Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2018 р. Справа№805/808/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття рішення 12:00

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Буряк І.В., при секретарі судового засідання Соколовій С.О.

за участю:

представника позивача: не з’явився

представника відповідача: ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Фізичної особи підприємця ОСОБА_2, (місцезнаходження: 87500 Донецька область, м. Маріуполь, проспект Металургів 25/140, буд. 95, ІПН НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, (місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028,) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 (надалі – позивач, ОСОБА_2В.) звернувся до суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (надалі – відповідач, ГУ ДФС у Донецькій області) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2018р. №0000104003.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про протиправність прийняття спірного податкового повідомлення-рішення та посилається на порушення відповідачем ст. 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» в частині накладення мораторію на території АТО для здійснення будь-яких планових та позапланових (фактичних) перевірок, ст.ст. 6,7 «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.

Також зазначає, що під час проведення перевірки він був позбавлений можливості надати пояснення чи зауваження, оскільки остання проводилась за його відсутності та лише у присутності продавця, яка не маючи відповідних повноважень підписала на вимогу перевіряючи усі необхідні їм документи.

Крім того, позивач стверджує про порушення вимог відповідачем «Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003р. № 790, оскільки контролюючим органом прийнято замість рішення про застосування штрафних фінансових санкцій податкове повідомлення-рішення.

Наполягає на відсутності, крім акту перевірки, будь-яких інших доказів продажу суб'єктом господарювання алкогольного напою за цінами нижче встановленої мінімальної роздрібної ціни такого товару та тютюнового виробу - за цінами вище встановлених максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби встановлені виробниками, або імпортерами.

19.03.2018р. до суду надійшов відзив ГУ ДФС у Донецькій області, за змістом якого відповідач заперечує проти позовних вимог, вважає їх безпідставними, наполягає на правомірності прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, виходячи з наступного.

Перевірки проведена у присутності продавця ОСОБА_3 та підприємця ОСОБА_2. Продавець ОСОБА_3 отримала копію наказу на проведення перевірки та ознайомилась із відповідними направленнями, про що свідчать її підписи на останніх. Після закінчення перевірки продавець ОСОБА_3 та підприємець ОСОБА_2 від підпису акта перевірки відмовились, про що складені відповідні акти.

До акта перевірки долучені власні пояснення продавця ОСОБА_4, у яких вона підтвердила реалізацію коньяку «АЙ-ПЕТРІ» 3 зірки 0,5л. 40% за ціною 104,90 грн. (мінімальна роздрібна ціна 119,46грн.), тютюнові вироби 1 пачка «Кент» за ціною 33,00грн.(маркована виробником та встановлена на пачці 31,00грн., від 03.07.2017р., МРЦ 31/100*105=32,55грн.) та надано розрахункову квитанцію на загальну суму 137,90 грн.

Крім того, відповідач зазначає, що термін дії обмежень на проведення перевірок платників податків Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, встановлені п. 3 «Прикінцеві положення» Закону України від 28.12.2014р. № 71-VІII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи», на 2017р. не продовжено.

Поряд із цим, згідно пп. 5,6 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 03.11.2016р. № 1726- VІII «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності на період проведення антитерористичної операції забороняється проведення перевірок органами ДФС суб'єктів господарювання, що провадять діяльність в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.

28.03.2018р. та 10.04.2018р. від позивача надійшли клопотання про розгляд справи за його відсутності, на позовних вимогах позивач наполягає та просить задовольнити позов у повному обсязі.

Ухвалою суду від 12.04.2018р. закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до розгляду по суті на 24.04.2018.

Представник відповідача у судовому засіданні адміністративний позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Суд, заслухавши надані пояснення відповідача, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

24.07.2015 року ОСОБА_2 зареєстрований у якості фізичної особи-підприємця, номер запису: 2 274 000 0000 035744, реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов'язкових платежів НОМЕР_1, місце проживання 87500, АДРЕСА_1, основний вид діяльності: роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, про що зазначено у відомостях з Єдиного державного реєстру, безоплатний доступ до яких забезпечується на підставі Порядку надання відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 10.06.2016р. № 1657/5, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 10 червня 2016р. за № 839/28969, та в копії виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 28.07.2015р.

