка послугами водопостачання та водовідведення тощо. Засновником КП «Комунальник-М» являється Маньківська селищна рада. В період з 01.01.2015р. по 22.05.2017р. КП «Комунальник-М» ліміти забору води до 300 куб.м. на добу не перевищувало. Підприємством самовільне використання води зі свердловин та самовільне використання земельних ділянок під розміщення свердловин не допускалось, оскільки більшість свердловин побудовані в 60-80 роках минулого століття та є власністю селищної громади в особі Маньківської селищної ради, і перебувають на балансі КП «Комунальник-М». Із восьми свердловин використовується тільки чотири, решта свердловин законсервовані та не використовуються із-за малого дебету води.

На час побудови свердловини землі, на яких побудовані свердловини, належали ТОВ «Мир», забудовником виступало КП Маньківське виробниче управління житлово-комунального господарства. У зв’язку з визнанням ТОВ «Мир» банкрутом 18.04.2007р. останнє припинило свою діяльність і з цієї ж причини 24.09.2008р. припинило свою діяльність і Маньківське виробниче управління житлово-комунального господарства. Документація про надання земельних ділянок в користування під артсвердловин не збереглась, а нова не виготовлена у зв’язку з відсутністю коштів.

Земельні ділянки під розміщення свердловин, які використовуються КП «Комунальник-М», належать до земель комунальної власності та знаходяться в межах смт. Маньківка. КП «Комунальник-М» надавались звіти по використанню землі та сплаті земельного податку. Одночасно, звертає увагу суду на те, що екологічною інспекцією не проводилась перевірка використання землі КП «Комунальник-М» і це не може ставитись в вину підприємству, тим більше що у власника земельних ділянок, на яких розташовані артсвердловини, відсутні претензії до КП «Комунальник-М» з приводу користування зазначеними земельними ділянками.

Також КП «Комунальник-М» заперечує необхідність отримання дозволу на користування надрами, оскільки добута зі свердловини вода використовується для централізованого водопостачання жителів смт. Маньківка, та просить врахувати внесені в законодавство 08.12.2015р. зміни до ст. 23 Кодексу України «Про надра» стосовно користувачів земельних ділянок та видобування ними корисних копалин, в тому числі підземних вод без дозволу.

До початку судового засідання, що відбулося 29.03.2018р., третя особа подала суду відзив від 23.03.2018р. №470 на позовну заяву (а.с. 228-229), в якому позовні вимоги не визнає повністю та підтримує в повному обсязі підстави заперечення позовних вимог, що викладені у відзиві відповідача, та просить суд відмовити в позові повністю.

Позивач, належним чином повідомлений про дату та час судового засідання, участь свого представника у судове засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив. Предмет та підстава позову не змінені.

У судовому засіданні:

представник позивача позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених в позовній заяві, та просив позов задовольнити. Вказав на відсутність у відповідача дозволу на спецводокористування, незважаючи на те, що об’єм добування та споживання води не перевищує 300 м^{3 на добу.}

^{представники відповідача вимоги заперечили та вказали на те, що відповідач є комунальним підприємством та забезпечує питною водою жителів смт. Маньківка. Іншої діяльності підприємство не веде. Підприємство утворене Маньківською селищною радою та є власником активів відповідача. Підприємство не потребує отримання спецдозволу на водокористування, оскільки свердловини розташовані на земельній ділянці комунальної власності і відповідач не перевищував ліміт об’єму добового забору води, про що відомо позивачу.}

^{представник третьої особи вимоги заперечив з цих же підстав. Подано письмові заперечення проти доводів позивача.}

^{Представник Державної екологічної інспекції у Черкаській області посилається на практику господарських судів у подібних спорах, в тому числі на постанову ВГСУ від 28.11.2017р. у справі №911/348/17, що спростовує заперечення відповідача.}

^{Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, судом встановлені такі взаємовідносини сторін та обставини.}

