Провадження № 22-ц/779/511/2018

Категорія 59

Головуючий у 1 інстанції Сабадах Б. В.

Суддя-доповідач Максюта

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2018 року м. Івано-Франківськ

Апеляційний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого (суддя-доповідач) Максюти І.О.,

суддів: Пнівчук О.В., Томин О.О.

за участю секретаря Петріва Д.Б.,

представника ПАТ «Івано-Франківськгаз» Демидюк Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню по справі за позовом ПАТ «Івано-Франківськгаз» в особі Косівського управління експлуатації газового господарства до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Івано-Франківськгаз» в особі Косівського управління експлуатації газового господарства про зобов'язання провести перерахунок за фактично спожитий природний газ із врахуванням пільг, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Косівського районного суду Івано-Франківської області, постановлену головуючим суддею Сабадахом Б.В. 02 березня 2018 року в м. Косів Івано-Франківської області,

в с т а н о в и в :

В порядку п.3 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 № 1402-VIII, апеляційні суди, утворені до набрання чинності цим Законом, продовжують здійснювати свої повноваження до утворення апеляційних судів у відповідних апеляційних округах. У разі ліквідації суду, що здійснює правосуддя на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць), та утворення нового суду, який забезпечує здійснення правосуддя на цій території, суд, що ліквідується, припиняє здійснення правосуддя з дня опублікування в газеті «Голос України» повідомлення голови новоутвореного суду про початок роботи новоутвореного суду (п. 6 ст. 147 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»).

У зв'язку із зазначеним справа підлягає розгляду Апеляційним судом Івано-Франківської області.

У січні 2018 році ОСОБА_2 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, мотивуючи її тим, що на виконання додаткового рішення Косівського районного суду у справі №347/1060/14-ц від 09.09.2015, яке набрало законної сили 29 вересня 2015 року, Косівським районним судом було видано 12 грудня 2016 року виконавчий лист про стягнення з нього на користь ПАТ «Івано-Франківськгаг» в особі Косівського УЕГГ судового збору в розмірі 163 грн.26 коп. На підставі даного виконавчого листа головним державним виконавцем Косівського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Винничук О.М. 03 січня 2018 року винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання даного рішення суду.

Зазначає, що виконавчий лист видано Косівським районним судом із зазначенням строку пред'явлення виконавчого листа до виконання до 29 вересня 2018 року (тобто три роки з дня набрання законної сили даним рішенням, а саме з 29.09.2015 року). Судом неправильно вказано строк пред'явлення виконавчого листа до виконання, що надало можливість стягувачу подати виконавчий лист до Державної виконавчої служби 02 січня 2018 року, і, як наслідок, 03 січня 2018 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження.

Всі ці дії вважає незаконними, а сам виконавчий лист виданий Косівським районним судом 12.12.2016 року таким, що не підлягає виконанню.

Просив постановити ухвалу, якою зупинити виконавче провадження №55458537, відкрите на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.01.2018 року, винесеної головним державним виконавцем Косівського РВДВС Головного ТЮС в Івано-Франківській області. Визнати виконавчий лист від 12.12.2016 року таким, що не підлягає виконанню (а.с.65-66, том.2).

Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 02 березня 2018 року в задоволенні заяви ОСОБА_2 відмовлено (а.с.93, том.2).

Не погодившись з такою ухвалою ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення норм матеріального та процесуального права, оскільки при постановленні оскаржуваної ухвали судом грубо порушено норми Закону України «Про виконавче провадження».

Апелянт зазначає, що згідно Закону України «Про виконавче провадження» (чинного на час набрання законної сили рішенням суду від 09.09.2015 року) встановлений законом строк пред'явлення виконавчого документа до виконання в один рік. Тобто стягувач мав право звернутися до суду за видачею виконавчого листа протягом року з дня набрання законної сили рішенням, а саме у період з 29.09.2015 року до 29.09.2016 року, а тому суд не мав права видавати стягувачу виконавчий лист, оскільки термін його пред'явлення сплив ще 29.09.2016 року. У зв'язку з цим апелянт звертає увагу суду на те, що тільки з 05 жовтня 2016 року набрав чинності новий Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року, згідно якого виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Суд в даному випадку не мав керуватися Законом України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року, оскільки стягувач звернувся до суду за видачею виконавчого листа після спливу однорічного терміну, наданого їм для подання виконавчого документу до виконання, передбаченого Законом України «Про виконавче провадження» (у попередній редакції), і який сплив 29.09.2016 року, а саме до вступу Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 року.

