ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 квітня 2018 року № 826/9680/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Кузьменко А.І., розглянувши в судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма-Консалтинг»

до

Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення

про

визнання протиправним та скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Гамма-Консалтинг» (далі - позивач, ТОВ «Гамма-Консалтинг») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №1231 від 09 червня 2016 року «Про результати позапланової перевірки ТОВ «Гамма-Консалтинг», м. Київ, (НР №00372-м від 20.04.2006, багатоканальне ТБ, логотип: 1 ЦП: латинська заголовна літера «G», що графічно складається з зображувальних елементів - світлих крапок - та розташована в уявному центрі темного квадрату з округленими кутами, 2 ЦП: «М1», 3 ЦП: «ПЕРШИЙ ДІЛОВИЙ», «Д», 4 ЦП: «Перший розважальний телеканал»/ «PRO ВСЕ»).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що висновок відповідача про те, що ТОВ «Гамма-Консалтинг» поширила інформацію, яка порушує права та інтереси фізичних та юридичних осіб, посягає на честь і гідність осіб є безпідставними, а дана норма Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (абзац 13 частини 2 статті 6) не була предметом позапланової перевірки. Також, на думку позивача, висновки відповідача про порушення ТОВ «Гамма-Консалтинг» вимог частини 2 статті 9 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» є некоректними, адже поняття «тоталітарний режим», «комуністичний тоталітарний режим» законодавчо не визначені, а відтак висловлювання ОСОБА_1 є оціночними судженнями. Крім того, позивач стверджує, що висновки Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо наявності у висловлюваннях ОСОБА_1 ознак злочину, передбаченого частиною 1 статті 161 КК України є безпідставними, оскільки відповідач не є уповноваженим органом, який може приймати рішення про наявність або відсутність в діях особи ознак злочину, адже це є компетенцією правоохоронних та судових органів.

При цьому, ТОВ «Гамма-Консалтинг» стверджує, що відповідачем проігноровано той факт, що згідно умов укладеного між позивачем та ОСОБА_1 авторського договору замовлення №01 від 11 січня 2016 року замовник не несе юридичної відповідальності за зміст аудіовізуальних творів із виступами ОСОБА_1 Також, на думку позивача, він не повинен нести відповідальності за інформацію, поширену у програмі «Наголос. Підсумки» від 01 квітня 2016 року, оскільки дана програма виходила у прямому ефірі. Додатково позивач зазначив, що позапланова перевірка не могла бути здійснена на підставі моніторингу мовлення, що тягне за собою незаконність призначення, проведення перевірки та протиправність оскаржуваного рішення. Водночас, сам моніторинг мовлення, який був покладений в основу проведення перевірки, на думку позивача, проведений неналежними особами.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 липня 2016 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено її до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 листопада 2017 року справа прийнята до провадження суддею Дегтярьовою О.В. та призначено її до судового розгляду.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 лютого 2018 року справа прийнята до провадження суддею Кузьменко А.І. та призначено її до судового розгляду.

В ході судового розгляду даної справи представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, зазначених в письмових запереченнях, що долучені до матеріалів справи.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у відповідному судовому засіданні судом, згідно з частиною 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва встановив наступне.

Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення здійснила моніторинг мовлення ТОВ «Гамма-Консалтинг» від 09 березня 2016 року, 10 березня 2016 року, 01 квітня 2016 року та 09 травня 2016 року, якими зафіксовано трансляцію передач «Опозиційна думка» та «Наголос. Підсумки» за участі ОСОБА_1.

На думку Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення у змісті вказаних передач є ознаки порушень абзацу 14 частини 2 статті 6 та частини 2 статті 9 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», у зв'язку з чим рішенням відповідача №672 від 12 травня 2016 року було призначено позапланову перевірку ТОВ «Гамма-Консалтинг».

На виконання зазначеного вище рішення, а також наказу першого заступника голови Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 20 травня 2016 року №5в/264 у період з 26 по 27 травня 2016 року проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма-Консалтинг», за результатами якої складено акт перевірки №35/ПП/Кв/ПА/16 від 27 травня 2016 року.

