ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

——————————————————————

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 квітня 2018 р.

м.Одеса

Справа № 821/1343/17

Категорія: 8.3.1

Головуючий в 1 інстанції: Бездрабко О.І.

Судова колегія Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого: Градовського Ю.М.

суддів: Крусяна А.В.,

ОСОБА_1

при секретарі: Голобородько Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Одесі апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2017р. по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Група компаній «Содружество»» до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

У вересні2017р. ТОВ «ГК «Содружество»» звернулося в суд із адміністративним позовом до ГУ ДФС у Херсонській області, в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення за №0001461422, №0001471422, №0001031302, №0001041302 від 24.05.2017р..

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що посадовими особами ГУ ДФС проведено документальну позапланову виїзнуперевірку ТОВ «ГК «Содружество»», за результатами якої 25.04.2017р. складено актперевірки за №91/21-22-14-04/14121018,у висновках якого встановлено порушення:

- п.44.1 ст.44, п.138.2, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 ПК України, п.п.1, 2 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп.2.5 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, в результаті чого збільшено податок на прибуток за 2013р. на суму 141222грн.;

- п.4, п.21, п.19 П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999р. за № 860/4153, п.1, п.2 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп.2.5 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, п.6 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку» 9 «Запаси» від 20.10.1999р. № 246, п.10, п.11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318, п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138, п.138.8 ст.138 ПК України (в редакціях 2014, 2015, 2016р.), в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2015р. на суму 10 915 461грн.;

- пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України, в результаті чого ТОВ «ГК «Содружество» занижено податок на доходи фізичних осіб у зв'язку з не визначенням об'єкта оподаткування в сумі 1 022767,4грн., у тому числі за серпень 2015р. у сумі 694384,8грн., за вересень 2015р. в сумі 205 899,8грн., за липень 2016р. в сумі 90000грн., за жовтень 2016р. в сумі 8632,3грн., за грудень 2016р. в сумі 23850,5грн.;

- пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164 ПК України, в результаті чого занижено військовий збір у зв'язку з не визначенням об'єкта оподаткування в сумі 80503,31грн., у тому числі за серпень 2015р. в сумі 54102,17грн., за вересень 2015р. в сумі 16269,27грн., за липень 2016р. в сумі 7425грн., за жовтень 2016р. в сумі 719,35грн., за грудень 2016р. в сумі 1987,52грн..

Вищевказані висновки ДФС ґрунтуються на тому, що ТОВ «ГК «Содружество»» документувалися нереальні господарські операції по відносинах з ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6

На підставі акту перевірки 24.05.2017р. податковим органом прийнято податкові повідомлення-рішення:

- за №0001461422, яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток на 176 527,5грн., з яких за основним платежем на 141222грн., за штрафними санкціями на 3505,5грн.;

- за №0001471422, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2015р. на 10 915461грн.;

-за №0001031302, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 391175,6грн., з яких за основним платежем - 1 022767,4грн., за штрафними санкціями - 368 408,2грн.;

- за №0001041302, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 109 762,39грн., з яких за основним платежем - 80503,31грн., за штрафними санкціями - 29259,08грн..

Вказані податкові повідомлення-рішення ТОВ «ГК «Содружество»» оскаржило до ДФС України, однак, рішенням ДФС№17087/6/99-99-11-01-02-25 від 4.08.2017р. скаргу залишено без задоволення, податкові повідомлення-рішення за №0001461422, №0001471422, №0001031302, №0001041302 - залишено без змін

Позивач вважає, що висновки ДФС щодо нереальності господарських операцій з поставки меду з ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, оскільки вони спростовуються первинними бухгалтерськими документами, які надавалися під час проведення перевірки. Вимога контролюючого органу щодо надання ветеринарно-санітарних паспортів, ветеринарних довідок та ветеринарних свідоцтв є безпідставною, так як вказані документи не є документами, що пов'язані з обчисленням та сплатою податків і зборів, а тому їх відсутність жодним чином не свідчить про нереальність закупівлі та подальшого експорту меду бджолиного. Також вказує на необґрунтованість висновків та розрахунків, наведених в акті перевірки, вимогам податкового законодавства, які стосуються правил те методики визначення доходу, нарахування податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб і військового збору.

Позивач вважає, що вищевказане податкове повідомлення-рішення ДПІ прийнято безпідставно, з порушенням норм чинного законодавства, отже є таким, що підлягає скасуванню.

Посилаючись на зазначені обставини просив позов задовольнити.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2017р. адміністративний позов задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення ГУ ДФС у Херсонській області від 24.05.2017р. №0001461422, №0001471422, №0001031302, №0001041302.

Стягнуто з ГУ ДФС у Херсонській області за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ТОВ «Група компаній «Содружество»» (код ЄДРПОУ 14121018) судовий збір у сумі 188893 (сто вісімдесят вісім тисяч вісімсот дев'яносто три) грн. 90 коп.

В апеляційній скарзі апелянт просить постанову суду скасувати та прийняти нову постанову, якоювідмовити у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення норм права.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, пояснення на неї, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку прозалишення скарги без задоволення, постанови суду без змін, з наступних підстав.

Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що ГУ ДФС не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування позивачем показників податкової звітності за результатами господарських операцій з ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_4, а тому прийняття ДФС податкових повідомлень-рішень за №0001461422, НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 від 24.05.2017р. є безпідставними та протиправними.

Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об’єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Так, судом першої інстанції встановлено, підтверджено матеріалами справи і не спростовано сторонами, щопосадовими особами ГУ ДФС проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «ГК «Содружество»» з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинах з: ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_6 за період 2013-2016р., за результатами якої складено акт перевірки за №91/21-22-14-04/14121018 від 25.04.2017р..

У висновку акту перевірки встановлено низку порушень, а саме:

- п.44.1 ст.44, п.138.2, пп.138.8.1 п.138.8 ст.138 ПК України, п.п.1, 2 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп.2.5 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, в результаті чого збільшено податок на прибуток за 2013р. на суму 141222грн.;

- п.4, п.21, п.19 П(С)БО 3 «Звіт про фінансові результати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.03.1999р. №87, п.5 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 «Дохід», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.1999р. №290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.1999р. за № 860/4153, п.1, п.2 ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», пп.2.5 п.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, п.6 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 «Запаси»» від 20.10.1999р. №246, п.10, п.11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.1999р. №318, п.44.1 ст.44, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.2 ст.138, п.138.8 ст.138 ПК України (в редакціях 2014, 2015, 2016р.), в результаті чого зменшено від'ємне значення об'єкта оподаткування за 2015р. на суму 10 915461грн.;

- пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164, пп.168.1.1 п.168.1 ст.168 ПК України, ТОВ «ГК «Содружество»» занижено податок на доходи фізичних осіб у зв'язку з не визначенням об'єкта оподаткування в сумі 1 022767,4грн., у тому числі за серпень 2015р. у сумі 694384,8грн., за вересень 2015р. в сумі 205899,8грн., за липень 2016р. в сумі 90000грн., за жовтень 2016р. в сумі 8632,3грн., за грудень 2016р. в сумі 23 850,5грн.;

- пп.163.1.1 п.163.1 ст.163, пп.164.2.20 п.164.2 ст.164 ПК України, занижено військовий збір у зв'язку з не визначенням об'єкта оподаткування в сумі 80503,31грн., у тому числі за серпень 2015р. в сумі 54102,17грн., за вересень 2015р. в сумі 16269,27грн., за липень 2016р. в сумі 7425грн., за жовтень 2016р. в сумі 719,35грн., за грудень 2016р. в сумі 1987,52грн..

Вказані висновки ДФС ґрунтуються на тому, що позивачем документувалися нереальні господарські операції по відносинах з ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6

На підставі встановлених порушень ДФС прийнято податкові повідомлення-рішення за №0001461422 від 24.05.2017р., яким позивачу збільшено суму грошових зобов'язань з податку на прибуток на 176527,5грн., з яких за основним платежем на 141 222грн., за штрафними санкціями на 3505,5грн., за №0001471422, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2015р. на 10 915461грн., за №0001031302, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у розмірі 1 391175,6грн., з яких за основним платежем - 1 022767,4грн., за штрафними санкціями - 368408,2грн., за №0001041302, яким позивачу визначено суму грошового зобов'язання з військового збору у розмірі 109762,39грн., з яких за основним платежем - 80503,31грн., за штрафними санкціями - 29259,08грн..

Вказані податкові повідомлення-рішення ТОВ «ГК «Содружество»» оскаржило до ДФС України, однак рішенням за №17087/6/99-99-11-01-02-25 від 4.08.2017р. податкові повідомлення-рішення за №0001461422, НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 від 24.05.2017р. залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Перевіряючи правомірність прийнятих податкових повідомлень-рішень та підстави, з якими позивач пов’язує їх скасування, судова колегія приходить до наступного.

Що стосується правомірності податкових повідомлень-рішень за№0001461422, НОМЕР_1 від 24.05.2017р., яким ТОВ «ГК «Содружество»» донараховано податок на прибуток за 2013р. та зменшено розмір від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2015р., апеляційний суд виходить з наступного.

Приписами пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (в редакції до 1.01.2015р.) встановлено, що об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі ст.135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі ст.138 - 142 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених ст.152 цього Кодексу.

Відповідно до пп.14.1.27 п.14.1 ст.14 ПК України (в редакції до 1.01.2015р.) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

У відповідності до п.138.1 ст.138 ПК України (в редакції до 1.01.2015р.) витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з п.138.4, 138.6-138.9, пп.138.10.2-138.10.4 п.138.10, п.138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з п.138.5, пп.138.10.5, 138.10.6 п.138.10, п.138.11, 138.12 цієї статті, п.140.1 ст.140 і ст.141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у п.138.3 цієї статті та у ст.139 цього Кодексу.

Положеннями п.138.2 ст.138 ПК України (в редакції до 1.01.2015р.) передбачено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Згідно пп.139.1.9 п.139 ст.139 ПК України (в редакції до 1.01.2015р.) не включаються до складу витрат: витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Відповідно до пп.134.1.1 п.134.1 ст.134 ПК України (у редакції, яка діє з 1.01.2015р.) об'єктом оподаткування є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом збільшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: зменшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); збільшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Якщо відповідно до цього розділу передбачено здійснення коригування шляхом зменшення фінансового результату до оподаткування, то в цьому разі відбувається: збільшення від'ємного значення фінансового результату до оподаткування (збитку); зменшення позитивного значення фінансового результату до оподаткування (прибутку).

Пунктом 5 П(С) БО 16 Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України за №318 від 31.12.1999р., витрати відображаються в бухгалтерському обліку одночасно зі зменшенням активів або збільшенням зобов'язань.

Відповідно до п.7 П(С) БО 16 витрати визнаються витратами певного періоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здійснені.

Згідно п.19 П(С)БО 16 витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг): витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції; витрати на ремонт тари; оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут; витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг); витрати на передпродажну підготовку товарів; витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом; витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона); витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки; витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування; витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства; витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства; інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг.

Витрати, які неможливо прямо пов'язати з доходом певного періоду, відображаються у складі витрат того звітного періоду, в якому вони були здійснені.

Відповідно до пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Положеннями ст.1 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» за №996 від 16.07.1999р. (надалі - Закон №996) первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

За правилами ст.9 Закону №996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Приписами п.44.1 ст.44 ПК України передбачено, що для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно п.44.2 ст.44 ПК України для обрахунку об'єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Аналізуючи вищевказані норми законодавства, апеляційний суд зазначає, що для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені та підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. Крім того, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

При цьому, будь-які документи мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено під час апеляційного розгляду, що ТОВ «ГК «Содружество»» у 2013-2016р. мало господарські відносини з ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, пов'язані із закупівлею меду бджолиного, що підтверджується відповідними договорами.

На підставі договорів доручення на придбання від 14.08.2015р., від 1.07.2016р. за №7/0107 ТОВ «ГК «Содружество»» виписано довіреності від 14.08.2015р., від 1.07.2016р., відповідно до яких ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_4, від яких діє на підставі довіреностей від 11.08.2015р., від 30.07.2014р. ОСОБА_8, уповноважені складати і підписувати від імені підприємства акти із закупівлі меду, воску та інших продуктів бджільництва від індивідуальних продавців-пасічників. Для цього ОСОБА_8 надається право підпису в закупівельних актах (а.с.27 (зворотній бік), 138 т.2).

В свою чергу, ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_3 видали ОСОБА_8 довіреності на представлення їх інтересів (а.с.69-74 т.1).

На виконання вищевказаних договорів ОСОБА_8, який діяв в інтересах зазначених фізичних осіб-підприємців, було придбано мед бджолиний, а саме ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_2, що підтверджуються відповінимибухгалтерськими документами (а.с.16-24 т.2);(а.с.25-36 т.2, а.с.43 (зворотній бік)-44 т.1, а.с.204-249 т.3, а.с.1-94 т.3);(а.с.37-86 т.2, а.с.95-97 т.3); (а.с.87-101 т.2); (а.с.102-107 т.2, а.с.141-148 т.4).

Розрахунки з постачальником здійснено в безготівковій формі відповідно до банківських виписок (а.с.14 (зворотній бік), 15, 10 (зворотній бік), 11, 18-21 т.1).

