Позивач надав відзив на касаційну скаргу, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши наведені обставини, Верховний Суд в межах перегляду справи у касаційній інстанції обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування попередніми судовими інстанціями норм процесуального права при ухваленні зазначеного судового рішення, доходить висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до приписів ч.ч.1,3 ст.304 Господарського процесуального кодексу України, у редакції Закону України №2147-VІІI від 03.10.2017 (далі ГПК України), ухвали судів першої та апеляційної інстанцій можуть бути оскаржені в касаційному порядку у випадках, передбачених п.п.2 і 3 ч.1 ст.287 цього Кодексу. Касаційні скарги на ухвали судів першої чи апеляційної інстанції розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду касаційних скарг на рішення суду першої інстанції, постанови суду апеляційної інстанції.

Згідно зі ст.300 Господарського процесуального кодексу України:

"1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

3. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Зміна предмета та підстав позову у суді касаційної інстанції не допускається.

4. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права."

З урахуванням викладеного, судом не приймаються та не розглядаються доводи скаржника, пов'язані з переоцінкою доказів, визнанням доведеними/ недоведеними або встановленням по новому обставин справи.

Повертаючи апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Рудомайн" без розгляду суд апеляційної інстанції виходив з наступного.

За приписами п.2 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).

До апеляційної скарги апелянтом не надано доказів надсилання копій апеляційної скарги Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" (вул. Тверська, 5 м. Київ-150, 03680).

Згідно ч.1 ст.93 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів, а на ухвалу місцевого господарського суду - протягом п'яти днів з дня їх оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Оскаржуване рішення прийнято місцевим господарським судом 07 листопада 2017 року, отже останній день подання апеляційної скарги припадає на 17 листопада 2017 року. Апеляційну скаргу було направлено до Господарського суду Дніпропетровської області 22 листопада 2017 року. Таким чином, заявником апеляційної скарги пропущено строк на її подання без клопотання про відновлення такого строку.

Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги, з огляду на приписи ст.53 Господарського процесуального кодексу України, повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про поновлення цього строку або таке клопотання відхилено.

Колегія суддів касаційного суду розглядаючи доводи касаційної скарги та заперечення на неї відмічає наступне.

І. Щодо доказів направлення апеляційної скарги.

За приписами п.2 ч.1 ст.97 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається апеляційним господарським судом, якщо до скарги не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам).

Суд апеляційної інстанції зазначив, що до апеляційної скарги апелянтом не надано доказів надсилання копій апеляційної скарги Публічному акціонерному товариству "Українська залізниця" (вул. Тверська, 5 м. Київ-150, 03680).

У копії апеляційної скарги, що міститься в матеріалах справи, в додатку зазначено: докази направлення апеляційної скарги позивачу.

Разом з тим, копій цих доказів направлення, що давало б змогу касаційному суду визначити адресата, апеляційним судом не зроблено.

Відповідно до ч.4 ст.28 Господарського процесуального кодексу України в редакції станом на момент винесення оскаржуваної ухвали:

"Повноваження сторони або третьої особи від імені юридичної особи може здійснювати її відособлений підрозділ, якщо таке право йому надано установчими або іншими документами."