ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" квітня 2018 р. м. Київ Справа № 911/3474/17

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді Христенко О.О.

за участю секретаря Гарбуз Л.В.

розглянувши справу № 911/3474/17

за позовом Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ

до 1. Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк»,

с. Петропавлівська Борщагівка Києво-Святошинського району

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління

активами «АРБ Інвестменс», м. Дніпро

про визнання договору недійсним

представники:

від позивача: Жегулін Ю.М., довіреність № 27-26502/17 від 27.12.2017;

від відповідача 1: Савельєва А.М., уповноважена особа Фонду гарантування вкладів

фізичних осіб, рішення № 4780 від 23.10.2017;

Колянчук А.І., довіреність № 1620/17 від 11.12.2017;

Нестеренко І.М., довіреність № 1453/3/17 від 09.11.2017;

Радзевіл А.В., довіреність № 1452/17 від 09.11.2017;

Уманська Н.М., довіреність № 254/18 від 20.03.2018;

від відповідача 2: Падалка К.В., адвокат, договір про надання правової допомоги

від 01.11.2017

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (позивач) звернувся до господарського суду Київської області з позовом до 1. Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» (відповідач 1) та 2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АРБ Інвестменс» (відповідач 2) про визнання недійсним Договору відступлення права вимоги № заг від 09.07.2015.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на відсутність повноважень у сторін правочину щодо укладення спірного договору та порушення сторонами їх господарської компетенції.

Ухвалою господарського суду Київської області від 27.11.2017 порушено провадження у справі № 911/3474/17, розгляд справи призначений на 13.12.2017.

13.12.2017 через канцелярію суду від відповідача 1 надійшов відзив вих. № 1635 від 13.12.2017 на позов, в якому відповідач 1 визнає позовні вимоги в повному обсязі.

Ухвалою суду від 13.12.2017 розгляд справи відкладений на 17.01.2018.

15.12.2017 набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03.10.2017, яким Господарський процесуальний кодексу України викладено у новій редакції.

Пунктом 9 перехідних положень Господарського процесуального кодексу України у редакції, яка діє з 15.12.2017 передбачено, що справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

В судовому засіданні 17.01.2018 представником позивача надані суду додаткові письмові пояснення по справі.

В судовому засіданні 17.01.2018 представником відповідача 2 наданий суду відзив на позовну заяву, в якому останній заперечує проти позову та просить суд відмовити в його задоволенні. Так, відповідач 2 вказує на те, що позовні вимоги ґрунтуються на припущеннях і, що при укладенні спірного договору між сторонами погоджені всі його істотні умови, а форма і зміст договору не суперечить чинному законодавству. При цьому, представником відповідача 2 наведено судову практики, за якою судами вже досліджувалось питання недійсності Договору відступлення права вимоги № заг від 09.07.2015.

Ухвалою суду від 17.01.2018 розгляд справи в порядку загального позовного провадження у підготовчому засіданні відкладено на 29.01.2018.

25.01.2018 через канцелярію суду від позивача надійшла відповідь вих. № 27-1668/18 від 24.01.2018 на відзив на позовну заяву відповідача 2. Надаючи відповідь на відзив, позивач підтримав позовні вимоги та вказував на їх правомірність, обґрунтованість та доведеність відповідними доказами.

В судовому засіданні 29.01.2018 судом була оголошена перерва до 07.02.2018.

07.02.2018 через канцелярію суду від відповідача 2 надійшли заперечення на відповідь позивача на відзив, в яких відповідач 2 зазначає про вчинення правочину щодо укладення спірного договору особами, які мали на це відповідні повноваження, що підтверджується протоколом № 090715/01 засідання кредитного комітету банку від 09.07.2015, протоколом № 52 засідання правління ПАТ «Радикал Банк» від 09.07.2015, протоколом № 91 засідання Наглядової ради ПАТ «Радикал Банк» від 09.07.2015, свідоцтвом Національної комісії з цінних паперів і фондового ринку від 31.03.2014, протоколом загальних зборів № 25/06/15 учасників ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс». Поміж іншого, відповідач 2 також вказує на помилкове твердження позивача про те, що між сторонами фактично укладений договір факторингу і, що відповідач 2 не є фінансовою установою та не наділений повноваження на укладення відповідних договорів, оскільки спірний договір є саме договором відступлення права вимоги та не передбачає передання коштів у розпорядження іншій стороні за плату. Разом з тим, відповідачем 2 зазначено, що останній за своїм правовим статусом є фінансовою установою, що здійснює професійну діяльність на ринку цінних паперів.

Ухвалою суду від 07.02.2018, закрите підготовче провадження у справі № 911/3474/17, справу призначено до розгляду по суті на 07.03.2018.

В судовому засіданні 07.03.2018 судом оголошено перерву до 21.03.2018.

В судовому засіданні 21.03.2018 представником позивача надано клопотання від 21.03.2018 про витребування від відповідача 2 додаткових документів та інформації, яке ухвалою суду від 21.03.2018 залишено без розгляду на підставі ст. 207 Господарського процесуального кодексу України.

В судовому засіданні 21.03.2018 відповідачем 1 надані додаткові пояснення вих. № 264/18 від 21.03.2018 з приводу руху коштів, часу здійснення операцій з перерахування коштів, операцій по несанкціонованому списанню коштів, з обґрунтуванням поважності причин неподання їх у підготовчому провадженні, які ухвалою суду від 21.03.2018 було приєднано до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 21.03.2018 відкладений розгляд справи на 02.04.2018.