19.12.2017 р. відповідачем проведено фактичну перевірку за дотриманням позивачем встановлених законодавством вимог, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, за результатами якої складено Акт від 27.12.2017р. № 0261/05/99/19/40/НОМЕР_1 (надалі – акт перевірки).

Перевірку проведено на підставі п.п.80.2.5 п. 80.2 ст. 80 Податкового кодексу України (надалі – ПК України), наказу про проведення перевірки від 18.12.2017р. № 1623 та направлень на перевірку від 18.12.2017р № 2094 та №2095.

З вказаного акта перевірки судом встановлено, що була проведена фактична перевірка з питань додержання суб'єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами. Перевірка проведена у магазині, що розташований за адресою: м. Маріуполь, вул. 60-років СРСР, буд.25, належить суб'єкту господарювання ОСОБА_2 Перевірка проведена у присутності продавця ОСОБА_3 та, як вказано у акті перевірки, ОСОБА_2

Описова частина акта перевірки містить відомості про наявну у ФОП ОСОБА_2 ліцензію на право здійснення роздрібної чи оптової торгівлі алкогольними напоями від 22.09.2017р № 05/81/17/0/16527 та ліцензію на право здійснення роздрібної чи оптової торгівлі тютюновими виробами від 22.08.2017р. № 05/81/17/0/16528. Реєстратор розрахункових операцій «Datecs MP-01» заводський номер АР 401300107.

Книга обліку розрахункових операцій №3001640440Р/5, зареєстрована 02.10.2017р., на місце проведення розрахункових операцій за адресою Донецька область, м. Маріуполь вул.. 60-років СРСР, буд. 2Б.

Розрахункові книжки № 3000164044Р/1к від 21.09.2015 року.

Використані розрахункові квитанції з «ААЖА» № 095401 по «ААЖА» 095403.

Перевіркою встановлено порушення п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008р. № 957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв (зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2017р. № 634) ст. 11, п. 10 ст. 18 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95-ВР (надалі Закон № 481/95-ВР).

На підставі вказаного акта перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.01.2018р. № НОМЕР_2, яким на підставі пп. 54.3.3 п. 54.3 ст. 54 ПК України та абз. 14, 15 ч. 2 ст. 17 Закону України України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995р. № 481/95-ВР застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) у розмірі 20 000,00грн.

Згідно розрахунку штрафних (фінансових) санкцій до податкового повідомлення-рішення від 12.01.2018р. № НОМЕР_2, вбачається, що контролюючим органом застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 10 000,00грн. за порушення абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95, 100% вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10 000 грн. та у розмірі 10 000 за порушення абз. 14 ч. 2 ст. 17 Закону № 481/95, 100% вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних роздрібних цін, але не менше 10 000 грн., всього на суму 20 000,00 грн.

У матеріалах справи також наявні наступні письмові докази:

Акт відмови від підписання та отримання акта перевірки від 27.12.2017р. №0261/05/99/19/40/1/НОМЕР_1, за змістом якого вбачається, що ОСОБА_2, та ОСОБА_3 від підпису та отримання акта перевірки відмовились.

Лист про направлення ГУ ДФС на адресу ОСОБА_2 матеріалів перевірки № /10/05-99-40-03-13, згідно поштового відправлення направлений позивачу 27.12.2017р., отриманий позивачем особисто 29.12.2017р.

Лист від 12.01.2018 № 1353/10/05-99-40-03-11-4 про направлення ФОП ОСОБА_2 податкового повідомлення-рішення від 12.01.2018 № НОМЕР_2, отриманий ним особисто 16.01.2018.

Пояснення продавця ОСОБА_5, надані під час перевірки у магазині, що належить суб'єкту господарювання ОСОБА_2, про те, що 19.12.2017р. вона продала коньяк «Ай-Петрі» 3 зірки, 0,5л. 40% за ціною 104, 90 коп. та цигарки «Кент» за ціною 33,00грн. 1 пачку, при цьому виписала розрахункову квитанцію, на загальну суму 137,90 коп. Ціни на товар встановлюються ФОП ОСОБА_2

Згідно додатку до акта перевірки № 1, «Довідка про алкогольні напої, які знаходяться в реалізації у магазині «Удача» ФОП ОСОБА_2, за адресою м. Маріуполь вул. 60-років СРСР, буд. 25», у реалізації станом на 19.12.2017р. знаходився коньяк «Ай-Петрі» 3 зірки 0,5л. 40%.

Розрахункова квитанція серія ААЖА №095403 ідентифікаційний номер суб'єкта господарювання НОМЕР_1, розрахунок провела ОСОБА_3 від 19.12.2017р. на загальну суму 137,90 грн., утч. коньяк «Ай-Петрі» з зірки о,5л. 40% 104,90 грн., сигарети «Кент» 33.00грн.

Ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами з 01.10.2017 до 01.10.2018., дата реєстрації 22.09.2017, реєстраційний номер 05/81/17/1/16527, видана суб'єкту господарювання ФОП ОСОБА_2, місце торгівлі: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 60-років СРСР, буд. 2Б, магазин.

Ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями з терміном дії з 01.10.2017р. 01.10.2018р., дата реєстрації 22.09.2017р., реєстраційний номер 05/81/17/0/16527, видана суб'єкту господарювання ФОП ОСОБА_2, місце торгівлі: Донецька обл., м. Маріуполь, вул. 60-років СРСР, буд. 2Б, магазин.

Згідно додатку до ліцензії на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями електронні контрольно-касові апарати (книги обліку розрахункових операцій), що знаходяться у місці торгівлі зареєстровані та внесені до цієї ліцензії згідно Додатку (-ам) з реєстраційним номером 05/81/17/1/16527, що є невід'ємною частиною до даної ліцензії. Кількість виданих додатків до цієї ліцензії: 1 шт.

Предметом спору у даній справі є правомірність винесення податковим органом податкового повідомлення-рішення від 12.01.2018 № НОМЕР_2, з огляду на правильність застосування останнім положень закону № 481/95 ВР та Постанови КМУ від 30.10.2008 № 957, наявність у податкового органу права проводити перевірки суб'єкта господарювання, який, на його переконання знаходиться у зоні АТО, а також встановлення відповідності форми оспорюваного акта індивідуальної дії вимогам, що ставляться до відповідних актів законодавством України.

Перелічені вище письмові докази у справі досліджені судом у порядку ст.217 КАС України.

Правова позиція суду обґрунтована наступним.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Приписами пункту 75.1. статті 75 ПК України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Пунктом 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України встановлено, що фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Відповідно до п.80.1 ст.80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Згідно з п.п.80.2.5 п.80.2 ст.80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин: у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Пунктом 80.4 статті 80 ПК України встановлено, що перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Пунктом 80.5 статті 80 ПК України визначено, що допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

За змістом приписів п.80.7 ст.80 ПК України фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Згідно пункту 81.1 ст. 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити субєкта (прізвище, імя, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса обєкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.

При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.

У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.

Як свідчать матеріали справи, фактична перевірка проведена у присутності ОСОБА_3, продавця магазину, що належить ФОП ОСОБА_2, про що свідчать відповідні записи у направленнях на перевірку від 18.12.2017 №2094 та №2095, а також у останніх міститься інформація про пред'явлення службових посвідчень та вручення копії наказу від 18.12.2017 № 1623 «Про проведення фактичної перевірки», підписаний заступником начальника ГУ ДФС у Донецькій області та скріплений печаткою відповідного органу, час ознайомлення 15год.-25хв. дата - 19.12 2017. Вказана інформація удостовірена підписом ОСОБА_3 (копії наявні у матеріалах справи).

Вказані обставини, на переконання суду, спростовують доводи позивача щодо неможливості проведення перевірки за його відсутності, а лише у присутності продавця, яка не обізнана у підприємницькій діяльності роботодавця.

За змістом вказаних вище положень законодавства України, продавець магазину є особою, що фактично здійснює розрахункові операції, а отже наявність останньої є достатньою підставою для проведення перевірки.

При цьому суд, зазначає, що продацю у магазині були пред'явлені направлення та наказ на проведення перевірки та службові особи податкового органу фактично були допущені до проведення перевірки.

Аргументи позивача щодо порушення відповідачем мораторію на проведення перевірок органами фіскальної служби суб'єктів господарювання, що знаходяться на території проведення АТО, передбачений ст. 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII, судом визнаються необґрунтованими, з огляду на наступне.

