ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 квітня 2018 року

справа № П/811/1773/17

головуючий суддя І інстанції - Черниш О.А.

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючий суддя: Іванова С.М.

судді: Панченко О.М. Чередниченка В.Є.

за участю секретаря судового засідання: Яковенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" Державного агентства резерву України на постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року у справі № П/811/1773/17 за адміністративним позовом Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області до Державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" Державного агентства резерву України про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області (далі - позивач) звернулось з адміністративним позовом до Державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" Державного агентства резерву України (далі - відповідач), в якому просило стягнути з позивача, який має податковий борг, кошти з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника на суму податкового боргу у розмірі 713663,95 грн.

В ході судового розгляду справи, позивач подав заяву від 28.11.2017 року про зменшення позовних вимог до 610796, 23 грн., посилаючись на те, що відповідач частково погасив податковий борг з податку на додану вартість, заявлений до стягнення.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року вказана заява повернута позивачу на підставі частини 1 статті 137 КАС України.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року позов Головного управління Державної фіскальної служби у Кіровоградській області задоволено частково.

Стягнуто з рахунків державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" Державного агентства резерву України (ідентифікаційний код 00951862) у банках, що його обслуговують, в дохід бюджету податковий борг у загальній сумі 625 663, 95 грн. (шістсот двадцять п'ять тисяч шістсот шістдесят три гривні 95 копійок).

У решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим у справі судовим рішенням, Державне підприємство "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" Державного агентства резерву України звернулося з апеляційною скаргою, в якій вказує на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, та просить скасувати постанову суду першої інстанції в частині стягнення пені з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 19 830,61 грн. та в частині стягнення податкового боргу з податку на прибуток у сумі 124612 грн. і прийняти в скасованій частині нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Апеляційну скаргу мотивовано тим, що пеня сплачується відповідачем відповідно до ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.01.2015 року у справі № П/811/2416/14. Зауважено, що за кожний місяць, за який стягується пеня, зазначений різний період її нарахування. Фактично позивачем зазначається три рази розрахунок пені для одного й того ж платіжного доручення за один і той самий місяць. При цьому кожен із цих трьох розрахунків для одного платіжного доручення, має різні суми визначення пені, без належних правових підстав. З приводу податкового боргу на прибуток у сумі 129 249,74 грн., відповідач зазначив, що відповідно до ухвали Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.08.2017 року у справі № П/811/904/17, яка була залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 24.10.2017 року, було задоволено заяву відповідача про розстрочення виконання судового рішення у справі № П/811/904/17 про стягнення податкового боргу у сумі 284 826,77 грн., строком на три роки, зі сплатою кожного місяця боргу у сумі по 7911,85 грн., починаючи з серпня 2017 року по червень 2020 року та 7912,02 грн. у липні 2020 року. Більшу частину вказаного боргу складає сплата податкового боргу з податку на прибуток за 2016 рік у сумі 172 676 грн. (авансовий внесок за 2016 рік), яка сплачується відповідачем вчасно, при цьому вказана сума з надлишком перекриває суму податкового боргу з податку на прибуток у сумі 129 249,74 грн., яка заявлена позивачем. Вказане свідчить про те, що позивачем повторно заявлено до стягнення кошти з податку на прибуток.

Позивачем - Головним управлінням Державної фіскальної служби у Кіровоградській області, подано відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просив останню залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, як законну та обґрунтовану. Зауважено, що станом на 23.11.2017 року заявлена в позові сума пені не погашена та складає 19 830,61 грн. При цьому вказана сума пені виникла за рахунок нарахування пені на борг минулих років згідно п.п.129.1.1 ст. 129 ПК України, а саме на рішення суду про розстрочення податкового боргу. Зауважено, що кошти, сплачені підприємством згідно платіжних доручень від 30.06.2017 року № 789 на суму 11761,98 грн., від 30.08.2017 року № 1078 на суму 11761,98 грн., від 28.09.2017 року № 1193 на суму 11761,98 грн. було зараховано в рахунок погашення податкового боргу по податку з доходів фізичних осіб по рішенню суду у справі № П/811/2416/14. Стосовно податкового боргу з податку на прибуток у сумі 129249,74 грн. зазначено, що факт надання розстрочення виконання рішення суду про стягнення податкового боргу стосується іншої справи за позовом Головного управління ДФС у Кіровоградській області у справі № П/811/904/17 та ніяким чином не впливає на податковий борг, заявлений у справі № П/811/1773/17.

