ПОСТАНОВА

Іменем України

18 квітня 2018 року

Київ

справа № 822/48/17

адміністративне провадження № К/9901/2662/17

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

головуючого - Анцупової Т. О.,

суддів: Кравчука В. М., Стародуба О. П.,

за участю секретаря судового засідання - Яроша Д. В.,

представника позивача - Залуцького Віктора Нарцизовича

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу № 822/48/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Дендропарк «В'язовець» до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу;

за касаційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Дендропарк «В'язовець» на постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року (у складі колегії суддів: Гонтарука В. М., Граб Л. С., Білої Л. М.), установив:

I. ПРОЦЕДУРА

1. У січні 2017 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу.

2. В обґрунтування вказаних вимог позивач зазначив, що постановою від 23 грудня 2016 року на Товариство з обмеженою відповідальністю «Дендропарк «В'язовець» (далі - ТОВ «Дендропарк «В'язовець») накладено штраф в розмірі 144000 грн., оскільки проектні роботи на реконструкцію мансардного приміщення були виконані з порушенням вимог містобудівного законодавства, а саме без містобудівних умов і обмежень, та без технічних умов. Однак вказує, що містобудівні умови та обмеження, а також технічні умови для реконструкції не вимагались.

3. Постановою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року адміністративний позов задоволено повністю. Визнано протиправною та скасовано постанову управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області від 23 грудня 2016 року за № 95/1022-2/4175-16 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

4. Постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року апеляційну скаргу Державної архітектурно-будівельної інспекції України задоволено повністю. Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року у справі за адміністративним позовом ТОВ «Дендропарк «В'язовець» до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу скасовано.

Прийнято нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову ТОВ «Дендропарк «В'язовець» до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу відмовлено.

5. Не погоджуючись з постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року ТОВ «Дендропарк «В'язовець» 21 грудня 2017 року звернулось до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального права судом апеляційної інстанції, просили скасувати рішення суду апеляційної інстанції, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

6. 26 грудня 2018 року зазначена касаційна скарга у адміністративній справі № 822/48/17 надійшла для розгляду до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду.

7. Ухвалою Верховного Суду від 05 січня 2018 року у зазначеній справі було відкрито провадження та установлено десятиденний строк з моменту отримання вказаної ухвали для подачі відзиву на касаційну скаргу.

8. Ухвалою Верховного Суду від 15 березня 2018 року у зазначеній справі відмовлено у задоволені клопотання про зупинення виконання судового рішення.

9. Ухвалою Верховного Суду від 02 квітня 2018 року зазначену справу призначено до касаційного розгляду в судовому засіданні на 18 квітня 2018 року.

10. Станом на 18 квітня 2018 року заперечення на відзиви до Суду не надходили.

II. ОБСТАВИНИ СПРАВИ

11. Як свідчать матеріали справи та встановлено судами попередніх інстанції, відповідно до п. 1.1 договору на виконання робіт №ПА-3 від 12 лютого 2016 року, укладеного між ОСОБА_2 (замовником) та ТОВ «Дендропарк «В'язовець», (виконавцем), за завданням замовника виконавець приймає на себе виконання проектних робіт та здійснення авторського нагляду за реконструкцією мансардного приміщення № 6, яке розташоване за адресою: м. Хмельницький, вул. Красовського маршала, буд. 6-Б, під квартиру.

12. 15 грудня 2016 року відповідачем була проведена позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, державних будівельних норм, стандартів і правил ОСОБА_2 стосовно реконструкції мансардного приміщення № 6 під квартиру АДРЕСА_1 (у присутності ОСОБА_2 та інженера проекту Галаса С.Р.).

13. У направленні від 07 грудня 2016 року на здійснення такої перевірки вказано, що ОСОБА_2 та Галас С. Р. ознайомлені із ним 09 грудня 2016 року, що підтверджується їх підписами.

14. За результатами перевірки складено акт від 15 грудня 2016 року, яким встановлено, що ТОВ «Дендропарк «В'язовець» відповідно до завдання на проектування, виконало проектні роботи на реконструкцію приміщення з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, без вихідних даних для проектування об'єкта містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил (містобудівних умов і обмежень, та технічних умов), чим порушено п. 4.3 ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», п. 1-2 ч. 1 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».

