ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49600

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2018

м. Дніпро

Справа № 904/1075/17

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г. за участю секретаря судового засідання Клевець К.В.

за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРС", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

до Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про визнання незаконним та скасування рішення Криворізької міської ради від 31.03.14р. № 2626

Представники :

Від позивача: ОСОБА_1 - представник за довіреністю б/н від 27.02.18р.

Від позивача: ОСОБА_2 - представник за довіреністю б/н від 27.02.18р.

Від відповідача: ОСОБА_3 - представник за довіреністю б/н б/д

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ФОРС" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Криворізької міської ради (далі - відповідач) про визнання незаконним та скасування рішення Криворізької міської ради від 31.03.2014 р. №2626 "Про розгляд звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС" та стягнення судового збору.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 03.02.2017 р. по справі №904/1075/17 порушено провадження.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2017, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС" задоволено. Визнано незаконним та скасовано рішення Криворізької міської ради від 31.03.2014 р. №2626 "Про розгляд звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС". Стягнуто з Криворізької міської ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС" 1600,00 грн. – судового збору.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 апеляційну скаргу Криворізької міської ради - залишено без задоволення, рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2017 у справі 904/1075/17 - залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 21.11.2017 касаційну скаргу Криворізької міської ради задоволено, постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 27.07.2017 та рішення господарського суду Дніпропетровської області від 18.04.2017 у справі 904/1075/17 скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Дніпропетровської області.

05.12.2017 справу було передано судді Назаренко Н.Г. для розгляду.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.12.2017 справу №904/1075/17 прийнято до провадження та призначено до розгляду в засіданні на 16.01.2018.

Згідно з пунктом 1. Прикінцевих положень ЗУ "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів " (Відомості Верховної ради, 2017, № 48, ст. 436) цей закон набирає чинності з дня початку роботи Верховного суду, визначеного рішенням його Пленуму відповідно до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (Відомості Верховної Ради України, 2016 р., № 31, ст. 545), опублікованим у газеті "Голос України".

Відповідно до пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду від 30.11.2017 №2 "Про визначення дня початку роботи Верховного Суду" з 15.12.2017 починає роботу Верховний Суд.

Як зазначено у пункті 9 Прикінцевих та перехідних положень Господарського процесуального кодексу України (у редакції Закону України від 03.10.2017 №2147-VIII) справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких порушено до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

У зв'язку зі складністю та категорією даної справи, подальший її розгляд відбуватиметься за правилами загального позовного провадження.

Враховуючи виключні обставини та стадію вирішення даного спору (до набрання новим ГПК України законної сили), яка відповідає стадії підготовчого провадження, а саме визначенню обставин справи, які підлягають встановленню, та зібранню відповідних доказів, суд продовжив слухання справи на стадії підготовчого провадження.

У зв'язку з вищенаведеними обставинами, розгляд справи у судовому засіданні 16.01.2018 здійснювався за правилами підготовчого провадження.

16.01.2018 представник Позивача надав письмові пояснення на позов з врахуванням висновків, викладених в постанові Вищого господарського суду України від 21.11.2017. У поясненнях позивач вказав, що спірне рішення Криворізької міської ради №2626 від 31.03.2014р. було прийнято Криворізькою міською радою не з питань передачі земельної ділянки, а за заявою суб'єкта господарювання ТОВ “ФОРС” щодо вжиття відповідних заходів по поверненню підписаних примірників додаткової угоди, про що зазначалося в попередній заяві до Криворізької міської ради, для здійснення державної реєстрації права оренди, а також припинення порушення прав суб'єкта господарювання з боку посадових осіб структурних підрозділів виконавчого комітету міської ради, які мають виконувати вимоги закону у галузі земельних правовідносин.

Відповідно до змісту оскаржуваного рішення Криворізької міської ради №2626 від 31.03.2014р. орган місцевого самоврядування відхилив заяву ТОВ “ФОРС” і одночасно підтвердив неіснуючу категорію земельної ділянки як землі житлової та громадської забудови, яка не встановлювалася для даної земельної ділянки і органом місцевого самоврядування не приймалося рішення в порядку ст.20 Земельного кодексу України.

Прийняття оскаржуваного рішення призвело до виникнення спірних відносин між Криворізькою міською радою та ТОВ “ФОРС” з підстав саме невірного визначення категорії земельної ділянки, що на той час вже була зареєстрована в Державному земельному кадастрі як землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, яка розташована за адресом: м-н Східний-3 у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу.

На думку позивача, обраний ним спосіб захисту в даних спірних правовідносинах є вірним з огляду на постанову Верховного Суду України від 05 липня 2017 року “Про перегляд верховним Судом України постанови Вищого господарського суду України від 15 березня 2016 року у справі №911/3285/14”. Позивач вказав, що новий висновок Верховного Суду України засвідчує, що обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає висновкам Верховного Суду України і підлягає застосуванню при розгляді та вирішенні спору щодо визнання недійсним та скасування рішення Криворізької міської ради №2626 від 31.03.2014р.

Представник відповідача надав відзив на позов №16 від 12.01.2018, в якому просить в задоволенні позову відмовити. Обґрунтовуючи свої заперечення відповідач зазначає, що рішення від 31.03.2014 р. №2626, яке оспорюється, прийняте Криворізькою міською радою як компетентним органом в межах наданих законом повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства, не порушує інтересів і прав позивача, оскільки таке рішення не містить відмови стосовно надання земельної ділянки у користування. Відповідь на запит відділу у Криворізькому районі Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 03.04.2017р. № 18-4-0.22-17/105-17 беззаперечно підтверджує правомірність ухвалення рішення міської ради та відмови у зміні категорії спірної земельної ділянки, що використовується для розміщення автостоянки, (яка відноситься до земель житлової та громадської забудови) на землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Спірна земельна ділянка надана позивачу для розміщення автостоянки з цільовим признанням – землі комерційного використання. Пунктом 28 Договору заборонено змінювати цільове використання земельної ділянки без проекту землеустрою. Відповідно до ОСОБА_4 України від 24.04.1998 року № 14-1-7/1205 затверджений Український класифікатор цільового використання землі, згідно до якого землі населених пунктів комерційного використання не включають в себе землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Протягом всього періоду землекористування позивачем рішення стосовно зміни цільового призначення земельної ділянки за новим проектом землеустрою щодо її відведення міською радою не приймалось.

Відповідач зазначив, що відповідно до схеми зонування території м. Кривого Рогу, земельна ділянка, розташована в мікрорайоні Східний-3, у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, належить до території житлової та громадської зони та навіть серед прилеглої до зе6мельної ділянки території відсутні землі промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 16.01.2018, відкладено підготовче судове засідання на 06.02.2018.