В судовому засіданні 02.04.2018 відповідачем 1 надані суду додаткові пояснення, в яких останній зазначає, що спірний договір укладений з численними порушеннями вимог чинного законодавства.

В судовому засіданні 02.04.2018 представником відповідача 2 надані суду заперечення на додаткові пояснення відповідача 1, в яких відповідач 2 вказує на те, що наведені твердження про порядок надходження коштів на рахунок Лас Комерс ЛТД не стосується предмету доказування даної справи. Разом з тим, відповідач 2 стверджував, що наявність відкритих кримінальних проваджень ще не свідчить про протиправність дій посадових осіб банку чи третіх осіб.

В судовому засіданні 02.04.2018 судом оголошено перерву до 11.04.2018.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників процесу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд Київської області

ВСТАНОВИВ:

Постановою Правління Національного банку України від 09.07.2015 № 452/БТ «Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Радикал Банк» до категорії неплатоспроможних» віднесено ПАТ «Радикал Банк» до категорії неплатоспроможних.

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 09.07.2015 № 130 «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Радикал Банк» розпочати з 10.07.2015 процедуру виведення ПАТ «Радикал Банк» з ринку шляхом запровадження в ньому тимчасової адміністрації; тимчасову адміністрації запроваджено строком на три місяці з 10.07.2015 до 09.10.2015; призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Радикал Банк» Шевченка Олександра Володимировича.

Постановою Правління НБУ «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Радикал Банк» від 09.11.2015 № 769 відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «Радикал Банк».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Радикал Банк» та делегування повноважень ліквідатора банку» від 09.11.2015 № 203 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Радикал Банк» з 10.11.2015 по 09.11.2017 включно, з відшкодуванням з боку Фонду коштів за вкладами фізичних осіб; призначено уповноваженою особою Фонду та делеговано всі повноваження ліквідатора ПАТ «Радикал Банк» Савельєвій Анні Миколаївні на два роки з 10.11.2015 по 09.11.2017 включно.

Частиною 1 статті 3 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

Пунктами 8, 9 частини 2 статті 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», фондом здійснюється процедура виведення неплатоспроможних банків з ринку, у тому числі шляхом здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків, організовує відчуження активів і зобов'язань неплатоспроможного банку, продаж неплатоспроможного банку або створення та продаж перехідного банку; здійснює перевірки банків відповідно до цього Закону.

Частинами 1, 2, 3 статті 36 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (в редакції чинній на момент вчинення правочину), з дня призначення уповноваженої особи Фонду призупиняються всі повноваження органів управління банку (загальних зборів, спостережної ради і правління (ради директорів) та органів контролю (ревізійної комісії та внутрішнього аудиту). Уповноважена особа Фонду від імені Фонду набуває всі повноваження органів управління банку та органів контролю з дня початку тимчасової адміністрації і до її припинення.

Протягом 15 днів, але не пізніше строків, встановлених уповноваженою особою Фонду, керівники банку забезпечують передачу уповноваженій особі Фонду печаток і штампів, матеріальних та інших цінностей банку, а також протягом трьох днів - передачу печаток і штампів, бухгалтерської та іншої документації банку. У разі ухилення від виконання зазначених обов'язків винні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

На період тимчасової адміністрації усі структурні підрозділи, органи та посадові особи банку підпорядковуються у своїй діяльності уповноваженій особі Фонду і діють у визначених нею межах та порядку.

Правочини, вчинені органами управління та керівниками банку після призначення уповноваженої особи Фонду, є нікчемними.

Згідно ч.ч. 1 та 6 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд зобов'язаний забезпечити збереження активів та документації банку.

Фонд вживає передбачені законодавством заходи щодо стягнення простроченої заборгованості позичальників та інших боржників банку.

Фонд зобов'язаний забезпечити проведення інвентаризації банківських активів і зобов'язань. Під час інвентаризації перевіряється наявність і відповідність балансової вартості фактичній вартості таких активів та зобов'язань неплатоспроможного банку заборгованості за кредитами перед банком, у тому числі наявності забезпечення виконання зобов'язань за кредитними договорами (п. 2 ч. 7 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).

Відповідно до п.п. 2 та 4 ч. 1 ст. 48 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд безпосередньо або шляхом делегування повноважень уповноваженій особі Фонду з дня початку процедури ліквідації банку приймає в управління майно (у тому числі кошти) банку, вживає заходів щодо забезпечення його збереження, формує ліквідаційну масу, виконує функції з управління та продає майно банку, вживає у встановленому законодавством порядку заходів до повернення дебіторської заборгованості банку, заборгованості позичальників перед банком та пошуку, виявлення, повернення (витребування) майна банку, що перебуває у третіх осіб.

09.07.2015 між публічним акціонерним товариством «Радикал Банк» («первісний кредитор», надалі - відповідач 1) та товариством з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «АРБ Інвестменс», яке діє від імені, в інтересах та за рахунок Закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду «Джерело» («новий кредитор», надалі - відповідач 2) укладений Договір про відступлення права вимоги № заг, відповідно до умов п. 1.1 якого відповідач 1 передає відповідачу 2 право вимоги сплати грошових коштів від позичальників зазначених у додатку № 1 до цього договору, а відповідач 2 приймає право вимоги, що належить відповідачу 1 у зобов'язаннях, в додатку № 1 до цього договору.

