ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2018 року

Львів

№ 876/1613/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Затолочного В.С.,

суддів: Матковської З.М., Шавеля Р.М.,

з участю секретаря судового засідання Гелецького П.В.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у судовому засіданні у місті Львові апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року у справі № 809/1565/17 за адміністративним позовом Державної служби геології та надр України до Приватного підприємства «Надра» про припинення права користування надрами (рішення суду першої інстанції ухвалене суддею Біньовська Н.В., в м. Івано-Франківську Івано-Франківської області 24.01.2018 року згідно даних журналу судового засідання о 11 год. 15 хв., повний текст рішення складено 29.01.2018 року), -

ВСТАНОВИВ:

Державна служба геології та надр України (далі – Позивач, Держгеонадр) звернулася з адміністративним позовом до Приватного підприємства «Надра» (далі – Відповідач, ПП «Надра» про припинення права користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами від 23.01.2007 року № 4202.

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, його оскаржив Позивач, який покликаючись на те, що вказане рішення є незаконним та прийнятим з порушенням норм матеріального і процесуального права, з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

В обґрунтування апеляційних вимог покликається на те, що Відповідач порушив умови користування спеціальним дозволом на користування надрами в частині неподання щорічного звіту про рух запасів корисних копалин та проведення повторної державної експертизи і оцінки запасів родовищ корисних копалин, що зумовило зупинення дії такого дозволу, та встановлення підстав для анулювання спеціального дозволу користування надрами. Оскільки визначеної чинним законодавством згоди від Відповідача на припинення користування надрами не отримано, Позивач звернувся з позовом про анулювання наданого відповідачу спеціального дозволу в судовому порядку.

Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що в задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що ПП «Надра» надано спеціальний дозвіл користування надрами від 23.01.2007 року № 4202 з метою видобування піску, придатного в якості сировини для виготовлення штукатурних розчинів та для застосування в дорожньому будівництві, благоустрою, рекультивації та планування територій на об’єкті надрокористування – Луковищецькому родовищі (Рогатинський район, Івано-Франківська область).

Невід’ємною частиною спеціального дозволу на користування надрами від 23.01.2007 року № 4202 є Угода від 05.06.2017 року про умови користування надрами з метою промислової розробки Луковищецького родовища будівельного піску.

Листом від 26.04.2016 року № 02/302-1493 Державне науково-виробниче підприємство «Державний інформаційний геологічний фонд України» повідомило Позивачу що Відповідачем не подано інформації щодо руху запасів корисних копалин за 2015 рік.

16.08.2016 року Позивачем прийнято наказ № 255 щодо зупинення дії спеціального дозволу на користування надрами від 23.01.2007 року № 4202 та встановлено тридцятиденний термін для усунення порушення.

У зв’язку з встановленням порушення Відповідачем вимог п. 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин в частині не проведення повторної державної експертизи, наказами Держгеонадр від 01.09.2016 року № 287, від 30.12.2016 року № 505 надано термін для усунення порушень до 01.02.2017 року.

Дані накази надсилались Відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, про що свідчать рекомендовані повідомлення про вручення відповідачу поштової кореспонденції.

Наказом від 11.01.2017 року № 6 Позивачем внесено зміни до наказу № 255 від 16.08.2016 року в частині заміни підстав для зупинення дії спеціальних дозволів на користування надрами та зазначено підставою зупинення спеціального дозволу від 23.01.2007 року № 4202 підпункт 1 пункту 22 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами внаслідок порушення статті 24 Кодексу України про надра, пункту 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин та надано 30 календарних днів для усунення порушень.

Держгеонадр на адресу ПП «Надра» направлено лист-запит від 13.05.2017 року, в якому зазначено про необхідність висловлення у 15-денний строк позиції (згоди/незгоди) щодо припинення права користування надрами згідно спеціального дозволу від 23.01.2007 року № 4202, який згідно копії повідомлення про вручення рекомендованого відправлення отриманий Відповідачем 23.05.2017 року. Однак, згідно пояснень Позивача, викладених в позовній заяві, жодної відповіді на вищевказаний лист-запит Державною службою геології та надр України отримано не було.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.

Відповідно до вимог абзацу 1 ст. 13 Кодексу України про надра користувачами надр можуть бути підприємства, установи, організації, громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, іноземні юридичні особи.

