КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 квітня 2018 року м. Кропивницький Справа № П/811/505/18

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А.,

за участю секретаря судового засідання Бондар Я.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

позивач : ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1)

відповідач : Державна служба України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (03115, м. Київ, проспект Перемоги, 120-А, код ЄДРПОУ 40517815)

представник відповідача: Савченко М.І.

про визнання протиправним та скасування наказу, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (надалі - Держлікслужба) про визнання протиправним та скасування наказу.

Позов ОСОБА_1 мотивовано тим, що він працює в Державній службі з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області (надалі - Служба) на посаді заступника начальника Служби. 01.02.2017 року йому вручено копію наказу Держлікслужби №24-К від 29.01.2018 року "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1.", яким за невиконання вимог актів органів державної влади, а саме статті 28 Закону України "Про запобігання корупції" (неповідомлення про наявний конфлікт інтересів) йому оголошено догану. Позивач не погоджується з цим наказом, стверджуючи, що відповідач не повідомляв його ні про здійснення дисциплінарного провадження, ні про проведення службового розслідування та не пропонував надати пояснення перед накладенням дисциплінарного стягнення, чим порушив порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності, визначений Законом України "Про державну службу". З цих підстав, а також заперечуючи вчинення ним дисциплінарних проступків, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати спірний наказ.

Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову. У ньому представник відповідача посилалася на те, що Дисциплінарною комісією з розгляду дисциплінарних справ Держлікслужби на підставі службової записки головного спеціаліста з питань запобігання та виявлення корупції Держлікслужби від 17.11.2017 року №65/15 розпочато дисциплінарне провадження відносно позивача за неповідомлення про конфлікт інтересів, який існує у нього у зв'язку з тим, що він працює у Службі разом з колишньою дружиною ОСОБА_4 Конфлікт інтересів між цими особами полягає в тому, що вони займають в Службі посади заступників начальника Служби, тобто в разі відсутності начальника Служби, на одного із заступників покладаються обов'язки, що може призвести до виникнення реального конфлікту інтересів. Всупереч п.2 ч.1 ст.28 Закону України "Про запобігання корупції" про наявність конфлікту інтересів позивачем не повідомлялося. Листом Держлікслужби від 27.11.2017 року №8-250, адресованим начальнику Служби, повідомлено про розпочате провадження щодо позивача та відсторонення його від виконання посадових обов'язків. У листі №400/01-17 від 09.11.2017 року начальник Служби повідомила, що позивач відмовився від надання пояснень. У ході дисциплінарного провадження було встановлено наявність вини позивача у вчиненні дисциплінарного проступку, передбаченого п.5 ч.2 ст.65 Закону України "Про державну службу" - невиконання актів органів державної влади, зокрема Закону України "Про запобігання корупції". У зв'язку з цим за поданням Комісії наказом Держлікслужби №24-К від 29.01.2018 року позивачу оголошено догану. Доводячи правомірність цього наказу, заперечуючи доводи позивача про порушення порядку притягнення його до дисциплінарної відповідальності, просила суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Позивач подав відповідь на відзив, у якому наполягав на тому, що відповідач належним чином не повідомив його при призначене щодо нього дисциплінарне провадження та не пропонував надати йому пояснення щодо вчиненого дисциплінарного проступку, який став підставою для видання спірного наказу. Також позивач стверджував, що після введення у дію Закону України "Про запобігання корупції" він на виконання вимог цього Закону подав своєму безпосередньому керівнику копію рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04.08.2011 року (справа №2-3915/11), у якому вказано, що він та ОСОБА_4 є колишнім подружжя та мають сина. Вказане рішення долучено до матеріалів його особової справи, які перевірялися Держлікслужбою. Позивач стверджує, що таким чином ним виконано вимоги Закону щодо повідомлення про потенційний конфлікт інтересів з ОСОБА_4, а саме повідомлено усіх зацікавлених осіб керівного та рядового складу, як Держлікслужби так і Служби, в якій він працює, шляхом надання для ознайомлення, вжиття відповідних заходів та долучення до матеріалів особової справи копії згаданого рішення суду.