Представник відповідача в судовому засіданні просив задовольнити вимоги апеляційної скарги на підставах, що в ній зазначені, та скасувати рішення суду першої інстанції в частині стягнення пені з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 19 830,61 грн. та в частині стягнення податкового боргу з податку на прибуток у сумі 124612 грн. та прийняти в скасованій частині нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в цій частині.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що у відповідності до ч. 4 ст. 229 КАС України не перешкоджає розгляду справи без участі останнього.

Заслухавши представника відповідача, перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ДП "Кіровоградський КХП № 2" з 05.10.1995 року зареєстроване як юридична особа (а.с. 5), перебуває на обліку платників податків у Кропивницькій ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області.

ДП "Кіровоградський КХП № 2" до контролюючого органу подано податкові декларації з податку на додану вартість, у яких визначено суму податку, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного періоду, а саме за червень 2017 року - 156436 грн., за липень 2017 року - 11289 грн., за серпень 2017 року - 30419 грн. (а.с.10, 12, 13).

З них лише частково позивачем перераховано 42809, 53 грн., решту сум податку на додану вартість у строки, встановлені ст. 203 ПК України, відповідачем не сплачено, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 155334, 47 грн.

В ході судового розгляду справи в суді першої інстанції представник відповідача визнав виникнення цього податкового боргу, проте надав суду платіжні доручення № 1306 від 30.10.2017 року, № 1350 від 14.11.2017 року про перерахування 88000 грн. на його погашення (а.с. 51, 68).

Представник позивача визнала факт сплати цієї суми та часткове погашення за її рахунок податкового боргу з ПДВ, заявленого до стягнення у цій справі.

Доказів погашення решти податкового боргу суду не надано.

Актом ГУ ДФС у Кіровоградській області №181/11-28-12-05/00951862 від 17.07.2017 року про результати камеральної перевірки ДП "Кіровоградський КХП № 2" щодо питання дотримання граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання встановлено порушення строків сплати до бюджету узгодженого грошового зобов'язання з податку на додану вартість, установленого п. 203.2 ст. 203 ПК України (а.с.14-16).

На підставі цього акту ГУ ДФС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Ш" № 0023911205 від 31.07.2017 року, яким відповідача згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України та на підставі ст. 126 ПК України зобов'язано сплатити штраф у розмірі 142514,53 грн., а також податкове повідомлення-рішення форми "Ш" № 0023871205 від 31.07.2017 року, яким відповідача зобов'язано сплатити штраф у розмірі 100537,73 грн. (а.с. 17, 18).

Вказані податкові повідомлення-рішення отримані відповідачем 01.08.2017 року, у встановленому порядку не оскаржені, а визначені у них суми грошового зобов'язання не сплачені.

Окрім цього, актом ГУ ДФС у Кіровоградській області № 86/11-28-12-05/00951862 від 03.07.2017 року про результати камеральної перевірки щодо питання дотримання граничних термінів реєстрації податкових накладних, що підлягають наданню покупцям - платникам податку на додану вартість, та розрахунків коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що ДП "Кіровоградський КХП № 2" проведена реєстрація податкових накладних несвоєчасно, чим порушено п. 201.10 ст. 201 ПК України (а.с.19-20).