За цим договором відповідач 2 одержує право вимагати і отримати від боржника належного виконання за основним зобов'язанням і стає кредитором в основному зобов'язанні (п. 1.2 договору).

Відповідач 1 має право вимоги від позичальників, зазначених у додатку № 1 до договору, сплати грошових коштів, яке виникло на підставі кредитних договорів, визначених у додатку № 1 до договору (п. 1.3 договору).

Станом на день укладення цього договору зобов'язання боржників за кредитними договорами становить 300 392 538,18 грн. - основна сума зобов'язання, 8 752 262,63 грн. - проценти, нараховані за користування коштами (п. 1.5 договору).

В день укладення договору про відступлення права вимоги, а саме 09.07.2015, відповідачем 1 та відповідачем 2 укладено Додатковий договір № 1, яким внесено зміни в п. 1.5 Договору, а саме станом на день укладення цього договору зобов'язання боржників за кредитними договорами становить 323 370 538,18 грн. - основна сума зобов'язання, 8 873 679,69 грн. - проценти, нараховані за користування коштами.

За відступлення права вимоги за цим договором відповідач 2 не пізніше 15.07.2015 сплачує відповідачу 1 суму у розмірі 100 539 250,03 грн. шляхом безготівкового перерахування на рахунок відкритий у відповідача 1 (п.п. 2.1, 2.2 договору).

Так, згідно із переліком, який є додатком № 1 до Договору про відступлення права вимоги № заг від 09.07.2015, відповідач 1 відступив, а відповідач 2 набуло право вимоги за наступними кредитними Договорами:

1. Кредитний договір № КЛ-1098/5-980 від 23.12.2013 (відновлювальна відклична кредитна лінія), укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ОСОБА_10;

2. Кредитний договір № КЛ-11228/1-980 від 03.07.2014 (відновлювальна відклична кредитна лінія), укладений між ПАТ «Радикал Банк» та СТОВ «Чигиринська аграрна компанія»;

3. Кредитний договір № КЛ-5/1-980 від 31.07.2013 (відновлювальна відклична кредитна лінія), укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Інвестиційна компанія «Екоресурс»;

4. Кредитний договір № КЛМ-2321/1-980 (відновлювальна мультивалютна кредитна лінія) від 29.03.2012, укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Домосвіт Трейд»;

5. Кредитний договір № КЛ-11916/1-980 від 08.04.2014 (відновлювальна відклична кредитна лінія), укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ПП «Вудпак»;

6. Кредитний договір № КЛ-10323/1-980 від 18.02.2014 (відновлювальна відклична кредитна лінія), укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Агровал»;

7. Кредитний договір № КЛ-16805/1-980(відновлювальна відклична кредитна лінія) від 08.04.2015, укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Дніпропетровська агропромислова компанія»;

8. Кредитний договір № КЛ-17616/1-980 від 23.06.2015 (відновлювальна відклична кредитна лінія) , укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «ІМП-ОЛ»;

9. Кредитний договір № КЛ-16485/1-980 від 06.04.2015 (відновлювальна відклична кредитна лінія), укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Аграрний Фонд»;

10. Кредитний договір № КЛ-16877/1-980 від 30.04.2015 (відновлювальна відклична кредитна лінія), укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Рапан Сервіс»;

11. Кредитний договір № КЛ-11381/1-980 від 16.07.2014 (невідновлювальна відклична кредитна лінія), укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Вестдонбуд»;

12. Кредитний договір № КЛ-13566/1-980 від 02.10.2014 (відновлювальна відклична кредитна лінія), укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Акцент-Інвест»;

13. Кредитний договір № КЛ-5364/1-980 від 04.03.2013 (відновлювальна відклична кредитна лінія), укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ФОП Маслик Іриною Андріївною;

14. Кредитний договір № КЛ-8562/1-980 від 21.11.2013 (відновлювальна відклична кредитна лінія), укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Виробниче об'єднання Слов`янський завод високовольтних ізоляторів»;

15. Кредитний договір № КЛ-17024/1-980 від 05.05.2015 (відновлювальна відклична кредитна лінія), укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Центральна енергетична компанія»;

16. Кредитний договір № КЛ-5473/1-980 від 04.09.2014 (відновлювальна відклична кредитна лінія), укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Бориспільбуд»;

17. Кредитний договір № КЛ-2435/5-980 від 19.07.2011, укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ОСОБА_12;

18. Кредитний договір № КЛ-1670/2-980 від 23.12.2013 (відновлювальна відклична кредитна лінія), укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ОСОБА_13;

19. Кредитний договір № КЛ-7237/1-978 від 11.07.2013 (відновлювальна відклична кредитна лінія), укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Інтерконтиненталь-Україна»;

20. Кредитний договір № КЛ-7237/1-978/980 від 30.10.2013 (відновлювальна мультивалютна кредитна лінія), укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Інтерконтиненталь-Україна»;

21. Кредитний договір № К-5571/12-980 від 08.11.2013, укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Вантаж Бі.Ем.Джі.»;

