ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 квітня 2018 року

Луцьк

Справа № 803/86/18

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого – судді Дмитрука В.В.,

за участю секретаря судового засідання Гринчук Я.О.,

представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом підприємця ОСОБА_2 до Управління державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у Волинській області про визнання дій протиправними та зобов’язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Підприємець ОСОБА_2 звернувся з позовом до Управління Державної інспекції України з безпеки на наземному транспорті у Волинській області про визнання протиправними дій щодо застосування штрафів та зобов’язання стягнути кошти в розмірі 21 980 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірними рішеннями відповідач безпідставно застосував до нього штраф за управління транспортним засобом при здійсненні міжнародного автомобільного перевезення без щоденного реєстру листка режиму праці та відпочинку, оскільки, під час рейдової перевірки у нього були наявні усі необхідні документи. Також зазначає, що відповідачем було порушено порядок оформлення перевірки, передбачений пунктом 20 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567, оскільки в присутності водія акт перевірки не складався і йому відповідно не вручався.

Враховуючи наведене, просить позов задовольнити повністю.

Відповідач в поданому відзиві на позовну заяву №370/20-18 від 01.03.2018 року пред’явлені позовні вимоги заперечив та зазначив, що в ході проведення рейдової перевірки транспортних засобів перевізників, що здійснюють внутрішні та міжнародні перевезення вантажів було встановлено, що перевізник ОСОБА_2 здійснює міжнародне перевезення вантажу по маршруту «Україна-Республіка Білорусь». При цьому, посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Волинській області було встановлено наявність в транспортному засобі марки MAN, номерний знак АІ8596-1, власником та водієм якого є позивач, аналогового тахографа, а тому відповідно до вимог чинного законодавства, з метою подальшої перевірки дотримання водієм режимів праці та відпочинку, визначених Європейською угодою щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення, підписаною 01.07.1970 року (далі – ЄУТР), водієві було запропоновано надати щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку водія.

В порушення вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», ЄУТР водієм ОСОБА_2 не надано для перевірки щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водія (тахокарти) за попередні 28 календарних днів.

Крім того, у водія був відсутній бланк підтвердження діяльності, який міг вказувати на те, що в окремі дні ОСОБА_2 не працював та перебував на відпочинку/лікарняному/відпустці, чи керував транспортним засобом, що не підпадає під дію ЄУТР.

В ході проведення перевірки було також встановлено відсутність у перевізника CMR (міжнародна товарно-транспортна накладна). Зокрема, позивач здійснював перевезення згідно CMR №000011 з пунктом навантаження м.Скадовськ Херсонської області та пунктом розвантаження м.Полоцьк, Вітебська область, Білорусь, яка датована 02.01.2018 року, проте відмітка Волинської митниці ДФС у дозволі на в’їзд та рух територією України датована 04.01.2018 року. Також маршрут руху транспортного засобу територією України не відповідає маршруту, визначеному CMR №000011. При цьому, дозвіл на в’їзд (ввезення) та рух територією України вантажного транспортного засобу у міжнародному сполучення серії АВ №0039299 виданий перевізнику для здійснення транзитних перевезень, хоча фактично виконувались двосторонні перевезення, на які у позивача відсутній відповідний дозвіл, що є порушенням вимог Закону України «Про автомобільний транспорт».

Також в порушення Правил дорожнього руху на транспортному засобі перевізника був відсутній розпізнавальний знак держави реєстрації транспортного засобу

У зв’язку з виявленими порушеннями, відповідно до Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, відповідачем було складено акт перевірки, від підпису якого водій відмовився, про що зроблено відповідний запис.

Оскільки згідно частини третьої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо, відповідач вважає, що оскаржувані постанови про застосування адміністративно-господарських штрафів від 05.01.2018 року №008852-№008881 прийняті у відповідності до норм діючого законодавства і підстав для визнання їх протиправними та скасування немає. Просив в задоволенні позову відмовити повністю.