Перевезення меду здійснювалося безпосередньо ТОВ «ГК «Содружество»» власним автотранспортом, що підтверджується товарно-транспортними накладними та подорожніми листами вантажного автомобіля (а.с.127-140, 149-152 т.4).

Тобто, товариством надано документи, які підтверджують постачання меду бджолиного від вищевказаних фізичних осіб-підприємців, в тому числі і його перевезення.

Що стосується доводів ДФС про відсутність документів, які б підтверджували транспортування меду бджолиного (товарно-транспортних накладних, подорожніх листів, документів на списання пального, авансових звітів про відрядження водіїв), то апеляційний суд зазначає, що вказані документи не відносяться до переліку первинних бухгалтерських документів, на підставі яких платник податків зобов'язаний підтвердити правомірність формування витрат, пов'язаних з придбанням меду бджолиного, оскільки такі документи, зокрема, товарно-транспортна накладна призначена для обліку руху товарно-матеріальних цінностей та розрахунків за їх перевезення, а відтак визначає взаємовідносини по виконанню перевезення вантажів для обліку транспортної роботи. У даному випадку товариство здійснювало операції з придбання меду бджолиного та не виступало в якості замовника за договором перевезення, у зв'язку з чим відсутність товарно-транспортних накладних не можна розцінювати як беззаперечне свідчення безтоварності спірних операцій.

Однак, на підтвердження реальності господарських операцій і факту поставки меду буд допитаний у якості свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні суду апеляційної інстанції пояснив, що основну кількість меду на заготівельний пункт, який був обладнаний позивачем, звозили безпосередньо самі власники меду. Для цього, товариством видавались власникам пасік відповідна тара, в яку вони і збирали мед, а потім доставляли його на пункт збору.

Отже, вказані пояснення спростували доводи контролюючого органу про відсутність факту поставки меду власниками пасік.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалах ВАС України від 1.11.2017р. по справі №К/800/2944/17, від 1.11.2017р. по справі №К/800/6453/17, від 25.10.2017р. по справі №К/800/36531/14, від 18.10.2017р. по справі №К/800/28963/16.

Що стосується списку пасічників, актів приймання-передачі тари для меду, на відсутність яких вказує контролюючий орган, то ці документи не є документом первинного бухгалтерського обліку, що підтверджують обставини придбання меду, а чинним законодавством України не встановлено обов'язку суб'єкта господарювання підтверджувати достовірність відображення показників податкової звітності іншими документами крім тих, які безпосередньо фіксують господарські операції.

Вказуючи на документальне не підтвердження цих господарських операцій, ГУ ДФС у Херсонській області також зазначає про те, що документи від фізичних осіб-підприємців не мають юридичної сили, так як допитані в рамках кримінального провадження №32016230000000108 ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_5 заперечували здійснення ними підприємницької діяльності.

Ізвказаного приводу апеляційний суд зазначає, що слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Херсонській області проводилося досудове розслідування, внесене до ЄРДР 15.11.2016р. за №32016230000000108, за ознаками ч.1 ст.205-1 КК України. 27.07.2017р. попередню кваліфікацію кримінального правопорушення змінено з ч.1 ст.205-1 КК України на ч.1 ст.358 КК України. При цьому у фабулі зазначено, що від імені приватних підприємців: ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_7, ФОП ОСОБА_6, невстановленими особами складалися закупівельні акти на придбання меду, які містили завідомо неправдиві відомості щодо кількості придбаного меду та місць його закупівлі.

Постановою заступника начальника СВ ОСОБА_9 відділення поліції Бериславського відділу поліції ГУНП в Херсонській області від 28.10.2017р. вказане кримінальне провадження закрито у зв'язку з відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.358 КК України (а.с.26-29 т.3).

А тому посилання ДФС на наявність порушеного кримінального провадження є безпідставними.

Апеляційний суд критично оцінює твердження ДФС про відсутність документального підтвердження господарських операцій внаслідок ненадання позивачем ветеринарних довідок, документів, які б підтверджували походження меду бджолиного, ветеринарно-санітарних паспортів на зареєстровані пасіки, оскільки ці документи не відносяться до первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено ст.44 ПК України.

