ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

30 березня 2018 рокум. Ужгород№ 807/2434/15

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді - Луцович М.М., суддів - Рейті С.І, Шешеня О.М.

при секретарі судових засідань - Симканич Ю.В.

та осіб, що беруть участь у справі:

позивача - ОСОБА_4

представника позивача - ОСОБА_5

представника відповідачів 1 та 2 - Пензов С.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_4 до Закарпатської митниці ДФС, Державної фіскальної служби України про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання рішення, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Закарпатської митниці ДФС, Державної фіскальної служби України про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання рішення.

Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 року по справі №2а-0770/1139/11 задоволено позов ОСОБА_4 до Чопської митниці та до Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, а саме постановлено: 1)визнати протиправним та скасувати наказ Державної митної служби України від 10.03.2011 року №363-к «По особовому складу митних органів» в частині припинення перебування на державній службі в митних органах України ОСОБА_4, першого заступника начальника Ужгородської митниці; 2)поновити ОСОБА_4 з 11 березня 2011 року на посаді першого заступника начальника Ужгородської митниці; 3)зобов'язано Чопську митницю Державної митної служби України сплатити середньомісячну заробітну плату ОСОБА_4 з 11 березня 2011 року по 02 березня 2012 року за час вимушеного прогулу; 4)допущено негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді першого заступника начальника Ужгородської митниці та виплаті заробітної плати за час вимушеного прогулу. Ухвалами Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 року та Вищого адміністративного суду України від 16.10.2014 року постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 року по справі № 2а-0770/1139/11 залишено без змін. 29.05.2015 року наказом Чопської митниці Міндоходів №55-о оголошено, що ОСОБА_4 поновлено на посаді першого заступника начальника Чопської митниці Міндоходів з 11.03.2011 р. (підстава: наказ Міністерства доходів і зборів України від 27.05.2015 р. №518-о «Про виконання рішення суду»). Таким чином позивач зазначає, що виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 року про поновлення на роботі позивача, незважаючи на негайне виконання відбулося лише 29.05.2015 року. Станом на день звернення позивача до суду із даною позовною заявою позивачу сплачено заробітну плату за час вимушеного прогулу тільки за період з 11.03.2011 року по 02.03.2012 року, зокрема, 46 686,15 грн. 09.07.2015 року позивач звернувся до Державної фіскальної служби України та Міністерства доходів і зборів України щодо інформування його про те, коли та в якому порядку позивачу буде виплачено середньомісячну заробітну плату за час вимушеного прогулу з 02.03.2012 року по 29.05.2015 року, і які документи необхідно для цього подати. Відповіді від Міністерства доходів і зборів України позивачем не отримано. Разом з тим, у відповіді Заступника голови Державної фіскальної служби України від 05.08.2015 р. №7610/П/99-99-05-04-01-14 ОСОБА_7 позивача повідомлено, що підстави для згаданої виплати відсутні, оскільки відсутнє судове рішення, яке б передбачало зобов'язання відповідачів таку виплату здійснити. На повторне звернення адвоката позивача ОСОБА_5 від 02.10.2015 р. ДФС України в черговий раз проінформувала про відсутність підстав для здійснення нарахування та виплати заробітної плати за період з 02.03.2012 по 29.05.2015р. з огляду на те, що Постанова Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 виконана в повному обсязі, а інші судові рішення щодо виплати ОСОБА_4, заробітної плати до ДФС не надходили. Зважаючи на викладені обставини позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права та просив суд стягнути з Закарпатської митниці ДФС на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 року у справі № 2а-0770/1139/11 за період з 03.03.2012 року по 29.05.2015 року у розмірі 302 349,57грн.

Позивач та його представник в судовому засіданні заявлені позовні вимоги підтримали та просили суд даний адміністративний позов задовольнити повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідачів Закарпатської митниці ДФС та Державної фіскальної служби України в судовому засіданні проти задоволення даного адміністративного позову заперечив з підстав викладених у письмових запереченнях проти даного позову, посилаючись на те, що згідно судового рішення позивача було поновлено на посаді першого заступника начальника Ужгородської митниці. Посада заступника начальника митниці віднесена до номенклатури Голови Держмитслужби, а в подальшому - до номенклатури керівника Міністерства доходів і зборів (міністра). Позивача було поновлено на роботі наказом Міністерства доходів і зборів України - відтак посилання позивача, що Закарпатська митниця ДФС безпідставно не поновлювала позивача на роботі не відповідає дійсності та вказує на відсутність підстав для стягнення заробітної плати з митниці. Крім того, посилання позивача на період затримки виконання судового рішення по 29.05.2015 не відповідає дійсності, оскільки позивача поновлено на роботі 27.05.2015 згідно наказу Міністерства доходів і зборів України від 27.05.2015 №518-о.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Як встановлено судом в ході судового розгляду даної адміністративної справи, постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 року, яке набрало законної сили згідно ухвали Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.12.2012 року, по справі №2а-0770/1139/11 задоволено позов ОСОБА_4 до Чопської митниці та до Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді (Т.1 а.с. 10-25).

