- залучити фахівців на повторну стаціонарну комплексну комісійну судово-психіатричну експертизу згідно ст. 7 Закону України про судову експертизу, а саме фармаколога, психофармаколога, невропатолога, ендокринолога, по можливості православного священика для повноти надання конкретних з посиланням на доказову базу (а не абстрактних) та об`єктивних відповідей у висновку на стаціонарну повторну комплексну судово-психіатричну експертизу;

- зобов`язати експертів врахувати правовий статус потерпілої відповідно до ст. ст. 55, 56 КПК України та під час експертизи дозволяти робити їй підтвердження, коментування, посилання на нормативно-правову та наукову базу з психіатрії, фармакології; дозволити повільно говорити (а не перебивати потерпілу на суттєвих речах, які стосуються психічного стану по відкритих кримінальних провадженнях, не відволікати потерпілу по речах, які не мають жодного відношення до відкритих проваджень та штучно затягувати час), запитувати експертів, робити уточнення, пояснення, зауваження щодо процедури проведення експертизи (цей пункт не враховувався експертами міста Києва та міста Львова під час всієї процедури та постійно ігнорується);

- зобов`язати експертів на відеозаписі чітко підтвердити, які у ОСОБА_7 на нинішній час проявляються маячні ідеї та які в неї маячіння, що відповідають діагнозу маячний розлад, без посилань на психічний стан стосовно давання нею свідчень у попередніх роках (експерти перенесли свідчення потерпілої з 1999 року по 2013 рік, до того ж, не перевіреними ними та слідством даними, і перенесли психічний стан на нинішній період; тим більше до моменту призначення їй помилкових препаратів, тобто до 2009 року, потерпіла була визнана офіційно як психічно здорова), які цікавлять слідство, суд та саму потерпілу (підтвердити на відео, якщо ця обставина має місце). При цьому вона просить зважити на ці важливі моменти з метою уникнення подальшої фальсифікації експертами;

- зобов`язати експертів при формуванні висновків експертизи врахувати та проаналізувати клопотання, яке подано слідчим від 23 січня 2018 року з додатками щодо обґрунтування проведення повторної експертизи і фальсифікацію попередніх експертиз, проаналізувати кожен пункт додатку, поданому в ньому (зауваження та пояснення до проведеної комплексної судової психолого-психіатричної експертизи у місті Львів, червень 2017 року, з посиланням на нормативно-правову базу з психіатрії, інші норми права, медичну документацію, відеодоказ та диктофонні докази, показання реальних свідків, свідчення яких було викинуте чи не проаналізоване та ін.) згідно ст. ст. 55, 56 КПК України та згідно ст. 1.4. Наказу про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень і Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень від 08 жовтня 1998 року № 53/5 (у своєму додатку потерпіла посилалась на наукові джерела, програмні продукти і т.д., а згідно інструкції проведення експертизи вони дозволені, а в її випадку просто необхідні через фальсифікацію експертів та професійну солідарність; чимало посилань надано на наукові джерела тих експертів, які проводили експертизу у потерпілої у 2015 році). Цей пункт не враховується експертами міста Києва та міста Львова під час всієї процедури та постійно ігнорується;

- зобов`язати експертну установу створити належні умови для проходження зазначеної вище експертизи для підексперної-потерпілої, враховуючи ст. ст. 2, 26 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи № 397 від 08 жовтня 2001 року (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 березня 2002 року за № 219/6507), а також враховуючи ст. 28, ст. 31, ст. 34, ст. 48, ст. 55 Конституції України (не з лікуючими пацієнтами в палаті, а в окремій кімнаті для підекспертих-потерпілих), а саме спокій, відпочинок (без шуму і неадекватною поведінкою з хворими пацієнтами), щоб можна було сконцентруватись під час експертного обстеження і можливості надавати відповіді на психологічні тести в належних умовах, без приниження гідності та втягування потерпілу медперсоналом та психічно хворими пацієнтами в конфліктні історії, можливість самостійно виходити і купувати їжу (оскільки експертна установа не може забезпечити потерпілу повноцінним харчуванням і потерпіла перебуває на дієті за урологічними та гастроентерологічними показаннями та є в статусі потерпілої, а не злочинця і не перебуває під вартою), охайність (належну санітарію) і можливість безперешкодно користуватись засобами індивідуальної гігієни, користуватись мобільним телефоном для зв`язку з адвокатом в любий час (згідно прав потерпілої, визначених ст. ст. 55, 56 КПК, оскільки адвокат в любий час може бути задіяний в суді), а також особисті речі потерпілої (документи, з якими вона працює, гроші, речі особистої гігієни залишати при собі та під ключ в окремому відведеному як для підекспертної приміщенні з метою не відволікання її по-дрібницях проходження експертизи та не спотворення даних експертного обстеження), оскільки керівники експертних установ міста Львова та міста Києва посилались на те, що ці речі прописує суд (згідно численних скарг під час експертизи і неналежної її організації під час цієї процедури керівники експертних установ ніяк не реагували на скарги в письмовій формі потерпілої та посилались потерпілій в усній формі на пропис судом в ухвалі всіх цих моментів);