Крім того, апеляційний суд зазначає, що ветеринарно-санітарні паспорти не є документами, які свідчать про походження товару, а тому їх відсутність у позивача не свідчить про нереальність закупівлі та подальшого експорту меду бджолиного. Даний факт підтверджено листом ДФС України за №14750/6/99-99-18-03-01-15 від 7.07.2016р., в якому ТОВ «ГК «Содружество»» було повідомлено, що «підставою для видачі сертифікату з перевезення (походження) товарів EUR1 є заява, де експортер декларує відомості про те, що мед є зібраним в Україні, та на підтвердження преференційного походження надає копії супровідних документів, до яких може бути віднесено договори на закупівлю, акт закупівлі між власником меду та експортером, а також міжнародний ветеринарний сертифікат, який є обов'язковим для здійснення експорту меду з України та підтверджує проведення ветеринарно-санітарного контролю товарів. До міжнародного ветеринарного сертифікату вносяться відомості про походження продукції, найменування та місцезнаходження виробника. Відповідно до ст.13 ЗУ «Про бджільництво» від 22.02.2000р. №1492-ІІІ, ветеринарно-санітарні паспорти пасік видаються лише з метою обліку пасік та здійснення лікувально-профілактичних заходів і не відносяться до сфери визначення преференційного походження меду натурального та видачі сертифікатів» (а.с.80-81 т.1).

Таким чином, під час апеляційного розгляду було встановлено, що надані товариством первинні документи підтверджують реальність здійснення господарських операцій між ТОВ «ГК «Содружество»» та ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_4, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, від імені яких на підставі довіреностей діяв ОСОБА_8, мають всі необхідні реквізити, передбачені ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та на підставі даних первинних документів можливо ідентифікувати контрагентів, зміст та обсяг проведених господарських операцій.

Також судова колегія зазначає, що будь-які первинні документи (у тому числі договори, накладні, транспортні накладні, тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Крім того, контролюючий орган обґрунтовує правомірність свого рішення нереальністю спірних господарських операцій між позивачем та фізичними особами-підприємцями. Однак, сам акт перевірки не містить будь-якого документального підтвердження щодо відсутності фінансово-господарських відносин позивача по взаєморозрахункам з цими контрагентами, а викладені у ньому висновки щодо нереальності господарських операцій не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

При цьому, апеляційний суд виходить із презумпції сумлінності платників податків та інших учасників правовідносин в економічній сфері, відповідно до змісту якої презумується, що дії платника податків, які мають своїм результатом одержання певної податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться в його первинних бухгалтерських документах та податковій звітності є достовірними, якщо інше не доказано у встановленому законодавством порядку належними та допустимими доказами.

В свою чергу, суд констатує, що фактичне здійснення господарських операцій між цими контрагентами підтверджується вищевказаними первинними документами, які оформлені у відповідності до вимог ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. №996-ХІV та в повній мірі відображають зміст і характер вчинених господарських операцій.

Підсумовуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про протиправність донарахування ТОВ «ГК «Содружество»» грошових зобов'язань з податку на прибуток за 2013р., зменшення розміру від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 2015р., у зв'язку з чим податкові повідомлення-рішення за №0001461422, НОМЕР_1 від 24.05.2017 р. підлягають скасуванню.

Що стосується правомірності податкових повідомлень-рішень за №000131302, 0001041302від 24.05.2017р., яким позивачу нараховано податок з доходів фізичних осіб та військовий збір апеляційний суд виходить з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, контролюючий орган вказує на те, що ТОВ «ГК «Содружество»» не виконало функцій податкового агента при виплаті оподатковуваного доходу фізичним особам, перелік яких наведено у додатку 5 до акту перевірки, у вигляді додаткового блага, внаслідок чого занижені податкові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб 1 022 767,4грн. Це також призвело до заниження військового збору на 80503,31грн..

Не визначення позивачем об'єктів оподаткування з податку на доходи фізичних осіб та військового збору контролюючий орган пов'язує виключно з нереальністю здійснення господарських операцій з продажу меду фізичними особами ФОП ОСОБА_6 у серпні, вересні 2015р. та ФОП ОСОБА_4 у липні, жовтні, грудні 2016р. на загальну суму 5 322716грн..