Крім того, апелянт зазначає, що судом видано виконавчий лист та підписано суддею 12.12.2016 року, а саму заяву, на підставі якої проводиться оформлення і видача виконавчого документу подано та зареєстровано у канцелярії суду тільки після видачі виконавчого документу, а саме 13.12.2017 року та звертає увагу, що ПАТ «Івано-Франківськгаз» Косівське управління по експлуатації газового господарства були ліквідовані ще 20 січня 2015 року.

Просить зупинити виконавче провадження №55458537, відкрите на підставі постанови про відкриття виконавчого провадження від 03.01.2018 року, винесене головним державним виконавцем Косівського РВ ДВС Головного ТЮС в Івано-Франківській області. Скасувати ухвалу Косівського районного суду від 02.03.2018 року, визнати виконавчий лист, виданим судом 12.12.2016 року таким, що не підлягає виконанню (а.с.98-100, том.2).

У відзиві на апеляційну скаргу представник ПАТ «Івано-Франківськгаз» зазначає, що ухвала Косівського районного суду від 02.03.2018 року є законною та не підлягає скасуванню. Вважає, що суд дійшов правильного висновку про відсутність будь-яких підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню та зупинення виконавчого провадження №55458537. Зазначив, що первинний позов у 2014 році заявлено юридичною особою ПАТ «Івано-Франківськгаз», Косівське управління по експлуатації газового господарства входило в його структуру та діяло від імені та в інтересах ПАТ «Івано-Франківськгаз», що підтверджується копією виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Ухвалою Косівського районного суду від 15 лютого 2018 року замінено сторону ПАТ «Івано-Франківськгаз» Косівське управління по експлуатації газового господарства у виконавчому провадженні щодо виконання рішення Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24.12.2015 року його правонаступником -ПАТ «Івано-Франківськгаз».

У судове засідання апелянт не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про день, місце та час розгляду справи відповідач повідомлений належним чином.

Представник стягувача у судовому засіданні апеляційну скаргу не визнав.

Приймаючи до уваги, що неявка осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, не перешкоджає апеляційному розгляду справи, апеляційним судом виконаний обов'язок щодо повідомлення осіб, які беруть участь у справі, про день, місце та час судового засідання, тому колегія суддів розглянула справу за відсутності апелянта.

Вислухавши представника відповідача ПАТ «Івано-Франківськгаз» Демидюк Т.А., доповідь судді, дослідивши матеріали справи та перевіривши, відповідно до ст.367 ЦПК України, законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга є необгрунтованою, виходячи з наступного.

Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що зазначені заявником в заяві обставини не можуть бути підставою для визнання виконавчого листа від 12 грудня 2016 року у справі №347/1060/14-ц таким, що не підлягає виконанню та зупинення виконавчого провадження №55458537, оскільки виконавчий лист видано на виконання додаткового судового рішення від 09.09.2015 року, і судове рішення в цій частині залишено без змін рішенням Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24.12.2015 року, тобто набрало законної сили.

З таким висновком погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом встановлено, що 25 червня 2015 року Косівським районним судом ухвалено рішення по цивільній справі №347/1060/14-ц за позовом ПАТ «Івано-Франківськгаз» в особі Косівського управління експлуатації газового господарства до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожитий природний газ та зустрічним позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Івано-Франківськгаз» в особі Косівського управління експлуатації газового господарства про проведення перерахунку оплати за спожитий природний газ із врахуванням наданих пільг, яким первісний позов ПАТ «Івано-Франківськгаз» в особі Косівського управління експлуатації газового господарства до ОСОБА_2 задоволено. Суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Івано-Франківськгаз» в особі Косівського управління експлуатації газового господарства заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 8034, 29 грн. та 80,34 грн судового збору. У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 до ПАТ «Івано-Франківськгаз» в особі Косівського управління експлуатації газового господарства про проведення перерахунку оплати за спожитий природний газ за ставками I цінової категорії та про перерахунок оплати за спожитий природний газ з врахуванням наданих пільг, відмовлено. (а.с. 203-209, том.1).

