АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-кп/796/312/2017 Категорія КК: ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317

Головуючий в суді 1-ої інстанції: ОСОБА_1

Головуючий в апеляційній інстанції: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

Головуючого, судді-доповідача: ОСОБА_2

Суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4

при секретарі: ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальне провадження № 12013110040014510 за апеляційними скаргами прокурора у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , обвинуваченого ОСОБА_7 , захисника обвинуваченого ОСОБА_8 адвоката ОСОБА_9 та захисника обвинуваченого ОСОБА_10 адвоката ОСОБА_11 на вирок Деснянського районного суду міста Києва від 14 грудня 2015 року щодо

ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, з вищою освітою, одруженого, працюючого охоронцем ТОВ «Київбуд», проживаючого в АДРЕСА_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_2 , не судимого,

ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця с. Городчан Чорнобильського району Київської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, проживаючого без реєстрації в АДРЕСА_3 , судимого 28.11.2007 р. Деснянським райсудом м. Києва за ч. 3 ст. 307 КК України на 6 років позбавлення волі, звільнився 11.07.2012 р. по відбуттю строку,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця м. Прип`ять Чорнобильського району Київської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_4 , судимого:

1) 01.02.2002 р. Деснянським районним судом м. Києва за ч.2 ст. 142, ч.2 ст. 117, ч. 2 ст. 118 КК України на 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнився 15.08.2006 р. умовно-достроково на 10 місяців 18 днів;

2) 14.07.2010 р. Подільським районним судом м. Києва за ч. 3 ст. 358, ч. 1 ст. 358 КК України до штрафу в сумі 1190 грн.;

3) 11.02.2014 р. Деснянським районним судом м. Києва за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 309 КК України на 4 роки позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки; на підставі ст. 71 КК України вирок Подільського районного суду м. Києва від 14.07.2010 р. ухвалено виконувати самостійно;

4) 20.05.2014 р. Деснянським районним судом м. Києва за ч. 2 ст. 309 КК України на 4 роки 3 місяці позбавлення волі, вирок Подільського районного суду м. Києва від 14.07.2010 р. ухвалено виконувати самостійно,

обвинувачених у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , уродженця м. Буча Києво-Святошинського району Київської області, громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, проживаючого в АДРЕСА_5 , судимого 07.05.2013 р. Деснянським райсудом м. Києва за ч. 1 ст. 309 КК України на 1 рік позбавлення волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України,

за участю прокурора: ОСОБА_13

захисників: ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 ,

ОСОБА_16 ,

обвинувачених: ОСОБА_12 , ОСОБА_8 , ОСОБА_10 , ОСОБА_7

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Деснянського районного суду міста Києва від 14 грудня 2015 року ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, і призначено йому покарання у виді 7 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в доход держави.

ОСОБА_8 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, і призначено йому покарання у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в доход держави. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань за даним вироком і за вироком Деснянського районного суду м. Києва від 30 травня 2014 року, визначено ОСОБА_8 до відбуття покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в доход держави, вирок Подільського районного суду м. Києва від 14 липня 2010 року ухвалено виконувати самостійно.

ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 307, ч. 1 ст. 317 КК України, і призначено покарання:

- за ч. 2 ст. 307 КК України у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в доход держави;

- за ч. 1 ст. 317 КК України у виді 3 років позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення більш суворим покаранням менш суворого визначено ОСОБА_7 до відбуття покарання у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього належного йому майна в доход держави.

ОСОБА_12 визнано невинуватим у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 307 КК України та виправдано за недоведеністю вчинення обвинуваченими кримінального правопорушення.

Не погоджуючись з рішенням суду, прокурор у кримінальному провадженні ОСОБА_6 , обвинувачений ОСОБА_7 , захисник обвинуваченого ОСОБА_8 адвокат ОСОБА_9 та захисник обвинуваченого ОСОБА_10 адвокат ОСОБА_11 подали апеляційні скарги.

В судовому засіданні захисник ОСОБА_15 заявив клопотання про звільнення обвинуваченого ОСОБА_7 від відбування покарання, призначеного вироком Деснянського районного суду міста Києва від 14 грудня 2015 року ОСОБА_10 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України у виді 6 років 6 місяців позбавлення волі на підставі ч. 5 ст. 72 КК України у зв`язку з відбуттям призначеного покарання.

Заслухавши думку учасників провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження, колегія суддів приходить до висновку, що клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Положення ч. 5 ст. 72 КК України (в ред. від 26.11.2015 р.) підлягає застосуванню щодо вироків суду, які набрали законної сили.

Вирок Деснянського районного суду міста Києва від 14 грудня 2015 року законної сили не набрав у зв`язку з поданими апеляційними скаргами сторони обвинувачення та захисту, в тому числі про скасування вироку суду в частині призначення покарання та призначення ОСОБА_7 більш суворого покарання.

За таких обставин клопотання захисника ОСОБА_15 є безпідставним та необґрунтованим, не відповідає вимогам кримінального та кримінального процесуального закону, в зв`язку з чим задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 5 ст. 72 КК України, ст. ст. 419, 522 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_15 про звільнення від відбування покарання обвинуваченого ОСОБА_7 відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді:

_________________ ________________ _____________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4