КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

01010, м. Київ, вул. Московська, 8, корп. 30. тел/факс 254-21-99, e-mail: inbox@apladm.ki.court.gov.ua

Головуючий у першій інстанції: Позарецька С.М.

Суддя-доповідач: Епель О.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 квітня 2018 року Справа № 711/10569/17

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді: Епель О.В.,

суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,

за участю секретаря Лісник Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області на додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 січня 2018 року у справі:

за позовом ОСОБА_3

до Головного управління Пенсійного фонду України

в Черкаській області

про визнання дій незаконними і зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА _3 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - відповідач) про:

- визнання незаконними дій ГУ ПФУ в Черкаській області щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2016 р. відповідно до Закону України від 23.12.2015 р. № 900-VІІІ, ст. 63 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ, постанови КМУ від 11.11.2015 р. № 988 згідно з довідкою від 12.05.2017 р. № 2303005590, з урахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням, зазначеного в довідках УМВС України в Черкаській області від 30.01.2016 р. №№ 16, 17;

- зобов'язання ГУ ПФУ в Черкаській області здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 р. відповідно до Закону України від 23.12.2015 р. № 900-VІІІ, ст. 63 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ, постанови КМУ від 11.11.2015 р. № 988 згідно з довідкою від 12.05.2017 р. № 2303005590, з урахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням, зазначеного в довідках УМВС України в Черкаській області від 30.01.2016 р. №№ 16, 17.

Постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 грудня 2017 року адміністративний позов було задоволено, а саме:

- визнано незаконними дії ГУ ПФУ в Черкаській області щодо не проведення перерахунку пенсії позивача з 01.01.2016 р., відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від і постанови КМУ від 11.11.2015 р. № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції»;

- зобов'язано ГУ ПФУ в Черкаській області, відповідно до ст. 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та на підставі довідки ліквідаційної комісії УМВС України в Черкаській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії позивача провести перерахунок його пенсії з 01.01.2016 р., нарахувавши та виплативши йому одноразово недоотримані суми пенсії за минулий час з 01.01.2016 р. без обмеження будь-яким строком.

При ухваленні зазначеної постанови суду не було вирішено позовні вимоги щодо здійснення перерахунку та випалти пенсії позивача, з урахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням, зазначеного у довідках УМВС України в Черкаській області від 30.01.2016 р. №№ 16, 17.

У зв'язку з цим позивач звернувся із заявою про винесення додаткового рішення.

19 січня 2018 року Придніпровським районним судом м. Черкаси було ухвалено додаткове рішення, яким вирішено позовні вимоги, щодо яких не було ухвалено рішення, а саме: задоволено позов в частині щодо перерахунку та випалти пенсії позивача, з урахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням, зазначеного у довідках УМВС України в Черкаській області від 30.01.2016 р. №№ 16, 17.

Не погоджуючись з таким додатковим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій посилається на те, що не на всі суми грошового забезпечення, вказані у довідках від 30.01.2016 р. №№ 16, 17, нараховувався та сплачувався єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

З цих та інших підстав апелянт просить скасувати оскаржуване додаткове рішення суду та ухвалити нове про відмову в задоволенні позовних вимог, вважаючи, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання сторони не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, у зв'язку із чим, колегія суддів, на підставі ч. 13 ст. 10, ч. 4 ст. 229, ст. 310 КАС України розглядає справу за їх відсутності без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши у межах апеляції, відповідно до ст. 308 КАС України, повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, до ГУ ПФУ в Черкаській області УМВСУ в Черкаській області була надана довідка від 12.05.2017 р. № 2303005590 про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії ОСОБА_3, який становить 6798,24 грн. і складається з посадового окладу, окладу за звання, надбавки за вислугу років та премії.

За даними довідок заступника голови ліквідаційної комісії Коваленка В.Б. від 30.01.2016 р. № 16 та від 30.01.2017 р. № 17 встановлено, що при звільненні з ОВС ОСОБА_3 були виплачені й інші нарахування - вихідна допомога, матеріальна допомога, грошова винагорода тощо, тобто, які він отримував протягом останніх 24 місяців підряд перед місяцем звільнення.

При зверненні до суду з адміністративним позовом у цій справі позивач, окрім іншого, заявляв позовні вимоги про визнання незаконними дій ГУ ПФУ в Черкаській області щодо відмови позивачу у проведенні перерахунку та виплати пенсії з 01.01.2016 р. відповідно до Закону України від 23.12.2015 р. № 900-VІІІ, ст. 63 Закону України від 09.04.1992 р. № 2262-ХІІ, постанови КМУ від 11.11.2015 р. № 988 згідно з довідкою від 12.05.2017 р. № 2303005590, з урахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням, зазначеного в довідках УМВС України в Черкаській області від 30.01.2016 р. №№ 16, 17, та зобов'язання ГУ ПФУ в Черкаській області здійснити йому відповідний перерахунок та виплату пенсії з 01.01.2016 р., зокрема з урахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням, зазначеного в довідках УМВС України в Черкаській області від 30.01.2016 р. №№ 16, 17.

У ході розгляду справи судом досліджувалися, у тому числі, докази з приводу наявності у позивача права на здійснення перерахунку його пенсії з урахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням, зазначеного в довідках УМВС України в Черкаській області від 30.01.2016 р. №№ 16, 17, та було встановлено його права на відповідний перерахунок, однак при ухваленні постанови від 12 грудня 2017 року по суті позову зазначені позовні вимоги залишилися не вирішеними.

У зв'язку з цим позивач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення в порядку п. 1 ч. 1 ст. 252 КАС України.

Судова колегія встановила, що задовольняючи зазначену заяву позивача та ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що складові грошового забезпечення позивача, вказані у довідках УМВС України в Черкаській області від 30.01.2016 р. №№ 16, 17, були виплачені йому під час проходження служби - за останні 24 місяці та підлягають врахуванню при визначенні розміру його пенсії.

Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів частково погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України), Законами України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09.04.1992 р. № 2262-XII у редакції, яка була чинною на момент призначення позивачу пенсії (далі - Закон № 2262-ХІІ), «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 р. № 2011-XII (далі - Закон № 2011-ХІІ), «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058-IV (далі - Закон № 1058-IV), «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997 р. № 400/97-ВР у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу (далі - Закон № 400/97-ВР), постановою КМУ від 17.07.1992 р. № 393 «Про затвердження Порядку обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (далі - Порядок № 393), постановою КМУ від 07.11.2007 р. № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - постанова № 1294), Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 10.06.2008 р. № 447, яка була чинної на час призначення пенсії (далі - Інструкція № 447).

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У п. 1 ч. 1 ст. 252 КАС України передбачено, що суд, який ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.

Згідно зі ст. 43 Закону № 2262-XII пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

У п. 7 Постанови № 393 визначено, що пенсії обчислюються з таких видів грошового забезпечення: відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Частинами 1, 2 статті 9 Закону № 2011-XII встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.

Відповідно до п. 3 Постанови № 1294 упорядковано структуру та умови грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та затверджено схеми посадових окладів і додаткових видів грошового забезпечення за категоріями військовослужбовців.

Згідно зі схемою додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил України (додаток № 25 до Постанови № 1294) до одноразових віднесені такі види грошового забезпечення: винагорода, призначення та виплата якої пов'язана з обсягом та складностями роботи, що виконується під час проходження військової служби; матеріальна допомога на початкове обзаведення (вид матеріального забезпечення військовослужбовців, передбачений ст. 9-1 Закону № 2011-XII), а також одноразова матеріальна допомога військовослужбовцям строкової військової служби.

Законом № 2011-XII також гарантовано право військовослужбовців, крім військовослужбовців строкової служби, на щорічну основну відпустку із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення (ч. 1 ст. 10-1).

Розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (пп. 3 п. 5 Постанови № 1294, пункт 20.1 розділу ХХ Інструкції № 447).

Наведеними нормативними актами також регламентовано умови та порядок виплати військовослужбовцям матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань.

Розмір матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань особам рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту установлюється за рішенням начальника органу управління (підрозділу) у розмірі, що не перевищує місячного грошового забезпечення (п. 19.1 розділу ХІХ Інструкції № 447).

