ПОСТАНОВА

Іменем України

11 квітня 2018 року

Київ

справа №2а-2267/11/1370

адміністративне провадження №К/9901/40390/18

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

Судді-доповідача - Васильєвої І.А.,

суддів - Пасічник С.С., Юрченко В.П.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.09.2016 (суддя Клименко О.М.)

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 (судді Довгополов О.М., Гудим Л.Я., Святецький В.В.)

у справі № 2а-2267/11/1370

за позовом Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області

до ОСОБА_2

третя особа: Територіальний сервісний центр 4641 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області

про стягнення податку,

В С Т А Н О В И В :

У березні 2011 року Личаківська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління ДФС у Львівській області (далі - позивач, Личаківська ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області) звернулася до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач, ОСОБА_2), в якому просила суд стягнути податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів у розмірі 1 106 515 грн.

Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20.09.2016, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017, у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, позивач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій, з посиланням на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.09.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Відповідач процесуальним правом надати письмові заперечення не скористався, що не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.03.2018 касаційну скаргу разом з матеріалами справи було передано судді-доповідачу Васильєвій І.А. та визначено склад колегії суддів, до якої також входять судді: Пасічник С.С. та Юрченко В.П.

Відповідно до частини першої статті 341 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Доводи касаційної скарги зводяться до того, що ОСОБА_2 неодноразово здійснював реєстрацію вантажних автомобілів. При цьому, факт перерахування коштів за першу реєстрацію транспортних засобів на рахунок місцевого бюджету не підтверджується.

Судами встановлено, що у Львівському відділі реєстраційно-екзаменаційної роботи управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області на ім'я ОСОБА_2, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, здійснено першу реєстрацію вантажних автомобілів, а саме: 14.10.2009 року WOLKSWAGEN Т4, державний номерний знак НОМЕР_1; 17.10.2009 року MERCEDEZ-BENZ 208, державний номерний знак НОМЕР_2; 16.09.2009 року FORD TRANSIT 350 ЕF, державний номерний знак НОМЕР_3; 10.01.2009 року WOLKSWAGEN Т4, державний номерний знак НОМЕР_4; 13.12.2008 року WOLKSWAGEN Т4, державний номерний знак НОМЕР_5; 26.11.2008 року MERCEDEZ-BENZ VITO 108, державний номерний знак НОМЕР_6; 06.11.2008 року WOLKSWAGEN Тr, державний номерний знак НОМЕР_7; 11.02.2009 року ІVЕСО 29L9 DAILY, державний номерний знак НОМЕР_8; 22.07.2009 року ОРЕL СOMBO - В-LFW державний номерний знак НОМЕР_9; 07.10.2009 року МАN 8.174 LC, державний номерний знак НОМЕР_10; 13.08.2009 року MERCEDEZ-BENZ АТЕG, державний номерний знак НОМЕР_11; 13.08.2009 року DAIMLER-CHRYSLER. АТЕG 970.22, державний номерний знак НОМЕР_12; 20.05,2009 року МАN 8.145, державний номерний знак НОМЕР_13; 22.07.2009 року DAF АЕ 45.150, державний номерний знак НОМЕР_14; 15.01.2009 року MERCEDEZ-BENZ 814, державний номерний знак ВС4156ВХ;15.01.2009 року MERCEDEZ-BENZ 814, державний номерний знак НОМЕР_15; 15.01.2009 року MERCEDEZ-BENZ 814, державний номерний знак НОМЕР_16; 15.01.2009 року DAF 45.130, державний номерний знак НОМЕР_17; 04.12.2008 року MERCEDEZ-BENZ АТЕG, державний номерний знак НОМЕР_18; 17.12.2008 року MERCEDEZ-BENZ 709D, державний номерний знак НОМЕР_19; 12.11.2008 року МАN 8.225LЕ, державний номерний знак НОМЕР_20; 29.11.2008 року MERCEDEZ-BENZ 609D, державний номерний знак ВС5468ВТ;22.10.2008 року WOLKSWAGEN Тr, державний номерний знак НОМЕР_21; 31.10.2008 року MERCEDEZ-BENZ 709D, державний номерний знак НОМЕР_22; 21.10.2008 року MERCEDEZ-BENZ 410D, державний номерний знак НОМЕР_23; 12.12.2009 року МАN 8.145, державний номерний знак НОМЕР_24; 26.06.2009 року МАN L2000, державний номерний знак НОМЕР_25; 06.01.2010 року WOLKSWAGEN 70Х02А, державний номерний знак НОМЕР_26; 14.10.2009 року WOLKSWAGEN Т4, державний номерний знак НОМЕР_27; 06.10.2009 року WOLKSWAGEN Т4, державний номерний знак НОМЕР_28; 06.10.2009 року WOLKSWAGEN Т4, державний номерний знак НОМЕР_29; 06.10.2009 року WOLKSWAGEN LТ31, державний номерний знак НОМЕР_30; 06.10.2009 року WOLKSWAGEN Т4, державний номерний знак НОМЕР_31; 06.10.2009 року WOLKSWAGEN Т4, державний номерний знак НОМЕР_32; 24.12.2009 року MERCEDEZ-BENZ Sprinter 412СDІ, державний номерний знак НОМЕР_33; 17.01.2009 року MERCEDEZ-BENZ Sprinter 312, державний номерний знак НОМЕР_34.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» (чинний на момент виникнення спірних правовідносин) платниками податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів є підприємства, установи та організації, які є юридичними особами, іноземні юридичні особи, а також громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію транспортних засобів та/або мають зареєстровані в Україні, згідно з чинним законодавством, власні транспортні засоби, які відповідно до вимог ст.2 цього Закону, є об'єктами оподаткування.

