П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 822/3711/17

Головуючий у 1-й інстанції: Тарновецький І.І.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

19 квітня 2018 року

м . Вінниця

Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді: Смілянця Е. С.

суддів: Залімського І. Г. Сушка О.О.

за участю:

секретаря судового засідання: Охримчук М.Б.,

позивача : ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року (повне рішення складене 13 лютого 2018 року) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги,

В С Т А Н О В И В :

В грудні 2017 року позивач ОСОБА_2 звернувся до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, в якому просив визнати протиправними та скасувати винесені відповідачем податкове повідомлення - рішення № 8666-0802 від 23.08.2017 року на суму 8136,89 грн. та податкову вимогу від 27.10.2017 р. № 2422-17 на суму 5437,87 грн.

Хмельницький окружний адміністративний суд рішенням від 08 лютого 2018 року адміністративний позов задовольнив у повному обсязі. Судове рішення мотивоване тим, що податковим органом неправомірно розраховано суму земельного податку позивачеві. Суд зазначив, що базою оподаткування є нормативно грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації; площа земельних ділянок, нормативно грошову оцінку яких не проведено. Ставка податку за земельні ділянки, нормативно грошову оцінку яких проведено встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативно грошової оцінки. Оскільки нормативну грошову оцінку земельної ділянки позивача раніше було проведено, то контролюючий орган неправильно застосував у своїх розрахунках середню вартість земель у даному регіоні. Крім того сільською радою встановлено ставку податку у розмірі 1,5%, а не 2%, яку застосував відповідач під час визначення земельного податку позивачеві.

Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального права просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до положень статті 18 Закону України "Про оцінку земель" визначена періодичність проведення нормативної грошової оцінки земель, яка складає 5-7 років. Земельна ділянка позивача оцінювалася ще у 2001 році, тому податковий орган вважає, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки ОСОБА_2 не проведене і в даному випадку базою оподаткування є саме площа його земельної ділянки. Що стосується ставки податку, то до податкового органу було направлено рішення Жванецької сільської ради №1 від 29.06.2016 року "Про затвердження ставок земельного податку та розмірі орендної плати для фізичних і юридичних осіб на 2017 рік", в якому визначено, що ставка земельного податку для земель комерційного призначення становить 2%, тому відповідач вважає що розрахунок земельного податку проведений відповідно до чинного законодавства.

В судовому засіданні позивач заперечував проти задоволення апеляційної скарги відповідача та просив суд залишити її без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року - без змін.

Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд задовольнити її.

Заслухавши пояснення представника відповідача, позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що земельна ділянка, що розташована по вул. 60 - річчя Жовтня, с. Жванець, Кам'янець - Подільського району, Хмельницької області, належить позивачу - ОСОБА_2 на праві приватної власності з 26.12.2001 року, цільове призначення - для комерційного використання (обслуговування кафе та виробничої бази).

Головним управлінням Державної фіскальної служби у Хмельницькій області винесено та направлено позивачеві податкове повідомлення-рішення № 8666-0802 від 23.08.2017 року, яким визначено земельний податок з фізичних осіб у сумі 8136,89 грн. за 2017 рік.

29 вересня 2017 року позивачем оскаржено повідомлення-рішення № 8666-0802 від 23.08.2017 року до Головного управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області, проте згідно ст. 56 ПК України скаргу ОСОБА_2 залишено без розгляду, оскільки останній повинен був звернутися зі скаргою до контролюючого органу вищого рівня, тобто до ДФС України.

Разом з тим, в інтегрованій картці платника, станом на момент виникнення податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 8666-0802 від 23.08.2017 року, обліковувалася переплата по земельному податку в сумі 2699,02 грн., отже податкове зобов'язання визначене згідно даного податкового повідомлення - рішення частково погашено за рахунок наявної переплати, а саме в сумі 2699,02 грн.

27 жовтня 2017 року Головним управлінням Державної фіскальної служби у Хмельницькій області виставлено позивачу податкову вимогу № 2422-17 на суму 5437,87 грн., по земельному податку з фізичних осіб.

Вважаючи податкове повідомлення - рішення № 8666-0802 від 23.08.2017 року та податкову вимогу № 2422-17 від 27.10.2017 року протиправними, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів враховує наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставах, в межах та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України від 25.10.2001 р. До 2768-ПІ (ЗКУ), Податковим кодексом України від02.12.2010 р. №2755-У1 (ПКУ), а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За змістом пунктів 14.1.72, 14.1.73 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України земельним податком визнається обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів. Землекористувачами можуть бути юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди.

Відповідно до підпунктів 269.1.1, 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.

Згідно з пункту 270.1.1 пункту 270.1 статті 270 Податкового кодексу України об'єктами оподаткування є земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні.

Відповідно до пункту 287.6 статті 287 Податкового кодексу України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.

Пунктом 271.1 статті 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування є: нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом; площа земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено.

Ставка податку за земельні ділянки, нормативну грошову оцінку яких проведено, встановлюється у розмірі не більше 3 відсотків від їх нормативної грошової оцінки, а для сільськогосподарських угідь та земель загального користування - не більше 1 відсотка від їх нормативної грошової оцінки (пункт 274.1 статті 274 Податкового кодексу України).

Визначення коефіцієнта індексації нормативно грошової оцінки за кожен попередній рік встановлюється офіційно Державною службою України з питань геодезії, картографії та кадастру.

Обов'язковість проведення нормативної грошової оцінки земель передбачено ст. 13 Закону України "Про оцінку земель", а періодичність проведення - статтею 18 цього Закону не рідше ніж один раз на 5 - 7 років.

Відповідно до пункту 286.1 статті 286 Податкового кодексу України підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.

