Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2018 року Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мартиненко В. С.

за участю секретаря Вареніченко В.А., Мішиної А.А., Ліман С.М.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в м. Костянтинівка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про захист прав споживачів, розірвання договору та стягнення грошових коштів,-

В С Т А Н О В И В:

Із вказаним позовом звернулась ОСОБА_3, в якому просила розірвати договір у вигляді індивідуального заказу від 09.02.2017р., який був укладений між позивачем та відповідачем щодо виготовлення та встановлення меблів кухні; стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти, які були сплачені позивачем за договором-індивідуальним заказом від 09.02.2017р. у розмірі 40500,00грн; зобов'язати позивача повернути відповідачу, придбані за договором - індивідуальним заказом від 09.02.2017р. після отримання (або одночасно) грошових коштів від відповідача за зазначеним у п. 3 позовної заяви договором.

Позовні вимоги обґрунтувала тим, що у відповідності до вказаного договору позивач замовила, а відповідач прийняв на себе зобов'язання по виготовленню та встановленню кухонної меблі за індивідуальним проектом позивача за адресою: м. Слов'янськ, вул..Центральна, буд.4. Вартість вказаного замовлення становила 40 500,00грн. У той же день позивач внесла передплату у розмірі 15 000,00грн. 24 березня 2017 року позивач сплатила залишок суми у розмірі 25 500,00 грн. та відповідачем були доставлені і змонтовані кухонні меблі, передбачені договором. Після їх монтажу позивач побачила грубі недоліки виготовлені продукції. Так, зокрема не закривались кутові дверцята, на раніше обумовлено проектом місце не встановлювався холодильник та інші недоліки. Про вказані недоліки позивачем було невідкладно повідомлено відповідача. Крім того, позивач неодноразово просила відповідача виправити дані недоліки, проте той відмовлявся. Акт прийняття виконаних робіт не підписувался. 23.05.2017 року та 31.07.2017 року позивач зверталася з письмовими претензіями до відповідача. Та в наступному зверталася зі скаргами на відповідача до служби з захисту прав споживачів, поліції, прокуратури. З метою звернення до суду позивач замовила у Донецького науково - дослідного інституту проведення товарознавчої експертизи вказаних меблевих конструкцій, згідно з висновком якого від 26.06.2017 року були виявлені істотні недоліки виготовленої продукції, а саме: невідповідність ескізу проекту реально виготовленої продукції; наявність люзів між шафою та дверцятами з обох боків на навісній шафі, наявність пошкодження поверхні задньої стінки у вигляді подряпин; невідповідність розгорнення дверцят навісної шафи; дверцята навісної шафи коротші на 2 мм, відхилення геометричної форми; дверцят відповідно до шафи, максимальне значення 3 мм; на навісній шафі з розорними дверцятами із скляною вставкою пластмасові кріплення для скла мають тріщини, рамочна частина для скала з внутрішньої стороні має покриття білого кольору, що псує зовнішній вигляд по показанням естетичності; невідповідність виготовленої продукції ескізу; інші суттєві недоліки.

Посилаючись на ст.. 1, ч. 1 ст. 8, ч. 3 ст. 10, ст.. 14, ч. 1, 6 ст. 19, ч. 1 ст. 22 ЗУ «Про захист прав споживачів» вважає вказані недоліки істотними, такими що виникли з вини виконавця в зв’язку з чим вважає, що споживач набув право вимагати від продавця повернути сплачені грошові кошти у сумі 40500,00 грн.

В наступному сторона позивача надала розрахунок судових витрат, пов’язаних з наданням правничої допомоги, у загальному розмірі 16540 грн. 80 коп., які просила стягнути з відповідача.

Позивач ОСОБА_3, яка про дату, час та місце судового засідання була повідомлена належним чином, в судове засідання не з’явилась, причини неявки не повідомила.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні вимоги позовної заяви підтримав, посилаючись на обставини, викладені в позові.

Відповідач ОСОБА_4 в судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про причини неявки не повідомив, надав письмові заперечення та пояснення.

Представник відповідача ОСОБА_5 в судовому засіданні проти вимог позовної заяви заперечив, посилаючись на обставини викладені в письмових запереченнях та поясненнях відповідача, в яких зауважене наступне.