У поданому поясненні від 17.03.2018 року на відзив на позовну заяву ОСОБА_2 зазначає, що не допускав порушень законодавства про автомобільний транспорт. Так, підприємець ОСОБА_2 зазначає, що надати тахокарти за попередні 28 днів є неможливим, оскільки перевезенні в ці дні могли і не здійснюватись, про що свідчить Бланк підтвердження діяльності на якому проставлена дата його виготовлення та відображений період не курування транспортним засобом, що підпадає під вимоги ЄУТР. Щодо відсутності CMR, позивач зазначає, що виконував лише частину міжнародного перевезення при якому був використаний транзитний дозвіл України, а не дозвіл на здійснення двохсторонніх перевезень у зв’язку з відсутністю двосторонніх дозволів. Також вважає безпідставними твердження відповідача щодо відсутності на транспортному засобі розпізнавальних знаків держави, в якій його зареєстровано, оскільки на усіх номерних знаках автомобілів, зареєстрованих в Республіці Білорусь, в тому числі на транспортному засобі позивача, є розпізнавальний знак у вигляді латинських літер «BY», які знаходяться з лівого боку від номера під зображенням білоруського прапора.

З огляду на зазначена вважає, що до нього неправомірно застосовані штрафні санкції за порушення законодавства про автомобільний транспорт, тому просить позовні вимоги задовольнити повністю.

Позивач в судове засідання не прибув, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи у судовому засіданні.

Представник відповідача в судовому засіданні позову не визнав з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву та просив в задоволенні позову відмовити повністю.

Заслухавши пояснення представника відповідача, показання свідка, дослідивши подані суду письмові докази, суд приходить до висновку, що позов до задоволення не підлягає з таких підстав.

Судом встановлено, що 05.01.2017 року, на підставі наказу від 28.12.2017 року №1266, яким затверджено графік проведення щотижневих перевірок з 01.01.2018 року по 07.01.2018 року, направлення на перевірку від 02.01.2018 року №027183, на 382 км автомобільної дороги М-07 «Ягодин-Київ» в зоні стаціонарного посту управління патрульної поліції смт.Маневичі, посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Волинській області проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки MAN, номерний знак АІ8596-1, що належить підприємцю ОСОБА_2, щодо здійснення внутрішніх та міжнародних перевезень.

Під час проведення рейдової перевірки було встановлено, що перевізник ОСОБА_2, який, крім того, є власником транспортного засобу, здійснює міжнародне перевезення вантажу по маршруту «Україна - Республіка Білорусь» з використанням аналогового тахографа.

За результатами перевірки складено акт від 05.01.2018 року №034834, в якому зафіксовані наступні порушення: відсутні щоденні реєстраційні листки режимів праці та відпочинку (тахокарти) з 08.12.2017 року до 20:20 год. 04.01.2018 року; відсутня CMR на вантаж; відсутній дозвіл України на двосторонні перевезення; відсутні розпізнавальні знаки держави реєстрації транспортного засобу. Водій з актом перевірки ознайомився, однак від підпису та надання письмових пояснень відмовився, про що зроблено відповідний запис (а. с. 51).

У зв’язку з виявленими порушеннями старшим державним інспектором відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті управління Укратрансбезпеки у Волинській області ОСОБА_3 05.01.2018 року винесено наступні постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу:

- №008852, №008853, №008854, №008855, №008856, №008857, №008858, №008859, №008860, №008861, №008862, №008863, №008864, №008865, №008866, №008867, №008868, №008869, №008870, №008871, №008872, №008873, №008874, №008875, №008876, №008877, №008878, №008879 за відсутність щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку (тахокарти) за період з 08.12.2017 року до 20:20 год. 04.01.2018 року, відповідальність за яке передбачена абзацом одинадцятим частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у розмірі по 680 грн. за кожен випадок порушення (а. с. 52-79);

- №008880 за відсутність документів на вантаж (CMR) та дозвіл України на двосторонні перевезення, відповідальність за яке передбачена абзацом шостим частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у розмірі 1 700,00 грн. (а. с. 80);

- №008881 за відсутність розпізнавальних знаків держави реєстрації ТЗ, відповідальність за яке передбачена абзацом дванадцятим частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у розмірі 340,00 грн. (а. с. 81).

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає Закон України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-ІІІ (далі - Закон №2344-ІІІ).

Відповідно до частини другої статті 48 Закону №2344-ІІІ документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

Частиною восьмою статті 53 Закону №2344-ІІІ, передбачено, що водії транспортних засобів, що належать резидентам або нерезидентам України, зобов’язані допускати до перевірки тахографів посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, надавати їм реєстраційні листки режиму праці та відпочинку водіїв - тахокарти, а також, у разі якщо у транспортному засобі використовуються цифрові тахографи, роздруковувати на паперовому носії інформацію про роботу та відпочинок водіїв.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 №1567 затверджено Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (далі - Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб'єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій і ліцензійних карток, виконанням суб'єктами господарювання ліцензійних умов, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами, а також диспетчерського контролю за роботою автомобільних перевізників.