Відповідач не скористався своїм правом подати заперечення у порядку, передбаченому статтею 164 КАС України.

Дослідивши докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, заслухавши пояснення позивача, представника відповідача, суд установив такі обставини.

ОСОБА_1 з 26.06.2012 року працював на посаді заступника начальника Державної служби з лікарських засобів у Кіровоградській області, з 08.09.2016 року переведений на посаду заступника начальника Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області. (а.с. 32 - 33)

До Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області 02.11.2017 року надійшов лист Держлікслужби №7286-1/12/171-17 від 02.11.2017 року "Щодо повідомлення про конфлікт інтересів". У цьому листі з посиланням на п.1.1.1 розділу І Методичних рекомендацій щодо запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, затверджених Рішенням НАЗК від 29.09.2017 року №839, зазначено, що у колишнього подружжя наявний потенційний конфлікт інтересів. Перевіркою особових справ установлено, що в Державній службі з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області на посаді заступника начальника служби працює ОСОБА_1 та на посаді заступника начальника служби-завідувача сектору працює його колишня дружина ОСОБА_4 Вони мають спільного сина, щодо якого, відповідно до Сімейного кодексу України, вони мають рівні права та обов'язки. У зв'язку з цим необхідно перевірити наведені факти та поінформувати Голову Держлікслужби для подальшого прийняття рішення. (а.с. 40 - 41)

На виконання цього листа начальник Служби Панфілова Л.В. листом №400/01-17 від 09.11.2017 року повідомила Держлікслужби про результатами перевірки. (а.с. 42 - 48)

Крім того, листом №403/01-17 від 15.11.2017 року начальник Служби Панфілова Л.В. направила до Держлікслужби копії декларацій щодо конфлікту інтересів, заповнених ОСОБА_4 13.11.2017 року та ОСОБА_1 14.11.2017 року. (а.с. 49 - 62)

Головним спеціалістом з питань запобігання та виявлення корупції Держлікслужби Савченком М.І. складено службову записку №65/15 від 17.11.2017 року, у якій вказано, що у Державній службі з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області на посаді заступника начальника служби працює ОСОБА_1 та на посаді заступника начальника служби-завідувача сектору його колишня дружина ОСОБА_4 Вони мають спільного сина, про якого, відповідно до Сімейного кодексу України, незалежно від того, з ким із батьків він проживає, вони зобов'язані піклуватися та виховувати. У зазначених осіб наявний потенційний конфлікт інтересів, а враховуючи те, що вони обоє займають посади заступника начальника Служби, у разі відсутності начальника Служби Панфілової Л.В., на одного з них мають бути покладені обов'язки керівника Служби, що призведе до виникнення реального конфлікту інтересів. Виходячи з декларацій ОСОБА_1 та ОСОБА_4, листа начальника Служби Панфілової Л.В., заступник начальника Служби ОСОБА_1 не вказав в Декларації потенційний конфлікт інтересів, а саме, сумісну працю з колишньою дружиною ОСОБА_4 Окрім того, враховуючи те, що ОСОБА_4 задекларувала зазначений конфлікт інтересів, характеризується позитивно, одна виховує неповнолітнього сина, а заступник начальника служби ОСОБА_1 зарекомендував себе з негативної сторони (за результатами аудиту служби притягнутий до дисциплінарної відповідальності за пов'язані з корупцією дії, повторно не повідомив про конфлікт інтересів, відкрито проти нього кримінальне провадження) запропоновано провести відносно заступника начальника служби ОСОБА_1 дисциплінарне провадження за неповідомлення про конфлікт інтересів та запропонувати заступнику начальника служби ОСОБА_1 переведення до іншої Служби, як єдиний спосіб врегулювання зазначеного конфлікту інтересів, а в разі відсутності згоди, звільнити відповідно до статті 35 Закону України "Про запобігання корупції". (а.с. 28 - 29)

На підставі цієї службової записки Головою Держлікслужби 20.11.2017 року призначено дисциплінарне провадження за пп.10, 11 п.2 ст.65 Закону України "Про державну службу" відносно позивача та доручено його проведення Дисциплінарній комісії з розгляду дисциплінарних справ Держлікслужби (надалі - Комісія).