15. Також відповідачем 15 грудня 2016 року складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

16. 23 грудня 2016 року управлінням Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області прийнято постанову № 95-1022-2/4175-16, якою на ТОВ «Дендропарк «В'язовець» накладений штраф у розмірі 144 000 грн. за порушення п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Не погоджуючись з вказаним, позивач звернувся з адміністративним позовом до суду.

ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

17. Оцінюючи доводи сторін, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення адміністративного позову, виходив з того, що відповідачем не доведено, а судом не встановлено, що реконструкція, за умовами договору та/або робочим проектом, передбачала зміни зовнішньої конфігурації приміщення. Також посилання відповідача на виконання проектних робіт щодо реконструкції приміщення без технічних умов та правила п. 25 «Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються» затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та комунального господарства України № 109 від 07 липня 2011 року, які діяла до 16 березня 2012 року є помилковими.

18. Суд апеляційної інстанції врахував доводи відповідача, що проектна документація розроблена для реконструкції приміщення складу під житлову квартиру, тому в даному випадку відбувалась зміна функціонального призначення приміщення з нежитлового в житлове, що виключало можливість застосування п. 25 «Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються» затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та комунального господарства України № 109 від 07 липня 2011 року. Також судом апеляційної інстанції враховано рекомендації, що містяться в листі Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради від 15 грудня 2016 року №3807/030113, в якому вказано, що розробка проектної документації з проведення будівельних робіт по реконструкції здійснюється на основі містобудівних умов та обмежень, оскільки дані будівельні роботи передбачають зміну функціонального призначення об'єкту будівництва. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволені адміністративного позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що відповідач при винесенні оскаржуваної постанови діяв у межах та спосіб передбачений чинним законодавством

IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ

19. ТОВ «Дендропарк «В'язовець» у своїй касаційній скарзі не погоджується з постановою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року, вважає її прийнятою з порушенням норм матеріального права та такою, що підлягає скасуванню зважаючи на наступне.

19.1 Судом апеляційної інстанції при вирішенні зазначеного спору застосовано норму матеріального права, яка на момент виникнення спірних взаємовідносин не існувала (існувала в іншій редакції).

19.2 Суд апеляційної інстанції послався на наявний в матеріалах справи лист - відповідь Департаменту архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради від 15 грудня 2016 року № 3807/030113, який надісланий на адресу в. о. начальника управління ДАБІ Хмельницької області.

Проте, даний лист не може слугувати належним та допустимим доказом по справі. оскільки:

1) базується на редакції п. 25 «Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються» затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та комунального господарства України № 109 від 07 липня 2011 року, яка діяла до 16 березня 2012 року. Більш того, в суді першої інстанції дане питання досліджувалось судом за участю сторін. Де і було наголошено на тому, що даний лист базується на редакції пун кіл Наказу, яка втратила чиї шість і на момент виникнення спірних взаємовідносин вже не діяла. Проте Вінницький апеляційний адміністративний суд не звернув увагу на дану обставину;

2) Департамент архітектури, містобудування та земельних ресурсів Хмельницької міської ради не наділений повноваженнями щодо трактування (надання роз'яснень) положень Наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та комунального господарства України. Частиною 3 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ

20. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених ст. 341 Кодексу адміністративного судочинства України, а також надаючи оцінку правильності застосування судами норм матеріального чи порушення норм процесуального права у спірних правовідносинах виходить з наступного.

21. Оцінюючи доводи скарги, Верховний Суд має надати відповіді на такі питання: 1) чи необхідно отримання позивачем містобудівних умов та обмежень для проведення зазначеної реконструкції приміщення; 2) чи можливе виконання зазначених проектних робіт на реконструкцію приміщення без технічних умов.

22. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 2 Закону «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил - у розмірі дев'яноста мінімальних заробітних плат (проектна організація)

23. Згідно із п. 1, 2 ч. 1 ст. 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження; технічні умови; завдання на проектування.