На підставі цього акту ГУ ДФС у Кіровоградській області винесено податкове повідомлення-рішення форми "Н" № 0019191205 від 17.07.2017 року, яким згідно з п. 54.3 ст. 54, ст. 120-1 ПК України до відповідача застосовано штраф на загальну суму 17388,63 грн. (а.с.22). Вказане податкове повідомлення-рішення вручено відповідачу, у встановленому порядку ним не оскаржено, а визначена у ньому сума штрафу не сплачена. Також ДП "Кіровоградський КХП № 2" до Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області 20.07.2017 року подано розрахунок частини чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті до державного бюджету державними унітарними підприємствами та їх об'єднаннями за І півріччя 2017 року, у якому відповідачем самостійно визначено частину чистого прибутку (доходу), що підлягає сплаті, у сумі 82912 грн. (а.с.30). У встановлений строк вказана сума не сплачена, що призвело до виникнення податкового боргу у сумі 82912 грн. В ході судового розгляду справи представник відповідача визнав наявність цього податкового боргу, доказів його погашення суду не надав.

ДП "Кіровоградський КХП № 2" до Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області 20.02.2017 року подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок) за 2017 рік, у якій ним самостійно обчислено річну суму податку у розмірі 263951,90 грн., з розбивкою її за місяцями (а.с.25). У встановлені ст. 273 ПК України строки суми плати за землю за червень-серпень 2017 року відповідачем не сплачено, внаслідок чого утворилася заборгованість у розмірі 65 896,24 грн. В ході судового розгляду справи представник відповідача визнав наявність цього податкового боргу, доказів його погашення суду не надав.

Щодо податкового боргу з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами із доходів платника податку у вигляді заробітної плати, заявленого до стягнення в сумі 19830,61 грн., то ця сума нарахована контролюючим органом в інтегрованій картці платника податків як пеня за несвоєчасне погашення узгоджених сум грошового зобов'язання з цього податку (а.с. 31 - 33).

Стосовно податкового боргу з податку на прибуток підприємств, останній за розрахунками податкового органу, становить 129249,74 грн. та складається з 124612 грн. податку та 3738 грн. штрафу, задекларованих відповідачем самостійно в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік, 586 грн. пені, нарахованої відповідачем самостійно в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік, а також 313, 74 грн. пені, нарахованої позивачем в інтегрованій картці платника податку.

Стягнення узгодженої, але не сплаченої в добровільному порядку суми податкового боргу і було предметом судового розгляду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до приписів ст. 95 ПК України узгоджена сума податкового боргу обґрунтовано підлягає стягненню в судовому порядку. При цьому наданий позивачем розрахунок пені з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 19830, 61 грн., відповідає механізму нарахування пені, визначеному главою 12 ПК України та главою 7 розділу ІІІ Порядку № 422, та узгоджується з даними інтегрованої картки платника податків. Крім того, предметом стягнення у даній справі є узгоджене податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 2016 рік, самостійно визначене відповідачем в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік у розмірі 124612 грн., та є відмінним від суми, стягнутої судовим рішенням в адміністративній справі №П/811/904/17. В той же час, не підтвердився податковий борг зі сплати податку на додану вартість у розмірі 88000 грн., заявлений до стягнення, а тому суд першої інстанції у цій частині позову позивачу відмовив.

Постанова Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року у справі № П/811/1773/17 оскаржена лише в частині стягнення пені з податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються податковими агентами, із доходів платника податку у вигляді заробітної плати в сумі 19 830,61 грн. та в частині стягнення податкового боргу з податку на прибуток у сумі 124612 грн., а тому в іншій частині вказана постанова суду першої інстанції у відповідності до приписів ст. 308 КАС України, колегією суддів апеляційного суду не переглядається.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з рішенням суду першої інстанції в оскаржуваній частині, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 57.3 ст. 57 Податкового кодексу України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

Згідно п.п. 14.1.175. п 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

Пунктом 59.1 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.3 ст.59 Податкового кодексу України встановлено, що податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.

Пунктом 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України визначено, що податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

З аналізу вищенаведених правових норм слідує, що заходи щодо стягнення відповідного грошового зобов'язання здійснюються податковим органом лише у разі наявності факту узгодження такого зобов'язання.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.07.2014 року у справі № П/811/2416/14 за позовом Кіровоградської ОДПІ ГУ Міндоходів у Кіровоградській області з ДП "Кіровоградський КХП № 2" стягнуто 423431, 41 грн. податкового боргу з податку з доходів фізичних осіб. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 14.01.2015 року за заявою ДП "Кіровоградський КХП № 2" виконання цієї постанови суду розстрочено строком на 36 місяців, починаючи з 01.01.2015 року, шляхом сплати щомісячно податкового боргу у сумі 11761, 98 грн. (а.с. 52).

На виконання умов цієї ухвали відповідачем перераховані кошти на погашення податкового боргу, а саме 11761, 98 грн. - платіжним дорученням № 789 від 30.06.2017 року, 11761, 98 грн. - платіжним дорученням № 1110-07 від 01.08.2017 року, 11761, 98 грн. - платіжним дорученням № 1078 від 30.08.2017 року, 11761, 98 грн. - платіжним дорученням № 1193 від 28.09.2017 року.

Відповідно до пп. 129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України після закінчення встановлених Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки (пп. 14.1.162 п. 14.1 ст. 14 Кодексу).

Підпунктом «б» підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 Податкового кодексу України визначено, що нарахування пені розпочинається при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні згідно із цим Кодексом.

Відповідно до пп. 129.1.2 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України пеня нараховується у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження).

У разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується (п.129.2 ст.129 Податкового кодексу України).

Згідно пп.129.3.1 п.129.3 ст.129 Податкового кодексу України нарахування пені закінчується у день зарахування коштів на відповідний рахунок органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, та/або в інших випадках погашення податкового боргу та/або грошових зобов'язань.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що Податковим кодексом України прямо передбачено нарахування пені за весь період заниження у тому числі у разі адміністративного або судового оскарження, яке відбувається після узгодження податкового зобов'язання на суму заниження податкового зобов'язання та за весь період його заниження з урахуванням часу адміністративного та/або судового оскарження.

Тобто, незалежно від того, з яких причин платником податку не було своєчасно погашено узгоджену суму грошового зобов'язання, такий платник після фактичного погашення податкового боргу повинен сплатити пеню у розмірі, який залежить від періоду прострочення.

Так, у день зарахування коштів на погашення податкового боргу та рознесення сплачених сум в інтегрованій картці платника автоматично проведено розрахунок пені за такою формулою: Y = (С погашення податкового боргу х K днів : 100 % х U НБУ х 1,2): R, де Y - сума пені, нарахована на фактично погашену суму податкового боргу; С погашення податкового боргу - фактично погашена сума податкового боргу (недоплати); K днів - кількість календарних днів, на яку затримали сплату податкового зобов'язання; U НБУ - облікові ставки НБУ, що діють у період, за який нараховується пеня; 1,2 - коефіцієнт, що дозволяє розрахувати 120 % річних U НБУ; R - кількість днів у календарному році.

Таким чином, наданий позивачем розрахунок пені з податку з доходів фізичних осіб на загальну суму 19830, 61 грн. (а.с. 33) відповідає механізму нарахування пені, визначеному главою 12 ПК України та главою 7 розділу ІІІ Порядку № 422, та узгоджується з даними інтегрованої картки платника податків (а.с. 31 - 32).

Стосовно заявленого до стягнення податкового боргу з податку на прибуток підприємств, який за розрахунками позивача, становить 129249,74 грн. та складається з 124612 грн. податку та 3738 грн. штрафу, задекларованих відповідачем самостійно в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік, 586 грн. пені, нарахованої відповідачем самостійно в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємства за 2016 рік, а також 313, 74 грн. пені, нарахованої позивачем в інтегрованій картці платника податку, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Відповідач не визнав позовні вимоги у цій частині позову, посилаючись на те, що в адміністративній справі № П/811/904/17, що розглядалася Кіровоградським окружним адміністративним судом, за позовом ГУ ДФС у Кіровоградській області з ДП "Кіровоградський КХП № 2" стягнуто 284826, 77 грн., з яких 172676 грн. - податковий борг з податку на прибуток за 2016 рік (авансовий внесок за 2016 рік). Вказана сума, яка розстрочена ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.08.2017 року, своєчасно сплачується відповідачем та, на його думку, з надлишком перекриває суму податкового боргу з податку на прибуток у розмірі 124612 грн., що заявлена позивачем до стягнення.

Однак, як вірно встановлено судом першої інстанції, 01.03.2017 року відповідачем до Кіровоградської ОДПІ ГУ ДФС у Кіровоградській області подано податкову декларацію з податку на прибуток підприємства за 2016 рік, у якій ним визначено суму авансового внеску при виплаті дивідендів, нараховану за результатами останнього (звітного) періоду, у розмірі 285 342 грн., про що подано Додаток АВ (а.с. 97 - 98, 102). Цю суму авансового внеску, виключивши 112666 грн. переплати по картці особового рахунку, позивач визнав податковим боргом відповідача з податку на прибуток, обрахував його у 172676 грн. та заявив до стягнення, подавши 25.03.2017 року адміністративний позов до Кіровоградського окружного адміністративного суду (а.с.104 - 105).

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.07.2017 року у справі № П/811/904/17 позов ГУ ДФС у Кіровоградській області, який відповідач визнав, задоволено повністю (а.с. 106).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 10.08.2017 року за заявою ДП "Кіровоградський КХП №2" виконання цієї постанови суду розстрочено на 3 роки, починаючи з серпня 2017 року (а.с. 56 - 57).

На виконання умов розстрочення ДП "Кіровоградський КХП №2" щомісяця, починаючи з серпня 2017 року, перераховуються 4796,55 грн. в якості авансових внесків, що підтверджується даними інтегрованої картки платника податків (а.с. 26, 81).

У зв'язку зі сплатою відповідачем цих сум у серпні та вересні 2017 року контролюючим органом на підставі пп.129.1.1 п.129.1 ст.129 ПК України в інтегрованій картці платника податку нарахована пеня у розмірі 313, 74 грн. (а.с. 26, 28, 81).

При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, 20.06.2017 року відповідачем, відповідно до статті 50 ПК України, у зв'язку з самостійним виправленням помилок шляхом уточнення показників податкової декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2016 рік з виправленими показниками рядків 01, 03, 04, 06, 16, 17, 19. У цій декларації відповідачем самостійно нараховано пеню на виконання вимог пп.129.1.2 п.129.1 ст.129 ПК України у сумі 586 грн. (а.с. 95-96).

Також 20.06.2017 року відповідачем подано уточнюючу податкову декларацію з податку на прибуток підприємств за 2016 рік, у якій відображено збільшення податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду, що уточнюється, на 124612 грн. та обчислено суму штрафу у розмірі 3% недоплати, що склало 3738 грн. (а.с. 27).

За правилами пункту 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Платник податків, який самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний, за винятком випадків, установлених пунктом 50.2 цієї статті зокрема надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму недоплати та штраф у розмірі трьох відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку. Цей штраф не застосовується у разі подання уточнюючого розрахунку до податкової декларації з податку на прибуток підприємств за попередній податковий (звітний) рік з метою здійснення самостійного коригування відповідно до статті 39 цього Кодексу у строк не пізніше 1 травня року, наступного за звітним.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Порядок сплати податкового зобов'язання з податку на прибуток при виплаті дивідендів передбачений пунктом 57.1-1 статті 57 ПК України.

Відповідно до підпункту 57.1-1.1 пункту 57.1 статті 57 ПК України у разі прийняття рішення щодо виплати дивідендів платник податку на прибуток - емітент корпоративних прав, на які нараховуються дивіденди, проводить зазначені виплати власнику таких корпоративних прав незалежно від того, чи є оподатковуваний прибуток, розрахований за правилами, визначеними статтею 137 цього Кодексу.