22. Кредитний договір № К-5571/13-980 від 19.12.2013, укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Вантаж Бі.Ем.Джі.»;

23. Кредитний договір № К-5571/11-980 від 25.10.2013, укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Вантаж Бі.Ем.Джі.»;

24. Кредитний договір № К-5571/8-980 від 21.06.2013, укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Вантаж Бі.Ем.Джі.»;

25. Кредитний договір № К-5571/9-980 від 29.08.2013, укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Вантаж Бі.Ем.Джі.»;

26. Кредитний договір № К-5571/7-980 від 12.04.2013 (невідновлювальна відклична кредитна лінія), укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Вантаж Бі.Ем.Джі.»;

27. Кредитний договір № К-5571/14-980 від 27.12.2013, укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Вантаж Бі.Ем.Джі.»;

28. Кредитний договір № К-5571/15-980 від 23.01.2014, укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Вантаж Бі.Ем.Джі.»;

29. Кредитний договір № К-5571/16-980 від 18.02.2013, укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Вантаж Бі.Ем.Джі.»;

30. Кредитний договір № К-5571/18-980 від 02.10.2014, укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Вантаж Бі.Ем.Джі.»;

31. Кредитний договір № К-5571/19-980 від 24.12.2013, укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Вантаж Бі.Ем.Джі.»;

32. Кредитний договір № К-5571/20-980 від 04.02.2015, укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Вантаж Бі.Ем.Джі.»;

33. Кредитний договір № К-5571/6-980 від 28.03.2013 (відновлювальна відклична кредитна лінія) , укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Вантаж Бі.Ем.Джі.»;

34. Кредитний договір № К-5571/5-980 від 28.02.2013 (невідновлювальна відклична кредитна лінія), укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Вантаж Бі.Ем.Джі.»;

35. Кредитний договір № К-5571/4-980 від 22.02.2013 (невідновлювальна відклична кредитна лінія), укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Вантаж Бі.Ем.Джі.»;

36. Кредитний договір № К-5571/2-980 від 08.02.2013 (невідновлювальна відклична кредитна лінія), укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Вантаж Бі.Ем.Джі.»;

37. Кредитний договір № К-5571/3-980 від 15.02.2013 (невідновлювальна мультивалютна кредитна лінія), укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Вантаж Бі.Ем.Джі.»;

38. Кредитний договір № КЛ-7262/1-980 від 30.07.2013 (відновлювальна мультивалютна кредитна лінія), укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Квінтайр»;

39. Кредитний договір № КЛ-11724/1-840/980 від 15.05.2015 (відновлювальна мультивалютна кредитна лінія), укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ПП «Промінь Озерне»;

40. Кредитний договір № КЛ-6689/1-980 від 22.04.2013 (відновлювальна відклична кредитна лінія), укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Агроінвест Консалтинг»;

41. Кредитний договір № КЛ-4649/1-980 від 30.07.2013 (відновлювальна відклична кредитна лінія), укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ПАТ «Дніпропетровський трубний завод»;

42. Кредитний договір № КЛ-152/2-980 від 04.03.2015 (відновлювальна відклична кредитна лінія), укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Кратос-Агро».

Разом з тим, як стверджує позивач, згідно даних з системи автоматизації ПАТ «Радикал Банк» АБС Б-2 відповідачем 1 також було відступлено відповідачу 2 право вимоги за кредитними договорами:

1. Кредитний договір № КЛ-1421/1-980, укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ОСОБА_15;

2. Кредитний договір № КЛ-1386/1-980, укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ОСОБА_16;

3. Кредитний договір № КЛ-1164/6-980, укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ОСОБА_17;

4. Кредитний договір № КЛ-2827/1-980, укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ОСОБА_18;

5. Кредитний договір № КЛ-6542/1-980, укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ОСОБА_19;

6. Кредитний договір № КЛ-9187/1-980, укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ОСОБА_20;

7. Кредитний договір № КЛ-1798/1-980, укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ОСОБА_21;

8. Кредитний договір № КЛ-1407/1-980, укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Юридичний альянс «АРС Еквітас»;

9. Кредитний договір № КЛ-1995/1-980, укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Агросейв»;

10. Кредитний договір № КЛ-13311/1-980, укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ТОВ «Комунсервіс»;

11. Кредитний договір № КЛ-481/1-980, укладений між ПАТ «Радикал Банк» та ОСОБА_22.

Відповідач 2 не спростував та не заперечив відступлення права вимоги за одинадцяттю кредитними договорами, які не зазначені у додатку 1 до спірного договору. Але зазначав, що відступлення права вимоги за вказаними одинацяттю кредитними договорами не стосуються предмету позову у даній справі.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України).

Статтею 514 Цивільного кодексу України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Позивач зазначає, що спірний договір має бути визнаний судом недійсним, посилаючись на те, що вказаний правочин вчинений між сторонами з порушенням їх власної господарської компетенції, а укладення цього договору суперечить актам цивільного законодавства.

Відповідно до п. 10.4 Статуту ПАТ «Радикал Банк», в редакції від 25.04.2015, до виключної компетенції Загальних зборів належить прийняття рішень про вчинення значного правочину, якщо ринкова вартість майна або послуг, що є предметом такого правочину перевищує 25 відсотків вартості активів за даними останньої річної фінансової звітності банку.