Щодо необхідності отримання містобудівних умов та обмежень

24. Частиною 3 ст. 29 Закону «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі.

25. Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

26. Згідно п. 25 «Переліку об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються» затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та комунального господарства України № 109 від 07 липня 2011 року (в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), містобудівні умови не надаються для реконструкції житлових та нежитлових приміщень без зміни їх зовнішньої конфігурації, улаштування в житлових будинках, адміністративно-побутових будівлях підприємств та громадських будівлях вбудованих приміщень громадського призначення.

27. Отже, оскільки відповідачем не доведено, що реконструкція, за умовами договору та/або робочим проектом, передбачала зміни зовнішньої конфігурації приміщення. Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції що, отримання містобудівних умов та обмежень у даному випадку не вимагалось.

Що стосується відсутності технічних умов

28. Згідно з ч. 1 - 3 ст. 30 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» технічні умови - комплекс умов та вимог до інженерного забезпечення об'єкта будівництва, які повинні відповідати його розрахунковим параметрам, зокрема щодо водо -, тепло -, енерго - і газопостачання, каналізації, радіофікації, зовнішнього освітлення, відведення зливових вод, телефонізації, телекомунікації, диспетчеризації, пожежної та техногенної безпеки. Фізична чи юридична особа, яка має намір щодо забудови земельної ділянки, що перебуває в її власності або користуванні, має право на одержання технічних умов згідно із поданою нею заявою. Технічні умови надаються протягом 10 робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви. Технічні умови повинні відповідати законодавству, містити достовірну інформацію та обґрунтовані вимоги до об'єктів будівництва, а також відповідати намірам заявника щодо забудови земельної ділянки.

29. При цьому, у п. 4.4 ДБН А.2.2.-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» зазначається, що технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта повинні передбачати виключно ті роботи і в тих обсягах, які необхідні для здійснення інженерного забезпечення об'єкта, що проектується.

30. З матеріалів справи слідує, що мансардне приміщення, проект реконструкції якого розроблено позивачем, не є новим будівництвом, а знаходиться в багатоквартирному житловому будинку, який був введений в експлуатацію раніше. Дане приміщення до розроблення проекту реконструкції вже було під'єднане до існуючих внутрішньо-будинкових інженерних мереж (водопостачання, каналізація, газопостачання, електропостачання). Тому влаштування нових інженерних мереж не передбачалось.

31. Погодившись із висновками суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що, посилання відповідача щодо виконання проектних робіт на реконструкцію приміщення без технічних умов, є помилковими. А тому, позивачем не було допущено порушення вимог законодавства.

32. Отже, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та доводами позивача, що відповідачем не надано належних доказів, які б вказували на порушення вимог чинного законодавства при винесенні оскаржуваної постанови № 95/1022-2/4175-16 від 23 грудня 2017 року за порушення у сфері містобудівної діяльності, згідно якої ТОВ «Дендропарк «В'язовець» визнано винним у вчиненні правопорушення ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».

33. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

34. З огляду на викладене, рішення суду першої інстанції по своїй суті є правильним. У свою чергу судом апеляційної інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, тому помилково скасовано рішення суду першої інстанції.

35. Приписами ч. 1 ст. 341 КАС України визначено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

36. Відповідно до ст. 352 КАС України, Суд касаційної інстанції скасовує постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково і залишає в силі судове рішення суду першої інстанції у відповідній частині, якщо встановить, що судом апеляційної інстанції скасовано судове рішення, яке відповідає закону.

37. З огляду на викладене, постанова Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року підлягає скасуванню, а постанова Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року - залишенню в силі.

Керуючись ст. 341, 345, 352, 356 КАС України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Дендропарк «В'язовець» задовольнити.

Постанову Вінницького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2017 року у цій адміністративній справу № 822/48/17 скасувати.

Постанову Хмельницького окружного адміністративного суду від 26 січня 2017 року у цій адміністративній справу № 822/48/17 залишити в силі.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Дендропарк «В'язовець» судові витрати у розмірі 4320 грн (чотири тисячі триста двадцять гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Хмельницькій області.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий Т. О. Анцупова

Суддя В. М. Кравчук

Суддя О. П. Стародуб