^{____________________________________________________________________________________________________________________}

справа № 520/8695/17

провадження № 2-а/520/326/18

УХВАЛА

про прийняття справи до провадження

та встановлення строку для усунення недоліків

м . Одеса

16.04.2018 року суддя Київського районного суду міста Одеси Літвінова І.А., ознайомившись з матеріалами адміністративної справи № 520/8695/17 за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі про зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

З Верховного Суду до Київського районного суду м. Одеси надійшла адміністративна справа № 520/8695/17 за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі про зобов'язання вчинити певні дії.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями Київського районного суду м. Одеси головуючим суддею визначено суддю Літвінову І.А. та справу передано судді.

При ознайомлені із матеріалами справи встановлено, що провадження у справі було відкрите 28 липня 2017 року за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного Управління пенсійного фонду України у м. Одесі про постановку на облік у пенсійному фонді України та призначення пенсії за віком ухвалою судді Київського районного суду м. Одеси Куриленко О.М. та призначене судове засідання на 03 жовтня 2017 року.

03.10.2017 року Київським районним судом м. Одеси винесена постанова, якою позов ОСОБА_1 задоволено та визнано протиправною відмову Центрального об'єднаного управління пенсійного фонду України в м. Одесі в призначені, нарахуванні та виплаті пенсії від 20.07.2017 року № 299/Б-11 та зобов'язано Центральне об'єднане управління пенсійного фонду України в м. Одесі призначити нарахування пенсії та виплачувати пенсію ОСОБА_1 в розмірі, обчисленому на підставі довідок про заробіток для обчислення пенсії.

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 29.11.2017 р. постанову Київського районного суду м. Одеси від 03 жовтня 2017 року залишено без змін.

13.02.2018 за результатами розгляду касаційної скарги Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі на постанову Київського районного суду міста Одеси від 3 жовтня 2017 року (головуючий суддя - Куриленко О.М.) та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року (головуючий суддя - Вербицька Н.В., судді - Джабурій О.В., Кравченко К.В.) у адміністративній справі № 520/8695/17 за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі (далі - Управління ПФУ) про зобов'язання вчинити певні дії Верховний Суд постановив: касаційну скаргу Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Одесі задовольнити частково. Постанову Київського районного суду міста Одеси від 3 жовтня 2017 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2017 року скасувати. Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції (головуючий суддя - Гімон М.М., судді - Бучик А.Ю., Мороз Л.Л.).

Дані відповідача були уточнені на стадії прийняття справи на новий розгляд, враховуючи різну інтерпретацію найменування відповідача судами, які попередньо розглядали вказану справу,

Так, пунктом 12 Положення про управління Пенсійного фонду України в районі, містах, районах у містах, а також про об'єднані управління, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2 встановлено, що управління Фонду є юридичною особою публічного права, має самостійний баланс, рахунки в органах Казначейства та уповноважених банках, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

За результатами перевірки відомостей про відповідача, здійсненого шляхом електронного запиту до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України, встановлено, що повне найменування юридичної особи «ЦЕНТРАЛЬНЕ ОБ'ЄДНАНЕ УПРАВЛІННЯ ПЕНСІЙНОГО ФОНДУ УКРАЇНИ В М. ОДЕСІ (скорочене найменування відсутнє); організаційно-правова форма: орган державної влади; ідентифікаційний код: 41248812; місцезнаходження: 65121, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Ільфа і Петрова, будинок 4-А.

Верховний Суд зазначив, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив з того, що позивач звернулася за призначенням пенсії в порядку, визначеному Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та у спосіб, передбачений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій.

Втім, колегія суддів Верховного Суду не погодилася із такими висновками судів, вказавши, що вони дійшли їх без повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мають значення для вирішення даної справи.

В постанові Верховного Суду вказано, що статтею 44 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058-IV) встановлено порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії, відповідно до якого заява про призначення (перерахунок) пенсії або про її відстрочення та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного Фонду України або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного Фонду України за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально.

