Справа № 686/4557/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

2 квітня 2018 року

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді – Чевилюк З.А.,

за участі секретаря – Перун А.М.,

у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому по справі за позовом ОСОБА_1 до Держави України в особі Управління Державної казначейської служби України в м.Хмельницькому, Департаменту патрульної поліції про стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Держави України в особі Управління Державної казначейської служби України в м.Хмельницькому, Департаменту патрульної поліції про стягнення моральної шкоди та витрат на правову допомогу у зв’язку закриттям за закінченням строку накладення адміністративного стягнення провадження у справі про притягнення до відповідальності за ст.124, ч.4.ст.130 КУпАП відповідно до постанови Хмельницького міськрайонного суду від 16 січня 2018 року. Тоді як позивач постановою суду від 23.01.2017 року визнаний винним у вчинені вищезазначених адміністративних порушень та притягнутий до відповідальності у виді штрафу в розмірі 20 400 грн. з позбавленням права керування транспортним засобом на три роки. Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 14 березня 2017 року вищезазначену постанову скасовано, а матеріали справи для доопрацювання та належного оформлення повернуто до Управління патрульної поліції у м.Хмельницькому. Постановою Хмельницького міськрайонного суду від 07 липня 2017 року справу вдруге було повернуто до Управління на доопрацювання. Позивач визначив розмір моральної шкоди, виходячи із строків перебування під слідством і судом 14 місяців 18 днів та мінімальної заробітної плати 3723 грн., що складає відповідно до ст..13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» 53 983,50 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та наполягав на його задоволені. Представник Управління Державної казначейської служби України в м.Хмельницькому заперечила позов за безпідставністю, вказавши, що не є суб’єктом відповідальності. Представник Департаменту патрульної поліції подав письмовий відзив на позов поза межами підготовчого засідання через канцелярію суду. Поважність причин порушення порядку подачі відзиву на позов не доведена суду. Суд не бере вказаний відзив до уваги. Несвоєчасне повідомлення юридичною особою Департаменту патрульної поліції представника Управління патрульної поліції в Хмельницькій області підтверджує внутрішньо організаційну неузгодженість дій всередині установи та не доводить поважність причин пропуску визначених законом строків подачі відзиву. В судовому засіданні представник Департаменту патрульної поліції позов заперечив позов, оскільки Департамент не є суб’єктом відповідальності, враховуючи вимоги Закону України «Про Національну поліцію». Зауважив про безпідставність та необґрунтованість заявленого позову.

Суд, заслухавши учасників процесу та дослідивши матеріали справи, знаходить позов таким, що не підлягає задоволенню.

Інспектором роти №4 батальйону УПП в м.Хмельницькому складено протокол 28 жовтня 2016 року про те, що ОСОБА_1 близько 18:00 вживав алкоголь після ДТП з його участю до проведення уповноваженою особою медичного огляду з метою встановлення алкогольного сп’яніння. Констатовано порушення п.2.10(є) Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч.4. ст..130 КУпАП. Від проведення медичного огляду відмовився. Також складено протокол про порушення п.13.1 Правил дорожнього руху за скоєння наїзду на велосипед, що належав ОСОБА_2, внаслідок чого велосипед отримав механічні пошкодження. За вчинене адміністративне правопорушення передбачена відповідальність за ст..124 КУпАП.

Постановою судді Хмельницького міськрайонного суду Антонюк О.В. від 23.01.2017 року ОСОБА_1 визнано винним у вчинені адміністративних правопорушень, передбачених ст..ст.124,130 ч.4. КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 20 400 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на три роки.

Постанова оскаржена в апеляційному порядку. Постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 14 березня 2017 року постанову Хмельницького міськрайонного суду від 23 січня 2017 року скасовано, а матеріали справи для доопрацювання та належного оформлення направлено до Управління патрульної поліції у м.Хмельницькому.

Постановою судді Хмельницького міськрайонного суду Навроцького В.А. 7.07.2017 року матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ст..ст.124,130 ч.4 КУпАП направлено повторно на доопрацювання.

Постановою судді Навроцького В.А. від 31.10.2017 року повторно направлено матеріали на доопрацювання.

Постановою судді Навроцького В.А. від 16.01.2018 року провадження по справі відносно ОСОБА_1 за ст.ст.124,130 ч.4 КупАП закрито у зв’язку із закінченням строку накладення адміністративного стягнення.

ОСОБА_1 звернувся до суду про відшкодування моральної шкоди, виходячи із строків перебування під слідством і судом 14 місяців 18 днів та мінімальної заробітної плати 3723 грн., що складає відповідно до ст.13 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» 53 983,50 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 10 000 грн. Моральну шкоду визначив як страждання через порушення звичних для нього життєвих зв’язків, необхідності докладати додаткові зусилля для організації свого життя, зокрема, необхідності оспорювати незаконну постанову, ходити по судах та доводити свою невинуватість у вчинені інкримінованих порушень.

