ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2018 року м. Черкаси справа № 925/1195/17

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Юхименко О.В. за участю представників сторін: від прокуратури - Синецька О.Ю.- прокурор відділу прокуратури Черкаської області,за посвідченням, від першого відповідача - Тарасенко Ю.М., за довіреністю, від другого відповідача та третьої особи - ОСОБА_3, за довіреністю, розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси справу за позовом керівника Золотоніської місцевої прокуратури до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Фермерського господарства «Масіс-1», третя особа ОСОБА_4 про скасування наказів, визнання недійсними договорів оренди земельних ділянок, повернення земельних ділянок

ВСТАНОВИВ:

Керівником Золотоніської місцевої прокуратури подано позовну заяву до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, Фермерського господарства «Масіс-1» про визнання недійсними і скасування наказів Головного управління Держземагентства в Черкаській області № 23-5440/14-14-СГ від 26.11.2014, № 23-3821/14-14-СГ від 03.10.2014 щодо земельних ділянок кадастровий номер НОМЕР_7 та НОМЕР_8; про визнання недійсними договорів оренди цих земельних ділянок, та зобов'язання фермерського господарства "Масіс-1" повернути державі в особі Головного управління Дежгеокадастру у Черкаській області вказані земельні ділянки. Заявою про зміну предмету позову, прокурор змінив його у частині зобов'язання повернути земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 та НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, які утворилися внаслідок поділу тих земельних ділянок, які перебувають у користуванні Фермерського господарства «Масіс-1», згідно оспорюваних договорів оренди укладених з Держземагенством. Заява прокурора про зміну позовних вимог прийнята судом до розгляду. Свої позовні вимоги прокурор обґрунтував тим, що приймаючи спірні накази про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок площею 5 га та 6,4001 га, які розташовані у межах Бубнівсько-Слобідської сільської ради громадянину ОСОБА_4 для створення селянського фермерського господарства та укладенням з ФГ «Масіс-1» договорів оренди, відповідачем були порушені вимоги Земельного кодексу України, зокрема, ст.21 цього Кодексу щодо зміни цільового виду використання землі: з використання для випасання худоби, сінокосіння на - для ведення фермерського господарства, ст.135 ЗК України щодо отримання в оренду землі поза процедури проведення торгів на отримання в оренду земельних ділянок; Закону України «Про селянське фермерське господарство», зокрема, ст.1, 2, 7 Закону щодо відсутності обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства у заяві про отримання землі, та щодо надання двох земельних ділянок, які не є єдиним земельним масивом; статті 13, 23 Закону України «Про оцінку земель» в частині відсутності нормативно грошової оцінки при визначені орендної плати у спірних договорах.

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області направило до суду відзив на позов, у якому проти позовних вимог заперечило з підстав того, що процедуру надання фермерському господарству земельних ділянок в оренду Головне управління здійснило у відповідності до вимог Земельного кодексу України, Закону України «Про фермерське господарство», Закону України «Про землеустрій», Закону України «Про Державний земельний кадастр», Закону України «Про оренду землі», а договір оренди укладено з дотриманням положень Типового договору оренди землі, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2004 №220. При вирішенні питання щодо надання дозволу ОСОБА_4 на розроблення проектів землеустрою та затвердження цих проектів перший відповідач діяв в межах Закону, відтак у нього не було правових підстав для відмови у проведенні цих ділянок. Посилаючись на ч.2 ст. 22 ЗК України, представник першого відповідача зазначив, що до земель сільськогосподарського призначення належать, зокрема сільськогосподарські угіддя (рілля, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища та перелоги). Таким чином, Кодекс визначає різний правовий режим використання земель, що відводяться для ведення фермерського господарства, та земель, що відводяться для сінокосіння та випасання худоби. Стосовно розміру орендної плати за земельні ділянки, грошова оцінка яких не проведена, то вона визначена у відповідності до додатку 1 до Типового договору і складено Розрахунки (наявні в матеріалах справи), які згідно пунктів 41 спірних договорів являються їх невід'ємними частинами. Крім того, перший відповідач вважає, що прокурор втручається у господарську діяльність як Держгеокадастру так і ФГ «Масіс-1», що є порушенням діючого законодавства та не обґрунтовує у чому саме полягає порушення інтересів держави, що є підставою для залишення без розгляду позову прокурора.