Згідно ст. 19 цього Кодексу надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і громадянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.

Згідно із ст. 24 Кодексу України про надра користувачі надр зобов’язані використовувати надра відповідно до цілей, для яких їх було надано; забезпечувати повноту геологічного вивчення, раціональне, комплексне використання та охорону надр; забезпечувати безпеку людей, майна та навколишнього природного середовища; приводити земельні ділянки, порушені при користуванні надрами, в стан, придатний для подальшого їх використання у суспільному виробництві; виконувати інші вимоги щодо користування надрами, встановлені законодавством України та угодою про розподіл продукції, тощо.

Відповідно до статті 4 Порядку здійснення державного геологічного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2011 року № 1294, органи державного геологічного контролю відповідно до покладених на них завдань здійснюють державний геологічний контроль за своєчасністю і правильністю державної реєстрації робіт з геологічного вивчення та використання надр, наявністю спеціальних дозволів на користування надрами і виконання передбачених ними умов.

Частиною 7 ст. 4-1 Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарювання» передбачено, що дозвільний орган, що видав документ дозвільного характеру, може звернутися до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання документа дозвільного характеру, зокрема, в разі здійснення суб’єктом господарювання певних дій щодо провадження господарської діяльності або видів господарської діяльності, на які отримано документ дозвільного характеру, з порушенням вимог законодавства, щодо яких дозвільний орган видавав припис про їх усунення із наданням достатнього часу для їх усунення.

Процедуру надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони визначав Порядок надання у 2006 році спеціальних дозволів на користування надрами, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 20.02.2006 року № 168 (чинний на момент видачі спеціального дозволу на користування надрами від 23.0.2007 року № 4202).

Пунктом 9 зазначеного Порядку передбачено, що Мінприроди з метою раціонального та ефективного використання надр встановлює при наданні дозволу особливі умови користування надрами щодо: вимог, правил і стандартів користування конкретними ділянками надр; якості продукції або робіт; технології видобування та переробки корисних копалин; порядку видобування корисних копалин, зокрема з метою запобігання негативним екологічним наслідкам і забезпечення безпеки забудованих територій; видів, обсягів і строків виконання робіт на ділянці надр; припинення діяльності, пов'язаної з використанням ділянки надр. Невід'ємною частиною дозволу є угода про умови користування надрами, що укладається між Мінприроди і надрокористувачем.

За змістом статті 45 Кодексу України про надра запаси корисних копалин розвіданих родовищ, а також запаси корисних копалин, додатково розвіданих у процесі розробки родовищ, підлягають експертизі та оцінюються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 3 статті 53 Кодексу України про надра передбачено, що при розробці родовищ корисних копалин повинен забезпечуватися облік стану і руху запасів, втрат і погіршення якості корисних копалин, а також подання до статистичних та інших державних органів встановленої законодавством звітності.

Відповідно до ст. 26 Кодексу України про надра право користування надрами припиняється у разі: 1) якщо відпала потреба у користуванні надрами; 2) закінчення встановленого строку користування надрами; 3) припинення діяльності користувачів надр, яким їх було надано у користування; 4) користування надрами з застосуванням методів і способів, що негативно впливають на стан надр, призводять до забруднення навколишнього природного середовища або шкідливих наслідків для здоров'я населення; 5) використання надр не для тієї мети, для якої їх було надано, порушення інших вимог, передбачених спеціальним дозволом на користування ділянкою надр; 6) якщо користувач без поважних причин протягом двох років, а для нафтогазоперспективних площ та родовищ нафти та газу - 180 календарних днів не приступив до користування надрами; 7) вилучення у встановленому законодавством порядку наданої у користування ділянки надр.

Право користування надрами припиняється органом, який надав надра у користування, а у випадках, передбачених пунктами 4, 5, 6 цієї статті, у разі незгоди користувачів, - у судовому порядку.

Відповідно до частини 3 статті 26 Кодексу України про надра законодавством України можуть бути передбачені й інші випадки припинення права користування надрами.

