РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2018 року справа № 823/1004/18 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого – судді: Тимошенко В.П.,

за участю секретаря судового засідання Цаплі І.Ю.,

представника позивача – ОСОБА_1 (за довіреністю),

відповідача – 1 – ОСОБА_2,

представника відповідача 2 – ОСОБА_3 (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в м. Черкаси адміністративну справу за позовом Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_2, Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача ОСОБА_4 про скасування рішення,

встановив:

28.02.2018 до Черкаського окружного адміністративного суду надійшов позов Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради (18000, м. Черкаси, вул. Б. Вишневецького, 36, далі – позивач) до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_2 (18002, м. Черкаси, вул. Небесної Сотні, 31/1, далі – відповідач-1), в якому просить скасувати рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_2 від 01.12.2017 №1363.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржуване рішення прийняте при неповному з’ясуванні усіх обставин та не у відповідності до вимог чинного законодавства та є таким, що підлягає скасуванню. Зокрема зазначив, що скасований оскаржуваним рішенням №1363 будівельний паспорт був виданий уповноваженим органом містобудування та архітектури - управлінням планування та архітектури департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради за заявою ОСОБА_4 від 31.08.2016, яка мала намір здійснити будівництво житлового будинку з масандрою.

Земельна ділянка за адресою вул. Благовісна, 358, в м. Черкаси належить ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04.11.2015 №46919897 та має кадастровий номер 7110136400:02:042:0061, яка належить до зони Ж-1 (Ж-1п) – зони садибної ділянки. Отже, визначена зона призначена для розташування садибної забудови, одноквартирних житлових будинків до 4 поверхів із земельними ділянками та зблокованих одно-двоквартирних житлових будинків на суміжних ділянках.

Відповідно до додатку ДБН В. 2.2-15-2005 «Житлові будинки. Основні положення», одноквартирний житловий будинок – індивідуальний житловий будинок, що має прибудинкову територію.

Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, клас 1110 будинки одноквартирні включає:

1) відокремленні житлові будинки садибного типу (міські, позаміські, сільські), вілли, дачі, будинки для персоналу лісового господарства, літні будинки для тимчасового проживання, садові будинки тощо;

2) спарені або зблоковані будинки з окремими квартирами, що мають свій власний вихід з вулиці.

Відповідно до ДБН В 2.2.-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», поверх мансардний (мансарда) – поверх у горищному просторі, фасад якого повністю або частково утворений поверхнею (поверхнями) похилої чи ламаної покрівлі. Житловий будинок садибного типу складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень.

Відповідно до Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 07.07.2011 № 109 (чинного на час видачі будівельного паспорту), не потребує надання містобудівних умов і обмежень будівництво садибних (котеджних) житлових будинків, дачних та садових будинків загальною площею до 300 кв.м з числом надземних поверхів не більше двох, в тому числі з господарськими будівлями та спорудами, індивідуальними гаражами в межах відведення земельних ділянок без зміни цільового та функціонального призначення, що визначається будівельним паспортом земельної ділянки, крім проектної документації на будівництво групи будинків (два будинки і більше).

З огляду на проектну документацію, яка передбачає будівництво одного житлового будинку з мансардою, а не будівництво групи будинків, замовник вірно звернувся до уповноваженого органу містобудування та архітектури із заявою на отримання будівельного паспорту, а твердження відповідача щодо наявності групи будівель за відсутності проектної документації на будівництво двох і більше об’єктів є помилковим.

Представник позивач в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Відповідач – 1 та представник відповідача - 2 позовні вимоги не визнали з підстав викладених у відзиві на адміністративний позов, зокрема зазначили, що за результатом планової перевірки, у відповідності до п.32 Порядку №698 посадовою особою Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області прийнято рішення від 01.12.2017 №1363 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 07.09.2016 №1171-бп. Перевіркою встановлено, що будівельний паспорт №948-бп видано не в межах дії Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, який затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103, так як в результаті забудови на земельній ділянці будуть наявні 2 житлові будинки, а тому для будівництва мали бути видані містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки, а не будівельний паспорт.

У судовому засіданні відповідач – 1 та представник відповідача - 2 проти задоволення позову заперечили та просила відмовити у його задоволенні.

Третя особа надала суду заяву, в якій зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить справу розглянути без її участі..

Заслухавши пояснення представника позивача, відповідача – 1, представника відповідача - 2, третьої особи, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, судом встановлено таке.

