Постанова від 10.04.2018 по справі № 5015/2298/11 Касаційний господарський суд

open

Головна
Судові рішення
Постанова
Постанова від 10.04.2018 по справі № 5015/2298/11 Касаційний господарський суд

скопійовано

Документ має містити точну фразу

Документ не має містити наступного терміну

Документ має містити один з двох термінів

Документ має містити обидва терміни

Замінює символ або декілька символів наприкінці терміну

* Правила використання інтелектуального пошуку

скопійовано

Справа № 5015/2298/11

Картка справи

Це рішення містить правові висновки

Справа № 5015/2298/11

Картка справи

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2018 року

м. Київ

Справа № 5015/2298/11

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

головуючого - Пєскова В.Г.,

суддів: Жукова С.В., Катеринчук Л.Й.,

за участю секретаря судового засідання - Анісімової М.О.;

учасники справи:

боржник - Приватне підприємство «Реліквія»

керуючий санацією - арбітражний керуючий Марко Андрій Тарасович,

учасники справи не скористались правом участі в судовому засіданні, повідомлені належним чином,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2017

у складі колегії суддів: Желік М.Б. (головуючий), Костів Т.С., Марко Р.І.

та на ухвалу Господарського суду Львівської області від 08.08.2017

у складі судді Артимовича В.М.

у справі за заявою Приватного підприємства «Реліквія»

про банкрутство.

За результатами розгляду касаційної скарги Касаційний господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Розгляд справи відбувається відповідно до положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону, чинній до 19.01.2013, далі - Закон).

Хронологія подій та опис фактів, встановлених судами першої та апеляційної інстанції

1. 27.04.2011 ухвалою Господарського суду Львівської області порушено провадження у справі про банкрутство Приватного підприємства «Реліквія».

2. 15.06.2011 ухвалою Господарського суду Львівської області введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Марка А.Т.

3. 20.12.2012 ухвалою Господарського суду Львівської області введено процедуру санації боржника, керуючим санацією призначено арбітражного керуючого Марка А.Т.

4. 09.03.2017 року арбітражним керуючим Марко А.Т. подано заяву про затвердження мирової угоди, до якої долучено мирову угоду, протокол засідання комітету кредиторів від 09.03.2017 року, список кредиторів у справі №5015/2298/11.

5. Заява мотивована тим, що згідно з протоколом засідання комітету кредиторів від 09.03.2017 № 26 кредитори вирішили укласти мирову угоду у справі № 5015/2298/11 та доручили голові комітету кредиторів ПП «Реліквія» підписати мирову угоду від імені кредиторів, зобов'язали керуючого санацією ПП «Реліквія» Марко А.Т. подати до Господарського суду Львівської області заяву про затвердження мирової угоди у даній справі.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

6. 08.08.2017 ухвалою Господарського суду Львівської області, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2017, у задоволенні заяви керуючого санацією Марка А.Т. про затвердження мирової угоди від 09.03.2017 за № 5015/2298/11-К/55 відмовлено.

7. Прийняті судові рішення обґрунтовані відсутністю наданих керуючим санацією доказів погашення вимог кредиторів першої та другої черги у повному обсязі, як це зазначено у самій мировій угоді, а також несправедливістю змісту самої мирової угоди, що передбачає прощення 98% боргів четвертої черги і свідчить про укладення мирової угоди на вкрай невигідних умовах для всіх кредиторів.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ У СУДІ КАСАЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЇ

А. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

8. Звертаючись з касаційною скаргою, ОСОБА_2, який є кредитором боржника, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та передати справу на новий розгляд до Господарського суду Львівської області. Посилання зроблені, як вбачається зі змісту касаційної скарги, на неправильне застосування положень статті 203 ЦК України, статті 38 Закону та неповне з'ясування обставин справи.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ

Господарський процесуальний кодекс України (у редакції до 15.12.2017)

Стаття 43. Оцінка доказів

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом…

Господарський процесуальний кодекс України (в редакції після 15.12.2017)

Стаття 300. Межі розгляду справи судом касаційної інстанції

1. Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

2. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази…

Цивільний кодекс України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Стаття 203. Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину

1. Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

2. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

3. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

4. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

5. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

6. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»

Стаття 38. Розгляд мирової угоди в господарському суді

1. Арбітражний керуючий протягом п'яти днів з дня укладення мирової угоди повинен подати до господарського суду заяву про затвердження мирової угоди.

До заяви про затвердження мирової угоди додаються:

текст мирової угоди;

протокол засідання комітету кредиторів, на якому було прийнято рішення про укладення мирової угоди;

список кредиторів із зазначенням поштової адреси, номеру (коду), що ідентифікує платника податків, та суми заборгованості;

зобов'язання боржника щодо відшкодування усіх витрат, відшкодування яких передбачено у першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону, крім вимог кредиторів, забезпечених заставою;

письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в голосуванні про укладення мирової угоди чи проголосували проти укладення мирової угоди, за їх наявності.

2. Про дату розгляду мирової угоди господарський суд повідомляє сторони мирової угоди.

Господарський суд зобов'язаний заслухати кожного присутнього на засіданні кредитора, у якого виникли заперечення щодо укладення мирової угоди, навіть якщо на засіданні комітету кредиторів він голосував за укладення мирової угоди.

3. Господарський суд має право відмовити в затвердженні мирової угоди у разі:

порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим Законом;

якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.

4. Про відмову у затвердженні мирової угоди господарський суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

У разі винесення господарським судом ухвали про відмову в затвердженні мирової угоди мирова угода вважається неукладеною.

5. З дня затвердження мирової угоди боржник приступає до погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди.

6. Затвердження господарським судом мирової угоди є підставою для припинення провадження у справі про банкрутство.

7. Протягом п'яти днів з дня затвердження господарським судом мирової угоди керуючий санацією або ліквідатор повідомляє про це орган або посадову особу органу, до компетенції якого належить призначення керівника (органів управління) боржника, у разі необхідності забезпечує проведення зборів чи засідання відповідного органу та продовжує виконувати повноваження керівника (органів управління) боржника до призначення в установленому порядку керівника (органів управління) боржника.

8. Винесення господарським судом ухвали про відмову у затвердженні мирової угоди не перешкоджає укладенню нової мирової угоди з іншими умовами.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Оцінка аргументів учасників справи

і висновків судів першої й апеляційної інстанцій

А. Щодо суті касаційної скарги

12. Суд касаційної інстанції наголошує на тому, що перевірка законності судових рішень судів першої та апеляційної інстанції, згідно зі статтею 300 ГПК України, здійснюється виключно у частині застосування норм матеріального та процесуального права. При цьому суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

13. Тому судова колегія відхиляє доводи касаційної скарги стосовно неповноти з'ясування обставин справи та порядку укладення мирової угоди (стаття 38 Закону), оскільки це призведе до встановлення нових обставин справи та переоцінки доказів, тобто до виходу за межі повноважень суду касаційної інстанції .

14. Щодо доводів про неправильне застосування положень статті 203 ЦК України судова колегія їх визнає безпідставними з огляду на таке.

15. Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що мирова угода - це домовленість між боржником та кредитором (групою кредиторів) про відстрочку та (або) розстрочку платежів або припинення зобов'язання за угодою сторін.

16. Частиною третьою статті 36 Закону встановлено, що для конкурсних кредиторів, які не брали участі в голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги.

17. Водночас, за змістом запропонованої мирової угоди передбачається прощення значної суми заборгованості боржника - 16 851 956, 46 грн, що становить 98 % від непогашеної заборгованості, і лише 2 % заборгованості, тобто 343 917, 48 грн, підлягає відстрочці та розстрочці.

18. Суди першої та апеляційної інстанцій вірно вказали, що керуючим санації не надано доказів погашення всіх вимог першої та другої черг. Також керуючий санацією звертався до суду із клопотанням про відкладення розгляду справи з метою надання звіту про оцінку всіх майнових активів боржника, що свідчить про незавершення всіх дій щодо визначення майнового стану боржника та його дійсної можливості погашення заборгованості.

19. Положення статей 4, 35 Закону свідчать, що мирова угода у справі про банкрутство одночасно є і цивільно-правовою угодою (правочином), і судовою процедурою у справі про банкрутство.

20. Згідно з частиною першою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

21. Оскільки умови мирової угоди не відповідають засадам справедливості, добросовісності та розумності, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо відсутності підстав для затвердження мирової угоди на відповідних умовах.

22. Відхиляються також доводи касаційної скарги про неврахування позиції Верховного Суду України у справі № Б26/15/118/01, оскільки Верховним Судом України у цій справі правовий висновок не був сформований, а лише констатовано, що доводи касаційних скарг не спростовують висновки Вищого господарського суду України у даній справі.

Б. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

23. Таким чином, оскільки оскаржені судові рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні касаційної скарги ОСОБА_2 і про залишення без змін постанови Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 та ухвали Господарського суду Львівської області від 08.08.2017.

На підставі викладеного та керуючись статтями 240, 300, 301, пунктом 1 частини першої статті 308, статтями 309, 315 ГПК України в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

П О С Т А Н О В И В :

1. Касаційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.10.2017 та ухвалу Господарського суду Львівської області від 08.08.2017 у справі № 5015/2298/11 залишити без змін.

3. Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий В.Г. Пєсков

Судді С.В. Жуков

Л.Й. Катеринчук

Джерело: ЄДРСР 73565073

скопійовано

Замовити платну консультацію

Відновити пароль

Авторизація

Реєстрація

Реєстрація

Навчальні відео: Як користуватись системою

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Зберегти в обраному

Надіслати на вказаний адрес

Шановний користувач!