Представник Фермерського господарства «Масіс-1» у відзиві на позов проти позовних вимог прокурора заперечила повністю з посиланням на порушення прокурором положень Закону України «Про прокуратуру» в частині відсутності обґрунтувань порушень інтересів держави та не зазначення прокурором органу, уповноваженого державою виконувати функції у спірних правовідносинах, як то сільська рада, яка є особою, уповноваженою представляти інтереси територіальної громади. Також у відзиві зазначено, що оскаржуючи накази про затвердження проектів землеустрою по відведенню земельних ділянок третій особі, які є похідними, прокурор залишає поза увагою накази Держгеокадастру, якими надано дозвіл на розроблення цих проектів ОСОБА_4, і які у випадку скасування оспорюваних прокурором залишаються чинними. При цьому, перевірка усіх наведених прокурором критеріїв для отримання в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства здійснюється уповноваженим органом саме на етапі розгляду першої заяви громадянина про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою. Не погоджується представник другого відповідача із посиланням прокурора на зміну цільового призначення земельної ділянки при наданні йому у користування, оскільки аналіз діючого законодавства не виключає можливості використання земельної ділянки для ведення фермерського господарства, видом сільськогосподарських угідь яких є сіножаті. Не погоджується представник із позицією прокурора що договори не відповідають чинному законодавства з огляду на відсутність проведення нормативної грошової оцінки орендованих земельних ділянок, оскільки постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2006 №1724 «Деякі питання оренди земель» затверджена, серед іншого, форма розрахунку розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, грошову оцінку яких не проведено. Саме на підставі цієї постанови був обрахований розмір нормативної грошової оцінки земельних ділянок, переданих у користування відповідача-2. Також у відзиві зазначено, що стаття 7 Закону України «Про фермерське господарство» не забороняє надання громадянину для створення фермерського господарства кількох окремих земельних ділянок, розташованих у різних місцях, а надання земельних ділянок єдиним масивом відповідно до вимог ч.7 цієї статті має місце лише в тому випадку, якщо орган, уповноважений розпоряджатися землями, приймає рішення про надання в оренду громадянину земельних ділянок сільськогосподарського призначення лісового та водного фондів єдиним масивом. Крім того, другий відповідач у відзиві зазначив, що з червня 2016 року вони перебувають у процедурі поділу оспорюваних земельних ділянок з метою вилучення їх з користування ФГ «Масіс-1» та передачі у власність учасникам АТО. Документація із землеустрою щодо поділу земельних ділянок площею 6,4001га та 5га вже затверджена 25.10.2017 наказами відповідача-1. Таким чином, внаслідок розробки технічної документації із землеустрою об'єкт оренди у тому вигляді, в якому він вказаний у договорі оренди, на час вирішення спору вже не існує. Визнання недійсними договорів оренди зведе нанівець всі півторарічні дії відповідачів, оскільки ціль не зможе бути досягнута через теперішні нюанси реалізації постанови КМУ від 07.06.2017 №413 «Деякі питання удосконалення управління в сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними» в редакції постанови КМУ від 17.01.2018 №18.

У судовому засіданні прокурор позовні вимоги з врахуванням заяви про зміну предмету позову підтримав повністю та просив їх задовольнити. Представники першого та другого відповідачів та третьої особи проти позову заперечували з підстав, викладених у відзивах, просили у позові відмовити повністю.