(В постанові Верховного Суду не вказано, яка редакція Закону № 1058-IV була взята шановним Судом до уваги, оскільки зміни у статтю 44 з дати прийняття Закону від 9 липня 2003 року були внесені згідно із Законами № 67-V від 03.08.2006, № 3668-VI від 08.07.2011, № 5462-VI від 16.10.2012. Тобто останні зміни у статтю вносилися у 2012 році та з того часу частина перша не змінювалася та викладається наступним чином: «Заява про призначення (перерахунок) пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сферах трудових відносин, соціального захисту населення, особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально».

Позивач ОСОБА_1 звернулась з заявою про нарахування пенсії 17 липня 2017 року. Стаття 44 діяла у вищенаведеній редакції, яка є дійсною і на цей час.

Далі в постанові Верховного Суду по цій справі вказано, що «питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою правління Пенсійного Фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07 липня 2014 року N 13-1) (далі - Порядок).

Відповідно до пункту 1.1. Порядку заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім'ї у зв'язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об'єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації).

Додатком 2 до переліку визначена форма заяви про призначення/перерахунок пенсії, яка містить перелік документів, необхідних для призначення пенсії.

Відповідно до пункту 2.23 Порядку документи, необхідні для призначення пенсії, можуть бути подані як в оригіналах, так і копіях, посвідчених нотаріально або адміністрацією підприємства, установи, організації, що подає документи заявника для призначення пенсії, чи органом, що призначає пенсію.

Відповідно до пункту 4.3 Порядку не пізніше 10 днів після надходження заяви та за наявності документів, необхідних для призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший та поновлення виплати пенсії (у тому числі документів, одержаних відповідно до абзацу другого підпункту 3 пункту 4.2 цього розділу), орган, що призначає пенсію, розглядає подані документи та приймає рішення щодо призначення, перерахунку, переведення з одного виду пенсії на інший, поновлення раніше призначеної пенсії без урахування періоду, за який відсутня інформація про сплату страхових внесків до Пенсійного фонду України.

Право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію. Орган, що призначає пенсію, не пізніше 10 днів після винесення рішення видає або направляє адміністрації підприємства, установи, організації або особі повідомлення про призначення, відмову в призначенні, перерахунку, переведенні з одного виду пенсії на інший із зазначенням причин відмови та порядку його оскарження (пункт 4.7 Порядку).

Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що підставою для вчинення дій, спрямованих на призначення пенсії за віком, є відповідна заява особи та додані до неї необхідні документи, подані до уповноваженого органу ПФУ в установленому порядку. Отже, вказана обставина має суттєве значення для розгляду справи.

Вирішуючи позовні вимоги, суди виходили з того, що ОСОБА_1 є громадянкою України, що підтверджується її паспортом для виїзду за кордон і 17 липня 2017 року вона звернулась до Управління ПФУ із заявою про призначення їй пенсії за віком. Листом від 20 липня 2017 року № 299/Б-11 Управління ПФУ відмовило їй у призначенні пенсії, посилаючись на те, що вона не перебуває на обліку в Управлінні ПФУ, а також на відсутність укладеного Україною договору про пенсійне забезпечення громадян з Німеччиною.

Між тим, суди не перевірили заяву позивача про призначення пенсії за віком на відповідність вимогам статті 44 Закону № 1058-IV та Додатку 2 Порядку, зокрема, чи подано заяву встановленого зразка та наявність необхідного пакету документів до неї, що визначає право на цей вид пенсії. Отже, суди не встановили, чи дотримано позивачем порядок звернення за призначенням пенсії.

Також, суди виходили з того, що листом Управління ПФУ від 20 липня 2017 року № 299/Б-11 позивачу відмовлено в призначенні пенсії, однак, за перевіркою матеріалів справи, зміст вказаного листа зводиться фактично до надання роз'яснень щодо умов та порядку подання документів для призначення пенсії, а відтак не є рішенням про відмову в призначенні позивачу пенсії. Таким чином, висновки судів про визнання протиправною відмову Управління ПФУ в призначенні пенсії позивачу є передчасними.

Окрім цього, суди дійшли висновку, що останнім місцем реєстрації позивача в Україні було місто Одеса, вулиця Адмірала Лазарєва, 50, однак, не навели у своїх рішеннях будь-якого посилання на докази, що підтверджують цю обставину.