За результатами перевірки встановлено: в період часу з 09 березня по 09 травня 2016 року в ефірі ТОВ «Гамма-Консалтинг» (логотип «G») в передачах «Опозиційна думка» та «Наголос. Підсумки» у висловленнях політичного діяча ОСОБА_1 зафіксовано ознаки порушення вимог абзацу 14 частини 2 статті 6, частини 2 статті 9 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», а також частини 1 статті 28 Закону України «Про інформацію».

Вказані висновки ґрунтуються, зокрема, на тому, що у своєму висловлюванні ОСОБА_1 образив та принизив видатного українського політичного діяча головнокомандувача Української повстанської армії Романа Шухевича, якому Указом Президента України №965/2007 від 12 жовтня 2017 року було присвоєно звання Героя України. Крім того, вислів «Ну, категорически сегодня настроение против официального Киева, который убивает граждан Украины, проживающих в Донбассе и разрушает их мирный уклад и условия жизни там» має ознаки злочину, передбаченого частиною 1 статті 161 КК України.

09 червня 2016 року Національною комісією України з питань телебачення і радіомовлення прийнято рішення №1231 «Про результати позапланової перевірки ТОВ «Гамма-Консалтинг», м. Київ, (НР №00372-м від 20.04.2006, багатоканальне ТБ, логотип: 1 ЦП: латинська заголовна літера «G», що графічно складається з зображувальних елементів - світлих крапок - та розташована в уявному центрі темного квадрату з округленими кутами, 2 ЦП: «М1», 3 ЦП: «ПЕРШИЙ ДІЛОВИЙ», «Д», 4 ЦП: «Перший розважальний телеканал»/ «PRO ВСЕ»), яким визнано порушення ТОВ «Гамма-Консалтинг» вимог абзацу 13 частини 2 статті 6, абзацу 14 частини 2 статті 6, частини 2 статті 9 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», а також частини 1 статті 28 Закону України «Про інформацію».

Також, зазначеним рішенням ТОВ «Гамма-Консалтинг» оголошено попередження та вказано на неприпустимість у подальшому порушень чинного законодавства.

Незгода позивача із вказаним рішенням відповідача зумовила його звернення до суду з відповідним позовом, при вирішенні якого суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері телевізійного та радіомовлення на території України, визначає правові, економічні, соціальні, організаційні умови їх функціонування, спрямовані на реалізацію свободи слова, прав громадян на отримання повної, достовірної та оперативної інформації, на відкрите і вільне обговорення суспільних питань регулюються Законом України «Про телебачення і радіомовлення».

Відповідно до частини 1 статті 1 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» Національна рада є конституційним, постійно діючим колегіальним органом, метою діяльності якого є нагляд за дотриманням законів України у сфері телерадіомовлення, а також здійснення регуляторних повноважень, передбачених цим законом.

Згідно з частиною 4 статті 7 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» єдиним органом державного регулювання діяльності у сфері телебачення і радіомовлення, незалежно від способу розповсюдження телерадіопрограм і передач, є Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення.

Відповідно до статті 13 Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» Національна рада здійснює офіційний моніторинг телерадіопрограм, нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями та провайдерами програмної послуги вимог законодавства у галузі телерадіомовлення, нагляд за дотриманням телерадіоорганізаціями законодавства у сфері захисту суспільної моралі та застосовує в межах своїх повноважень санкції відповідно до закону.

Згідно з частиною 1 статті 70 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» Національна рада здійснює контроль за дотриманням та забезпечує виконання вимог: законодавства України у сфері телебачення і радіомовлення; Закону України «Про рекламу» щодо спонсорства і порядку розповсюдження реклами на телебаченні і радіомовленні; законодавства про захист суспільної моралі; законодавства про кінематографію щодо квоти демонстрування національних фільмів та щодо розповсюдження чи демонстрування телерадіоорганізаціями творів, розповсюдження і демонстрування яких заборонено законодавством про кінематографію; законодавства про вибори.