- зобов`язати експертів, згідно ст. 35 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи № 397 від 08 жовтня 2001 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 березня 2002 року за № 219/6507), надавати конкретні (а не розпливчасті, абстрактні, без доказів та відповідних пояснень) відповіді на всі питання, поставлені потерпілою та слідчим у висновку експертизи, враховуючи посилання на конкретну нормативну базу по психіатрії, психології, фармакології, психофармакології (інструкції препаратів, їх фармакологічні властивості з їх ймовірною побічною дією і т.д.), критерії діагностики і лікування психічних розладів та розладів поведінки, Наказ № 271 від 27 жовтня 2000 року Про затвердження Критеріїв діагностики і лікування психічних розладів та розладів поведінки, Міжнародної кваліфікації хвороб десятого перегляду (МКХ-10) та ін., нормативну базу, а також науково-доказову базу у вигляді наукових статей у галузі психіатрії, психології, фармакології, психофармакології, враховуючи показання реальних свідків у проміжки часу, які цікавлять слідство та суд;

- дозволити на комісійний день експертизи запросити представників ГКПЛ (комісія з прав людини по боротьбі в сфері психіатрії) за згодою потерпілої та згідно її прав, визначених ст. ст. 55, 56 КПК України, для фіксування об`єктивності експертизи;

- у випадку виявлених у ОСОБА_7 ознак психічного розладу маячний розлад чи іншого розладу психіки в порядку ст. 30 Порядку проведення судово-психіатричної експертизи № 397 від 08 жовтня 2001 року (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 березня 2002 року за № 219/6507), після завершення експертизи запропонувати їй лікування експертами (направити до конкретного лікуючого психіатра та до конкретного медичного закладу, згідно ст. ст. 4, 7, 25, 26, 32, 33 Закону України про психіатричну допомогу) під кримінальну відповідальність лікаря, який буде лікувати ОСОБА_7 , та експерта, який до нього направляє, а також чітко прописати, до якого конкретно лікаря їй звертатись з прізвищем (враховуючи свій лікарський досвід та коло психіатрів) (у випадку невірно встановленого їй діагнозу, якщо в неї з`явиться побічна симптоматика від лікування та їй стане погано, враховуючи її індивідуальну чутливість до більшості медикаментів, те, що вона бездоганно виконує викладацьку роботу та позитивно працює в науково-практичному напрямку, в неї не має скарг щодо психічного здоров`я, її щодня ближче оточення та лікуючі психіатри бачить здорову та не погоджуються лікувати і т.п.). Оскільки жоден лікар, до якого зверталась ОСОБА_7 , самостійно відмовляється її лікувати та посилається на сфальсифіковану експертизу і не бачать у неї психічних захворювань та не хоче нести кримінальну відповідальність за призначення лікування завідомо психічно здоровій людині. Також врахувати, що ОСОБА_7 працює та постійно мешкає у Києві, де і відкриті кримінальні провадження. Цей пункт є важливий (саме під кримінальну відповідальність у випадку призначення їй фальшивого лікування, від якого їй стане погано), бо мова йде про безпечність лікування психічного розладу (якщо він дійсно має місце) та з метою не проведення над нею наукових експериментів. Лікування не може призначатися для покарання особи або в інтересах інших осіб, або для наукових експериментів;

- на експертне обстеження направити матеріали кримінальних проваджень, а саме № 12014100090009136, № 42014100000000430, № 42014100090000942, №12016100070001457, оскільки без них експертиза реально не зможе відбутись, так як там є оригінали медичної документації та інша комплексна база для експертів-психіатрів і фахівців фармакологів, психофармакологів, ендокринолога для надання одного всебічного та повного висновку експертизи. В матеріалах кримінального провадження №12014100090009136 не має навіть історії хвороби потерпілої та іншої важливої медичної документації, які є у зазначених вище кримінальних провадженнях і яка необхідна для процедури експертизи;

- на вирішення експертів поставити питання, які в максимальному обсягу розкривають кримінал, мають конкретний характер і є взаємопов`язані між собою, про надання відповіді на які просить ОСОБА_7 у клопотанні від 23 січня 2018 року (для уточнень, оскільки експерти сфальсифікували експертні попередні висновки, а також вони були не повні).