09 вересня 2015 року Косівським районним судом було ухвалено додаткове рішення у даній цивільній справі, яким суд стягнув з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Івано-Франківськгаз» в особі Косівського управління експлуатації газового господарства судовий збір в розмірі 163 грн. 26 коп. (а.с.234-235, том.1).

Рішенням апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2015 року, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 11 листопада 2016 року, рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2015 року скасовано в частині відмови у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2

В цій частині ухвалено нове рішення, яким зобов»язано ПАТ «Івано-Франківськгаз» в особі Косівського управління експлуатації газового господарства здійснити перерахунок оплати за поставлений ОСОБА_2 газ за період з лютого 2010р. по листопад 2012р. з урахуванням 40% знижки ОСОБА_4 згідно постанови Косівського районного суду від 23.04.2013 р. та 25% знижки іншого члена сім»ї - ОСОБА_5

В частині задоволення первісного позову ПАТ «Івано-Франківськгаз» в особі Косівського управління експлуатації газового господарства рішення суду змінено, зменшено у зв'язку із цим стягнення на користь ПАТ «Івано-Франківськгаз» в особі Косівського управління експлуатації газового господарства з ОСОБА_2 за спожитий газ за період з лютого 2010р. по листопад 2012р. з 8034,29 грн до 7298,06 грн. В іншій частині рішення суду залишено без змін (а.с.41-46,58-59 том2).

Даних про оскарження у касаційному порядку рішення апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2015 року та у незміненій частині рішення Косівського районного суду Івано-Франківської області від 25 червня 2015 року (з урахуванням додаткового рішення від 09.09.2015 року) матеріали справи не містять.

Отже, згідно ч.1 ст.223 та ст.319 ЦПК України (в редакції Закону, чинній на час ухвалення рішення), судові рішення у даній справі набрали законної сили після перегляду в апеляційному порядку з 24 грудня 2015 року.

28 жовтня 2016 року представник ПАТ «Івано-Франківськгаз» звернувся до Апеляційного суду Івано-Франківської області із заявою про виправлення описок у судовому рішенні (а.с.51 т.2), яка розглянута судом і згідно ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 11 листопада 2016 року виправлено описки у рішенні Апеляційного суду Івано-Франківської області від 24 грудня 2015 року (а.с.58-59 т.2)

13 грудня 2016 р. представником ПАТ «Івано-Франківськгаз» подана заява до Косівського районного суду Івано-Франківської області про видачу виконавчих листів по справі (а.с.62 т.2).

На підставі зазначеного рішення, згідно супровідного листа від 14 грудня 2016 року (а.с.63 т. 2), Косівським районним судом видано три виконавчі листи, зокрема і виконавчий лист, датований 12 грудня 2016 року, про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Івано-Франківськгаз» в особі Косівського УЕГТ судового збору в розмірі 163 грн. 26 коп. (а.с.69, том.2) із зазначенням набрання законної сили рішенням суду (додатковим) від 09 вересня 2015 року з 29 вересня 2015 року і строку пред'явлення виконавчого листа до виконання до 29.09.2018 року (а.с.69, том.2).

02 січня 2018 року виконавчий лист про стягнення судового збору на суму 163, 26 грн звернуто до виконання, а 03 січня 2018 року Головним державним виконавцем Косівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Винничук О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (а.с.70, 71, том.2)

На час ухвалення судових рішень (25.06.2015р., 09.09.2015р.), у тому числі і на час перегляду рішення суду в апеляційному порядку (24.12.2015р.) і набрання законної сили рішеннями судів, а також на час видачі виконавчого документа (12.12.2016р.) чинною була інша редакція Цивільного процесуального кодексу України згідно Закону № 3538-IV від 15.03.2006, відповідно до якої частини 1 та 2 статті 369 викладалися наступним чином: виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження". Суд, який видав виконавчий лист, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, та стягнути на користь боржника безпідставно одержане стягувачем за виконавчим листом.