Статтею 3 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) передбачено, що органам і посадовим особам, уповноваженим законами здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності, у період та на території проведення антитерористичної операції тимчасово забороняється проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що здійснюють діяльність у зоні проведення антитерористичної операції, крім позапланових перевірок суб’єктів господарювання, що відповідно до затверджених Кабінетом Міністрів України критеріїв оцінки ступеня ризику від провадження господарської діяльності віднесені до суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику.

За змістом ст. 6 Закону України «Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 03.11.2016 № 1728-VIII дія цього Закону не поширюється на відносини, що виникають під час проведення заходів нагляду (контролю) центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Поряд із цим суд звертає увагу, що термін дії обмежень на проведення перевірок платників податків Державною фіскальною службою України та її територіальними органами, встановлених п. 3 Прикінцевих положень Закону України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законів України щодо податкової реформи», на 2017 рік не продовжено.

Водночас, згідно з п. 5, 6 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 03 листопада 2016 року № 1726-VIII «Про внесення змін до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» щодо лібералізації системи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» (далі – Закон № 1726) на період проведення антитерористичної операції забороняється проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України суб’єктів господарювання, що провадять діяльність в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, що розташовані на лінії зіткнення.

Заборона на проведення планових та позапланових перевірок суб’єктів господарювання (в тому числі проведення перевірок органами Державної фіскальної служби України) поширюється також на суб’єктів господарювання, які здійснили державну реєстрацію зміни місцезнаходження з території проведення антитерористичної операції на територію, підконтрольну Україні, і які втратили первинну документацію щодо здійснення ними господарської діяльності на території та в період проведення антитерористичної операції.

При цьому заходи державного нагляду (контролю) щодо діяльності суб’єктів господарювання, зазначених у п. 5, 6 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1726-VIII, можуть здійснюватись у разі їх ліквідації (реорганізації) або за письмовою заявою таких суб’єктів господарювання (п. 7. розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1726-VIII).

Перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються та актуалізуються Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України від 2 вересня 2014 року №1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (абзац другий п. 7 розд. II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1726).

Розпорядженням Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення» від 7 листопада 2014 р. № 1085-р (із врахуванням змін та доповнень, в редакції, чинній на момент спірних правовідносин) затверджено перелік таких населених пунктів Донецької області, серед яких м. Маріуполь не значиться.

Окремо суд звертає увагу, що позивачем при продажу алкогольного напою та тютюнового виробу, які є підакцизними товарами, у якості розрахункового документу виписано розрахункову квитанцію.

У відповідності із вимогами п.1, п. 5 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995р. № 265/95-ВР в редакції від 19.07.2017р. суб’єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для подальшого її переказу зобов’язані:

1) проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок;

5) у разі незастосування реєстраторів розрахункових операцій у випадках, визначених цим Законом, проводити розрахунки з використанням книги обліку розрахункових операцій та розрахункової книжки з додержанням встановленого порядку їх ведення, крім випадків, коли ведеться облік через електронні системи прийняття ставок, що контролюються у режимі реального часу центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів;

Оскільки до предмету перевірки, правомірність висновків якої досліджується в даній справі, не належить питання щодо дотримання ФОП ОСОБА_2 вимог вказаного вище закону, з урахуванням права суб?єкта господарювання у встановлених законом випадках незастосовувати РРО, і податковим органом порушень останнього не встановлено, то суд виходить з того, що розрахункова квитанція серія ААЖА 095403 від 19.12.2017р. є розрахунковим документом, що підтверджує факт розрахункової операції.

Щодо висновків акта перевірки про порушення позивачем вимог ст.111, п. 10 ст. 18 Закону № 481/95 та п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 957 (зі змінами внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 09.08.2017 №634), суд зазначає наступне.

За результатами вказаної фактичної перевірки складено акт від 27.12.2017 року, № 0261/05-99/19/40/НОМЕР_1, яким зафіксовано встановлені під час проведення перевірки порушення позивачем вимог чинного законодавства, а саме:

- порушення ст.18 Закону України від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР «Про регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» (зі змінами та доповненнями) та п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 року №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв», а саме: реалізація алкогольних напоїв за цінами, нижчими від мінімально-роздрібних цін на алкогольні напої;

- порушення ст.11-1 Закону України Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», а саме: реалізація тютюнових виробів за цінами, вищими від максимально роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлені виробником або імпортерами таких тютюнових виробів.