В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_7 стверджує, що попередні експертизи були підготовлені не зовсім якісно, а експерти, в свою чергу, сфальсифікували висновки експертизи, які повністю суперечать матеріалам справи і висновкам інших психіатрів і психологів (подано в матеріалах справи), до яких остання зверталась для лікування, оскільки не помітили у ОСОБА_7 психічного розладу і посилались на фальсифікацію експертів. Також автор апеляції запевняє, що слідчим не повністю було враховано її вимоги щодо процедури експертизи і поверхово, абияк підготовлено вищевказане клопотання. Крім того, на думку потерпілої ОСОБА_7 , слідчим суддею ОСОБА_1 було проігноровано ст. ст. 9, 11, 21, 56, 94, 303 КПК України, справу розглянуто поверхово і не всебічно.

23 квітня 2018 року в судовому засіданні до Апеляційного суду міста Києва від потерпілої ОСОБА_7 надійшли доповнення до її апеляційної скарги, в яких вона просить суд зобов`язати експертів виконати прохальну частину її скарги з метою об`єктивності і повноти досліджень. Також апелянт доповнює свою апеляційну скаргу наступними вимогами:

- заборонити експертам вирішувати юридичні питання (згідно п. 2.3 Наказу про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз і науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз і експертних досліджень від 08 жовтня 1998 року № 53/5);

- перед направленням матеріалів на судово-психіатричну експертизу дочекатись висновків досліджень почеркознавчої експертизи, оскільки в день незаконного звільнення з роботи 05 жовтня 2009 року, а також на момент виписки з Волинської психічної лікарні (03 жовтня 2009 року) у потерпілої ОСОБА_7 була порушена координація написання рукою, психомоторика, під впливом тривалого вживання психотропних фармакологічних препаратів. Лотеральна асиметрія півкуль головного мозку невід`ємно пов`язана з психомоторикою, координацією написання рукою, а також детермінована психофізіологічними особливостями когнітивних процесів, зокрема, сприйняття, уваги, мислення, пам`яті і є фактором диференціації викладення студентам та навчання. Цей пункт є особливо важливий, оскільки експерти-психіатри в разі питань посилаються на відсутність даних почеркознавчої експертизи;

- прописати в ухвалі стосовно того, хто повинен досліджувати питання, які стосуються ситуації незаконного звільнення з роботи, некоректного лікування, порушення соціометричного статусу потерпілої, дій насильницького і аморального характеру щодо потерпілої, оскільки в попередніх експертизах експерти ухиляються від прямих обов`язків та в усній формі посилаються на не відповідні дані, які не відповідають фактичним обставинам справи. Це суперечить наказу від 08 жовтня 1998 року № 35/3 «Про затвердження Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень і науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень».

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення потерпілої ОСОБА_7 , яка підтримала апеляційну скаргу і просила її задовольнити, пояснення прокурора ОСОБА_6 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги та просила ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, з внесеними останньою доповненнями до апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга потерпілої ОСОБА_7 не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, слідчим відділом Солом`янського УП ГУ НП у місті Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12014100090009136, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 жовтня 2014 року за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172, ч. 1 ст. 173, ч. 1 ст. 358 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що з боку посадових осіб Державного економіко-технологічного університету транспорту, розташованого за адресою: місто Київ, вул. М. Лукашевича, 19, можуть бути вчинені неправомірні дії, які полягають у незаконному звільненні з посади старшого викладача зазначеного університету ОСОБА_7 , а також проводиться розслідування щодо осіб, які підробили документ Державного економіко-технологічного університету транспорту, зокрема, підпис у наказі про звільнення останньої з ДЕТУТ, грубо порушили угоду про працю відносно ОСОБА_7 і здійснили на неї тиск щодо написання заяви про розрахунок (звільнення) з посади старшого викладача відразу після виходу останньої з психіатричної лікарні, яка на той час не могла розуміти та керувати своїми діями.

