Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2018 р. Справа№805/1122/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Кониченка Олега Миколайовича при секретарі судового засідання Проніні Д.С. розглянувши адміністративну за позовом ОСОБА_1

до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ :

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 21.11.2017 року він звернувся до Добропільського об'єднаного УПФУ Донецької області із заявою про призначення пенсії згідно ч. 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Рішенням начальника Добропільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 4567 від 06.12.2017 року йому було відмовлено в призначенні пенсії згідно ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного стажу роботи в підземних умовах - 25 років. Відповідно до рішення до стажу роботи в підземних умовах не враховано період роботи з 31.08.1982 року по 27.02.1984 в ШУ №5 в/о «Шахтарськантрацит» в якості учня прохідника підземного з повним робочим днем під землею, з 06.03.1984 по 08.09.1985 в якості прохідника підземного з повним робочим днем під землею в ШУ ім. 17 Партз'їзду, з 26.09.1985 по 29.03.1988 в якості учня підземного гірничого робітника очисного вибою та гірничого робітника очисного вибою з повним робочим днем в шахті в ШУ «Шахтарське» Шахтарське ВО з видобутку антрациту «Шахтарськантрацит», оскільки не надано довідку, підтверджуючу пільговий характер роботи. Також відповідач в своєму рішенні посилається на те, що не були надані уточнюючі довідки підтвердження пільгового стажу, передбачені п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою КМУ № 637 від 12.08.1993 року. За розрахунком управління його загальний страховий стаж склав 38 років 3 місяці 1 день. Вказану відмову в призначені пенсії позивач вважає протиправною, а рішення таким, що не ґрунтується на нормах діючого законодавства. Зазначив, що відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 01 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за відсутності стажу роботи: з 1 квітня 2017 року по 31 березня 2018 року - не менше 21 року 6 місяців у чоловіків. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи. Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ч. 1 ст. 48 Кодексу Законів про працю України основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Вважає, що уточнюючі довідки для підтвердження спеціального трудового стажу необхідно надавати лише в разі коли відсутні відповідні відомості в трудовій книжці, отже посилання відповідача, під час відмови у призначенні пенсії, на необхідність надання уточнюючих довідок, передбачених п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого ОСОБА_2 КМУ № 637 від 12.08,1993 р., є неправомірним, оскільки його робота у спірний період, підтверджується записами трудовій книжки. Стосовно довідок уточнюючих пільговий характер роботи зазначив, що фактично документи знаходяться за адресою: Донецька область м. Шахтарськ, вул. Космонавтів, 1 ОСОБА_3 цьому, на теперішній час, отримати відповідні довідки з вказаного підприємства в реальних умовах, в будь-який спосіб неможливо, тому що є загальновідомим фактом те, що підприємство, де він працював залишились на території, яка на теперішній час не контролюється державною владою України. Крім того, положеннями ОСОБА_2 КМУ від 07.11.2014 року № 595 «Про деякі питання фінансування бюджетних установ; здійснення соціальних виплат населенню та надання фінансової підтримки окремим підприємствам і організаціям Донецької та Луганської областей» передбачено, що будь-які запити, звернення, довідки чи інші документи, видані органами фонду або підприємствами, які непідконтрольні українській владі вважаються недійсними і не можуть прийматися до розгляду. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 9 Закону України «Про забезпечення, прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території», будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому Законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими ч. 2 цієї статті є недійсним та не створює правових наслідків. Таким чином, навіть якщо він надав би відповідачу довідки підтверджуючі пільговий характер роботи вони б не могли бути законними та не приймалися б до уваги, як належний та допустимий доказ. Разом з тим, вважає, що через події які відбуваються у нашій країні, а саме через захоплення незаконними озброєними формуваннями території м. Шахтарськ, він не може бути позбавлений свого права на пенсійне забезпечення. Просив суд визнати дії Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області неправомірними; скасувати рішення начальника Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області від 06.12.2017 року №4567 про відмову в призначені пенсії; зобов’язати Добропільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області зарахувати до пільгового стажу роботи, за ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 31.08.1982 року по 27.02.1984 в ШУ №5 в/о «Шахтарськантрацит» в якості учня прохідника підземного з повним робочим днем під землею, з 06.03.1984 по 08.09.1985 в якості прохідника підземного з повним робочим днем під землею в ШУ ім. 17 Партз’їзду, з 26.09.1985 по 29.03.1988 в якості учня підземного гірничого робітника очисного вибою та гірничого робітника очисного вибою з повним робочим днем в шахті в ШУ «Шахтарське» Шахтарське ВО з видобутку антрациту «Шахтарськантрацит»; зобов’язати Добропільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву від 21.11.2017 року про призначення пенсії за віком згідно ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням пільгового стражу за періоди роботи з 31.08.1982 року по 27.02.1984 в ШУ №5 в/о «Шахтарськантрацит» в якості учня прохідника підземного з повним робочим днем під землею, з 06.03.1984 по 08.09.1985 в якості прохідника підземного з повним робочим днем під землею в ШУ ім. 17 Партз’їзду, з 26.09.1985 по 29.03.1988 в якості учня підземного гірничого робітника очисного вибою та гірничого робітника очисного вибою з повним робочим днем в шахті в ШУ «Шахтарське» Шахтарське ВО з видобутку антрациту «Шахтарськантрацит».