Однак, апеляційний суд не погоджується з такими доводами ДФС, оскільки, як вже зазначалося, реальність господарських операцій з придбання ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_4, які згідно договорів доручень від 14.08.2015р., від 1.07.2016р. за №7/0107 діяли в інтересах ТОВ «ГК «Содружество»», меду бджолиного у фізичних осіб, підтверджено належним чином складеними первинними документами, зокрема:

- ФОП ОСОБА_6: звітами повіреного №1 від 3.09.2015р. та №2 від 8.10.2015р. з реєстром закупівельних актів від повіреного; закупівельними актами від 19.08.2015р. №1 на суму 78625грн., №2 на суму 64750грн., №3 на суму 80475грн., №4 на суму грн., б/н на суму 81770 грн., №5 на суму 69190грн., №6 на суму 85285 грн., № 7 на суму 71595 грн., № 8 на суму 62160 грн., № 9 на суму 91760 грн., № 10 на суму 66230 грн., б/н на суму 58275 грн., № 12 на суму 62530 грн., № 13 на суму 81215 грн., № 14 на суму 98790 грн., № 59 на суму 109150 грн., № 58 на суму 78070 грн., № 57 на суму 72150 грн. № 56 на суму 118400 грн., № 54 на суму 90650 грн., б/н на суму 41070 грн., № 52 на суму 81215 грн., б/н на суму 18315 грн., б/н на суму 88245 грн., № 49 на суму 94350 грн., № 48 на суму 92130 грн., б/н на суму 88060 грн., № 46 на суму 89910 грн., № 45 на суму 81030 грн., № 44 на суму 83250 грн., № 43 на суму 54650 грн., № 42 на суму 69190 грн., б/н на суму 84360 грн., № 40 на суму 79550 грн., № 39 на суму 98050 грн., б/н на суму 56425 грн., б/н на суму 12025 грн., № 37 на суму 94350 грн., № 31 на суму 69190 грн., б/н на суму 11100 грн., б/н на суму 44955 грн., б/н на суму 50135 грн., від 26.08.2015 р. № 36 на суму 86950 грн., № 35 на суму 87690 грн., № 32 на суму 79550 грн., № 34 на суму 78070 грн., № 33 на суму 58830 грн., № 30 на суму 97310 грн., № 29 на суму 89910 грн., № 28 на суму 79550 грн., № 27 на суму 84360 грн., б/н на суму 89170 грн., № 19 на суму 44585 грн., від 04.09.2015 р. № 25 на суму 93610 грн., б/н на суму 83250 грн., № 22 на суму 57350 грн., № 20 на суму 101750 грн., № 18 на суму 88060 грн., № 23 на суму 83250 грн., № 16 на суму 101750 грн., № 15 на суму 93240 грн., б/н на суму 24050 грн., б/н на суму 35150 грн., б/н на суму 35150 грн., від 15.09.2015 р. № 24 на суму 91760 грн., № 55 на суму 86950 грн., № 60 на суму 69191 грн., б/н на суму 18317 грн., б/н на суму 45399 грн., № 4 на суму 14243 грн., в яких вказано осіб, у яких здійснено закупівлю меду, та долучено копії паспортів і карток платників податків; звітами про використання коштів від 19.08.2015р. №1000 на суму 3001615грн., від 26.08.2015 р. № 1089 на суму 875915 грн., від 04.09.2015 р. № 1155 на суму 796610 грн., від 15.09.2015 р. № 1193 на суму 178710 грн., від 15.09.2015 р. № 1194 на суму 147150 грн.;

- ФОП ОСОБА_4: закупівельними актами від 22.07.2016р. №1 на суму 79800 грн., №2 на суму 44240 грн., № 3 на суму 53760 грн., № 4 на суму 51800 грн., № 5 на суму 47600 грн., № 6 на суму 40600 грн., № 7 на суму 71400 грн., № 8 на суму 52920 грн., № 9 на суму 3000 грн., № 10 на суму 54880 грн., від 03.10.2016 р. на суму 47957,30 грн., від 23.12.2016 р. на суму 126347,20 грн., від 23.12.2016 р. на суму 6155,80 грн., в яких вказано осіб, у яких здійснено закупівлю меду, та долучено копії паспортів і карток платників податків; звітом повіреного від 06.08.2016 р. № 1 з реєстром закупівельних актів від повіреного; звітами про використання коштів від 03.10.2016 р. № 997, від 22.07.2016 р. № 484, від 23.12.2016 р. № 1090.

Положеннями ст.1000 ЦК України визначено, що за договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони (довірителя) певні юридичні дії. Правочин, вчинений повіреним, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки довірителя. Договором доручення може бути встановлено виключне право повіреного на вчинення від імені та за рахунок довірителя всіх або частини юридичних дій, передбачених договором. У договорі можуть бути встановлені строк дії такого доручення та (або) територія, у межах якої є чинним виключне право повіреного.

За правилами ст.1002 ЦК України повірений має право на плату за виконання свого обов'язку за договором доручення, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо в договорі доручення не визначено розміру плати повіреному або порядок її виплати, вона виплачується після виконання доручення відповідно до звичайних цін на такі послуги.