У судовому засіданні 27.03.2018 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора, представників відповідача 1,2 та третьої особи, дослідивши докази, судом встановлено, що наказом Головного управління Держземагенства в Черкаській області від 12.06.2014 № 23-1542/14-14-СГ громадянину ОСОБА_4 надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 6,4 га, а наказом Головного управління Держземагенства в Черкаській області від 12.06.2014 №23-1543/14-14-СГ надано дозвіл на розроблення документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 5 га для ведення фермерського господарства, ділянки розташовані у адміністративних межах Бубнівсько-Слобідської сільської ради Золотоніського району Черкаської області. Після виготовлення необхідної документації із землеустрою ОСОБА_4, подав її на затвердження до Головного управління Держземагенства в Черкаській області. Наказами першого відповідача №23-5440/14-14-СГ від 26.11.2014 та №23-3821/14-14-СГ від 03.10.2014 були затверджені проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_7, площею 6,4001 га, та земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_8 площею 5 га, громадянину ОСОБА_4 для ведення фермерського господарства.

На підставі зазначених наказів 26.11.2014 між Головним управління Держземагенства у Черкаській області та ОСОБА_4 був укладений договір про передачу в оренду земельної ділянки площею 6,4001 га. А 03.10.2014 договір оренди був укладений між тими ж сторонами на передачу в оренду земельної ділянки площею 5 га. Відповідно до п.1 зазначених договорів оренди орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення державної власності для ведення фермерського господарства, яка розташована за межами населеного пункту, в адміністративних межах Бубнівсько-Слобідської сільської ради Золотоніського району Черкаської області. В оренду передається земельна ділянка сільськогосподарські угіддя - пасовища, без будівель, споруд та інших об'єктів (п.2, 4 договорів). У пункті 5 договорів зазначено, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки підлягає проведенню на замовлення та за рахунок орендаря на протязі трьох місяців з моменту державної реєстрації права оренди земельної ділянки із поданням орендарем у встановленому законом порядку впродовж цього строку технічної документації з нормативно грошової оцінки земельної ділянки на розгляд та затвердження відповідному органу місцевого самоврядування та укладенням угоди про внесення змін до договору оренди в частині нормативно грошової оцінки. До моменту набрання чинності цим рішенням, визначення суми орендної плати, що вноситься орендарем згідно цього договору здійснюється за даними про середній розмір нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Черкаській області, що для земельної ділянки площею 6,4001 га становить 169999,46 грн., для земельної ділянки площею 5 га - 136810,00 грн., із розрахунку за 1 га площі ріллі - 26562,00 грн. з урахуванням коефіцієнта інфляції 3,2 станом на 01.01.2014. Строк дії договорі визначений у п.8 та становить 21 рік. Орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі у розмірі 7649,98 грн. на рік за земельну ділянку площею 6,001 га та у розмірі 5976,45 грн. за земельну ділянку площею 5 га, що становить 4,5% від нормативно грошової оцінки земельної ділянки (п.9 договорів оренди).

Додатковими угодами від 23.03.2015 до вказаних договорів були внесені зміни в частині зазначення орендаря цих земельних ділянок із ОСОБА_4 на фермерське господарство «Масіс- 1». Право оренди було зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно спочатку за громадянином ОСОБА_4, а після укладення додаткової угоди за фермерським господарством.

У зв'язку із зверненням громадської організації «Спілка воїнів АТО «Черкащани» щодо добровільного припинення права користування орендованими землями (Т.2, а.с.161), Фермерське господарства «Масіс-1» звернулося до Головного управління Держзгеокадастру в Черкаській області з заявами про поділ земельних ділянок площею 6,001 га та 5 га. Наказами від 08.11.2016 №23-11755/14-16-СГ та №23-11756/14-16-СГ Головного управління Держземагенства в Черкаській області було надано згоду ФГ «Масіс-1» на поділ земельних ділянок площею 6,001га та 5 га відповідно (Т.2, а.с.12, 13). Наказом Головного управління Держзгеокадастру в Черкаській області №23-10373/14-17-СГ від 25.10.2017 «Про погодження документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки» було погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 5 га, що перебуває в користуванні на підставі договору оренди від 03.10.2014 та сформовано нові земельні ділянки площами 2,000 га, 2,000 га, 0,2060 га та 0,7940 га. Також наказом Головного управління Держзгеокадастру в Черкаській області №23-10380/14-17-СГ від 25.10.2017 погоджено технічну документацію із землеустрою щодо поділу земельної ділянки площею 6,4001 га, що перебуває в користуванні на підставі договору оренди від 26.11.2014 та сформовано нові земельні ділянки площами 2,000 га, 2,000 га, 2,000 га, 0,0792 га та ,0,3209 га. На день прийняття рішення у справі вказані земельні ділянки із користування орендаря - ФГ «Масіс-1» не вибували.