Вказані кухонні меблі збиралися та 23.03.2017 року були доставлені в квартиру споживача належної якості та розмірі, в повній комплектації разом з інструкціями зі зборки в обумовлені договором строки. Монтажем меблів в кухні займався спеціально найманий позивачем працівник. Вказані кухонні меблі, зі слів позивача, були повністю зібрані 24.03.2017 року. Станом на цей час будь-яких нарікань, незгоди із якістю та комплектацією кухонних меблів позивач не заявляла та була задоволена роботою, про що особисто йому казала. 28.03.2017 року зробила нове індивідуальне замовлення спальних меблів на суму 14600 грн. та внесла попередню оплату в сумі 3000 грн.

На початку квітня 2017 р. ОСОБА_3 подзвонила та пояснила, що у працівника, який робив монтаж кухні, виникли деякі питання стосовно регулювання меблевих дверей попросила, щоб його на місці проконсультував спеціаліст відповідача. 05 квітня 2017 р. особа, яка збирала меблі, - ОСОБА_6 прийшов за адресою позивача, де побачив повністю зібрану згідно до проекту кухню. Він відповів на задані йому питання, та зробив на свій телефон фотографію кухні позивача. В середині квітня 2017 р. позивач звернулась до відповідача щодо необхідності здійснити перестановку меблевих комплектуючих, розташувавши їх в іншому, ніж було зазначено в проекті, порядку та попросила прислати для консультації дизайнера. Дружина відповідача - ОСОБА_7 за адресою позивача побачила, що частина меблів була переставлена, а частину меблів чоловік позивача та найманий нею працівник переставляли в її присутності.

На початку травня 2017 р. ОСОБА_3 повідомила, що бажає змінити зовнішній вигляд своє кухні, встановивши нові меблеві секції. Відповідач погодився допомогти та заказав і оплатив самостійно додаткові товари у сумі 3450 грн. Вказане замовлення було відправлено позивачу 15.05.2017року перевізником, про це також було проінформовано найманого працівника позивача, який мав приїхати в цей день до позивача та монтувати кухню. Проте позивач почала вимагати оплатити приїзд, від’їзд та монтаж кухні вказаним працівником у сумі 1600/1700 грн. та врешті відмовилась приймати відправлення. Також позивач додатково замовила нові ручки до кухні на 2000 грн. від отримання яких потім відмовилась. Від оплати інших меблів – спальні також відмовилась, посилаючись на необхідність спочатку їх доставити оскільки замовлення кухні не було виконано в установлені строки. Тобто станом на 16.05.2017 р. позивач була незадоволена тільки строками виконання замовлення кухонних меблів, про неналежну якість яких не вказувала. Та лише після відмови у безкоштовній передачі їй спальних меблів, позивач почала висловлювати незадоволення з приводу якості кухонних меблів, та письмова претензія була датована 23 травня 2017 р., в якій вона просила протягом 7 днів усунути недоліки кухні, а саме: дверцята кутової шафи заважала холодильнику та її фасад не закривав саму шафу на 6 см.

Крім того, відповідач не погоджувався із висновками експертного дослідження, посилаючись на некомпетентність експерта, який не мав необхідної кваліфікації, висновок було зроблено після перестановки та переробки меблів позивачем, державні стандарти, на порушення яких посилався експерт, не є обов’язковими для застосування виробниками, для дослідження люзів експерт використовував неналежні знаряддя вимірювання. В додаткових письмових поясненнях відповідач зауважив, що гарантія на вказані меблі не діє, оскільки їх монтаж було виконано не фахівцем зі складання корпусних меблів, а люзи фасадів, виявлені експертом, усуваються згідно інструкції регулюванням дверцят в місцях прикріплення по горизонталі, вертикалі та в глибину. Частина меблів, описаних у висновку експерта не доставлялися відповідачем.

З’ясувавши обставин справи, дослідивши докази, подані на їх підтвердження, суд дійшов до наступних висновків.

Судом встановлено, що 09.02.2017 року між фізичною особою – підприємцем ОСОБА_4, основним видом діяльності якого відповідно до відомостей ЄРДПОУ є роздрібна торгівля меблями, освітлювальним приладдям та іншими товарами для дому в спеціалізованих магазинах, та ОСОБА_3 було укладено договір індивідуального замовлення меблів «Кухня» в квартирі за адресою: Донецька область, м. Слов’янськ, вул. Центральна, 4. На виконання вказаного договору відповідачем було розроблено ескіз, який було погоджено позивачем. Корпус меблів білого кольору мало бути виготовлено виробником Vip Master, м. Біла Церква Київської області, фасади меблів «Болонья», мали бути виготовлені виробником DiPortes, колір – супер мат мілк, стільниця – Luxe Form – S501 камінь гріджио бежевий, 4 м, 38 мм, цоколь ДСП – білий, додаткова фурнітура Blum, ящик Тандембокс, 2шт., петлі з доводчиком – 6 комплектів. Строк виготовлення 4-6 робочих тижнів. Доставка та монтаж після 100 % оплати. Ціна договору, з врахуванням знижки, складала 40500 грн. Доставка – 0 грн. Умови щодо монтажу меблів відсутні. Сторонами було погоджено, що монтаж (навішування) меблів буде здійснено найманим позивачем працівником. Вказана сума коштів остаточно була виплачена позивачем 24.03.2017 року.

Вказані обставини справи підтверджуються копіями вказаного договору, ескізу кухні (погодженого проекту), та визнаються сторонами.

Після прибуття складових частин до віповідача меблі були зібрані працівником відповідача ОСОБА_8, який керувався вищевказаним ескізом кухні, та обмотані захисною плівкою вони були доставлені в квартиру за адресою позивача. Меблі прийняв найманий позивачем робітник, який їх оглянув, згодом до додому повернулась позивач та також оглянула меблі, акт прийому – передачі не складався, що підтверджується показаннями свідка ОСОБА_8

Крім того, свідок повідомив про те, що меблі від виробника прийшли в розібраному стані, під час їх збирання він їх обміряв, подряпин, пошкоджень ним виявлено не було. Стінки шаф складаються з 2-3 панелей для зручності транспортування. Фасади меблів були на 2-3 мм менші за корпуси для вільного ходу поряд з іншими шафами. Фасад, де має бути посудомийна машина, кріпиться після установки техніки, якої на час перебування свідка в квартирі не було. Холодильника не було. Інші фасади були відрегульовані ним особисто на власний погляд та можуть бути змішенні за бажанням споживача. Під час збирання не бачив, щоб фасади виступали за корпус. Неприлягання дверцят до корпусу пов’язане з регулюванням та може бути виправлене. Корпуса меблів були поставлені позивачу з отворами та кріпленнями для поличок. Полички до шаф ставляться в останню чергу. Дві полички для вітрини були зроблені з ДСП, проте позивач на той час не визначилась щодо необхідності їх встановлювати або замовити скляні.

Через два тижні після доставки меблів споживачу його запросили до позивача надати консультацію з монтажу вказаних меблів. Коли він 05.04.2017 року прийшов до квартири позивача, то в кухні побачив навішані меблі відповідно до розробленого проекту (ескізу), яку сфотографував на свій телефон. Його увагу звернули на щілину приблизно 2 мм, яка утворилась на кутовій навісній шафі, скрізь яку проглядалися полички, на що він повідомив, що так і має бути для того щоб дверцята вільно закривалися, щілину можна усунути змістивши фасад вправо.

Свідок ОСОБА_9 повідомила про те, що є дружиною відповідача. Позивач звернулась до відповідача в січні 2017 року. В магазині відповідача працює дизайнер, який розробляв проект кухні. Оскільки свідок має багатий досвід, вона також приймала участь в розробці ескізу кухні для позивача. Так, було розроблено 10 проектів, один з яких було остаточно погоджено зі споживачем. Меблі були остаточно оплачені позивачем та в кінці березня доставлені до її помешкання. Споживач була задоволена замовленням, в зв’язку з чим додатково замовила у відповідача меблі для спальні. На початку квітня позивач запросила відповідача до себе з питань регулювання меблів. Так, дверцята навісної кутової шафи неповністю розкривалися, але про це позивача попереджали при розроблені проекту, в зв’язку з чим позивач телефонувала до магазину, де замовляла холодильник з проханням поміняти його на менший 70 см, що безпосередньо спостерігала свідок. Крім того, у вказаній шафі була наявна щілина розміром 5 мм. Відповідач запропонував замовити на цю шафу більший фасад. Позивач виявила бажання подовжити меблевий гарнітур та переставити в інше місце холодильник. З метою зміни проекту кухні свідка було запрошено до помешкання позивача, де вона побачила, що чоловік позивача та найманий нею працівник за вказівками позивача переміщували меблі з місця на місце та ставилися до них необережно. На виконання бажання позивача по зміні проекту відповідач замовив новий більший фасад для кутової навісної шафи, 4 інших фасади, стільницю, та ручки на меблі, які відповідач оплатив за власний кошт. Самостійно лагодити меблі відповідач наміру не мав через наявність конфлікту з позивачем та вказані вироби були надіслані позивачу службою доставки, проте позивач відмовилась від їх отримання.

З світлини від 05.04.2018 року, долученої до матеріалів справи відповідачем, вбачається, що спірний меблевий гарнітур було доставлено до помешкання позивача у комплектності, що відповідає проекту, погодженого з позивачем. Меблі були навішані відповідно до ескізу. Проте на ескізі між навісною кутовою шафою та наступною шафою (сушкою) мала бути фальш панель розміром 100 мм. Вказана фальш-панель була замовлена відповідачем, що підтверджується бланком замовлення ( п. 13), копія якого долучена відповідачем, з посиланням на нумерацію об’єктів на ескізі. Але з світлини вбачається, що вказана панель за своїми розмірами не може стати між вказаними шафами, та між ними залишилась щілина, через яку проглядаються полички.

Навісна шафа - сушка має справа внутрішній короб для приховування водопровідної труби. Вказана шафа не може переміщуватися верх дном або зліва направо, оскільки зафіксована на вказаній трубі. За ескізом вказана шафа має бути шириною 600 мм, проте з висновку експерта (п. 3), наданого позивачем, вказана шафа є меншою – 495 мм. Дверцята сушки за проектом мають відкриватися в правий бік, проте з висновку експерта вбачається, що вони відкриваються в лівий бік. Те, що дверцята на вказаній шафі зліва направо не переміщувались позивачем, підтверджується знімком №10 висновку експерта, оскільки на іншій боковій поверхні шафи відсутні відповідні отвори для кріплення дверцят.

Шафи навісні розміром 145х915х277 мають по різному навішані фасади та оскільки знаходяться на рівні ока це псує зовнішній вигляд по показникам естетичності, що підтверджується в п. 5,6 експертного висновку та з’ясовано під час допиту експерта.

Шафа навісна 595х917х277 із двома дверцятами, що відкриваються в гору, має задню стінку, яка складається з трьох частин, з’єднувальні елементи яких мають меншу довжину та не повністю закривають отвори та в середній частині відходить від каркасу виробу, що псує зовнішній вигляд по показникам естетичності (п. 8 експертного висновку).

Шафа напільна 496х715х450 з розгорнутими дверцятами має задню стінку, яка складається з двох частин, що відходять від каркасу шафи у верхній частині, та отвори круглої форми на бокових щитах шафи, призначення яких експертним шляхом не встановлено.

Шафа напільна з висувною корзиною для пляшок 145x715x450 оснащена доводчиком, проте фасад не прилягає до корпусу шафи на 3 мм - невідповідність умовам ДСТУ 4414:2005. При докладанні зусиль закривається, без тиску шухляда самовільно повертається у початкове положення (п. 12 експертного висновку).

Шухляда висувна 595x105x40, що розташована під вбудованою духовою шафою, оснащена доводчиком, проте фасад не прилягає до корпусу шафи на 1,5 мм - невідповідність умовам ДСТУ 4414:2005 (п. 13 експертного висновку).

Шафа напільна з розгорною дверкою та поличкою, 145x715x450мм має дверцята, які нещільно прилягають до каркасу шафи, дверцята шафи за габаритами відносно до каркасу менші у верхній частині на 5 мм, у нижній на 3 мм - невідповідність умовам ДСТУ 4414:2005 (п. 14 експертного висновку).

Шафа напільна 600x715x455мм оснащена двома висувними шухлядами з доводчиками, проте між шухлядами наявний люз - 2 мм, що не відповідає вимогам ДСТУ 4414:2005 (п. 17 експертного висновку).

Шафа напільна 800x715x455 має висувні шухляди та дверцята, що розгортаються, проте між ним є люз з лівого боку у верхній частині 6 мм, у нижній 2 мм. Висувні шухляди мають люз відносно дверцят, що розгортаються, з правого боку 2 мм, з лівого боку 2 мм. Між дверцятами, які розгортаються, наявний люз по вертикалі у верхній частині 2 мм, в нижній частині 4 мм, каркас шафи виступає за дверцята у верхній частині праворуч 6 мм, ліворуч 4 мм, що не відповідає вимогам ДСТУ 4414:2005 (п. 18 експертного висновку).

Шафа з вітриною навісна має задню стінку, яка відходить від корпусу шафи, кріплення для поличок відсутні.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» у разі виявлення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) споживач має право на свій вибір вимагати: безоплатного усунення недоліків у виконаній роботі (наданій послузі) у розумний строк; відповідного зменшення ціни виконаної роботи (наданої послуги); безоплатного виготовлення іншої речі з такого ж матеріалу і такої ж якості чи повторного виконання роботи; відшкодування завданих йому збитків з усуненням недоліків виконаної роботи (наданої послуги) своїми силами чи із залученням третьої особи; реалізації інших прав, що передбачені чинним законодавством на день укладення відповідного договору.

Зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання), а в разі неможливості виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) - протягом гарантійного чи іншого строку, встановленого договором, чи протягом двох років з дня прийняття виконаної роботи (наданої послуги) у разі відсутності гарантійного чи іншого строку, встановленого законодавством або договором.

Згідно з ч. 4 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» за наявності у роботі (послузі) істотних недоліків споживач має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Якщо істотні недоліки було виявлено в роботі (послузі), виконаній з матеріалу споживача, споживач має право вимагати на свій вибір або виконання її з такого ж матеріалу виконавця, або розірвання договору і відшкодування збитків. Зазначені вимоги можуть бути пред'явлені споживачем протягом строків, передбачених нормативно-правовими актами та нормативними документами, умовами договору, а в разі відсутності таких строків - протягом десяти років.

Пунктом 12 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» передбачено, що істотний недолік - недолік, який робить неможливим чи недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, виник з вини виробника (продавця, виконавця), після його усунення проявляється знову з незалежних від споживача причин і при цьому наділений хоча б однією з нижченаведених ознак: він взагалі не може бути усунутий; його усунення потребує понад чотирнадцять календарних днів; він робить товар суттєво іншим, ніж передбачено договором.

З наведеного випливає, що при виконанні робіт зі складання проекту меблів кухні та зборці меблевих виробів є істотні недоліки, які роблять недопустимим використання товару відповідно до його цільового призначення, та виникли з вини виконавця, їх усунення потребує понад 14 календарних днів та роблять товар суттєво іншим ніж передбачено договором. Відповідач не усунув вищевказані недоліки у встановлений строк, в зв’язку з чим позивач спробувала самостійно їх усунути.

Відповідачем залишилось не доведеним, що вказані недоліки можуть бути усуненні в строк до 14 календарних днів, а також щодо того, що регулювання дверцят відповідно до інструкції зі збирання меблів могло б належним чином виправити недоліки щодо наявності зазорів між дверцятами меблів.

Згідно з ч. 7 ст. 10 ЗУ «Про захист прав споживачів» про відступи від умов договору та інші недоліки в роботі (послузі), що не могли бути виявлені при звичайному способі її прийняття, споживач зобов'язаний повідомити виконавцеві не пізніше трьох діб після їх виявлення.

З матеріалів справи та показань свідків вбачається, що позивач виявила вищенаведені недоліки лише після навішування меблів відповідно до ескізу, розробленого відповідачем, та невідкладно повідомила про це відповідача, в зв’язку з чим до її помешкання було направлено працівника відповідача для надання рекомендацій щодо їх усунення.

В наступному позивач просила змінити проект кухні для усунення недоліків попереднього проекту. Письмово новий проект не узгоджувався. Відповідач запропонував змінити фасади на шафах, позивач додатково замовила нові меблеві секції в кухню. Відповідач не мав наміру самостійно виправляти вищенаведені недоліки, а відправив меблеві деталі на адресу споживача. 15.05.2017 року позивач відмовилась від прийняття вантажу з додатково замовленими для неї меблевими деталями, що підтверджується квитанцією та актом, складеними ТОВ «Делівері». Позивач самостійно намагалася переробити проект замовленого нею кухонного гарнітуру, спочатку змінюючи місце розташування шаф у кухні, а згодом й будову деяких шаф.

Суд не бере до уваги наступні висновки експерта, а саме: у п. 1 експертного висновку щодо меблевого виробу - мийка, оскільки зі світлини від 05.04.2017 року, наданої відповідачем, вбачається, що мийка була доставлена позивачу та мала форму відповідно до ескізу; у п. 2 - щодо розміру навісної кутової шафи, оскільки при допиті експерта було виявлено, що ширина вказаного меблевого виробу було заміряно в інший спосіб ніж вказано на ескізі, враховуючи дві сторони кута; у п. 4 – щодо відсутності меблевого виробу, оскільки зі світлини вбачається, що вказаний меблевий виріб було доставлено позивачу, але не надано на огляд експерту; у п. 7 – щодо відсутності покриття білого кольору під склом – оскільки судом не встановлено чи було це обумовлено при здійсненні замовлення; у п. 9 – щодо відсутності шафи навісної з вітриною, оскільки на світлині вказана шафа була наявна; у п. 11, 15 щодо відсутності на належному за ескізом місці посудомийної машини, оскільки зі світлини, наданої відповідачем, вбачається, розташування посудомийної машини та відповідного фасаду відповідно до ескізу; у п. 16 - щодо відсутності меблевого виробу, оскільки зі світлини, наданої відповідачем, він є наявним; у п. 18 – щодо наявності люзу між шафами, оскільки судом було встановлено, що шафи були переміщені позивачем; у п. 19 - щодо наявності скляних дверцят без корпусу, оскільки зі світлини вбачається, що вона була доставлена позивачу в належному стані; у п. 20-21, 25 - щодо навісної шафи, що мала бути над холодильником проте стоїть окремо, та щодо окремо стоячого фасаду, карнизу свідчить про те, що позивачем переміщалися меблі в самовільному порядку, у п. 23, 24 - щодо стільниці та двох частин цоколю свідчить про те, що позивачем меблі перероблялися, оскільки на світлині, наданій відповідачем вказані вироби є непошкодженими.

Посилання у експертному висновку про відсутність поличок само по собі не свідчить про те, що вони не були доставлені позивачу, проте не встановлені та на огляд експерту не надані, оскільки з матеріалів справи, показань свідків та самого експертного висновку вбачається, що меблі у позивача зберігаються в різних місцях.

Суд не бере до уваги посилання відповідача про те, що експерт, що провів експертизу, висновок якої долучено позивачем, є некомпетентним, так як його спеціалізація не відповідає предмету експертного дослідження, оскільки відповідно до п. 1.2.4 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5, основними видами (підвидами) експертизи є: Товарознавча: машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання; автотоварознавча; транспортно-товарознавча; військового майна, техніки та озброєння, що відповідає кваліфікації експерта, що провів експертизу - за спеціальністю 12.1 визначення вартості машин, обладнання, сировини та товарів народного споживання. Відповідно до ч. 3 ст. 102 ЦПК України висновок експерта може бути підготовлений на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.

Крім того, посилання відповідача на те, що ДСТУ4414:2005 не мав використовуватися експертом при досліджені є необґрунтованим з наступних підстав. Згідно з п. п. 13, 16 ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про захист прав споживачів» належна якість товару, роботи або послуги – це властивість продукції, яка відповідає вимогам, встановленим для цієї категорії продукції у нормативно-правових актах і нормативних документах, та умовам договору із споживачем, при чому нормативний документ – термін, який застосовується у значенні, визначеному Законом України "Про стандартизацію", відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 6 якого до нормативних документів віднесено національні стандарти та кодекси усталеної практики, прийняті національним органом стандартизації. Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 4 вказаного закону метою стандартизації в Україні є: забезпечення прав та інтересів споживачів. Суд не бере до уваги посилання відповідача на невідповідність знарядь для вимірювання люзів меблі, які використав експерт, оскільки судом було роз’яснено право відповідача на проведення додаткової або повторної експертизи, яким він не скористався.

Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню шляхом розірвання договору індивідуального замовлення меблів «Кухня» від 09 лютого 2017 року, укладеного між ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 та стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування сплачених за договором коштів грошову суму у розмірі 40500 гривень 00 копійок.

Згідно з ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 ЗУ «Про захист прав споживачів» продавець, виробник (підприємство, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) зобов'язані прийняти товар неналежної якості у споживача і задовольнити його вимоги. Доставка великогабаритних товарів і товарів вагою понад п'ять кілограмів продавцю, виробнику (підприємству, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті) та їх повернення споживачеві здійснюються за рахунок продавця, виробника (підприємства, що задовольняє вимоги споживача, встановлені частиною першою цієї статті).