У договорі доручення або у виданій на підставі договору довіреності мають бути чітко визначені юридичні дії, які належить вчинити повіреному. Дії, які належить вчинити повіреному, мають бути правомірними, конкретними та здійсненними (ст.1003 ЦК України).

Приписами ст.1006 ЦК України передбачено, що повірений зобов'язаний: 1) повідомляти довірителеві на його вимогу всі відомості про хід виконання його доручення; 2) після виконання доручення або в разі припинення договору доручення до його виконання негайно повернути довірителеві довіреність, строк якої не закінчився, і надати звіт про виконання доручення та виправдні документи, якщо це вимагається за умовами договору та характером доручення; 3) негайно передати довірителеві все одержане у зв'язку з виконанням доручення.

У відповідності до ст.1007 ЦК України довіритель зобов'язаний видати повіреному довіреність на вчинення юридичних дій, передбачених договором доручення. Довіритель зобов'язаний, якщо інше не встановлено договором: 1) забезпечити повіреного засобами, необхідними для виконання доручення; 2) відшкодувати повіреному витрати, пов'язані з виконанням доручення. Довіритель зобов'язаний негайно прийняти від повіреного все одержане ним у зв'язку з виконанням доручення. Довіритель зобов'язаний виплатити повіреному плату, якщо вона йому належить.

Як вбачається із договорів доручень від 14.08.2015р. та від 1.07.2016р. №7/0170, що ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_4 повинні були від імені та за рахунок ТОВ «ГК «Содружество»» проводити закупівлю меду бджолиного у фізичних осіб із метою придбання його позивачем. При цьому договори від цих ФОП підписував ОСОБА_8, який діяв на підставі виданих ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_4 довіреностей. За умовами цих договорів Довіритель зобов'язувався надати Повіреним довіреності на здійснення закупівлі, забезпечити Повірених коштами для виконання доручень, прийняти звіт Повірених про виконання доручення та виплатити винагороду.

Позивачем на здійснення передбачених договорами закупівель меду, були виписані довіреності на складання і підписання актів по закупівлі меду, воску та інших продуктів бджільництва від індивідуальних продавців-бджолярів, для чого ОСОБА_8 надано право підпису в закупівельних актах. У зв'язку з цим закупівельні акти підписувалися ОСОБА_8, а не ФОП ОСОБА_6 та ФОП ОСОБА_4

Кошти, виділені ТОВ «ГК «Содружество»» на придбання меду, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_4 використали за призначення у повній сумі, на підтвердження чого надано звіти повірених, звіти про використання коштів, закупівельні акти.

Вчинені ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_4 операції з придбання меду повністю узгоджуються з умовами договорів на придбання, в межах повноважень, визначених у довіреностях, виданих на виконання цих договорів, не суперечать приписам цивільного законодавства.

Таким чином, апеляційний суд зазначає, що документально підтверджено реальність господарських операцій по придбанню меду, які мали місце з ФОП ОСОБА_6 у серпні, вересні 2015р., з ФОП ОСОБА_4 у липні, жовтні, грудні 2016р. на загальну суму 5 322716грн..

Приписами п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України визначено, що тимчасово, до набрання чинності рішенням ВР України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір.

Об'єктом оподаткування збором є доходи, визначені ст.163 ПК України (пп.1.1 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України).

Згідно пп.1.4 п.16-1 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюється у порядку, встановленому ст.168 цього Кодексу, за ставкою (1,5 відсотків), визначеною підпунктом 1.3 цього пункту.

Пунктом 163.1 статті 163 ПК України визначено, що об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.

Згідно п.164.1 ст.164 ПК України базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду.

Загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом (пп.164.1.1 п.164.1 ст.164 ПК України).

Відповідно до пп.164.1.2 п.164.1 ст.164 ПК України загальний місячний оподатковуваний дохід складається із суми оподатковуваних доходів, нарахованих (виплачених, наданих) протягом такого звітного податкового місяця.

Приписами пп.164.2.20 п.164.2 ст.164 ПК України передбачено, що до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються, зокрема, інші доходи, крім зазначених у статті 165 цього Кодексу.