Пунктом 286.5 статті 286 цього Кодексу встановлено, що нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

Статтею 289 Податкового кодексу України встановлено, що для визначення розміру податку використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.

Якщо в населеному пункті грошову оцінку земель не проведено і не встановлено грошову оцінку земельних ділянок, місцевим органом державного земельного кадастру, на підставі технічної документації сільської, селищної, міської ради, встановлюється середня вартість земель, згідно їх функціонального використання.

Слід зазначити, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки, яка належить позивачу - ОСОБА_2 була проведена ще у 2001 році, на виконання ст.18 ЗУ «Про оцінку земель» періодичність її проведення минула, тому суд вважає, що податковим органом правомірно визначено базою оподаткування саме площу земельної ділянки.

Згідно отриманих даних з відділу у Кам’янець-Подільському районі міськрайонного управління у Кам’янець-Подільському районі та м. Кам’янець-Подільському Головного управління Держгеокадастру у Хмельницькій області, середня вартість 1 кв. метра земель комерційного призначення на території с. Жванець Кам'янедь-Подільського району Хмельницької області на 2017 рік складає 236,62 грн. з урахуванням коефіцієнта індексації.

Відповідно до рішення Жванецької сільської ради Кам’янець-Подільського району Хмельницької області №I від 29.06.2016 «Про затвердження ставок земельного податку та розміру орендної плати для фізичних і юридичних осіб на 2017 рік», в якому визначено, що ставка за земельні ділянки комерційного використання становить 2%.

Рішенням Жванецької сільської ради №5 від 19.01.2017 року "Про внесення змін до рішення 9 сесії УІІ скликання сільської ради від 29.06.2016 року "Про затвердження ставок земельного податку та розміру орендної плати для фізичних і юридичних осіб на 2017 рік» визначено, що ставка за земельні ділянки комерційного використання становить 1,5%

Аналізуючи підстави визначення позивачеві грошового зобов'язання із земельного податку, судова колегія наголошує на наступному.

Як, встановлено з наявного в матеріалах справи податкового повідомлення-рішення № 8666-0802 від 23.08.2017 року позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем: земельний податок з фізичних осіб у розмірі 8136,89 грн.

Представником відповідача надано суду першої інстанції пояснення, що при розрахунку земельного податку позивачу, податковим органом взято ставку земель комерційного призначення на території с. Жванець станом на 01.08.2017 року, площу землі, наявної у позивача та ставку податку встановлену рішенням Жванецької сільської ради.

Зокрема, Головне управління Державної фіскальної служби у Хмельницькій області визначило податок на зазначену земельну ділянку у розмірі 236,62 грн. за кв. м. (ставка земель комерційного призначення) х 1719 кв.м. (площа землі) х 2% (ставка за рішенням сільської ради від 29.06.2016 р.) = 8136 грн. (враховуючи встановлену переплату в сумі 2699,02 грн - податкова вимога від 27.10.2017 р. № 2422-17 відповідно 5436,98 грн)

Рішенням сесії Жванецької сільської ради від 19.01.2017 р. ставка податку на 2017 рік за земельні ділянки комерційного використання, встановлена у розмірі 1,5% від нормативно-грошової оцінки з урахуванням коефіцієнта індексації на 2017 рік, а не 2%, як визначено відповідачем.

Проте, якщо прийняти до уваги рішення Жванецької сільської ради Кам’янець- Подільського району Хмельницької області №5 від 19.01.2017 року, то податок на земельну ділянку ОСОБА_2 мав би становити: 236,62 (грн., кв.м. - середня ставка земель комерційного призначення)* 1719 (кв.м - площа землі, наявна у позивача)* 1,5% (ставка згідно рішення сільської ради від 19.01.2017 р.) = 6101,25 грн.

Враховуючи те, що в інтегрованій картці платника, станом на момент виникнення податкового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням №38145-0802 від 23.08.2017 року, обліковувалася переплата в сумі 2699,02 грн, податок на земельну ділянку ОСОБА_2 мав би становити: 3402,23 грн (6101,25 - 2699,02).

Колегія суддів також зазначає, що згідно пункту 5,7 розділу II Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 28.12.2015р. №1204, якщо за результатами адміністративного або судового оскарження грошове зобов’язання зазначене в податковому повідомленні-рішенні зменшується, то шляхом опрацювання інформації підрозділів правової роботи щодо прийнятих рішень за результатами розгляду скарг складається податкове-повідомлення-рішення, яке містить зменшену суму грошового зобов'язання.

Враховуючи вищезазначене, судова колегія податкове повідомлення - рішення № 8666-0802 від 23.08.2017 року та податкову вимогу від 27.10.2017 р. № 2422-17 підлягають зменшенню відповідно на 2035,64 грн (8136,89-6101,25 та відповідно - 5437,87-3402,23)

Згідно із п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи, вищенаведене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції не відповідають встановленим обставинам по справі, в той час як доводи апеляційної скарги частково спростовують позицію суду, викладену в оскаржуваному судовому рішенні, підтверджують допущення судом першої інстанції порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

апеляційну скаргу Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області задовольнити частково.

Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області про скасування податкового повідомлення-рішення та податкової вимоги скасувати.

Ухвалити постанову, якою позов задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення - рішення Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області № 8666-0802 від 23.08.2017 року на суму 2035,64 грн.

Скасувати податкову вимогу Головного управління Державної фіскальної служби України у Хмельницькій області від 27.10.2017 р. № 2422-17 на суму 2035,64 грн.

В решті позовних вимог відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.

Постанова суду складена в повному обсязі 24 квітня 2018 року.

Головуючий

ОСОБА_1

Судді

ОСОБА_4 ОСОБА_5