Прокурор посилаючись на зазначені у позові правові норми просить суд, з метою відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні принципу законності при передачі земель державної власності у користування, визнати недійсними та скасувати накази першого відповідача, визнати недійсними договори оренди, укладені між першим та другим відповідачами та витребувати у другого відповідача шість з дев'яти земельних ділянок, які утворилися внаслідок поділу отриманих в оренду.

Оцінюючи докази у справі в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення, з огляду на наступне. Прокурор звертаючись з цим позовом до суду обґрунтовує своє звернення необхідністю захистити права держави, у тому числі і майнові. Питання участі прокурора в господарському процесі передбачене частиною 3 ст. 2, ст.29 ГПК України (в ред. на день звернення прокурора з позовом) і визначали, що прокурор, який звергається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до господарського суду прокурор зазначає про це в позовній заяві. Прокурором у позові зазначено, що оскільки в даній справі відбувся збіг позивача та відповідача в одній особі, Головне управління Держгеокадастру в Черкаській області не може бути визначено позивачем по справі з одночасним пред'явленням до нього позовних вимог, оскільки це суперечитиме принципам господарського судочинства, тому позов заявляється без зазначення уповноваженого органу. Прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, передбачених частиною третьою статті 25 Закону України «Про прокуратуру». Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі №3-рп/99, із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах. Підставою представництва інтересів держави у судах є наявність порушеного або загрози порушень економічних, політичних і інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що виникають у відносинах між ними або державою. Подання Золотоніською місцевою прокуратурою позовної заяви обумовлено необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні принципу законності при передачі земель державної власності у користування. Таким чином, суд прийшов до висновку, що прокурором належним чином обґрунтовано у чому саме полягає порушення інтересів держави та пред'явлення позову без зазначення органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Судом встановлено, що відносини, які виникли між відповідачами у справі за своєю правовою природою є відносинами з оренди. Відносини пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним, Податковим, Цивільними кодексами України, іншими законами України, зокрема, Законом України «Про оренду землі» та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі. Крім того, оскільки отримання земельної ділянки пов'язане із веденням фермерського господарства то і Законом України «Про фермерське господарство» (далі-Закон, усі нормативні акти у редакції, на час виникнення спірних правовідносин). Поняття фермерського господарства, визначено у ст.1 цього Закону, і сформульоване, як форма підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону. Фермерське господарство може бути створене одним громадянином України або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім'ї, відповідно до закону. Для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Повноваження органів виконавчої влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування, визначені у ст.122 ЗК України. Згідно з частиною 3 якої, районні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, у власність або у користування у межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів, крім випадків, визначених частинами четвертою і восьмою цієї статті. Таким виключенням є передача земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, яке відноситься до повноважень центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальних органів. Відповідно до Указу Президента України від 08.04.2011 N445/2011, яким затверджено Положення про Державне агентство земельних ресурсів України, останнє (Держземагентство України) є центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів та топографо-геодезичної і картографічної діяльності, входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сфері земельних відносин та топографо-геодезичної і картографічної діяльності. Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №5 від 14.01.2015 «Про утворення територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру» територіальні органи Державного агентства земельних ресурсів реорганізовані шляхом їх приєднання до відповідних територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру. Тобто, Головне управління Дсржземагентства в Черкаській області реорганізоване шляхом приєднання до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що громадянин ОСОБА_4 звернувся із заявами до органу визначеного законом (ГУ Держземагенства у Черкаській області) для отримання у користування земельних ділянок з метою ведення фермерського господарства. Згідно з Законом, у заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. При цьому відсутність будь-яких з зазначених вимог не тягне за собою отримання відмови у наданні землі у користування. Тобто звертаючись з заявою до уповноваженого органу громадянин ОСОБА_4 зазначив необхідну інформацію, яку управління Держземагенства визнало достатньою для задоволення його заяв. Щодо зазначення прокурором, порушення ч.7 ст. 7 Закону в частині надання земельних ділянок, які не мають необхідної сукупності ознак для визнання їх єдиним земельним масивом, то зазначена норма не може застосовуватися до цих правовідносин, оскільки стосується надання земельних ділянок громадянам єдиним масивом - саме з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури, та не відноситься до отримання кількох земельних ділянок, що не межують між собою.