06.02.2018 позивач подав до суду заперечення на відзив, в яких зазначив, що Криворізька міська рада помилково вважає, що ТОВ “ФОРС” використовує земельну ділянку в інший спосіб, ніж той, що передбачений для розміщення об'єктів автомобільного транспорту. Так, згідно даних фінансової звітності суб'єкта малого підприємництва - ТОВ “Форс” станом на 01.10.2007р., тобто на час укладання основного договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ТОВ “ФОРС”, земельна ділянка цим суб'єктом господарювання використовувалась для здійснення підприємницької діяльності згідно КВЕД 62.21.2 - функціонування інфраструктури автомобільного та міського транспорту.

В подальшому, у зв'язку зі зміною в системі обліку видів економічної діяльності, які здійснюються в Україні, були зроблені відповідні корегування, і цей вид діяльності обліковується як 52.21. - допоміжне обслуговування наземного транспорту.

Тому саме така діяльність і передбачає використання автостоянок окремими суб'єктами господарювання в Україні.

Вищенаведене спростовує доводи викладені відповідачем у відзиві на позовну заяву, що спірна земельна ділянка має інше цільове призначення, ніж те, що було зазначено кадастровим реєстратором при реєстрації земельної ділянки і міститься у витязі з Державного земельного кадастру з датою формування 04.11.2013р. за №НВ-1200873222013, виданого державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Криворізькому районі Дніпропетровської області ОСОБА_5.

Щодо надання відповідачем на запит управління містобудування, архітектури та земельних ресурсів виконкому міської ради витягу з Державного земельного кадастру з іншими відомостями порівняно з тими, що були внесені при реєстрації земельної ділянки, позивач зазначив, що до витягу з Державного земельного кадастру, який надано відповідачем, не додано жодного документу, які б засвідчували проведення державної реєстрації змін до вже зареєстрованих відомостей.

Тобто на час прийняття рішення Криворізькою міською радою №2626 існували єдині зареєстровані відомості про правовий статус земельної ділянки, і саме не врахування цих відомостей призвело до включення до акту органу місцевого самоврядування даних, що не відповідали зареєстрованим відомостям в Державному земельному кадастрі України.

Державний комітет України із земельних ресурсів 14.02.2011р. за результатами розгляду звернення ТОВ “ФОРС” щодо формування витягів з нормативно-грошової оцінки земельної ділянки, використовуючи дані зареєстровані в системі Державної статистичної звітності з кількості обліку земель (форма 6-ЗЕМ, ба-ЗЕМ, 6Б-ЗЕМ), затвердженої наказом Держкомстату від 05.11.1998р. №377, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 14.12.1998р. за №788/3228, - зазначив, що земельна ділянка, яка перебуває в користуванні у ТОВ “ФОРС” відповідно до звіту про наявність земель та розподіл їх за власниками землі, землекористувачами, угіддями та видами економічної діяльності обліковується у рядку 68 “автомобільний транспорт”.

Тим самим, єдиний орган, який на той час здійснював ведення реєстру земель в Україні, підтвердив, що спірна земельна ділянка, яка знаходиться в користуванні у ТОВ “ФОРС” належить до земель автомобільного транспорту, і це відбулось через 4 роки після проведення Державної реєстрації земельної ділянки, що мала місце в 2007 році, згідно даних зазначених у витязі з Державного земельного кадастру України.

Жодної документації починаючи з 2007 року (моменту державної реєстрації земельної ділянки в Державному земельному кадастрі України) до 05.02.2018р. стосовно спірної земельної ділянки не виготовлялось, і це вказує на те, що відповідач безпідставно намагається довести приналежність її до іншої категорії, ніж та, що була зазначена в Державному земельному кадастрі України, а по-друге, рішення органу місцевого самоврядування, яке оскаржується в даній справі, містить положення, які не відповідають дійсному стану правовідносин, і перешкоджають оформленню прав на цю земельну ділянку за ТОВ “ФОРС”, про те, що земельна ділянка була начебто визначена органом місцевого самоврядування, як така, що віднесена до земель житлової та громадської забудови.

За викладених обставин, ТОВ “ФОРС” вважає, що орган місцевого самоврядування порушив права та законні інтереси суб'єкта господарювання - ТОВ “ФОРС” при прийнятті оскаржуваного в даній справі рішення, що призвело до неможливості оформлення додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, що був підставою для виникнення права користування землею на певних умовах.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 06.02.2018, відкладено підготовче засідання на 05.03.2018.

08.02.2018 відповідач подав до суду заперечення на пояснення позивача від 16.01.2018, в яких зазначив, що оскаржуваним рішенням було розглянуто звернення ТОВ “ФОРС” щодо зміни категорії земель, а саме: зміни категорії “землі житлової та громадської забудови” на категорію “землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення”. Вимоги ТОВ “ФОРС” визнані безпідставними і необґрунтованими, категорія земельної ділянки правомірно залишена без змін, як “землі житлової та громадської забудови”. Разом з тим, ухвалення оскаржуваного рішення жодним чином не порушує права та інтереси позивача по справі, з огляду на те, що воно не містить у собі відмови щодо надання земельної ділянки у користування, або будь яких інших обмежень щодо позивача.

Згідно витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1205526982017 від 27.11.2017, сформованого виключно на підставі зареєстрованих відомостей, що містяться в Державному земельному кадастрі, земельна ділянка, розташована на мікрорайоні Східному-3 у м. Кривому Розі, кадастровий номер 1211000000:03:001:0002, за категорією земель відноситься саме до земель житлової та громадської забудови. Підтвердженням вказаних обставин також є відповідь відділу у Криворізькому районі Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 03.04.2017 №18-4-0.22-17/105-17, згідно якої земельна ділянка, що використовується для розміщення автостоянки на мікрорайоні Східному-3 у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу відноситься до земель житлової та громадської забудови. До того ж, відповідно до акту вибору майданчика для будівництва від 23.10.1995 та висновку управління містобудування та земельних ресурсів по робочому проекту тимчасової платної автостоянки на 150-200 автомашин на мкр. 2-3 “Східний” в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу від 27.09.1996, котрі є складовими технічного звіту з топографо-геодезичних робіт за проектом відведення земельної ділянки ТОВ “ФОРС” (1996 рік), спірна земельна ділянка розташована на території, раніше відведеній під будівництво громадського центру мікрорайону 2-3 “Східний”, та межує: з північного сходу - вільні міські землі за межами червоних ліній мікрорайону, з північного заходу — проїжджа частина вул. Лісового на відстані 20 м. від межі ділянки, з південного заходу та південного сходу - житлова забудова мікрорайону 2-3 “Східний”. Найближчі будівлі - чотирнадцятиповерхові житлові будинки та фундамент магазину “Овочі” - на відстані 35 метрів до межі ділянки стоянки.

Окрім того, рішенням Криворізької міської ради від 25.11.2009 №3586 ТОВ “ФОРС” затверджено містобудівні обґрунтування та визначені ними містобудівні умови і обмеження забудови земельної ділянки площею 0,5978 га та надано дозвіл на складання проекту відведення земельної ділянки (об'єкт будівництва - будівництво станції технічного обслуговування на території, існуючої автостоянки, адреса: вул. Лісового, 46, у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу).