Земельна ділянка за адресою вул. Благовісна, 358, в м. Черкаси належить ОСОБА_4 на праві приватної власності на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 04.11.2015 №46919897 та має кадастровий номер 7110136400:02:042:0061 (а.с.14). Відповідно до відомостей про державну реєстрацію речового права щодо домоволодіння будинку за адресою місто Черкаси, вул. Благовісна, 358, ОСОБА_4 є власником 7/50 частини на підставі договору дарування, виданого 03.06.2014, серія та номер 1224 приватним нотаріусом Черкаського міського нотаріального округу ОСОБА_5 ( а.с. 30).

Співвласники домоволодіння за даною адресою ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 надали свою згоду на будівництво двоповерхового житлового будинку на земельній ділянці, яка належить ОСОБА_4 ( а.с. 15 - зворот).

31.08.2016 ОСОБА_4 звернулася із заявою на видачу будівельного паспорта до Виконавчого комітету Черкаської міської ради через Центр надання адміністративних послуг департаменту управління справами Черкаської міської ради (а.с.12). До заяви додала документи згідно з описом, в тому числі копію технічного паспорта на існуючий об’єкт нерухомого майна, ескізні наміри забудови тощо ( а.с. 12-зворот).

07.09.2016 Управлінням планування та архітектури Департаменту архітектури, містобудування та інспектування видано ОСОБА_4 будівельний паспорт №1171-бп (а.с.10).

22.11.2017 уповноваженими особами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області відповідно до наказу Державної архітектурно – будівельної інспекції України від 22.09.2017 №1480 та від 08.11.2017 №1693 та направлення від 09.11.2017 №49/1 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради.

За результатами перевірки складено акт від 22.11.2017 (а.с.19-24).

01.12.2017 на підставі акту перевірки від 22.11.2017 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_2 прийнято рішення №1363 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 07.09.2016 №1171-бп (а.с.65). В даному рішенні зазначено, що будівельний паспорт №1171-бп виданий з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме п. 1.2 розділу І Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки, який затверджений наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва житлово-комунального господарства України від 05.07.2011 №103.

Вирішуючи спір, суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною ОСОБА_3 України, Кабінетом Міністрів України, Верховною ОСОБА_3 Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури, іншими спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Згідно зі ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил (ч.1).

Механізм здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду визначений Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного нагляду №698, яким також передбачено, що нагляд здійснюється Держархбудінспекцією через головних інспекторів будівельного нагляду в областях шляхом проведення планових, позапланових, документальних і камеральних перевірок (п.2 Порядку №698).

Відповідно до п.3 цього Порядку основними завданнями нагляду є: 1) виявлення, припинення та запобігання порушенню уповноваженими органами містобудування та архітектури, визначеними відповідно до статті 13 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», органами державного архітектурно-будівельного контролю, визначеними відповідно до статті 6 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», іншими органами, що здійснюють контроль у сфері містобудівної діяльності (далі - об'єкти нагляду), вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час провадження ними містобудівної діяльності; 2) скасування чи зупинення дії рішень, прийнятих з порушенням вимог містобудівного законодавства об'єктами нагляду, зокрема щодо документів, які дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування або анулювання зазначених документів; 3) притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності відповідно до закону.

Пунктами 4, 5 Порядку №698 передбачено, що з метою здійснення нагляду головні інспектори будівельного нагляду: 1) перевіряють законність рішень у сфері містобудівної діяльності, прийнятих об'єктами нагляду; 2) витребовують від органів державної влади, фізичних та юридичних осіб документи і матеріали щодо предмета нагляду, одержують інформацію з автоматизованих інформаційних і довідкових систем, реєстрів та баз даних, створених органами державної влади; 3) мають право безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів, приміщень об'єктів нагляду та об'єктів будівництва, документів та матеріалів, необхідних для здійснення нагляду; 4) вимагають від органів державного архітектурно-будівельного контролю проведення перевірок у разі наявності ознак порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; 5) залучають у разі потреби до здійснення нагляду фахівців підприємств, установ, організацій, контрольних і фінансових органів.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, вчинених об'єктами нагляду, головні інспектори будівельного нагляду мають право: 1) видавати обов'язкові до виконання об'єктами нагляду приписи про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 2) притягати посадових осіб об'єктів нагляду до відповідальності за вчинені правопорушення відповідно до закону; 3) письмово ініціювати притягнення посадових осіб об'єктів нагляду до дисциплінарної відповідальності; 4) вносити письмове подання про звільнення посадової особи об'єкта нагляду до органу, який здійснив її призначення; 5) вносити письмове подання про позбавлення посадової особи об'єкта нагляду права виконувати певні види робіт до органу, яким таке право надавалося; 6) скасовувати чи зупиняти дію прийнятих об'єктами нагляду відповідно до визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" повноважень рішень, які порушують вимоги законодавства у сфері містобудівної діяльності, з подальшим оприлюдненням такої інформації на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції.