Згідно з аудиторським висновком (звіт незалежного аудитора) за наслідками аудиту фінансової звітності ПАТ «Радикал Банк» за 2014, виконаного аудиторською фірмою «Консультант», активи банку станом на 01.01.2015 склали 1 543 141 000,00 грн., тобто рішення про укладення правочину на суму понад 385 785 250,00 грн. належить до виключної компетенції загальних зборів акціонерів.

Відповідно до протоколу № 1 від 25.04.2015 загальних зборів акціонерів ПАТ «Радикал Банк», було попередньої схвалено та надано повноваження голові правління банку на укладення договору щодо відчуження банком права вимоги на суму до 500 000 000,00 грн. на одного контрагента.

09.07.2015 проведено засідання кредитного комітету ПАТ «Радикал Банк», наглядової ради та правління ПАТ «Радикал Банк» щодо укладення Договору про відступлення права вимоги за 42 кредитними договорами на загальну суму 338 209 462,58 грн.

Протоколом засідання кредитного комітету № 090715/01 від 09.07.2015 прийнято рішення відступити на користь відповідача 2 права вимоги за кредитними договорами згідно з додатком № 1 до протоколу та звернутись до правління та наглядової ради банку із пропозицією погодити прийняте рішення.

Протоколом засідання правління ПАТ «Радикал Банк» № 52 від 09.07.2015 погоджено рішення кредитного комітету про відступлення права вимоги відповідачу 2, вартість права вимоги за активами не менше ринкової вартості визначеної на засадах незалежної оцінки у сумі 100 539 250,02 грн., та вирішено звернутись до наглядової ради банку з проханням погодити прийняте кредитним комітетом рішення.

Протоколом засідання наглядової ради № 91 від 09.07.2015 погоджено укладення договору про відступлення права вимоги, надано повноваження заступнику голови правління Артеменко І.В. на укладення цього договору.

Разом з цим, як стверджує позивач, вказані засідання кредитного комітету та правління банку не могли бути проведені в один день із засіданням наглядової ради банку та суперечить положенню про наглядову раду.

Відповідно до п. 9.5 Положення про наглядову раду ПАТ «Радикал Банк», затвердженого протоколом загальних зборів акціонерів ПАТ «Радикал Банк» № 1 від 15.04.2015, засідання наглядової ради скликається головою наглядової ради, зокрема, на вимогу правління банку.

Відповідно до п. 9.9 Положення, про скликання засідань наглядової ради кожен член наглядової ради повідомляється не пізніше, як за 1 робочий день до дати проведення засідання. Повідомлення має містити порядок денний та матеріали стосовно порядку денного.

З наведеного вбачається, що між зверненням правління банку до наглядової ради і засіданням наглядової ради про таке звернення має пройти щонайменше один робочий день.

Згідно з п. 9.14 Положення, у разі прийняття наглядовою радою рішення, в тому числі, про укладення банком правочину щодо якого є конфлікти інтересів у члена наглядової ради, такий член повинен, до початку голосування повідомити про це голову наглядової ради особисто та не брати участі в голосуванні.

Разом з тим, будь-які рішення наглядової ради, Правління банку чи Кредитного комітету щодо відступлення права вимоги 11 (одинадцятьма) кредитними договорами на загальну суму 431 444 883,53 грн. відсутні.

Як вказує позивач, колишнє керівництво ПАТ «Радикал Банк» здійснило відчуження на одного контрагента - ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс» банківських активів на загальну суму 769 654 346,11 грн. Ця угода не охоплюється погодженням, наданим загальними зборами акціонерів ПАТ «Радикал Банк» на підставі протоколу № 1 від 15.04.2015. Тому будь-які рішення кредитного комітету та правління банку, погоджені наглядовою радою не мають жодного значення, оскільки здійснення такого відчуження активів банку відносяться до виключної компетенції загальних зборів.

Кредитний комітет банку при вирішенні 09.07.2015 питання про відступлення на користь відповідача 2 прав вимоги за кредитними договорами посилається на те, що вартість вимоги за активами встановлюється не менше ринкової вартості, визначеної на засадах незалежної оцінки.

До матеріалів справи додано ухвалу Печерського районного суду м. Києва від 24.06.2016 у справі № 757/13944/16-к, в якій як на підставу для скасування постанови про закриття кримінального провадження № 32015100110000313 за фактом вчинення посадовими особами ПАТ «Радикал Банк» кримінальних правопорушень, передбачених ст.ст. 190, 191, 209, 362 КК України, суд посилається на те, що датований 09.07.2015 експертний висновок ДП «Пікард Енд Ко ЛТД», згідно з яким проведено оцінку сорока двох кредитних справ по 25 боржниках в оригіналі в банку відсутній, наявна в матеріалах кримінального провадження його копія суттєво відрізняється від тієї копі, яка була добровільно видана працівником ДП «Пікард Енд Ко ЛТД», що вказує на можливість здійснення підробки цього документу.

При укладенні спірного договору було порушено власну господарську компетенцію відповідачем 2.

Відповідно до умов спірного договору відповідачем 2 укладено зазначіений договір в інтересах та за рахунок закритого недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду «Джерело».

