Справа № 344/5345/18

Провадження № 11-сс/779/156/2018

Категорія ст. 170 КПК України

Головуючий у 1 інстанції ОСОБА_1

Суддя-доповідач ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2018 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області

в складі суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,

з участю секретаря ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника приватного підприємства «Спецбудмонтаж 111» ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 квітня 2018 року про накладення арешту на майно,

за участю прокурора ОСОБА_8 ,

представника ОСОБА_7 ,

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі представник приватного підприємства «Спецбудмонтаж 111» ОСОБА_7 просить скасувати ухвалу слідчого судді та ухвалити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання прокурора військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону ОСОБА_8 про арешт майна в рамках кримінального провадження № 42018090780000032 від 23 березня 2018 року.

Обґрунтовує такі вимоги тим, що вважає ухвалу слідчого судді незаконною, необґрунтованою, постановленою з порушенням норм КПК України. Посилається на зміст ч. ч. 1-3 ст. 170, ст. 173 КПК України. Зазначає, що слідчим суддею в ухвалі не вказано про те, яке саме значення мають вилучені речі для розслідування кримінального провадження, яким чином вони можуть бути використані в якості доказів, що саме та які факти доводять вказані вилучені речі. Зауважує, що в мотивувальній частині вказано, що з метою забезпечення конфіскації майна підозрюваного ОСОБА_9 клопотання слід задовольнити, хоча про вказану особу жодних даних в провадженні немає. Посилається на положення ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав на основоположних свобод. Вважає, що арештоване майно не відповідає критеріям ст. 98 КПК України. Вказує, що слідчим суддею не враховано, що накладення арешту на майно, яке приватним підприємством «Спецбудмонтаж 111» було придбано на законних підставах, створює перешкоди у веденні господарської діяльності підприємства та в подальшому призведе до значних збитків. Звертаючи увагу на рішення сесії Івано-Франківської обласної ради від 23 вересня 2016 року № 289-9/2016 та постанову Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 року № 733, підсумовує, що приватне підприємство «Спецбудмонтаж 111» здійснювало порубку на законних підставах , про що мались відповідні документи, які під час огляду місця події були вилучені. Зазначає, що також слідчим суддею не взято до уваги, що транспортний засіб УРАЛ 375, а також напівпричіп бортовий Е марки ОДАЗ модель 9370 на праві приватної власності належить ОСОБА_10 та ОСОБА_11 , що підприємством орендувались, а останні не перебувають в статусі ні підозрюваних, ні обвинувачених в даному провадженні, тому підстав утримувати їхнє майно, так само як і документи на нього, немає. Наголошує, що в даному випадку підстави для накладення арешту на майно відсутні та рішення слідчого судді прийнято передчасно.

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 квітня 2018 року клопотання задоволено, накладено арешт на майно тимчасово вилучене у ході огляду місця події від 23 квітня 2018, а саме:

- деревину, що знаходилася на н/причепі бортовому-Е марки ОДАЗ, модель 9370, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме: 18 колод деревини породи дуб різних діаметрів, з метою збереження речових доказів;

- транспортний засіб марки УРАЛ 375 НМ типу Бортовий-С, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з метою збереження речових доказів;

- н/причіп бортовий-Е марки ОДАЗ, модель 9370, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з метою збереження речових доказів;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 марки УРАЛ 375 НМ, типу Бортовий-С, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з метою збереження речових доказів;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 щодо н/причепа бортовий-Е марки ОДАЗ, модель 9370, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з метою збереження речових доказів;

- товарно-транспортну накладну № 3548 від 23 квітня 2018 року, видану Прикарпатським військовим лісгоспом Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» приватному підприємству «Спецбудмонтаж 111» на деревину об`ємом 9,0 м куб. в 4-х екземплярах, з метою збереження речових доказів;

- наряд № 118 від 13 квітня 2018 року на відпуск лісоматеріалів загальним об`ємом 46,6 м куб. вартістю 174908 гривень, виданий Прикарпатським військовим лісгоспом Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» приватному підприємству «Спецбудмонтаж 111», з метою збереження речових доказів.

При прийнятті рішення слідчий суддя виходив з визначеного ч. ч. 1-3, 10 ст. 170, ч. 1 ст. 98, ч. 2 ст. 173 КПК України та дійшов висновку, що з метою забезпечення конфіскації майна підозрюваного ОСОБА_9 , зокрема з метою уникнення втрати, зникнення чи пошкодження даного майна, вказаний захід забезпечення є доцільним, співмірним та таким, що відповідає завданням кримінального провадження, а тому клопотання необхідно задовольнити.

Під час апеляційного розгляду:

- представник приватного підприємства «Спецбудмонтаж 111» ОСОБА_7 підтримав доводи апеляційної скарги з мотивів, викладених у ній;

- прокурор заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважав її безпідставною, просив ухвалу слідчого судді залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали клопотання, обговоривши доводи й мотиви апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.

Неухильне дотримання передбачених законних вимог є неодмінною умовою повного, всебічного й об`єктивного дослідження обставин справи, встановлення істини в справі й прийняття правильного рішення.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Право на отримання мотивованого судового рішення є процесуальним елементом права на справедливий суд (ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 372 КПК України у мотивувальній частині ухвали зазначається: суть питання, що вирішується ухвалою, і за чиєю ініціативою воно розглядається; встановлені судом обставини із посиланням на докази, а також мотиви неврахування окремих доказів; мотиви, з яких суд виходив при постановленні ухвали, і положення закону, яким він керувався.

Так, доводи апеляційної скарги про передчасність і необґрунтованість рішення про накладення арешту на майно є слушними та знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду рішення слідчого судді суду першої інстанції.

На думку суду апеляційної інстанції, слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого на надання дозволу на арешт тимчасово вилученого майна, в повному обсязі не врахував вимог ст. ст. 131-132, 170-173 КПК України, не дослідивши та, відповідно, не зробивши жодних обґрунтованих висновків про підстави і мету необхідності арешту майна, наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 КПК України, інші обов`язкові обставини в залежності від того, в якому випадку згідно з пунктами частини другої статті 170 КПК України накладається арешт, наслідки арешту майна для певних осіб, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Таким чином, у зв`язку з тим, що слідчим суддею не наведено у судовому рішенні належного та переконливого обґрунтування з посиланням на докази чи обставини необхідність арешту майна і саме таким чином, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне ухвалу слідчого судді скасувати та ухвалити нову ухвалу.

Відповідно до ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу.

За приписами ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, суд повинен з`ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.

З матеріалів клопотання вбачається, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018090780000032 від 23 березня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, процесуальне керівництво за яким здійснюється військовою прокуратурою Івано-Франківського гарнізону.

Як вбачається з клопотання прокурора, встановлено, що рішенням Івано-Франківської обласної ради від 26 квітня 1995 року «Про утворення загально-зоологічного заказника «Чорний ліс», частину території земель лісового фонду, які перебувають у постійному користуванні Івано-Франківського військового лісопромислового комбінату (правонаступник ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат») включено до загально-зоологічного заказника місцевого значення «Чорний ліс», згідно з додатком (квартали № 62-64 Прикарпатського військового лісгоспу ДП «ВЛПК»). Постановою Кабінету Міністрів України від 23 березня 2016 року № 213 визначено, що у заповідних зонах біосферних заповідників, національних природних і регіональних ландшафтних парків, природних заповідниках, пам`ятках природи, заповідних урочищах забороняється проведення усіх видів поступових та суцільних рубок формування і оздоровлення лісів. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2016 року суцільні санітарні рубки забороняються у різних видах заповідників, заказниках та національних парках. Згідно з ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» на землях природно-заповідного фонду та іншого призначення забороняється будь-яка діяльність, яка негативно впливає або може вплинути на стан природних об`єктів. Проте, службові особи Прикарпатського військового лісгоспу ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» у порушення вищевказаних нормативно - правових актів, знаючи, що квартали № НОМЕР_5 Прикарпатського військового лісгоспу входять у загально-зоологічний заказник, де передбачена заборона проведення суцільних рубок, умисно, зловживаючи службовим становищем, включили території лісового фонду зазначених кварталів у відомість чергової лісосіки на суцільну рубку, як експлуатаційні ліси, з метою виготовлення лісорубних квитків. Протягом січня-квітня 2018 року Прикарпатському військовому лісгоспу ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» видано лісорубні квитки на проведення рубок у кварталах № 62, № 63, № 64 Майданського лісництва вказаного лісгоспу. На підставі вказаних дозвільних документів та протиправних дій службових осіб Прикарпатського військового лісгоспу ДП «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» здійснюється незаконна рубка та вивезення дерев лісового фонду.

В клопотанні прокурор зазначає, що в ході огляду місця події від 23 квітня 2018 було тимчасово вилучено відповідні деревину, транспортний засіб, н/причіп бортовий, свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, товарно-транспортну накладна, наряд.

Так, згідно з ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого повинно бути зазначено правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Вказана норма також узгоджується з ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідної до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб`єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу з посиланням на норми закону.

Прокурор, керуючись відповідними нормами кримінального процесуального кодексу України, просив накласти арешт на майно з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Згідно із ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Арешт майна з підстав передбачених ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна.

Так, постановою прокурора військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону ОСОБА_8 від 24 квітня 2018 року майно, на яке в клопотанні просить накласти арешт, визнано речовими доказами в кримінальному провадженні № 42018090780000032 від 23 березня 2018 року.

З огляду на наведені прокурором встановлені досудовим розслідуванням обставини та положення цієї статті, суд апеляційної інстанції вбачає підстави вважати майно, а саме: деревину, що знаходилася на н/причепі бортовому-Е марки ОДАЗ, модель 9370, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме: 18 колод деревини породи дуб різних діаметрів; товарно-транспортну накладну № 3548 від 23 квітня 2018 року, видану Прикарпатським військовим лісгоспом Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» приватному підприємству «Спецбудмонтаж 111» на деревину об`ємом 9,0 м куб. в 4-х екземплярах; наряд № 118 від 13 квітня 2018 року на відпуск лісоматеріалів загальним об`ємом 46,6 м куб. вартістю 174908 гривень, виданий Прикарпатським військовим лісгоспом Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» приватному підприємству «Спецбудмонтаж 111»; транспортний засіб марки УРАЛ 375 НМ типу Бортовий-С, реєстраційний номер НОМЕР_2 ; н/причіп бортовий-Е марки ОДАЗ, модель 9370, реєстраційний номер НОМЕР_1 ; - речовими доказами, що в сукупності з іншими мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Також, на думку апеляційного суду, як підтверджують матеріали клопотання прокурора, в даному випадку доведено наявність відповідних ризиків щодо наведеного майна, а саме можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

З огляду на необхідність проведення по кримінальному провадженні інших слідчих дій, з метою досягнення дієвості кримінального провадження, за наявності підстав вважати, що можуть настати наслідки, передбачені ч. 11 ст. 170 КПК України, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність накладення арешту на цей майно.

При цьому, доводи апеляційної скарги про те, що власники орендованих приватним підприємством «Спецбудмонтаж 111» транспортного засобу та напівпричіпа бортового ОСОБА_10 та ОСОБА_11 не є підозрюваними чи обвинуваченими в даному кримінальному провадженні не є слушними, з огляду на те, що в даному випадку арешт майна здійснюється метою забезпечення збереження речових доказів за наявності достатніх підстав вважати, що дане майно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, а за таких обставин згідно з ч. 3 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи.

З огляду на положення ч. ч. 2, 3 ст. 170 КПК України, майно, яке має ознаки речового доказу, може вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, у кого і де воно знаходиться, незалежно від того чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також, суспільний інтерес розслідування та встановлення істотних обставин у кримінальному провадженні переважає приватний інтерес особи щодо тимчасового позбавлення права володіти, користуватися чи розпоряджатися належним їй майном.

Таким чином, суд апеляційної інстанції, розглядаючи клопотання з`ясував обставини, з якими закон пов`язує можливість накладення арешту на майно, та дійшов висновку про наявність підстав для накладення арешту на це майно.