Основні засади державної політики щодо регулювання виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров"я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначені Законом України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" від 19.12.1995 №481/95 (надалі Закон № 481/95).

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону № 481/95 за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцемплодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Частиною четвертою статті 17 Закону України № 481/95 визначено компетенцію органів, уповноважених застосовувати штрафні санкції за порушення норм цього Закону. Рішення про стягнення штрафів, передбачених частиною другою статті 17 Закону № 481/95, приймаються органами доходів і зборів та/або органом, який видав ліцензію на право виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями і тютюновими виробами, та іншими органами виконавчої влади у межах їх компетенції, визначеної законами України.

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених ст.17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 790 від 02.06.2003 (далі - Порядок № 790), який визначає механізм застосування фінансових санкцій, передбачених ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів».

В силу п.5 Порядку № 790, підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства; результати проведення органом, який видав ліцензію, іншими органами виконавчої влади в межах їх компетенції перевірок суб'єкта підприємницької діяльності, пов'язаної з виробництвом та обігом спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб'єктами підприємницької діяльності вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

Відповідно до пунктів 2 та 3 Порядку № 790 фінансові санкції застосовуються за порушення, передбачені ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» до суб'єктів підприємницької діяльності, винних у вчиненні порушень, застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у розмірах, передбачених Законом.

Згідно з абз 14 ч.2 ст.17 Закону № 481/95 до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів, зокрема, у разі оптової або роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої - 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10 000 гривень.

Зі змісту спірного акту перевірки слідує, що позивачем порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» №957 від 30.10.2008, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, а саме в частині роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні роздрібні ціни на такі напої.

Так, судом на підставі розрахункової квитанції серія ААЖА № 095403 встановлено, що 19.12.2017 о 15:25 позивачем реалізовано коньяк «Ай-Петрі» 3 зірочки, 05л. 40% за ціною104,90 грн.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» від 30.10.2008 № 957 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), розмір мінімальних роздрібних цін на спиртові дистиляти та спиртні напої, одержані шляхом перегонки виноградного вина або вичавок винограду: код виробів згідно УКТЗЕД: 2208 20, коньяк (бренді) три зірочки 597,3 грн., (за літр 100% спирту), в даному випадку за 05 літра 40%.

Відповідно до п.1 Примітки мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших зброджених напоїв, суміші із зброджених напоїв та суміші зброджених напоїв з безалкогольними напоями, коньяку (бренді) три зірочки, коньяку (бренді) чотири зірочки, коньяку (бренді) п'ять зірочок, бренді ординарного, горілки виноградної та інших спиртових дистилятів і спиртних напоїв різного вмісту спирту в тарі різної місткості визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків.

Тобто, розмір мінімальної роздрібної ціни на реалізований товар обчислюється за формулою: 597,3 х 40 х 0.5 /100% = 119,46 грн.

Отже, мінімальна роздрібна ціна на коньяк «Ай-Петрі» 3 зірочки, 0,5 літра, 40% має складати 119,46 грн., в той час як з матеріалів справи слідує, що вказаний товар був проданий за ціною 104,90 грн.

Та обставина, що алкогольний напій був проданий за ціною 104,90 грн., крім вказаної вище розрахункової квитанції, також підтверджується Додатком № 1 «Довідка про алкогольні напої, які знаходяться в реалізації» до спірного акта перевірки, станом на 19.12.2017р., роздрібна ціна на коньяк «Ай-Петрі» 0,5л., 3 зірочки, 40% встановлена на рівні 104,90 грн., даний додаток підписано продавцем ОСОБА_3, працівниками податкового органу та письмовими поясненнями продавця ОСОБА_3, яка підтвердила факт продажу. (копії перелічених документів наявні у матеріалах справи та досліджені судом у порядку ст. 217 КАС України).

Враховуючи викладене, та керуючись ст.76 КАС України, суд вважає доведеним факт продажу позивачем алкогольного напою за ціною нижче встановлених мінімальних роздрібних цін.