Частинами 1, 3 ст. 41 Закону України «Про інститути спільного інвестування», пайовий фонд - сукупність активів, що належать учасникам такого фонду на праві спільної часткової власності, перебувають в управлінні компанії з управління активами та обліковуються нею окремо від результатів її господарської діяльності. Пайовий фонд не є юридичною особою і не може мати посадових осіб.

Частиною 2 статті 43 Закону України «Про інститути спільного інвестування», укладаючи договори за рахунок активів пайового фонду, компанія з управління активами діє від свого імені в інтересах пайового фонду з обов'язковим зазначенням у таких договорах реквізитів фонду.

Частиною 1 ст. 44 Закону України «Про інститути спільного інвестування», особливості функціонування пайового фонду визначаються його регламентом.

Пунктом 2 частини 1 ст. 64 Закону України «Про інститути спільного інвестування», компанія з управління активами під час провадження діяльності з управління активами інституту спільного інвестування не має права набувати за рахунок активів інституту спільного інвестування майно та цінні папери тих видів, що не передбачені інвестиційною декларацією інституту спільного інвестування.

Разом з тим, за твердженням позивача, спірний договір носить характер договору факторингу, а відповідач 2 в свою чергу не має права на укладення таких договорів та вийшов за межі своєї компетенції, оскільки не є фінансовою установою та не має відповідного свідоцтва про реєстрацію фінансової установи.

Правовідносини стосовно фінансування під відступлення права грошової вимоги урегульовано главою 73 Цивільного кодексу України.

Так, частиною першою статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги, а клієнт не відповідає перед фактором, якщо одержані ним суми є меншими від суми, сплаченої фактором клієнтові (частина перша статті 1084 ЦК України).

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 13.04.2016 у справах № 3-226гс16, № 3-238гс16.

Разом із тим щодо суб'єктного складу таких правовідносин частина третя статті 1079 ЦК України визначає, що фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Закон України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» (далі - Закон) встановлює загальні правові засади у сфері надання фінансових послуг, здійснення регулятивних та наглядових функцій за діяльністю з надання фінансових послуг.

Зокрема, у пункті 1 частини першої статті 1 Закону визначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

За пунктом 11 частини першої статті 4 Закону факторинг є фінансовою послугою.

У частині першій статті 7 Закону зазначено, що юридична особа, яка має намір надавати фінансові послуги, зобов'язана звернутися до відповідного органу державного регулювання ринків фінансових послуг протягом тридцяти календарних днів з дати державної реєстрації для включення її до державного реєстру фінансових установ.

Так, заперечуючи проти позову, відповідач 2 вказував на те, що позовні вимоги ґрунтуються на ряді припущень. Так, відповідач 2 вказує на те, що при укладенні спірного договору між сторонами досягнуто всіх його істотних умов, як то, предмет, ціну, строк дії тощо. Разом з тим, відповідач 2 вказує на те, що на виконання умов спірного договору, останнім проведено оплату за відступлені права, і що твердження позивача про відсутність у відповідача 2 повноважень на укладення відповідних договорів, спростовується інвестиційною декларацією ЗНВПІВ «Джерело», за якою фонд інвестує в боргові зобов'язання підприємств. Зобов'язання можуть бути оформлені в тому числі і договорами відступлення права вимоги. Поміж іншого, відповідач 2 також вказує на помилкове твердження позивача про те, що між сторонами фактично укладений договір факторингу і, що відповідач 2 не є фінансовою установою та не наділений повноваження на укладення відповідних договорів, оскільки спірний договір є саме договором відступлення права вимоги та не передбачає передання коштів у розпорядження іншій стороні за плату. Разом з тим, відповідачем 2 зазначено, що останній за своїм правовим статусом є фінансовою установою, що здійснює професійну діяльність на ринку цінних паперів.

В Інвестиційній декларації ЗНВПІФ «Джерело» зазначено, що пріоритетними напрямками інвестиційної діяльності Фонду є: будівництво, сільське господарство, житлово-комунальне господарство, транспорт і зв`язок.

Фонд інвестує в боргові зобов'язанні підприємства, які здійснюють діяльність в галузях, що зазначені як пріоритетні для інвестування. Боргові зобов'язання підприємств, в якій інвестує Фонд, можуть бути оформлені векселями, заставними, договорами позики, договорами відступлення прав вимоги зобов`язань боржників та в іншій спосіб не заборонений законодавством. Позики за рахунок Фонду можуть надаватись тільки юридичним особам, учасником якого є Фонд.

Як вбачається, з матеріалів справи, за спірним договором, відповідач 2 отримав право вимоги до підприємств, які не здійснюють діяльність в галузях визначених інвестиційною декларацією, зокрема, ПП «Вудпак», ТОВ «Рапан Сервіс», ТОВ «Виробниче об'єднання Слов'янський завод Високовольтних ізоляторів», ТОВ «Центральна енергетична компанія», ТОВ «Інтерконтиненталь-Україна», ПАТ «Дніпропетровський трубний завод», ТОВ «Кратос-Агро». Крім того, за оскаржуваним договором, позивач також отримав право вимоги до фізичних осіб та фізичних осіб-підприємців, які не можуть бути віднесені до підприємств.