Статтею 15 Закону № 2011-ХІІ та статтею 9 Закону № 2262-XII визначено, що військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

За змістом п. 17 ст. 11 Закону № 1058-IV військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Частиною 2 статті 20 Закону № 1058-IV визначено, що обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених, зокрема, у пункті 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

При цьому, Закон № 400/97-ВР визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 4 частини 1 статті 1 Закону № 400/97-ВР визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу.

Системний аналіз викладених правових норм надає підстави стверджувати, що військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.

При цьому, види грошового забезпечення, які були отримані військовослужбовцем протягом останніх 24-х місяців перед звільненням зі служби та з яких сплачувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема грошова допомога на оздоровлення, грошова винагорода, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, премії з яких сплачено страхові внески відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія.

Аналогічна права позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22.03.2018 р. по справі № 604/319/17.

Разом з тим, частина 3 статті 43 Закону №2262-XII не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати, як одноразова грошова допомога при звільненні (вихідна допомога), а правові підстави для її виплати встановлені ст. 15 Закону № 2011-ХІІ та ст. 9 Закону № 2262-XII, які пов'язані зі звільненням особи зі служби.

Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення та не входить до додаткового грошового забезпечення, та не повинна враховуватися при нарахуванні пенсії, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

Аналогічна права позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 р. по справі № 344/10887/17.

Виходячи з викладеного, колегія суддів звертає увагу на те, що з додаткових видів грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням, зазначених в довідці УМВС України в Черкаській області від 30.01.2017 р. № 17, сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, і вони, з огляду на вищезазначене, підлягають врахуванню при здійсненні перерахунку пенсії позивача, що обумовлює правомірність висновків суду першої інстанції в частині вирішення таких позовних вимог та їх задоволення і відповідно до ст. 316 КАС України надає підстави для залишення рішення суду в цій частині без змін.

При цьому, доводи апелянта про те, що такі виплати не підлягають врахуванню при обчисленні пенсії позивача є необґрунтованими з огляду на вищевикладене.

Разом з тим, сума нарахованої та виплаченої позивачу вихідної допомоги, зазначена в довідці від УМВС України в Черкаській області від 30.01.2016 р. № 16, не входить до його додаткового грошового забезпечення та не підлягає врахуванню при обчисленні його пенсії, що безпідставно не було встановлено судом першої інстанції та, відповідно до ст. 317 КАС України, зумовлює наявність правових підстав для скасування оскаржуваної додаткової постанови в цій частині та відмови в задоволенні таких позовних вимог.

Тож, колегія суддів приймає до уваги та враховує доводи апеляційної скарги щодо відсутності правових підстав для врахування вказаної виплати при обчисленні пенсії позивача.

Втім, апеляційний суд зазначає, що в апеляційній скарзі на додаткове рішення, яким суд першої інстанції вирішив по суті лише частину позовних вимог у порядку п. 1 ч. 1 ст. 252 КАС України, апелянт просить повністю відмовити в позові, що є необґрунтованим, оскільки, як було встановлено вище, решта позовних вимог вирішена постановою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12 грудня 2017 року у цій справі, яка наразі не є предметом апеляційного оскарження.

Враховуючи вищевикладені обставини та докази у їх сукупності, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області підлягає задоволенню частково, додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 січня 2018 року в частині задоволення позовних вимог щодо перерахунку та виплати пенсії позивача з урахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням, зазначеного у довідці УМВС України в Черкаській області від 30.01.2016 р. № 16 - скасуванню, а адміністративний позов в цій частині позовних вимог - залишенню без задоволення. В іншій частині додаткове рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 229, 242-244, 250, 252, 308, 310, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області - задовольнити частково.

Додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 січня 2018 року в частині задоволення позовних вимог щодо перерахунку та випалти пенсії позивача, з урахуванням середньомісячної суми додаткових видів грошового забезпечення за останні 24 календарні місяці служби перед звільненням, зазначеного в довідці управління Міністерства внутрішніх справ України в Черкаській області від 30.01.2016 р. № 16 - скасувати, а в задоволенні адміністративного позову в цій частині позовних вимог - відмовити.

В іншій частині додаткове рішення Придніпровського районного суду м. Черкаси від 19 січня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України.

Повний текст рішення, відповідно до ч.3 ст. 243 КАС України, виготовлено 18 квітня 2018 року.

Головуючий суддя:

Судді :