^{Державною екологічною інспекцією у Черкаській області у відповідності до вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» 08.06.2017р. проведена планова перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства комунального підприємства «Комунальник-М» смт. Маньківка, вул. Соборна, 169.}

^{За результатами перевірки складено акт планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 08.06.2017р. (а.с. 12-14), в якому зазначено, що основним видом діяльності КП «Комунальник-М» є - забір, очищення та постачання води смт. Маньківка.}

^{КП «Комунальник-М» також здійснює діяльність по збору, транспортуванню та розміщенню на сміттєзвалищі твердих побутових відходів.}

^{ОСОБА_3 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 16.03.2016р. (сміттєзвалище).}

^{Користування земельною ділянкою під виробничою базою (вул. Соборна, 169 смт. Маньківка) здійснюється без документів, що посвідчують право користування землею.}

^{Водоспоживання КП «Комунальник-М» (смт. Маньківка, вул. Соборна, 169) здійснюється з міського водогону.}

^{Водопостачання населенню КП «Комунальник-М» здійснює з 8 артезіанських свердловин на підставі дозволу на спеціальне водокористування №Укр919-А/Чрк від 23.05.2017р. з терміном дії по 23.05.2022р.}

^{Вода використовується на господарсько-питні та виробничі потреби (для забезпечення виробничих та господарсько-питних потреб підприємств, організацій та населення смт.Маньківка.}

^{Ліміт забору свіжої води: 204,733 тис. м. куб/рік; 572,945 м.куб./добу}

^{з поверхневих водойм не більше не здійснюється}

^{Із підземних джерел не більше 204,733 тис. м.куб/рік; 572,945 м.куб./добу}

^{Ліміт використання підземної води 0,203 тис. м. куб./рік; 0,925 м.куб./добу}

^{на власні потреби.}

^{Свердловини обладнані повіреними лічильниками типу МТК - UA, МТВ - 80 та ВТ-80, СТ-50Х-01.}

^{Скид господарсько-побутових стічних вод здійснюється по каналізаційних трубопроводах на відстійники - септики з подальшим скидом на поля фільтрації (190,840 тис. м3/рік).}

^{Підприємством подається статистична звітність за формою 2 ТП (водгосп). Ліміти забору та використання води дотримуються. Згідно наведених даних у звіті перевищень встановленого ліміту використання води за 2015-2016 роки не виявлено.}

^{Попередній дозвіл на спеціальне водокористування №Укр5478-А/Чрк від 30.05.2012р. з терміном дії по 31.12.2014р.}

^{А тому, в період з 01.01.2015р. по 22.05.2017р. Відповідач здійснював господарську діяльність без відповідного дозволу на спеціальне водокористування, водокористування вважається самовільним, що є порушенням вимог п. 9 ст. 44, ст. 48, 49 Водного Кодексу України.}

^{Водокористувачі зобов'язані здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу (п. 9 ст. 44 Водного Кодексу).}

^{Відповідно до ч. 1 ст. 48 Водного кодексу України, спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.}

^{Згідно ст. 49 Водного кодексу України, спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюється ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. Спеціальне водокористування є платним.}

^{Статтею 110 Водного кодексу України передбачена відповідальність за порушення водного законодавства. Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України. Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.}

^{За допущене порушення вимог природоохоронного законодавства начальника комунального підприємства ОСОБА_1, притягнуто до адміністративної відповідальності і винесена постанова про накладення адміністративного стягнення №010298 від 09.06.2017р. у вигляді штрафу в розмірі 340,00 грн. (а.с. 16).}

^{Постанова про накладення адміністративного стягнення у встановленому законом порядку не оскаржена. Сума штрафу сплачена добровільно, що підтверджується квитанцією №70 від 23.06.2017р. (а.с. 17).}

^{Згідно звіту про використання води за 2015 рік використано 86,9 тис. м3 (а.с. 18-19), звіту про використання води за 2016 використано 86,2 тис. м3 (а.с. 20-21) та відповідно до наданої довідки №91 від 08.06.2017 року КП «Комунальник-М» у період часу з 01.01.2017р. по 22.05.2017р. використав води 30273,29 м3 (а.с. 22).}

Внаслідок самовільного використання водних ресурсів, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Черкаської області згідно Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України №389 від 20.07.2009р., зареєстрованої в Мін'юсті України від 14.08.2009р. за №767/16783 (зі змінами ), проведено розрахунок розміру збитків, згідно якого сума завданих державі збитків складає 547 582,58 грн.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.