Пунктом 17 ч. 2 ст. 64 Закону України «Про інститут спільного інвестування» визначено, що компанія з управління активами під час провадження діяльності з управління активами інституту спільного інвестування не має права надавати кредити за рахунок активів інституту спільного інвестування.

Відповідно до п. 2-4 розділу XI Положення про Державний реєстр фінансових установ, затвердженого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 28.08.2003 № 41, у разі внесення фінансової компанії до Реєстру Нацкомфінпослуг оформлює та видає заявнику додаток до Свідоцтва встановленої форми. Інформація про надання фінансовою установою такого виду послуг як факторинг підлягає внесенню у додаток до свідоцтва, після отримання яких, компанія має право надавати виключно ті фінансові послуги, які зазначені у додатку до Свідоцтва та надання яких не потребує отримання відповідного дозволу/ліцензії.

До позовної заяви додана роздруківка з Державного реєстру фінансових установ, з якої вбачається, відсутність ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс» у переліку фінансових установ.

Таким чином, професійна діяльність з управління активами інституційних інвесторів є видом професійної діяльності на фондовому ринку та здійснюється на підставі відповідної ліцензії. Зазначена діяльність є діяльністю на фондовому ринку, а не є діяльністю щодо надання фінансових послуг. Регулювання ринку фінансових послуг здійснюється Нацкомфінпослуг, а регулювання ринків цінних паперів здійснює НКЦПФР. Тобто державний реєстр фінансових установ та державний реєстр фінансових установи, які надають фінансові послуги на ринку цінних паперів є різними реєстрами та ведуться різними суб'єктами.

До матеріалів справи додана копія відповіді НКЦПФР вих. № 11/03/2272 від 23.01.2018 у якій зазначено, що ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс» отримано ліцензію на провадження професійної діяльності на фондовому ринку, зокрема, діяльність з управління активами інституційних інвесторів. Інших видів ліцензій на провадження професійною діяльністю на фондовому ринку (ринку цінних паперів) товариство не отримувало. В листі також зазначено, що поєднання діяльності з управління активами інституційних інвесторів з іншими видами професійної діяльності на фондовому ринку забороняється, крім здійснення діяльності з управління іпотечними покриттями.

Враховуючи вищевикладене оскаржуваний договір є договором факторингу і відповідач 2 не мав повноважень на укладення цього договору, вийшов за межі своєї господарської компетенції, оскільки не є фінансовою установою та не має відповідного свідоцтва про реєстрацію фінансової установи.

Як зазначалось раніше відповідно до п.п. 2.1, 2.2 оскаржуваного договору за відступлення права вимоги за цим договором відповідач 2 не пізніше 15.07.2015 сплачує відповідачу 1 суму у розмірі 100 539 250,03 грн. шляхом безготівкового перерахування на рахунок відкритий у відповідача 1.

Відповідно до виписки по особовому рахунку відповідача 2 09.07.2015 о 18 год. 07 хв. ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс» перерахувало ПАТ «Радикал Банк» 1 735 000,00 грн. з призначенням платежу: «Переказ коштів згідно договору про відступлення прав вимоги. Без ПДВ»; 09.07.2015 о 18 год. 39 хв. ТОВ «КУА «АРБ Інвестменс» перерахувало ПАТ «Радикал Банк» 248 092 030,78 грн. з призначенням платежу: «Переказ коштів згідно договору про відступлення прав вимоги. Без ПДВ». Тобто на загальну суму 249 827 030,78 грн.

Відповідач 1 зазначає, що для розрахунку з банком за договором про відступлення права вимоги було використано грошові кошти, які надійшли на рахунок відповідача 2 в банку 09.07.2015 о 18 год. 38 хв. в сумі 248 092 030,78 грн. від Лас Коммерс ЛДТ з призначенням платежу: «Сплата за інвестиційні іменні сертифікати згідно договору купівлі-продажу ЦП №Д-01/15 ввід 09.07.2015. Без ПДВ». Платіжне доручення на списання зазначених вище коштів за № 15239 від 09.07.2015 на паперовому носії в банківській зшивці за 09.07.2015 відсутнє, система «Клієнт-Банк» при перерахуванні коштів 09.07.2015 не використовувалась. Також відповідач 1 зазначає, що відсутні в банківській зшивці за 09.07.2015 платіжні доручення на паперовому носії № 14901 на суму 1 735 000,00 грн. та № 15360 на суму 248 092 030,78 грн., якими відповідач 2 перерахував відповідачу 1 кошти за договором про відступлення права вимоги. Відповідачем 2 зазначених платіжних доручень з відмітками банку при розгляді справи № 911/3474/17 надано не було.

Відповідно до Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківські рахунки - це рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів. З аналізу вказаної норми вбачається, що у банківській системі кошти клієнтів обліковуються як запис, однак, за відсутності коштів у банку платника, такі кошти не можуть перераховуватись на будь-який інший рахунок.

Так, в силу приписів Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління НБУ від 21.01.2004 №22, безготівкові розрахунки це - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді.

Преамбулою цієї ж Інструкції визначено, що розрахунковий документ - це документ на паперовому носії, що містить доручення та/або вимогу про перерахування коштів з рахунку платника на рахунок отримувача.

У свою чергу платіжне доручення - це розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Відповідач 2 не надав жодних доказів та пояснень того, що за умовами спірного договору відповідач 2 повинен був перерахувати відповідачу 1 100 539 250,03 грн., а загалом було перераховано 249 827 030,78 грн.

