ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 квітня 2018 року справа № 265/6942/17
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Сухарька М.Г., Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 25 січня 2018 року в справі № 265/6942/17 (головуючий І інстанції Гноєвой С.С.) за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в м. Маріуполі ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі – позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову інспектора роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в м. Маріуполі ОСОБА_2 (далі – відповідач, патрульний) АР № 877260 від 23.09.2017 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Рішенням Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 25 січня 2018 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Позивач, не погодившись з судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
На обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що відповідач розглянув справу та виніс постанову про притягнення до адміністративної відповідальності на місці зупинки транспортного засобу, а не за місцем вчинення правопорушення у відповідності до ст. 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Ця обставина призвела до порушення прав позивача, передбачених ст. 268 цього Кодексу, зокрема, щодо надання клопотань та пояснень, доказів та аргументованих заперечень. Окрім цього, ОСОБА_1 наголошує, що патрульним не було роз’яснено його права та не було представлено посадову особу, яка розглядає справу про притягнення до адміністративної відповідальності.
Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 1 та ч. 2 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального права, встановила наступне.
Відповідно до матеріалів справи 23 вересня 2017 року інспектором роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в м. Маріуполі ОСОБА_2 було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху серії АР № 877260. Вказаною постановою ОСОБА_1, який керував автомобілем ЗАЗ DAEWOO Lanos, державний номер НОМЕР_1, було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 255,00 грн за вчинення порушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Підставою притягнення позивача до адміністративної відповідальності стало порушення ним розділу 33 Правил дорожнього руху, а саме, керуючи транспортним засобом на перехресті вулиць Ломізова та Азовстальна в м. Маріуполі не виконав вимоги знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено».
Не визнаючи себе винним у вчиненні вказаного правопорушення, ОСОБА_1 звернувся до суду за захистом свого порушеного права.
За приписами ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» № 580-VIII від 02 липня 2015 року (далі – Закон № 580-VIII) поліція відповідно до покладених на неї завдань припиняє виявлені адміністративні правопорушення; у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.
Постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 затверджено Правила дорожнього руху. Частиною 3 розділу 33 Правил регламентовано які знаки дорожнього руху належать до заборонних знаків та правила проїзду цих знаків.
Так стосовно знаку 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» передбачено, що забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а якщо вона відсутня - перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою. Окрім цього, якщо знак 2.2 встановлений перед залізничним переїздом, що не охороняється та не обладнаний світлофорною сигналізацією, водій повинен зупинитися перед стоп-лінією, а за її відсутності - перед цим знаком.
За приписами ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятнадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або 50 штрафних балів.
Частиною 1 статті 8 КУпАП передбачено, що особа, яка вчинила адміністративне правопорушення, підлягає відповідальності на підставі закону, що діє під час і за місцем вчинення правопорушення.
Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
За приписами ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Частиною 1 статті 268 КУпАП передбачено, що особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Наказом Міністерства внутрішніх справ України № 1395 від 07.11.2015 затверджено Інструкцію з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (далі – Інструкція).
Пунктом 2 розділу ІІІ Інструкції встановлено, що постанова у справі про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80 і 81 (в частині перевищення нормативів вмісту забруднюючих речовин у відпрацьованих газах транспортних засобів), частинами першою, другою, третьою, п'ятою і шостою статті 121, статтями 121 1, 121 2, частинами першою, другою і третьою статті 122, частиною першою статті 123, статтею 124 1, статтями 125, 126, частинами першою, другою і третьою статті 127, статтями 128, 129, статтею 132 1, частинами шостою і одинадцятою статті 133 1, частинами першою, другою і третьою статті 140 КУпАП, виноситься на місці вчинення адміністративного правопорушення.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці (п. 6 Інструкції). Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності (п. 8 Інструкції).
Відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
За приписами ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до наданого Управлінням патрульної поліції в місті Маріуполі Департаменту патрульної поліції України відеозапису автомобіль ЗАЗ, яким керував ОСОБА_1, під час проїзду перехрестя вулиць Ломізова та Азовстальна в м. Маріуполі не зупинився перед дорожнім знаком 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено».
Частиною 4 статті 258 КУпАП регламентовано, що у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, уповноваженими органами (посадовими особами) на місці вчинення правопорушення виноситься постанова у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Отже наведеною нормою спростовуються доводи апелянта щодо протиправного винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності на місці зупинки транспортного засобу.
Наявним у матеріалах справи відеозаписом підтверджено, що співробітник поліції назвав своє ім’я, посаду та звання, роз’яснив ОСОБА_1 в чому полягає суть вчиненого ним правопорушення, повідомив про розгляд справи про вчинення адміністративного правопорушення та подальше винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, роз’яснив передбачені ст. 268 КУпАП права особи, яка притягається до відповідальності, зокрема, право надати письмові пояснення, яке було реалізовано позивачем. Окрім цього, відеозаписом не зафіксовано порушення права апелянта щодо отримання юридичної допомоги, навпаки, під час зупинки транспортного засобу патрульним, яка тривала більше години, ОСОБА_1 вільно користувався мобільним телефоном, тому мав можливість скористатися послугами фахівця у галузі права.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що під час розгляду справи про вчинення адміністративного правопорушення та винесення постанови АР № 877260 від 23.09.2017 інспектором роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в м. Маріуполі ОСОБА_2 не було порушено норми КУпАП. Тому доводи апелянта з цього приводу не підлягають задоволенню, а постанова про притягнення до відповідальності – скасуванню.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Керуючись статями 308, 310, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 25 січня 2018 року в справі № 265/6942/17 за позовом ОСОБА_1 до Інспектора роти № 4 батальйону управління патрульної поліції в м. Маріуполі ОСОБА_2 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення – залишити без задоволення.
Рішення Орджонікідзевського районного суду м. Маріуполя від 25 січня 2018 року в справі № 265/6942/17 – залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її підписання колегією суддів і не може бути оскаржена.
Колегія суддів М. Г. Сухарьок
ОСОБА_3
ОСОБА_4
