печерський районний суд міста києва

Справа № 757/30451/17-ц

Категорія 18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 березня 2018 року Печерський районний суд м. Києва в складі : головуючого - судді Цокол Л.І. за участі секретаря Захарченко В.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В :

У травні 2017 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовом до ПАТ «Приватбанк» (далі - відповідач) про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування моральної шкоди.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач у 2015 року уклав з ПАТ «КБ «Приватбанк» договір відкриття карткового рахунку та отримав картку для виплат. В серпні 2016 року банківська картка була заблокована. У березні 2017 року позивачем було направлено заяву про її розблокування. У квітні того ж року ПАТ «КБ «Приватбанк» відмовив в обслуговуванні банківської картки позивача, не обґрунтовуючи причини відмови чим фактично позбавив позивача права розпоряджатися своїми коштами, які були на вказаному картковому рахунку.

Тому, позивач просив суд зобов'язати ПАТ «КБ «Приватбанк» вчинити дії щодо розблокування банківської карти, виданої на ім'я ОСОБА_1 та стягнути на його користь моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.

07 серпня 2017 року ухвалою Печерського районного суду м. Києва відкрито провадження у даній справі та призначено її судовий розгляд.

11 жовтня 2017 року відповідач в особі представника Яндульського Д.В. подав письмові заперечення проти позову.

15 грудня 2017 року набрав чинності Закон, яким внесено зміни до Цивільного процесуального кодексу України (Відомості Верховної Ради України, 2004 р., №№ 40-42, ст. 492), шляхом викладення його в новій редакції.

Згідно п.9 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України (редакції 03.10.2017) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу;

06 лютого 2018 року підготовче провадження у даній цивільній справі закрито та призначено до судового розгляду.

Під час судового розгляду позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_3 підтримали позовні вимоги, просили їх задовольнити, посилаючись на обставини викладені у позові.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином.

Суд, вислухавши позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до Анкети-заяви (а.с. 39-40) ОСОБА_1 було відкрито картковий рахунок та видано картку для виплат НОМЕР_2.

Як вказує позивач, та не заперечує відповідач, в серпні 2016 року вказана картка була заблокована.

13 березня 2017 року ОСОБА_1 на адресу ПАТ «КБ «Приватбанк» було направлено заяву про розблокування картки.

Листом №20.1.0.0.0/7-20170324/3424 від 25.04.2017 року (а.с. 14-15) Відповідач вказав, що обслуговування позивача в ПАТ «КБ «Приватбанк» було зупинено правомірно з огляду на наявність однієї з таких причин:

- Банк має право відмовити клієнту без пояснення причин у видачі або перевипуску картки в разі надання ним в заяві неправильної інформації, нестійкого фінансового стану або наявності інших даних, що свідчать про неможливість видачі (перевипуску) картки цій особі.

- Банк має право призупинити дію картки, а також відмовити в продовженні строку дії картки в разі здійснення операцій, що суперечать інтересам клієнта або банку, з використанням картки або нанесеної на неї інформації.

- Банк має право призупинити здійснення розрахунків за карткою (заблокувати картку) і /або визнати картку недійсною в разі порушень держателем або довіреною особою вимог законодавства України, умов договору, Умов і правил надання банківських послуг і/або в разі виникнення овердрафту.

- Банк має право призупинити або припинити дію картки, відмовити в продовженні, заміні або видачі нової картки чи доручити будь-якому учаснику міжнародних платіжних систем вилучити картку, якщо:

- держатель ( довірена особа ) зумисно неправильно повідомив банку про себе та/або своїх відносин з іншими банками або приховав відомості, раніше не відомі банку та не враховані під час розгляду заяви на відкриття карткового рахунку.

- держатель понад один раз допустив прострочення погашення мінімального обов'язкового платежу.

- держатель понад один раз звертався в банк і блокував картку та при цьому за карткою до моменту її фактичного блокування в системі авторизації банку та поміщення до стоп-лиска здійснювалися операції, від яких пізніше держатель відмовився.

За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком (ч. 1 ст. 1066 ЦК України).