Згідно з ст. 2 Водного кодексу України, водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими актами законодавства.

Державною екологічною інспекцією у Черкаській області на адресу Відповідача направлено претензію №10-14/73/ЮР від 31.08.2017р., яка залишена без задоволення.

Вказані обставини стали підставою звернення Позивача до суду для захисту свого порушеного права та примусового стягнення завданої шкоди.

На запитання головуючого присутні учасники заявили:

про відсутність будь-яких інших доказів на підтвердження своїх доводів і пояснень;

про відсутність потреби у витребуванні інших доказів від учасників провадження у справі та інших осіб;

про можливість завершення дослідження обставин справи.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності та за внутрішнім переконанням, враховуючи пояснення представників сторін, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають до задоволення.

У відповідності з положеннями постанови пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012р. №6 «Про судове рішення» рішення з господарського спору повинно прийматись у відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з’ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.

Предметом спору у справі є визначена позивачем вимога стягнення шкоди, завданої державі відповідачем внаслідок самовільного використання водних ресурсів.

Суд враховує, що відповідно до приписів ст. 19 Конституції України органи влади можуть діяти лише у спосіб, визначений Законом.

Згідно ч. 3 ст. 5 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб’єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання повинні здійснювати свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Частина 2 ст. 13 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) передбачає зобов’язання особи при здійсненні своїх прав утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб.

Сторони є самостійними юридичними особами з відповідною реєстрацією в ЄДРПОУ.

Позивач є органом державної виконавчої влади.

Відповідач є суб’єктом господарювання на ринку комунальних послуг.

В п.1 ст. 3 Господарського кодексу України унормовано, що під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Статтею 1 Водного кодексу України передбачено, що використання води - процес вилучення води для використання у виробництві з метою отримання продукції та для господарсько - питних потреб населення, а також без її вилучення для потреб гідроенергетики, рибництва, водного, повітряного транспорту та інших потреб.

Разом з тим, частинами 2, 3 ст. 2 Водного кодексу України передбачено, що водні відносини в Україні регулюються цим Кодексом, Законом України «Про охорону навколишнього природного середовища» та іншими законодавчими актами. Земельні, гірничі, лісові відносини, а також відносини щодо використання та охорони рослинного і тваринного світу та об'єктів природно-заповідного фонду, атмосферного повітря, виключної (морської) економічної зони та континентального шельфу України, що виникають під час користування водними об'єктами, регулюються відповідним законодавством України.

Відповідно до ст. 46, 48 Водного кодексу України водокористування може бути двох видів - загальне та спеціальне. Спеціальне водокористування - це забір води з водних об'єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і громадських потреб.

Згідно ст. 38 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» використання природних ресурсів в Україні здійснюється в порядку загального і спеціального використання природних ресурсів. В порядку спеціального використання природних ресурсів громадянам, підприємствам, установам і організаціям надаються у володіння, користування або оренду природні ресурси на підставі спеціальних дозволів, зареєстрованих у встановленому порядку, за плату для здійснення виробничої та іншої діяльності, а у випадках, передбачених законодавством України, - на пільгових умовах.

Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 44, ст. 49 Водного кодексу України спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу (дозволи на спецводокористування видані відповідачу терміном дії з 23.05.2017р. по 23.05.2022р. (термін дії попереднього дозволу на спеціальне водокористування закінчився 31.12.2014р.). Тобто, в період часу з 01.01.2015р. по 22.05.2017р. дозвіл на спецводокористування у відповідача був відсутній.

Дозвіл на спеціальне водокористування видається: державними органами охорони навколишнього природного середовища - у разі використання води з водних об'єктів загальнодержавного значення.

Відповідно до положень Водного кодексу України дозвіл на спеціальне водокористування - це документ, який засвідчує право певного суб'єкта господарювання на користування водними ресурсами (у тому числі і тих, що відносяться до корисних).

У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

Процедура погодження та видачі юридичним і фізичним особам дозволів на спеціальне водокористування визначається Порядком погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування, що затверджений Постановою КМУ від 13.03.2002р. №321 (далі - Порядок №321).

Пунктом 5 Порядку №321 передбачені обов'язкові реквізити дозволу, один з яких є термін, на який видано дозвіл. Дозвіл скріплюється печаткою та підписом керівника органу, що його видав.

Відповідно до ч.4 ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні та фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, завдану внаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

Згідно з ч. 1 ст. 111 Водного кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати збитки, завдані ними внаслідок порушень водного законодавства, в розмірах і порядку, встановлених законодавством України.

Згідно статті 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» шкода, завдана внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, - підлягає компенсації в повному обсязі.

Суд критично оцінює доводи відповідача про відсутність потреби в отриманні дозволу на спецводокористання, оскільки Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, що регулюють відносини, пов’язані з одержанням документів дозвільного характеру щодо спеціального водокористування» від 7 лютого 2017 року скасовано необхідність отримання такого дозволу. Відповідач не враховує, що відповідно до приписів ст. 48 Водного кодексу України отримувати дозвіл на спецводокористування не потрібно дрібним споживачам, які здійснюють забір води до 5 куб.м. на добу. Відповідач як комунальне підприємство з водопостачання селища Маньківка не довів ліміт видобування/використання питної води до 5 куб.м. на добу.

Суд вважає за необхідне вимоги позивача задовольнити повністю, та стягнути з комунального підприємства «Комунальник-М» заподіяну державі шкоду у розмірі 547 582,58 грн.

Відповідно до ст.ст. 74, 76-79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обов’язок доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб’єктивного права.

Суд зазначає, що проведення оплати боргу відповідачем під час розгляду справи та неподання ним доказів у справу має враховуватись виконавчою службою при виконанні рішення суду в ході виконавчого провадження. Суд вважає, що відповідач мав достатньо часу для надання доказів про проведення розрахунку.

Згідно ст. 129 ГПК України судові витрати належить покласти на Відповідача повністю та стягнути на користь Позивача 8 213,74 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з відповідача: комунального підприємства «Комунальник-М», Черкаська область, Маньківський район, смт. Маньківка, вул. Соборна, 169, код ЄДРПОУ 34089741, номер рахунку в банку невідомий

через Державну екологічну інспекцію у Черкаській області, м. Черкаси, вул. Вернигори, 17, код ЄДРПОУ 38030602, р/р 35214001081038 Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172

547 582,58 грн. шкоди відповідно до норм розподілу вказаної суми між бюджетами (розрахунковий рахунок смт. Маньківка №33114331700295, ЄДРПОУ 37981920, отримувач - УК у Маньківському районі, банк отримувача - ГУДКСУ у Черкаській області, МФО 854018, ККД 24062100).

Стягнути з відповідача: комунального підприємства «Комунальник-М», Черкаська область, Маньківський район, смт. Маньківка, вул. Соборна, 169, код ЄДРПОУ 34089741, номер рахунку в банку невідомий

на користь позивача: Державної екологічної інспекції у Черкаській області, м. Черкаси, вул. Вернигори, 17, код ЄДРПОУ 38030602, р/р 35214001081038 Державна казначейська служба України м. Київ, МФО 820172

8 213,74 грн. судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня прийняття рішення. Сторони у справі протягом цього строку мають право подати апеляційну скаргу до апеляційного суду на вказане рішення через Господарський суд Черкаської області.

Повне рішення складено 05.05.2018р.

Суддя Г.М. Скиба