Суд також не погоджується з доводами прокурора щодо порушення першим відповідачем при укладенні договорів оренди вимог ст.ст. 13, 23 Закону України «Про оцінку земель» щодо відсутності технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки до цього часу, що є підставою для визнання договору недійсним, з огляду на положення статті 15 Закону «Про оренду землі», відповідно до якої однією з істотних умов договору оренди є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату. Відповідно до статті 21 цього Закону, орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форм строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін договору оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Закону України «Про плату за землю». У відповідності до вимог статті 2 Закону України «Про плату за землю» використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Підставою для нарахування земельного податку, відповідно до статті 13 цього Закону, є дані державного земельного кадастру, а орендної плати на земельну ділянку, яка перебуває у державній або комунальній власності, - договір оренди такої земельної ділянки. У договорі сторони встановили, що нормативно грошова оцінка земельної ділянки підлягає проведенню на замовлення та за рахунок орендаря на протязі трьох місяців з моменту державної реєстрації права оренди земельної ділянки, затвердження її відповідним органом місцевого самоврядування та укладенням угоди про внесення змін до договору оренди в частині нормативно грошової оцінки. До моменту набрання чинності цим рішенням, визначення суми орендної плати, що вноситься орендарем згідно цього договору здійснюється за даними про середній розмір нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Черкаській області, що для земельної ділянки площею 6,4001 га становить 169999,46 грн., для земельної ділянки площею 5 га - 136810,00 грн., із розрахунку за 1 га площі ріллі - 26562,00 грн. з урахуванням коефіцієнта інфляції 3,2 станом на 01.01.2014. Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Золотоніської районної ради від 22.04.2015 №33-9/VT (т.1, а.с.61) у відповідності до вимог ст. 23 Закону України «Про оцінку земель», була затверджена технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які надані у користування ОСОБА_4 загальною площею 11,4001 га. Таким чином, наведені прокурором порушення судом не встановлені.

Разом з тим, відповідно до статті 7, 8 Закону «Про фермерське господарство» для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Після одержання засновником державного акта на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб. Проте, в порушення зазначених норм громадянин ОСОБА_6, звертаючись до відповідного органу із заявою про отримання в оренду спірних земельних ділянок, уже мав в оренді декілька земельних ділянок, зокрема, у 2011 році ним у довгострокову оренду на 49 років отримано земельну ділянку загальною площею 217,8165 га в адміністративних межах Бубнівсько-Слобідської сільської ради, Золотоніського району, Черкаської області (Т.1, а.с.154). Також судом встановлено, що 06.09.2011 було зареєстровано Фермерське господарство «Масіс-1», засновником якого є ОСОБА_4. Тобто у 2014 році на час звернення третьої особи із заявами про отримання в оренду спірних земельних ділянок з метою ведення фермерського господарства, останній уже створив фермерське господарства та отримав для цієї мети земельну ділянку у користування.