В той час, суд апеляційної інстанції враховує положення ч. 4 ст. 173 КПК України, згідно з якою у разі задоволення клопотання про арешт майна слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна.

Суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що заборона розпорядження та відчуження вищенаведеним транспортним засобом та напівпричіпом бортовим забезпечить збереження речових доказів і не призведе до їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження, та, що на даний час потреби досудового розслідування не виправдовують таке втручання у права та інтереси осіб як позбавлення права користування.

При цьому, даних про настання негативних наслідків для приватного підприємства «Спецбудмонтаж 111» від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт даного майна шляхом заборони розпорядження та відчуження, під час апеляційного розгляду не здобуто.

Такий спосіб арешту транспортного засобу та напівпричіпа бортового буде найменш обтяжливим та не призведе надмірного обмеження його прав та інтересів, не зашкодивши при цьому кримінальному провадженню.

Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що арешт майна може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за відповідним клопотанням, якщо буде доведено, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, відповідно до ст. 174 КПК України.

В той час, на думку апеляційного суду, прокурором не доведено підстав та підозр вважати, що свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 марки УРАЛ 375 НМ, типу Бортовий-С, реєстраційний номер НОМЕР_2 та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 щодо н/причепа бортовий-Е марки ОДАЗ, модель 9370, реєстраційний номер НОМЕР_1 можуть також бути доказами у кримінальному провадженні що порушено, згідно з витягом з ЄРДР (а.п. 4), за фактом розкрадання деревини працівниками лісової охорони Прикарпатського військового лісгоспу та незаконної видачі лісорубного квитка працівниками ІНФОРМАЦІЯ_1 , не наведено переконливих мотивів вважати, що таке майно може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, як і не зазначено яким чином, а тому відсутні підстави для його арешту.

Більше того, без наведених документів використовувати транспортний засобів та н/причіп бортовий не представляється можливим.

Тому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого про арешт майна задовольнити частково, накласти арешт на деревину, товарно-транспортну накладну та наряд, накласти арешт шляхом позбавлення права на відчуження та розпорядження на транспортний засіб та н/причіп бортовий, а в накладенні арешту на свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу відмовити.

Керуючись ст. ст. 170, 172, 376, 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу представника приватного підприємства «Спецбудмонтаж 111» ОСОБА_7 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 24 квітня 2018 року про накладення арешту на майно скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання прокурора військової прокуратури Івано-Франківського гарнізону ОСОБА_8 у межах кримінального провадження № 42018090780000032, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23 березня 2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 191 КК України, задовольнити частково.

Накласти арешт на:

- деревину, що знаходилася на н/причепі бортовому-Е марки ОДАЗ, модель 9370, реєстраційний номер НОМЕР_1 , а саме: 18 колод деревини породи дуб різних діаметрів;

- товарно-транспортну накладну № 3548 від 23 квітня 2018 року, видану Прикарпатським військовим лісгоспом Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» приватному підприємству «Спецбудмонтаж 111» на деревину об`ємом 9,0 м куб. в 4-х екземплярах;

- наряд № 118 від 13 квітня 2018 року на відпуск лісоматеріалів загальним об`ємом 46,6 м куб. вартістю 174908 гривень, виданий Прикарпатським військовим лісгоспом Державного підприємства «Івано-Франківський військовий ліспромкомбінат» приватному підприємству «Спецбудмонтаж 111».

Накласти арешт шляхом позбавлення права на відчуження та розпорядження на:

- транспортний засіб марки УРАЛ 375 НМ типу Бортовий-С, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

- н/причіп бортовий-Е марки ОДАЗ, модель 9370, реєстраційний номер НОМЕР_1 ;

Відмовити в накладенні арешту на:

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 марки УРАЛ 375 НМ, типу Бортовий-С, реєстраційний номер НОМЕР_2 ;

- свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 щодо н/причепа бортовий-Е марки ОДАЗ, модель 9370, реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді ОСОБА_3

ОСОБА_4

ОСОБА_5

Згідно з оригіналом

Суддя ОСОБА_3