Що ж стосується висновку судів про наявність у позивача відповідного страхового стажу, відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що дає право на призначення пенсії за віком, то суди дійшли його без встановлення фактичних обставин та підтвердження їх відповідними доказами».

Враховуючи наведене Верховний суд дійшов висновку, що суди попередніх інстанцій допустили порушення норм процесуального права, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, оскільки встановили їх без дослідження належних доказів, що у відповідності до пункту 3 частини другої статті 353 КАС України є підставою для скасування судових рішень і направлення справи на новий судовий розгляд.

Верховний суд зазначає, що під час нового розгляду справи суду на підставі допустимих доказів необхідно перевірити, чи подавалась позивачем 17 липня 2017 року до Управління ПФУ заява про призначення пенсії, чи відповідає вона вимогам, встановленим статтею 44 Закону № 1058-IV та, відповідно, чи приймалось за результатами її розгляду рішення, передбачене Порядком, після чого, з урахуванням встановлених обставин, ухвалити законне й обґрунтоване рішення.

Усуваючи один з недоліків, зазначених в дослідженій постанові Верховного Суду, при прийнятті справи на новий розгляд, Київським районним судом м. Одеси витребувано інформацію щодо адреси реєстрації позивача ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1

11 квітня 2018 року до Київського районного суду м. Одеси надійшла довідка відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області, в якій зазначено що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 зареєстрованою/знятої з реєстраційного обліку і місті Одесі та Одеській області не значиться.

В матеріалах справи міститься паспорт номер НОМЕР_1, виданий 24.12.2014 року органом 3DEU1 на ім'я громадянки України ОСОБА_1. Інших документів, посвідчуючих особу, матеріали справи не містять.

На час звернення ОСОБА_1 до Київського районного суду м. Одеси (27 липня 2017 року) Кодекс адміністративного судочинства України діяв у редакції Закону № 1982- VIIІ від 23.03.2017, положеннями статей 105, 106 якого визначалися вимоги до форми та змісту адміністративного позову та вимоги до позовної заяви, а частиною другої статті 107 та частиною першою статті 108 КАС України встановлювалося, що суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду чи відмови у відкритті провадження у справі. Суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 106 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Так, пунктом 4 частини першої статті 106 КАС України встановлювалися вимоги до змісту позовних вимог і визначалося, що зміст позовних вимог у позовній заяві зазначається згідно з частинами четвертою і п'ятою статті 105 цього Кодексу.

За частинами четвертою і п'ятою статті 105 КАС України у редакції Закону № 1982- VIIІ від 23.03.2017 адміністративний позов міг містити вимоги про:

1) скасування або визнання нечинним рішення відповідача - суб'єкта владних повноважень повністю чи окремих його положень;

2) зобов'язання відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення або вчинити певні дії.

Позивач ОСОБА_1 за позовними вимогами фактично просить:

визнати протиправною відмову Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі;

зобов'язати відповідача призначити нарахування пенсії ОСОБА_1 в розмірі, обчисленому на підставі довідок про заробіток;

зобов'язати відповідача виплачувати пенсію ОСОБА_1 в розмірі, обчисленому на підставі довідок про заробіток.

Статтею 5 КАС України в чинній на цей час редакції визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Враховуючи наведені норми права, зміст позовних вимог, з якими позивач звернулася до суду та зважаючи на зауваження Верховного Суду, викладені в постанові по цій справі, позивачу пропонується визначитися із способом захисту прав, які він вважає порушеними при цьому додержуючись правил, встановлених частинами першою-третьою статті 47 КАС України, згідно з якими позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. У разі направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції зміна предмета, підстав позову не допускаються, крім випадків, визначених цією статтею. Зміна предмета або підстав позову при новому розгляді справи допускається в строки, встановлені частиною першою цієї статті, лише у випадку, якщо це необхідно для захисту прав позивача у зв'язку із зміною фактичних обставин справи, що сталася після закінчення підготовчого засідання, або, якщо справа розглядалася за правилами спрощеного позовного провадження - початку першого судового засідання при первісному розгляді справи.

На час звернення позивача до суду, положеннями частини першої статті 56 КАС у редакції Закону № 1982- VIIІ від 23.03.2017 було встановлено, що сторона, а також третя особа в адміністративній справі можуть брати участь в адміністративному процесі особисто і (або) через представника.