Пунктом 4 цього Порядку визначено, що державний контроль на автомобільному транспорті (далі - державний контроль) здійснюється посадовими особами органу державного контролю (далі - посадові особи) шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок (перевірок на дорозі).

Відповідно до пунктів 12-14 Порядку №1567 рейдова перевірка додержання суб'єктом господарювання, зокрема іноземним, вимог, визначених пунктом 15 цього Порядку, здійснюється на підставі щотижневого графіка.

Графік проведення рейдових перевірок складається та затверджується наказом Укртрансінспекції або її територіального органу з урахуванням стану аварійності, періоду, що пройшов від попередньої перевірки, забезпечення належного рівня транспортного обслуговування в окремих регіонах, інформації про діяльність осіб, що незаконно надають послуги з перевезень, перевірки дотримання умов перевезень, визначених дозволом (договором) на перевезення, та інших обставин.

Рейдова перевірка транспортних засобів проводиться в будь-який час на окремо визначених ділянках дороги, маршрутах руху, автовокзалах, автостанціях, автобусних зупинках, місцях посадки та висадки пасажирів, стоянках таксі і транспортних засобів, місцях навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, місцях здійснення габаритно-вагового контролю, під час виїзду з підприємств та місць стоянки, на інших об'єктах, що використовуються суб'єктами господарювання для забезпечення діяльності автомобільного транспорту.

Пунктом 21 Порядку №1567 передбачено, що у разі виявлення в ході перевірки транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовими особами, що провели перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

Відповідно до абзацу другого пункту 25 Порядку №1567 у разі виявлення вчиненого іноземним перевізником порушення посадова особа складає відповідний акт та приймає постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу, а інформацію про виявлені порушення та адміністративно-господарський штраф надсилає центральному органові виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної митної справи.

Таким чином, твердження позивача про те, що відповідачем при оформленні результатів перевірки не були дотримані вимоги пункту 20 Порядку № 1567 суд вважає безпідставними, оскільки в даному випадку проводилась рейдова перевірка іноземного перевізника і оформлення результатів такої перевірки здійснюється відповідно до пункту 25 цього Порядку, яким передбачено складання акту в одному примірнику та прийняття постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, без повідомлення та виклику осіб, а тому вимоги Порядку №1567 при оформленні результатів перевірки відповідачем були дотримані повністю.

Крім того, пунктом 15 Порядку 1567 визначено виключний перелік питань, які перевіряються під час проведення рейдової перевірки, зокрема, в частині виконання вантажних перевезень, а саме: додержання вимог статей 53, 56, 57, 59 Закону України «Про автомобільний транспорт»; додержання водієм вимог ЄУТР, режимів праці та відпочинку, тощо. Саме питання щодо режиму праці та відпочинку водія і перевірялося відповідачем під час здійснення рейдової перевірки позивача 05.01.2018 року.

Як встановлено судом, позивача у справі - ОСОБА_2, який одночасно є власником і водієм транспортного засобу, було ознайомлено з актом перевірки, однак останній відмовився від його підписання та від надання будь-яких пояснень, про що інспектором здійснено відповідний запис в акті перевірки від 05.01.2018 (а. с. 51).

Проаналізувавши вищенаведене, суд вважає, що проведення рейдової перевірки відповідачем здійснено з дотриманням вимог пунктів 12-14, 21, 25 Порядку №1567.

Порядок установлення, технічного обслуговування та використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільних транспортних засобах (крім таксі), які використовуються для надання послуг з перевезення пасажирів та вантажів визначає Інструкція з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, затвердженої наказом міністерства транспорту та зв’язку України від 24.06.2010 №385 (далі – Інструкція №385).

Відповідно до пункту 1.4 Інструкції №385 тахограф - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв; тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.

Згідно із пунктом 3.1. Інструкції №385, виробники транспортних засобів, перевізники, водії та пости сервісного обслуговування тахографів використовують тахографи, тахокарти, картки до цифрових тахографів, тип яких затверджено відповідно до вимог ЄУТР.