Ухвалою від 19 лютого 2018 року суд залишив позовну заяву без руху та надав час для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою від 02 березня 2018 року суд відкрив провадження у справі, призначивши до розгляду на 26 березня 2018 року за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

20 березня 2018 року відповідач надав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого, просив суд відмовити у задоволені позовних вимог. Зазначив, що

21.11.2017 року ОСОБА_1 звернувся до управління з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідно до наданих документів страховий стаж позивача складає 38 років 3 місяці 1 день. До пільгового стажу роботи управлінням не були враховані періоди роботи з 31.08.1982 по 27.02.1984 в ШУ № 5 в/о «Шахтарськантрацит» в якості учня прохідника підземного, з 06.03.1984 по 08.09.1985 в ШУ ім. 17 Партз'їзду ВО з видобутку антрациту «Шахтарськантрацит» в якості прохідник підземного з повним робочим днем під землею, з 26.09.1985 по 29.03.1988 в ШУ «Шахтарське» Шахтарське ВО з видобутку антрациту «Шахтарськантрацит» в якості учня підземного гірничого робітника очисного вибою та гірничого робітника очисного вибою. Рішенням начальника управління від 06.12.2017 року №4567 було відмолено в призначенні пенси ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу. Наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року №383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посаді показників під час обчислення стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, згідно з яким, визначаючи право на пенсію за віком на пільгових умовах, застосовують списки, чинні на період роботи особи. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону №1058 пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з: особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених КМ України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абз.1 цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом № 1788. Тобто, окрім трудового стажу та до досягнення чоловіками 55 років, вони мають право на пенсію на пільгових умовах у разі віднесення виконуваної роботи до відповідного списку. ОСОБА_2 КМУ № 36 від 16.01.2003 р. «Про затвердження списків виробництв робіт, професій, посад 1 показників,- зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах» затверджений Список №1 і та Список №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботам, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, занятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Пільговий стаж - це період трудової діяльності в шкідливих, небезпечних або специфічних умовах упродовж повного робочого дня. Перелік виробництв, робіт, професій, посад і показників, за якими період трудової діяльності може бути віднесений до пільгового стажу, затверджено постановами Кабінету Міністрів України. Додатковими критеріями, згідно з якими призначається пенсія на пільгових умовах та застосовуються Списки №1 та №2, є: відповідність записів у трудовій книжці позивача про найменування Списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення; документальне підтвердження виконання роботи на протязі повного робочого дня, що є необхідною умовою для призначення пенсій на пільгових умовах; документальне підтвердження отримання пільг, доплат, додаткової відпустки за шкідливі умови праці. Під повним робочим днем розуміють виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше як 80% робочого часу, встановленого для працівників цього виробництва, професій чи посад, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних із виконанням певних трудових обов'язків (п.2. Порядку №383). Пунктом 10 зазначеного Порядку встановлено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку з наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п.20 Порядку №637. Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затверджений ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України № 637 від 12.08.1993 року, де зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі Довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). Позивач зазначає, що згідно зі ст. 62 Закону №1788 основним документом який підтверджує стаж роботи є трудова книжка і саме його трудова книжка підтверджує його пільговий стаж. В наданій позивачем до управління трудової книжки щодо спірного періоду роботи міститься лише загальна назва професії, без конкретизації характеру та виду виконуваної роботи, відсутні відомості про зайнятість позивача не менше 80% робочого часу, встановленого для працівників цього виробництва, професій чи посад, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних із виконанням певних трудових обов'язків. Відповідно до підпункту 1.1 п. 1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України 29.07.1993 року за №58 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17 серпня 1993 року за №110 встановлено, що трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню. Згідно пп.2.3 п.2 наказу, записи у трудовій книжці при звільнені або переведенні на іншу роботу повинні провадитись у точній відповідності з формулюванням чинного законодавства і з посиланням на відповідну статтю, пункт закону. Пунктами 1,2 постанови КМУ №637 від 12.08.1993 року «Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній»: встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. Таким чином управління дійшло правомірного висновку про відсутність у позивача, на момент його звернення із відповідною заявою, достатнього пільгового стажу дія призначення пенсії на підстав ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Ухвалою від 26 березня 2018 року суд відклав розгляд справи на 10 квітня 2018 року.