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 27.05.2015 року № 518-о «Про виконання рішення суду» ОСОБА_4 поновлено на посаді першого заступника начальника Чопської митниці Міндоходів з 11.03.2011 року.

Згідно з копією наказу Чопської митниці Міндоходів від 29.05.2015 року № 55-о «Про оголошення наказу Міністерства доходів і зборів України від 27.05.2015 року № 518-о «Про виконання рішення суду» ОСОБА_4 поновлено на посаді 11.03.2011 року (Т.1 а.с. 43).

За даними довідки Ужгородської митниці від 05.05.2011 року № 11/26-98 середньогодинна заробітна плата позивача відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100, на дату звільнення складає 31,82 грн., а середньомісячна - 4948,01 грн. (Т.1 а.с. 112).

Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з такого.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.

За приписами частини першої статті 255 КАС України (тут і надалі положення КАС України, в редакції, що була чинною на час винесення постанови суду від 02.03.2012 року) постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 256 КАС України постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби виконуються негайно.

Згідно із частиною другою статті 257 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Вищевказані положення збережені й у Кодексі адміністративного судочинства України, в редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів».

Так, відповідно до частини першої, другої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Частинами першою та сьомою статті 235 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України) у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Статтею 236 КЗпП України визначено, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Згідно із статтею 65 Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону.

Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

З вищевикладеного слідує, що законодавцем момент виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі пов'язаний з моментом видання відповідного наказу та внесенням відповідного запису до його трудової книжки.

У свою чергу, негайність виконання судового рішення полягає в тому, що воно набуває властивостей обов'язкового і підлягає виконанню не з моменту набрання ним законної сили, а негайно з часу його оголошення в судовому засіданні. Таке рішення суду вказує на обов'язок, а не на право роботодавця не пізніше наступного дня після проголошення судового рішення незалежно від відкриття виконавчого провадження видати наказ або розпорядження про поновлення такого працівника на роботі та внести відповідний запис до трудової книжки.

З огляду на викладені норми права та вищеописані матеріали справи, зважаючи, що судове рішення про поновлення ОСОБА_4 постановлено 02.03.2012 року, наказ про виконання рішення суду винесений відповідачем 27.05.2015 року, а запис до трудової книжки позивача про поновлення його на роботі за судовим рішенням внесений тільки 29.05.2015 року, суд погоджується з твердженнями позивача щодо наявності з боку відповідача затримки у виконанні судового рішення.

Щодо посилань представника відповідача на те, що посада заступника начальника митниці віднесена до номенклатури Голови Держмитслужби, а в подальшому - до номенклатури керівника Міністерства доходів і зборів (міністра). Позивача було поновлено на роботі наказом Міністерства доходів і зборів України - відтак посилання позивача, що Закарпатська митниця ДФС безпідставно не поновлювала позивача на роботі не відповідає дійсності та вказує на відсутність підстав для стягнення заробітної плати з митниці, суд вважає безпідставними та відхиляє з огляду на таке.

Обов'язок відповідача щодо виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_4 на посаді, з якої його незаконно звільнено, виникає не з моменту отримання вимоги державного виконавця, а з моменту одержання належним чином засвідченої копії судового рішення.

Аналіз вищезазначених правових норм дає підстави для висновку про те, що законодавцем визначений обов'язок роботодавця добровільно і негайно виконати рішення суду про поновлення працівника на роботі. У випадку невиконання цього обов'язку добровільно, рішення суду підлягає виконанню у примусовому порядку. Тобто законодавцем визначено 2 шляхи негайного виконання судового рішення - добровільно або у примусовому порядку.

Представник відповідачів вказав в судовому засіданні на те, що рішення митним органом виконано добровільно.

Суд також зауважує, що обов'язок відповідача щодо виконання судового рішення про поновлення працівника на роботі не є похідним від дій працівника (подання заяви чи виконавчого листа для відкриття виконавчого провадження), якого поновлено на роботі.