Позовна заява від імені ОСОБА_1 підписана ОСОБА_4, як представником позивача на підставі довіреності, посвідченої 21 липня 2017 року приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Одеської області Яковлєвою О.М. із строком дії до 21 липня 2020 року (реєстр. № 1665).

За правилами ч. 1 статті 58 КАС України в редакції Закону № 1982- VIIІ від 23.03.2017 повноваження представників, які беруть участь в адміністративному процесі на основі договору, на здійснення представництва в суді повинні бути підтверджені довіреністю. Оригінали довіреностей або засвідчені підписом судді копії з них приєднуються судом до справи.

При досліджені матеріалів справи встановлено, що довіреність на ім'я ОСОБА_4 залучена до матеріалів справи у копії. Копія довіреності не засвідчена належним чином.

Також при прийняті справи на новий розгляд звертається увага учасників, що 15 грудня 2017 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VІІІ.

Пунктом 10 ч. 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» (далі - КАС України) встановлено, що зміни до цього Кодексу вводяться в дію з урахуванням таких особливостей: справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

На цей час підлягають засвідченню належним чином також копії всіх письмових доказів, які подаються суду.

За правилами, встановленому статтею 94 КАС України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017 (далі - КАС України), - письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин другої та третьої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

На підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги, позивач надає докази, а в разі неможливості - зазначає докази, які не може самостійно надати, із зазначенням причин неможливості подання таких доказів.

Стосовно доказів, які необхідні для встановлення обставин у вказаній адміністративній справі та про відсутність яких зауважує Верховний суд, обов'язок щодо їх подання суду покладається на сторони.

Відповідно до ч. 1 та ч. 4 статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з частинами 1, 2 та 10 статті 79 КАС України, учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом із поданням позовної заяви. Докази, які не додані до позовної заяви чи до відзиву на неї, якщо інше не визначено цим Кодексом, подаються через канцелярію суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або в судовому засіданні з клопотанням про їх приєднання до матеріалів справи.

Враховуючи, що провадження у справі було відкрите за позовною заявою, яка не відповідала п. 1 ч. 1 ст. 106 та ч. 4 та ч. 5 ст. 105 КАС України в редакції Закону № 1982- VIIІ від 23.03.2017, а також враховуючи те, що надані до заяви докази на цей час не відповідають вимогам ст. 95 КАС України, суддя вважає за доцільне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху та встановити позивачеві строк усунення недоліків.

При цьому береться до уваги та звертається увага учасників справи на те, що згідно з п. 2 ч. 1 ст. 263 КАС України оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Строк розгляду цієї категорії справ встановлений частиною другою статті 263 КАС України та не може перевищувати тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

За аналогією закону в адміністративній справі № 520/8695/17 цей строк буде відраховуватися з часу призначення справи до розгляду, а відповідно до частини восьмої статті 262 КАС України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Частиною третьої статті 162 КАС України встановлено, що у справах, визначених частиною першою цієї статті, заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідно до частин 13 та 14 статті 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Керуючись п. 12 ч. 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 15.12.2017 року, ст. ст. 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 1982- VIIІ від 23.03.2017, ст. ст. 95, 161, 171 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017, суддя

УХВАЛИВ:

Прийняти до свого провадження адміністративну справу № 520/8695/17 за позовом ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про зобов'язання вчинити певні дії.

Позовну заяву ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі про зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити позивачеві строк для усунення недоліків шляхом приведення позовної заяви та приєднаних до неї додатків у відповідність до вимог статей 105, 106 Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.08.2017 року, та шляхом виконання вимог ч. 4 статті 161 КАС України в редакції Закону № 2147-VIII від 03.10.2017 із змінами, внесеними згідно із Законом № 2234-VIII від 07.12.2017 в порядку, встановленому статтею 95 цього Кодексу - протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Зобов'язати позивача: зазначити докази, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; надати власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення.

Копію ухвали направити відповідачу - до відома.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня складання ухвали шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Одеси до апеляційного суду Одеської області.

Суддя Літвінова І. А.