Згідно пп.165.1.24 п.165.1 ст.165 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включаються доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, відгодована, виловлена, зібрана, виготовлена, вироблена, оброблена та/або перероблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, наданих їй у розмірах, встановлених Земельним кодексом України для ведення: садівництва та/або для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) та/або для індивідуального дачного будівництва. При цьому якщо власник сільськогосподарської продукції має ще земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), але не використовує їх (здає в оренду або обслуговує), отримані ним доходи від продажу сільськогосподарської продукції не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу; особистого селянського господарства та/або земельні частки (паї), виділені в натурі (на місцевості), сукупний розмір яких не перевищує 2 гектари. При цьому розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці другому цього підпункту, а також розмір виділених в натурі (на місцевості) земельних часток (паїв), які не використовуються (здаються в оренду, обслуговуються), не враховуються.

Якщо розмір земельних ділянок, зазначених в абзаці третьому цього підпункту, перевищує 2 гектари, дохід від продажу сільськогосподарської продукції підлягає оподаткуванню на загальних підставах.

При продажу сільськогосподарської продукції (крім продукції тваринництва) її власник має подати податковому агенту копію довідки про наявність у нього земельних ділянок, зазначених в абзацах другому та третьому цього підпункту. Оригінал довідки зберігається у власника сільськогосподарської продукції протягом строку позовної давності з дати закінчення дії такої довідки. Довідка видається сільською, селищною, міською радою або радою об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) платника податку протягом п'яти робочих днів з дня отримання відповідною радою письмової заяви про видачу такої довідки.

При продажу власної продукції тваринництва груп 1-5, 15, 16 та 41 УКТ ЗЕД, отримані від такого продажу доходи не є оподатковуваним доходом, якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Такі фізичні особи здійснюють продаж зазначеної продукції без отримання довідки про наявність земельних ділянок.

У разі коли сума отриманого доходу перевищує встановлений цим підпунктом розмір, фізична особа зобов'язана падати контролюючому довідку про самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, що видається у довільній формі сільською, селищною, міською радою або радою об'єднаних територіальних громад, що створена згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, за місцем податкової адреси (місцем проживання) власника продукції тваринництва. Якщо довідкою підтверджено вирощування проданої продукції тваринництва безпосередньо платником податку, оподаткуванню підлягає дохід, що перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Якщо таким платником податку не підтверджено самостійне вирощування, розведення, відгодовування продукції тваринництва, доходи від продажу якої він отримав, такі доходи підлягають оподаткуванню на загальних підставах.

Згідно УКТ ЗЕД мед бджолиний відноситься до 4 групи та має класифікатор - 0409 00 00 00 Мед натуральний.

Аналізуючи вищевикладене, судова колегія зазначає, що дохід від продажу меду натурального не оподатковується в межах встановлених законодавством (якщо їх сума сукупно за рік не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року) без отримання будь-яких довідок. Крім того, оподаткування здійснюється по кожному платнику окремо з визначенням конкретної особи, яка отримує дохід.

У додатку №5 до акту перевірки (а.с.45-46 т.1) ДФС наведено перелік фізичних осіб, у яких протягом 2015-2016р. придбавався мед, і стосовно яких, на думку ГУ ДФС у Херсонській області, ТОВ «ГК «Содружество»» як податковий агент не утримало податок з доходів фізичних осіб.

Однак, контролюючим органом залишено поза увагою те, що сума виплат по кожній фізичній особі не перевищує 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2015-2016р., у зв'язку з чим відповідно до пп.165.1.24 п.165.1 ст.165 ПК України вони не включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що контролюючий орган протиправно нарахував ТОВ «ГК «Содружество»» грошові зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб у сумі 1 022767,4грн. та військовий збір у сумі 80503,31 грн. згідно податкових повідомлень-рішень за №0001031302, НОМЕР_3 від 24.05.2017р..

Частина 2 ст.77 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Вказаний підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у п.110 рішення від 23.07.2002 у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління».

Враховуючи вищевикладене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог ТОВ «ГК «Содружество»та скасування оскаржуваних податкових повідомлень-рішень від 24.05.2017р., оскільки контролюючим органом не доведено належними та достатніми доказами фактів безпідставного чи неправомірного формування товариством показників податкової звітності за результатами господарських операцій з ФОП ОСОБА_2, ФОП ОСОБА_3, ФОП ОСОБА_5, ФОП ОСОБА_6, ФОП ОСОБА_4

В доводах апеляційної скарги апелянт посилався на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.

За таких обставин, судова колегія вважає, що постанова суду ухвалена з додержанням норм процесуального та матеріального права, а тому не вбачає підстав для її скасування.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області – залишити без задоволення.

Постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 8 листопада 2017р. – залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Повний текст судового рішення виготовлений 25 квітня 2018р.

Головуючий : Ю.М. Градовський

Судді: А.В. Крусян

ОСОБА_1