РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

18 квітня 2018 року

м. Рівне

№817/643/18

Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дорошенко Н.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом

ОСОБА_1

до

Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації

про визнання рішення протиправним, зобов'язання вчинення певних дій, стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА _1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації (далі - УПСЗН Сарненської РДА, відповідач) та просив:

визнати рішення щодо не включення ОСОБА_3 в склад сім'ї отримувачів соціальної допомоги нікчемним (протиправним);

зобов'язати УПСЗН Сарненської РДА включити ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 до складу сім'ї та донарахувати на неї суму прожиткового мінімуму, визначеного законодавством, за період з 01.09.2017 по 28.02.2018;

стягнути з УПСЗН Сарненської РДА суму заборгованості;

стягнути з УПСЗН Сарненської РДА на відшкодування матеріальної шкоди, завданої незаконним рішенням, 5 тис. грн.;

стягнути з УПСЗН Сарненської РДА на відшкодування моральної шкоди 25 тис. грн.;

визнати порушення прав позивача, гарантованих Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (порушення ст.1 Першого протоколу Конвенції).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 25.09.2017 представник сім'ї ОСОБА_4 подала до УПСЗН Сарненської РДА заяву про призначення соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї та додала документи, зазначені у Порядку про призначення соціальної допомоги. За результатами розгляду поданої заяви УПСЗН Сарненської РДА надіслало позивачу лист від 16.11.2017 №01/5-03-4232, зазначивши, що сім'ї призначено соціальну допомогу з 01.09.2017 по 28.02.2018. Вказує, що 19.01.2018 (через 5 місяців після звернення) сім'я отримала соціальну допомогу за п'ять місяців - з вересня по січень включно, а від соціального працівника Коростської сільської ради дізнався, що до складу сім'ї не була включена дочка ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 у зв'язку з вступом на навчання до вищого військового навчального закладу. Вважає, що дії працівників відповідача щодо невключення до складу сім'ї ОСОБА_3 є протиправними та такими, що завдали сім'ї матеріальної та моральної шкоди.

Ухвалою суду від 19.03.2018 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження, вирішено розгляд справи проводити без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) та встановлено відповідачу строк для подання відзиву проти позову в разі невизнання позовних вимог.

Відповідач позов не визнав, подавши відзив на позовну заяву (а.с.50-53), в обґрунтування якого зазначив, що уповноваженим представником сім'ї ОСОБА_4 25.09.2017 було подано заяву про призначення соціальної допомоги малозабезпеченої сім'ї та довідка від 13.09.2017, видана ОСОБА_3 Національною академією Служби безпеки України, що підтверджує її статус військовослужбовця, який проходить військову службу (навчання) в Національній академії СБ України. 25.10.2017 ОСОБА_4 додатково подала декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги. Вказує, що надана ОСОБА_4 довідка про навчання доньки у Національній академії СБ України не розкриває форму навчання, рівень акредитації, про що було наголошено уповноваженому представнику сім'ї та внесено відповідний запис про донесення довідки з місця навчання. Стверджує, що для одержання відомостей про термін навчання та вид утримання ОСОБА_3 відповідач звертався із листами до Національної академії СБ України, відповіді на які знаходяться в матеріалах справи. Також відповідач вказував, що до складу сім'ї для одержання державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні. Зазначає, що рішення про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї позивача приймалось 25.10.2017, а Порядком призначення і виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2003 №250, не передбачено здійснення повідомлення уповноваженого представника сім'ї про призначення соціальної допомоги. Відповідач також вказав, що уповноваженого члена сім'ї проінформовано про не включення до складу сім'ї для виплати державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям ОСОБА_3 листом від 16.11.2017 №01/5-03-4232. Також відповідач вказав, що матеріальна та моральна шкода, яку позивач просить стягнути на його користь, є необґрунтованою, а тому в задоволенні позовних вимог просить відмовити повністю.

Дослідивши позовну заяву, відзив на позов, з'ясувавши усі обставини справи, перевіривши їх дослідженими доказами, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, з урахуванням такого.

Судом встановлено, що 25.09.2017 ОСОБА_4 звернулась до Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації з заявою про призначення усіх видів соціальної допомоги, компенсації, субсидій та пільг, відповідно до якої просила призначити державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім'ї. У заяві зазначено, що до неї відповідно до законодавства додано 12 документів на 14 аркушах. Заява також містить записи, що заяву та документи на 16 аркушах прийнято відповідальною особою 25.09.2017 та зареєстровано під №03.16-3/2146, довідку з місця навчання необхідно додати до 25.10.2017 (а.с.56-57).