Відповідно до пунктів 3.3, 3.6 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом зокрема: своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження цифрового тахографа або картки до нього своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці аркуша, призначеного для роздруківки даних, що використовують у даному тахографі, та забезпечує належне зберігання таких записів.

Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами, а також, наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.

Також суд зазначає, що 20.12.2010 року набула чинності Поправка №6 до Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, підписаної в Женеві 01.07.1970, у частині надання до контролю реєстраційних листків (тахограм) за поточний день та попередні 28 календарних дні, а в разі відсутності тахокарт надання Бланку підтвердження діяльності, який заповнюється транспортним підприємством та водієм перед рейсом.

Згідно з вказаної поправки №6 відповідно до статті 12-біс цієї Угоди автомобільні перевізники можуть використовувати з метою сприяння проведення перевірок на дорозі типові бланки, наведені нижче:

1. Бланк підтвердження діяльності являє собою бланк, який слід використовувати в тому випадку, коли водій знаходився у відпустці у зв'язку з хворобою або в щорічній відпустці або якщо він керував транспортним засобом, який не підпадає під дію положень ЄУТР за змістом статті 2 цієї Угоди.

Вказівки по використанню. (Викласти, по можливості, на зворотному боці бланку)

а) Всі позиції цього бланку мають бути заповнені перед рейсом транспортним підприємством та відповідним водієм.

b) Зміни тексту бланку не допускаються.

c) Бланк вважається дійсним у випадку, якщо він підписаний як уповноваженим представником транспортного підприємства, так і самим водієм. У випадку індивідуальних підприємств водій підписує бланк один раз від імені підприємства і один раз у якості водія. Дійсним вважається тільки підписаний оригінал такого документу.

d) На роздруківці бланку може міститись логотип підприємства. Позиції 1-5 можуть бути надруковані на бланку заздалегідь. Печатка підприємства не може замінити підпис особи, яка повинна підписати бланк, але її підпис може бути скріплена печаткою.

Отже, у випадку виконання діяльності, що не підпадає під дію Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, транспортне підприємство має заповнити перед початком виконання рейсу бланк підтвердження діяльності.

Водночас, водії зобов'язані надавати інспектору для контролю реєстраційні листки за поточний тиждень та попередні 28 календарних днів, тобто 29 тахограм, або бланк підтвердження діяльності.

Як слідує з матеріалів справи, водій ОСОБА_2 здійснював перевезення згідно з міжнародною товарно-транспортною накладною CMR №000011А від 02.01.2018 року з пунктом навантаження м.Скадовськ, Херсонська область та пунктом розвантаження м.Полоцьк, Вітебська область, Білорусь (а. с. 83).

Згідно з пунктом «g» статті 1 Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів «автомобільні перевезення» - будь-яке переміщення протягом усього або частини рейсу дорогами, відкритими для загального користування, порожнього або людьми чи вантажем транспортного засобу, який використовується для перевезення пасажирів або вантажів.

Отже, до контролю надаються реєстраційні листки (тахограми) або бланк підтвердження діяльності за поточний день та попередні 28 календарних дні.

Оскільки контроль проведено 05.01.2018 року, позивачу необхідно було надати для перевірки тахокарти за 05.01.2016 року, а також попередні 28 календарних днів або бланк підтвердження діяльності за вказані дні.

Однак, як встановлено в ході судового засідання та підтверджено представником відповідача, під час проведення перевірки позивачем не було надано тахограм та роздруківок даних роботи тахографа за період з 08.12.2017 року до 20:20 год. 04.01.2018 року та/або бланків підтвердження діяльності за такі дні.

У відповідно до статті 12-34 Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення водій, який керує транспортним засобом, оснащеним контрольним пристроєм відповідно з додатком 1, повинен бути в змозі пред’явити щоразу, коли цього вимагатиме інспектуючи особа, реєстраційні листки за поточний день та попередні 28 календарних днів.

Отже, водії зобов’язані надавати інспектору для контролю реєстраційні листки за поточний день та попередні 28 календарних днів, тобто 29 реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водія.

Крім того, відповідно до пункту 7с статті 12-34 Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які здійснюють міжнародні автомобільні перевезення уповноважена контролююча особа може перевірити виконання вимог ЄУТР шляхом аналізу реєстраційних листків, що виводяться на екран або розпечатаних даних, які були зареєстровані контрольним пристроєм, або а допомогою картки водія, чи – якщо це зробити неможливо – шляхом аналізу будь-якого іншого документа, який дозволяє пояснити недотримання будь-якого положення.