23 січня 2018 року потерпіла ОСОБА_7 звернулась до слідчого відділу Солом`янського УП ГУ НП у місті Києві з клопотання про проведення повторної стаціонарної судової комісійної комплексної психолого-психіатричної експертизи відносно неї, із включенням до складу комісії: фармаколога, православного священнослужителя, а також в присутності представника потерпілого та із застосуванням технічних засобів фіксації з метою об`єктивного її обстеження у Харківській обласній клінічній психіатричній лікарні № 3, що розташована за адресою: 61068, місто Харків, вул. Академіка Павлова, 46.

Необхідність проведення повторної стаціонарної судової комісійної комплексної психолого-психіатричної експертизи ОСОБА_7 обґрунтовує тим, що під час проведення попередніх експертиз посадові особи відділу судово-психіатричної експертизи міста Львова та Центру судово-психіатричної експертизи міста Києва виявляли своє упереджене ставлення до ОСОБА_7 та вживали усіх можливих заходів до фальсифікації результатів зазначених експертиз.

Потерпіла вважає, що наслідком таких дій посадових осіб Центру судово-психіатричної експертизи міста Києва стали завідомо неправдиві та неповні висновки експертів.

У зв`язку з цим, з метою фіксування фальсифікації експертних висновків, як вказує ОСОБА_7 , вона вимушена була звернутися у відповідні медичні установи, що спеціалізуються на психіатрії та психології. Висновками та заключеннями зазначених установ було встановлено психолого-психіатричний стан ОСОБА_7 , який повністю суперечить стану, встановленому посадовими особами Центру судово-психіатричної експертизи.

Крім того, у потерпілої існують сумніви щодо об`єктивності проведеної експертизи та правильності і обґрунтованості її висновку, а саме експертизи, яка проводилась у місті Львові.

За результатами оглядів, які ОСОБА_7 пройшла у кількох лікарів, вбачається, що у неї відсутні будь-які психічні захворювання.

Також ОСОБА_7 вважає, що експертизу було проведено з істотним порушенням Інструкції «Про порядок проходження судово-психіатричної експертизи» від 08 жовтня 2001 року № 397, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров`я України.

Для недопущення під час проведення повторної експертизи порушень, які були допущені під час первісної експертизи, та з метою її об`єктивності, ОСОБА_7 вважає за необхідне здійснювати відео та аудіо фіксацію процесу проведення експертизи, а також експертизу проводити в присутності адвоката потерпілої.

У своєму клопотанні ОСОБА_7 також просила доручити проходження повторної стаціонарної комісійної комплексної судово-психіатричної експертизи Комунальному закладу «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», який розташований за адресою: 61068, місто Харків, вул. Академіка Павлова, 46, із залученням представника потерпілої, фахівців: фармаколога, по можливості православного психолога, психіатрів та із застосування технічних засобів фіксації.

20 березня 2018 року слідчий Солом`янського управління поліції ГУ Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 міста Києва ОСОБА_6 , звернувся до Солом`янського районного суду міста Києва з клопотанням про призначення потерпілій ОСОБА_7 повторної стаціонарної судової комісійної комплексної психолого-психіатричної експертизи, з направленням останньої до Комунального закладу «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», який розташований за адресою: 61068, місто Харків, вул. Академіка Павлова, 46. Це клопотання мотивоване необхідністю призначити повторну стаціонарну комплексну комісійну судову психолого-психіатричну експертизу для забезпечення об`єктивності та правильності висновків експертів.

Ухвалою слідчого судді Солом`янського районного суду м. Києва від 04 квітня 2018 року вищевказане клопотання слідчого було задоволено та направлено потерпілу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Комунального закладу «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», розташованого за адресою: 61068, місто Харків, вул. Академіка Павлова, 46, для проведення повторної стаціонарної комплексної комісійної судової психолого-психіатричної експертизи у судово-психіатричному відділенні, із застосуванням відео фіксації, аудіо фіксації та за участю адвоката потерпілої під час проведення опитувань останньої, на строк, що не може перевищувати двох місяців з дня поміщення до вказаного медичного закладу, а також у випадку виявлення у ОСОБА_7 психічного розладу після завершення експертизи запропонувати останній лікування або направити її до конкретного лікуючого психіатра та до конкретного лікувального закладу.

Таке рішення слідчого судді, як вважає колегія суддів, є законним і обґрунтованим, виходячи з наступного.