Як зазначає позивач у наданих поясненнях, викладених в позовній заяві, на карткому рахунку, який було заблоковано, залишились кошти в розмірі 50 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 1066 ЦК України за договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами.

Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 1068 ЦК України банк зобов'язаний вчиняти для клієнта операції, які передбачені для рахунків даного виду законом, банківськими правилами та звичаями ділового обороту, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка.

Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день входження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом.

Обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом, а також у разі зупинення фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванням тероризму чи фінансуванням розповсюдження зброї масового знищення, передбачених законом (ч. 1 ст. 1074 ЦК України).

Згідно з п. 1, 2, 6 ст. 17 Закону України «Про запобігання та протидію легалізації відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму» Суб'єкт первинного фінансового моніторингу має право зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), яка (які) містить (містять) ознаки, передбачені статтями 15 та/або 16 цього Закону, та/або фінансові операції із зарахування чи списання коштів, що відбувається в результаті, які містять ознаки вчинення злочину, визначеного Кримінальним кодексом України, та зобов'язаний зупинити здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), якщо її учасником або вигодоодержувачем за ними є особа, яку включено до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або щодо яких застосовано міжнародні санкції (якщо види та умови застосування санкцій передбачають зупинення або заборону фінансових операцій), і в день зупинення повідомити спеціально уповноваженому органу в установленому законодавством порядку про таку (такі) фінансову (фінансові) операцію (операції), її (їх) часників та про залишок коштів на рахунку (рахунках) клієнта, відкритому (відкритих) суб'єктом первинного фінансового моніторингу, який зупинив здійснення фінансової (фінансових) операції (операцій), та у разі зарахування коштів на транзитні рахунки субєкта первинного фінансового моніторингу - про залишок коштів на таких рахунках в межах зарахованих сум. Таке зупинення фінансових операцій здійснюється на два робочих дні з дня зупинення (включно).

Спеціально уповноважений орган може прийняти рішення про подальше зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій), здійснене відповідно до частини першої цієї статті, на строк до пяти робочих днів, про що зобов'язаний негайно повідомити субєкту первинного фінансового моніторингу, а також правоохоронним органам, уповноваженим приймати рішення відповідно до Кримінального процесуального кодексу України.

Строки зупинення фінансової (фінансових) операції (операцій) субєктами первинного фінансового моніторингу та спеціально уповноваженим органом, зазначені у частинах першій - пятій цієї статті, є остаточними та продовженню не підлягають.

В даному випадку суд виходить з того, що відповідач не навів належних доводів та не надав відповідних доказів щодо підстави блокування картки позивача.

Отже, дії відповідача щодо заблокування карткового рахунку позивача є неправомірними та такими, що порушують права позивача.

Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Враховуючи пояснення та надані у справі докази, суд вважає, що позивач довів ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог в частині зобов'язання вчинити дії, а отже позовні вимоги підлягають задоволенню.

Щодо стягнення моральної шкоди, суд зазначає, що пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» визначено, що позивачем має бути зазначено в чому полягає моральна шкода, якими неправомірними діями чи бездіяльністю її завдано позивачеві, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір шкоди, та якими доказами це підтверджується.

Згідно положень п.5 вищевказаної Постанови під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній або юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Оскільки обставин, з якими закон пов`язує підстави для стягнення моральної шкоди судом, не встановлено, в задоволенні вимог про стягнення моральної шкоди слід відмовити.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1166, 1074 ЦК України, Закон України «Про запобігання та протидію легалізації відмиванню доходів, одержаних злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму», ст.ст. 2,10,76-81,263-265, 273 ЦПК України, суд - -

В И Р І Ш И В :

позовні вимоги задовольнити частково. Зобов'язати Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Приватбанк" ( 01001 м. Київ вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) вчинити дії щодо розблокування банківської картки НОМЕР_2 виданої на ім'я ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1). Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Приватбанк" на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 640грн. В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через районний суд ( а з початку функціонування Єдиної інформаційно-телекомунікаційної системи безпосередньо до Апеляційного суду м. Києва) протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст складено 03.05.2018.

Суддя Л.І.Цокол