Пунктом 8 цієї статті вказано, що заборонено підробляти вилучати або знищувати дані, внесені до реєстраційного листка, що зберігається в контрольному пристрої або на картці водія, і розпечатані документи з цифрового тахографа. Забороняються також будь-які дії по відношенню до контрольного пристрою, реєстраційного листка або картки водія, в результаті яких можуть бути підроблені, вилучені або знищені дані і/або надрукована інформація. Жоден з цих пристроїв, які можуть бути використані у вказаних цілях, не повинно знаходитися в транспортному засобі.

Отже, в порушення вищевказаних вимог Закону України «Про автомобільний транспорт», ЄУТР, Інструкції №385 під час проведення перевірки позивачем ОСОБА_2 не було надано реєстраційних листків режимів роботи та відпочинку водія (тахокарти) за попередні 28 календарних днів. Також позивачем не було надано будь-яких документів на підтвердження того, що в окремі дні він не працював та перебував у відпустці чи на листку непрацездатності, що суперечить приписам Інструкції до Бланку підтвердження діяльності.

Дану обставину підтвердив в судовому засіданні і свідок ОСОБА_3, який вказав, що під час проведення рейдової перевірки у водія були відсутні як бланк підтвердження діяльності, так і тахокарти за попередні 28 календарних дні, однак водій зазначив, що у нього є в наявності печатка, тому бланк підтвердження діяльності він може надати через деякий час, що суперечить вимогам ЄУТР.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначити, що позивач, перебуваючи на місці проведення перевірки мав можливість вказати в акті перевірки щодо факту наявності бланку підтвердження діяльності, а також інших фактів та обставин на підтвердження власних доводів, однак цього не зробив.

Також суд зазначає, що відповідно до вимог ЄУТР в разі обладнання транспортного засобу аналоговим тахографом, водій повинен мати можливість роздрукувати реєстраційні листки щодо режимів праці та відпочинку водія в разі проведення перевірки на вимогу інспектора, чого в даному випадку зроблено не було. Забезпечення роботи тахографа чинним законодавством покладено на перевізника.

Вказані обставини в своїй сукупності свідчать про те, що позивачем було допущено порушення, відповідальність за яке передбачена абзацом 11 частини першої статті 60 Закону №2344-ІІІ.

Відповідно до частини третьої статті 60 Закону №2344-ІІІ при вчиненні однією особою двох або більше правопорушень адміністративно-господарський штраф накладається за кожне правопорушення окремо.

Абзацом 11 частини першої цієї ж статті визначено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за управління транспортними засобами при здійсненні міжнародних автомобільних перевезень без контрольних пристроїв (тахографів) реєстрації режимів праці чи відпочинку водіїв транспортних засобів чи вимкненими такими контрольними пристроями (тахографами) або без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку - штраф у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки позивач допустив порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: здійснював міжнародне перевезення вантажу без щоденних реєстраційних листків режимів праці та відпочинку водіїв транспортних засобів за період з 08.12.2017 до 20:20 год. 04.01.2018, тому суд приходить до висновку про правомірність застосування до позивача санкції вигляді штрафу на підставі абзацу одинадцятого частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Щодо твердження представника позивача про те, що перевізника неодноразово притягнуто до відповідальності одного виду за одне й те саме порушення, то суд його до уваги не приймає, оскільки неоформлення (нероздрукування) листків режимів праці та відпочинку, які повинні складатися кожного поточного дня за умовами ЄУТР є самостійними порушеннями, та є підставою для прийняття рішень відповідно до частини третьої статті 60 Закону №2344-ІІІ за кожне порушення окремо.

Нероздрукування реєстраційного листка режиму праці та відпочинку водія є не триваючим порушенням, а окремим порушенням, оскільки згідно ЄУТР це дає змогу перевірити дотримання перевізником положень угоди в частині забезпечення уніфікованого підходу до роботи та відпочинку водіїв, які здійснюють вантажні перевезення в країни, що її підписали.

Вказане може забезпечити саме щоденний контроль дотримання цих умов водіями, за що і було введено відповідальність (Закон №2344-ІІІ та ЄУТР).

