ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 905/3245/16

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Мачульського Г.М. - головуючого (доповідач), Кушніра І.В., Краснова Є.В.

розглянувши у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"

на постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 (головуючий суддя - Смірнова Л.Г., судді: Руденко М.А., Дідиченко М.А)

та на рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2017 (суддя Л.Г. Пукшин)

за позовом Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь"

до Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця"

про стягнення 5 968,39 грн.,

ВСТАНОВИВ :

Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь" (далі - позивач) звернувшись в суд з позовом, просило стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" особі Регіональної філії "Донецька залізниця" (далі - відповідач) 5 968,39 грн. збитків, що виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що згідно з залізничною накладною № 53856092 на адресу позивача зі станції відправлення Добропілля Донецької залізниці на станцію Сартана Донецької залізниці прибув вагон № 62257845 з вантажем концентрат вугільний (вугілля кам'яне) марки ГО-100, вантажовідправником якого є ПАТ "ДТЕК Добропільська ЦЗФ". В результаті здійснення комісійної перевірки вагону, було встановлено недостачу вантажу у вказаному вагоні у розмірі 5 500,00 кг., що підтверджується складеним комерційним актом № БА 751331/537 від 12.05.2016. Вартість недостачі вантажу склала 5 968,39 грн., у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача, зазначеної суми збитків.

Оскарженим рішенням Господарського суду міста Києва від 29.03.2017, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017, в позовні відмовлено з підстав пропущення позивачем позовної давності.

У касаційній скарзі позивач просить рішення та постанову у справі скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Скарга мотивована порушенням судами статті 315 Господарського кодексу України, статей 254, 260, 267 Цивільного кодексу України і статті 43 Господарського процесуального кодексу України у редакції до 15.12.2017.

Переглянувши у касаційному порядку на підставі встановлених фактичних обставин справи судові рішення, враховуючи встановлені Господарським процесуальним кодексом України межі такого перегляду, суд касаційної інстанції виходить із наступного.

Судами за наслідками даного спору встановлено, що 28 лютого 2014 року між Публічним акціонерним товариством "Металургійний комбінат "Азовсталь" (надалі - покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Трейдинг" (надалі - постачальник) укладено договір № УПр14/32 (надалі - договір), за умовами якого постачальник зобов'язується передати, а покупець прийняти і оплатити вугільну продукцію (далі - ресурси) за маркуванням, цінами та кількості, що зазначена у відповідності з Специфікаціями, які є його невід'ємною частиною та на умовах, встановлених даним договором.

Судами встановлено і те, що відповідно до Статуту Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь", затвердженого загальними зборами акціонерів (Протокол № 1 від 26.04.2016), найменування Публічного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" змінено на Приватне акціонерне товариство "Металургійний комбінат "Азовсталь".

Згідно специфікації № 17 від 30.03.2016, яка є невід'ємною частиною договору № УПр14/32, поставка кам'яного вугілля здійснюється залізничним транспортом на умовах "FCA, залізнична станція Добропілля та/або Родинська", вантажовідправником якого є ПАТ "ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ", а вантажоодержувачем - ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь".

Встановлено, що 30.04.2016 на виконання умов договору Публічним акціонерним товариством "ДТЕК ДОБРОПІЛЬСЬКА ЦЗФ" (надалі - вантажовідправник) на адресу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" зі станції відправлення Добропілля на станцію призначення Сартана за залізничною накладною № 53856092 у вагоні № 62257845 було відправлено вантаж - концентрат вугільний.

Згідно з вказаною залізничною накладною маса нетто у вагоні №62257845 склала 69000,00 кг.

В подальшому, 09.05.2016 під час слідування вантажу за залізничною накладною № 53856092 на станції Красноармійськ Донецької залізниці вагон № 62257845 був затриманий, про що складено відповідний акт з/ф № 44981.

По прибутті на станцію Сартана Донецької залізниці 12.05.2016 у вагоні № 62257845, яким відправлявся вантаж за досильною накладною № 48004188, було здійснено комісійне переважування вагону, що підтверджується складеним комерційним актом № БА751331/537.