Суд дослідивши подані матеріали справи встановив наступне.

21 листопада 2017 року позивач ОСОБА_1 звернувся до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області з заявою про призначення пенсії за віком відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Рішенням від 06 грудня 2017 року за №4567 позивачу відмовлено у призначенні пенсії у зв'язку із недостатністю пільгового стажу роботи.

Згідно вказаного рішення, загальний страховий стаж позивача складає 38 років 3 місяці 1 день.

Зазначено, у зв'язку з тим, що заявник не надав довідки, уточнюючи пільговий стаж роботи та у зв’язку з неможливістю проведення перевірки періодів роботи, оскільки підприємства розташовані на тимчасово окуповані території України до пільгового стажу не зараховані наступні періоди:

- з 31.08.1982 по 27.02.1984 в ШУ №5 в/о «Шахтарськантрацит» учня прохідника та прохідника підземного;

- з 06.03.1984 по 08.09.1985 в якості прохідника в ШУ ім.17 Партз’їзду ВО з видобутку антрациту «Шахтарськантрацит»;

- з 26.09.1985 по 29.03.1988 в якості учня підземного гірничого очисного вибою та гірничого робітника очисного вибою в ШУ «Шахтарське» Шахтарське ВО з видобутку антрациту «Шахтарськантрацит».

Надаючи правову оцінку діям суб’єкта владних повноважень, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 22 Конституції України при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Відповідно до Рішення Конституційного суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» «в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави (статті 1, 3 Конституції України)».

Зазначені конституційні положення розвинуті в розділі II Конституції України "Права, свободи та обов'язки людини і громадянина". Тим самим право на соціальний захист віднесено до основоположних прав і свобод. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел (частина друга статті 46 Основного Закону України) і забезпечується частиною другою статті 22 Конституції України, відповідно до якої конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.

Конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв'язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов'язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2013 року пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» винятково цим Законом визначається, зокрема, пенсійний вік чоловіків і жінок, після досягнення якого особа має право на призначення пенсії за віком.

Пунктом 2 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що Пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком N 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди цим особам пенсії призначаються органами Пенсійного фонду за нормами цього закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Статтею 100 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлений порядок призначення пільгових пенсій особам, які мали право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію цього Закону, згідно якої особам, які працювали до введення в дію цього Закону на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, передбачених раніше діючим законодавством, пенсії за віком призначаються на таких умовах: а) особам, які мають на день введення в дію цього Закону повний стаж на зазначених роботах, що давав право на пенсію на пільгових умовах, пенсії в розмірах, передбачених цим Законом, призначаються відповідно до вимог за віком і стажем, встановлених раніше діючим законодавством; б) особам, які не мають повного стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, вік, необхідний для призначення пенсії відповідно до статті 12, знижується пропорційно наявному стажу в порядку, передбаченому статтями 13 - 14 цього Закону, виходячи з вимог цього стажу, встановлених раніше діючим законодавством.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» та п. а ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до п.3 Порядку застосування списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, який затверджений Наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Стаття 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлює, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За змістом цієї норми вбачається, що необхідність надання уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників виникає при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.

Згідно п.20 ОСОБА_2 Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній» у тих випадках коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій.

З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що використання норм постанови № 637 шляхом надання уточнюючих довідок про підтвердження спеціального стажу (у тому числі й зайнятості позивача протягом повного робочого дня на підземних роботах, що є спірним у цій справі) має місце лише у разі відсутності в трудовій книжці/або відповідних записах до неї відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, або за вислугу років, встановлених для окремих категорій працівників.

Отже, необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах, відповідно до п. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку №1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією.

Як встановлено судом під час розгляду справи, згідно відомостей трудової книжки ОСОБА_1 від 02.08.1977 року у спірний період часу працював:

- з 31.08.1982 року по 27.02.1984 в якості учня прохідника підземного з повним робочим днем під землею в ШУ №5 в/о «Шахтарськантрацит»;

- з 06.03.1984 по 08.09.1985 в якості прохідника підземного з повним робочим днем під землею в ШУ ім. 17 Партз'їзду;

- з 26.09.1985 по 29.03.1988 в якості учня підземного гірничого робітника очисного вибою та гірничого робітника очисного вибою з повним робочим днем в шахті в ШУ «Шахтарське» Шахтарське ВО з видобутку антрациту «Шахтарськантрацит».