Тому, суд вважає безпідставними і доводи представника позивача щодо застосування штрафу за вказані порушення в розмірі 680,00 грн., оскільки відповідачем було встановлено 28 фактів порушення позивачем законодавства про автомобільний транспорт і по кожному з них правомірно була прийнята відповідна постанова про застосування адміністративно-господарського штрафу в розмірі 680,00 грн.

Інші твердження представника позивача не спростовують висновків суду, зроблених в ході судового розгляду справи.

Крім того, в судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що в ході проведення рейдової перевірки було встановлено відсутність у перевізника ОСОБА_2 дозволу України на здійснення перевезень та документів на вантаж, який перевозиться.

Зокрема, позивач здійснював перевезення згідно CMR №000011 з пунктом навантаження м. Скадовськ Херсонської області та пунктом розвантаження м. Полоцьк, Вітебська область, Білорусь, яка датована 02.01.2018 року, однак відмітка Волинської митниці ДФС у дозволі на в’їзд та рух територією України датована 04.01.2018 року (а. с. 82, 83).

Крім того, маршрут руху транспортного засобу територією України не відповідає маршруту, визначеному CMR №000011, оскільки маршрут руху транспортного засобу MAN АІ 8596-1 територією України згідно дозволу серії АВ № зазначено: с.Дольськ (Любешівський район) – м.Луцьк (а. с. 82).

Також суд звертає увагу, що дозвіл на в’їзд (ввезення) та рух територією України вантажного транспортного засобу у міжнародному сполучення серії АВ №0039299 виданий перевізнику для здійснення транзитних перевезень, хоча, як встановлено судом, фактично виконувались двосторонні перевезення, на які у позивача відсутній відповідний дозвіл, що є порушенням вимог Закону України «Про автомобільний транспорт».

З врахуванням викладено, суд приходить до висновку, що відповідачем правомірно застосовано до позивача адміністративно-господарський штраф за факт відсутності документів на вантаж (CMR) та дозвіл України на двосторонні перевезення, відповідальність за яке передбачена абзацом шостим частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», у розмірі 1 700,00 грн.

Відповідно до приписів частини п’ятої статті 20 Закону України «Про автомобільний транспорт» до міжнародних перевезень пасажирів та вантажів допускаються транспортні засоби, на які є документи, що підтверджують їх відповідність вимогам щодо безпеки руху та екологічної безпеки країн, на територію яких передбачено в'їзд, ліцензія на перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та/або небезпечних відходів (тільки для транспортних засобів перевізників-резидентів), а також національні реєстраційні документи, документи стосовно страхування, номерні та розпізнавальні знаки.

Як вірно вказав позивач у поясненні на відзив (а.с.105) відповідно до пункту 29.1 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306, водій механічного транспортного засобу, що прибуває до України з іншої країни, а також водій - громадянин України, який виїжджає за кордон, повинні мати:

а) реєстраційні документи на транспортний засіб і посвідчення водія, що відповідають вимогам Конвенції про дорожній рух (Відень, 1968); б) реєстраційний номерний знак на транспортному засобі, літери якого відповідають латинському алфавіту, а також розпізнавальний знак держави, в якій його зареєстровано.

Тобто, розпізнавальний знак держави повинен бути присутнім на транспортному засобі не лише на номерному знаку, а й окремо від нього.

Однак, як встановлено в судовому засіданні, всупереч приписам даних норм на транспортному засобі MAN АІ 8596-1 були відсутні розпізнавальні знаки держави реєстрації транспортного засобу, що є порушенням вимог абзацу дванадцятого частини першої статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт», а тому адміністративно-господарський штраф за факт відсутності розпізнавальних знаків держави реєстрації ТЗ у розмірі 340,00 грн. застосовано правомірно.

Серед критеріїв оцінювання судом рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які одночасно є принципами адміністративної процедури, є принцип законності, що закріплений у частині другій статті 19 Конституції України, відповідно до якого органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Проаналізувавши вищенаведене, суд дійшов висновку, що оскаржувані постанови прийняті відповідачем на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, а тому заявлені позивачем вимоги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства і задоволенню не підлягають, в тому числі й щодо стягнення заподіяних збитків. Протилежного судом не встановлено.

Керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя В .В. Дмитрук

Дата виготовлення повного

тексту рішення суду – 10.04.2018 року