На підставі наведеного позовна вимога щодо зобов'язання позивача повернути відповідачу, придбані за договором - індивідуальним заказом від 09.02.2017р. після отримання (або одночасно) грошових коштів від відповідача за зазначеним у п. 3 позовної заяви договором підлягає частковому задоволенню, а саме шляхом зобов'язання фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 прийняти товар у споживача ОСОБА_3 і задовольнити її вимоги з відшкодування сплачених нею за договором коштів.

Відповідно до ч. ч. 2 - 4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Представником позивача ОСОБА_1 надано розрахунок часу та вартості послуг, що були надані ОСОБА_10 адвокатом ОСОБА_1, а саме: юридичних консультацій ОСОБА_3 - 1 годин, юридичного аналізу наданих позивачем документів, правової позиції позивача – 7 годин, складання позовної заяви -4 години, представництво інтересів в суді – 12 годин. Враховуючи розмір прожиткового мінімуму, встановленого у 2017 та 2018 роках та беручи 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб за годину участі адвоката, ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на користь позивача вказані витрати в розмірі 16540 грн. 80 коп.

Представник відповідача із вказаним розрахунком не погодився, посилаючись на те, що договором про надання правничої допомоги ОСОБА_3 не передбачено розмір винагороди адвокату, клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката у зв’язку із неспівмірностю витрат на підставі п. 1-4 ч. 4 ст.137 ЦПК України не заявив.

З договору про надання правничої допомоги, укладеного між ОСОБА_3 та адвокатським бюро «ОСОБА_1 та партнери» 17.08.2017 року, вбачається, що сторони не визначили в договорі розмір гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу. Враховуючи те, що на час подання позову цивільним процесуальним законодавством не було передбачено вимогу до договору про надання правничої допомоги щодо обов’язкового зазначення вказаної умови та на той час був чинним ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах», відповідно до статті першої якого розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні, суд дійшов до висновку про правомірність застосування адвокатом ОСОБА_11 та ОСОБА_3 у своїх розрахунках за виконані послуги 40 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді.

З акту приймання-передачі наданих послуг на правничу допомогу за договором від 17.08.2017 року, складеного 18.04.2018 року на час підписання даного акту ОСОБА_3 були сплачені кошти в розмірі 16540 грн. 80 коп.

Проте з протоколів судових засідань вбачається, що сукупна тривалість судових засідань, в яких брав участь адвокат ОСОБА_1 складає 7 годин, а отже витрати на правничу допомогу, які підлягають розподілу, за період з 13.12.2017 року по 10.04.2018 року складають 4715 грн. 20 коп., за період з 17.08.2017 року по 13.12.2017 року 8083 грн. 20 коп., а всього в розмірі 12798 грн. 40 коп.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи те, що позовні вимоги майнового характеру були задоволені, а позивач була звільнена від сплати судового збору з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 слід стягнути витрати на правничу допомогу в розмірі 12798 гривень 40 копійок на користь ОСОБА_3 та судовий збір в розмірі 640 гривень 00 копійок на користь держави.

Витрати на правничу допомогу надану відповідачу адвокатом ОСОБА_5 в розмірі 15929 грн. 60 коп. слід віднести на рахунок ОСОБА_4

Керуючись ст. ст. 5, 141, 206, 259, 264-265, 273, 354, п.п.15.5 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги за позовом ОСОБА_3 до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про захист прав споживачів, розірвання договору та стягнення грошових коштів – задовольнити частково.

Розірвати договір індивідуального замовлення меблів «Кухня» від 09 лютого 2017 року, укладений між ОСОБА_3 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 в рахунок відшкодування сплачених за договором коштів грошову суму у розмірі 40500 (сорок тисяч п’ятсот) гривень 00 копійок.

Зобов'язати фізичну особу - підприємця ОСОБА_4 прийняти товар у споживача ОСОБА_3 і задовольнити її вимоги з відшкодування сплачених нею за договором коштів.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 витрати на правову допомогу в розмірі 12798 (дванадцять тисяч сімсот дев’яносто вісім) гривень 40 копійок.

Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на користь держави судовий збір в розмірі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складення повного судового рішення – 30 квітня 2018 року.

Позивач: ОСОБА_3, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_4, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Суддя