Загальний порядок передачі земельних ділянок в оренду, передбачений у стаття 124 ЗК України та визначає що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Обов'язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них на конкурентних засадах, передбачена у статті 134 ЗК України. Так, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу. Виключенням з такого порядку якраз і є випадок передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва. Тобто скориставшись «пільговим» (без проведення земельних торгів) порядком отримання земельної ділянки у 2011 році, ОСОБА_4 та реєстрацію фермерського господарства у зв'язку з їх отриманням, ОСОБА_4 не мав права на «пільгове» отримання у користування спірних ділянок площею 6,4001 га та 5 га, всупереч визначеного законом загального порядку. Оскільки порушення порядку отримання у користування спірних земельних ділянок, відбулося у тому числі і на підставі наказів Головного управління Держземагенства в Черкаській області від 12.06.2014 №23-1542/14-14-СГ, від 12.06.2014 №23-1543/14-14-СГ та укладених на їх підставі договорів оренди земельних ділянок від 26.11.2014 та від 03.10.2014, з укладеними до них додатковими угодами від 23.03.2015 та від 23.03.2015 відповідно, вони підлягають визнанню судом недійсними.

Щодо вимог прокурора про зобов'язання повернути земельні ділянки з кадастровими номерами НОМЕР_1, НОМЕР_2, НОМЕР_3 та НОМЕР_4, НОМЕР_5, НОМЕР_6, то вказана вимога не підлягає до задоволення з огляду на те, що внаслідок поділу отриманих у користування земельних ділянок площею 6,4001 га та 5 га, були сформовані 9 нових земельних ділянок, п'ять з яких прокурор просить зобов'язати повернути ФГ «Масіс-1», оскільки останнім зазначені прокурором ділянки у користування не приймались, відтак зобов'язувати другого відповідача повернути те, що не знаходиться у його користуванні не вбачається можливим.

На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що до задоволення підлягають вимоги прокурори про визнання недійсними наказів Головного управління Держземагентства в Черкаській області №23-5440/14-14-СГ від 26.11.2014, №23-3821/14-14-СГ від 03.10.2014 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами НОМЕР_7 та НОМЕР_8, договорів оренди земельної ділянки площею 6,4001 від 26.11.2014 та площею 5,00 га, які знаходяться в адміністративних межах Бубнівсько-Слобідської сільської ради від 03.10.2014, з укладеними до них додатковими угодами від 23.03.2015 та від 23.03.2015.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи зазначені положення Закону, до стягнення з відповідачів на користь прокуратури підлягає судовий збір у розмірі 3200 грн. з кожного.

Керуючись статтями ст.ст. 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсними наказ Головного управління Держземагенства у Черкаській області від 26.11.2014 №23-5440/14-14-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_7, площею 6,4001 га в оренду» та наказ від 03.10.2014 №23-3821/14-14-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки кадастровий номер НОМЕР_8, площею 5,00 га в оренду».

Визнати недійсними договір оренди земельної ділянки площею 6,4001 га кадастровий номер НОМЕР_7, що знаходиться в адміністративних межах Бубнівсько-Слобідської сільської ради, від 26.11.2014 та договір оренди земельної ділянки площею 5,00 га кадастровий номер НОМЕР_8, що знаходиться в адміністративних межах Бубнівсько-Слобідської сільської ради від 03.10.2014 з укладеними до них додатковими угодами від 23.03.2015 та від 23.03.2015.

Стягнути з Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, ( вул.Смілянська,131,код ЄДРПОУ 39765890) на користь прокуратури Черкаської області, (бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, ідентифікаційний код 02911119, рахунок №35212034003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ, МФО 820172 за кодом класифікації видатків бюджету -2800) -3200,00 грн. судового збору.

Стягнути з Фермерського Господарства "Масіс-1"(вул. Бараннікова,буд. 14, м. Золотоноша, Черкаська область, код ЄДРПОУ 36773982) на користь прокуратури Черкаської області, (бул. Шевченка, 286, м. Черкаси, ідентифікаційний код 02911119, рахунок №35212034003751 в Державній казначейській службі України у м. Київ, МФО 820172 за кодом класифікації видатків бюджету -2800) -3200,00 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Київського апеляційного господарського суду.

Повне рішення складене та підписане 10.04.2018

Суддя О.І.Кучеренко