Згідно з пунктом 23 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.05.2011 року № 615, діючого на час виникнення спірних правовідносин, право користування надрами припиняється з підстав та у порядку, передбаченому Кодексом України про надра та Законом України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

З матеріалів справи встановлено, що Угодою про умови користування надрами, укладеною 05.05.2007 року між Міністерством охорони навколишнього природного середовища України та ПП «Надра», Відповідач зобов’язаний в установленому порядку подавати до ДНВП «Геоінформ України» щорічні звіти про рух запасів відповідно до форм державної звітності.

Окрім цього, Відповідач зобов’язаний проводити повторну державну експертизу і оцінку запасів родовищ корисних копалин у відповідності до вимог ст. 25 Положення про порядок проведення державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.12. 1994 року № 865.

У відповідності до вимог ст. 25 даного Положення повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр, а також у разі: коли перегляд вимог стандартів і технічних умов щодо кількості або якості корисних копалин, технології їх переробки призводить до зменшення сумарних розвіданих запасів більш як на 20 відсотків або зростання їх обсягу більш як на 50 відсотків. Запаси родовищ, що розробляються, підлягають повторній експертизі та оцінці, якщо внаслідок гірничодобувних або додаткових геологорозвідувальних робіт сумарні розвідані запаси зростають більш як на 50 відсотків порівняно з раніше оціненими державною комісією по запасах корисних копалин або якщо списані та передбачені для списання розвідані запаси як такі, що не підтвердилися чи недоцільні для видобутку за техніко-економічними умовами родовищ, перевищують нормативи, встановлені законодавством; коли різниця у розмірі становить понад 20 відсотків порівняно з фактичними техніко-економічними та фінансовими показниками господарської діяльності, пов'язаної з видобуванням корисних копалин, а також коли зміни в технологічних схемах призводять до такої різниці.

Матеріалами справи встановлено, що Відповідачем надіслано звітний баланс запасів корисних копалин за 2016 рік, а також надіслано до Держгеонадр перелік об’єктів робіт та досліджень з геологічного вивчення надр на 2017 рік, яке отримано Позивачем 08.02.2017 року. Згідно цього переліку виконання робіт з повторної геолого-економічної оцінки Луковищецького родовища будівельних пісків в Рогатинському районі Івано-Франківської області (очікувані результати робіт – геолого-економічна переоцінка Луковищецького родовища будівельних пісків, затвердження промислових запасів в ДКЗ України) заплановано закінчити у ІІІ кварталі 2017 року, а передати звітні матеріали у ІV кварталі 2017 року. 29.11.2017 року Відповідачем укладено Договір № 459 з Державною комісією України по запасах корисних копалин на державну експертизу повторної геолого-економічної оцінки (ГЕО) запасів піску Луковищецького родовища у Рогатинському районі Івано-Франківської області, термін виконання якої – три місяці. У зв’язку з укладенням вказаного Договору Відповідачем проведено розрахунок вартості робіт, отримано рахунок-фактуру від 29.11.2017 року на оплату державної експертизи оцінки запасів корисних копалин на суму 101725,57 грн., копії матеріалів надіслано до ДКЗ України.

Відтак, повторна державна експертиза та оцінка запасів родовищ корисних копалин проводиться через кожні п'ять років експлуатації ділянки надр, а спеціальний дозвіл на користування надрами № 4202 виданий Відповідачу в 2007 році. З огляду на викладене, апеляційний суд зазначає, що на час звернення Позивачем до суду із позовною заявою та розгляду справи, Відповідачем вжито заходів щодо проведення повторної державної експертизи та оцінки запасів родовища корисних копалин та усунуто порушення законодавства в частині подання щорічної звітності про рух запасів, тому позовні вимоги не підлягають задоволенню.

На виконання приписів законодавства та взятих на себе зобов’язань ПП «Надра» в установленому порядку підготувало та подало звіти про рух запасів за 2015 та 2016 рік, про що свідчать копії Звітних балансів запасів корисних копалин, копії яких наявні в матеріалах справи.

Тому твердження Позивача про відсутність щорічного звіту про рух запасів за 2015 рік є безпідставним та не узгоджується з матеріалами справи.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.

З урахуванням викладеного колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують, тому підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 229, 308, 310, 315, 316, 322, 325, 329 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України залишити без задоволення, а рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24 січня 2018 року у справі № 809/1565/17 без змін.

Рішення набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржене в касаційному порядку до Верховного суду протягом тридцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя

ОСОБА_2

судді

ОСОБА_3

ОСОБА_4