Згідно статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів сплачується, зокрема, фізичними особами перед проведенням першої реєстрації в Україні, реєстрацією, перереєстрацією транспортних засобів, а також перед технічним оглядом транспортних засобів щорічно або один раз за два роки, але не пізніше першого півріччя року, в якому проводиться технічний огляд.

Статтею 3 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» визначено, що перша реєстрація в Україні - це реєстрація транспортного засобу в Україні, яка здійснюється уповноваженими державними органами України вперше щодо цього транспортного засобу.

Згідно частини шостої статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» фізичні особи - платники податку зобов'язані пред'являти органам, що здійснюють першу реєстрацію в Україні, реєстрацію, перереєстрацію, зняття з обліку або технічний огляд транспортних засобів, квитанції або платіжні доручення про сплату податку за попередній (у разі здійснення сплати) та за поточний роки, а платники, звільнені від сплати цього податку, - відповідний документ, що дає право на користування цими пільгами.

Відповідно до статті 6 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» сума податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що сплачується фізичними особами, обчислюється за ставками, визначеними у статті 3 цього ж Закону. У разі виявлення юридичних чи фізичних осіб, які не сплачували податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вони зобов'язані сплатити податок не більш як за три попередні роки. Перерахування неправильно сплаченого податку допускається не більш як за три попередні роки. Органи, що здійснюють державну реєстрацію транспортних засобів, зобов'язані щомісячно повідомляти податкові органи про транспортні засоби, зареєстровані або зняті з реєстрації протягом попереднього місяця, за формою, затвердженою центральним податковим органом України, та їх власників.

Статтею 7 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів» передбачено, що у разі приховування (заниження) об'єктів оподаткування з власників транспортних засобів стягуються сума несплаченого податку, а також пеня або штраф у порядку, передбаченому законом.

Відповідно до пункту 8 «Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів» в редакції, затвердженій постановою Кабінету Міністрів України від 23.12.2009 р. № 1371, державна реєстрація транспортних засобів проводиться на підставі заяв власників, поданих особисто, і документів, що посвідчують їх особу, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення транспортних засобів, оцінку їх вартості (проводиться спеціалістом, що пройшов необхідну підготовку в порядку, встановленому МВС, Мін'юстом, Мінпромполітики, Держмитслужбою та Фондом державного майна, і має відповідні документи), відповідність конструкції транспортних засобів установленим вимогам безпеки дорожнього руху, а також вимогам, які є підставою для внесення змін до реєстраційних документів.