Листом №8-250 від 27.11.2017 року Держлікслужба повідомила начальника Служби Панфілову Л.В. про розпочате дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 та про його відсторонення від виконання посадових обов'язків на час здійснення дисциплінарного провадження. (а.с. 36, 107)

Засідання Комісії з розгляду дисциплінарної справи стосовно позивача відбулися 27.11.2017 року, 01.12.2017 року, 13.12.2017 року, 22.01.2018 року. (а.с. 34 - 35, 65 - 66, 70 - 71, 82 - 84) Причиною перенесення засідань стала зокрема необхідність отримання від Національного агентства з питань запобігання корупції роз'яснень застосування законодавства з питань запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у колишнього подружжя за запитами Держлікслужби №7285-1/12.0./171017 від 02.11.2017 року, №8653-1.1/8.0/17-17 від 21.12.2017 року. (а.с. 69, 75 - 76)

Після надходження роз'яснення НАЗК №44-10/1828/18 від 15.01.2018 року (а.с. 79 - 81) на засіданні Комісії 22.01.2018 року прийнято рішення внести Голові Держлікслужби подання щодо вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку відповідно до п.5 ч.2 ст.65 Закону України "Про державну службу", за яке до нього може бути застосовано дисциплінарне стягнення відповідно до статті 66 Закону України "Про державну службу" у вигляді оголошення догани (а.с. 82 - 87).

На підставі подання Комісії головою Держлікслужби 29.01.2018 року видано наказ №24-К "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1.", яким позивачу за невиконання вимог актів органів державної влади, а саме статті 28 Закону України "Про запобігання корупції" (неповідомлення про наявний конфлікт інтересів) оголошено догану. (а.с. 88)

Позивач, отримавши копію цього наказу 01.02.2018 року та не погодившись із ним, звернувся до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір, суд дійшов до таких висновків.

Принципи, правові та організаційні засади державної служби, умови та порядок реалізації громадянами України права на державну службу визначені Законом України "Про державну службу", який набрав чинності 01.05.2016 року.

Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України "Про державну службу" державний службовець зобов'язаний: дотримуватися Конституції та законів України, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; забезпечувати в межах наданих повноважень ефективне виконання завдань і функцій державних органів; сумлінно і професійно виконувати свої посадові обов'язки; додержуватися вимог законодавства у сфері запобігання і протидії корупції; запобігати виникненню реального, потенційного конфлікту інтересів під час проходження державної служби. Державні службовці виконують також інші обов'язки, визначені у положеннях про структурні підрозділи державних органів та посадових інструкціях, затверджених керівниками державної служби в цих органах.

Державні службовці зобов'язані дотримуватися правил запобігання та врегулювання конфлікту інтересів, передбачених Законом України "Про запобігання корупції". (статті 16-1 Закону України "Про державну службу").

Відповідно до частини 1 статті 64 Закону України "Про державну службу" за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Згідно з частиною 1 статті 65 Закону України "Про державну службу" підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Частиною 2 статті 65 Закону України "Про державну службу" визначені види дисциплінарних проступків.

Дисциплінарним проступком є зокрема: 5) невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, актів органів державної влади, наказів (розпоряджень) та доручень керівників, прийнятих у межах їхніх повноважень; 10) подання під час вступу на державну службу недостовірної інформації про обставини, що перешкоджають реалізації права на державну службу, а також неподання необхідної інформації про такі обставини, що виникли під час проходження служби; 11) неповідомлення керівнику державної служби про виникнення відносин прямої підпорядкованості між державним службовцем та близькими особами у 15-денний строк з дня їх виникнення.