Також 25.10.2017 ОСОБА_4 подано відповідачу Декларацію про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, в якій зазначено членів сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб, членів сім'ї, що проживають окремо: ОСОБА_4 (заявник); ОСОБА_1 (чоловік); ОСОБА_6 (дочка); ОСОБА_3 (дочка); ОСОБА_7 (син) (а.с.58-59).

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 встановлено, що ОСОБА_3 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2, батько ОСОБА_1, мати ОСОБА_4 (а.с.74).

Довідкою Національної академії Служби безпеки України від 13.09.2017 №962, виданою військовослужбовцю ОСОБА_3, підтверджується, що вона проходить військову службу (навчання) в Національній академії СБ України. Довідка видана для подання до Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області (а.с.60).

25.10.2017 Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області прийняло рішення реєстраційний номер 32148 про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї на уповноваженого представника сім'ї ОСОБА_4 на період 01.09.2017 по включно 28.02.2018. Розрахунок державної соціальної допомоги проведений на склад сім'ї: ОСОБА_4 (заявник); ОСОБА_1 (чоловік); ОСОБА_6 (дочка); ОСОБА_7 (син) (а.с.61, зворот).

Відповідно до листа Національної академії Служби безпеки України №29/18-12201 від 30.10.2017, адресованого начальнику Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області, Національною академією СБ України розглянуто запит від 18.10.2017 №01/5-03-3696 щодо надання довідки про термін навчання та знаходження на державному утриманні ОСОБА_3 У листі зазначено, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, проходить військову службу (навчання) у Національній академії СБ України з 02.08.2017, навчальна програма підготовки за освітнім ступенем бакалавр, за обраною спеціальністю передбачено термін закінчення навчання - лютий 2021 року. Відповідно до пункту 65 Положення про проходження військової служби (навчання) за контрактом курсантами (слухачами) вищих військових навчальних закладів Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 07 листопада 2001 року №1053, забезпечення курсантів грошовим утриманням, харчуванням, обмундируванням і житлом здійснюється відповідно до законодавства. Національна академія СБ України також повідомила, що чинне законодавство не містить визначення поняття "повне державне утримання" (а.с.16).

На заяву ОСОБА_4 від 03.11.2017 про надання письмового обґрунтування щодо виключення зі складу сім'ї отримувача соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям Управлінням праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області було надіслано лист №01/5-03-4232 від 16.11.2017, в якому вказано, що згідно з наданою довідкою, яка видана Національною академією Служби безпеки України від 13.09.2017 №962, ОСОБА_3 проходить військову службу (навчання) в Національній академії СБ України. Також зазначалось, що відповідно до пункту 65 Положення про проходження військової служби (навчання) за контрактом курсантами (слухачами) вищих військових навчальних закладів Служби безпеки України, затвердженого Указом Президента України від 07.11.2001 №1053, забезпечення грошовим утриманням, харчуванням, обмундируванням і житлом здійснюється відповідно до законодавства. ОСОБА_4 також повідомлено, що чинне законодавства не містить визначення поняття "повне державне утримання". Відповідач також вказав, що ним зроблено запит до Департаменту соціального захисту населення Рівненської обласної державної адміністрації з проханням звернутися до Міністерства соціальної політики України з приводу надання роз'яснень в частині, що пов'язано з витратами на утримання курсантів (слухачів) (а.с.15).

Листом Управлінням праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації Рівненської області від 12.02.2018 №01/5-К-03-310 на заяву ОСОБА_4 від 29.01.2018 про надання письмового обґрунтування щодо виключення зі складу сім'ї ОСОБА_3 було повідомлено, що відповідно до п. 4.16 "Положення про вищі військові навчальні заклади", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 27.05.2015№240, командири підрозділів слухачів (курсантів) зобов'язані виявляти турботу про своєчасне і повне забезпечення слухачів (курсантів) усіма видами утримання, створення їм умов для творчого опанування обраного військового фаху. Також зазначило, що для прийняття законного рішення у відповідності до норм законодавства України Управління повторно зробило запит в навчальний заклад для уточнення інформації щодо виду утримання згідно статуту (положення) Національної академії СБ України відповідно та наданням довідки про розмір такого утримання в грошовому еквіваленті за серпень місяць 2017 року. (а.с.17)

Позивач зазначає, що на даний час виплата допомоги малозабезпеченій сім'ї обчислюється без включення до складу сім'ї доньки ОСОБА_3.

Надаючи правову оцінку правомірності рішення відповідача щодо обчислення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї позивача без включення в склад сім'ї отримувачів соціальної допомоги ОСОБА_3, суд враховує наступне.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім'ям" від 01.06.2000 №1768-ІІІ (далі - Закон №1768-ІІІ, в редакції, станом на момент виникнення спірних правовідносин) державна соціальна допомога малозабезпеченим сім'ям - щомісячна допомога, яка надається малозабезпеченим сім'ям у грошовій формі в розмірі, що залежить від величини середньомісячного сукупного доходу сім'ї. Сім'я - це особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Права члена сім'ї має одинока особа. Малозабезпечена сім'я - сім'я, яка з поважних або незалежних від неї причин має середньомісячний сукупний доход нижчий від прожиткового мінімуму для сім'ї.

Відповідно до абз. 6 ст. 1 Закону №1768-ІІІ середньомісячний сукупний доход сім'ї - обчислений у середньому за місяць доход усіх членів сім'ї з усіх джерел надходжень, крім допомоги на дітей, над якими встановлено опіку чи піклування, протягом шести місяців, що передують місяцю звернення за призначенням державної соціальної допомоги. До сукупного доходу сім'ї не враховується грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, на час її проведення.

Згідно з ч. 1-2 ст. 4 Закону №1768-ІІІ заява про надання державної соціальної допомоги подається уповноваженим представником сім'ї до місцевої державної адміністрації або до виконавчого комітету сільської, селищної ради. Виконавчий комітет сільської, селищної ради передає заяву про надання державної соціальної допомоги до місцевої державної адміністрації. У заяві дається згода сім'ї на збір інформації про неї, про її власність, доходи та майно, що необхідна для мети цього Закону.

Частиною 3 ст. 4 Закону №1768-ІІІ до заяви про надання державної соціальної допомоги додаються: документ, що посвідчує особу; довідка про склад сім'ї. До складу сім'ї включаються чоловік, дружина; рідні, усиновлені діти цих осіб віком до вісімнадцяти років, а також діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I - IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і які не мають власних сімей; неодружені повнолітні діти, які визнані інвалідами з дитинства I та II груп або інвалідами I групи і проживають разом з батьками; непрацездатні батьки чоловіка та дружини, які проживають разом з ними і перебувають на їх утриманні у зв'язку з відсутністю власних доходів; особа, яка проживає разом з одиноким інвалідом I групи і здійснює догляд за ним; жінка та чоловік, які проживають однією сім'єю, не перебувають у шлюбі, але мають спільних дітей. При цьому до складу сім'ї включаються незалежно від місця проживання (перебування) або реєстрації діти, які навчаються за денною формою навчання у загальноосвітніх, професійно-технічних, вищих навчальних закладах I - IV рівнів акредитації до досягнення двадцяти трьох років і не мають власних сімей. До складу сім'ї не включаються особи, які перебувають на повному державному утриманні; декларація про доходи та майно осіб, які входять до складу сім'ї (в декларацію не включаються державна соціальна допомога, призначена відповідно до цього Закону; нарахована субсидія за спожиті житлово-комунальні послуги; сплачені членами сім'ї аліменти, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, які беруть безпосередню участь в антитерористичній операції, на час її проведення); довідка встановленої форми про безпосередню участь особи в антитерористичній операції.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону №1768-ІІІ розмір державної соціальної допомоги визначається як різниця між прожитковим мінімумом для сім'ї та її середньомісячним сукупним доходом, який обчислюється за методикою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, але цей розмір не може бути більшим ніж 75 відсотків прожиткового мінімуму для сім'ї.

Частиною 4 статті 5 Закону №1768-ІІІ передбачено, що для кожної дитини (крім дитини-інваліда), яка входить до складу малозабезпеченої сім'ї, рівень забезпечення прожиткового мінімуму збільшується на 10 відсотків, а для кожної дитини-інваліда, яка входить до складу малозабезпеченої сім'ї, для кожної дитини, яка утримується матір'ю (батьком, усиновителем), що не перебуває у шлюбі, і запис про батька (матір) цієї дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться в установленому порядку за вказівкою матері (батька), для кожної дитини, в якої один або обоє батьків є інвалідами I або II групи, - на 20 відсотків.

Відповідач вважає, що відсутні підстави включати в склад малозабезпеченої сім'ї позивача ОСОБА_3 у зв'язку з її навчанням в Національній академії СБ України та її перебування на повному державному утриманні.

Суд зазначає, що Законом №1768-ІІІ не визначено поняття - "повне державне утримання" та "повне державне забезпечення".

Разом з тим, відповідно до ст. 1 Закону України "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування" від 13.01.2005 № 2342-IV (далі - Закон №2342-IV) визначено, що державним утриманням дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа - є повне забезпечення відповідно до державних соціальних стандартів матеріальними та грошовими ресурсами дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа для задоволення їх життєво необхідних потреб та створення умов для нормальної життєдіяльності.

Статтею 4 Закону №2342-IV визначено, що заходи соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа гарантуються, забезпечуються та охороняються державою.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №226 від 05.04.1994 "Про поліпшення виховання, навчання, соціального захисту та матеріального забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування" передбачено, що повне державне утримання включає забезпечення дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, особи з числа дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, учнів та студентів, які в період навчання у віці від 18 до 23 років залишилися без батьків, що зараховуються на повне державне утримання та протягом усього періоду навчання, включаючи вихідні, святкові дні й дні канікул, забезпечуються безоплатним харчуванням, житлом, одягом, взуттям, м'яким інвентарем, предметами першої потреби.

Юридичне визначення соціальних категорій дітей - сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, визначено ст. 1 Закону №2342-IV.

Так, дитина-сирота це дитина, в якої померли чи загинули батьки; діти, позбавлені батьківського піклування - діти, які залишилися без піклування батьків у зв'язку з позбавленням їх батьківських прав, відібранням у батьків без позбавлення батьківських прав, визнанням батьків безвісно відсутніми або недієздатними, оголошенням їх померлими, відбуванням покарання в місцях позбавлення волі та перебуванням їх під вартою на час слідства, розшуком їх органами внутрішніх справ, пов'язаним з ухиленням від сплати аліментів та відсутністю відомостей про їх місцезнаходження, тривалою хворобою батьків, яка перешкоджає їм виконувати свої батьківські обов'язки, а також підкинуті діти, батьки яких невідомі, діти, від яких відмовилися батьки, та безпритульні діти.

Абзацом 20 статті 1 Закону №2342-IV передбачено, що державне утримання дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа - повне забезпечення відповідно до державних соціальних стандартів матеріальними та грошовими ресурсами дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, та осіб із їх числа для задоволення їх життєво необхідних потреб та створення умов для нормальної життєдіяльності.

Згідно з ч. 4 ст. 4 №2342-IV державні соціальні стандарти для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа встановлюються незалежно від того, де така дитина або особа перебуває на утриманні та вихованні, на рівні, не меншому за встановлений прожитковий мінімум для осіб відповідного віку. Державні соціальні стандарти і нормативи встановлюються щодо:

мінімального матеріального забезпечення, витрат на харчування, одяг та взуття;

житлового забезпечення на рівні, не нижчому за встановлені у Житловому кодексі Української РСР нормативи;

житлового забезпечення таких дітей після завершення їх виховання в різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку, якщо вони не мають свого житла відповідно до житлових нормативів або мають житло з характеристиками, нижчими за встановлені житлові нормативи;

мінімального стандарту щодо забезпечення гарантованого першого робочого місця, яке не може бути змінено за бажанням роботодавця протягом трьох років з моменту початку такої роботи, а в разі неможливості надання такого робочого місця - встановлення грошової компенсації на цей період, яка виплачується особі з числа дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів;

мінімального стандарту разової державної фінансової допомоги при закінченні такими дітьми виховного, навчального закладу чи при закінченні перебування таких дітей у різних формах влаштування після досягнення ними 18-річного віку;

мінімального стандарту щомісячного утримання таких дітей та осіб із їх числа за умови навчання їх у вищих навчальних закладах до досягнення ними 23-річного віку або до закінчення відповідних навчальних закладів;

мінімального стандарту медичного обслуговування;

мінімального стандарту забезпечення таких дітей іграшками, що сприяють розвитку, спортивним інвентарем, газетами і журналами відповідно дитячого, юнацького, загальнопізнавального та виховного спрямування;

мінімального стандарту забезпечення дитини до надання їй статусу дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування;

мінімального стандарту грошового забезпечення батьків-вихователів, прийомних батьків.

Кабінет Міністрів України може встановлювати інші додаткові мінімальні соціальні стандарти, нормативи споживання та нормативи забезпечення для дітей-сиріт, дітей, позбавлених батьківського піклування, а також осіб із їх числа.

Відповідно до ст. 37 Закону України "Про освіту" від 23.05.1991 №1060-ХІІ, для дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, створюються школи-інтернати, дитячі будинки, в тому числі сімейного типу, з повним державним утриманням.

Постановою Кабінету України від 18.08.1994 №565 "Про порядок повного державного утримання та забезпечення учнів державних професійних навчально-виховних закладів безкоштовним харчуванням і стипендією" встановлено, що учні державних професійних навчально-виховних закладів: із числа дітей-сиріт, дітей, які залишилися без піклування батьків, дітей, які потребують особливих умов виховання, перебувають на повному утриманні держави: забезпечуються стипендією, житлом, харчуванням, одягом, побутовими речами, предметами особистої гігієни, а також грошовими виплатами відповідно до чинного законодавства; із числа дітей-напівсиріт, із малозабезпечених сімей та із числа дітей, які проживають у відриві від батьків, забезпечуються безкоштовним триразовим харчуванням і стипендією, а учні, які проживають у сім'ях (за винятком вищезгаданих), - безкоштовним одноразовим харчуванням і стипендією.

На підставі аналізу наведених вище правових норм суд дійшов висновку, що на повному державному утриманні перебувають діти - сироти, позбавлені батьківського піклування, які навчаються в усіх типах шкіл - інтернатів. Повне державне утримання передбачає забезпечення вихованців протягом усього періоду навчання, включаючи вихідні, святкові дні, дні канікул, безоплатним харчуванням, житлом, взуттям, м'яким інвентарем, предметами першої потреби.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що ОСОБА_3 протягом навчального процесу в Національній академії СБ України перебуває на повному державному утриманні.

Оскільки наявними в матеріалах справи доказами підтверджується, що ОСОБА_3 проходить військову службу (навчання) в Національній академії СБ України, суд враховує, що згідно з п. 65 Положення про проходження військової служби (навчання) за контрактом у Збройних Силах України курсантами (слухачами) вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів вищих навчальних закладів, затвердженим Указом Президента України від 07.11.2001 №1053/2001, забезпечення курсантів (слухачів) грошовим утриманням, харчуванням, обмундируванням і житлом здійснюється відповідно до законодавства.

Відповідно до пп. 5.9 п. 5 наказу Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та питань Європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України, Державного комітету статистики України, Державного комітету молодіжної політики, спорту і туризму України від 15.11.2001 №486/202/524/455/3370 "Про затвердження Методики обчислення сукупного доходу сім'ї для всіх видів соціальної допомоги", зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 лютого 2002 р. за №112/6400, до сукупного доходу сімей (одержувачів) входять: грошове забезпечення військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби.

З огляду на наведене, оскільки грошове забезпечення усіх військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, включається до сукупного доходу сімей (одержувачів) соціальних виплат, тому такі військовослужбовці включаються до складу сім'ї одержувачів таких виплат. Відтак, донька позивача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, підлягала включенню в розрахунок соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї позивача.

За результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку, що рішення Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації від 25.10.2017 реєстраційний номер 32148 про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї в частині невключення до складу сім'ї для отримання соціальної допомоги ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, не відповідає критеріям правомірності, прийняте без урахування всіх обставин справи, а відтак є неправомірним та порушує охоронювані законом права, свободи та інтереси сім'ї позивача ОСОБА_1 на отримання державної соціальної допомоги.

Таким чином, позовна вимога про визнання такого рішення протиправним грунтується на матеріальному законі та відповідає фактичним обставинам справи, а тому підлягає задоволенню.

Щодо заявленої позивачем вимоги про донарахування на ОСОБА_3 прожиткового мінімуму, визначеного законодавством, за період з 01.09.2017 по 28.02.2018 суд зазначає, що розмір державної соціальної допомоги малозабезпеченим сім'ям не може бути встановлений судовим рішенням, оскільки встановлений Законом № 1768-ІІІ, про що зазначено вище по тексту судового рішення.

Оскільки позивач також просить суд стягнути з УПСЗН Сарненської РДА суму заборгованості, суд зауважує, що сума державної соціальної допомоги, нарахованої, але своєчасно не виплаченої з вини відповідного державного органу, може бути розцінена як заборгованість з такої допомоги. В дослідженому ж судом випадку призначена сім'ї позивача державна допомога малозабезпеченій сім'ї не була розрахована на доньку позивача ОСОБА_3, а відтак відсутні підстави для висновку про наявну на час вирішення справи заборгованість з виплати такої допомоги. Також слід зазначити, що позивачем не виконано розрахунку суми заборгованості, заявленої до стягнення, не визначено та не обгрунтовано її розміру. Тому підстави для задоволення позову в означеній частині вимог відсутні.

Відтак, суд вважає, що порушене право позивача підлягає судовому захисту шляхом зобов'язання відповідача призначити державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім'ї ОСОБА_1 з 01.09.2017, включивши до складу сім'ї для обчислення розміру державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, та виплатити таку державну соціальну допомогу з урахуванням фактично проведених виплат.

Вирішуючи спір в частині позовних вимог про стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 матеріальної шкоди в розмірі 5 тис.грн. та моральної шкоди в розмірі 25 тис.грн., суд враховує наступне.

Статтею 56 Конституції України гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної чи моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно зі ст.1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Згідно з роз'ясненнями, які містяться в постанові Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди", під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб (п.3 постанови).

Частинами 1, 2 ст.77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд зазначає, що позивач не надав жодного доказу на підтвердження заподіяної йому матеріальної шкоди та моральної шкоди та не обгрунтував їх заявленого розміру, а також на підтвердження причинного зв'язку між протиправною поведінкою відповідача та заподіяною йому моральною шкодою (у вигляді душевних страждань, психологічних переживань тощо).

Суд відхиляє покликання позивача на оплату відсотків за користування кредитом, оскільки кредитні зобов'язання позивача не стосуються спірних взаємовідносин та не підтверджують понесених позивачем матеріальних збитків в розмірі 5 тис.грн.

З огляду на наведене, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача матеріальної та моральної шкоди не підтверджені належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч.2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що позовна вимога про визнання порушення прав позивача не підлягає задоволенню, оскільки вона не має самостійного характеру та фактично охоплюється позовною вимогою про визнання рішення протиправним. При цьому, оцінюючи правомірність поведінки відповідача у спірних правовідносинах, суд встановив факт порушення законних прав та інтересів позивача, що дало підстави для висновку про протиправність оскарженого рішення. Суд вважає, що задоволення позову в частині вимог про визнання рішення протиправним та зобов'язання вчинити дії в повній мірі матиме наслідком відновлення порушених прав позивача, за захистом яких він звернувся до суду, та не потребує інших способів судового захисту.

Таким чином, за результатами судового розгляду справи суд дійшов висновку про часткове задоволення адміністративного позову.

Підстави для розподілу судових витрат відповідно до ст.139 КАС України відсутні у зв'язку зі звільненням позивача від сплати судового збору.

Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 34533) до Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації (вул. Демократична, 46, м. Сарни, Рівненської обл., 34500, ЄДРПОУ 03195398) задовольнити частково.

Визнати протиправним рішення Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації від 25.10.2017 реєстраційний номер 32148 про призначення державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї з 01.09.2017 по 28.02.2018 в частині невключення до складу сім'ї для отримання державної соціальної допомоги ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Сарненської районної державної адміністрації призначити державну соціальну допомогу малозабезпеченій сім'ї ОСОБА_1 з 01.09.2017 по 28.02.2018, включивши до складу сім'ї для обчислення розміру державної соціальної допомоги малозабезпеченій сім'ї ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, та виплатити таку державну соціальну допомогу з урахуванням фактично проведених виплат.

В задоволенні позовних вимог про зобов'язання донарахувати на ОСОБА_3 прожиткового мінімуму, стягнення заборгованості, стягнення матеріальної шкоди в сумі 5 тис.грн., стягнення моральної шкоди в сумі 25 тис.грн., визнання порушення прав позивача - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 18 квітня 2018 року.

Суддя Дорошенко Н.О.