Згідно з підпунктом 57.1-1.2. пункту 57.1-1 статті 57 ПК України крім випадків, передбачених підпунктом 57.1-1.3 цього пункту, емітент корпоративних прав, який приймає рішення про виплату дивідендів своїм акціонерам (власникам), нараховує та вносить до бюджету авансовий внесок із податку на прибуток.

Авансовий внесок розраховується з суми перевищення дивідендів, що підлягають виплаті, над значенням об'єкта оподаткування за відповідний податковий (звітний) рік, за результатами якого виплачуються дивіденди, грошове зобов'язання щодо якого погашене. У разі наявності непогашеного грошового зобов'язання авансовий внесок розраховується зі всієї суми дивідендів, що підлягають виплаті. Авансовий внесок обчислюється за ставкою, встановленою пунктом 136.1 статті 136 цього Кодексу. Сума дивідендів, що підлягає виплаті, не зменшується на суму авансового внеску.

При цьому у разі якщо дивіденди виплачуються за неповний календарний рік, то для обрахунку суми зазначеного перевищення використовується значення об'єкту оподаткування, обчислене пропорційно кількості місяців, за які сплачуються дивіденди. Зазначений авансовий внесок вноситься до бюджету до/або одночасно з виплатою дивідендів.

Сума попередньо сплачених протягом податкового (звітного) періоду авансових внесків з податку на прибуток під час виплати дивідендів підлягає зарахуванню у зменшення нарахованого податкового зобов'язання з податку на прибуток, задекларованого у податковій декларації за такий податковий (звітний) період.

У разі якщо сума авансового внеску, попередньо сплаченого протягом звітного періоду, перевищує суму нарахованого податкового зобов'язання підприємством - емітентом корпоративних прав за такий податковий (звітний) період, сума такого перевищення переноситься у зменшення податкових зобов'язань наступних податкових (звітних) періодів до повного його погашення, а під час отримання від'ємного значення об'єкта оподаткування такого наступного періоду - на зменшення податкових зобов'язань майбутніх податкових (звітних) періодів до повного його погашення.

Сума сплачених авансових внесків з податку на прибуток при виплаті дивідендів не підлягає поверненню платнику податків або зарахуванню в рахунок погашення грошових зобов'язань з інших податків і зборів (обов'язкових платежів).

Це положення поширюється також на державні некорпоратизовані, казенні або комунальні підприємства, які зараховують суми дивідендів у розмірі, встановленому органом виконавчої влади, до сфери управління якого належать такі підприємства, відповідно до державного або місцевого бюджету.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України визначено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відтак, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що предметом стягнення у даній справі є узгоджене податкове зобов'язання з податку на прибуток підприємств за 2016 рік, самостійно визначене відповідачем в уточнюючій податковій декларації з податку на прибуток підприємств за 2016 рік у розмірі 124612 грн., та є відмінним від суми, стягнутої судовим рішенням в адміністративній справі № П/811/904/17.

Колегія суддів апеляційного суду зазначає, що дивідендні авансові внески з податку на прибуток за 2016 рік, які сплачуються підприємством у 2017 році, повинні враховуватися при сплаті податку на прибуток за звітні (податкові) періоди 2017 року відповідно до частин, які були сплачені в кожному з періодів, та відображатися у звітних деклараціях за ці періоди, зменшуючи розмір податкового зобов'язання. Якщо ж розмір таких авансових внесків буде більшим за податкове зобов'язання з податку на прибуток звітного періоду, то він відображається у додатку ЗП звітної декларації та переноситься у зменшення податкового зобов'язання майбутніх періодів. Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про залишення оскаржуваного рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Кіровоградський комбінат хлібопродуктів № 2" Державного агентства резерву України - залишити без задволення.

Постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року у справі № П/811/1773/17 - залишити без змін.

.

Постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку у відповідності до приписів ч. 5 ст. 328 КАС України не підлягає.

Повний текст постанови складено 27 квітня 2018 року.

Головуючий суддя: С.М. Іванов

Суддя: О.М. Панченко

Суддя: В.Є. Чередниченко