Відповідно до вказаного комерційного акта загальна маса (нетто) вантажу, яка значиться у документах, становить 69000 кг, а в дійсності маса вантажу у вагоні № 62257845 при прибутті склала 63500 кг., що менше на 5500 кг.; вагон № 62257845 зважувався двічі; завантаження у вагон здійснювалось навалом, на рівні бортів, з відповідним маркуванням. Над 1,2 та 6,7 люками міститься виїмка 250х280х280х40-50 см. Вантаж прибув у технічно справленому вагоні з закритими люками та без слідів протікання.

Зазначені обставини стали підставою для я даного позову.

Приймаючи оскаржені судові акти суди встановили, що внаслідок невиконання відповідачем визначених законодавством зобов'язань в частині збереження перевезеного вантажу, зазначеного у залізничній накладній № 53856092, що призвело до втрати частини останнього, позивачу завдані фактичні збитки у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу, які визнані судами доведеними, а дані вимоги щодо стягнення 5968,39 грн. обґрунтованими. Доводів на спростування цих обставин касаційна скарга не містить і в цій частині судові рішення не оскаржуються.

Поряд з цим судами відмовлено у задоволені позову з підстав порушення позивачем позовної давності за заявленими вимогами.

Однак з такими висновками судів погодитись не можна з огляду на таке.

Відповідно до статей 256, 257 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з частиною 1 статті 258 цього ж Кодексу для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

За змістом частини першої статті 261 названого Кодексу позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Положеннями статті 257 вказаного Кодексу загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки, а статті 258 - до окремих вимог встановлено позовну давність в один рік.

При цьому приписами статті 258 частини 1 цього Кодексу визначено, що для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Частиною 5 статті 315 Господарського процесуального кодексу України визначено, що для пред'явлення перевізником до вантажовідправників та вантажоодержувачів позовів, що випливають з перевезення, встановлюється шестимісячний строк.

Статтею 136 Статуту залізниць України встановлено, що позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог статті 134 цього Статуту.

Разом з тим частинами 1, 2 статті 315 Господарського кодексу України унормовано, що до пред'явлення перевізникові позову, що випливає з договору перевезення вантажу, можливим є пред'явлення йому претензії. Претензії можуть пред'являтися протягом шести місяців, а претензії щодо сплати штрафів і премій - протягом сорока п'яти днів.

Згідно зі пункту 136 Статуту залізниць України позови до залізниць можуть бути подані у шестимісячний термін, який обчислюється відповідно до вимог пункту 134 цього Статуту.

Відповідно до пункту 134. Статуту залізниць України претензії до залізниць можуть бути заявлені протягом шести місяців.

Зазначені терміни обчислюються:

а) з дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій про відшкодування за псування, пошкодження або недостачу вантажу, багажу та вантажобагажу;

б) через 30 діб з дня закінчення терміну доставки - для претензій про відшкодування за втрату вантажу;

в) через 2 місяці з дня прийому вантажу до перевезення - для претензій про відшкодування за втрату вантажу, що виникли з приводу перевезень у прямому змішаному сполученні;

г) через 10 діб після закінчення терміну доставки багажу чи вантажобагажу - для претензій про відшкодування за втрату багажу чи вантажобагажу;

д) від дня видачі вантажу, багажу або вантажобагажу - для претензій з приводу прострочення доставки вантажу, багажу або вантажобагажу;

е) після закінчення п'ятиденного терміну, встановленого для оплати штрафу, - для претензій про стягнення штрафу за невиконання плану перевезень.

Положеннями частини п'ятої статті 307 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із частиною четвертою статті 909, частиною першою статті 920 Цивільного кодексу України, встановлено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів за цими перевезеннями визначаються транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Тобто стаття 315 Господарського процесуального кодексу України і статті 134, 136, 137 Статуту залізниць України є спеціальними нормами, які регулюють питання перебігу строку позовної давності у позовах про відшкодування збитків (вартості нестачі вантажу), що виникають із залізничних перевезень.

Статут залізниць України було затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 6 квітня 1998 року № 457, і останні зміни в до статей 134, 136 вносилися постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2002 року № 1973.