В частині висновків відповідача щодо здійснення позивачем роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, що перевищують максимальні роздрібні ціни на тютюнові вироби, встановлені виробником, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з ч.ч. 1-2 ст. 111 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» від 19.12.1995 № 481/95-ВР ( в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлена виробником або імпортером максимальна роздрібна ціна на тютюнові вироби наноситься на пачку, коробку або сувенірну коробку тютюнових виробів разом з датою їх виготовлення.

Максимальна роздрібна ціна за пачку, коробку або сувенірну коробку наноситься визначеним виробником способом у визначеному виробником місці і складається з її цифрового виразу та скороченого найменування грошової одиниці України.

Відповідно до пп. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 ПК України максимальні роздрібні ціни - ціни, встановлені на підакцизні товари (продукцію з урахуванням усіх видів податків (зборів). Акцизний податок з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів не включається до максимальної роздрібної ціни.

Максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію) встановлюються виробниками або імпортерами товарів (продукції) шляхом декларування таких цін у порядку, встановленому цим Кодексом. Продаж суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Підпунктом 14.1.4 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).

В силу вимог пп. 9.1.4 п. 9.1 ст. 9 ПК України акцизний податок належить до загальнодержавних податків.

Згідно із пп. 213.1.9 п. 213.1 ст. 213 ПК України об'єктами оподаткування акцизним податком є, зокрема, операції з реалізації суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Відповідно до п. 215.1 ст. 215 ПК України до підакцизних товарів належать, серед іншого, тютюнові вироби, тютюн та промислові замінники тютюну.

В силу вимог пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПК України у разі обчислення податку із застосуванням адвалорних ставок базою оподаткування є вартість (з податком на додану вартість) підакцизних товарів, що реалізовані відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу.

Підпунктом 215.3.10 п. 215.3 ст. 215 ПК України визначено, що для підакцизних товарів, реалізованих відповідно до підпункту 213.1.9 пункту 213.1 статті 213 цього Кодексу, ставки податку встановлюються за рішенням сільської, селищної або міської ради у відсотках від вартості (з податком на додану вартість), у розмірі 5 відсотків.

Згідно із п. 28.2 ст. 28 ПК України відносною (адвалорною) визнається ставка податку, згідно з якою розмір податкових нарахувань встановлюється у відсотковому або кратному відношенні до одиниці вартісного виміру бази оподаткування.

Разом з тим, п. 188.1 ст. 188 ПК України визначає, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв'язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів).

З аналізу наведених норм податкового законодавства вбачається, що максимальна роздрібна ціна, зазначена на пачці тютюнових виробів, не є базою оподаткування акцизним податком, оскільки такою базою оподаткування акцизним податком є вартість реалізованих підакцизних товарів (пп.214.1.4 п.214.1 ст.214 ПК України), та не є базою оподаткування ПДВ, оскільки база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (п.188.1 ст.188 ПК України). Максимальна роздрібна ціна, зазначена на пачці тютюнових виробів виробником або імпортером, не є договірною вартістю, оскільки пачка тютюнових виробів не реалізується по такій максимальній роздрібній ціні.

Враховуючи, що базою оподаткування ПДВ при продажу у роздріб тютюнових виробів є вартість реалізованих таких підакцизних товарів, з урахуванням акцизного збору, ціна роздрібного продажу розраховується продавцем підакцизних товарів самостійно, з обов’язковим дотриманням умови, встановленої пп. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 ПК України: продаж суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, на які встановлюються максимальні роздрібні ціни, не може здійснюватися за цінами, вищими за максимальні роздрібні ціни, збільшені на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів.

Таким чином, податковим законодавством визначено, що максимальні роздрібні ціни збільшуються не на ставку акцизного податку від максимальних роздрібних цін, як зазначає податковий орган, а на суму акцизного податку з роздрібної торгівлі підакцизних товарів, яка має визначатися за формулою: сума акцизного податку = база оподаткування * 5% (ставка акцизного податку згідно пп.215.3.10 п.215.3 ст.215 ПК України); при цьому база оподаткування у відповідності до пп.214.1.4 п.214.1 ст.214 ПК України визначена як вартість реалізованих підакцизних товарів.