Як встановлено судом та вбачається з акта перевірки, проведеної відносно позивача, така перевірка проводилась на предмет дотримання вимог абзацу 14 частини 2 статті 6, частини 2 статті 9 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», частини 1 статті 28 Закону України «Про інформацію», про що зазначено в акті перевірки та оскаржуваному рішенні Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення.

Організація перевірок та проведення перевірок здійснюється на підставі Інструкції про порядок здійснення перевірок телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги, оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення та про порушення законодавства про рекламу, затвердженої рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення від 08 лютого 2012 року №115, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 лютого 2012 року за № 313/20626 (далі - Інструкція).

Відповідно до вищезазначеної Інструкції, Національна рада здійснює наглядові повноваження шляхом проведення планових і позапланових перевірок діяльності ліцензіатів.

Пункт 2.3. Інструкції передбачає, що підставами для здійснення позапланових перевірок є, зокрема:

- подання ліцензіатом письмової заяви до Національної ради про здійснення позапланової перевірки за його бажанням;

- виявлення Національною радою під час проведення моніторингу телерадіопрограм ознак порушення ліцензіатом вимог законодавства та/або умов ліцензії;

- перевірка виконання ліцензіатом рішень та/або приписів Національної ради щодо усунення порушень вимог законодавства та/або умов ліцензії, виданих за результатами проведених перевірок;

- заява фізичних та юридичних осіб про порушення ліцензіатом вимог законодавства та/або умов ліцензії;

- результати розгляду питань про порушення телерадіоорганізацією або провайдером програмної послуги законодавства та/або умов ліцензії згідно з підпунктом «б» частини першої статті 74 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Під час позапланової перевірки з'ясовуються виключно ті питання (факти), необхідність перевірки яких стала підставою для її проведення, з обов'язковим зазначенням цих питань (фактів) у посвідченні на проведення перевірки. Повторна перевірка питань (фактів), які були об'єктом перевірки, не проводиться.

Судом встановлено, що позапланова перевірка проведена за наслідками здійсненого управлінням контролю та аналізу телерадіомовлення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення моніторингу ефіру ТОВ «Гамма-Консалтинг» за 09 березня 2016 року, 10 березня 2016 року, 01 квітня 2016 року та 09 травня 2016 року, що повністю узгоджується з положеннями чинного законодавства та спростовує доводи позивача щодо протиправності проведення позапланової перевірки ТОВ «Гамма-Консалтинг».

При цьому, матеріали справи не містять доказів оскарження позивачем наказу про проведення позапланової перевірки ТОВ «Гамма-Консалтинг». Більш того, проведення перевірки відбулось за участю директора з телемовлення ТОВ «Гамма-Консалтинг» Буги Л.О., тобто позивач допустив посадових осіб відповідача до безпосереднього проведення перевірки.

Також, безпідставним є посилання позивача на порушення відповідачем вимог Закону України «Про основні засади державного нагляду у сфері господарської діяльності», оскільки ліцензування мовлення здійснюється Національною комісією України з питань телебачення і радіомовлення відповідно до Закону України «Про Національну раду України з питань телебачення і радіомовлення» та Закону України «Про телебачення і радіомовлення», які є спеціальними законодавчими актами у сфері спірних правовідносин та підлягають застосуванню в їх межах.

Стосовно виявлених у ході проведеної перевірки позивача порушень, суд виходить з наступного.

Відповідно до абзацу 13 частини 2 статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» не допускається використання телерадіоорганізацій для поширення інформації, яка порушує законні права та інтереси фізичних і юридичних осіб, посягає на честь і гідність особи.