Згідно з ч. 1 ст. 242 КПК України, експертиза проводиться експертом за зверненням сторони кримінального провадження або за дорученням слідчого судді чи суду, якщо для з`ясування обставин, що мають значення для кримінального провадження, необхідні спеціальні знання. Не допускається проведення експертизи для з`ясування питань права.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 КПК України, у разі необхідності здійснення тривалого спостереження та дослідження особи може бути проведена стаціонарна психіатрична експертиза, для чого така особа направляється до відповідного медичного закладу на строк не більше двох місяців. Питання про направлення особи до медичного закладу для проведення психіатричної експертизи вирішується під час досудового розслідування ухвалою слідчого судді за клопотанням сторони кримінального провадження.

Таким чином, слідчий суддя в межах своєї компетенції обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого Солом`янського управління поліції ГУ Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , за погодженням із прокурором Київської місцевої прокуратури №9 міста Києва ОСОБА_6 , про направлення потерпілої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Комунального закладу «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», розташованого за адресою: 61068, місто Харків, вул. Академіка Павлова, 46, для проведення повторної стаціонарної комплексної комісійної судової психолого-психіатричної експертизи у судово-психіатричному відділенні, оскільки на проведенні такої експертизи наполягає і сама потерпіла. При цьому слідчий суддя визначив строк на проведення даної експертизи, який встановлено законом, зазначивши, що він не може перевищувати двох місяців з дня поміщення потерпілої ОСОБА_7 до вказаного медичного закладу, а також вирішив питання про можливість здійснення відео та аудіо фіксації дій, які будуть мати місце під час проведення експертизи, причому, з допуском адвоката потерпілої до участі в проведенні опитувань останньої.

З огляду на викладене колегія суддів вважає, що слідчий суддя вирішив тільки ті питання, які фактично ставилися в клопотанні слідчого та відносяться до його компетенції, а всі інші питання, які порушувалися потерпілою ОСОБА_7 при зверненні з клопотанням до слідчого та порушуються в її апеляційній скарзі, зокрема, про покладення обов`язків на експертів вчиняти певні дії, пов`язані з визначенням умов та порядку проведення експертизи, виходять за межі компетенції слідчого судді при розгляді клопотання про призначення будь-якої судової експертизи.

Отже, вирішення всіх питань, які порушуються потерпілою ОСОБА_7 в її апеляційній скарзі та в доповненнях до неї, не відноситься до повноважень слідчого судді чи суду при ухваленні рішення про призначення стаціонарної судової психолого-психіатричної експертизи, в тому числі і повторної, оскільки такі питання регулюються не КПК України, а іншими нормативними актами, у разі порушення яких особа, відносно якої проводиться експертиза, має право оскаржити неправомірні дії чи бездіяльність експертів у встановленому законом порядку.

Тому доводи потерпілої ОСОБА_7 про незаконність та необґрунтованість ухвали слідчого судді, як і її доводи про невідповідність висновків слідчого судді вимогам КПК України та фактичним обставинам справи, слід визнати непереконливими.

Порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала слідчого судді постановлена з додержанням вимог кримінального процесуального закону, у зв`язку з чим її необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_7 , з внесеними останньою доповненнями до апеляційної скарги, без задоволення.

Керуючись ст. ст. 242, 309, 376, 404, 405, 407, 422, 509 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом`янського районного суду міста Києва від 04 квітня 2018 року, якою задоволено клопотання слідчого Солом`янського управління поліції ГУ Національної поліції у місті Києві ОСОБА_8 , погоджене із прокурором Київської місцевої прокуратури № 9 міста Києва ОСОБА_6 , про проведення повторної стаціонарної комплексної комісійної судової психолого-психіатричної експертизи та направлено потерпілу ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Комунального закладу «Харківська обласна клінічна психіатрична лікарня № 3», розташованого за адресою: 61068, місто Харків, вул. Академіка Павлова, 46, для проведення повторної стаціонарної комплексної комісійної судової психолого-психіатричної експертизи у судово-психіатричному відділенні, із застосуванням відео фіксації, аудіо фіксації та за участю адвоката потерпілої під час проведення опитувань останньої, на строк, що не може перевищувати двох місяців з дня поміщення до вказаного медичного закладу, а також у випадку виявлення у ОСОБА_7 психічного розладу після завершення експертизи запропонувати останній лікування або направити її до конкретного лікуючого психіатра та до конкретного лікувального закладу, залишити без змін, а апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_7 , з внесеними останньою доповненнями до апеляційної скарги, залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

_____________________ _______________________ ____________________

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4