Господарський процесуальний кодекс України, який за своєю правовою природою є законом України, був прийнятий Верховною Радою України 16 січня 2003 року за № 436-IV і набув чинності з 1 січня 2004 року. Крім того, у прикінцевих положеннях ГК України законодавець зобов'язав Кабінет Міністрів України привести свої нормативні акти (в т.ч. і Статут залізниць України, оскільки він суперечить ГК України) у відповідність до норм ГК України, а тоді вже застосовувати ці норми поряд з нормами Господарського процесуального кодексу України, що Кабінетом Міністрів України зроблено не було.

За таких обставин строк позовної давності в даній справі має обраховуватися відповідно до частини 5 статті 315 Господарського процесуального кодексу України.

Судами встановлено, що в даному випадку підставою відшкодування збитків, заподіяних внаслідок незбереження прийнятого до перевезення вантажу згідно залізничної накладної, є комерційний акт № БА 751331/537 від 12.05.2016, з часу складання якого і починається перебіг строку позовної давності.

Отже, шестимісячний термін для пред'явлення даного позову спливав 13.11.2016, оскільки згідно положень статей 253, 254 Цивільного кодексу України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок, а строк, що визначений місяцями, спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Поряд з цим, оскільки позов ПрАТ "Металургійний комбінат "Азовсталь" було пред'явлено до суду, як встановлено судами, 14.11.2016, що підтверджується календарним штемпелем поштової установи на конверті, в якому надійшла позовна заява, суди визнали, що позивач пропустив позовну давність.

Однак судами залишено поза увагою те, що за приписами частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Останній день позовної давності за заявленими вимогами у даній справі 13.11.2016 був неділею - вихідним днем, а тому за приписами частини 5 статті 254 Цивільного кодексу України днем закінчення строку є перший за ним робочий день, тобто 14.11.2016 - понеділок.

Щодо посилання позивача на правову позицію Верховного Суду України, викладену у постанові від 19.04.2012 зі справи №10-26/166-10-4300, то ця правова позиція до даного спору не застосовується, оскільки у вказаній справі мало місце пред'явлення претензії перевізнику, що є відмінним від встановлених у даному спорі фактичних обставин.

За приписами частини 1 статті 311 Господарського процесуального кодексу України у редакції Закону України від 3 жовтня 2017 року N 2147-VIII підставами для скасування судових рішень повністю або частково і ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Відтак, даний позов заявлено в межах позовної давності, а тому рішення та постанова у справі, як прийняті з неправильним застосуванням норм матеріального права, підлягають скасуванню з прийняттям нового рішення про задоволення позову.

Відтак доводи позивача, викладені в касаційній скарзі в цій частині знайшли своє підтвердження.

Відповідно до приписів статті 129 частини 4, статті 315 частини 3 пункту "в" Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі належить покласти на відповідача.

Керуючись статтями 301, 308, 311, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України,

ПОСТАНОВИВ :

Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" задовольнити, постанову Київського апеляційного господарського суду від 14.06.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 29.03.2017 у справі №905/3245/16 скасувати.

Прийняти нове рішення.

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" (84400, Донецька область, місто Лиман, вулиця Привокзальна, 22 код ЄДРПОУ 40150216) на користь Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Лепорського, 1 код ЄДРПОУ 00191158) 5 968,39 грн. збитків, що виникли у зв'язку з незбереженням вантажу при перевезенні.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" (84400, Донецька область, місто Лиман, вулиця Привокзальна, 22 код ЄДРПОУ 40150216) на користь Приватного акціонерного товариства "Металургійний комбінат "Азовсталь" (87500, Донецька область, місто Маріуполь, вулиця Лепорського, 1 код ЄДРПОУ 00191158) 1378 (тисячу триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат судового збору з позовної заяви, 1515 (тисячу п'ятсот п'ятнадцять) грн. 80 коп. витрат судового збору з апеляційної скарги, 1653 (тисячу шістсот п'ятдесят три) грн. 60 коп. витрат судового збору з касаційної скарги.

Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Г. М. Мачульський

Судді І. В. Кушнір

Є. В. Краснов