Висновок про порушення позивачем вимог вказаної норми Закону ґрунтується на тому, що « 09 березня 2016 року о 18:59:18 (повтор 10 березня 2016 року о 18:52) в передачі «Опозиційна думка» ОСОБА_1 зазначив: «Так, в городе Киеве предлагается переименовать проспект Генерала Ватутина, послушайте, генерала Ватутина, командовавшим Первым украинским фронтом и освобождавшим Киев от этой заразы - фашистов, в честь их главаря, его убийц и офицера гитлеровской армии Романа Шухевича, награжденный как раз орденами фашистской Германии. Именами Бандеры, Кука и прочих нацистских нечистей хотят назвать улицы и проспекты столицы Украины».

Так, Указом Президента України №965/2007 головному командирові Української повстанської армії у 1942- 1950 роках, генерал-хорунжому (посмертно) Роману Шухевичу присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена Держави.

Відповідно до положень статті 6 Закону України «Про державні нагороди України» звання Герой України є вищим ступенем відзнаки в Україні, який присвоюється громадянам України за здійснення визначного геройського вчинку або визначного трудового досягнення.

При цьому, згідно пункту 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об'єктів судового захисту.

Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю пов'язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов'язків.

При цьому, доводи позивача щодо відсутності судових рішень або ж позовів фізичних та/або юридичних осіб не є належним спростуванням висновків відповідача про порушення ТОВ «Гамма-Консалтинг» вимог абзацу 13 частини 2 статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», оскільки чинним законодавством передбачено право, а не обов'язок звернення таких осіб до суду з метою відновлення своїх порушених прав та законних інтересів.

Стосовно порушень вимог абзацу 14 частини 2 статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» (не допускається використання телерадіоорганізацій для здійснення інших вчинків, за якими наступає кримінальна відповідальність) суд зазначає, що в акті перевірки зазначено, що 01 квітня 2016 року о 19:37:21 в передачі «Наголос. Підсумки» ОСОБА_1 зазначив: «Ну, категорически сегодня настроение против официального Киева, который убивает граждан Украины, проживающих в Донбассе и разрушает их мирный уклад и условия жизни там».

Як зазначає відповідач, з контексту виступу протягом передачі зрозуміло, що він веде мову про керівні органи та вищих посадових осіб України.

Відповідно до частини 1 статті 161 КК України умисні дії, спрямовані на розпалювання національної, расової чи релігійної ворожнечі та ненависті, на приниження національної честі та гідності, або образа почуттів громадян у зв'язку з їхніми релігійними переконаннями, а також пряме чи непряме обмеження прав або встановлення прямих чи непрямих привілеїв громадян за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, інвалідності, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Суд звертає увагу, що на думку відповідача, вказані вище висловлювання містять саме ознаки складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 161 КК України, а не безпосередньо сам склад злочину, як про це зазначає позивач у своїх твердженнях про перевищення відповідачем меж наданих йому повноважень.

При цьому, в матеріалах справи наявні докази звернення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення до правоохоронних органів як компетентних встановлювати наявність/відсутність складу злочину, а відтак доводи позивача щодо перевищення відповідачем компетенції не знайшли свого належного документального підтвердження.

Так, звернення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення листом до Міністра внутрішніх справ України з приводу трансляції ТОВ «Гамма-Консалтинг» передач «Опозиційна думка» (09 березня 2016 року о 18:55, повтор 10 березня 2016 року о 18:52, 01 квітня 2016 року о 18:51, повтор о 20:50, 09 травня 2016 року о 20:49) та «Наголос.Підсумки» (01 квітня 2016 року о 19:02) та можливого порушення чинного законодавства під час даних ефірів (а.с.123) підтверджує те, що відповідач не перебрав на себе повноважень правоохоронних органів.

Крім того, як вбачається із висновку Незалежної медійної ради №7 від 07 червня 2016 року щодо трансляції телеканалом «Гамма» передач за участю ОСОБА_1, впродовж згаданих ефірів ОСОБА_1 неодноразово висловлював думки про неофашистський характер нинішнього політичного режиму в Україні. Особливо показовим є висловлювання «в стране управляют тоже триумвират, только это олигархи, националистически радикальные и неофашистские политические силы и бандиты» (ефір від 01 квітня 2016 року), а також «в стране сегодня правит режим убийц, я не оговорился, уважаемые телезрители», що лунало в ефірі 09.03.2016 року. Такі висловлювання не можна назвати оцінними судженням; понад те, вживання подібних висловлювань, на думку Незалежної медійної ради, є не чим іншим, як «мовою ворожнечі», спрямованою на розпалювання національної ворожнечі, що є злочином, відповідно до норм КК України.