Відтак, твердження відповідача щодо не підтвердження позивачем пільгового характеру роботи шляхом надання уточнюючої довідки не може бути підставою для відмови в зарахуванні спірного періоду, оскільки в трудовій книжці міститься посилання на посаду передбачену Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №162 від 11.03.1994 року із зазначенням про повний робочий день під землею.

Відповідно до п. 3 ст. 44 Закону України №1058 та п. 4.2 Порядку №22-1 органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірності поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

При цьому суд зауважує, що право особи на отримання пенсійних виплат не може бути поставлено у залежність від можливості органів Пенсійного фонду України здійснювати ці повноваження (зокрема у зв`язку з проведенням АТО та неможливістю проведенням перевірки періодів роботи, оскільки підприємства розташовані на тимчасово окуповані території України)

Крім того, частиною 4 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Суд зауважує про те, що посади, які займав позивач віднесенні до списків виробництв, робіт, професій, посад та показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення затверджених ОСОБА_2 Міністрів СРСР від 22.08.1956 №1173, Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 №10, що відповідно діяли до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

З врахуванням наведених обставин та норм чинного законодавства, судом було встановлено, що стаж роботи позивача (за спірний період часу) визначений у його трудовій підлягає зарахуванню до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах на підставі ч.2 ст.114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, суд приходить до висновку, що дії відповідача є неправомірними, а рішення від 06.12.2017 року №4567 про відмову у призначені пенсії є таким, що порушує конституційне право позивача на пенсійне забезпечення на пільгових умовах тому підлягає скасуванню.

З урахуванням викладеного, підлягає задоволенню як похідна, позовна вимога позивача про зобов’язання Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву позивача від 21.11.2017 року з врахуванням пільгового стражу роботи позивача за спірний період.

Відповідно до приписів ст.ст.9,77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач при подані позовної заяви до суду було сплачено судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тож, сплачена позивачем сума судового збору у розмірі 704,80 грн. підлягає стягненню з відповідача.

Керуючись Конституцією України, Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ :

Позов ОСОБА_1 до Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій неправомірними, скасування рішення та зобов’язання вчинити певні дій - задовольнити повністю.

Визнати неправомірними дії Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (8500, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, 28А, ЄДРПОУ 37755477).

Скасувати рішення начальника Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (8500, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, 28А, ЄДРПОУ 37755477) від 06.12.2017 року № 4567 про відмову в призначені пенсії.

Зобов’язати Добропільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (8500, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, 28А, ЄДРПОУ 37755477) зарахувати до пільгового стажу роботи ОСОБА_1 (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, 29/11, ІДН НОМЕР_1), за ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи з 31.08.1982 року по 27.02.1984 в ШУ №5 в/о «Шахтарськантрацит» в якості учня прохідника підземного з повним робочим днем під землею, з 06.03.1984 по 08.09.1985 в якості прохідника підземного з повним робочим днем під землею в ШУ ім. 17 Партз’їзду, з 26.09.1985 по 29.03.1988 в якості учня підземного гірничого робітника очисного вибою та гірничого робітника очисного вибою з повним робочим днем в шахті в ШУ «Шахтарське» Шахтарське ВО з видобутку антрациту «Шахтарськантрацит».

Зобов’язати Добропільське об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області (8500, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, 28А, ЄДРПОУ 37755477) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, 29/11, ІДН НОМЕР_1) від 21.11.2017 року про призначення пенсії за віком згідно ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням пільгового стражу за періоди роботи з 31.08.1982 року по 27.02.1984 в ШУ №5 в/о «Шахтарськантрацит» в якості учня прохідника підземного з повним робочим днем під землею, з 06.03.1984 по 08.09.1985 в якості прохідника підземного з повним робочим днем під землею в ШУ ім. 17 Партз’їзду, з 26.09.1985 по 29.03.1988 в якості учня підземного гірничого робітника очисного вибою та гірничого робітника очисного вибою з повним робочим днем в шахті в ШУ «Шахтарське» Шахтарське ВО з видобутку антрациту «Шахтарськантрацит».

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Добропільського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (8500, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, 28А, ЄДРПОУ 37755477) на користь ОСОБА_1 (85000, Донецька область, м. Добропілля, вул. Незалежності, 29/11, ІДН НОМЕР_1) суму судового збору у розмірі 704 (сімсот чотири) гривні 80 копійок.

Повний текст рішення складено та підписано 16 квітня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя Кониченко О.М.