Відповідач 2 спростовуючи доводи позивача та відповідача 1, що спірний договір не міг та не був укладений саме 09.07.2015, також посилається на договір про відступлення прав за договорами забезпечення від 09.07.2015, який посвідчений 09.07.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мазарчук Н.В. Відповідно до п. 2.1 вказаного договору цедент (первісний кредитор за договором відступлення права вимоги № заг від 09.07.2015) відступає, а цесіонарій (новий кредитор) набуває усі належні первісному кредитору права вимоги за договорами забезпечення, укладеними до кредитних договорів, право вимоги за якими передано відповідачем 1 відповідачу 2. Договори застави, права за якими відступаються, зазначені в додатку № 2 до договору відступлення прав за договорами забезпечення. Вказаний додаток до договору до суду не наданий. До суду надано копію з дублікату договору відступлення прав за договорами забезпечення, який виданий цим же нотаріусом 10.08.2015.

Також відповідач 2 у відзиві на позовну заяву посилається як на преюдицію на деякі рішення судів, а саме: рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.11.2015 у справі № 904/8033/15 за позовом ТОВ «Інвестиційна компанія «Екоресурс» до 1. ТОВ «Компанія з управління активами «АРБ Інвестменс», 2. ПАТ «Радикал Банк» про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги № заг від 09.07.2015, яким в задоволенні позову відмовлено, залишеним в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 22.12.2015 та постановою Вищого господарськоо суду України від 15.03.2016; рішення господарського суду Дніпропетровської області від 09.02.2016 у справі № 925/1798/15 за позовом СТОВ «Чигиринська аграрна компанія» до 1. ПАТ «Радикал Банк», 2. ТОВ «Компанія з управління активами «АРБ Інвестменс» про визнання недійсним договору про відступлення прав вимоги № заг від 09.07.2015, яким в задоволені позову відмовлено, яке залишено в силі постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 26.05.2016; рішення господарського суду Київської області від 11.05.2016 у справі № 911/5087/15 за позовом Компанії «Еміко Венчурз ЛТД» до 1. ПАТ «Радикал Банк», 2. ТОВ «Компанія з управління активами «АРБ Інвестменс», за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача та відповідачів про встановлення нікчемності правочину про відступлення прав вимоги № заг від 09.07.2015, яким відмовлено у задоволенні позову повністю.

Згідно ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Зазначені відповідачем 2 судові рішення встановлюють відсутність в оскаржуваному договорі ознак нікчемності, передбачених ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».

В даній справі заявлені позовні вимоги про визнання недійсним договору у зв`язку із порушенням сторонами договору їх господарської компетенції з підстав, передбачених ст. 207 ГК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 75 ГПК України правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для господарського суду.

Також відповідач 2 зазначає, що постановою окружного адміністративного суду міста Києва від 29.03.2016 у справі № 826/24203/15 за позовом 1. ТОВ «Промислова Інвестиційна компанія», 2. ОСОБА_27 до НБУ, треті особи Фонд гарантування вкладів фізичних осіб та ПАТ «Радикал Банк» про визнання протиправними та скасування рішень, позов задоволено частково - визнано протиправною та скасовано постанову Правління НБУ від 09.07.2015 № 452/БТ «Про віднесення ПАТ «Радикал Банк» до неплатоспроможних». Зазначена постанова окружного адміністративного суду міста Києва залишена в силі ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 09.06.2016 та ухвалою Вищого адміністративного суду України від 06.12.2016.

Однак, рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «Радикал Банк» та про призначення уповноваженої особи Фонду, про початок процедури ліквідації ПАТ «Радикал Банк» та про призначення уповноваженої особи Фонду та делегування повноважень ліквідатора не скасовані, доказів визнання їх недійсними в судовому порядку до суду не надано.

В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських організацій керівником ПАТ «Радикал Банк» з 01.10.2015 зазначена Савельєва А.М - уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.

Згідно ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України способами захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання правочину недійсним.

У відповідності до норм ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Враховуючи наведене вище відповідачами порушено власну господарську компетенцію при укладенні спірного договору, що відповідно до норм чинного законодавства є підставою для визнання договору недійсним, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судовий збір відповідно до ст.ст. 123, 129 ГПК України, покладається судом на відповідачів.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 123, 129, 240-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним Договір про відступлення права вимоги № заг від 09.07.2015, укладений між Публічним акціонерним товариством "Радикал Банк" (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, 2-В, код ЄДРПОУ 36964568) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "АРБ Інвестменс" (49069, м. Дніпро, вул. Героїв Сталінграду, 1, код ЄДРПОУ 38716601).

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Радикал Банк" (08130, Київська область, Києво-Святошинський район, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Леніна, 2-В, код ЄДРПОУ 36964568) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) 800 (вісімсот) грн. 00 коп. судового збору.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "АРБ Інвестменс" (49069, м. Дніпро, вул. Героїв Сталінграду, 1, код ЄДРПОУ 38716601) на користь Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17, код ЄДРПОУ 21708016) 800 (вісімсот) грн. 00 коп. судового збору.

Видати накази.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до ст.ст. 240-241 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 27.04.2018.

Суддя О.О. Христенко