Також, у вказаному висновку звернуто увагу на те, що людиною, яка підбурює до ненависті є відомий політик. Як вказував Європейський суд з прав людини у п. 56 справи Zana v Turkey, оцінюючи чи було порушено статтю 10 Європейської конвенції про захист прав людини в контексті мови ворожнечі, слід зважати на контекст, у якому було озвучено те чи інше висловлювання; при цьому під час аналізу контексту в п. 60 рішення також бралися до уваги особа промовця та медіа, через який транслювалися погляди цієї особи.

Як зазначав Європейський суд з прав людини у справі Jersild v Denmark, аудіовізуальні медіа мають значно швидкий та потужніший ефект за друковані ЗМІ. Також, суд у справі Feret v Belgium наголосив, що політики у своїх виступах мають запобігати розповсюдженню інформації, що спричиняє нетолерантність та ворожнечу.

На думку Незалежної медійної ради, дії та вислови ОСОБА_1 підпадають під визначення складу злочину, що міститься в статті 161 КК України, а у діях ТОВ «Гамма-Консалтинг» вбачається порушення вимог частини 2 статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», оскільки телеканалом «Гамма» було використано для вчинення дій, за здійснення яких наступає кримінальна відповідальність.

Також, Незалежна медійна рада зазначає, що розглянутий випуск передачі «Наголос.Підсумки» є прикладом порушення професійних та етичних стандартів журналістської діяльності та свідченням недбалого ставлення працівників телеканалу «Гамма» до виконання своїх професійних обов'язків. Крім того, використання медіа через сімейні зв'язки для ретрансляції поглядів ОСОБА_1 як лідера лівого руху є проявом медійної корупції.

Крім того, суд звертає увагу, що Український інститут національної пам'яті листом №01/1424 від 06 червня 2016 року повідомив відповідача, що вислови ОСОБА_1, що транслювались у передачах «Опозиційна думка» (09 березня 2016 року о 18:55, повтор 10 березня 2016 року о 18:52, 01 квітня 2016 року о 18:51, повтор о 20:50, 09 травня 2016 року о 20:49) та «Наголос.Підсумки» (01 квітня 2016 року о 19:02) мають ознаки маніпуляції та поширення інформації, яка не відповідає дійсності, виправдовує встановлення радянської влади на території України та переслідування учасників боротьби за незалежність України у ХХ столітті, якими були, зокрема, члени ОУН та вояки УПА відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий статус та вшанування пам'яті борців за незалежність України у ХХ столітті».

У вказаному листі також звернуто увагу, що висловлювання про «фашистський» чи «нацистський» характер боротьби за незалежність України у ХХ столітті або сучасної української влади активно використовується російською пропагандою та вищими посадовими особами Росії для виправдання або обґрунтування анексії Криму, а також агресії на сході України. Тому поширення подібних, нічим не підкріплених висловлювань можуть становити загрозу інформаційній безпеці України та бути спрямовані на розпалювання ворожнечі та дестабілізацію ситуації усередині України.

Наведене в сукупності підтверджує доводи відповідача, покладені в основу оскаржуваного рішення та свідчить, що відповідач обґрунтовано та з урахуванням всіх обставин прийняв рішення №1231 від 09 червня 2016 року.

Відповідно до статті 72 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» санкції за порушення законодавства про телебачення і радіомовлення застосовуються за рішенням суду або, у встановлених цим Законом випадках, за рішенням Національної ради.

Національна рада застосовує санкції до телерадіоорганізацій у разі порушення ними вимог цього Закону або ліцензійних умов.