Відповідно до п. 23 Порядку № 698 за результатами планової або позапланової перевірки головний інспектор будівельного нагляду, який проводив перевірку, складає акт перевірки.

22.11.2017 уповноваженими особами Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області відповідно до наказу Державної архітектурно – будівельної інспекції України від 22.09.2017 №1480 та від 08.11.2017 №1693 та направлення від 09.11.2017 №49/1 проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Управління планування та архітектури Департаменту архітектури та містобудування Черкаської міської ради та складено акт від 22.11.2017.

01.12.2017 на підставі акту перевірки від 22.11.2017 головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю уповноважених органів з питань архітектури та містобудування управління державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області ОСОБА_2 прийнято рішення №1363 про скасування дії будівельного паспорта забудови земельної ділянки від 07.09.2016 №1171-бп (а.с.65).

Відповідно до статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 забудова присадибних, дачних і садових земельних ділянок може здійснюватися на підставі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт).

Будівельний паспорт визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового будинку, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного поверху) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель і споруд, гаражів, елементів благоустрою та озеленення земельної ділянки.

Будівельний паспорт складається з текстових та графічних матеріалів.

За наявності плану зонування території розроблення будівельного паспорта здійснюється на його підставі.

Проектування на підставі будівельного паспорта здійснюється без отримання містобудівних умов та обмежень. Для об'єктів, зазначених у частині першій цієї статті, розроблення проекту будівництва здійснюється виключно за бажанням замовника.

Надання будівельного паспорта здійснюється уповноваженим органом містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом десяти робочих днів з дня надходження відповідної заяви та пакета документів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Порядок видачі та форма будівельного паспорта визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Видача будівельного паспорта відбувається відповідно до спеціально затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства №103 від 05.07.2011 Порядку видачі будівельного паспорта забудови земельної ділянки (далі - Порядок №103).

Зі змісту пункту 1.1 Порядку №103 цей Порядок розроблений відповідно до статті 27 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» і призначений для використання уповноваженими органами містобудування та архітектури та іншими суб'єктами містобудування при вирішенні питань забудови присадибних, дачних і садових земельних ділянок.

За приписами пункту 1.2 Порядку №103 будівельний паспорт забудови земельної ділянки (далі - будівельний паспорт) визначає комплекс містобудівних та архітектурних вимог до розміщення і будівництва індивідуального (садибного) житлового, садового, дачного будинку не вище двох поверхів (без урахування мансардного) з площею до 300 квадратних метрів, господарських будівель, споруд, гаражів, елементів інженерного захисту, благоустрою та озеленення на земельній ділянці.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 №109 (чинного на момент видачі будівельного паспорта), затверджено Перелік об'єктів будівництва, проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються. Згідно п. 24 зазначеного Переліку не надаються містобудівні умови на будівництво садибних (котеджних) житлових будинків, дачних та садових будинків загальною площею до 300 м 2 з числом надземних поверхів не більше двох, в тому числі з господарськими будівлями та спорудами, індивідуальними гаражами в межах відведення земельних ділянок без зміни цільового та функціонального призначення, що визначається будівельним паспортом земельної ділянки, крім проектної документації на будівництво групи будинків (два будинки і більше).

Суд зазначає, що в садибі головної річчю є житловий будинок (один), який нероздільно пов'язаний з земельною ділянкою. Порядок №103 поширюється на індивідуальні (садибні) житлові будинки.

Крім того, суд зазначає, що під час перевірки відповідачем 1 досліджено технічний паспорт на житловий будинок з мансардою по вулиці Благовісній, №358та встановлено, зокрема на плані земельної ділянки (викопіювання з плану кварталу), що на ньому позначено два житлових будівель.