У цей період діяв закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV, згідно до пункту 2 частини 1 статті 22 якого інші виконавчі документи, до яких відносились виконавчі листи, видані на підставі судових рішень, могли бути пред'явлені до виконання протягом року. Частиною другою вказаної статті визначалося, що строки, зазначені у частині першій цієї статті, встановлюються для виконання судових рішень - з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після його постановлення.

Цей закон втратив чинність на підставі Закону України «Про виконавче провадження» N 1404-VIII від 02.06.2016, прийнятого 05.10.2016р., який діє з 30.11.2016р. і був чинним на час видачі виконавчого листа. (12.12.2016р.)

Згідно положень частин першої та другої ст.12 цього Закону виконавчі документи можуть бути пред'явлені до примусового виконання протягом трьох років.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному виконанню - з наступного дня після його прийняття.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 432 ЦПК України (в редакції Цивільного процесуального кодексу України, яка набрала чинності з 15.12.2017 року) суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Доводи заявника і апелянта зводяться до того, що суд першої інстанції при оформленні виконавчого листа (12.12.2016р.) зазначив строк пред'явлення його до виконання, який не відповідає строку (один рік), визначеному положеннями п. 2 ч.1 ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року N 606-XIV, який був чинним на день набрання рішеннями суду законної сили .

Таким чином, фактично апелянт вказує на помилку, допущену судом при оформленні виконавчого листа, яка вплинула на правильність обчислення строку пред'явлення виконавчого листа до виконання і у разі зазначення такого строку відповідно до Закону, який був чинним на час набрання рішенням законної сили, у державного виконавця виникли б підстави для повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з пропуском такого строку.

Така помилка може бути виправлена за заявою стягувача або боржника (ст. 432 ЦПК України).

Враховуючи те, що згідно з положеннями ст. 432 ЦПК України підставами визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню є його помилкова видача судом та відсутність обов'язку боржника повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, а доказів про припинення чи добровільне виконання рішення суду (додаткового рішення) заявником не представлено, тому підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню відсутні.

Не можна вважати помилковою видачу виконавчого листа стягувачу у зв'язку із неправильним зазначенням строку пред'явлення його до виконання чи набрання рішенням суду законної сили, оскільки стягувач має право на отримання виконавчого листа навіть після спливу строку для пред'явлення його до виконання і такий строк може бути поновлений за обґрунтованою заявою стягувача.

А боржник не позбавлений права звернутися з відповідною заявою до суду про виправлення помилки у виконавчому документі.

Зазначена заявником в обґрунтування вимог заяви інша обставина - ліквідація стягувача не є підставою для визнання виконавчого листа, виданого на виконання рішення суду, що набрало законної сили, таким, що не підлягає виконанню.

Оскільки заявником не наведено підстав передбачених ч.1 ст.432 ЦПК України за наявності яких суд може визнати виконавчий лист таким що не підлягає виконанню повністю або частково, зокрема не представлено доказів припинення зобов'язання у зв'язку з добровільним виконанням боржником чи іншою особою зобов'язань або з інших причин, як і не надано доказів помилковості видачі вказаного виконавчого листа, суд першої інстанції обґрунтовано залишив заяву без задоволення.

Заявником по суті неправильно обрано спосіб захисту своїх прав і він може реалізувати таке своє право, подавши заяву до суду з викладенням вимог відповідно до суті порушеного права.

Судом першої інстанції у відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України були повно і всебічно дослідженні обставини справи та дана належна оцінка доказам, на які сторони посилалися в суді першої інстанції. Суд правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і застосував закон, який їх регулює, по суті судом ухвалено правильне рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, підстави для скасування або зміни ухвали суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374, 375, 381- 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а ухвалу Косівського районного суду Івано-Франківської області від 02 березня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 17 квітня 2018 року.

Головуючий І.О. Максюта

Судді: О.В. Пнівчук

О.О. Томин