Національна рада приймає рішення про застосування санкцій на підставі наданих документальних свідчень, актів перевірки чи подання визначених цим Законом органів державної влади.

Національна рада може застосовувати до телерадіоорганізацій та провайдерів програмної послуги такі санкції: оголошення попередження; стягнення штрафу; подання до суду справи про анулювання ліцензії на мовлення.

Рішення про оголошення попередження приймається у разі першого порушення законодавства чи умов ліцензії телерадіоорганізацією або першого порушення законодавства провайдером програмної послуги.

Наведене свідчить, що підставою для застосування до телерадіоорганізації санкцій можливе за умови порушення нею вимог чинного законодавства.

З урахуванням того, що доводи відповідача про порушення позивачем законодавства, а саме вимог абзацу 14 частини 2 статті 6, частини 2 статті 9 Закону України «Про телебачення і радіомовлення», а також частини 1 статті 28 Закону України «Про інформацію» підтверджено достатніми та допустимими доказами, суд приходить до висновку про правомірність рішення Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №1231 від 09 червня 2016 року та відсутність підстав для його скасування.

В частині доводів позивача щодо звернення до відповідача про надання Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення припису стосовно виконання оскаржуваного рішення, суд зазначає, що чинним законодавством у сфері телебачення і радіомовлення не передбачено права звернення ліцензіата до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо надання припису, а відтак у відповідача відсутній обов'язок по видачі такого припису.

При цьому, суд звертає увагу, що рішенням Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення №114 від 08 лютого 2012 року затверджено Положення про скасування санкції «оголошення попередження», застосованої Національною радою за порушення умов ліцензії та законодавства України телерадіоорганізаціями і провайдерами програмної послуги.

Пунктом 2 вказаного Положення передбачено, що у разі прийняття Національною радою рішення про застосування санкції «оголошення попередження» ліцензіат зобов'язаний в установлений в рішенні строк усунути зафіксовані у його діяльності порушення. На виконання рішення Національної ради ліцензіат в установлений в рішенні строк має надіслати на адресу Національної ради звіт та матеріали, що підтверджують усунення порушень умов ліцензії та законодавства України. Звернення із заявою до Національної ради про скасування санкції «оголошення попередження» відбувається за ініціативою ліцензіата.

Як повідомив відповідач та не спростовано матеріалами справи, позивач не звертався в межах досудового врегулювання до Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення щодо вирішення питання про скасування оголошення попередження.

Щодо доводів позивача стосовно відсутності відповідальності за зміст програм ТОВ «Гамма-Консалтинг», суд погоджується з твердженнями відповідача, що договірні відносини між телерадіоорганізацією та іншими суб'єктами знаходяться поза компетенцією Національної ради як регулятора, адже зважаючи на те, що ліцензію отримує конкретна телерадіоорганізація, то і відповідальність за зміст передач, які транслюються в ефірі, несе сама телерадіокомпанія.

Крім того, частиною 6 статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» визначено, що відповідальність за зміст програм та передач несе керівник телерадіоорганізації або автор (автори) програми та/чи передачі.

Також, відповідно до вимог частини 1 статті 60 Закону України «Про телебачення і радіомовлення» творчий працівник телерадіоорганізації зобов'язаний: перевіряти достовірність одержаної ним інформації; не допускати поширення інформації, передбаченої частиною другою статті 6 цього Закону.

При цьому, як зазначено в акті позапланової перевірки, програма «Опозиційна думка» транслювалась у записі, тобто у позивача була наявна можливість здійснити аналіз інформації, яка транслювалась у вказаних випусках та не допустити поширення інформації, передбаченої частиною 2 статті 6 Закону України «Про телебачення і радіомовлення».

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Частиною 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідач, як суб'єкт владних повноважень, покладений на нього обов'язок доказування з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виконав, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи, що у задоволенні позову сторони відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, - судові витрати не підлягають розподілу відповідно до вказаної норми.

Керуючись статтями 72-77, 139, 143, 241-246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України суд,

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Гамма-Консалтинг» відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення", Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя

А.І. Кузьменко