Державна реєстрація транспортних засобів проводиться за умови сплати їх власниками передбачених законодавством податків і зборів (обов'язкових платежів), а також внесення в установленому порядку платежів за проведення огляду транспортних засобів, державну реєстрацію (перереєстрацію), зняття з обліку, відшкодування вартості бланків реєстраційних документів та номерних знаків.

Відповідно до частини 6 статті 5 Закону України «Про податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів» у разі відсутності документів про сплату податку або документів, що дають право на користування пільгами, перша реєстрація в Україні, реєстрація, перереєстрація, зняття з обліку і технічний огляд транспортних засобів не провадяться.

Судом першої інстанції витребувано у Територіального сервісного центру 4641 Регіонального сервісного центру Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області (який є правонаступником Львівського відділу реєстраційно-екзаменаційної роботи управління державної автомобільної інспекції Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області) докази щодо звернення ОСОБА_2 із письмовими заявами про реєстрацію зазначених вище транспортних засобів, а також докази щодо переліку документів, поданих цією особою для такої реєстрації, в т.ч. документів, що посвідчують особу заявника, підтверджують правомірність придбання, отримання, ввезення, митного оформлення (правомірність придбання) транспортних засобів, які визначаються як обов'язкові у пункті 8 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів.

У відповідь на даний запит третя особа листом від 15.06.2016 року № 31/13-1658 повідомила, що письмові заяви та інші матеріали по зверненню ОСОБА_2 надати неможливо, оскільки зазначені матеріали знищено після закінчення терміну їх зберігання (3 роки), відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України № 519 2002 року.

Водночас відповідно до долучених до матеріалів справи журналів карток реєстрації вказані вище транспортні засоби перебували на обліку в УДАІ ГУ МВС України у Львівській області, а факт реєстрації транспортних засобів на ім'я ОСОБА_2 сторонами не заперечується.

Крім того, згідно з відомостями, наданими ПАТ КБ «Приватбанк» у матеріалах справ Львівського ВРЕР УДАІ містилися квитанції про сплату відповідачем податку з власників транспортних засобів із зазначенням дати перерахування та суми податку з власників транспортних засобів, що свідчить про факт сплати відповідачем податку з власників транспортних засобів, що є предметом спору.

Також, матеріали справи містять докази звернення ОСОБА_2 до органів прокуратури про зловживання службовим становищем посадовими особами Львівського ВРЕР ДАІ при ГУМВС України у Львівській області за ознаками злочину, передбаченого частиною 2 статті 367 Кримінального кодексу України.

З огляду на зміст наведених положень законодавства, колегія суддів зазначає, що державній реєстрації транспортного засобу передує обов'язкова процедура сплати відповідних платежів. При цьому, відсутність документів про сплату податку з власників транспортних засобів є умовою, за якою перша реєстрація в Україні транспортних засобів не може бути здійснена.

Таким чином, доводи касаційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються матеріалами справи і не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних рішень, судами першої та апеляційної інстанцій було порушено норми матеріального та процесуального права.

Згідно частини 1 статті 350 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанції не допустили неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій виконано всі вимоги процесуального законодавства, всебічно перевірено обставини справи, вирішено справу у відповідності до норм матеріального права, постановлено обґрунтовані рішення, в яких повно відображені обставини, що мають значення для справи. Порушень норм матеріального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 243, 246, 250, 341, 343, 349, 350 , 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу Личаківської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Львівській області залишити без задоволення.

Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 20.09.2016 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 30.05.2017 у справі № 2а-2267/11/1370 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис) І.А. ВасильєваСудді: (підпис) С.С. Пасічник (підпис) В.П. ЮрченкоЗ оригіналом згідно