Отже, приймаючи до уваги, що базою оподаткування акцизним податком з реалізації підакцизних товарів, що здійснюється суб’єктами господарювання роздрібної торгівлі, є вартість (з ПДВ) реалізованих підакцизних товарів, а не максимальні роздрібні ціни, визначення розміру фактичних роздрібних цін на тютюнові вироби, перевищення якого призводить до порушення пп. 14.1.106 п. 14.1 ст. 14 ПК України, має здійснюватися з розрахунку максимальної роздрібної ціни, встановленої виробником або імпортером підакцизного товару, збільшеної на суму акцизного податку, яка розраховується, як 5% від бази оподаткування (вартості реалізованих підакцизних товарів).

Таким чином, в даному випадку базою оподаткування акцизним податком є, у відповідності до пп. 214.1.4 п. 214.1 ст. 214 ПК України, вартість реалізованих підакцизних товарів (33,00грн.), сума акцизного податку становить 5% від зазначеної вартості (1,65 грн.), за вирахуванням якої від вартості реалізованого підакцизного товару ціна пачки тютюнових виробів має складати не більше 32,65 грн., щоб не перевищувати максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари (продукцію), встановлені виробником, що узгоджується з пп.14.1.106 п.14.1 ст.14 ПК України.

Доводи ГУ ДФС у Донецькій області обґрунтовані тим, що при перевірці позивача посадовими особами контролюючого органу зафіксовано факт реалізації цигарок «Кент» за ціною 33,00грн., що є перевищенням максимальних роздрібних цін, встановлених виробником на цій підставі, відповідно до абз. 15. ч. 2 ст. 17 Закону України № 481/95 було застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 10 000,00 грн.

Згідно із ч. 1 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до ч. 2 ст. 17 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів” до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, роздрібної торгівлі тютюновими виробами за цінами, вищими від максимальних роздрібних цін на тютюнові вироби, встановлених виробниками або імпортерами таких тютюнових виробів, збільшеними на суми акцизного податку з реалізації через роздрібну торговельну мережу тютюнових виробів, - 100 відсотків вартості наявних у суб'єкта господарювання тютюнових виробів, але не менше 10000 гривень.

Однак суд бере до уваги наступні обставини у справі.

Відповідач надав до справи фото придбаних цигарок з якого, на його думку, вбачається, що станом на 03.07.2017 виробником визначено їх вартість у розмірі 31,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. (ч. 2 ст. 77 КАС України)

Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний звязок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90 КАС України).

Правилами роздрібної торгівлі тютюновими виробами, затвердженими наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України № 218 від 24.07.2002 (далі - Правила), визначається порядок роздрібної торгівлі сигаретами, цигарками, сигарами, сигарилами, тютюном люльковим, нюхальним, смоктальним, жувальним та іншими виробами з тютюну і його замінниками (далі - тютюнові вироби), вони спрямовані на додержання прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торговельного обслуговування.

Пунктом 13 Правил та ст. 18 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" передбачено, що за наявності в місці торгівлі тютюнових виробів однієї власної назви, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими, ніж ті, що вказані на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках.

Згідно з п.221.3 ст. 221 ПК України за наявності у місці торгівлі тютюновими виробами таких виробів одного найменування, на пачках, коробках та сувенірних коробках яких зазначені різні максимальні роздрібні ціни, продаж таких тютюнових виробів здійснюється за цінами, не вищими ніж ті, що зазначені на відповідних пачках, коробках та сувенірних коробках, збільшеними на суму акцизного податку з реалізованих суб'єктами господарювання роздрібної торгівлі тютюнових виробів, тютюну та промислових замінників тютюну.

В той же час суд констатує, що ідентифікувати пачку сигарет згідно з вихідними даними, а саме по даті виготовлення, номеру акцизної марки чи різновиду марки самих сигарет «Кент» із даними видаткових накладних, чи інших документів, що ідентифікують вказаний товар, з метою встановлення факту продажу позивачем саме цієї пачки сигарет із конкретної партії товару, вартість якої була оцінена виробником на відповідному рівні, що зазначена в акті перевірки, не є можливим.

Оскільки жодних ідентифікуючих документів чи складених працівниками податкового органу актів опису тютюнових виробів, що знаходяться у реалізації ФОП ОСОБА_2 відповідачем не надано, у суду не має обґрунтованих підстав для постановлення висновку про правомірність доводів відповідача у цій частині.

Наявні у матеріалах справи фотографії пачки цигарок «Кент 4» не можуть бути використані судом у якості доказів, оскільки останні не відповідають ознакам доказів, що встановлені ст.ст. 72, 75, 99 КАС України.

Розрахункова квитанція серія ААЖА 095403 підтверджує факт продажу, однак не ідентифікує товар на предмет встановлення максимальної роздрібної ціни, визначеної виробником та інших даних.

Натомість, судом виявлено розбіжність між інформативними даними вказаної квитанції, де предметом продажу зазначено цигарки «Кент», в той час як на фото, наданих податкових органом, відображено цигарки «Кент 4».

Аналогічні підстави для визнання недостатніми у якості доказів письмових пояснень продавця ОСОБА_3

Враховуючи викладене суд приходить до висновку про необґрунтованість висновків щодо порушення позивачем вимог п. 10 ст. 111 закону України № 481/95.

Щодо доводів позивача про невідповідність форми оскаржуваного податкового повідомлення-рішення вимогам закону, суд зазначає наступне.

Наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015 № 1204, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.01.2016р. за № 124/28254 (із врахуванням змін від 23.05.2016 наказ № 498) Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків затверджено Порядок надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків. (надалі Порядок)

У п. 1 розділу І «Загальні положення» вказаного Порядку цей Порядок розроблено відповідно до Податкового кодексу України, Митного кодексу України, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», законів з питань зовнішньоекономічної діяльності та інших законодавчих актів, згідно з якими контролюючим органам надано право визначати суми податкових та грошових зобов’язань, зменшувати (збільшувати) суми податкових зобов'язань та/або податкового кредиту та/або бюджетного відшкодування з податку на додану вартість та/або зменшувати від’ємне значення об’єкта оподаткування податком на прибуток або від’ємне значення суми податку на додану вартість, застосовувати передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення вимог законодавства з питань державної митної справи, податкового та іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи.

Цей Порядок визначає форму та порядок надіслання (вручення) контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків. (п. 2 розділу І «Загальні положення» Порядку).

Відповідно до змісту п.2 розділу ІІ «Порядок складання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень» Порядку передбачено, що у випадках, зазначених у пункті 1 цього розділу, відповідний структурний підрозділ контролюючого органу складає податкове повідомлення-рішення за такими формами: С» - у разі застосування штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та/або пені за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, в тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності

З матеріалів справи судом встановлено, що податкове повідомлення-рішення від 12.02.2018 № НОМЕР_2 складено за формою «С», з підстав порушення вимог Постанови КМУ від 30.10.2008 №957 «Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних та роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв» та вимог Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», за що до суб?єкта господарювання застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій.

Таким чином, суд вважає, що прийняття податковим органом податкового повідомлення рішення від 12.02.2018 № НОМЕР_2 за формою «С» відповідає вимогам вказаного вище Пороядку, з огляду на що доводи позовної заяви у цій частині визнаються судом безпідставними.

Таким чином, перевіривши оспорюване податкове повідомлення-рішення згідно ч.3 ст.2 КАС України, суд вважає, що за наведеними позивачем підставами адміністративного позову, вимоги останнього слід задовольнити у частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2018 № НОМЕР_2 за порушення ФОП ОСОБА_2 абз. 15 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» на суму застосованих штрафних фінансових санкцій у розмірі 10 000,00 грн.

Судові витрати підлягають відшкодування позивачу згідно приписів ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 9, 19, 62-78, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, (місцезнаходження: 87500 Донецька область, м. Маріуполь, проспект Металургів 25/140, буд. 95, ІПН НОМЕР_1) до Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області, (місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028,) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.01.2018 № НОМЕР_2 задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області від 12.01.2018 № НОМЕР_2 в частині визначення суми штрафних (фінансових) санкцій за порушення абз 15 ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» у розмірі 10 000,00 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області (місцезнаходження: Донецька область, м. Маріуполь, вул. 130-ї Таганрозької дивізії, буд. 114, код ЄДРПОУ 39406028) на користь ОСОБА_2(місцезнаходження: 87500 Донецька область, м. Маріуполь, проспект Металургів 25/140, буд. 95, ІПН НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 40 коп.

Рішення прийнято у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини рішення проголошено у судовому засіданні 24 квітня 2018 року, повний текст рішення виготовлений 25 квітня 2018 року.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII “Перехідні положення” Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Буряк І. В.