Згідно зі статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

У статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статтями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.

Відповідно до статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно зі статтею 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

При цьому, з урахуванням положень пункту 10 частини другої статті 16, статей 21, 1173 та 1174 ЦК України, шкода, завдана зазначеними органами чи (та) особами відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування лише у випадках визнання вказаних рішень незаконними й їх подальшого скасування або визнання дій або бездіяльності таких органів чи (та) осіб незаконними.

За висновком Верховного суду України у справі № 6-501цс17 шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

За ст.1. Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» підлягає відшкодуванню шкода , завдана громадянину внаслідок незаконного адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу. Право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадку закриття справи про адміністративне правопорушення(ст.2 Закону).

Для настання відповідальності перед позивачем обов'язковою умовою є визнання наведених рішень незаконними та їх подальше скасування, а також визнання дій або бездіяльності таких органів (посадових осіб) протиправними. Вина є підставою для відповідальності.

У Висновку № 3 Консультативної ради європейських суддів щодо принципів та правил, які регулюють професійну поведінку суддів, зокрема, питання етики, несумісної поведінки та безсторонності зазначено, що за загальним принципом судді повинні персонально бути повністю звільненими від відповідальності стосовно претензій, які пред'являються їм у зв'язку з добросовісним здійсненням ними своїх функцій. Судові помилки щодо юрисдикції чи процедури судового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінки свідчень повинні вирішуватися за допомогою подання апеляційної чи касаційної скарги.

Законність актів правосуддя, дій (бездіяльності) судів (суддів), вчинених при розгляді конкретної справи, не може перевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю. За правовим висновком Верховного суду України у справі №6-3139цс16 належним відповідачем у таких спорах може бути лише держава, а не суди(судді), які діють від імені держави та виконують покладені на них державою функції правосуддя.

Згідно з частиною шостою статті 1176 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування або прокуратури, відшкодовується на загальних підставах.

Застосування положення частини шостої статті 1176 ЦК України можливе у випадку, коли предметом позову є інші дії чи бездіяльність, зокрема, суду, які не пов'язані зі здійсненням правосуддя, відправленням судочинства, яке має на меті прийняття акта органом судової влади. Тобто це інші дії суддів (суду) при здійсненні правосуддя, коли спір не вирішується по суті, у разі їх незаконних дій або бездіяльності і якщо вина судді встановлена не лише вироком суду, а й іншим відповідним рішенням суду.

Таке законодавче врегулювання відповідає вимогам статей 6, 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відшкодування моральної шкоди відповідно до ст..4. Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» здійснюється за рахунок державного бюджету.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом(ст..81 ЦПК України).

Рішення, дії органів та посадових осіб, що виносили рішення щодо позивача в рамках даної справи не визнані протиправними. За постановою Апеляційного суду Хмельницької області від 14.03.2017 року констатовано, що неправильне складення протоколу про адміністративне правопорушення, схеми до нього, позбавило можливості належним чином встановити фактичні обставини справи, а тому рішення судді Антонюка А.В. не можна вважати законним, і воно було скасовано. Проте в діях суддів Хмельницького міськрайонного суду, які ухвалювали вищезазначені рішення, склад злочину за обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, не встановлювався, а отже, відсутні підстави для відшкодування державою завданої, на переконання позивача, шкоди. Також, суд звертає увагу про недоведеність позивачем незаконності постанов, що винесені 07.07.2017 року, 31.10.2017 року та 16.01.2018 року суддею Навроцьким В.А. Вина позивача щодо вчинених адміністративних правопорушень не спростована зібраними по справі доказами. Тому факт заподіяння моральної шкоди позивачу є недоведеним та сумнівним.

Враховуючи ст.1 Закону України «Про оперативно-розшукову діяльність», Закон України «Про Національну поліцію», Департамент патрульної поліції, зокрема Управління патрульної поліції в Хмельницькій області, не є органом, що здійснює оперативно-розшукову діяльність або досудове розслідування. А отже, не може бути суб’єктом відповідальності в рамках даних правовідносин.

Зважаючи на вищевикладене, підстави для задоволення позову відсутні. Відповідно до ст.ст.137,141 ЦПК України у суду відсутні правові підстави для відшкодування позивачу витрат на правову допомогу.

Керуючись ст..ст.19,56 Конституції України, ст. ст.16,23,1166,1167,1173,1176 ЦК України, статтями 10, 11,12,81,83,137,141, 259,353 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1(АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Держави України в особі Управління Державної казначейської служби України в м. Хмельницькому(м.Хмельницький,вул..Проскурівська 56, код ЄДРПОУ 38045529), Департаменту патрульної поліції(м.Київ, вул..Федора Ернста 3) про стягнення моральної шкоди в розмірі 53 983,50 грн. та витрат на правову допомогу в розмірі 10 000 грн. відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду, через суд першої інстанції, шляхом подачі в 30 денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги .

Повний текст рішення виготовлено 11 квітня 2018 року.

Суддя: