-
скопійовано
-
-
-
-
-
скопійовано
-
-
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26 квітня 2018 року
м. Київ
Справа № 904/8027/17
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Кушнір І.В. - головуючий, Міщенко І.С., Мачульський Г.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення та виклику учасників справи касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудомайн" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 (головуючий суддя: Парусніков Ю.Б., судді: Білецька Л.М., Верхогляд Т.А.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Львівська залізниця"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудомайн"
про стягнення 52 920 грн.,
Учасники справи: не викликалися та не повідомлялися.
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 у справі № 904/8027/17 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Рудомайн" у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення; апеляційну скаргу ТОВ "Рудомайн" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2017 повернуто.
14.12.2017 (згідно з поштовим штемпелем на конверті) Товариством з обмеженою відповідальністю "Рудомайн" подано касаційну скаргу на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 у справі № 904/8027/17 до Вищого господарського суду України.
У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Рудомайн" просить ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 у справі №904/8027/17 скасувати та передати справу до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для вирішення питання прийняття апеляційної скарги до провадження.
06.03.2018 касаційна скарга була отримана Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.03.2018 року у справі № 904/8027/17 визначено колегію суддів у складі: Кушнір І.В. (головуючий суддя), судді: Міщенко І.С., Мачульський Г.М.
Відповідно до частини 5 статті 301 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) перегляд ухвал суду першої та апеляційної інстанцій (крім ухвал, якими закінчено розгляд справи) здійснюється судом касаційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За приписами частини 13 статті 8 Господарського процесуального кодексу України (в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VІІІ) розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
16.03.2018 суд постановив ухвалу про відкриття касаційного провадження та розгляд касаційної скарги у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення сторін.
Скаржник (Товариство з обмеженою відповідальністю "Рудомайн", відповідач) мотивує свою касаційну скаргу тим, що судом апеляційної інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Відповідач не погоджується з висновком суду, що наведені апелянтом причини пропуску строку не можна визнати поважними, оскільки матеріали справи свідчать про те, що представник відповідача приймав участь в судовому засіданні господарського суду Дніпропетровської області в день оголошення вступної та резолютивної частини рішення 26.10.2017, отже був обізнаним з результатами розгляду справи судом та строками на його оскарження, а тому мав достатньо часу для своєчасного отримання рішення та його оскарження.
Скаржник зазначає, що оскільки під час судового засідання 26.10.2017 судом було проголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, ТОВ "Рудомайн" фактично не мало можливості ознайомитися з повним текстом рішення з викладенням мотивів, покладених в основу останнього, та позбавлене можливості звернутися до суду з апеляційною скаргою у встановлені ГПК строки, так як рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2017, що оскаржується, на адресу відповідача на момент подачі до суду апеляційної скарги не надходило, тому й було направлено клопотання щодо поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення.
Відповідач вважає, що апеляційним судом неправомірно позбавлено ТОВ "Рудомайн" у здійсненні прав, передбачених п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України та ст. 91 ГПК України.
Також ТОВ "Рудомайн" не погоджується з посиланням суду апеляційної інстанції
на те, що норми ГПК України не передбачають обов'язку суду надсилати сторонам, представники яких приймали участь у судовому засіданні повного тексту рішення.
Позивач надав відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд в межах перегляду справи у касаційній інстанції обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, доходить висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ч.ч.1,3 ст.304 Господарського процесуального кодексу України, у редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017 (далі ГПК України), ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених п.п.2 і 3 ч.1 ст.287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.
Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:
"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.
4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."
З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.
Відмовляючи Товариству з обмеженою відповідальністю "Рудомайн" у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення та повертаючи скаргу без розгляду на підставі п.4 ст.97 ГПК України, апеляційний господарський суд виходив з того, що вступну та резолютивну частини рішення суду першої інстанції оголошено 26.10.2017, а його повний текст оформлено відповідно до вимог ст. 84 ГПК України 30.10.2017. Тобто кінцевою датою для подачі апеляційної скарги було 09.11.2017. Між тим, апелянт звернувся з апеляційною скаргою до суду засобами поштового зв'язку лише 22.11.2017.
При цьому суд апеляційної інстанції зазначив про те, що в обґрунтування поважності причин пропуску апелянт в апеляційній скарзі посилається на ту обставину, що рішення ним у строк встановлений для його оскарження отримане не було, що на його думку є поважною причиною для поновлення йому вказаного процесуального строку.
Колегія суддів апеляційного суду вказала, що наведені апелянтом причини пропуску строку не можна визнати поважними, оскільки матеріали справи свідчать про те, що представник відповідача Міхайлов О.В., дов. б/н від 15.02.2016, приймав участь в судовому засіданні господарського суду Дніпропетровської області в день оголошення вступної та резолютивної частини рішення 26.10.2017, отже був обізнаним з результатами розгляду справи судом та строками на його оскарження, а тому мав достатньо часу для своєчасного отримання рішення та його оскарження.
Норми ГПК України не передбачають обов'язку суду надсилати сторонам, представники яких приймали участь у судовому засіданні повного тексту рішення.
Відповідачем не надано доказів, які б свідчили про вжиття ним заходів щодо своєчасного отримання рішення суду з метою подальшого його оскарження, а тому слід вважати, що відповідач за ним просто не з'явився.
Згідно із ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Апелянтом не доведено існування істотних перешкод, які б могли позбавити його реальної можливості своєчасно подати апеляційну скаргу.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів зазначила, що сам лише факт подання стороною клопотання про поновлення строку не кореспондується з обов'язком суду відновити цей строк, оскільки поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яким останній користується виходячи із поважності причин пропуску строку, які в даному випадку не вбачаються за відсутності обставин, які об'єктивно перешкоджали скаржнику реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого строку.
Можливість вчасного подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2017 залежала виключно від волевиявлення самого скаржника, тобто мала суб'єктивний характер, а тому підстав для поновлення пропущеного процесуального строку у даному випадку колегія суддів не вбачає, оскільки пропуск строку на оскарження рішення суду пов'язаний не з об'єктивними обставинами, а суто суб'єктивними причинами.
За таких обставин, враховуючи те, що скаржником не наведено поважних причин пропуску встановленого строку на подання апеляційної скарги, у розумінні ст. 53 ГПК України, колегія суддів дійшла до висновку про відмову у задоволенні клопотання ТОВ "Рудомайн" про відновлення строку на апеляційне оскарження рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26.10.2017 по справі № 904/8027/17.
Розглядаючи доводи касаційної скарги та заперечення на неї колегія суддів касаційного господарського суду відмічає наступне.
Відповідно до п.8 ч.1 ст.129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно з ч.1 ст.93 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.
Як вбачається з матеріалів справи, вступну та резолютивну частини рішення суду першої інстанції оголошено 26.10.2017, а його повний текст оформлено відповідно до вимог ст.84 ГПК України 30.10.2017. Тобто, кінцевою датою для подачі апеляційної скарги було 09.11.2017. Між тим, апелянт звернувся з апеляційною скаргою до суду лише 22.11.2017.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 97 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо її подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.
Частина 2 ст.93 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) встановлювала можливість поновлення пропущеного строку на подання апеляційної скарги.
Статтею 53 ГПК України (в редакції, чинній до 15.12.2017) передбачено, що господарський суд за заявою сторони, прокурора чи з своєї ініціативи може визнати причину пропуску встановленого законом процесуального строку поважною і відновити пропущений строк.
Разом з тим, клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи ст.53 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються господарському суду на загальних підставах).
Відповідач, як на підставу відновлення йому пропущеного строку на подання апеляційної скарги, посилався на той факт, що повний текст рішення було складено 30.10.2017, але рішення на адресу ТОВ "Рудомайн" так і не надійшло, що, на думку відповідача, є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження.
Поважними причинами є обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Відповідно до ст.87 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017) повне рішення та ухвали надсилаються сторонам, прокурору, третім особам, представникам сторін і третіх осіб, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні, рекомендованим листом з повідомленням про вручення не пізніше трьох днів з дня їх прийняття або за їх зверненням вручаються їм під розписку безпосередньо у суді.
Тобто, даною статтею чітко визначено обов'язок суду надсилати повне рішення та ухвали тільки вищевказаним учасникам процесу, які брали участь в судовому процесі, але не були присутні у судовому засіданні.
Обов'язку надсилання повного рішення для осіб, які були присутні при оголошенні вступної та резолютивної частини рішення, вказаний Кодекс у наведеній редакції не містив.
З урахуванням зазначеного, суд касаційної інстанції вважає необґрунтованими доводи ТОВ "Рудомайн" щодо незгоди з посиланням суду апеляційної інстанції на те, що норми ГПК України не передбачають обов'язку суду надсилати сторонам, представники яких приймали участь у судовому засіданні, повного тексту рішення.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
У п.41 рішення від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України", Європейський суд з прав людини зазначив наступне:
"Суд зазначає, що правова система багатьох країн-членів передбачає можливість продовження строків, якщо для цього є обґрунтовані підстави. Разом з тим, якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, як у цій справі, де нібито складне економічне становище перешкоджало відповідачу сплатити державне мито (див. пункти 19 та 20 вище), таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності, так як і перегляд в порядку нагляду. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (див., mutatis mutandis, рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" ( 974_256 ) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26 квітня 2007 року, та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява N 50966/99, від 14 жовтня 2003 року). У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо як у цій справі, коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні у часі, ні в підставах для поновлення строків."
Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Таким чином вказане рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права.
При цьому, вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Матеріали справи свідчать про те, що представник відповідача Міхайлов О.В., дов. б/н від 15.02.2016, приймав участь в судовому засіданні господарського суду Дніпропетровської області в день оголошення вступної та резолютивної частини рішення 26.10.2017, отже був обізнаним з результатами розгляду справи судом та строками на його оскарження, а тому мав достатньо часу для своєчасного отримання рішення та його оскарження.
Згідно з ч.4 ст.85 Господарського процесуального кодексу України (в редакції, чинній до 15.12.2017):
"Повне рішення повинно бути складено у строк не більше п'яти днів з дня проголошення вступної і резолютивної частини рішення."
Тобто, максимальний строк виготовлення повного рішення, після якого сторона могла отримати його в суді для ознайомлення та можливого оскарження, був визначений процесуальним кодексом, а отже був відомий сторонам.
Згідно даних Єдиного державного реєстру судових рішень, рішення суду першої інстанції по даній справі було оприлюднене на ньому 07.11.2017.
Таким чином, оскільки відповідачем не були надані належні докази, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості, а посилання останнього на те, що повний текст рішення було складено 30.10.2017, але рішення на адресу ТОВ "Рудомайн" так і не надійшло, не може виключати обов'язку вчасно реалізувати своє право на подання апеляційної скарги протягом законодавчо встановленого строку, тобто, протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу, колегія суддів касаційного суду вважає правомірним відмову апеляційного суду у задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та повернення апеляційної скарги заявнику без розгляду.
Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків апеляційного господарського суду, викладених в оскаржуваній ухвалі, а тому підстав для її скасування колегія суддів не вбачає.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.308 Господарського процесуального кодексу України
"Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право:
1) залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення."
Згідно з ч.1 ст.309 зазначеного Кодексу:
"Суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права."
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудомайн" необхідно залишити без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 у справі № 904/8027/17 залишити без змін.
У зв'язку з тим, що суд відмовляє у задоволенні касаційної скарги та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення, суд покладає на Товариство з обмеженою відповідальністю "Рудомайн" витрати зі сплати судового збору за подання касаційної скарги.
Керуючись ч.13 ст.8, ст.ст.129, 300, 301, 304, 308, 309, 314, 315, 317 ГПК України, Верховний Суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудомайн" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 у справі № 904/8027/17 залишити без задоволення.
2. Ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.12.2017 у справі № 904/8027/17 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий І. Кушнір
Судді І. Міщенко
Г. Мачульський
скопійовано
-
скопійовано
-