Відповідно до 3.3 Методичних рекомендацій з питань технічної інвентаризації об'єктів нерухомого майна, затверджених наказом Державним комітетом України з питань житлово-комунального господарства 05.09.2009 № 146 (чинного на момент видачі будівельного паспорта) у абрисі вказується інформація відповідно до вимог форми (додаток 1.13 до Інструкції).

При складанні абрису необхідно керуватися наступним:

- суцільними нерозривними лініями наносяться на абрис тільки будинки, будівлі та споруди;

- дрібним пунктиром - допоміжні лінії, діагоналі, перпендикуляри, засічки тощо;

- великим пунктиром - межі угідь садибної ділянки, яка не має огорож;

- пунктиром з крапкою (__.__.__) - контури замощень.

У абрисі земельної ділянки кожен будинок, господарські будівлі, прибудови позначаються літерами за алфавітним порядком. Літерування починається з основного будинку.

Так наприклад:

"А" - житловий будинок (основний); "А 1"; "А 2" - житлові прибудови;

"а"; "а 1" - прибудови допоміжного призначення (веранда, тамбур тощо);

"Б"; "В" - господарські будівлі (хлів, гараж, літня кухня тощо);

"б"; "б 1"; "в"; "в 1" - прибудови (відповідно) до господарських будівель.

В судовому засіданні досліджено оригінал будівельного та технічного паспорту на житловий будинок, зокрема схему забудови земельної ділянки (а.с. 11, 89), експлікацію земельної ділянки по вулиці Благовісній буд. 358 в місті Черкаси (а.с.95), генеральний план М 1:500 (а.с.96) даної земельної ділянки з експлікацією будівель і споруд (а.с. 97), та встановлено, що на земельній ділянці, яка належить третій особі, знаходиться два житлових будинки, що є порушенням п. 1.2. Порядку №103.

Відповідно до п.3.25* ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень» протипожежні розриви між будинками або окремо розташованими господарськими спорудами у відповідності зі ступенем їх вогнестійкості, а також віддаленість ємкостей горючої рідини на присадибній ділянці (при опалені будинків рідким паливом) слід приймати відповідно до протипожежних вимог (додатку 3.1 ДБН 360-92** «Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень»).

Розташування і орієнтація житлових та громадських будинків повинні здійснюватись з урахуванням забезпечення нормативної тривалості інсоляції та норм освітленості відповідно до "Санитарных норм и правил обеспечения инсоляцией зданий и территорий жилой застройки" та СНІП II-4-79 "Естественное и искусственное освещение" як в будинках, що будуються, так і в сусідніх житлових і громадських будинках. Для догляду за будівлями і здійснення їх поточного ремонту відстань до межі сусідньої ділянки від найбільш виступної конструкції стіни треба приймати не менше 1,0 м. При цьому повинно бути забезпечене влаштування необхідних інженерно-технічних заходів, що запобігатимуть стіканню атмосферних опадів з покрівель та карнизів будівель на територію суміжних ділянок.

Позиція відповідачів щодо непоширення дії Порядку №103, підтверджується також тим, що згідно статті 381 Цивільного кодексу України, садибою є земельна ділянка разом з розташованими на ній житловим будинком, господарсько - побутовими будівлями, наземними і підземними комунікаціями, багаторічними насадженнями. У разі відчуження житлового будинку вважається, що відчужується вся садиба, якщо інше не встановлено договором або законом.

Суд зазначає, що оскільки діючим законодавством не передбачено чіткого переліку обставин, які в сукупності підтверджують загрозу життю людини, суд за власним переконанням зазначає, що всі вищевказані порушення та факти в сукупності свідчать про наявність загрози життю та здоров'ю людей, які перебуватимуть на вищезазначеній земельній ділянці в разі виникнення надзвичайні ситуації природного і техногенного походження.

На підставі вищевикладеного суд дійшов до висновку про правомірність винесення оскаржуваного рішення, відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Вирішуючи даний спір, суд, керуючись ч. 2 статті 2 КАСУ, зобов’язаний перевірити рішення суб'єктів владних повноважень, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено), з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Частиною 1 ст. 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, позивач скористався своїм правом на судовий захист і його право не може бути обмежене, однак при встановлених обставинах підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Враховуючи вищезазначене суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 6, 9, 14, 241-246, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення суду. Якщо в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складене 20 квітня 2018 року.

Суддя В.П. Тимошенко