Розміщення на земельній ділянці закладу комунально-громадського обслуговування суперечить існуючому генеральному плану і не порушує архітектурно-планувальну структуру району. При розміщенні комунального-господарського комплексу (СТО на 10 постів) на земельній ділянці не порушується цільове та функціональне зонування території району та комплексу громадського обслуговування мікрорайону. Функціональне використання території земельної ділянки відповідає ДБН 360-92**.

Відповідач зазначив, що висновок Управління ОСОБА_4 у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 27.08.2009 №732, відповідно до якого управління погоджує можливість відведення ТОВ “ФОРС” земельної ділянки для розташування СТО та автостоянки, площею 0,5978 га, на мікрорайоні Східному-3 в Довгинцівському районі м. Кривого Рогу, яка за категорією земель відноситься до земель житлової та громадської забудови (вид цілоьового використання: 1.11.3 - роздрібної торгівлі та комерційних послуг, 1.13.3 - житлової забудови і громадського призначення), яка використовується згідно договору оренди від 07.11.2007 №040710800883.

Також відповідач вказав, що рішення Криворізької міської ради від 31.03.2014 №2626 не є підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов'язків ТОВ “ФОРС”, й було ухвалене за результатами розгляду його звернення, вимоги якого щодо внесення змін до договору оренди, зокрема, до категорії земельної ділянки, визнано безпідставними і необґрунтованими. ТОВ “ФОРС” направлено проект додаткової угоди про продовження терміну дії договору оренди (державна реєстрація від 07.11.2007 №040710800883) для розгляду і підписання відповідно до чинного законодавства України, а категорію земельної ділянки -землі житлової та громадської забудови, залишено без змін.

Отже, в результаті та після реалізації оскаржуваного рішення міської ради у ТОВ “ФОРС” не виникло цивільного речового права, а тому заявлена позивачем вимога щодо визнання рішення Криворізької міської ради від 31.03.2014 №2626 незаконним не може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права у розмінні статті 16 Цивільного кодексу України.

15.02.2018 відповідач подав до суду заперечення на заперечення позивача подані 05.02.2018. У своїх запереченнях відповідач зазначив, що ТОВ “ФОРС” не є підприємством автомобільного транспорту і дорожнього господарства та не здійснює реалізацію завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єкти транспорту, а тому земельна ділянка надана в оренду ТОВ “ФОРС” для розміщення автостоянки поряд з житловим мікрорайоном місті Кривий Ріг “Східний-3” та ніяким чином не може бути віднесена до земель транспорту оскільки використовується виключно для довгострокового зберігання автомобілів мешканці прилеглих житлових будинків. Твердження позивача щодо належності спірної земельної ділянки до категорії “землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення”, у зв'язку з розміщенням на ній об'єктів індивідуального автомобільного транспорту, взагалі суперечать вимогам чинного земельного законодавства щодо визначення категорії земельної ділянки, що виключає можливість їх врахування.

Також відповідач вказав, що Криворізькою міською радою на підтвердження власне позиції по існуючому спору, крім іншого, в якості доказу було надано витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку №НВ-1205526982017 від 27.11.2017, відповідно до якого земельна ділянка, розташована на мікрорайоні Східному-3 у м. Кривому Розі кадастровий номер 1211000000:03:001:0002, за категорією земель відноситься саме до земель житлової та громадської забудови.

Як вбачається з витягу, державна реєстрація земельної ділянки та речового права на неї відбулася саме 07.11.2007, що спростовує посилання представника позивача щодо проведення державної реєстрації змін до вже зареєстрованих відомостей Державного земельного кадастру та відмінності наявних відомостей від тих, що були внесені при реєстрації земельної ділянки.

Таким чином, витяг з Державного земельного кадастру про земельну дії №НВ-1205526982017 від 27.11.2017 був сформований виключно на підставі єдиних зареєстрованих відомостей про правовий статус земельної ділянки, що містяться Державному земельному кадастрі, із зазначенням дати реєстрації відомостей та підстав їх формування. При цьому, підстави вважати недійсними відомості, зазначені у витязі, який безсумнівно відповідає вимогам статті 20 Закону України “Про Державний земельний кадастр” та принципу “правової визначеності”, відсутні.

05.03.2018 відповідач подав до канцелярії суду клопотання яким просив суд продовжити строк підготовчого судового засідання та відкласти підготовче судове засідання на іншу дату.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 05.03.2018, відмовлено у задоволенні клопотання Відповідача про продовження підготовчого провадження. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 26.03.2018.

22.03.2018 позивач подав до суду заперечення на заперечення відповідача подані 15.02.2018, в яких зазначив, що жодним чином відповідачем не враховані надані позивачем документи, які вказують на те, що ТОВ "ФОРС" саме здійснює підприємницьку діяльність в галузі автомобільного транспорту, має відповідні види діяльності, що підтверджується належними ат допустимими доказами, а саме витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, документами державної статистичної звітності та податкового органу, які засвідчили, що на протязі часу перебування земельної діяльності в користуванні у ТОВ "ФОРС" на ній здійснювалась підприємницька діяльність з надання допоміжних транспортних послуг, що є одним з різновидів функціонального використання даної земельної ділянки за категорією як землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Така діяльність є наразі єдиним видом діяльності, що здійснює ТОВ "ФОРС" на даній земельній ділянці.

Позивач зазначає, що доводи відповідача щодо того, що спірна земельна ділянка має начебто іншу категорію як землі житлової та громадської забудови, спростовуються наступним.

Матеріали справи не містять жодних доказів, а саме рішень органу місцевого самоврядування прийнятих в порядку ст. 20 Земельного кодексу України, які б свідчили про встановлення для даної земельної ділянки категорії як землі житлової та громадської забудови.

Також позивач зазначає, що під час попереднього розгляду справи суди першої та апеляційної інстанції неодноразово пропонували Криворізькій міській раді надати докази саме відведення земельної ділянки, яка перебуває у користуванні ТОВ "ФОРС" за цільовим призначенням як землі житлової та громадської забудови, на що представниками відповідача надані відповідні пояснення, що дійсно не існує рішення прийнятого Криворізькою міською радою про встановлення категорії для земельної ділянки як землі житлової та громадської забудови.

Надана до суду Криворізькою міською радою технічна документація із землеустрою, щодо спірної земельної ділянки підтверджує, що така категорія земель як землі житлової та громадської забудови відсутня як в умовах відведення земельної ділянки, так і в пояснювальній записці до технічної документації із землеустрою, і це підтверджує необґрунтованість відповідача на те, що спірна земельна ділянка відводилась для цілей її використання як землі житлової та громадської забудови.

Крім того, позивач зазначає, що рішенням Криворізької міської ради від 26.09.2012 № 1427 "Про продовження договорів оренди земельних ділянок" продовжено ТОВ "ФОРС" договір оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 07.11.2007 № 040710800883) строком на 5 років та зобов'язано суб'єктів господарювання укласти з міською радою додаткові угоди до договорів оренди земельних ділянок з внесенням змін відповідно до чинного законодавства України та зареєструвати їх в органі, що здійснює державну реєстрацію правовстановлюючих документів на землю.

Поновлюючи договір оренди земельної ділянки Криворізька міська рада не змінювала жодних умов її використання, які були передбачені основним договором, а лише визначала новий строк оренди цієї земельної ділянки.

Позивач щодо посилання відповідача на те, що відповідь ОСОБА_4 України від 14.02.2011, на яку посилається ТОВ "ФОРС", не має жодного відношення до предмету доказування зазначає наступне.

Відповідно до вимог Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти діють в часі і застосовуються до спірних правовідносин в редакції, яка існувала на момент виникнення цих відносин.

Єдиним органом, який здійснював державну реєстрацію земельних ділянок на момент її проведення щодо земельної ділянки, яка перебуває в користуванні у ТОВ "ФОРС", був Державний комітет України з земельних ресурсів, і саме цей орган державної влади здійснив реєстрацію земельної ділянки у 2007 році, а тому його висновки зроблені у відповіді про приналежність спірної земельної ділянки до земель автомобільного транспорту є обґрунтованими і такими що відповідають технічній документації із землеустрою, яка була підставою для реєстрації цієї земельної ділянки.

Позивач зазначає, що підтвердженням повноважень саме цього органу для проведення відповідних дій з реєстрації земельних ділянок та видачу документів, що підтверджують правовий статус окремих земельних ділянок, в тому числі і відносно категорії цих земель, є Положення про Державний комітет України по земельних ресурсах, затвердженого Указом Президента України № 970/2000 від 14.08.2000 "Про Положення про Державний комітет України по земельних ресурсах" зі внесеними відповідними змінами, що діяли на час підготовки відповіді ОСОБА_4 України.

Позивач зазначає, що Криворізька міська рада не врахувала при підготовці заперечень і норми законодавства України, що діяли на момент проведення реєстрації земельної ділянки та внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру України, витяг з якого був доданий ТОВ "ФОРС" в якості підтвердження приналежності земельної ділянки, яка розташована за адресою: м-н Східний-3 у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Щодо витягу з Державного земельного кадастру України, який відповідач надав від структурного підрозділу органу державної влади із земельних ресурсів, який не проводив державну реєстрацію земельної ділянки на підставі того, позивач зазначає, що він був утворений вже після реєстрації земельної ділянки, та ТОВ "ФОРС" були надані відповідні документи, які засвідчують ліквідацію цього структурного підрозділу органу державної влади із земельних ресурсів, а тому видача окремими посадовими особами органу державної влади із земельних ресурсів документів, які за своїм змістом є протилежними з тими документами, що існували на момент реєстрації земельної ділянки, свідчать про те, що такі документи не можуть вважатися належними доказами, і більш того, їх не існувало на момент прийняття оскаржуваного в даній справі рішення органу місцевого самоврядування № 2626 від 31.03.2014.

Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.03.2018, відкладено розгляд справи по суті на 16.04.2018.

16.04.2018 позивач подав до суду заяву про долучення доказів, якою просив суд долучити до матеріалів спарви копію інформаційної довідки з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з датою формування 05.04.2018.

16.04.2018 відповідач подав до суду клопотання про витребування з Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області інформацію щодо того: 1. До якої категорії належить земельна ділянка, розташована на мікрорайоні Східному-3 у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, кадастровий номер 1211000000:03:001:0002, площею 0,5978 га, надана у користування ТОВ “ФОРС”? 2.Чи змінювалася категорія названої земельної ділянки від моменту її державної реєстрації 07.11.2007?

В обґрунтування поданого клопотання відповідач посилався на те, що з метою забезпечення можливості додаткового підтвердження обставин справи, існує необхідність у витребуванні з Державного земельного кадастру відомостей щодо категорії спірної земельної ділянки.

Позивач проти клопотання відповідача про витребування доказів заперечував, зазначив, що ним до матеріалів справи долучено копію інформаційної довідки з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з датою формування 05.04.2018, в якому зазначено цільове призначення спірної земельної ділянки.

Суд вивчивши вищезазначене клопотання прийшов до висновку про його відхилення, оскільки розгляд справи по суті закінчується 16.04.2018 та є пресічним, задоволення ж зазначеного клопотання призведе до відкладення розгляду справи, що є порушенням процесуальних норм, встановлених Господарським процесуальним кодексом України.

Також, 16.04.2018 відповідачем було подано до суду письмові пояснення, в яких останній зазначив, що впродовж всього періоду користування ТОВ “ФОРС” земельною ділянкою, розташованою на мікрорайоні Східному-3 у м. Кривому Розі, кадастровий номер 1211000000:03:001:0002, площею 0,5978 га, категорія зазначеної земельної ділянки змін не зазнавала. Спірна земельна ділянка ніколи не належала до земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Що стосується наданого позивачем витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 04.11.2013 №НВ-1200873222013, відповідач зазначив про його неналежність і недопустимість, оскільки наявна у ньому інформація повністю спростовується: - витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 27.11.2017 №НВ-1205526982017; - інформацією відділу у Криворізькому районі Управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 03.04.2017 №18-4-0.22-17/105-17;- висновком Управління ОСОБА_4 у м. Кривий Ріг Дніпропетровської області від 27.08.2009 №732, згідно яких земельна ділянка, що використовується для розміщення автостоянки на мікрорайоні Східному-3 у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу відноситься до земель житлової та громадської забудови.

Відповідач вказав, що ТОВ “ФОРС” не є підприємством автомобільного транспорту і дорожнього господарства, та не здійснює реалізацію завдань щодо експлуатації, ремонту і розвитку об'єктів транспорту, у розумінні ст.ст. 67, 71 Земельного кодексу України, а тому земельна ділянка надана в оренду ТОВ “ФОРС” для розміщення автостоянки поряд з житловим мікрорайоном міста Кривий Ріг “Східний-3” ніяким чином не може бути віднесена до земель транспорту, оскільки використовується виключно для довгострокового зберігання автомобілів мешканців прилеглих житлових будинків. На правильність таких висновків додатково вказує та обставина, що згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 №548, землі, надані для будівництва і обслуговування автостоянок, віднесено саме до категорії “землі житлової та громадської забудови” (код 02.09), а не до категорії “землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення”, як на тому наполягає позивач.

Також, відповідач зазначив, що під час вирішення існуючого спору підлягає застосуванню правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 09.02.2018 у справі №906/538/16, про те, що у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту. У зв'язку з чим позов ТОВ “ФОРС” є необґрунтованим, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує реального захисту прав на спірну земельну ділянку.

На підставі викладених обставин відповідач просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити.

Клопотання відповідача (а.с. 68-69 т. 1) про залучення до участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача: управління Держгеокадастру у Криворізькому районі Дніпропетровської області та управління містобудування, архітектури та земельних відносин виконкому міської ради, судом не розглядалося, оскільки Відповідач в ході розгляду справи клопотання про залучення третіх осіб не підтримав.

Представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечував, з підстав викладених у відзиві на позовну заяву.

Судовий процес фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

При розгляді справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

В судовому засіданні 16.04.18 оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення в порядку ст. 240 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

29.05.2002р. Криворізькою міською радою XXIV скликання прийняте рішення №127, за яким, керуючись ст. 27 Закону України “Про оренду землі” було поновлено договори оренди земельних ділянок суб’єктам господарювання та громадянам після закінчення строків, на які їх було укладено (додаток)(а.с. 63 т.1).

Відповідно до додатку до рішення Криворізької міської ради XXIV скликання, суб’єктів підприємницької діяльності, яким поновлюються договори оренди землі у землекористувача ТОВ “ФОРС” у користуванні перебуває земельна ділянка площею 0,6 га на підставі договору оренди терміном дії 5 років з цільовим призначенням землі комерційного використання (код 1.11.3) Автостоянка (а.с. 64 т.1)

10.09.2002р. міським головою м. Кривий Ріг було засвідчено договір оренди земельної ділянки № 1763, укладений на підставі рішення міської ради № 127 від 29.05.2002р., за яким “Криворізька міська рада” (Орендодавець) надала, а ТОВ “ФОРС” (Орендар) прийняв в тимчасове користування на умовах оренди земельну ділянку площею 5978 м2 , розташовану у мкр. “Східний – 3” (а.с. 86-90 т.1)

Відповідно до витягу з технічної документації нормативно грошової оцінки земельної ділянки станом на 01.01.2006р., наданого Дніпропетровським обласним управлінням земельних ресурсів Криворізького міського управління земельних ресурсів за № 1264 від 16.07.2007р. земельна ділянка площею 5978 кв.м з назвою: розміщення автостоянки має нормативно грошову оцінку 2 573 887,68грн (а.с. 42 т.1).

29.08.2007р. Криворізькою міською радою прийняте рішення №1710, за яким, керуючись ст. 33 Закону України “Про оренду землі” було поновлено договори оренди земельних ділянок суб’єктам господарювання та громадянам після закінчення строків, на які їх було укладено (додаток)(а.с. 34 т.1)

Відповідно до додатку до рішення Криворізької міської ради №1710 від 29.08.2007р, суб’єктів господарювання, яким продовжуються договори оренди земельних ділянок у землекористувача ТОВ “ФОРС” у користуванні перебуває земельна ділянка площею 0,5978га на підставі договору оренди терміном дії до 10.09.2007р. з цільовим призначенням землі комерційного використання (код 1.11.3) (а.с. 36 т.1)

02.10.2007р. між Криворізькою міською радою та ТОВ “ФОРС” на підставі рішення Криворізької міської ради від 29.08.2007р. №1710, укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_1: 03:001:0002 площею 0,5978га, розташована за адресою м. Кривий ріг, мкр. Східний -3, за яким Криворізька міська рада надає, а орендар - ТОВ "ФОРС" приймає в строкове платне користування земельну ділянку, цільове призначення якої визначено для розміщення автостоянки (а.с. 37-40 т.1).

Рішенням Криворізької міської ради № 789 від 21.12.2011р. затверджено Генеральний план м. Кривий Ріг, розроблений Державним підприємством “Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості “Кривбаспроект” (а.с. 46 т.1).

Рішення Криворізької міської ради № 1427 від 26.09.2012р. було продовжено договори оренди земельних ділянок суб’єктам господарювання та громадянам (додаток) та попереджено їх, що землі загального користування відповідно до ст.83 Земельного кодексу України не можуть передаватися у приватну власність (п.1); визначено розмір річної орендної плати за користування земельними ділянками в трикратному розмірі земельного податку, що встановлюється Податковим кодексом України (а.с. 19 т.1).

Відповідно до додатку до рішення Криворізької міської ради № 1427 від 26.09.2012р., суб’єктів господарювання, яким продовжуються договори оренди земельних ділянок у землекористувач ТОВ “ФОРС” у користуванні перебуває земельна ділянка площею 0,5978га на підставі договору оренди № 040710800883 до 07.11.2012р. (а.с. 19 т.1)

26.06.2013р. Рішенням Криворізької міської ради № 2044 затверджено план зонування території м. Кривого Рогу (а.с. 47 т.1).

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру з датою формування 04.11.2013р. за №НВ-1200873222013, виданого державним кадастровим реєстратором управління Держземагентства у Криворізькому районі Дніпропетровської області ОСОБА_5, земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1: 03:001:0002 площею 0,5978га, розташована за адресою м. Кривий ріг, мкр.Східний-3 комунальної форми власності, віднесена до земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики та іншого призначення. Проект землеустрою щодо відведення розроблено 18.11.1999р. Науково-виробничим підприємством “Укргеопроект”, ОСОБА_6 (а.с. 20 т.1).

Відповідно до листа голови комісії з ліквідації Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 14.03.2017р. № 18-404-99.17-881/2-17, державна реєстрація земельної ділянки площею 0,5978га для розміщення автостоянки на мікрорайоні Східному – 3 у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу здійснювалася 07.11.2007року Криворізьким міським відділом ДРФ ДП “ЦДЗК” при реєстрації ТОВ “ФОРС” договору оренди на цю ділянку (договір оренди № 040710800883 від 07.11.2007р.). Надати проект землеустрою Управління позбавлене можливості через те, що проект землеустрою щодо відведення ТОВ “ФОРС” земельної ділянки, розроблений ТОВ “НВП “Укргеопроект”” у 1999 році і до Місцевого фонду документації із землеустрою від розробника не передавався (а.с. 31 т.1).

28.03.2014р. відповідачем отримано листа ТОВ “ФОРС” щодо врегулювання земельних відносин з користування земельною ділянкою, розташованою за адресою: мкрн. Східний -3, Довгинцівського району м. Кривий Ріг, наданій Криворізькою міською радою в оренду ТОВ “ФОРС” на підставі рішення міської ради від 26.09.2012р. № 1427 “Про продовження договорів оренди земельних ділянок” (а.с. 166-171 т.1).

31.03.2014 року Криворізькою міською радою прийнято рішення №2626, відповідно до якого визнано безпідставними та необґрунтованими вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС" щодо внесення змін до Договору оренди земельної ділянки (державна реєстрація від 07.11.2007р. №040710800883) шляхом укладання Додаткової угоди до нього про продовження терміну дії договору на підставі рішення міської ради від 26.09.2012р. №1427 "Про продовження договору оренди земельних ділянок" (п.1). ТОВ "ФОРС" направлено проект Додаткової угоди про продовження терміну дії Договору оренди (державна реєстрація від 07.11.2007р. №040710800883) для розгляду та підписання відповідно до чинного законодавства України та залишити категорію земельної ділянки без змін, а саме: землі житлової та громадської забудови (а.с. 17-18 т.1).

ТОВ “ФОРС” вважає прийняте рішення незаконним в частині встановлення пунктом 2 категорії земельної ділянки і її підтвердження у зв’язку з чим звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Криворізької міської ради про визнання незаконним та скасувати рішення Криворізької міської ради від 31.03.2014 р. № 2626 "Про розгляд звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС".

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог на підставі наступного.

За приписами ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на судовий захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, у спосіб визначений законом і, зокрема, шляхом визнання незаконними рішення органу державної влади, його посадових і службових осіб.

Відповідно до ст. 6 Господарського кодексу України загальними принципами господарювання в Україні є рівний захист державою усіх суб’єктів господарювання та свобода підприємницької діяльності у межах, визначених законом.

В ч. 2 ст. 20 Господарського кодексу України встановлено, що кожний суб’єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб’єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб’єктів, що суперечать законодавству, ущемлюють права та законні інтереси суб’єкта господарювання або споживачів.

Згідно зі ст. 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Розглядаючи даний спір, судом було прийнято до уваги висновки судової палати у господарських та цивільних справах Верховного Суду України викладені у постанові від 5 липня 2017 року у справі № 911/3285/14, в якій зазначено наступне.

Згідно з частинами першою та четвертою статті 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування. Згідно з пунктом 10 частини другої статті 16 ЦК України цивільні права та інтереси суд може захистити в спосіб визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб

Колегія суддів Судових палат в адміністративних, господарських і цивільних справах Верховного Суду України за результатами розгляду справи № 21-405а14 за позовом заступника прокурора м. Києва до Київської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення прийняла постанову від 11 листопада 2014 року, в якій викладено такий правовий висновок: у разі прийняття органом місцевого самоврядування (як суб'єктом владних повноважень) ненормативного акта, що застосовується одноразово, який після реалізації вичерпує свою дію фактом його виконання і з прийняттям якого виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів (зокрема рішення про передачу земельних ділянок у власність, укладання договору оренди), позов, предметом якого є спірне рішення органу місцевого самоврядування, не повинен розглядатися, оскільки обраний позивачем спосіб захисту порушених прав не забезпечує їх реального захисту.

Зазначений правовий висновок зроблено за результатами розгляду адміністративної справи, в якій заступник прокурора м. Києва оспорював виключно рішення міської ради про передачу кооперативу земельних ділянок і не порушував питання про захист права власності на землю. У цій справі Верховний Суд України не робив висновку про абсолютну відсутність підстав для скасування подібних рішень органів місцевого самоврядування за результатами розгляду спорів, які виникли в сфері приватноправових відносин, і розглядаються в порядку цивільного чи господарського судочинства.

Натомість із урахуванням правового висновку, викладеного в постанові від 11 листопада 2014 року в справі № 21-405а14, та в розвиток цього висновку Верховний Суд України в постанові від 16 грудня 2015 року, прийнятій за результатами розгляду справи № 6-2510цс15 на спільному засіданні Судових палат у цивільних, адміністративних та господарських справах Верховного Суду України, сформулював такий правовий висновок.

Із урахуванням висновків Конституційного Суду України в Рішенні від 16 квітня 2009 року № 7-рп/2009 (справа про скасування актів органів місцевого самоврядування) та з огляду на положення статті 11 ЦК України, статей 78, 116, 122 ЗК України, у зв'язку з прийняттям суб'єктом владних повноважень ненормативного акта виникають правовідносини, пов'язані з реалізацією певних суб'єктивних прав та охоронюваних законом інтересів, зокрема, у сфері земельних правовідносин відповідний ненормативний акт є підставою виникнення, зміни або припинення конкретних прав та обов'язків фізичних і юридичних осіб приватного права.

Рішення суб'єкта владних повноважень у сфері земельних відносин, яке має ознаки ненормативного акта та вичерпує свою дію після його реалізації, може оспорюватися з точки зору його законності, а вимоги про визнання рішення незаконним - розглядатися в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо за результатами реалізації рішення у фізичної чи юридичної особи виникло право цивільне й спірні правовідносини, на яких ґрунтується позов, мають приватноправовий характер. У такому випадку вимога про визнання рішення незаконним може розглядатися як спосіб захисту порушеного цивільного права за статтею 16 ЦК України та пред'являтися до суду для розгляду в порядку цивільного або господарського судочинства, якщо фактично підґрунтям і метою пред'явлення позовної вимоги про визнання рішення незаконним є оспорювання цивільного речового права особи (зокрема й права власності на землю), що виникло в результаті та після реалізації рішення суб'єкта владних повноважень.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2018 у справі № 1620/992/12 К/9901/1934/18.

Також, Верховний Суд у складі колегії суддів касаційного господарського суду у постанові від 09.02.2018 у справі №906/538/16 зазначив, що згідно зі ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у разі скасування на підставі рішення суду рішення про державну реєстрацію прав, документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування записів про проведену державну реєстрацію прав, а також у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, до Державного реєстру прав вноситься запис про скасування державної реєстрації прав."

Зазначена норма прямо спростовує висновки про неефективність обраного позивачем способу захисту, оскільки, відповідно до наведеної норми, у разі скасування на підставі рішення суду документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, державний реєстратор зобов'язаний внести до Державного реєстру прав запис про скасування державної реєстрації прав.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку про обґрунтованість обраного позивачем способу захисту порушеного права.

Відповідно до п. "г" ч. 3 ст. 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Згідно з ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

В ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" акти міської ради, прийняті в межах наданих їй повноважень, є обов’язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об’єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 23 Господарського кодексу України органи місцевого самоврядування здійснюють свої повноваження щодо суб'єктів господарювання виключно в межах, визначених Конституцією України, законами про місцеве самоврядування та іншими законами, що передбачають особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі, іншими законами. Органи місцевого самоврядування можуть здійснювати щодо суб'єктів господарювання також окремі повноваження органів виконавчої влади, надані їм законом.

Незаконне втручання органів та посадових осіб місцевого самоврядування у господарську діяльність суб’єктів господарювання забороняється. Не допускається видання правових актів органів місцевого самоврядування, якими встановлюються не передбачені законом обмеження щодо обігу окремих видів товарів (послуг) на території відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Спори про поновлення порушених прав суб’єктів господарювання та відшкодування завданої їм шкоди внаслідок рішень, дій чи бездіяльності органів, посадових або службових осіб місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень вирішуються в судовому порядку.

Згідно зі ст. 24 п. 3 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України.

Відповідно до ч. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", акти органів місцевого самоврядування можуть бути визнані у судовому порядку незаконними з мотивів їх невідповідності законодавству України.

В ст. 43 Господарського кодексу України визначено, що підприємці мають право без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, яку не заборонено законом.

Держава гарантує усім підприємцям, незалежно від обраних ними організаційних форм підприємницької діяльності, рівні права та рівні можливості для залучення і використання матеріально-технічних, фінансових, трудових, інформаційних, природних та інших ресурсів (ст. 47 Господарського кодексу України).

Статтею 41 Конституції України встановлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Судом встановлено, що пунктом 2 оскаржуваного рішення Криворізької міської ради від 31.03.2014 року №2626, залишено категорію земельної ділянки без змін, а саме: землі житлової та громадської забудови (а.с. 17-18 т. 1).

Зі змісту рішення №2626 від 31.03.2014р. вбачається, що Криворізька міська рада вважає, що категорія даної земельної ділянки як землі житлової та громадської забудови була начебто визначена в рішенні міської ради від 29.08.2007р. №1710 "Про поновлення договорів оренди земельних ділянок", на підставі якого було укладено договір оренди земельної ділянки терміном на 5 років, узгоджений та підписаний сторонами.

Однак, рішення Криворізької міської ради №1710 від 29.08.2007р. було прийнято виключно на підставі матеріалів наданих Криворізьким міським управлінням земельних ресурсів з підстав належного виконання умов договору землекористувачами, до яких належить ТОВ "ФОРС" і стосувалось лише продовження терміну дії договорів оренди землі (а.с. 37-40 т. 1).

Питання встановлення категорії земельної ділянки, землекористувачем якої є ТОВ "ФОРС", як земель житлової та громадської забудови, при прийнятті цього рішення не розглядалось, та такі положення відсутні в самому рішенні органу місцевого самоврядування, на яке посилається Криворізька міська рада, як на підставу відмови в задоволенні звернення ТОВ "ФОРС".

Разом з тим, відповідно до витягу з Державного земельного кадастру з датою формування 04.11.2013р. за №НВ-1200873222013, виданого державним кадастровим реєстратором управління Держземагентства у Криворізькому районі Дніпропетровської області ОСОБА_5, земельна ділянка кадастровий номер НОМЕР_1: 03:001:0002 площею 0,5978га, розташована за адресою м. Кривий ріг, мкр. Східний-3 комунальної форми власності, віднесена до земель промисловості, транспорту, зв’язку, енергетики та іншого призначення. Проект землеустрою щодо відведення розроблено 18.11.1999р. Науково-виробничим підприємством “Укргеопроект”, ОСОБА_6 (а.с. 20).

Договір оренди від 02.10.2007р., з питанням про продовження дії якого, звертається до Криворізької міської ради у своєму листі позивач від 28.03.2014р., укладений саме на підставі рішення Криворізької міської ради від 29.08.2007р. №1710 і передбачає, що орендодавець - Криворізька міська рада надає на підставі рішення міської ради від 29.08.2007р. №1710, а орендар - ТОВ "ФОРС" приймає в строкове платне користування земельну ділянку, цільове призначення якої визначено для розміщення автостоянки.

Іншого цільового призначення, а саме приналежність даної земельної ділянки до земель житлової та громадської забудови, не міститься в даному договорі, що також підтверджується і умовами використання даної земельної ділянки, що визначено в п. 1 цього договору, де зазначена земельна ділянка передається з метою використання для розміщення автостоянки.

Посилання Криворізької міської ради в рішенні від 31.03.2014р. на План зонування території м. Кривого Рогу, розроблений Державним підприємством “Державний інститут по проектуванню підприємств гірничорудної промисловості “Кривбаспроект”” і затверджений Рішенням Криворізької міської ради № 789 від 21.12.2011р. (а.с. 46 т.1), відхиляються з огляду на наступне:

Відповідно до ч.3 ст.38 Закону України “Про Державний земельний кадастр” відомості Державного земельного кадастру надаються на платній основі, крім випадків, визначених цим Законом.

Для здійснення повноважень, визначених законом, органи державної влади та органи місцевого самоврядування користуються відомостями і документами Державного земельного кадастру щодо земель та земельних ділянок, розташованих на відповідній території, на безоплатній основі.

Згідно ст.1 Закону України “Про Державний земельний кадастр” державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера.

Відповідно до ст. 3 Закону України “Про Державний земельний кадастр” державний земельний кадастр базується на таких основних принципах: обов'язковості внесення до Державного земельного кадастру відомостей про всі його об'єкти; єдності методології ведення Державного земельного кадастру; об'єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі; внесення відомостей до Державного земельного кадастру виключно на підставі та відповідно до цього Закону; відкритості та доступності відомостей Державного земельного кадастру, законності їх одержання, поширення і зберігання; безперервності внесення до Державного земельного кадастру відомостей про об’єкти Державного земельного кадастру, що змінюються; документування всіх відомостей Державного земельного кадастру.

Згідно ст. 19 Закону України "Про Державний земельний кадастр" для ведення Державного земельного кадастру використовуються класифікатори, довідники та бази даних, які ведуться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а також державні та галузеві класифікатори, довідники та бази даних, які ведуться іншими центральними органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування.

Одночасно з внесенням відомостей про правовий статус даної земельної ділянки були внесені відомості про оренду даної земельної ділянки з визначенням її користувача та умов її використання, які відповідають зареєстрованим загальним відомостям щодо правового статусу цієї земельної ділянки та умов її використання.

Речове право оформлене за ТОВ "ФОРС", як користувача даної земельної ділянки, містить дані про строк дії цього речового права, який повністю співпадає зі строком договору оренди земельної ділянки, на підставі якого і виникло це право.

Підтвердженням вищенаведеного є витяг з Державного земельного кадастру з датою формування 04.11.2013р. за №НВ-1200873222013, виданого державним кадастровим реєстратором управління Держземагенства у Криворізькому районі Дніпропетровської області ОСОБА_5 (а.с. 20 т. 1).

Даний витяг був сформований виключно на підставі зареєстрованих відомостей з зазначенням дати реєстрації відомостей, підстав формування відомостей, що містяться в Державному земельному кадастрі.

Порядок користування відомостями Державного земельного кадастру визначений ст.38 Закону України "Про Державний земельний кадастр", ч.2 якої встановлено, що витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку містить усі відомості про земельну ділянку, внесені до Поземельної книги. Складовою частиною витягу є кадастровий план земельної ділянки, сформований як викопіювання з кадастрової карти (плану) території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.

Отримання витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку є обов'язковим при вчиненні правочинів щодо земельної ділянки (крім складення заповітів). Витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку видається заявнику в день надходження заяви.

Відповідно до ч. 3 ст.38 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості Державного земельного кадастру надаються на платній основі, крім випадків, визначених цим Законом.

Для здійснення повноважень, визначених законом, органи державної влади та органи місцевого самоврядування користуються відомостями і документами Державного земельного кадастру щодо земель та земельних ділянок, розташованих на відповідній території, на безоплатній основі.

Державний кадастровий реєстратор, який здійснює ведення Державного земельного кадастру, одночасно з державною реєстрацією земельної ділянки надає відповідному органу місцевого самоврядування, місцевій державній адміністрації інформацію про: державну реєстрацію земельної ділянки (дату державної реєстрації, орган, що здійснив таку реєстрацію); кадастровий номер, площу, місце розташування земельної ділянки; кадастровий план зареєстрованої земельної ділянки в електронній (цифровій) формі.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1051 від 17.10.2012р. "Про затвердження Порядку ведення Державного земельного кадастру" (п. 24 ч. 10) до Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про земельні ділянки цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель) категорія земель згідно з підпунктом 6 пункту 22 цього Порядку; цільове призначення згідно з документацією із землеустрою; вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель згідно із частиною п'ятою статті 20 Земельного кодексу України.

Відповідно до ст. 20 ч. 5 Земельного кодексу України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Державна реєстрація відомостей про земельну ділянку була здійснена органом державної влади у сфері земельних ресурсів України до прийняття рішення Криворізькою міською радою №1427 від 26.09.2012р.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про Державний земельний кадастр" відомості Державного земельного кадастру є офіційними.

Надаючи правову оцінку обставинам справи пов’язаних з зареєстрованими відомостями в Державному земельному кадастрі України суд виходить з того, що відповідно до Закону України “Про Державний земельний кадастр” скасування будь-яких відомостей щодо земельної ділянки здійснюється державним кадастровим реєстратором виключно на підставі прийнятого рішення з одночасним закриттям Поземельної книги на цю земельну ділянку, а матеріали справи не містять доказів про вчинення таких дій.

Відповідач протягом розгляду справи не надав жодного доказу в підтвердження прийняття рішення, щодо скасування відомостей щодо категорії земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на вищевикладене, суд доходить висновку, що відповідачем не надано доказів на підтвердження своєї позиції щодо обґрунтованості зміни категорії спірної земельної ділянки.

При цьому суд не приймає наявну в матеріалах справи відповідь головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області відділу у Криворізькому районі за №18-4-0.22-17/105-17 від 03.04.2017р., надану на лист № 332 від 21.03.2017р., згідно з яким земельна ділянка на мкр-ні Східному-3 відповідно до ст.38 Земельного кодексу України відноситься до категорії земель житлової та громадської забудови (а.с. 65 т. 1), з огляду на ч.1, 2 ст. 86 ГПК України, якими визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Текст вищезазначеної відповіді сформовано таким чином, що з його змісту неможливо дійти висновку про яку саме земельну ділянку, віднесеної відповідно до статті 38 Земельного кодексу України до земель житлової та громадської забудови йдеться мова і коли відбулися таке віднесення.

Отже, приймаючи рішення №2626 від 31.03.2014р. Криворізька міська рада підтвердила неіснуючу категорію земельної ділянки, як землі житлової та громадської забудови та вирішила направити ТОВ "ФОРС" проект додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки з визначенням саме цієї категорії земельної ділянки.

Відповідно до приписів Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" підставою для укладання договору оренди земельної ділянки є рішення органу місцевого самоврядування.

Станом на дату звернення до суду з позовною заявою рішення органу місцевого самоврядування про встановлення категорії даної земельної ділянки як землі житлової та громадської забудови є незаконним, оскільки зазначена земельна ділянка зареєстрована за іншою категорією як землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Цільове призначення земельної ділянки за категорією як землі промисловості, транспорті, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення під розміщення автостоянки було визначено на підставі проекту землеустрою щодо відведення цієї земельної ділянки, виконаного Науково-виробничим підприємством "Укргеопроект" 18.11.1999р. для відведення ТОВ "ФОРС" земельної ділянки, і до цього часу змін до технічної документації із землеустрою не вносилось, і це вказує на те, що орган місцевого самоврядування не встановлював і не міг встановити (за відсутності документації із землеустрою) іншу категорію земельної ділянки.

Невідповідність рішення органу місцевого самоврядування законодавству України полягає в тому, що Криворізька міська рада не приймаючи на сесії міської ради рішень в порядку ст.20 Земельного кодексу України, підтвердила категорію для даної земельної ділянки як землі житлової та громадської забудови, що суперечить зареєстрованим відомостям в системі Державного земельного кадастру, якими зобов'язаний керуватись орган місцевого самоврядування при регулюванні земельних відносин, а саме при визначенні приналежності окремих земельних ділянок до певної категорії.

Посилання органу місцевого самоврядування в рішенні міської ради №2626 від 21.03.2014р. на те, що земельна ділянка на мкр-н Східний-3 у Довгинцівському районі м. Кривого Рогу належить до земель житлової та громадської забудови з посиланням на Генеральний План м. Кривого Рогу, затвердженого рішенням міської ради від 21.12.2011р. №789, та План зонування території м. Кривого Рогу затвердженого рішенням міської ради від 26.06.2013р. №2044, є безпідставним, так як по-перше, ці правові акти органу місцевого самоврядування були прийняті після відведення земельної ділянки, що знаходиться в користуванні ТОВ "ФОРС", а по-друге, не встановлюють і не можуть встановлювати категорію для цієї земельної ділянки, так як законодавство України не передбачає встановлення певної категорії за цими актами органу місцевого самоврядування.

Зазначені обставини є істотними при формуванні договірних відносин з оренди зазначеної земельної ділянки, так як невідповідність рішення Криворізької міської ради №2626 від 31.03.2014р. даним Державного земельного кадастру України про правовий статус земельної ділянки, яка перебуває в користуванні у ТОВ "ФОРС", є перешкодою в укладанні додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки, та порушує права ТОВ "ФОРС", як власника нерухомого майна та перешкоджає оформленню правовстановлюючих документів на земельну ділянку.

Пунктом 4.3. постанови Вищого господарського суду України №6 від 17.05.2011р. "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин" встановлено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є підставою, зокрема, для визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам, а також визнання недійсними угод щодо відповідних земельних ділянок (стаття 21 Земельного кодексу України).

Заперечення Відповідача викладені у відзиві на позов та поясненнях спростовуються вищевикладеним.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що з врахуванням встановлених в даній справі обставин, спірне рішення Криворізької міської ради № 2626 від 31.03.2014 є незаконним, а тому підлягають скасування в судовому порядку.

Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України, судові витрати у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 2, 13, 73, 74, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС" до Криворізької міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Криворізької міської ради від 31.03.2014 р. № 2626 "Про розгляд звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС" - задовольнити повністю.

Визнати незаконним та скасувати рішення Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 33874388) від 31.03.2014 р. № 2626 "Про розгляд звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС" (код ЄДРПОУ 21885304).

Стягнути з Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, 1, код ЄДРПОУ 33874388) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФОРС" (50093, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Лісового, автостоянка, код ЄДРПОУ 21885304) 1 600,00 грн. (одна тисяча шістсот грн. 00 коп.) – судового збору, про що видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судові рішення у справі набирають законної сили відповідно до ст.ст. 241, 284 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення суду може бути оскаржено до Дніпропетровського апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено 20.04.2018

Суддя

ОСОБА_7