Відповідно до частин 3, 6 статті 66 Закону України "Про державну службу" у разі допущення державним службовцем дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 4, 5, 12 та 15 частини другої статті 65 цього Закону, суб'єктом призначення або керівником державної служби такому державному службовцю може бути оголошено догану.

Дисциплінарні стягнення, передбачені пунктами 2 - 4 частини першої цієї статті, у тому числі догана, накладаються виключно за пропозицією Комісії, поданням дисциплінарної комісії.

За висновками відповідача, позивач вчинив дисциплінарний проступок, передбачений п.5 ч.2 ст.65 Закону України "Про державну службу", який полягав у тому, що він не виконав акт органу державної влади - вимоги статті 28 Закону України "Про запобігання корупції", а саме не повідомив безпосереднього керівника про наявний потенційний конфлікт інтересів, який при певних обставинах міг перерости в реальний конфлікт інтересів, спричинений приватним інтересом колишніх сімейних стосунків між ним та ОСОБА_4

Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст та порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначає Закон України "Про запобігання корупції", який набрав чинності 26.10.2014 року, а введений у дію 26.04.2015 року.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про запобігання корупції" у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

приватний інтерес - будь-який майновий чи немайновий інтерес особи, у тому числі зумовлений особистими, сімейними, дружніми чи іншими позаслужбовими стосунками з фізичними чи юридичними особами, у тому числі ті, що виникають у зв'язку з членством або діяльністю в громадських, політичних, релігійних чи інших організаціях;

потенційний конфлікт інтересів - наявність у особи приватного інтересу у сфері, в якій вона виконує свої службові чи представницькі повноваження, що може вплинути на об'єктивність чи неупередженість прийняття нею рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

реальний конфлікт інтересів - суперечність між приватним інтересом особи та її службовими чи представницькими повноваженнями, що впливає на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, або на вчинення чи невчинення дій під час виконання зазначених повноважень;

близькі особи - особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом і мають взаємні права та обов'язки із суб'єктом, зазначеним у частині першій статті 3 цього Закону (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких із суб'єктом не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі, а також - незалежно від зазначених умов - чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, рідний брат, рідна сестра, дід, баба, прадід, прабаба, внук, внучка, правнук, правнучка, зять, невістка, тесть, теща, свекор, свекруха, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, особа, яка перебуває під опікою або піклуванням згаданого суб'єкта;

члени сім'ї - особи, які перебувають у шлюбі, а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою і піклуванням, інші особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.

Згідно з частиною 1 статті 28 Закону України "Про запобігання корупції" особи, зазначені у пунктах 1, 2 частини першої статті 3 цього Закону, до яких відносяться зокрема державні службовці, зобов'язані: 1) вживати заходів щодо недопущення виникнення реального, потенційного конфлікту інтересів; 2) повідомляти не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли особа дізналася чи повинна була дізнатися про наявність у неї реального чи потенційного конфлікту інтересів безпосереднього керівника, а у випадку перебування особи на посаді, яка не передбачає наявності у неї безпосереднього керівника, або в колегіальному органі - Національне агентство чи інший визначений законом орган або колегіальний орган, під час виконання повноважень у якому виник конфлікт інтересів, відповідно; 3) не вчиняти дій та не приймати рішень в умовах реального конфлікту інтересів; 4) вжити заходів щодо врегулювання реального чи потенційного конфлікту інтересів.

Відповідно до частини 2 статті 28 цього Закону особи, уповноважені на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, не можуть прямо чи опосередковано спонукати у будь-який спосіб підлеглих до прийняття рішень, вчинення дій або бездіяльності всупереч закону на користь своїх приватних інтересів або приватних інтересів третіх осіб.

Частиною 3 статті 28 Закону України "Про запобігання корупції" безпосередній керівник особи або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ ініціювання звільнення з посади протягом двох робочих днів після отримання повідомлення про наявність у підлеглої йому особи реального чи потенційного конфлікту інтересів приймає рішення щодо врегулювання конфлікту інтересів, про що повідомляє відповідну особу.

Національне агентство у випадку одержання від особи повідомлення про наявність у неї реального, потенційного конфлікту інтересів упродовж семи робочих днів роз'яснює такій особі порядок її дій щодо врегулювання конфлікту інтересів.

Відповідно до частини 4 статті 28 Закону України "Про запобігання корупції" безпосередній керівник або керівник органу, до повноважень якого належить звільнення/ініціювання звільнення з посади, якому стало відомо про конфлікт інтересів підлеглої йому особи, зобов'язаний вжити передбачені цим Законом заходи для запобігання та врегулювання конфлікту інтересів такої особи.

Частинами 5, 6 статті 28 Закону України "Про запобігання корупції" передбачено, що у разі існування в особи сумнівів щодо наявності в неї конфлікту інтересів вона зобов'язана звернутися за роз'ясненнями до територіального органу Національного агентства. У разі якщо особа не отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона діє відповідно до вимог, передбачених у цьому розділі Закону.

Якщо особа отримала підтвердження про відсутність конфлікту інтересів, вона звільняється від відповідальності, якщо у діях, щодо яких вона зверталася за роз'ясненням пізніше було виявлено конфлікт інтересів.

Отже, передбачений пунктом 2 частини 1 статті 28 Закону України "Про запобігання корупції" обов'язок державного службовця повідомити керівника про наявність у нього реального чи потенційного конфлікту інтересів не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли він дізнався про наявність такого конфлікту, має на меті забезпечення вжиття керівником заходів щодо врегулювання конфлікту інтересів підлеглої особи шляхом прийняття відповідного рішення у дводенний строк. Водночас, Закон прямо не вказує на форму такого повідомлення, у якій особа має донести інформацію про конфлікт інтересів до керівника.

Судом установлено, що позивач та його колишня дружина ОСОБА_4 не є близькими особами чи членами сім'ї у розумінні Закону України "Про запобігання корупції" Шлюб між ними розірвано за рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04.08.2011 року, про що в особових справах цих осіб є відповідна інформація. (а.с. 108 - 110, 123 - 30). На посаду заступника начальника Служби ОСОБА_1 призначений в порядку переведення наказом Держлікслужби №134-к від 08.09.2016 року, на посаду заступника начальника Служби ОСОБА_4 призначена в порядку переведення наказом Держлікслужби №135-к від 08.09.2016 року.

Тобто, про факти, з якими відповідач пов'язує існування потенційного конфлікту інтересів у ОСОБА_1 та ОСОБА_4 (колишні сімейні стосунки), було відомо як безпосередньому керівнику позивача - начальнику Служби, так і голові Держлікслужби, до повноважень якого належить призначення/звільнення з посади позивача, принаймні від моменту призначення цих осіб на посади заступників Служби у вересні 2016 року.

З інформації начальника Служби Панфілової Л.В. №400/01-17 від 09.11.2017 року вбачається, що задля запобігання можливого виникнення конфлікту інтересів дотримання вимог статей 28, 29 Закону України "Про запобігання корупції" здійснюється у такий спосіб: відповідно до посадових інструкцій між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 відокремлено та розподілено їхні службові повноваження, які між ними не дублюються при їх виконанні; ці особи не виконують разом службові завдання; вказані особи одночасно не належать до числа членів будь-яких виборних органів (комісій) Служби; вказані особи жодного разу разом не направлялися для сумісного виконання службових повноважень, в тому числі для проведення перевірок суб'єктів господарювання. Крім того, ні ОСОБА_1, ні ОСОБА_4 не мають права підпису будь-яких фінансових документів, в тому числі у разі відсутності начальника Служби та виконання заступниками обов'язків начальника Служби. Воднораз в разі відсутності начальника Служби та виконання у цей період часу обов'язків начальника Служби ОСОБА_1 може виникнути конфлікт інтересів між ним та ОСОБА_4 у разі, якщо ОСОБА_1 буде приймати рішення та видати організаційно-розпорядчі документи стосовно ОСОБА_4 у зв'язку з виконанням своїх службових обов'язків. (а.с. 42 - 46).

Відтак, вказані обставини спростовують висновки відповідача про те, що позивач порушив вимоги п.2 ч.1 ст.28 Закону України "Про запобігання корупції" та не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли він дізнався про наявність у нього потенційного конфлікту інтересів, не повідомив свого безпосереднього керівника про це.

У судовому засіданні представник відповідача наполягав на тому, що датою, коли позивач дізнався чи повинен був дізнатися про наявність у нього потенційного конфлікту інтересів з ОСОБА_4 та не пізніше наступного робочого дня від якого він повинен був повідомити про такий конфлікт інтересів свого керівника, є 02.11.2017 року - день, коли позивача було під підпис ознайомлено з листом Держлікслужби №7286-1/12/171-17 від 02.11.2017 року "Щодо повідомлення про конфлікт інтересів" та зобов'язано подати Декларації щодо наявності конфлікту інтересів. (а.с. 41).

Судом установлено, що Держлікслужбою розроблено форму Декларації щодо конфлікту інтересів, як додаток до СОП -18 "Кодекс етики", який введений у дію 27.10.2017 року. (а.с. 144 - 161)

За цією формою позивач 14.11.2017 року заповнив Декларацію, однак не відобразив у ній інформацію про потенційний конфлікт інтересів з ОСОБА_4 (а.с. 57 - 62)

Суд зазначає, що неналежне заповнення Декларації за формою, розробленою Держлікслужбою для внутрішнього користування, не може свідчити про порушення п.2 ч.1 ст.28 Закону України "Про запобігання корупції" та не становить склад дисциплінарного проступку, передбаченого п.5 ч.2 ст.65 Закону України "Про державну службу".

Також суд установив, що притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності відбулося з порушенням процедури, визначеної Законом України "Про державну службу".

Відповідно до статті 73 Закону України "Про державну службу" з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа. Дисциплінарна справа повинна містити зокрема пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження.

Статтею 75 Закону України "Про державну службу" передбачено, що перед накладенням дисциплінарного стягнення суб'єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмове пояснення.

Пояснення державного службовця має відображати час, місце, обставини та причини вчинення ним дисциплінарного проступку, його усвідомлення чи заперечення провини, а також інші питання, які мають значення у справі.

Відмова надати пояснення оформляється відповідним актом і підтверджується двома державними службовцями. Відмова надати пояснення не перешкоджає здійсненню дисциплінарного провадження та накладенню на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Відповідач стверджував, що ОСОБА_1 було запропоновано надати пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку, однак той відмовився це зробити, що підтверджується листом Служби №400/01-17 від 09.11.2017 року. (а.с. 42 - 46). Проте суд не приймає посилання відповідача на цей лист, оскільки він складений до порушення дисциплінарного провадження. До того ж, належним доказом відмови від надання пояснень мав би бути відповідний акт, складений у порядку, передбаченому ч.3 ст.75 Закону України "Про державну службу", однак такий акт суду не наданий.

За таких обставин суд прийшов до висновку, що притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності наказом №24-К від 29.01.2018 року здійснено відповідачем без визначених законом підстав і з порушенням установленого порядку накладення дисциплінарних стягнень на державних службовців, а сам наказ є протиправним і підлягає скасуванню. Відтак позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору у розмірі 704, 80 грн., слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками №24-К від 29.01.2018 року "Про застосування дисциплінарного стягнення до ОСОБА_1.".

Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) судові витрати на сплату судового збору в сумі 704, 80 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками (код ЄДРПОУ 40517815).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду, шляхом подачі апеляційної скарги через Кіровоградський окружний адміністративний суд, у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.

Суддя Кіровоградського окружного

адміністративного суду О.А. Черниш