Відповідачем суду не надано жодних доказів, що ОСОБА_4 перешкоджав відповідачу своєчасно виконати судове рішення.

Зважаючи на вищевикладене, судом встановлено, що періодом затримки у виконанні постанови суду від 02.03.2012 року у справі № 2а-0770/1139/11 про поновлення ОСОБА_4 на посаді з вини відповідача є період з 03.03.2012 року по 26.05.2015 року включно.

Що стосується вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача середнього заробітку за затримку у виконанні судового рішення у період з 03.03.2012 року по 26.05.2015 року у сумі 302349,57 грн., суд зазначає таке.

Середній заробіток працівника визначається відповідно до статті 27 Закону України від 24.03.1995 № 108/95-ВР «Про оплату праці» за правилами, передбаченими Порядком обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 № 100 (далі - Порядок).

Згідно з пунктом 2 Порядку у всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Працівникам, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації менше двох календарних місяців, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактично відпрацьований час.

Якщо протягом останніх двох календарних місяців працівник не працював, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за попередні два місяці роботи. Якщо і протягом цих місяців працівник не відпрацював жодного робочого дня, середня заробітна плата обчислюється відповідно до останнього абзацу пункту 4 цього Порядку.

Пунктом 3 Порядку визначено, що при обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу в нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-почасовиками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату.

Відповідно до пункту 5 Порядку нарахування виплат у всіх випадках збереження середньої заробітної плати провадиться виходячи з розміру середньоденної (годинної) заробітної плати.

Згідно з пунктом 8 Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

За даними відповідача ОСОБА_4 протягом останніх двох місяців (січень -лютий), що передували його звільненню, отримував заробітну плату та середньомісячна заробітна плата становила 4948,01 грн. (Т.1 а.с 112).

Керуючись вищеописаними положеннями Порядку, виходячи з заробітної плати позивача та кількості робочих днів судом визначено розмір середньоденної заробітної плати, а відповідно середньогодинної, що становить 31,82грн.

Відповідно, середній заробіток за час затримки у виконанні судового рішення про поновлення позивача на роботі за період з 03.03.2012 року по 26.05.2015 року складає 191731,41 грн. (37 повних місяців* 4948,01 грн. + (19 днів* 8 год*31,82 грн = 4836,64 грн. з 03.03.12 року по 31.03.2012 року) +(15 днів * 8 год*31,82 грн. = 3818,40 грн. з 01.05.2015 року по 26.05.2015 року включно).

Окрім наведеного вище, суд також зазначає, що Верховним судом України неодноразово висловлювалась правова позиція з даного питання, зокрема у постановах від 25 травня 2016 року у справі № 6-511цс16 та від 22 листопада 2017 року у справі № 6-1660цс16. Так, Верховний суд України зазначав, що відповідно до статті 235 КЗпП України в разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року, не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Отже, виплата середнього заробітку проводиться за весь час вимушеного прогулу. Законом не передбачено жодних підстав для зменшення його розміру за певних обставин.

З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що вимога позивача про стягнення з відповідача середнього заробітку за затримку виконання постанови суду підлягає задоволенню в частині стягнення середнього заробітку за період з 03.03.2012 року по 26.05.2015 року включно у розмірі 191731,41 грн. з відповідним відрахуванням установлених законом податків та інших обов'язкових платежів.

Питання про розподіл судових витрат за приписами статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не вирішується, оскільки позивач згідно з пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору звільнений.

Керуючись статтями 72-77, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_4 до Закарпатської митниці ДФС, Державної фіскальної служби України про стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу внаслідок затримки виконання рішення - задовольнити частково.

Стягнути з Закарпатської митниці ДФС (88000, Закарпатська область, м.Ужгород, вул. Собранецька, 20, код ЄДРПОУ - 39515893) на користь ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу за час затримки виконання постанови Закарпатського окружного адміністративного суду від 02.03.2012 року за період з 03.03.2012 року по 26.05.2015 року у розмірі 191731,41 грн. (сто дев'яносто одна тисяча сімсот тридцять одна гривня сорок одна копійка) із утриманням обов'язкових податків та зборів до Державного бюджету України.

Рішення суду в частині стягнення на користь ОСОБА_4 середнього заробітку за один місяць в розмірі 4948,01 грн. (чотири тисячі дев'ятсот сорок вісім гривень одна копійка ) підлягає до негайного виконання.

У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 11.04.2018 року.

Головуючий суддя Суддя СуддяМ.М. Луцович С.І.Рейті О.М. Шешеня